CC BY
0Список лггератури
1. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - 2-е изд./ Б.В. Асафьев. - Л.: Музыка, 1973. - 144 с.
2. Безбородова Л.А. Музыкально-познавательные задания как средство формирования слушательской культуры у старшеклассников / Л. А. Безбородова. - М., 1998. - 83 с.
3. Заря Л.О. Мультимедшне забезпечення урошв музики як умова формування музично-тзна-вальних штереав школярiв /Л.О. Заря // Науковий часопис Нацюнального педагопчного ушверситету iменi М.Драгоманова. Сер. 14: Теорiя i методика мистецько! освiти. - К.: НПУ, 2008. - С. 99-102.
4. Кьон Н.Г. Шляхи модершзацп процесу формування професшно! компетенци майбутнього
вчителя музики / Н.Г. Кьон // Збiрка наукових праць Луцького шституту розвитку людини «Укра!на» Проблеми педагопчних технологiй. - Вип. 3-4. -Луцьк, 2009. - С. 5-13
5. Сахнова И.В. Культурно-просветительская деятельность студента музыкального факультета педагогического вуза: основные принципы, структура и содержание / И.В. Сахнова, М.А. Лидов // Педагогические науки, - № 4. - М.: Издательство «Спутник+», 2012. - С. 97-100.
6. Степанова Л.В. Педагопчна промова як складова мовленнево! компетенци майбутнiх учи-телiв мистецьких дисциплiн. / Л.В. Степанова // Наука i освiта №2/СХХХХ1, 2015: Психологiя i педа-гопка. Одеса. - С. 107-112.
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ВОКАЛЬНОÏ РОМАНСОВОÏ Л1РИКИ
Чень Люст
ORCID iD is 0000-0001-5691-1143
Державний заклад «Швденноукратсъкий нацюнальний педагогiчнийyHieepcumem iMeHi К.Д.Ушинсъкого», acnipaHm кафедри музичного мистецтва i хореографы
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF THE FORMATION OF CREATIVE QUALITIES OF THE PERSONALITY OF THE FUTURE MUSICAL ART TEACHER'S IN THE STUDY OF VOCAL
ROMANCE LYRICS
Chenj Ljusyn
post-graduate of the Department of musical art and choreography of the State Establishment "South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsjkyj"
Анотащя
У статп науково обгрунтовано педагопчш умови формування творчих якостей особистосп майбутшх y4ff^iB музичного мистецтва у процес вивчення вокально1 романсово1 лiрики. Першою умовою е розви-ток мотивацп майбyтнiх вчителiв музичного мистецтва до творчо1 вокально1 виконавсько-педагопчно1 да-яльностi. Другою умовою заявлене творчо-спрямоване використання хyдожньо-педагогiчного потенцiалy вокально1 романсово1 лiрики у вокальному навчанш майбyтнiх yчителiв музичного мистецтва. Третьою умовою е стимулювання креативно-рефлексивно1 складово1 виконавсько-педагогiчноï дiяльностi майбутнього вчителя музичного мистецтва-вокалюта.
Abstract
In the article scientific pedagogical conditions of formation of creative qualities of the personality of the future musical art teacher's in the study of vocal romance lyrics.
The first condition is the development of the motivation of the future musical art teacher's to the creative vocal performance and pedagogical activity. The second condition stated intended use of creative and artistic and pedagogical potential of the romance of vocal lyrics in vocal training future teachers of music.
The third condition is to stimulate the creative-reflexive component of the performance-pedagogical activity of the future teacher of musical art-vocalist.
Ключов1 слова: творчi якосп, майбутш вчителi музичного мистецтва, педагопчна умова.
Keywords: creative qualities, future musical art teachers, pedagogical condition.
В масивi сучасних наукових дослщжень зна-чна увага придшяетъся проблемi творчого розвитку особистосп майбутнього вчителя музичного мистецтва, яка розглядаеться науковцями у рiзних галу-зях гуманитарного знания. Теоретичш та практичнi засади проблеми фахово1 пiдготовки майбyтнiх вчителiв музичного мистецтва-вокалюпв розробля-
ються в працях В. Антонюк, В. Брилiноï, Л. Ставш-сько1, Ван Лея, Ван Цзяньшу, Л. Василенко, Н. Гре-бенюк, Л. Дерев'янко, О. Срошенко, Т. Ковальчук, О. Козiй, Лi Данься, О. Маруфенко, О. Матвеевоï, О. ОганезовоьГригоренко, Г. Панченко, О. Прядко, Н. Тарарак, А. Ткачук, Л. Тоцько1, Чжан Ï, Чжан Яньфена та ш., однак визначення ефективних педа-
гопчних умов формування творчих якостей особистосп майбутшх вчителiв музичного мистецтва у процесi вивчення романсово! лiрики досьогоднi во-лодie актуальшстю.
