CC BY
136 The scientific heritage No 24 (2018)
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ГЕРМЕНЕВТИЧНОГ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ВИКЛАДАЧ1В МУЗИКИ I ХОРЕОГРАФП
Степанова Л.В.
Швденноукратський нацiональний педагогiчний yuieepcumem iM. К. Д. Ушинського,
викладач кафедри музичного мистецтва та хореографа
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF FORMATION OF THE ARTIFICIAL HERMENEVITIC COMPETENCE OF FUTURE MUSIC AND HOREOGRAPHY TEACHERS
Stepanova L. V.
the South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky,
teacher of musical art and choreography chair
Анотащя
У статп розглядаються педагопчш умови формування художньо-герменевтично! компетентносл ма-ricTpiB музичного мистецтва i хореографп. Визначаеться роль педагогiчних умов у навчальному процесi. Обгрунтовуеться цiлеспрямованiсть обраних умов на осягнення високого рiвня результатiв навчання, !х вiдповiднiсть до визначених рашше пiдxодiв та науково-методолопчних основ формування художньо-ге-рменевтично! компетентносл магiстрiв музичного мистецтва i хореографп. Представлено концептуальш тенденцй' в сучаснш педагогiчнiй науцi, в яких обраш умови висвiтлено в контекстi професшно! подготовки майбутнix викладачiв у компетентнюний парадигмi освiти.
Abstract
The article deals with the pedagogical conditions for the formation of artistic and hermeneutic competence of musical art and choreography masters. The role of pedagogical conditions in the educational process is determined. The purposefulness of the chosen conditions for the comprehension of the high level of learning outcomes, their conformity to the previously determined approaches and the scientific and methodological foundations for the formation of the artistic and hermeneutic competence of musical art and choreography masters is substantiated. Conceptual tendencies in modern pedagogical science, in which the chosen conditions are highlighted in the context of the training of future teachers in the competent paradigm of education are presented.
Ключов1 слова: герменевтичний шдхвд, художньо-герменевтична компетентнють, герменевтичш вмшня, педагопчш умови, майбутнш викладач музики та хореографп.
Keywords: hermeneutic approach, artistic-hermeneutic competence, hermeneutic skills, pedagogical conditions, future music and choreography teacher.
Шдготовка компетентного спещалюта, спро-можного до квалiфiкованого виршення професш-них задач - це першорядне завдання сучасно! педа-гогiки вищо! школи. На наш погляд, сформованють художньо-герменевтично! компетентностi майбут-нix викладачiв музики та хореографп е проввдною iнтегральною характеристикою готовностi до !х-ньо! фахово! дiяльностi.
Проблемi тдготовки майбутнix викладачiв до герменевтично! дiяльностi придiлено досить серйо-зну увагу у сучасних дослiдженняx. Теоретико-концептуальш засади, роль та мiсце герменевтики у пе-дагогiцi визначено у трудах: В. Загвязинського, А. Заюрово!, В. Краевського, I. Левицька, А. Линенко, О. Олексюк. Доцiльнiсть та можливосл герменев-тичного пiдxоду до питань модершзацп музично! та xореографiчноi' освiти у ВНЗ розглядали: Н. Белова, Г. Падалка, О. Полатайко, С. Шип. Формування фахово! герменевтично! компетентностi педагогiв ми-стецьких дисциплiн висвiтлювали такi вченi як Н. Гуральник, М. Ткач, Д. Люун та iн.
Аналiз науково! лiтератури висвiтлюе пильну увагу науковщв до розвитку герменевтичних умiнь, що е запорукою педагопчно-герменевтично! компетентносл майбутнього фаxiвця. Результативнiсть цього процесу залежить вiд багатьох факторiв, але визначальною його складовою е цшеспрямована органiзацiя спецiальниx педагогiчниx умов, яш
уможливлюють професiйний розвиток студентiв та формування !х фахово! компетентностi.
Метою статп е визначення i теоретичне обгру-нтування педагогiчниx умов формування художньо-герменевтично! компетентносл майбутнix ви-кладачiв музики i хореографй' у процеа фахово! пiдготовки у вищих педагогiчниx навчальних закладах.
