CC BY
17
1. TpH^eHKO B. I. KmraHHa i TKaHHHHa Tepania: cynacHe i MaMöyrae / B. I. rpu^eHKO // TpaHcnnaHTOnorifl.- 2000.-T. 1, №1.-C.15-17.
2. Aizu Y. Degeneration of retinal neuronal processes and pigment epithelium in the early stage of the streptozotocine-diabetic rats / Y. Aizu, K. Oyanagi, J. Hu [et al.] // Neuropathology.-2002.-Vol.22-P.161-170.
3. Barber A. J. Neural apoptosis in the retina during experimental and human diabetes / A. J. Barber, E. Leith, S. A. Khin [et al.] // J.Chin. Invest.-1998.-Vol.102, №4.-P.783-791.
4. Barber A. J. Ins 2 Akita mouse as a model of ewly retinal complicatins in diabetes / A. J. Barber, D. A. Antonetti, T. S. Kern [et al.] // Invest Ophthalmol. Vis. Sci..- 2005-Vol.46.- P.2210-2218.
5. Gogina I. Changes of Microcirculation and Energy Metabolism in Diabetic Angiopathy / I. Gogina, E. Pleshanov, V. Covalyshyn [et al.] // Acta Medica Austriaca. - 1992. - № 19. -90 p.
6. IDF Diabetes Atlas / International Diabetes Federation.-6th, ed.- Brussels, Belgium - 2013.- 160 p.
7. Park S. H. Apoptotic death of photoreceptors in the streptozotocin-indued diabetic rat retina / S. H. Park, J. W. Park, S. J. Park [et al.] // Diabetologia.-2003.- Vol.46.- P.1260-1268.
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ С1ТК1ВКИ ЩУР1В ПРИ СТРЕПТОЗОТОЦИНОВОМУ Д1АБЕТ1 2 ТИПУ П1СЛЯ ВВЕДЕНИЯ КР1ОКОНСЕРВОВАНИХ МЕЗЕНХ1МАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛ1ТИН ПЛАЦЕИТИ Дьомш Ю.А., Дьомша М. Ю.
В експеримени на моделi стрептозотоцин шдукований цукрового дiабету 2 типу вивчена морфолопя Ытювки тсля використання крюконсервованих мезенхiмальних стовбурових кйтин плаценти. Доведена тереапевическая ефектившсть препарату крюконсервованих мезенхiмальних стовбурових клтн плаценти, яка виражалася зниженням набряку i зменшенням деструктивних i апоптичних проявiв в Ытювщ.
Ключовi слова: стрептозотоцинового цукровий дiабет, сiткiвка, крюконсервоваш мезенхiмальнi стовбуровi клiтини.
Стаття надшшла 2.09.2015 р.
PATOMORFOLOGICAL CHANGES OF RAT'S RETINA IN TYPE 2 STREPTOZOTOCIN DIABETI AFTER INTRODUCTION OF CRYOPRESERVED MESENCYYMAL STEM CELLS OF PLACENTA Domin Yu. А., Domina M. Yu.
In the experiment on the model of streptozotocin-induced type 2 diabetes studied the morphology of the retina after the use of cryopreserved mesenchymal stem cells of the placenta. Tereapevticheskaya prove the efficacy of cryopreserved placental mesenchymal stem cells, which expressed decrease swelling and decrease of apoptotic and destructive manifestations in the retina.
Key words: streptozotocin diabetes, the retina, cryopreserved mesenchymal stem cells.
Рецензент Шеттько B.I.