Розглядаючи умову в контекстi педагопчного знання, Н. Коршунова наголошуе, що педaгогiчнi умови являють собою «положення нормативного характеру, орiентовaнi на змшу педагопчно! дшс-ностi, тим самим, на отримання нового педагопч-ного знання про не!, на розвиток цього знання» [5, с.7]. У контексп нашого досл1дження пвд поняттям педaгогiчних умов ми розyмiемо взаемопов'язану сyкyпнiсть форм, прийомiв та методiв, як1 забезпе-чують ефективнiсть та результат формування творчих якостей особистосп майбутшх вчител1в музичного мистецтва у процес вивчення романсово! m-рики. Педaгогiчнi умови формування творчих якостей були визначеш нами, виходячи iз теорети-чних та практичних основ оргашзаци навчального процесу у ВНЗ, i спрямовaнi на забезпечення ефек-тивностi цього процесу, а саме: 1) розвиток мотива-ци мaйбyтнiх вчителiв музичного мистецтва до творчо! вокально! виконавсько-педагопчно! дiяльно-стi; 2) творчо-спрямоване використання художньо-педaгогiчного потенцiaлy вокально! романсово! л1-рики у вокальному навчанш мaйбyтнiх yчителiв музичного мистецтва; 3) стимулювання креативно-рефлексивно! складово! виконaвсько-педaгогiчно! дь яльностi майбутнього вчителя музичного мистецтвa-вокaлiстa.
Перша педагоггчнаумова формування творчих якостей особистосп майбутшх вчителiв музичного мистецтва у процес вивчення романсово! лiрики спрямовуе суб'екпв освiтнього процесу на розвиток !х мотивацп до творчо! вокально! виконавсько-педагопчно! дiяльностi. Зазначимо, що тд термь ном мотивацп визначають процеси, методи, спо-соби стимулювання суб'екпв освiтнього процесу до продуктивно! тзнавально! дiяльностi, активного засвоення змюту освiти. Мотивaцiя базуеться на мотивах як стимулах, причинах спонукання особи-стосп до ди, вчинк1в [6, с. 207]. Отже, мотиващя е одним з важливих компонентiв вокально! виконавсько-педагопчно! творчо! дiяльностi майбутнього вчителя музичного мистецтва, рiвень формування творчих якостей якого в процеа засвоення вокально! романсово! лiрики залежить вiд рiвня сформо-вaностi мотивiв до мистецько-педaгогiчного нав-чання. Як ввдомо, мотиви виникають, розвиваються й формуються на основi потреб, хоча водночас вони е вщносно самостшними, оск1льки при однaковiй потребi у рiзних людей можуть виникати рiзнi мотиви. £. 1ль!н вважае, що штерес е одним з генети-чно рaннiх проявiв i мотивaцiйних джерел розвитку креaтивностi та тдтримки творчо! aктивностi на оптимальному рiвнi, а рiзномaнiтнiсть iнтересiв, у свою чергу, створюе умови накопичення мaтерiaлy для творчих перетворень, асоцшвання. Пробу-дження iнтересy супроводжуеться емоцшним станом зaхопленостi, причарування [3, с. 24], отже, супроводжуеться емоцшною реакщею.
Шзнавальна потреба у сферi вокально-педаго-пчно! творчостi, що сприяе розвитку творчих якостей, формуеться в активнш пiзнавальнiй дiяльностi студентiв, фахово та особиспсно важливiй для них. Важливо, щоб пiзнавальна дiяльнiсть мала пвдкрш-лення у формi позитивних емоцшних переживань, спочатку ввд здобутих результапв, а надалi й вiд самого тзнавально-творчого процесу. В психолопч-ному вiдношеннi фахова пiдготовка майбутшх вчи-телiв музичного мистецтва полягае у формуванш у них дшчо! потреби в знаниях у сферi вокально! ви-конавсько! та педагопчно! творчостi.
Щоб здiйснювати ефективне педагопчне керь вництво розвитком мотивацi! до творчо! дiяльностi i формування творчих якостей майбутшх учителiв-музикантiв викладач повинен передбачити використання штерактивних, пошукових, розвивальних, евристичних методiв шд час проведення навчаль-них занять з постановки голосу, гстори укра!нсько! музики, iсторi! зарубiжно! музики, методики музичного виховання, зокрема, методiв стимулювання навчально! дiяльностi, розвитку емпатп, творчих завдань та iн. на основi музичного матерiалу вокально! романсово! лiрики. Актуальним е використо-вання методiв формування пiзнавального штересу (бесiда, дискусiя, "мозковий штурм", презентащя, аналiз конкретних ситуацiй та ш.). Як показу е дос-ввд, актившсть майбутнiх учителiв музичного мистецтва е результатом цшеспрямовано! взаемодi!' та оргашзаци навчального процесу. Для розвитку мо-тивацi! до формування творчих якостей виклада-чевi необх1дно залучати студентiв до активно! т-знавально! дiяльностi у сферах вокально! творчосп i вокально! педагогiки, розвивати у них потребу в знаниях; характер навчально! дiяльностi повинен мютити новизну, дослщницьк й творчi елементи, диференцшований пiдхiд мотивацi!' студентiв до навчання. Зокрема, результативним е метод випере-джаючого навчання, який дозволяе, враховуючи на-явний рiвень творчого розвитку особистосп, спря-мовувати !! на бшьш високий рiвень.