1снуе значна шлькють доробкiв, в яких автори розкривають роль педагогiчниx умов у процес вдо-сконалення змiсту навчання, методiв, оргашзацш-них форм професшно! шдготовки майбутнix викла-дачiв. Педагопчш умови формування певних про-фесшних умiнь описуються в працях I. Аксаршо!, Н. Давкуш, О. Дурманенко, Ю. Картаво!, А. Найн, О. Реброво!, Н. Тверезовсько!, О. Федорово!, Л. Фь лiппово!, та визначаються науковцями як особливо-стi оргашзацп навчально-виховного процесу у ви-щому навчальному закладi, що детермiнують результата виховання, навчання та розвитку особистосл студента, об'ективно забезпечують мо-жливiсть !х досягнення; як важливий елемент дос-лiдження, що сприяе ефективному функцюну-ванню моделi розвитку професшно! компетентносл вчителiв. У дисертацшних роботах М. Демiр, Д. Люун, Н. Цюлюпи схарактеризовано педагопчш умови формування штерпретацшно! культури в
майбутшх педагопв-музиканпв як обставини, ко-Tpi впливають на спрямоване осмислення та рефле-ксiю власно! професшно! та музично-просвггаиць-ко! дiяльностi й забезпечують ефективнiсть на-вчально-виховного процесу.
Отже, проблема визначення науково обгрунто-ваних педагогiчних умов формування фахових ком-петентностей майбутнiх викладачiв займае чiльне мiсце в сучасних наукових розробках. Мiж тим, питания вщбору спецiальних педагогiчних умов формування художньо-герменевтично! компетентностi магiстpiв музичного мистецтва i хореографп недо-статньо висвилеш у науковiй лiтеpатуpi.
ОСНОВНИЙ ВИКЛАД.
Пошук спецiальних методiв розвитку худож-ньо-герменевтичних умiнь студентiв спрямовуе пе-вний етап наших розвщок на визначення особливих педагогiчних умов, яш суттево впливають на ефек-тивнiсть формування художньо-герменевтично! компетентностi. Художньо-герменевтичну компе-тентнiсть майбутнiх викладачiв музики i хореографа ми pозумiемо як iнтегpативну як1сть спецiалiста, яка визначаеться його здатшстю до цшеспрямова-ного сприйняття, i адекватного декодування шфор-маци, закладено! у художшх текстах, pозумiння та тлумачення сми^в художнього тексту у педагоп-чному аспектi [8].
Першорядне значення для наших розробок мае дефiнiцiя поняття «педагопчш умови», з характеристикою суттевих ознак та визначенням меж його використання. Вiдповiдно до тлумачного словника укра!нсько! мови, умова - це «...необхвдна обста-вина, яка робить можливим здiйснення, створення, утворення чого-небудь або сприяе чомусь» [5, с.632]. У словнику з освии та педагогiки поняття умова трактуеться як «сукупнiсть пеpемiнних при-родних, сощальних, зовнiшнiх та внутpiшнiх фак-тоpiв, що впливають на фiзичний, псих1чний, мора-льний розвиток людини, його поведiнку; виховання i навчання, формування особистосп» [6]. У наших мipкуваннях ми спираемося на розумшня категорь альних ознак поняття «умови» у фшософп, як зов-нiшнiх обставин, що детеpмiнують виникнення пе-вного явища у результата цшеспрямовада! дiяльно-стi [10, 576 с.], та у психологи - як сукупшсть фактоpiв зовнiшнього та внутршнього середовища, що вipогiдно формують конкретне псих1чне явище [4, с.206 ]. Як внутpiшнi та зовшшш умови у психологи зазвичай визначують: спадковiсть та середо-вище (згiдно з культурно-iстоpичною теоpiею); морфолопчш особливостi мозку та спiлкуваиня (зпдно з природно-науковою концепцiею).
Цi грунтовш положення получили розвиток у дослвдженнях з педагогiки, де зовнiшнi та внутрь шнi психологiчнi умови розвитку шдивща визначують хвд навчального процесу, формують його динамо, окреслюють остаточнi наслiдки, спрямовують процес до прогнозованих pезультатiв.
Тpадицiйно педагопчна наука трактуе педаго-гiчнi умови як сукупшсть заходiв, вiд яких зале-жить ефективнiсть функцiонування педагопчно! системи. У сучасних педагогiчних дослщженнях «педагогiчнi умови» трактуються як обставини, ввд
яких залежить i в яких вiдбуваеться цшсний проду-ктивний педагогiчний процес професшно! тдгото-вки фахiвцiв, що опосередковуеться актившстю особистостi [7].
