CC BY
25
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-127-131 УДК [615.262:616.276] :616.72-002.772:612.08
Ф. В. Гл адких, Н. Г \ Степанюк, С. В. Вермшоро кькмм
Державн а установа «1нсти [тут медич1 *о"1 радшлопТ iM . С. П. 1 pin ор'| ва II АМН У краТим». м.
XapKiB, Л ьв1вський нац1он альний мед (ичний унiверс^ 11е1 iM. Д. Га. мии.кшо МО» У краТни. м.
Льв1в, Bii шицький нaцiонa льний мед ичний ушверси 1е1 iм. М. 1. Пирог ова МО > У краТим. м.
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ ВНУТР1ШН1Х ОРГАН1В ПРИ Л1КУВАНН1 АД'ЮВАНТНОГО
АРТРИТУ
e-mail: fedir.hladkykh@gmail.com
Нестеро!дт протизапальнi засоби широко застосовуються у багатьох сферах медицини для лжування запальних процесiв рiзноl етюлогп та е одтею з найбшьш клiнiчно значущих груп лiкарських засобiв. Серйозними побiчними ефектами зазначених препарапв е 1х гастротоксичшсть, нефротоксичшсть, гепатотоксичшсть та ш. В попередшх доалдженнях нами доведено ефективнiсть комбiнованого застосування укра1нського спазмолiтика з полiтропними фармаколопчними властивостями вшборону та нестеро1дного протизапального препарату iбупрофену для потенцтавання лжувальних властивостей останнього та послаблення його токсичного впливу на слизову оболонку шлунка. Метою дослiдження було охарактеризувати вплив iбупрофену та його комбшацй з вшбороном на стан печшки, нирок та наднирникв за даними морфологiчного дослiдження на моделi ад'ювантного артриту у щурiв. Дослiдження проведено на 28 статевозрших нелiнiйних щурах-самцях. Ад'ювантний артрит моделювали шляхом субплантарного введення повного ад'юванту Фрейнда. Лжування ад'ювантного артриту проводилось з 14 по 28 день, шляхом внутршньошлункового введення дослвджуваних препарапв. Проведене дослщження показало, що вiнборон на фон iбупрофену при лiкуваннi експериментального ад'ювантного артриту швелюе гепато- та нефротоксичний вплив iбупрофену.
Ключов! слова: ад'ювантний артрит, нестеро1дш протизапальш засоби, гепатотоксичшсть, нефротоксичшсть.
Робота е фрагментом НДР "Пошук та розробка нових шляхiв onmuMi3awi фармакологiчних ефектiв нестеро!дних протизапальних засобiв", № держреестрацп 0111U002571.
Нестеро!дш протизапальш засоби (НПЗЗ) широко застосовуються у багатьох сферах медицини для лшування запальних процешв р1зно! етюлогп та е одшею з найбшьш ктшчно значущих груп лшарських засоб1в. Особливо широкого використання НПЗЗ набули в ревматолог^'. Спираючись на численш метаанал1зи, провщт ревматолопчн асощацй свггу (EULAR, ESCEO, OARSI, ACR) рекомендують НПЗЗ як тератю першо! лшй для лшування остеоартрозу, ревмато!дного артриту, анкшозивного спондилоартриту, подагри та ш. [4, 8, 10, 14].
Метабол1зм НПЗЗ, як i багатьох шших лшарських засоб1в, вщбуваеться переважно в печшщ. В гепатоцитах тпофшьт метаболии НПЗЗ пщлягають сульфатуванню та глюкуронуванню, стаючи водорозчинними, шсля чого виводяться з оргашзму з сечею та жовчу. За даними л1тературних джерел [10, 14] токсичний вплив НПЗЗ на печшку мае характер метабол1чно! або 1мунолопчно! щюсинкрозп. Клш1чно значуще порушення функцй печшки та пошкодження гепатоципв е рщкими ускладненнями на rai застосування нестеро!дних антифлопстиюв, проте, з урахуванням популяцшно! розповсюдженост !х використання, мае мюце значна кшьюсть пащенпв з НПЗЗ-1ндукованою гепатопат1ею [10, 14].