УДК 611.42-018-018.1:615.218.1
Г1СТО- ТА ЦИТОАРХ1ТЕКТОИ1КА СЕЛЕЗ1НКИ ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 АИТИГ1СТАМ1ИИИХ ПРЕПАРАТ1В
Метою роботи було вивчити у експеримент стан мкроструктури селезiнки на тлi застосування антигiстамiнного препарату Лоратадину. Встановлено, що 10-ти та 30-ти денне його пероральне введення бшим щурам веде до порушення псто- та цитоархiтектонiки селезiнки. Спочатку отримаш змiни проявлялися декомплексацieю компонентiв червоно! пульпи у виглядi розширення та повно^в'я венозних синусiв, наростання вмюту еритроцитiв у ретикулярнiй стромi. На 30-й день дослщу поруч з попередшми з'являлися змiни у бшй пульпi. Вони супроводжувалися збiльшенням вмюту локальних та дифузних скупчень лiмфоi'дних елементiв, появою поодиноких фолiкулiв з добре по]штними гермiнативними центрами. Проте, ознак глибоко! деструкцп помiчено не було. Отже, отримаш змши не дають пiдстав стверджувати про розвиток суттевих зрушень у структурно-функцiональному сташ селезiнки у вказанi термiни.
Ключовi слова: селезiнка щура, бiла пульпа, червона пульпа, Лоратадин.
Робота е фрагментом НДР "Лектино- та iмуногiстохiмiчний аналiз вуглеводних детермтант нормальних та патологiчно змiнених клтин i тканин", № 0113и000207.
На сьогодшшнш день вщомо, що ксенобютики, до яких вщносять { х1м1опрепарати волод1ють поруч ¡з терапевтичним ефектом багатовекторним впливом на структурно-функц1ональний стан багатьох оргашв та !х систем. При цьому цей вплив вщчувають { органи ¡мунного захисту, що проявляеться зм1нами 1мунолог1чно! реактивност1 орган1зму [5].
Сучасний фармацевтичний ринок нал1чуе понад 55 тис. сполук-лшв як1 за певних умов можуть бути небезпечними для людини [8]. Останшми роками почастшали випадки медикаментозних отруень р1зними препаратами, серед яких ф1гурують { антипстамшш. Одн1ею 1з причин цого е "популяршсть" таких препарат1в при самолшуванш р1зного роду алерг1й, "застудних" захворювань [2]. Останн1м часом антипстамшш препарати у комплекс з центральними хол1ноблокаторами та етанолом використовують також сощально-дезадаптоваш
шдл^ки для досягнення ними стану наркотичного сп'яншня [6]. Одним i3 таких препарапв е Лоратадин, який можна придбати без рецепта лiкаря у необмеженш кiлькостi у кожнiй аптецi.
Фармакокшетика Лоратадину та його метаболiтiв спрямована на блокаду гiстамiнових Н1-рецепторiв клiтин-мiшеней, якi безпосередньо пов'язанi з машфестащею проявiв алергн, а саме, гладких мюципв мiкроциркуляторного русла судин, легень тощо. Слiд зазначити, що такi ж рецептори присутнi i у багатьох iнших клiтинах, у тому чи^ i у iмунокомпетентних [10]. Так, В- i Т-тмфоцити експресують на сво!й поверхнi поруч з вщповщними кластерами диференщацн гiстамiновi рецептори. Згiдно даних лiтератури регулящя взаемодн гiстамiну з Н1-рецепторами реатзуеться рiзними механiзмами, зокрема системами циктчних гуанозин- i аденозинмонофосфатiв [4,9]. Вщтак, перманентна блокада таких рецепторiв антипстамшними препаратами не виключае розлад внутршньокттинних регуляторних систем i, як наслщок, порушення антиген-залежно! диференщацн iмунокомпетентних кл^ин. У сво!й попереднiй роботi [3], ми виклали результати вивчення стану мшроструктури селезiнки в умовах хрошчного дослiду.
Метою роботи було вивчення мшроструктури селезiнки бiлих щурiв на rai застосування Лоратадину в умовах гострого дослщу.