На нашу думку, тд час специфiкацi!' та дифе-pенцiацi! педагогiчних умов, слщ пpидiляти увагу таким, що iмовipно забезпечуватимуть цiлiснiсть навчально-виховного процесу, сприятимуть всебiч-ному гаpмонiйному розвитку особистосп майбут-нього викладача, уможливлюють виявлення та реа-лiзацiю його фахового потенщалу. В ходi поперед-нього ввдбору умов, слiд ураховувати природш здiбностi та наявнiсть власно! мотиващя до само-розвитку у суб'екпв навчания. Звiсно, що пpиpоднi здiбностi людини можна розвивати та удосконалю-вати. З одного боку, щ процеси може pеалiзувати тiльки сама людина в ходi придбання вщповвдного досвiду. Але, з iншого боку, для оптимiзацi1' проце-сiв розвитку та удосконалення здiбностей викорис-товують навчання. Зпдно з культурно--юторичною концепщею Л. Виготського, навчання е рухомою силою розвитку особистосп, адже, розвиток iнди-ввда йдеться шляхом привласнення iстоpично ви-значених форм та засобiв дiяльностi [3].
Для визначення та усввдомлення специфiки пе-дагогiчних умов, що мають сприяти розвитку гер-меневтичних yMiHb, нами були пpоаналiзоваиi та уточнеш обставини, яш характеризують навчальне середовище та впливають на яшсть художньо-гер-меневтично! шдготовки, а саме:
- толерантна та творча атмосфера заняття з коректною координащею художньо-герменевтич-но! дiяльностi студентiв i монiтоpингом якостi ви-конання завдань з боку викладача;
- опора на технолопю шновацшного навчання;
- обIpунтоваиiсть науково -методолопчних основ впровадження герменевтичного методу;
- наявнiсть спецiального методико-техноло-гiчного забезпечення процесу формування худож-ньо-герменевтичних умiнь;
- використання обгрунтованих алгоpитмiв герменевтичного опрацьовування художиiх текс-тiв;
- наявнiсть у студенпв здатностi до емпатп i рефлексп та аиалiтично-iнтеpпpетацiйно!' дiяльно-стi;
- прояв iнтеpесу i вмотивованого прагнення студентiв до художиьо-геpменевтично! дiяльностi та розвитку власних аналггачно-штерпретацшних умiнь;
- здатшсть студентiв до оперування знан-нями в галузi педагогiчно!' герменевтики (розумшня основних положень герменевтики, обiзна-шсть у мовах видiв мистецтва, тощо), доцiльного викоpистаиия алгорштшв проведення герменевтичного аиалiзу;
- усвщомлення студентами педагогiчно! спpямоваиостi художньо -герменевтичного опра-цьовування художиiх текспв в едностi з пробле-мно-пошуковою та творчою дiяльнiстю;
- прагнення до створення щкавих художньо-педагогiчних iнтеpпpетацiй з життево цiннiсною, духовною оpiентацiею;
- нацшешсть студентiв на застосування вмiнь герменевтичного опpацьовувания художиiх текстiв у власнш педагогiчнiй пpактицi;
- бажання залучати до художньо-герменев-тично! дiяльностi учшв пiд час проходження педа-гопчно! практики;
- усвiдомления студентами сощального зна-чення художиьо-геpменевтично! дiяльностi у зв'язку з недостатшстю суспiльно значущих штер-пpетацiй смислiв художиiх текспв у сучасному ш-фоpмацiйному середовищ^
Саме цi обставини, на наш погляд, зумовлю-ють специфiку та ч№ш аспекти навчального сере-довища сприятливого для розвитку герменевтич-них умшь студентiв.
Отже, ми дотримуемося думки вчених, ввдпо-вiдно яко! iнтелектуальний, псих1чний та фiзичний розвиток iндивiда визначуеться певною сукупнiстю педагопчних умов, до яких зазвичай ввдносять: дь йову стpатегiю навчання з методично-технолопч-ним забезпеченням навчального процесу у спеща-льно оpганiзованому навчальному сеpедовищi. На наш погляд, педагопчш умови це досить динамiчнi конструкти, котpi корелюються з цiлями конкрет-них етапiв навчального процесу, коригують його напрямок i темп, детерм^ють вибip доцiльних ме-тодiв та технологш навчання.
