Научная статья на тему 'Морфофункціональна характеристика селезінки щура в нормі'

Морфофункціональна характеристика селезінки щура в нормі Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
109
25
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СЕЛЕЗіНКА / ЩУРі / ЧЕРВОНА ТА БіЛА ПУЛЬПА

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Шепітько В. І., Кацай В. В., Стецук Є. В.

Встановленно, що загальні принципи організації селезінки щура не відрізняється від стромально-паренхиматозних компонетів селезінки людини. При морфометричному дослідженні встановлено, діаметр гермінативного центру 143,54±3,45 мкм, крайова зона 88,89±1,33 мкм, мантійна зона склала 49,55±0,98 мкм, діаметр періартеріальної зони становив 98,03±1,32 мкм та діаметр фолікул селезінки щура0,42±0,06 мм.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Морфофункціональна характеристика селезінки щура в нормі»

УДК:6.11.41

МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕЛЕЗ1НКИ ЩУРА В НОРМ1

Встановленно, що загальнi принципи оргашзацп селезшки щура не вiдрiзняeться вiд стромально-паренхиматозних компонетiв селезiнки людини. При морфометричному дослiдженнi встановлено, дiаметр гермшативного центру - 143,54±3,45 мкм, крайова зона - 88,89±1,33 мкм, мантшна зона склала - 49,55±0,98 мкм, дiаметр перiартерiальноl зони становив - 98,03±1,32 мкм та дiаметр фолшул селезiнки щура- 0,42±0,06 мм.

Ключовi слова: селезiнка, щурi, червона та бша пульпа.

Робота е фрагментом НДР „Розробка нових кргобгологгчних технологШ, використання кр1оконсервованих ембр1ональних клтин, тканин людини та тварини в медицинi", № державног реестраци 0199U00032.

На сьогодшшнш день у науковщв постала проблема використання матер1алу для проведення експериментальних дослщжень, особливо при вивченш дп речовин на структурш компоненти оргашв та систем оргашв. Для цього бшьш доцшьно було б використання тваринного матер1алу, а саме щур1в.

Метою роботи було вивчення структурних компонента селезшки щура.

Матер1ал та методи дослщження. Робота була проведена на 10 статевозрших щурах-самцях лши «Вютар». Пюля евтаназп тварин, матер1ал тканин селезшки заключали в парафш, нашвтоню зр1зи забарвлювали гематоксилш - еозином. Мшрофотографування здшснювали на цифровому микроскот ф1рми "Olympus" C 3040-ADU з адаптованими до вщповщних дослщжень програмами.

Результати дослщження та Тх обговорення. Пюля проведено! нами лапаротомп була вщшена селезшка, яка розмщувалась в черевнш порожниш та мала довгасту форму. Маса становила - 3,4±0,13 г., розм1ри 1,5Х0,6Х0,3 см. При вивченш натвтонких зр1з1в нами було встановлено, що селезшка була вкрита сполучнотканинною капсулою, вщ яко! всередину органа проростали перегородки - трабекули (рис. 1.). Капсула та трабекули мали багато колагенових та еластичними волокон сполучно! тканини, пучки гладкомязових клггин, яю як вщомо е опорно-скоротливим апаратом селезшки [1,2 ]. Паренх1ма селезшки була представлена червоною та бшою пульпою. Бша пульпа (л1мфатичш вузлики) була утворена л1мфоцитами, плазмоцитами, макрофагами, дендритними та штердегггуючими клгшнами, стромою для яких становила ретикулярна тканина. Кулясп скупчення названих вид1в клггин мають назву л1мфатичних вузлиюв (фолшул1в, тшьце Мальшп) [3,4] сслсзшки. д1аметр яких в середньому становив 0,42±0,05 мм.

Рис.1. Структура селезiнки щура. 1. Фолжул Рис.2. Структура селезшки щура. 1. Марпнальна

селезiнки. 2. Красна пульпа 3. Бша пульпа. 4. Трабекули. 5. зона.. 2. Мантшна зона 3. Гермшативний центр 4. Капсула селезшки. Заб.г.-е.Зб. х100. Перiартерiальна зона. 5. Центральна артерюла. 6. Красна

пульпа. 7. Трабекула. Заб.г.-е. Зб. х400.

