CC BY
56
2. Гнатюк М. С. Морфолопчш змши печшки та ix кореляцiя при змодельованш обтурацiйнiй жовтяницi / М. С. Гнатюк, I. М. Клщ, М. М. Галей // Шпитал. мрурпя. - 2008. - № 4. - С. 78 - 82.
3. Елисеев С. М. Обоснование хирургической тактики при механической желтухе / С. М. Елисеев, Н. Г. Корнилов, С. П. Чикотеев [и др.] // Бюл. ВСНЦ СО РАМН. - 2010. - № 5(75). - С. 233 - 239.
4. Кожем'яюн Ю. М. Методичш рекомендацп по утриманню лабораторних тварин та робой з ними / Ю. М. Кожем'яюн, О. С. Хромов, М. А. Фшоненко [та ш.]. - К.: Авщена, - 2002. - 155 с.
5. Ничитайло М. Е. Миниинвазивная хирургия доброкачественной обструкции дистального отдела общего желчного протока / М. Е. Ничитайло, П. В. Огородник, А. Г. Дейниченко // Укр. журн. хiрургп. - 2013. - № 3. - С. 45 - 49.
6. Паршиков В. В. Ультраструктурные и иммунологические изменения печени при механической желтухе и гнойном холангите. Выбор хирургического лечения / В. В. Паршиков, С. Г. Измайлов, Е. И. Яковлева [и др.] // Анналы хирург. гепатологии. - 2009. - Т.14, № 3. - С. 48 - 55.
7. Пат. 46489 Укра'ша, G 01N 33/00. Споаб юльюсного визначення вмюту антигену в бюлопчних тканинах / Г. I. Губша-Вакулик, I. В. Сороюна, В. Д. Марковський [та ш.]. - № u200906730; заявл. 26.06.09; опубл. 25.12.09. Бюл. № 4.
8. Sai J. K. Early detection of extrahepatic bile-duct carcinomas in the nonicteric stage by using MRCP followed by EUS / J. K. Sai, M. Suyama, Y. Kubokawa [et al.] // Gastrointest. Endosc. - 2009. - Vol. 70. - P. 29 - 36.
9. Suda K. Risk factors of liver dysfunction after extended hepatic resection in biliary tract malignancies / K. Suda, М. Ohtsuka, S. Ambiru [et al. ]// Am. J. Surg. - 2009. - Vol. 197. - P. 752 - 758.
МЕХАН1ЧНА ЖОВТЯНИЦЯ: ПАТОМОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕЧ1НКИ В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Борисенко В. Б., Сорокша I. В., Горголь Н. I.
Проведено експериментальне дослщження на 36 щурах лшп BicTap, спрямоване на вивчення пстоструктурних змш печшки при мехашчнш жовтянищ. З використанням стандартних морфолопчних, а також iмуногiстохiмiчних методик встановлено, що з 14-1 доби експерименту на rai вираженого внутршньо- i позаклпинного холестазу внаслщок посиленого синтезу штерстищальних колагешв I, III типу та колагену IV типу судинних мембран вiдмiчаeться початок, а до 30 доби повне формування бшарного цирозу печшки.
Ключовi слова: мехашчна жовтяниця, моделювання, патоморфолопчш змши, печшка.
Стаття надшшла 8.10.2014 р.
MECHANIKAL JAUNDICE: PATHOMORPHO-LOGICAL CHARACTERISTICS OF THE LIVER IN EXPERIMENT
Borisenko V. B., Sorokina I. V., Gorgol N. I.
Experimental study on 36 Wistar rats, aimed to study histostructure changes of liver in mechanical jaundice. Using standard morphological and immunohistochemical techniques established that 14-day experiment on the background of significant intra - and extracellular cholestasis due to increased synthesis of interstitial collagens I and III types, and type IV collagen vascular membranes marked the beginning, and by 30 day complete formation of biliary cirrhosis.