Таким чином, педагопчними умовами форму-вання худож^о-герменевтично! компетентносп ми визначуемо так1, що сприяють створенню навчального середовища для яксного розвитку пе-дагогiчно-iнтерпретацiйних умшь cmydeHmie, визначують професшно-фахову спрямовашсть на художньо-герменевтичну дiяльнicть, стиму-люють до самовдосконалення та саморозвитку у педагогiчно-герменевтичному напрямку.
Отже, ми визначуемо першу умову, котра ввд-повщае специфщ предмету нашого дослщження -це оптимiзащя навчального процесу форму-вання художньо-герменевтичноТ компетентносп студентiв.
У педагопчно-наукових джерелах «оптишза-цiя навчального процесу» трактуеться як обставини у яких найвагомшими факторами е час та рацюна-льне pозподiления компоненпв навчального процесу [1]. Ми погоджуемося з судженнями науковцiв про те, що умови е оптимальними, якщо завдяки ефективному вiдбоpу педагогом цiлеспpямоваиих процесуальних дш та спещально! методики за най-коротший час навчального процесу досягаються найлiпшi результати у навчаннi. Процес оптитзаци здiйснюеться за рахунок використання новiтнiх форм та iнновацiйних методiв навчання.
Теpмiн "шноващя" трактуеться в педагопщ як оновлений процес навчання, який спираеться, голо-вним чином, на суб'ективш фактори. Тобто, спря-мовуе навчальне середовище на врахування залеж-ностi навчального процесу вщ особливостей ауди-торй' та окремих суб'екпв навчання, !хиiх
здiбностей, потреб, мотивацш, тощо. Тобто, опти-мiзацiя е вагомим фактором визначення продуктивно! та дiево! стратеги навчання.
На нашу думку, в ходi визначення стратеги навчання та ввдбору методiв формування герменевти-чних умiнь студентiв важливо враховувати спрямо-ваиiсть навчального процесу на результат - знання, умiния, розвинешсть емоцiйного iнтелекту студен-тiв. Вщомо, що pезультативнiсть навчання детермь нована особистiсними якостями та характеристиками студенпв, тобто, внутpiшнiми передумовами художньо-герменевтичного розвитку та залежить ввд умов використання спецiальних iнновацiйних методiв та технологiй навчання, так званих, зовш-шнiх передумов розвитку студенпв. У pезультатi вивчення науково! лтгератури та новiтнiх технiк ви-кладання ми можемо констатувати, що змют шно-вацiйних технологiй е ввдповвдним процесам опти-мiзацi!' та штенсифжацп навчального процесу.
Науковцi визначують «шновацшш технологи» як цiлеспpямоваиу систему спещальних пpийомiв, засобiв та нестандартних форм оргашзацп навчаль-но! дiяльностi. Ця система грунтуеться на внутрш-шх умовах навчаиия та коригуе весь процес навчання вщ визначення мети до одержання результа-пв. Нестандаpтнi форми семiнаpських занять з мистецьких дисциплiн найбiльш повно враховують знання, вмшня, схильностi, естетичнi вподобання та психологiчнi особливостi кожного студента.
Осшльки, розвиток художиьо-геpменевтичних умiнь грунтуеться на розвиненосп особистiсних якостей суб'екпв навчання, то визначена умова за-безпечуе дiевiсть спецiальних методiв удоскона-лення аналiтично-iнтеpпpетацiйних здiбностей студенпв, !х здатностi до емпати та рефлекси, мотивацш та вол^ самостiйностi та вiдповiдальностi. Змiстову лшш при цьому складають: базовi знання з гстори мистецтва та здатшсть до !х застосову-вання, розумшня основ художньо-вербально! ште-рпретаци, наявшсть лiнгвiстично-семаитично! обiз-наностi та досвщ спiлкувания з творами piзних ви-дiв мистецтва.
З метою оптитзаци процесу формування гер-меневтичних умшь студенпв ми пропонуемо алгоритм художньо-герменевтичного опрацьовування художнього тексту:
1) емоцiйно-iнтелектуальне сприйняття худо-жнього тексту;
2) виявлення вщомого та зpозумiлих смислiв;
3) виявлення пpотиpiч та чогось незpозумi-лого;
4) виявлення загального контекстуального смислу, фабули, психолопчно! модальностi худож-нього твору;
5) пошук та опpацьовуваиия «знашв-пвдка-зок», як1 прояснюють незpозумiлi моменти та про-тиpiччя);
6) використання герменевтичних технiк опра-цьовування тексту (герменевтичне коло, контекстуальна детермшовашсть тощо);
7) виявлення головних смислоутворюючих елементiв (моделювання нових сми^в);
8) добiр вербальних засобiв для точно! пере-дачi осягнутого смислу,
9) вистроювання тексту педагогiчно! промови з використанням правил педагопчно! риторики.