Матерiал та методи дослщження. Експерименти виконано на 16 бших щурах-самцях лшн Вiстар масою 160-220 г у весняно-лiтнiй перюд. Тварини утримувались у стандартних умовах вiварiю, на збалансованому харчовому рацюш з вiльним доступом до води. Ус машпуляцн з тваринами проводили з дотриманням правил "Свропейсько! конвенцп щодо захисту хребетних тварин, яких використовують для експериментальних та наукових цшей" (Страсбург, 1986) та загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах, ухвалених 1 Нацiональним конгресом Укра!ни з бiоетики (2001). Пiддослiднi тварини було роздшено на двi групи по 8 у кожнш. Перша група тварин була контрольною. У другш групi бiлим щурам щоденно однократно впродовж 30 днiв перорально вводили препарат Лоратадин у дозi 0,15 мг/кг маси тiла у виглядi водно! суспензп об'емом 1,0 мл на особину. Лоратадин (Кларитин) - антипстамшний трициклiчний препарат другого поколшня з пролонгованим механiзмом дп (до 24 годин), пов'язано! з вибiрковим блокуванням Н1-гiстамiнових рецепторiв. Виробник субстанцн "FARMACHEM SA Chem Limited" (1цщя). Доза застосованого у експеримент препарату вiдповiдала середньодобовiй дозi для людини. Через 10 та 30 дшв вiд початку введения препарату здшснювали евтаназiю тварин шляхом дислокацн шийних хребцiв пiд загальним ефiрним наркозом та забирали проби селезшки для морфологiчних дослiджень. Отриманий матерiал фiксували у 4% нейтральному формалш i заливали у парафiн за загальноприйнятою методикою [7]. Зрiзи товщиною 5-7мкм забарвлювали гематоксилiном та еозином. Мшроскошю проводили в унiверсальному мшроскош Leica DM 2500 (Нiмеччина). Мшрофотографн отримували за допомогою цифрово! фатокамери Leica DFC450C (Шмеччина).
Результати дослщження та Тх обговорення. При свгглооптичнш мiкроскопii селезiнка iнтактних щурiв мала типову будову, притаманну тваринам цього виду iз добре вираженим розвитком у нш структурних елементiв бшо! пульпи [1]. Вiдмiчено чiткий подш паренхiми на червону i бшу пульпу (рис. 1). Остання представлена лiмфатичними вузликами з чiтко пом^ною центральною артерiею та лiмфатичними перiартерiальними пiхвами. Заслуговуе уваги те, що реактивш центри фолiкулiв слабо виражеш, зате спостерiгалася значна насиченiсть лiмфоiдними елементами маргiнальноi зони. Червона пульпа становила основну масу органа з локально пом^ними ретикулярними клiтинами i тонковолокнистими структурами. Чiтко контуруються пульпарш тяжi Бiльрота, венознi синуси, поодиною трабекули iз вiдповiдними судинами.
При дослщженш селезiнки тварин, що отримували Лоратадин протягом 10 днiв, пом^них деструктивних змiн не виявлено, хоча на деяю вiдмiнностi необхiдно звернути увагу. Це стосувалося в першу чергу певно! дискомплексацн структурних елеменпв червоно! пульпи, а саме, розширення та повнокрiв'я окремих синусiв, зростання насиченосп клiтинними елементами у стромi за рахунок еритроцитiв. Помiтних зрушень у архiтектонiцi бiлоi пульпи не виявлено, за винятком появи у деяких фолiкулах нечiтко виражених гермшативних центрiв (рис.2). Однак, пiдстав стверджувати про виникнення ознак антигенно! стимуляцн у цей термiн дослiджения немае.
На 30-й день дослщу у структурi селезiнки зберiгалися вищеописанi змши з певними ознаками !хнього поглиблення (рис. 3). У першу чергу привертало увагу збiльшения насиченостi бшо! пульпи лiмфоiдними клiтинними елементами у виглядi локальних i дифузних скупчень. Окрiм цього, спостерiгалося наростання вмюту стромальних компонентiв, зокрема, пульпарних тяжiв Бiльрота (рис. 4).
Рис. 1. Селезшка штактного щура. Г.-е. 0б.20, 0к.10. Рис.2.Селезiнка щура пiсля 10-ти денного введення
Лоратадину. Г.-е. Об.8. Ок. 10. _ _
Рис. 3.Селезшка щура на 30-й день введення Лоратадину. Г.-е. 06.20, 0к.10.
Рис.4.Селезшка щура на 30-й день введення Лоратадину. Г.-е. 06.20, 0к.10.