Key words: mechanical jaundice, modeling, pathomorphological changes, liver.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 611.611-018:615.212.7]-08
ЗМ1НИ СТРУКТУРИ НИРКОВОГО Т1ЛЬЦЯ НА Р1ЗНИХ ТЕРМ1НАХ ХРОН1ЧНОГО
опювдного впливу
Метою проведеного дослщження було встановлення морфолопчних змш ниркового тшьця на рiзних термшах впродовж 14-ти тижневого впливу малих доз ото!ду. Матерiалом дослщження були статево зрш щури-самщ лшп "Вютар" в юлькост 56 тварин з початковою масою 160-170 г, вком 4,5-5,5 мюящв. Тваринам проводили ш'екцп налбуфшу дом'язово, щоденно, 1 раз на добу, в одному промiжку часу (10-11 година ранку) протягом 98 дiб у початковш дозi 0,212 мг/кг з поступовим И збшьшенням у межах допустимо! терапевтично! дози. Пстолопчш препарати готували за загальноприйнятою методикою. Ва тварини мютились в умовах вiварiю i робота проводилась зпдно "Правилам проведення роб^ з використанням експериментальних тварин". У ходi 14-титижневого експериментального дослщження встановлеш змiни структури ниркового тiльця на рiзних термiнах введення налбуфiну. В результат проведеного дослiдження виявлено, що при тривалш дii' опiоi'дного анальгетика налбуфшу нирки зазнають патологiчних змш. Патоморфолопчш змши ниркового тшьця вщбуваються протягом перших шести тижшв введення налбуфшу, а саме виявлено виражену судинну реакщю капшярного клубочка, ознаки штракапшярного гломерулiту та ознаки сегментарного гломерулосклерозу. Впродовж наступних термiнiв експерименту (8-й,10-й,12-й,14-й тиждень) встановлено бiльш виражеш змiни. Найбiльшого ураження зазнають нирюда тiльця субкапсулярно! зони.
Ключовi слова: ниркове тшьце, опiоi'дний анальгетик, штракапшярний пролiферативний гломерулiт, сегментарний гломерулосклероз.
Зважаючи на важлив1сть медичного аспекту проблем наркоманн у сучасному сусп1льств1, вивчення морфолопчних змш оргашв та систем при хрошчнш д1! оп1о!д1в на сьогодш е актуальним напрямком морфолопчних дослщжень [3, 10]. Переб1г соматичних захворювань наркозалежних ос1б мае сво! особливост1 [2]. Проте, д1я наркотичних середник1в не обмежуеться впливом на структури нервово! системи. Тривале вживання наркотик1в призводить до структурних
змш життево важливих оргашв, у тому чи^ i нирок [9]. На думку низки дослщниюв системне вживання опю1дав призводить до формування наркомашчного гомеостазу - особливого сшввщношення активностi ферменлв i вмiсту метаболiтiв у сироватщ кровi. У свою чергу наркомашчний гомеостаз визначае формування вторинно! вюцерально! патологи i характеризуеться вiдносно специфiчним комплексом змiн при кардiо-, гепато-, нефро- i панкреатопатiях [1]. Низкою дослщниюв на ауто- та бюпсшному матерiалi вивчено структурнi змiни нирок у рiзних груп наркоманiв [4, 7, 8]. Проте, в лiтературi вщсутш данi про морфофункцiональнi змши нирок при визначенiй дозi та тривалосп вживання наркотичних середникiв, зокрема ошо^щв. Такi данi можна отримати шляхом експериментального дослщження, що i стало метою нашого дослiдження.
Метою роботи було вивчення морфолопчних змш ниркового тшьця на рiзних термшах впродовж 14-титижневого введення малих доз ошощу. Результати дослiдження морфофункцiональних змш нирок при хрошчнш дп опю1дов можуть бути використанi у медичнш практицi для дiагностики i лшування ошощних нефропатiй пацiентiв з ошощною наркозалежнiстю.
Матерiал та методи дослщження. Матерiалом дослiдження слугували статево зрш щури-самцi лши "Вютар" в кiлькостi 56 тварин з початковою масою 160-170 г, вшом 4,5-5,5 мiсяцiв. Тваринам проводили ш'екци ошощного анальгетика налбуфiну дом'язово, щоденно, 1 раз на добу в одному промiжку часу (10-11 година ранку) протягом 98 дiб. Початкова доза налбуфшу складала 0,212 мг/кг. Кожш наступнi два тижнi експерименту дозу налбуфшу поступово збшьшували у межах допустимо! терапевтично! дози. З 14 доби тваринам вводили налбуфш у дозi 0,225 мг/кг, з 28 доби - 0,252 мг/кг, з 42 доби - 0,260 мг/кг, з 56 доби - 0,283 мг/кг, з 70 доби - 0,3 мг/кг, з 84 доби до кшця експерименту (до 98 доби) - 0,45 мг/кг. Таким чином, створювали модель хрошчного ошощного впливу, що включае введення експериментальним тваринам ошощного наркотичного анальгетика у зростаючих дозах [6].