Ще одним серйозним поб1чним ефектом НПЗП е !х нефротоксичшсть, яка часто залишаеться поза увагою клшициспв. 1стинна частота уражень нирок невщома, однак хвор1 з НПЗП-шдукованою нефропат1ею складають значну частину пащенпв з термшальною нирковою недостатшстю [11]. Негативний вплив НПЗП на нирки зумовлений зниженням ниркового кровотоку (i, вщповщно, - синтезу простагландишв) за рахунок блокади ЦОГ-2, яка в норм1 наявна в нирках i призначена для регулювання водно-натр1евого обм1ну та нирково! гемодинамши [3, 9-11, 14]. В попередшх дослщженнях [5, 7] нами доведено ефектившсть комбшованого застосування укра!нського спазмол1тика з пол1тропними фармаколопчними властивостями вшборону та НПЗЗ ¡бупрофену для потенщювання лшувальних властивостей останнього та послаблення його токсичного впливу на слизову оболонку шлунка [6].
Метою роботи було визначити вплив ¡бупрофену та його комбшацй з вшбороном на стан печшки, нирок та наднирниюв за даними морфолопчного дослщження на модел1 ад'ювантного артриту (АА) у щур1в.
Матерiал та методи дослщження. Дослщження проведено на 28 статевозрших нелмйних щурах-самцях з масою тша 180-220 г., яю утримувались у в1варп В1нницького нащонального медичного утверситету 1мен1 М. I. Пирогова в умовах природно! змши дня i ноч1, на стандартному водно-харчовому ращош (!жа та вода ad libitum). Тварини отримували стандартне харчування у
виглвд збaлaнсовaного гpaнyльовaного корму зa встaновленими ноpмaми [13]. Bсi експеpиментaльиi дослiджеиия нaд лaбоpaтоpними твapинaми проводили в aтестовamй Головною оpгaиiзaцieю метpологiчноï служби Мimстеpствa оxоpони здоров'я Укpaïии лaбоpaтоpiï гафедри фapмaкологiï ВНМУ iм. М.1. Пиpоговa (свiдоцтво про aтестaцiю № 023/13 вщ 05.03.2013 р.) з ypaxyвaнням вимог нaлежиоï лaбоpaтоpноï пpaктики «GLP» (Good Laboratory Practice), вiдобpaжениx в нaстaновi «Ш^рсью зaсоби. Haлежиa лaбоpaтоpнa пpaктикa», зaтвеpдженоï Зaконом Укpaïии нaкaзом МОЗ Укpaïни № 95 вщ 16 лютого 2009 р. i з дотpимaииям основниx положень Конвенцп Рaди Свропи про оxоpоиy xpебетниx твapин, що використовуються в експеpиментax тa в iишиx нayковиx цiляx вiд 18 березня 1986 р. [13]. Пщдослщт твapиии були роздшеш нa 4 групи: I - irn-a^m щури (n=7), II - щури зi змодельовaиим АА (n=7) без лiкyвaния (контроль), III - щури з АА (n=7), лiковaнi iбyпpофеном (218 мг/кг, виyтpiшньошлyиково (в/ш)), IV - щури з АА (n=7) лiковaиi iбyпpофеном в/ш (218 мг/кг) в комбiнaцiï з вшбороном (11 мг/кг, в/ш). Дози дослiджyвaниx пpепapaтiв пеpеpaxовaно з сеpедиьотеpaпевтичниx доз для людини зa Риболовлевим Ю.