Аиал1зуючи отримаш результаты можна стверджувати, що в умовах гострого експерименту введення Лоратадину впродовж 10-ти дшв супроводжувалося виникненням незначних змш у псто- та цитоарх1тектошщ селезшки дослщжуваних тварин. Водночас, беручи до уваги дат рашше проведених нами дослщжень [3] щодо розвитку шд впливом Лоратадину зрушень у судинно-стромальному та л1мфо!дному компартментах селезшки у вщдалеш термши шсля тридцятиденного введення, можна висловити припущення про високу кумулятивну властивють препарату [5].
ж
У експериментальних тварин, яю упродовж 10-ти та 30-ти дшв отримували Лоратадин у терапевтичних дозах суттевих змш, яю б свщчили про порушення структури \ функци селезшки не вщбулося. Беручи до уваги високу кумулятивну здатшсть препарату потенцшш змши у селезшщ доцшьно визначати у бшьш вщдалеш термши спостереження.
Перспективи подальших дослгджень. Проведення морфометричних дотджень бшо! пульпи iз застосуванням сучасних методiв лектиновоI гwтохiмй для виявлення перерозподшу вуглеводних детермтант як рантх nроявiв порушень гiстофiзiологil органа.
1. Волошин В. М. Будова селезшки / В. М. Волошин // Морфолопя. - 2014, Т8, №1, С. 8-15.
2. Дроговоз С. М. Токсические еффекты блокаторов Н1-гистаминовых рецепторов и механизмы их формирования / С. М. Дроговоз, В. Д. Лукьянчук, Б.С. Шейман [и др.] // Сучасш проблеми токсикологи. - 2012. - №3-4. - С.44-48
3. Дудок О. В. Стан мжроструктури селезшки в умовах застосування Лоратадину / О.В.Дудок // Св1т медицини та бюлоги. - 2015, №2 (49), С. 96-99.
4. Котова С. А. Взаимодействие гистамина с лимфоцитами (связывание, поглощение, регуляция) больных атопическими заболеваниями под влиянием иммуномодуляторов / С. А. Котова, О. Б. Белова, А. М. Пилецкий [и др.] //Иммунология -1997 №3, С. 38-43.
5. Кузьмшов О. Б. Оцшка ¡мунотоксичного впливу Лоратадину в умовах експерименту на лабораторних тваринах / О.Б. Кузьмшов // Експериментальна та кгашчна ф1зюлопя 1 бюх1м1я. - 2014. - №1. - С.43-46.
6. Парийская Т. В. Острые отравления у детей / Т.В. Парийская // Москва: ЭКСМО, - 2010. - 112 с.
7. Ромейс Б. Микроскопическая техника / Б. Ромейс // Москва: Изд. иностранной литературы, - 1953. - 718 с.
8. Хаитов Р. М. Экологическая иммунология / Р.М. Хаитов, В.Б. Пинегин, Х.И. Штамов // Москва: ВНИРО, - 1995. -С.178-207.
9. Fujimoto M. Histamine inhibits immunoglobin reduction via histamine H-2 receptor without affecting cell growth in human B cells/M. Fujimoto, H. Kimatra //Clin. Immunol. Immunopathol. - 1994, Vol.73 №1 P.96-102.
10. Mohammad S. Histamine, histamine receptors, and their role in immunomodulation: an updated systematic / S. Mohammad, T. Tripathi, F. Sobial // The Open Immunology Journal. - 2009. - Vol.2. - P.9-41.
ГИСТО- И ЦИТОАРХИТЕКТОНИКА СЕЛЕЗЕНКИ В УСЛОВИЯХ ПРИМЕНЕНИЯ АНТИГИСТАМИННЫХ ПРЕПАРАТОВ Дудок А. В., Луцик А. Д.