Разом з тим, слад зауважити, що ступень впро-вадження шновацшного подходу до навчання також залежить вiд використання сучасних шформацш-них технологш (мультимедiйниx пристро!в, штера-ктивних дощок, комп'ютерiв, тощо). Спрямова-шсть навчального процесу на мiжпредметнiсть, на нашу думку, е ефективним засобом розширення ю-торико-культурного кругозору студенпв, активiза-цй' !х самостшно! тзнавально-пошуково! дiяльно-стi в галузi художньо! культури та лшгвютично-се-мантично! тдготовки. У зв'язку з чим, ефективним е застосування методу «бшарних занять».
Для нас важливо, що навчання та стлкування визначуються вченими як основоположн зовнiшнi фактори розвитку людини, адже матерiальнi та ду-ховт цiнностi людства передаються кожному новому поколшню не через хромосомний мехатзм, а завдяки спiлкуванню iндивiдiв, у процесi спеща-льно оргатзовано! пiзнавально! та практично! дiя-льносп.
Друга умова - це оргатзащя викладачем cni-льного навчально-комункативного середовища.
Спещально створене спшьне навчально-кому-ткативне середовище сприяе цiлеспрямованому педагогiчному впливу на професшно-фаховий роз-виток майбутнього викладача музики та хореогра-фп, забезпечуе його готовнiсть до професiйно! дiя-льностi, уможливлюе загальнокультурний та осо-бистiсний розвиток студентiв.
На наш погляд, особливо! уваги викладача по-требуе спiльний для суб'ектiв навчання комутка-тивний простiр - середовище, при якому здшсню-еться художньо-герменевтичне спiлкування учас-ник1в навчального процесу. Для такого середовища характерно наявтсть едино! мовно-знаково! сис-теми, сформоватсть тезаурусу, единих правил ст-лкування, що дозволяе усiм учасникам комушкаци реалiзувати сво! навчальнi функцй' та задовольняти власнi навчальнi потреби.
Зпдно з основними положеннями методологи Г. Щедровицького, будь-як1й комунiкативнiй дiяль-носп властиво наступне:
- системнiсть та взаемозв'язок окремих еле-ментiв штеракцп;
- взаемодiя учасник1в штеракцп, яш викону-ють кожен свою функцш в рамках конкретно! ко-мушкативно! дiяльностi;
- iнтенцiональнiсть та рефлексившсть учас-ник1в iнтеракцi!, де дiя кожного зумовлена реалiза-цiею сво!х власних iнтенцiй;
- смислоутворюючий характер комушкатив-но! дiяльностi, вiдповiдно до чого, результатом будь-яко! штеракцп е виявлення текстових смислiв учасниками ще! штеракцп;
- цiлеспрямованiсть iнтеракцi! на розу-мiння, як двостороннього процесу створення та вщ-новлення текстових сми^в [12].
Означеш характеристики iманентно прита-маннi будь-якш навчальнiй дiяльностi, якщо розг-лядати останню у комунiкативно-дiяльнiсному ракурса У цьому сенсi, навчальна комушкащя визна-чаеться нами як керована ввдкрита система взаемопов'язаних цiлеспрямованих засобiв нав-чання, спрямованих на досягнення прогнозованих результатiв та реалiзацiю власних штересш та ште-нцiй уама учасниками навчально! комунiкацii.
На нашу думку, центральним ланцюгом навчально! комушкаци викладача зi студентами в ходi герменевтичного опрацьовування текстiв е педаго-ггчний дискурс. Саме шд час дискурсивного процесу ввдбуваеться експлжац1я результатiв герменевтичного опрацьовування художшх текстiв та де-монстращя вербально-iнтерпретацiйних умiнь студентiв.