Р. [12]. АА моделювaли шляxом сyбплaнтapного введення повного aд'ювaнтy Фpейицa (complete Freund's adjuvant - CFA (Thermo scientific, США), 100 мкл/щypa), який мютить полiсaxapиди вбито нaгpiвaииям Mycobacterium tuberculosis (5 мг/мл) тa склaднi жиpнi кислоти з вaзелiновою олieю у спiввiдношениi 1:2 в пpaвy зaдию кiнцiвкy щypiв [7, 13]. День введення aд'ювaнтy ввaжaли як «0» день експерименту. Лiкyвaния АА проводилось з 14 по 28 день, шляxом внутршньошлункового введення дослiджyвaниx пpепapaтiв. Почaток введення лiкapськиx зaсобiв вiдповiдaв мaксимaльиiй зaпaльнiй pеaкцiï [7, 13]. 1бупрофен (ЗАТ мФapмaцевтичнa фipмa мДapиицям, Укpaïнa), вводили виyтpiшиьошлyнково у вигщщ сyспензiï нa основi емульгатору Tween 80, тa води pro injectionibus (ПАТ мГaличфapмм, Укpaïнa). Вшборон (ПАТ НВЦ мБоpщaгiвський ХФЗ", Укpaïнa), розчинений у водi pro injectionibus (ПАТ 'Taличфapм", Укpaïнa), вводився зa 60 xв. до введення iбyпpофенy, двiчi нa добу. Евтaнaзiю твapин проводили нa 28 добу експерименту шляxом цеpвiкaльноï дислокaцiï пiд iнгaляцiйиим тpиxлоpметaновим (CHCl3) нapкозом. Для ощнки моpфологiчниx змiн фpaгменти виyтpiшиix оргашв (печiики, нирок i нaдниpиикiв) експеpиментaльниx твapии з АА без лiкyвaння тa при зaстосyвaннi iбyпpофеиy тa його комбiнaцiï з вiнбоpоном фiксyвaли в 10,0% pозчинi нейтpaльного фоpмaлiнy. Пpепapaти готyвaли зa стaидapтною методикою [1, 2]. Пстолопчт зpiзи товщиною 5-7 мкм фapбyвaли гемaтоксилiном i еозином, ткрофуксином зa вaн Пзоном, основним коричневим зa Шyбiчем, комбiнaцieю основного коричневого тa мiцного зеленого бapвникa, ШИК-pеaкцiï з aльцiaновим сишм [1, 2]. Мiкpоскопiю i фотогpaфyвaиня гiстологiчииx пpепapaтiв проводили зa допомогою свгтлового мiкpоскопa OLIMPUS BX 41 при збiльшенняx у 40, 100, 200 i 400 paзiв. Отpимyвaли i обробляли зтмки, проводили морфометрда тa стaтистичиy обробку зa допомогою пpогpaми «Quick PHOTO MICRO 2.3».
Результати дослщження та ïx обговорення. Проведене дослщження покaзaло, що та 28 добу експерименту у щypiв з АА без медикaментозноï корекцп пapенxiмa печiнки збеpiгaлa свою звичaйнy гiстоapxiтектонiкy. З боку судинного py^a вiдмiчaли неpiвномipне кpовонaповнения поpтaльниx вен тa печiнковиx apтеpiй, в пapенxiмi - дистpофiчнi змiни в поодинокиx гепaтоцитax.
При гiстологiчномy aнaлiзi печшки пiддослiдниx твapин, яким вводили aд'ювaнт Фpейидa тa iбyпpофен пiсля 28 доби експерименту виявляли дифузну бшкову дистpофiю гепaтоцитiв з вогнищевими некробютичними змiнaми окpемиx клiтин тa дисциркуляторними pозлaдaми в мiкpоциpкyлятоpномy pyслi (рис. 1). В пapенxiмi печiнки поряд з пapенxiмaтозною дистpофieю, спостеpiгaлaся нез^ч^ дискомплексaцiя печiнковиx клiтин. Bнyтpiшньочaсточковi синусощи, центpaльнi вени, дpiбнi тa середнього дiaметpy кpовоноснi судини pозшиpенi, зaповненi кров'ю, стiнки ïx pозpиxленi, табряклг Простори Дiссе дещо pозшиpенi, школи мiстять бiлковy piдинy.