Целью работы было изучить в эксперименте состояние микроструктуры селезенки на фоне применения антигистаминного препарата Лоратадина. Установлено, что 10-ти и 30-ти дневное его пероральное введение белым крысам ведет к нарушению гисто- и цитоархитектоники селезенки. Вначале полученные изменения проявлялись декомплексацией компонентов красной пульпы в виде расширения и полнокровия венозных синусов, возрастанием содержания эритроцитов в ретикулярной строме. На 30-й день исследования наряду с предыдущими возникали изменения в белой пульпе. Они сопровождались увеличением содержания локальных и диффузных скоплений лимфоидных элементов и появлением единичных фолликулов с хорошо различными герминативными центрами. Тем не менее, признаков глубокой деструкции обнаружено не было. Таким образом, полученные изменения не дают оснований полагать о развитии существенных сдвигов в структурно-функциональном состоянии селезенки в указанные сроки исследования.
Ключевые слова: селезенка крысы, белая пульпа, красная пульпа, Лоратадин.
Стаття надшшла 7.09.2015 р.
HISTO- AND CYTOARCHITECTONICS OF SPLEEN DURING THE ADMINISTRATION OF ANTIHISTAMINE DRUGS Dudok O. V., Lutsyk O. D.
The aim of present investigation was to study micromorphology of the spleen during the administration of antihistamine drug Loratadine. It was revealed that after 10 days of oral Loratadine administration spleen of experimental rats was characteristic with the expansion and congestion of venous sinuses, increased content of red blood cells in the reticular stroma. On day 30 of experiment the above changes were supplemented with the increased local content and diffuse accumulations of lymphoid elements, some lymphoid follicles demonstrated prominent germinal centers. All these changes were treated as physiological reactivity manifestations. However, no signs of destruction were found. A conclusion was made that Loratadine administration during 10 and 30 days has no significant negative impact on spleen micromorphology.
Key words: rat spleen, white pulp, red pulp, Loratadine.
Рецензент Срошенко Г.А.
УДК 575.174.015.3:616-092.9-099:543.395
ВЛИЯНИЕ ЭПОКСИДСОДЕРЖАЩИХ ПОЛИОКСИПРОПИЛЕНПОЛИОЛОВ НА ГЕНЕТИЧЕСКИЙ АППАРАТ В УСЛОВИЯХ ДЛИТЕЛЬНОЙ ТОКСИФИКАЦИИ В
МАЛЫХ ДОЗАХ
Изучено влияние Лапроксидов, в условиях субтоксического поступления в организм экспериментальных животных, на генетический аппарат и обоснование прогноза потенциальной опасности для человека и окружающей среды. Результаты исследования свидетельствуют, что Лапроксиды в 1/10 и 1/100 ДЛ50 увеличивают частоту хромосомных аберраций в виде делеций, дицентриков, транслокаций, одиночных и парных фрагментов, кольцевых хромосом и снижают митотическую активность клеток красного костного мозга. В 1/10 ДЛ50 ксенобиотики снижают количество живых эмбрионов и повышают количество мест резорбций на фоне увеличения доимплантационной, послеимплантационной и общей эмбриональной гибели. Проявление мутагенного эффекта на уровне общетоксического их действия позволило исключить у данной группы соединений наличие специфического мутагенного действия.
Ключевые слова: Лапроксиды, ксенобиотики, хромосомные аберрации, митотическая активность, мутации.
Работа является фрагментом НДР ,,Изучение механизмов биологического действия простых полиэфиров в связи с проблемой охраны окружающей среды" (№ государственной регистрации 0110и001812) и «Експериментальне обхрунтування прогнозу небезпеки та корекци структурно-патогенетичних порушень в органiзмi теплокровних з метоюрозробки гтешчних нормативiв поверхнево-активнихречовин для води водойм» на период 2014-2017 гг.
Загрязнение объектов внешней среды - производственной, коммунальной, бытовой, природной химическими соединениями в период научно-технического прогресса представляет растущую угрозу здоровью населения. Многие химические соединения загрязняющие среду обитания человека способны оказывать на организм специфическое действие, проявляющееся не в период воздействия и не сразу после его окончания, а в отдаленные периоды жизни индивидуума. Еще более значимым для общества является проявление неблагоприятных химически обусловленных эффектов в последующих поколениях. Иногда эти эффекты очевидны, иногда входят составной частью в так называемый генетический груз, для поиска причин которого