Слушно, що педагопчному дискурсу властивi всi основш характеристики комунiкативноi' дiяль-ностi: системшсть, iнтенцiональнiсть, рефлексив-нiсть, цiлеспрямованiсть на розумшня. Але педаго-гiчний дискурс мае свою специфжу, яка ввдокрем-люе його вiд iнших видiв комунiкативно! дiяльностi:
- педагогiчна мета та навчальш завдання ст-лкування;
- сугестивнi потенцii;
- герменевтичш завдання (зробити незрозу-мiле - зрозумшим);
До того ж, педагопчний дискурс у дисциплi-нах естетичного циклу мае особливий предмет об-говорення - твори мистецтва. Даний аспект висвгг-люе комунiкативну спрямованiсть на стлкування з мистецтвом. У рамках герменевтично! концепцii, твори мистецтва е художшми текстами, котрi ми розглядаемо як:
- своервдш знаковi системи;
- витвори особливо! художньо-творчо! дiя-льностi людини;
- единий смисловий проспр, з характерною для нього цшеспрямовашстю та едшстю специфiч-них засобiв смислоутворення;
- динамiчнi (мобiльнi) смисловi конструкти рiзного ступеня абстракцi!.
У науковiй лiтературi поняття «художнш текст» часто пов'язано з поняттям «художнш дискурс», розумшня останнього тлумачиться дослвд-никами по^зному. Ми приймаемо наступне комт-лятивне визначення: художнш дискурс - це соцю-культурна взаемод1я художника та рецитента, в межах яко! стикаються та взаемодшть !х естетичш, культурнi, соцiальнi цiнностi, уявлення, почуття, релiгiйнi погляди, особливостi свiтосприйняття, особиспсш знання про всесвiт та оточуючу реаль-нiсть. Цей процес цшеспрямований на певну емо-цiйну реакцш реципiента, завдяки чому виникае можливють впливати на його духовний, емоцшний та iнтелектуальний розвиток. Для нас важливо, що розгорнення художнього дискурсу зумовлено сту-пенем розвиненосп в рецитента художньо-образного мислення, естетично! сприйнятливостi та емо-цiйноi чуйносп. У такому ракурсi художнiй дискурс викликае певний педагогiчний штерес.
Отже, оргашзащя викладачем спiльного на-вчально-комушкативного середовища визначуе двi площини для спшкування: мiжособистiсне спшку-вання як педагопчний дискурс та спiлкування с творами мистецтва як xудожнiй дискурс. Ц два види дискурсу е взаемодоповнюючими, адже ство-рюють единий смисловий простр, в межах якого вь дбуваеться герменевтичне опрацьовування худож-нього тексту та вербальна експлiкацiя його сми^в. Ix еднiсть допомагае студентам яскраыше уявити xудожнiй образ твору, зрозумгги специфiку мисте-цтва, сприяе розвитку почуття прекрасного, поси-ленню морального, естетичного та емоцшного впливу мистецтва, прищеплюе навички сприй-няття, що поеднуеться з розумiнням [8]. Студенти, в свою чергу, приймаючи участь у дискурс та вер-бально iнтерпретуючи смисли наданих xудожнix текспв, досягають бiльш глибокого усвiдомлення форми та змюту художнього твору.
Для кореляцп навчального середовища з ви-значеними умовами ми вiддаемо перевагу техноло-гiям цiлеспрямованого стимулювання розвитку емоцiйно-iнтелектуальниx здiбностей студентiв шляхом рiзноманiтниx видiв опрацьовування художнього тексту. Отже, третя умова, що вщповщае специфiцi предмету нашого дослiдження - це педа-гойчне стимулювання cтудентiв до герменевти-чноi та до^дницько-пошуковог дiяльноcтi в га-лузi мистецьког педагогки. Вона грунтуеться на координацшнш та регулятивнш складових нав-чально! дiяльностi викладача. Йдеться про най-бiльш вагомi зовнiшнi стимулюючi фактори у про-цесi створення навчального середовища - психоло-пчно! установки на сприйняття художнього тексту, заохочення, вимоги, монiторинг результатiв нав-чання, винагороди, покарання, тощо. Для форму-вання художньо-герменевтичних умiнь студентiв велике значення мае толерантна та творча атмосфера заняття з коректною координацiею рiзниx на-прямк1в навчально! дiяльностi студенпв i моштори-нгом якостi виконання завдань з боку викладача.