Ha rai помipного неpiвномipного повнокpiв'я i ст^зу еpитpоцитiв в сyдинax окpемиx поpтaльниx тpiaд вiдзнaчaвся дiaпедез поодинокиx еритроципв. У печiнковиx клiтинax пеpифеpiйниx вщдшв чaсточок pозвивaлися ознaки зернисто1' тa вaкyольноï дистрофп з явищaми нaбyxaння клiтин, зникненням чiткостi меж, шкопиченням в цитоплaзмi велико1' кiлькостi дpiбниx i великиx бaзофiльниx грудочок i вaкyолей. Гепaтоцити погaно фapбyвaлися фоновими фapбaм. У деякиx клiтинax змiнювaлaсь i фоpмa ядер, якi pозбyxaли, блiдо фapбyвaлися тa втpaчaли округлють. Розвивaвся нaбpяк в мiжчaсточковiй сполучнш ткaнини, який виявлявся пеpевaжно в штерстицп поpтaльниx тpiaд, знaчно рщше - нaвколо центpaльниx вен.
Для треними печiнковиx чaсточок щypiв з АА, яким вводили iбyпpофен в комбiнaцiï з вiнбоpоном xapaктеpним було типове бaлочне pозтaшyвaния гепaтоцитiв. У ^rnpi чaсточок вiзyaлiзyвaлися центpaльнi вени. Вщ поpтaльниx тpaктiв до центpaльноï венi пpостежyвaлися paдiaльно оpieнтовaнi печiнковi бaлки, що склaдaються з геттоципв i елементiв pетикyлоендотелiaльноï системи. Поpтaльнi тpaкти були пpедстaвленi мiжчaсточковою apтеpieю,
веною i жовчною протокою. 1нтерстицш, що складався з пухко! волокнисто! сполучно! тканини, визначався переважно в областi портальних трiад i практично не щентифшувався всерединi класичних часточок печiнки. Паренхiма печiнки була сформована упорядковано розташованими гепатоцитами - клiтинами пол^онально! форми з центрально розташованим ядром i досить iнтенсивно забарвленою цитоплазмою.
Гютолопчне дослiдження нирок пiсля 28 дiб експерименту в групi АА без медикаментозно! корекцп встановило, що загальна гiстологiчна структура коркового та мозкового шару не порушена. Тканина нирок повно^вна, але кровонаповнення судин нерiвномiрне.
В групi тварин з АА, лшованих iбупрофеном на перший план виступали порушення кровонаповнення мiкроциркуляторного русла кори, юкстамедулярно! зони та мозково! речовини нирок. Звертали на себе увагу розширення сiтки кровоносних капiлярiв, що обплiтають канальцi, артерiоли, венули, дрiбнi артери та вени, спостертали набряк ендотелiю, дистрофiя злущення та пролiферацiя клiтин. Стiнки судин були розрихлеш, набряклi, мiсцями зруйнованi з крововиливами. Волокнист структури промiжно! тканини з набряком, мюцями розсунутi бшковою рiдиною, в штерстици зустрiчалися лiмфоlднi та гiстiоцитарнi iнфiльтрати.
В ештелп звивистих канальцiв нирок виявляли пдрошчну дистрофiю з гомогенiзацieю цитоплазми, мюцями десквамащею епiтелiю та обтурацieю просвтв еозинофiльними масами (рис. 2). Просв^и окремих клубочкiв були виповненi бшковою рщиною з колапсом капiлярного
К^иявНПОПЛ IЙЯ ШпЛ — л ■■ —ищи
Рис. 1. Повнокр1в'я центрально! вени, розширеш синусо1ди Рис. 2. Зерниста та гщрошчна дистроф1я з десквамащею
з дистроф1чними та некробютичними змшами гепатоципв. ештелш звивистих канальщв нирки. АА, лжований АА, лжований 1бупрофеном. 28 доба. Заб. г. - е. х 200. 1бупрофеном. 28 доба. Заб. г. - е. х 200.
