CC BY
13
Abstract. Aim. To study effect of gastric plication on the structure of the pancreas in rats with streptozotocin induced diabetes mellitus.
The object and methods of research. Experimental part of scientific work was carried out on adult white rats. For the experiment 42 rats were involved. All animals were divided into 4 groups: Group I - control group (n-8) -rats without streptozotocin administration and did not undergo a gastric plication surgery; Group II (n-8) - rats that did not receive streptozotocin, but underwent gastric plication surgery; Group III (n-8) - rats with streptozotocin induced diabetes mellitus, without gastric plication; Group IV (n-18) - rats with streptozotocin induced diabetes mellitus, which has underwent gastric plication. Diabetes mellitus was inducted by streptozotocin from Appli Chem (USA). Intraperitoneal administration of streptozotocin was performed for four consecutive days in a single dose of 40 mg/kg body weight. The experiment lasted for 6 months.
Research results and their discussion. Only 30 laboratory rats (71.5%) survived to the end of experiment. The mortality rate: 0 animals died in the first control group; 1 died (12.5%) in the second group (only surgery); 4 (50%) died among the animals of the third group, (rats with DM and witout surgery) and 7 animals (38.9%) died from of the fourth group (DM+surgery).
At the end of experiment, we did not make a significant difference in blood glucose values in animals of groups I and II. In group III, blood glucose levels were 454% higher compared with control group and 211% higher compared to group IV of animals undergoing gastroplasty. In animals of group IV, the mean GL score was 11.86 ± 2.47 mmol/l, which was 215% higher compared with control group I.
At the end of experiment, we took the pancreatic tissue for histological examination. In each animal, we performed several sections of the pancreas and determined the mean perimeter of the Langerhans islands and their area.
Conclusions. We noted significantly lower blood glucose levels (50%, p <0.05) at the end of experiment in rats that underwent gastric plication compared to animals only with streptozotocin induced diabetes mellitus. The average perimeter and area of Langerhans islands was significantly bigger in rats that underwent gastric plication compared to animals only with streptozotocin induced diabetes mellitus. Our data give big insight for deeply study of gastric plication effects on the course of diabetes mellitus.
Key words: gastric plication, bariatric surgery, type 2 diabetes, streptozotocin induced diabetes mellitus, rat.
Рецензент - проф. брошенко Г. А.
Стаття наджшла 21.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-275-278 УДК 611.41.42:616-097
Головацький А. С., Гербут А. О., Кочмарь М. Ю., Гецко О. I., Палапа В. Й.
Щ1ЛЬН1СТЬ 1МУНОКОМПЕТЕНТНИХ КЛ1ТИН МАНТ1ЙНО'' ЗОНИ Л1МФО1ДНИХ ВУЗЛИК1В Б1ЛО'' ПУЛЬПИ СЕЛЕЗ1НКИ ЩУР1В-САМЦ1В РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ В НОРМ1 ТА П1СЛЯ АНТИГЕННО'' СТИМУЛЯЦП ОРГАН1ЗМУ ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет» (м. Ужгород)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дане дослщження е фрагментом планово'1 науковоТ роботи кафедри анатомп людини та пстологп медичного факультету Ужгородського на-цюнального ушверситету «Особливост структурноТ оргашзацп лiмфоТдних оргашв i судинного русла в он-тогенезi в нормi та закономiрностi Тх перебудови при дм на оргашзм антигешв, хiмiчних та фiзичних факто-рiв», № державноТ реестрацп 0115и003903.
Вступ. Селезшка, як вторинний орган iмунноТ сис-теми, виконуе ряд важливих функцш, провщною з яких е формування iмунноТ вщпов^ при потраплянш атигешв у кров, а також е головним джерелом антитт при внутршньосудинному введены антигешв [1]. Пщ дiею цих фам^в активiзуються детермшоваш лiмфо-цити i утворюються iмунокомпетентнi клп"ини [2].
Дослщження структурно-функцюнальних особли-востей бшоТ пульпи селезшки i надалi залишаеться надзвичайно актуальною проблемою, бо за останш роки катастрофiчно зросла забруднешсть навколиш-нього середовища, зокрема антигенами [3]. Не слщ забувати про негативш наслщки, особливо на iмунну систему, ЧорнобильськоТ трагедп.