У наукових працях iснуе думка, що етапу сприйняття та усвiдомлення будь-чого переду е «... стан готовносп до певно! активностi, виникнення яко! залежить ввд наявностi певних умов: ввд потреби, актуально дiючiй в даному органiзмi, i ввд об'ективно! ситуацп задоволення цiе! потреби» [9]. Особливютю дiяльностi е те, що вона виникае на ос-новi готовностi до певно! форми реагування - установки, адже, жодна дiяльнiсть не виникае з «пустого мюця». Згiдно з теорiею Д. Узнадзе, установкам належить роль того первинного, що передуе усiм псих1чним процесам [там само]. Таким чином, ми припускаемо, що метод педагопчного налашту-вання сприяе формуванню у студентiв внутршньо! мотивацй' до поглибленого сприймання художнього тексту та внутршньо! установки до розу-мiння його сми^в.
Для досягнення студентами стану готовносп до герменевтично! дiяльностi ефективним е метод педагопчного налаштування на поглиблене сприйняття та розумшня художнього тексту, з викорис-
танням прийомiв збудження асоцiацiй, встанов-лення протирiч, використанням питань та гшотети-чних вiдповiдей, створення вербальних варiацiй, «перекладу з мови одного виду мистецтва на ш-ший». Ц методи та прийоми е тим емоцшно-психо-логiчним iмпульсом, який надае герменевтичнiй дь яльностi студентiв певну спрямованiсть та потребу дiяти певним чином, сприяе усвщомленню студентами педагопчно! спрямованостi художньо-герме-невтичного опрацьовування художшх текстiв в ед-носп з дослвдницько-пошуковою та творчою дiяль-нiстю.
Визначена умова вiдповiдае за створення про-блемно-пошукового простору, оргашзацш та сти-муляцiю студентiв на самостшну науково-дослвд-ницьку дiяльнiсть у галузi мистецтва. Ефективними засобами е, на наш погляд, застосування вдивщуа-льних науково-дослвдницьких завдань та теракти-вних теxнологiй (тренiнгу, моделювання, створення авторських проектiв та стартатв), створення та використання моделей проблемно-навчальних ситуацiй у xодi семшарських занять з дисциплiн «Основи дослвдження художньо! культури», «Методика викладання Художньо! культури», «Педаго-гiчна практика з Художньо! культури».
ВИСНОВКИ.
Таким чином, для ефективного розвитку худо-жньо-герменевтичних умшь видiлено певну сукуп-нiсть факторiв та обставин, до яких належать: спе-цiально-органiзоване навчальне середовище, осо-бистiснi характеристики суб'екта навчання та його цiлеспрямована навчальна дiяльнiсть.
Зпдно з представленими концептуальними по-ложеннями, визначено «педагогiчнi умови форму-вання художньо-герменевтично! компетентностi» як таш, що сприяють створенню навчального середовища для яшсного розвитку педагопчно-штерп-ретацiйниx умiнь студентiв, визначують профе-сiйно-фаxову спрямованiсть на художньо-гермене-втичну дiяльнiсть, стимулюють до самовдосконалення та саморозвитку у педагопчно -герменевтичному напрямку.
Схарактеризовано умови, що поглиблюють чуйнiсть до художньо! форми, удосконалюють зда-тнiсть до мисленого моделювання нових сми^в i покращують навички художньо! вербалiзацi! влас-них думок та помутив. Обрано умови, що забезпе-чують спрямованiсть, штенсившсть, продуктив-нiсть та результативнiсть процесу формування художньо-герменевтично! компетентностi майбутшх викладачiв музики та хореографп.
Педагопчш умови визначено як динамiчнi конструкти, як1 можуть змiнюватися залежно ввд мети та завдань заняття (чи певного його етапу), ць леспрямованосп педагогiчно! дiяльностi викладача, можливостей (розумових, псих1чних, фiзич-них, тощо) студенпв, теxнiчниx засад, форм та ме-тодiв проведення заняття.
В рамках нашого дослвдження цi положення отримали практичне втiлення у проведенш педаго-гiчного експерименту та апробаци науково! моделi
художньо-герменевтично! компетентносп студен-пв тд час педагопчно! практики художньо! куль-тури, музики та хореографи.
Список лггератури
1. Бабанский Ю. К. Интенсификация процесса обучения / Ю.К. Бабанский. - М. : Знания, 1987. -80 c
2. Вопросы педагогического образования: учеб. пособие / О.А. Абдуллина. -М.: Просвещение, 1990.- 141 с
3. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций / Л. С. Выготский. - М. : Изд-во АПН РСФСР, 1960. - 130 c.