На вiдмiну вiд щурiв з АА, лшованим iбупрофеном, в групi експериментальних тварин, яким була застосована комбшащя iбупрофену з вiнбороном загальна гютолопчна структура нирки була збережена, капшяри клубочкiв з нерiвномiрним кровонаповненням. Клубочки зус^чалися як однаково! форми i розмiрiв, так i в сташ колапсу за рахунок спадання капшярно! сiтки. Просвiт капсул Шумлянського-Боумена вшьний, в окремих гломерулярних просвiтах спостертався дiапедез поодиноких еритроцитiв. Капiляри та венули мозкового шару мюцями були повнокровш, в окремих виявлялися еритроцитарш стази.
При гiстологiчному дослiдженнi наднирникових залоз щурiв з АА без медикаментозно! корекцп тсля 28 дiб спостереження виявлялася нормальна, добре сформована структура наднирниюв. Чiтко вiзуалiзовувалися клубочкова i пучкова зони. В кл^инах добре окреслювались ядра. Кiлькiсть дистрофiчно змiнених клiтин дуже невелика, в основному у навколоклубочкових вщдшах на межi з пучковою зоною. Пучкова зона складалась з крупних клггин кубiчно! або призматично! форми, частше полiгонально! форми. Вони утворювали радiально орiентованi тяж шириною 1-2 клггини, що розташовувались паралельними рядами та були вщокремлеш один вiд шшого синусо!дними капiлярами. Ядра клiтин були св™^ сферичнi, з крупним ядерцем, нерщко зустрiчалися двоядернi клiтини. Цитоплазма - оксифшьна, виповнена чисельними лшщними краплями. Сiтчаста зона мала епiтелiальнi тяжi, що анастомозували та йшли в рiзних напрямках, мiж ними розташовувались кровоносш капiляри. Ядра !х забарвлювалися бiльш iнтенсивно в порiвняннi з пучковими ендокриноцитами, були округло! форми, а ядерця погано виокремлювалися. Паренхiма мозково! речовини була утворена хромафшними, ганглiозними та пiдтримуючими кттинами звичайно! гiстологiчно! будови [9]. У груш щурiв з АА, що отримували iбупрофен наднирники були з повнокровними судинами, особливо мшроциркуляторного русла жирово! клiтковини, субкапсулярного венозного сплетшня i капiлярiв сiтчастого шару, де, як правило, спостер^али набряк строми. Кора широка з бшьш-менш ч^ко вираженою зональнiстю.
Iнодi вщзначалося розширення зони пучкiв за рахунок сичастш зони, в якiй спостерпалося
к -я. . г.-к г-щ ч п>: ш ' , ! *» -.г < . . -
Рис. 3. Накопичення еозинофшьно!' рщини з колапсом Рис. 4. Розширення сггчасто1 зони кори наднирниюв. АА,
кашлярно!' сггки та розширенням просвггу капсули клубочтав. лжований 1бупрофеном. 28 доба. Заб. г. - е. х 200.
АА, лжований 1бупрофеном. 28 доба. Заб. г. - е. х200.