За останш роки у науковш лiтературi багато уваги придшяеться динамщ розвитку та формуванню струк-турних зон лiмфоТдних вузликiв та перiартерiальних лiмфоТдних шхв селезiнки у щурiв протягом 1-го мкяця життя та при внутршньоутробнш стимуляцп органiзму [4]. Проте, ми не знайшли робiт, де б висв^лювались морфофункцiональнi та морфометричнi особливост структур бшоТ пульпи селезiнки щурiв-самцiв репродуктивного вiку, як в умовах вщносноТ норми, так i при антигеннiй стимуляцп органiзму.
У науковш лiтературi ми не знайшли роб^, в яких би вивчали морфолопчш особливостi лiмфоТдних структур селезшки в постнатальному онтогенезi в нормi та закономiрностi змiн щiльностi iмунокомпе-тентних клiтин пiсля антигенноТ стимуляцп. Ось чому наша робота е актуальною.
Мета дослщження. Вивчити щшьшсть малих, се-реднiх та великих лiмфоцитiв, плазмоцитiв i макро-фапв мантiйноТ зони лiмфоТдних вузликiв бшоТ пульпи селезiнки безпородних бiлих щурiв-самцiв репродуктивного вiку в нормi та змiни Тх щiльностi протягом ми сяця пiсля антигенноТ стимуляцп.
Об'ект i методи дослiдження. Дослщження проведено в експериментi на 31 здорових безпородних
б^их щурах-самцях репродуктивного вiку (6 мкящв), якi були подiленi на три групи. Перша група - штакты тварини (11 щурiв), друга група - експериментальн тварини, яким вводили антиген "1муноглобулш лю-дини нормальний" в дозi 0,02 мг iмуноглобулiна iз розрахунку на 100 г маси тварин у 0,2 мл iзотонiчного розчину хлориду натрiя в асептичних умовах пщшмр-но в тил стопи право'| задньо'| кiнцiвки щурiв. Це оптимальна доза антигена, яка здатна викликати iмунну вщповщь, вибрана шляхом тдбору доз i враховуючи данi лтератури [5]. Третя група - контрольн тварини, яким замiсть антигена в ту саму д^янку вводили iзо-тонiчний розчин хлориду натрiя в е^валентних до iмуноглобулiна об'емах.
Селезшку забирали у всiх iнтактних тварин, а також у щурiв тсля одноразового введення антигену чи iзо-тонiчного розчину хлориду натрiя через 1, 3, 7, 14 i 30 дб. Такi термiни забору матерiалу обрано нами зпд-но рекомендацм лiтератури [6], i у ям вiдзначаються найбiльш помiтнi змши
Рис. 1. Мантiйна зона лiмфоTдного вузлика бтоТ пульпи селезiнки бiлого щура-самця репродуктивного вiку. 1 - центральна артерiя; 2 - перiартерiальна зона; 3 - свiтлий центр; 4 - мантiйна зона; 5 - крайова зона. Забарвлення гематоксилш-еозином. Зб.: об.х20, ок.х7.
Таблиця.
Змши щшьносп клiтинних елементчв мантшноТ' зони бшоТ пульпи селезiнки бiлих щурiв-самцiв репродуктивного вiку на площi 625 мкм2 пiсля стимуляцп оргашзму "1муноглобулшом людини нормальним".
Тип кл1тин Контроль Термш спостереження щтьносп кл1тин (М±L)
1 доба 3 доби 7 д1б 14 д1б 30 д1б
Мал1 л1мфоцити 17,97±0,49 17,78±0,30 18,89±0,28* 20,57±0,11* 18,12±0,53 17,69±0,58
Середн л1мфоцити 0,86± 0,17 0,82± 0,09 0,89± 0,99 0,91± 0,12 0,82± 0,08 0,83± 0,06
Велик л1мфоцити 0,04± 0,02 0,16± 0,04* 0,15± 0,08* 0,31± 0,08 0,28± 0,04 0,12± 0,03
Плазмоцити 0,02± 0,01* 0,01± 0,01* 0,10± 0,06* 0,04± 0,01 0,02± 0,01*
Макрофаги 0,01± 0,01* 0,01± 0,01 0,14± 0,06* 0,08± 0,03* 0,03± 0,01
Примiтка: * - рiзниця мiж величинами достовiрна (р<0,05).