Тварини подшено на 8 груп. 1-а група тварин отримувала налбуфш протягом 14 дiб з наступним забором матерiалу дослщження (через 2 тижш експерименту); 2-а група - 28 дiб (через 4 тижш експерименту); 3-а група - 42 дiб (через 6 тижнiв експерименту); 4-а група - 56 дiб (через 8 тижнiв експерименту); 5-а група - 70 дiб (через 10 тижшв експерименту); 6-я група - 84 дiб (через 12 тижшв експерименту); 7-а група - 98 дiб (через 14 тижшв експерименту); 8-а група -контрольна, яка протягом 98-ми дiб отримувала ш'екци фiзiологiчного розчину дом'язово в одному промiжку часу (10-11 година ранку). Вс тварини мiстились в умовах вiварiю i робота проводилась згщно "Правилам проведення робiт з використанням експериментальних тварин", що вщповщае положенню Гельсшсько! деклараци. Експерименти над тваринами проводилися зпдно положень Директиви Свропейського сшвтовариства вiд 24 листопада 1986 р. Комюею з бюетики Львiвського нацiонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького встановлено, що проведеш науковi дослiдження вiдповiдають етичним вимогам зпдно наказу МОЗ Украши № 231 вщ 01. 11. 2000 року (протокол №2 вщ 20 лютого 2012 року). Перед проведенням забору матерiалу тварин присипляли внутрiшньоочеревинним введенням тiопенталу (з розрахунку 25 мг/кг), шсля чого проводився розтин передньо! черевно! стiнки з наступним видаленням дослiджуваного органу (нирок). Пстолопчш препарати готували за загальноприйнятою методикою [5]. Зафарбування проводили гематоксилшом та еозином, а також азаном за Гейденгайном.
Результати дослiдження та Тх обговорення. В результатi проведеного дослщження через 2 тижш експерименту в нирках 1-l групи тварин виявлеш наступш змiни: виражена судинна реакщя ниркових тiлець, а саме переповнення еритроцитами та розширення капшярних петель судинних клубочкiв, 1'х гшерцелюляршсть. Сечовий простiр таких ниркових тшець рiзко звужений. В окремих ниркових тшьцях у сечовому просторi виявлено бiлкову масу, десквамованi подоцити, поодиною еритроцити. Мезангiальний матрикс ниркових тшець набухлий, розширений, як це видно з рис. 1.
Через 4 тижш експерименту в нирках 2-l експериментально! групи тварин виявлено виражену судинну реакцiю ниркових тiлець та ознаки штракапшярного пролiферативного гломерулiту. Капiлярнi rorai судинних клубочкiв розширенi та переповнеш еритроцитами, спостерiгаеться пролiферацiя ендотелiоцитiв. У деяких клубочках спостерiгаються витягнутi капшярш петлi. Мезангiальний матрикс ниркових тшець набухлий, розширений, спостерпаеться пролiферацiя мезангюцпв. Подекуди спостерiгаеться десквамацiя подоцитiв у порожнину сечового простору, у якому також виявлено бшкову масу та поодиною еритроцити, як це видно з рис. 2.
Через 6 тижшв експерименту в нирках 3-1 експериментально! групи тварин встановлено змши ниркових тiлець такi ж, як i у тварин 2-1 групи. Спостертаеться адгезiя капiлярних петель з зовшшшм листком капсули нефрона. В окремих ниркових тшьцях в сечовому просторi нагромаджуеться бiлкова маса, капшярш петлi в таких клубочках стиснеш. Окрiм того, вперше у тварин 3-1 експериментально! групи виявлено розростання колагенових волокон зовшшнього листка капсули нефрона. Вперше зустрiчаються зруйнованi нирковi клубочки, з'являються ознаки сегментарного гломерулосклерозу. У навколоклубочковш стромi нагромаджуються клгтинш елементи: макрофаги, лiмфоцити, молодi кл^ини сполучно! тканини, як це видно з рис. 3.
У тварин 4-1, 5-1, 6-1 та 7-1 експериментальних груп (кiнець восьмого, десятого, дванадцятого та чотирнадцятого тижнiв експерименту) встановлено змши ниркових тшець, ознаки штракапшярного пролiферативного гломерулiту та сегментарного гломерулосклерозу. Проте, у кожнш наступнш групi тварин кiлькiсть патологiчно змшених ниркових тiлець збiльшувалась. Найбiльших змш протягом експерименту у кожнiй груш тварин зазнали нирковi тiльця субкапсулярно1 зони.