Зона клубочюв, як правило, вузька, була представлена 1-3 рядами клубочкових утворень i складаеться з великих кштин з тнисто1 цитоплазмою, багатою лшдами. У пучковiй зонi, переважно в 11 середнiй i верхнiй третиш, зустрiчалися поодинокi дрiбнi безструктурнi вогнища цитолiзу, що виповненi жировим детритом, серед якого видно поодиною еритроцити i уламки гiперхромних ядер. Також виявляли ознаки пiдвищення активностi кори наднирниюв з перетворенням свiтлих кштин пучково! зони в темнi, появою дiлянок дискомплексацл пучкових структур. Кштини з еозинофiльною цитоплазмою та гшохромними ядрами розташовувалися в одних клубочках, з гшерхромними в iнших В пучковш зонi тяж клiтин мали радiальний напрямок, капiляри 11 були помiрно розширенi. В наднирниках щурiв з АА, лiкованих iбурпрофеном впорiвняннi з нелакованими та комбiнацiею iбупрофену з вiнбороном в мiкроциркуляторному руст виявляли збiльшення кашлярно1 сiтки в клубочковш зонi, розширення капiлярiв та набряк ядер ендотелюципв в пучковш та сггчастш зонах. Мiсцями меж мiж пучковою та сiтчастою зонами не спостерпалося внаслiдок чого кштини пучково1 зони набували вигляду кштин, характерного для сггчасто1 зони. Тяж1, а також клiтини i 1х ядра були порiвняно однакового розмiру. Бiльш поверхневi тяж пучково1 зони, яю межують з клубочково1 зоною, були ширш^ нiж пучковi тяж1, межують з сiтчастою зоною. До сггчасто1 зони прилягали адреналiнутворюючi кштини мозково1 речовини призматично1 форми, з чггко вираженими межами, 1х ядра розташоваш в центральнiй частини кштин з свгглою цитоплазмою (епiнефроцити). Кштини утворювали тяж1, мiж якими проходили широк венознi синуси. У цен^ мозкового шару розташовувалися клiтини полпонально1 або округло1 форми, з нечеткими межами та темною зернистою цитоплазмою (норетнефроцити). При гiстохiмiчному дослiдженнi в капсул наднирникiв не встановлено вiдмiнностей в активностi ШИК-позитивно1 речовини мiж групою порiвняння i пiддослiдними тваринами.
У експериментальних тварин з АА, лшованим iбупрофеном в комбшацй з вшбороном суттевих вiдмiнностей пстолопчно1 будови наднирникових залоз в порiвняннi з контрольною групою не спостерпалося. Коркова речовина свила, прозора внаслщок рясного вмюту лiпiдiв. За формою, величиною i фарбуванням клiтини клубочково1 i пучково1 зони були досить мономорфш Синусо1'дш капiляри пучково1 зони помiрно вузькi, пучкова спрямованiсть добре виражена, пучки кштин i тяж розташовуються перпендикулярно капсулi органу. Сiтчаста зона складалася з добре розвинених тяжiв, що анастомозували мiж собою та були роздшеш вузькими синусо1дними капшярами. Для клiтин сггчасто1 зони були характерш мономорфнiсть i однорiднiсть забарвлення, ядра кштин добре фарбувалися, мали однаковi розмiри i чiткi контури. Мозкова речовина базофшьна, клiтини декшька збiльшенi в розмiрах. Ядра овальш, мiстять 1-2 ядерця i численш великi грудочки хроматину, розташованого рiвномiрно по всьому ядру або його периферп.
.Шдсумок
Вiнборон на тлi iбупрофену при лiкуваннi експериментального ад'ювантного артриту швелюе гепато- та нефротоксичний вплив iбупрофену.
Перспектива подальших дослгджень. Отримаш дат вказують на доцыьшсть проведення поглибленого вивчення бiохiмiчних та фiзiологiчних механiзмiв нефро- i гепатопротекторноI дп втборону при його комбтованому застосуванш з iбупрофеном.
1. Avtandylov ^ К Osnovyi patolohoanatomycheskoi praktyky. Rukovodstvo (yzdanye trete dopolnennoe) / H. H. Avtandylov // - M.: Rossyiskaia medytsynskaia akademyia posledyplomnoho obrazovanyia. - 2007. - 480 s.