морфологiчних пара-метрiв у лiмфоíдних органах пiсля введення антигена.
На пстолопчних препаратах, забарвле-них гематоксилш-ео-зином та азур-11 еози-ном, при зб^ьшены свiтлового мiкроскопа МБИ - 3х1050 (об'ектив х70 - водяна емерсiя; бiнокулярна насатка АУ - 12х1,5; окуляри х10) за допомогою морфометрич-ноí сiтки №3/16 методом Стефанова С.Б. ми вивчали щшьысть малих, середшх i великих лiмфоцитiв, плаз-моцитiв i макрофапв у мантiйнiй зонi лiмфоíдних вуз-ликiв бiлоí пульпи селезiнки.
На електронограмах селезшки ми вивчали мльмс-нi i якiснi змiни iмунокомпетентних клiтин у нормi та через 7 дiб пiсля введення iмуноглобулiну.
Догляд за тваринами та вс мaнiпуляцií проводили у вiдповiдностi з положенням "6вропейсько'[ конвен-цií про захист хребетних тварин, ям використовують-ся для експериментальних та шших наукових цiлей" (Страсбург, 1986 р.), а також у вщповщносп до поло-жень "Загальних етичних принцитв експериментiв на тваринах", ухвалених Першим нацюнальним кон-гресом з бюетики (Кив, 2001 р.) та вимог Додатку до "Правил проведення роб^ з використанням експериментальних тварин".
Результати досшдження та Тх обговорення. Ман-тiйнa зона розмiщенa мiж свiтлим центром i крайовою зоною лiмфоíдного вузлика бiлоí пульпи селезшки I складаеться переважно з малих, середшх i великих лiмфоцитiв, плазмоци^в та мaкрофaгiв, якi оточенi ре-тикулярними волокнами (рис. 1).
Встановлено, що пiсля aнтигенноí стимуляцií ор-гaнiзму "lмуноглобулiном людини нормальним" упродовж одного мкяця вiдбувaються фaзовi змши щiльностi клiтинних елементiв у вах структурних компонентах бiлоí пульпи селезшки безпородних б^их щурiв-сaмцiв репродуктивного вту i у мaнтiйнiй зон1 лiмфоíдних вузликiв зокрема [7] (табл.).
Як видно з таблиц!, малих лiмфоцитiв у мантшшй зонi у нормi нaйбiльше. Вже через добу тсля дм антигена щ^ьшсть цих клiтин зменшуеться на 8% у порiв-няннi з аналопчними показниками iнтaктних тварин. Потiм мльмсть малих лiмфоцитiв зростае на 8,2%.
Через ам дiб пiсля введення антигена щ^ьшсть малих лiмфоцитiв досягае максимальних величин (рис. 2) i складае 20,57±0,11, що на 12% б^ьше, нiж у контрольноí групи тварин.
Через чотирнадцять дiб тсля введення "1муногло-булiнa людини нормального" щ^ьшсть малих лiмфо-цитiв дещо зменшуеться, а через тридцять дiб цi по-казники коливаються в межах контрольних величин.
Рис. 2. Фрагмент мантмноТ зони лiмфоT'дного вузлика бшоТ пульпи селезiнки бiлого щура-самця репродуктивного вту у нормi. 1 - свгглий центр; 2 - малi лiмфоцити; 3 - мантiйна зона. Пiвтонкий зрiз. Забарвлення метиленовим сишм. Зб.: об. х20, ок. х10.
Рис. 3. Фрагмент бГлоТ пульпи селез1нки б1лого щура-самця репродуктивного в1ку через 7 д1б п1сля антигенноТ стимуляцГТ.
Зб1льшуеться к1льк1сть малих л1мфоцит1в (1) I середн1х л1мфоцит1в (2); дв1 кл1тини в стадГТ мггозу (3).
Електронна м1крофотограф1я. Зб1льшення х2500.
Середнi лiмфоцити е у мантшнш зонi лiмфоУд-них вузликiв бтоТ пульпи селезiнки щ^в-самщв репродуктивного вту, але Тх майже на 95% менше, нiж малих лiмфоцитiв (табл.).