У цш зонi встановлено склерозування бшьшосп ниркових тiлець, вогнищеву лiмфогiстiоцитарну шфшьтрашю та замiщення некротизованих дiлянок сполучною тканиною. У iнтракортикальнiй та юкстамедулярнш зонах нирковi тiльця зазнали менш виражених змiн. А саме, виявлено поодиною склерозованi клубочки та частину ниркових тшець з ознаками штракапшярного пролiферативного гломерутту. При тривалiй ди малих доз ошо!дного анальгетика налбуфiну з кiнця 8 тижня експерименту виявлено адгезда капiлярних петель, розростання сполучнотканинних елеменпв зовнiшнього листка капсули нефрона частини ниркових тшець та набряк ештелюципв зовшшнього листка капсули нефрона, як набувають низько! кубiчно! форми, iнфiльтрацiю навколоклубочково! строми кл^инними елементами, як це видно з рис. 4.
Через 10 тижшв експерименту встановлено в окремих ниркових тшьцях вакуолiзацiю подоципв та просв^лення !х цитоплазми, а через 12 тижшв експерименту - збшьшення кттинних елементiв у дiлянцi щшьно! плями. Протягом усього експерименту у сечовому просторi деяких ниркових тшець визначаеться бшкова маса >л злущеними подоцитами та еритроцитами.
Рис.1. Мкроморфолопчне зображення ниркового тшьця через 2 тижш експерименту. Забарвлення гематоксил1н-еозином. М1крофотограф1я. 0б.40, ок.12.
Рис.2. Мкроморфолопчне зображення ниркового т1льця через 4 тижш експерименту. Забарвлення гематоксилш-еозином. М1крофотограф1я. 0б.40, ок.12.
Рис.3. Мшроморфолопчне зображення ниркового т1льця через 6 тижшв експерименту. Забарвлення гематоксилш-еозином. М1крофотограф1я. 0б.40, ок.12.
Рис.4. Мкроморфолопчне зображення ниркового т1льця через 12 тижшв експерименту. Забарвлення гематоксилш-еозином. М1крофотограф1я. 0б.40, ок.12.
1. Тривале введення опiоlдного анальгетика налбуфiну викликае низку патолопчних змiн ниркового тшьця.
2. Патоморфолопчш змiни ниркового тшьця виникають протягом шести тижнiв введення налбуфшу. Введення налбуфiну впродовж 14 дiб призводить до виражено! судинно! реакцil капiлярного клубочка, впродовж 28 дiб - до ознак штракапшярного гломерутту, впродовж 42 дiб - до ознак сегментарного гломерулосклерозу.
3. Введення налбуфiну протягом 98 дiб викликае якiсно такi ж патоморфолопчш змши, як i протягом 42 дiб експерименту - виражену судинну реакцiю капiлярного клубочка, ознаки штракапшярного гломерутту i ознаки сегментарного гломерулосклерозу. Проте, кшьюсть уражених ниркових тшець у кожному наступному термш збшьшуеться, тобто залежить вiд тривалостi введення ошощу. Найбiльш ураженi нирковi тшьця субкапсулярно! зони.
4. Введення налбуфiну протягом 42 i бiльше дiб викликае у частини ниркових тшець розростання сполучнотканинних елеменпв зовнiшнього листка капсули нефрона, протягом 56 i бшьше дiб -набряк ештелюципв зовнiшнього листка капсули нефрона, яю набувають низько! кубiчно! форми,
протягом 70 i бшьше дiб - вакуолiзацiю подоцитiв та просвiтлення 1х цитоплазми, протягом 84 i бiльше дiб - збiльшення клiтинних елементiв у дшянщ щшьно! плями.
1. Аркавый И. В. Роль биохимических систем организма в патогенезе и диагностике вторичной соматической патологии у подростков, злоупотребляющих опиатами: автореф. Дисс. биол.наук: спец. 14.00.46, 14.00.45 / И. В. Аркавый -Москва. - 2002 -19 с.
2. Врублевский А.Г. Соматические последствия употребления психоактивных веществ / А.Г Врублевский, И.П. Анохина, В.П. Нужный // Токсикологический вестник. - 1995. - №4. - С. 2-5.
3. Волошин П. В. Популяцшно-генетичний аналiз формування сташв залежност та оцшка можливостей протидп 1'хньому поширенню / П. В. Волошин, I. В. Лшський, О. I. Мшко [та ш.] // Украшський вюник психоневрологи. - 2013. -Т.21, №4 (77). - С.5-11.
4. Галютин С.Г. Нефропатии у лиц, употребляющих опиаты / С. Г. Галютин, З. Ш. Голевцова, М. Г. Ворожцов // Нефрология. - 2004. -Т.8, №2. - С. 105-106.
5. Коржевский Д. Э. Основы гистологической техники / Д. Э. Коржевский, А. В. Гиляров // - СПб.:СпецЛит. - 2010.- 95 с.
6. Патент №76565 иА, МПК О 09 В 23/28. Споаб моделювання хрошчного ото!дного впливу / Пальтов С.В., Фж В.Б., Вшьхова 1.В. та ш. - Опубл. 10.01.2013, Бюл.№1.