4. [Конюхов Н. И. Словарь-справочник практического психолога /Н. И.Конюхов. - Воронеж: Модэк, 1996. - 224 с.с.206].
5. Новий тлумачний словник укра!нсько! мови: у 4 т. - К.: Аконгг, 1999. - Т. 2. - 910 с (с.632)].
6. Полонский В. Словарь по образованию и педагогике / В. Полонский. - М.: Высшая школа, 2004. - 512 с.].
7. Словник-довщник з професшно! педаго-пки / Авт. - упоряд. Алла Василiвна Семенова, Зша-1да Наумiвна Курлянд, Ра!са Iллiвна Хмелюк, 1рина
Олександрiвна Бартенева, 1нна Михайлiвна Богданова; За ред. Алла Василiвна Семенова.- Одеса : Пальмiра, 2006.- 272 с
8. Степанова Л. В. Методолопчш основи до-слiдження герменевтично! компетентносп майбут-нiх викладачiв музики i хореографи / Людмила Ва-силiвна Степанова. // Актуальнi питання мистець-ко! освiти та виховання. Збiрник наукових праць. -2016. - №2. - С. 32-42.
9. Узнадзе, Д. Н. Психология установки. — СПб.: Питер, 2001. - 416с.
10. Философский энциклопедический словарь / [гл. редакция : Л.Ф. Ильичев, П.Н. Федосеев, С.М. Ковалев, В.Г. Панов]. - М. : Сов. энцикл., 1983. -840 с.,с. 482
11. Шип С. Герменевтика произведений искусства и актуальные задачи украинской художественной педагогики // Професшна мистецька освгга i художня культура: виклики ХХ1 столитя : матер. Мiжнарод. наук.-пркт. конф., 16-17 жовт. 2014 р. / МОН Укра!ни... - Ки!в: Ки!в. Ун-т iм. Б. Гр^енка, 2014. - С. 87-95.
12. Щедровицкий Г.П. Избранные труды. М.: Иск., Культ., Полит., 1995. -800с.
НАУКОВ1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ УМ1НЬ ОБРАЗОТВОРЕННЯ МОЛОДШИХ ЩДЛ1ТК1В НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Шатайло Н.В.
Державний заклад «Швденноукра'тський нацюнальний педагогiчний yuieepcumem
iMeHi К. Д. Ушинського» (м.Одеса), acnipaHmrn кафедри музичного мистецтва та хореографа, методист науково-методичног лабора-торИ творчого розвитку особистостi кафедри суспшьно-гуматтарно'1 освти Одеського обласного тституту удосконалення вчителiв.
SCIENTIFIC APPROACHES TO THE DEVELOPMENT OF JUNIOR TEENAGERS' IMAGE-CREATIVE SKILLS IN THE LESSON OF MUSICAL ART
Shatailo N. V.
State institution «South Ukrainian national pedagogical university named after K. D. Ushynsky» (Odesa),
post-graduate student of the musical art and choreography department, methodologist of scientific and methodical laboratory of individual's creative development, department of Humanities of
Odesa regional institute of teachers' improvement.
Анотащя
У статп визначено HayKOBi тдходи, змют яких спрямовано на забезпечення процесу розвитку худож-ньо-образно! сфери особистосп молодших шдлптав на уроках музичного мистецтва шляхом формування у них умшь образотворення. Характеризуются особливосп психолого-педагопчного, аксюлопчного, ми-стецько-персонатзованого, герменевтичного та синергетичного пiдходiв. Перелiченi пвдходи е методо-логiчним щдгрунтям дослщження процесу формування yмiнь образотворення молодших щдлитав на уроках музичного мистецтва. Вони уможливлюють розгорнуте i системне вивчення означеного процесу як актуально! проблеми школьно! мистецько! освгга. Комплексне врахування положень розглянутих наукових пiдходiв сприятиме розyмiнню сyтностi, змюту, фyнкцiй i структури yмiнь образотворення.
Abstract
The article deals with defining scientific approaches, whose content is aimed at ensuring the process of developing the artistic and figurative sphere of junior teenagers' personality in musical art lessons by means of developing their skills of image creation. The peculiarities of psycho-pedagogical, axiological, artistic and personalized, hermeneutic, synergetic approaches are characterized. The above listed approaches are the methodological basis for the study of the process of developing junior teenagers' image-creative skills in the lesson of musical art.