Даний структурний компонент мав чотири зони: перiартерiальну , мантшну, крайову, а також свгглий (реактивний , або гермшативний) центр. У !хньому складi мiстилися В^мфобласти, типовi макрофаги [2-4], дендритнi та ретикулярш клiтини (рис. 2.).

Поява реактивних центрiв у вузликах е реакцieю на антигенну стимуляцiю перiартерiально! зони, яка була представлена скупченням Т-лiмфоцитiв навколо артери лiмфатичного вузлика, або так звано! центрально! артери селезшки i мала в середньому дiаметр 98,03±1,32 мкм.

Перiартерiальна зона була збагачена штердептуючими антигенпрезентуючими клггинами-макрофагами, здатними фiксувати на сво!й поверхнi комплекси антитiл з антигенами i спричиняти пролiферацiю та дозрiвання Т-лiмфоцитiв [1,3]. Темна мантiйна зона була утворена з компактно розмщених малих В^мфоципв i незначно! кшькосп Т-лiмфоцитiв , плазмоцитiв, макрофагiв, дiаметр яко! при нашому дослiдженнi становив - 49,55±0,98 мкм. Крайова зона - мюце переходу бiло! пульпи у червону-утворена Т i В^мфоцитами, макрофагами й була оточена синусо!дними гемокапiлярами, при морфометричному дослiдженнi становила - 88,89±1,33 мкм. Пiсля дозрiвання лiмфоцитiв вiдбуваеться !х перехiд зi свiтлого центру i перi артерiально! зони в мантiйну та крайову зону з наступним виходом у кровяне русло.

Лiмфатичнi периартерiальнi пiхви - це довгасто! форми скупчення лiмфоцитiв, яю у виглядi муфт охоплюють артери бшо! пльпи i з одного боку продовжуються у лiмфатичнi вузлики селезшки . У центральнш частиш пiхви, ближче до просвiту судин, концентрувалися В^мфоцити i плазмоцити, на перифери Т-лiмфоцити. Гермiнативний центр селезшки щура становив 143,54±3,45 мкм.

1. Встановленно, що загальнi принципи оргашзаци селезiнки щура не в^^зняеться вiд стромально-паренхиматозних компонетiв селезшки людини.

2. При морфометричному дослщженш встановлено, дiаметр гермiнативного центру - 143,54±3,45 мкм, крайова зона - 88,89±1,33 мкм, мантiйна зона склала - 49,55±0,98 мкм, дiаметр перiартерiально! зони становив - 98,03±1,32 мкм та дiаметр фолiкул селезiнки щура - 0,42±0,06 мм.

Перспектива подальших до^джень. Використання тваринного матер1алу (щур1в) для встановлення зм1н в структур7 селез1нки при гострому асептичному караг1ненововму перитотт1 та при одноразовттдшюртй трансплантацп кр1оконсервованог плаценти.

1. Быков В.Л. Частная гистология человека (краткий обзорный курс). - С.Пб.: СОТИС, 1999. - 300 с.

2. Гамбарян А.П., Дукельская Н.Н. Крыса. - М.: Наука, 1955. - 169с.

3. Гистология / Под ред. Э.Г.Улумбекова, Ю.А.Челышева. - М.: Медицина, 1998. - 947 с

4. Хэм А., Кормак Д. Гистология: Пер. с англ. - М.: Мир, 1983. - Т.2. - 254 с.

МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СЕЛЕЗЕНКИ КРЫСЫ В НОРМЕ Шепитько В.И., Кацай В.В., Стецук Е.В.

На основе визуального и микроскопического изучения селезенки крысы установлено, что ее структура не отличаетя от селезенки человека и имеет теже стромально -паренхиматозные компоненты. Имеется капсула и соединительнотканные трабекулы, которые разделяют паренхиму органа. Имеется белая и красная пульпа. Структура фолликула представлена теме же компонентами, что и фоликуллов селезенки человека.

Ключевые слова: селезенка,крысы,красная и белая пульпа.

Стаття надшшла 7.04.10

MORFOFUNCTIONAL DESCRIPTION OF RAT'S SPLEEN IN NORM Shepit'ko V.I., Katsay V.V., Stecuk E.V.

It is set on the basis of visual and microscopic study of spleen of rat, that its structure of not differentted from the spleen of man. Spleen has stromal and parenhimatic components. There is a capsule and trabecules which divide the parenchima of organ. There is white and red mash. The structure of follicle is presented theme components, what a spleens follicles of man.

Key words: spleen, rats, white and red pulp.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.