Пiсля антигенноТ' стимуляцГТ щтьшсть цих клiтин фазово змiнюеться. Через добу тсля дГТ антигена щтьшсть середшх лiмфоцитiв достовiрно зменшуеть-ся до 0,82±0,09. Найвищими цi показники е через ам дiб тсля антигенноТ стимуляцГТ органiзму. Зростання щтьносл цих клiтин та Тх морфолопчна неоднорщ-нiсть у цей перюд пiдтверджена електронно-мтро-скопiчним дослiдженням (рис. 3).
Через чотирнадцять i тридцять дiб пiсля введення антигена щтьшсть середшх лiмфоцитiв коливаеться в межах похибки контрольних величин.
Щтьшсть великих лiмфоцитiв через одну добу тсля дм антигена у мантiйнiй зош достовiрно збтьшу-еться у 4 рази - до 0,16±0,04. Максимальне зростання щтьносл цих клiтин вщзначено через сiм дiб пiсля стимуляцГТ оргашзму: цей показник у 7 разiв переви-щуе контрольнi величини i становить 0,31±0,08 i через мкяць щiльнiсть великих лiмфоцитiв у мантшнш зош залишаеться в тричi бiльшою у порiвняннi з контролем i дорiвнюе 0,12±0,03.
Щiльнiсть плазмоцитiв i макрофагiв у мантшнш зош бтоТ пульпи селезiнки даноТ втовоТ групи тварин незначна. Найбтьше зростання щiльностi цих клiтин спостер^аеться через сiм дiб пiсля дм "1муноглобу-лiну людини нормального" i становить вiдповiдно 0,10±0,06 та 0,14±0,06 на площi 625 мкм2.
Рис. 4. Фрагмент б1лоТ пульпи селезшки (мант1йна зона) б1лого щура-самця репродуктивного в1ку через 7 д1б тсля антигенноТ стимуляцГТ оргашзму. Макрофаг (1) з цитоплазмою, насиченою гемосидершовими тГльцями (2).
Електронна м1крофотограф1я. Зб1льшення х6500.
Динамiка змiн щiльностi макрофагiв у мантшнш зош лiмфоíдних вузликiв селезшки тдтверджуеться електронно-мiкроскопiчним дослiдженням (рис. 4).
У бтих щурiв-самцiв репродуктивного вту через сiм дiб пiсля введення антигену збтьшуеться кiлькiсть "активних" макрофапв, для яких характерна наявнiсть довгих цитоплазматичних вщростшв та збiльшенням у Тх цитоплазмi гемосидерiнових тiлець.
Висновки. Пщсумовуючи результати даного досли дження, можна зробити тдсумки:
1. Одноразова антигенна стимуляцiя органiзму "1муноглобулшом людини нормальним" викликае пе-рiодичнi фазовi змiни в мантiйнiй зонi лiмфоíдних вуз-ликiв селезiнки бiлих щ^в-самщв репродуктивного вiку, що вказуе на функцюнальну активнiсть селезiнки як вторинного органа iмунноУ системи.
2. Введення антигена викликае фазовi змiни щтьносл iмунокомпетентних клiтин з максимумом через ам дiб пiсля дм антигена.
3. Через сiм дiб пiсля антигенноТ стимуляцГТ поси-люеться плазматизацiя лiмфоцитiв i зростае ктьккть функцiонально активних макрофагiв.
Перспективи подальших досл1джень. У подаль-шому ми плануемо вивчити морфофункцюнальш особливостi будови i клiтинний склад структур бтоТ пульпи селезiнки щурiв-самцiв дорепродуктивного i пострепродуктивного вiку в нормi та пiсля антигенноТ стимуляцГТ оргашзму, провести аналiз щiльностi та функцюнальноТ активностi iмунокомпетентних клiтин у вдовому аспектi.
fliTepaTypa
1. Herbut AO, Holovatskyi AS, Kochmar MYu, Hetsko OI. Morfofunktsionalna kharakterystyka periarterialnykh limfoidnykh pikhv selezinky bilykh shchuriv-samtsiv riznykh vikovykh hrup u normi. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, seriia "Medytsyna". 2008;34:12-5. [in Ukrainian].
2. Herbut AO, Kochmar MIu, Holovatskyi AS, Palapa VI. Kharakterystyka shchilnosti klitynnykh elementiv periarterialnykh limfoidnykh pikhv selezinky bilykh shchuriv-samtsiv reproduktyvnoho viku cherez sim dib pislia antyhennoi stymuliatsii orhanizmu. Prykladni aspekty morfolohii. 2009;160-1. [in Ukrainian].