7. Поспшшь Ю.О. Герошова нефропат / Ю.О. Поспшшь // Тези доп. V Конгресу патологоанатомiв Укра'ши. -Чернiгiв. - 1993. - С. 67-68.
8. Рыбакова М.Г. Сравнительная характеристика поражения почек при инфекционном эндокардите у наркоманов и у лиц, не употреблявших внутривенные наркотики / М.Г. Рыбакова, Т.Б. Капитульская // Материалы Всероссийской научно-практической конференции. - Челябинск. - 2008. - С.125-126.
9.Сорокина В.В. Висцеропатология и причины смерти при наркомании: автореф. Дисс.. мед. наук: спец. 14.00.15,14.00.24 / В.В. Сорокина - Омск. - 2004. -19 с.
10. Сиволап Ю.П. Злоупотребление опиоидами и опиоидная зависимость / Ю.П.Сиволап, В.А.Савченков // - М.:Изд-во «Медицина». - 2005. - 304 с.
ИЗМЕНЕНИЯ СТРУКТУРЫ ПОЧЕЧНОГО ТЕЛЬЦА В РАЗЛИЧНЫЕ СРОКИ ХРОНИЧЕСКОГО ОПИОИДНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ Вильхова И. В.
Целью проведенного исследования было установление морфологических изменений почечного тельца в различные сроки втечении 14-ти недельного воздействия малых доз опиоида. Материалом исследования послужили половозрелые крысы-самцы линии "Вистар" в количестве 56 животных с начальной массой 160-170 г, в возрасте 4,5-5,5 месяцев. Животным проводили инъекции налбуфина внутримышечно, ежедневно, 1 раз в сутки, в одном промежутке времени (10-11 часов утра) втечении 98 суток, в начальной дозе 0,212 мг/кг с постепенным ее увеличением в пределах допустимой терапевтической дозы. Гистологические препараты готовили по общепринятой методике. Все животные содержались в условиях вивария и работа проводилась согласно «Правилам проведения работ с использованием экспериментальных животных". В ходе 14-тинедельного экспериментального исследования установлены изменения структуры почечного тельца на разных сроках введения налбуфина. В результате проведенного исследования выявлено, что при длительном воздействии опиоидного анальгетика налбуфина почки подвергаются патологическим изменениям. Патоморфологические изменения почечного тельца происходят втечении первых шести недель введения налбуфина, а именно установлено выраженную сосудистую реакцию капиллярного клубочка, признаки интракапиллярного гломерулита и признаки сегментарного гломерулосклероза. В течение следующих сроков эксперимента (8-я, 10-я, 12-я, 14-я неделя) установлены более выраженные изменения. Наибольшее поражение претерпевают почечные тельца субкапсулярной зоны.
Ключевые слова: почечное тельце, опиоидный анальгетик, интракапиллярный пролиферативный гломерулит, сегментарный гломерулосклероз.
Стаття надшшла 30.09.2014 р.
STRUCTURAL CHANGES OF RENAL CORPUSCLE IN THE LATE STAGES OF CHRONIC OPIOID EFFECT Vilkhova I. V.
The aim of conducted study was to identify the morphological changes of renal corpuscle at different stages during 14-week low doses opioid influence. The research subjects consisted of 56 mature male albino (Wistar) rats, weighting 160 to 170 gm and 4.5 to 5.5 months of age. The chronic opioid effect model was created. Intramuscular injections of nalbuphine were made once daily between 10am and 11am for a period of 98 days with a 0.212 mg/kg of primary dose and its gradual increase within acceptable therapeutic range. Histological preparations were made by a universal method. All animals were kept in vivarium conditions and the work was done according to "Guide for the Use of Laboratory Animals". Structural changes in renal corpuscle were identified during 14-week experimental research at different terms of nalbuphine injection period. Pathomorphological changes of renal corpuscle occur during the first 6 weeks of nalbuphine injection. Strong vascular response of glomeruli was revealed after 2 weeks of the study, after 4 weeks - signs of intracapillary glomerulitis, after 6 weeks - signs of segmental glomerulosclerosis. During the next study terms (8th, 10th, 12th, 14th weeks) the same pathomorphological changes were observed, as during the first 6 weeks of the experiment. However, the number of affected renal corpuscles in each following term increases. The most intense alterations are observed in renal corpuscles of subcapsular zone.
Key words: renal corpuscle, opioid analgesic, intracapillary proliferative glomerulitis, segmental glomerulosclerosis.
Рецензент Шеттько B.I.