2. Golofeevskiy V. Yu. Sochetannaya okraska gistologicheskih srezov osnovnyim korichnevyim i prochnyim zelenyim / V. Yu. Golofeevskiy, S. G. Scherbak // Arhiv anatomii, gistologii i embriologii. - 1987. - No. 4. - S. 101.
3. Gorshkov A. N. Morfologicheskie aspektyi nefrotoksicheskogo deystviya nesteroidnyih protivovospalitelnyih sredstv / A. N. Gorshkov, I. V. Marusov, O. D. Yagmurov [i dr.] // - Nefrologiya. - 2013. - T. 17, No. 1. - S. 73-77.
4. Hladkykh F. V. Suchasni shliakhy poslablennia ultserohennosti nesteroidnykh protyzapalnykh zasobiv : dosiahnennia, nevyrisheni pytannia ta shliakhy optymizatsii / F. V. Hladkykh, N. H. Stepaniuk // Zaporozhskyi medytsynskyi zhurnal. - 2014. - No. 2. - S. 82-86.
5. Hladkykh F. V. Vinboron: pershyi ukrainskyi hastroprotektor - ahonist vaniloidnykh retseptoriv (TRPV1) / F. V. Hladkykh, N. H. Stepaniuk // Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia. - 2016. - No.4-5 (50). - S. 20-29.
6. Gladkih F. V. Izuchenie sostoyaniya kletochnogo gomeostaza slizistoy obolochki zheludka kryis na modeli revmatoidnogo artrita, lechennogo ibuprofenom i ego kombinatsiey s vinboronom / F. V. Gladkih, N. G. Stepanyuk, S. V. Vernigorodskiy // Farmatsiya i farmakologiya. - 2016. - T. 4, No.3. - S. 68-83. - DOI: http://dx.doi.org/10.19163/2307-9266-2016-4-3-68-83.
7. Hladkykh F. V. Otsinka efektyvnosti likuvannia eksperymentalnoho revmatoidnoho artrytu ibuprofenom ta yoho kombinatsiieiu z vinboronom za danymy konusno-promenevoi kompiuternoi tomohrafii ta tsyfrovoi renthenohrafii zadnikh kintsivok shchuriv / F. V. Hladkykh, N. H. Stepaniuk, V. O. Student, Ya. Ya. Pohrebennyk, B. Ye. Yurkevych // Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia. - 2017. - No. 1 (52). - S. 12-24.
8. Karateev A. E. Kolichestvennaya i kachestvennaya otsenka riska oslozhneniy pri ispolzovanii nesteroidnyih protivovospalitelnyih preparatov kak osnova formirovaniya rekomendatsiy po ih kontrolyu i profilaktike / A. E. Karateev // Sovremennaya revmatologiya. - 2014. - No. 1. - S. 64-72.
9. Memetova E. Ya. Morfogenez tkani nadpochechnikov u eksperimentaotnyih zhivotnyih s modelirovannyim adyuvantnyim artritom / E. Ya. Memetova, N. N. Kaladze, A. K. Zagorulko // Verhnevolzhskiy meditsinskiy zhurnal. - 2014. - T. 12, Vyip. 1. - S. 34-39.
10. Nasonov E. L. Revmatologiya. Natsionalnoe rukovodstvo / E. L. Nasonov, V. A. Nasonova // - M.: «GEOTAR-Media», -2008. - 737 s.
11. Pentiuk N. O. Nefrotoksychnist nesteroidnykh protyzapalnykh preparativ ta yii korektsiia trymetazydynom (kliniko-eksperymentalne doslidzhennia): dys... kand. med. nauk: 14.01.28 / Pentiuk Nataliia Oleksandrivna; Vinnytskyi derzh. medychnyi un-t im. M.I. Pyrohova. - Vinnytsia, - 2001. - 203 s.
12. Ryibolovlev Yu. R. Dozirovanie veschestv dlya mlekopitayuschih po konstantam biologicheskoy aktivnosti / Yu. R. Ryibolovlev, R. S. Ryibolovlev // Dokladyi AN SSSR. - 1979. - T. 247., No.6. - S. 1513-1516.