3. Herbut AO, Kochmar MIu, Hetsko OI. Morfofunktsionalna kharakterystyka svitlykh tsentriv limfoidnykh vuzlykiv biloi pulpy selezinky shchuriv-samtsiv riznykh vikovykh hrup u normi. Visnyk morfolohii. 2010;16(2):297-0. [in Ukrainian].
4. Klein E. The Anatomy of the Lymphatic System. Edward Klein. BiblioBazaar, LLC; 2008. 156 p.
5. Bibik EYu. Ultrastruktura podmyishechnyih limfaticheskih uzlov intaktnyih polovozrelyih kryis. Ukrainskyi morfolohichnyi almanakh. 2007;3:18-1. [in Russian].
6. Herbut AO, Hetsko OI, Kochmar MIu. Dynamika zmin shchilnosti klitynnykh elementiv periarterialnykh limfoidnykh pikhv selezinky bilykh shchuriv-samtsiv reproduktyvnoho viku protiahom misiatsia pislia antyhennoi stymuliatsii orhanizmu. Trudyi Kryimskogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta im. S.I. Georgievskogo. 2010;146(5):59-2. [in Ukrainian].
7. Cherkasov EV. Ultrastruktura dendrytnykh klityn tymusa pry eksperymentalnii opikovii khvorobi u shchuriv ta za umov yii likuvannia kombinovanymy hiperosmoliarnymy rozchynamy. Visnyk morfolohii. 2012;18(1):6-10. [in Ukrainian].
Щ1ЛЬН1СТЬ 1МУНОКОМПЕТЕНТНИХ КЛ1ТИН МАНТ1ЙНО'' ЗОНИ Л1МФО'ДНИХ ВУЗЛИК1В Б1ЛО'' ПУЛЬПИ СЕ-ЛЕЗ1НКИ ЩУР1В-САМЦ1В РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ В НОРМ1 ТА П1СЛЯ АНТИГЕННО'' СТИМУЛЯЦ1'' ОРГАН1ЗМУ
Головацький А. С., Гербут А. О., Кочмарь М. Ю., Гецко О. I., Палапа В. Й.
Резюме. На гiстологiчних препаратах селезшки ми вивчали щiльнiсть малих, середшх i великих лiмфо-цитчв, плазмоцитiв та макрофагiв у мантшнш 30Hi лiмфоíдних вузликiв селезiнки в HopMi та протягом мiсяця пiсля введення антигена 'Чмуноглобулша людини нормального". Першi змiни щiльностi цих клпшн спостери гаються через три доби тсля дм антигена. При цьому найбшьше зростае кiлькicть великих лiмфоцитiв, майже у три рази, щтьшсть малих лiмфоцитiв збiльшуeтьcя на 1,4%, показники щтьносл макрофагiв i плазмоцилв не змiнюютьcя. Максимальних величин щтьшсть iмунокомпетентних клiтин досягае через ам дiб пicля введення антигену. Так, ктьмсть малих лiмфоцитiв становить 20,57±0,11, що на 12% бтьше, нiж штактно'| групи тварин, щтьшсть середшх лiмфоцитiв зростае на 10%, а показники великих лiмфоцитiв - 0,31±0,08, що у 7 разiв за iнтактну групу щурiв. У цей перюд зростае щiльнicть плазмоцилв та макрофагiв i становить вщповщно 0,10±0,06, 0,14±0,06. При електронно-мiкроcкопiчному дослщженш cпоcтерiгаетьcя посилена плазматизацiя лiмфоцитiв. Ц клiтини велике ядро без характерного для плазмоцита малюнка, у цитоплазмi багато рибосом. У макрофагiв збтьшуеться кiлькicть i довжина цитоплазматичних вщростшв, цитоплазма насичена гемосиде-рiновими ттьцями.
Ключов1 слова: cелезiнка, бiлi щури, лiмфоцити, антигенна cтимуляцiя.