13. Stefanov O. V. Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv: metod. rekomend. // O. V. Stefanova // - K.: VD«Avitsena». -2001. - 527 s.
14. Chekman I. S. Nesteroidni protyzapalni preparaty: efektyvnist, dostupnist i pryiniatnist dlia patsiienta. Farmakodohliad za bezpekoiu zastosuvannia: monohrafiia / I. S. Chekman, O. P. Viktorov, N. O. Horchakova [ta in.] // - K.: Polihraf plius, - 2011. - 117 s.
Реферати
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ВНУТРЕННИХ ОРГАНОВ ПРИ ЛЕЧЕНИИ АДЪЮВАНТНОГО АРТРИТА Гладких Ф. В., Степанюк Н Г., Вернигородский С. В.
Нестероидные противовоспалительные средства широко применяются во многих сферах медицины для лечения воспалительных процессов различной этиологии и является одной из наиболее клинически значимых групп лекарственных средств. Серьезными побочными эффектами этих препаратов является их гастротоксичность, нефротоксичность, гепато-токсичность и др. В предыдущих исследованиях нами доказана эффективность комбинированного применения украинского спазмолитика с политропными фармакологическими свойствами винборона и нестероидные противовоспалительные препараты ибупрофена для потенцирования лечебных свойств последнего и ослабление его токсического воздействия на слизистую оболочку желудка. Целью исследования было охарактеризовать влияние ибупрофена и его комбинации с винборона на состояние печени, почек и надпочечников по данным морфологического исследования на модели адъювантной артрита у крыс. Исследование проведено на 28 половозрелых нелинейных крысах-самцах. Присадка артрит моделировали путем субплантарного введение полного адъюванта Фрейнда. Лечение адъювантной артрита проводилось с 14 по 28 день, путем внутрижелудочного введения исследуемых препаратов. Проведенное исследование показало, что винборона на фоне ибупрофена при лечении экспериментального адъювантной артрита нивелирует гепато- и нефротоксическое влияние ибупрофена.
Ключевые слова: винборон, ибупрофен, адъювантный артрит, нестероидные противовоспалительные средства, гепатотоксичность, нефротоксичность.
Стаття надшшла 5.10.2017 р.
MORPHOLOGICAL CHANGES OF INTERNAL ORGANS IN TREATMENT OF ADJUVANT ARTHRITIS Hladkykh F.V., Stepaniuk N.H., Vernygorodskii S.V.
Nonsteroidal anti-inflammatory drugs are widely used in many fields of medicine for the treatment of inflammatory processes of various etiologies and is one of the most clinically meaningful groups of drugs. Serious side effects of these drugs are their gastrotoxicity, nephrotoxicity, hepatotoxicity, and others. In previous studies, we have proved the effectiveness of combined use of Ukrainian antispasmodics with the polytropical pharmacological properties of vinoborone and a non-steroidal anti-inflammatory drug ibuprofen for potentiating the therapeutic properties of the latter and diminishing its toxicity to the mucous membrane of the stomach. The aim of the study was to characterize the effect of ibuprofen and its combination with vinoboron on the liver, kidney and adrenal glands, according to morphological studies on the model of adjuvant arthritis in rats. The study was conducted on 28 sexually mature nonlinear male rats. Adjuvant arthritis was modeled by sublingual administration of full Freund's adjuvant. Treatment of adjuvant arthritis was performed from day 14 to day 28, by intragastric administration of the investigational drugs. The conducted study showed that vinoboron against ibuprofen in the treatment of experimental adjuvant arthritis reduces hepatotoxic and nephrotoxic effects of ibuprofen.
Key words: vinoboron, ibuprofen, adjuvant arthritis, non-steroidal anti-inflammatory drugs, hepatotoxicity, nephrotoxicity.
Pe^roeHT CTapneHKO I.I.