ПЛОТНОСТЬ ИММУНОКОМПЕТЕНТНЫХ КЛЕТОК МАНТИЙНОЙ ЗОНЫ ЛИМФОИДНЫХ УЗЕЛКОВ БЕЛОЙ ПУЛЬПЫ СЕЛЕЗЕНКИ КРЫС-САМЦОВ РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА В НОРМЕ И ПОСЛЕ АНТИГЕННОЙ СТИМУЛЯЦИИ ОРГАНИЗМА
Головацкий А. С., Гербут А. А., Кочмарь М. Ю., Гецко А. И., Палапа В. И.
Резюме. На гистологических препаратах селезенки изучено плотность малых, средних и больших лимфоцитов, плазмоцитов, макрофагов мантийной зоны лимфоидных узелков селезенки в норме и изменения плотности этих клеток после введения антигена "Иммуноглобулина человека нормального". Первые изменения плотности этих клеток наблюдаются через трое суток после воздействия антигена. При этом больше растет количество крупных лимфоцитов, почти в три раза, плотность малых лимфоцитов увеличивается на 1,4%, показатели плотности макрофагов и плазмоцитов не изменяются. Максимальных величин плотность иммунокомпетентных клеток достигает через семь суток после введения антигена. Так, количество малых лимфоцитов составляет 20,57±0,11, что на 12% больше, чем интактной группы животных, плотность средних лимфоцитов возрастает на 10%, а показатели крупных лимфоцитов - 0,31±0,08, что в 7 раз за интактную группу крыс. В этот период возрастает плотность плазмоцитов и макрофагов и составляет соответственно 0,10±0,06, 0,14±0,06. При электронно-микроскопическом исследовании наблюдается усиленная плазматиза-ция лимфоцитов. Эти клетки большое ядро без характерного для плазмоцита рисунка, в цитоплазме много рибосом. У макрофагов увеличивается количество и длина цитоплазматических отростков, цитоплазма насыщена гемосидериновыми тельцами.
Ключевые слова: селезенка, белые крысы, лимфоциты, антигенная стимуляция.
THE DENSITY OF IMMUNOCOMPETENT CELLS OF THE MANTLE ZONE OF THE LYMPHOID NODULES OF THE WHITE PULP OF THE SPLEEN OF THE RAT-MALES OF REPRODUCTIVE AGE IN NORM AND AFTER ANTIGENIC STIMULATION OF THE ORGANISM
Holovatskyi A. S., Herbut A. O., Kochmar M. Y., Hetsko O. I., Palapa V. Y.
Abstract. The density of small, medium and large lymphocytes, plasmocytes and macrophages in the mantle zone of the spleen lymphoid nodes in norm and within a month after the introduction of normal human immunoglobulin antigen stimulation were studied at the histological preparations of the spleen. The first changes in the density of these cells are observed three days after the action of the antigen. At the same time, the largest is the increasing of large lymphocytes number (almost three times), the density of small lymphocytes increases by 1.4%, macrophage density and plasmacytes do not change. The maximum values of the density of immunocompetent cells reaches seven days after the introduction of the antigen. Thus, the number of small lymphocytes is 20.57±0.11, which is 12% more than at the intact group of animals, the density of middle lymphocytes increases by 10%, and the indicators of large lymphocytes are 0.31±0.08, which is 7 times for an intact group of rats. During this period, the density of plastids and macrophages increases and is, accordingly, 0.10±0.06, 0.14±0.06. Enhance of lymphocyte plasmation is observed with electronical microscopic examination. These cells are a large nucleus without a plasmacy-specific pattern, there are also a lot of ribosomes in the cytoplasm. In macrophages, the number and length of cytoplasmic processes increases, and the cytoplasm is saturated with hemosiderinous corpuscles.
Summing up the results of this study, we can conclude:
1. One-time antigenic stimulation of the body with "Human Immunoglobulin Normal" causes periodic phase changes in the mantle zone of the lymphoid nodules of the white rats-males spleen in reproductive age, indicating the functional activity of the spleen as a secondary organ of the immune system.
2. Introduction of the antigen causes phase changes in the density of immunocompetent cells with a maximum of seven days after the action of the antigen.
3. Seven days after antigenic stimulation, plasmation of lymphocytes increases and a number of functionally active macrophages grows.
Key words: spleen, white rats, lymphocites, antigenic stimulation.
Рецензент - проф. Блаш С. М.
Стаття надшшла 20.08.2018 року