Отже, розвиток мотивацп майбутнiх вчителiв музичного мистецтва у процеа навчання ввдбува-еться через послвдовну змiну домiнуючих мотивiв: творчого штересу й допитливосп у сферi вокально! творчостi, зацiкавленостi творчим характером вока-льно-педагопчно! дiяльностi, прагнення до творчого самовираження у вокально-педагопчнш сферi, потреби в духовному самовдосконаленш в процесi в процесi сприймання та штерпретацп во-кальних творiв, потреби у прогнозованому формуванш творчих якостей учнiв засобами вокального мистецтва тощо. У свою чергу, процес створення позитивно! мотивацi! здатен допомогти студентам за короткий час адаптуватися до оргаиiзацi! навчального часу й досягти максимального устху в во-кальнiй виконавсько-педагогiчнiй навчальнш дiя-льностi. Тому в процеа навчання необхвдно стиму-лювати !х творчу активнiсть як суб'ектiв навчально! дiяльностi. Для цього необхвдно ство-рювати фаховi ситуацп проблемного, розвиваль-ного, евристичного типу, надаючи можливють май-бутнiм викладачам виконувати творчi завдання.
Друга педагоггчна умова - творчо-спрямоване використання художньо-педагопчного потенцiалу вокально! романсово! лiрики у вокальному нав-чанш майбутнiх учителiв музичного мистецтва. Ця умова спрямовуе суб'ектiв освiтнього процесу на прiоритетний розвиток креативних, когштивних та комунiкативних якостей майбутнiх учителiв музичного мистецтва в процес вивчення вокально! романсово! лiрики. Зазначимо, що змiстом навчання в клаа постановки голосу е «вокальна професшна подготовка, яка забезпечуеться взаемодiею вокально!, методично! й оргашзацшно! дiяльностi студен-тiв факультетiв музичного мистецтва. Вона перед-бачае здобуття знань та практичного досввду, пов'язаного iз спiвацькою та викладацькою дiяль-нiстю, управлiння розвитком спiвочих голоав уч-нiв рiзних вiкових груп, застосування вiдповiдних методiв, прийомiв i способiв удосконалення на-вчально-виховного процесу» [2, с.6]. Зважаючи на складшсть вокального навчання, фахiвцi називають цей процес педагогiчним мистецтвом, заснованим на поеднанш методик формування художнього образу i технiчно-вокально! майстерностi, що перед-бачае досконале й творче володшня формами i методами вокально-педагопчного впливу; педагоп-чну iмпровiзацiю, яка обумовлюеться здатнiстю швидко i правильно оцiнювати ситуацiю та поведь нку студента й оперативно знаходити доцшьне рь шення; умшня зберiгати творчу атмосферу пiд час навчання, протид1яти шк1дливим впливам та ш. [7, с.9] i в цшому надае вокальному навчальному процесу творчо! спрямованостi.
Чжан Сянюн, розмiрковуючи про органiзацiю навчального процесу у вищому музично-педагопч-ному заклад^ пiдкреслюе його спрямованiсть на за-безпечення умов для самореалiзацi! устремлшь, потреб та iнтересiв особистосп, визначення траекторi! й стратегi! !! iндивiдуального професiйного розви-тку, усввдомлення студентами власних професш-них досягнень [9, с. 67], що е загальною вимогою для творчо-креативного характеру вокально! тдго-товки майбутнiх учителiв музичного мистецтва в процесi засвоення вокально! романсово! лiрики.
В контекст формування творчих якостей особистосп майбутнього вчителя музичного мистецтва нами використовувалися методи тзнання i художнього сприйняття; методи активно! творчо! д1я-льностi i самовираження. Зокрема, в класi постановки голосу тд час освоения теорi! та методики вокально! педагопки нами залучались слове-снi методи розповщ, бесвди, обговорення, поточного коментаря, вербалiзацiя художнього змiсту об-разiв та проблемно-пошукового методу. Розвиток комплексу вокально -техшчних умiнь та навичок на основi вивчення романсово! лiрики здiйснювався за допомогою методiв: iмiтацiйного моделювання, творчих завдань, пояснення, обговорення, педагоп-чно! акцентуацi!, демонстрацi! фрагменпв худож-нiх творiв, створення художшх образiв, довiльного переформулювання художньо! проблеми, худож-нього вправляння, етюдiв, iгрових тренiнгiв. Досвiд художньо! штерпретацп вокально! романсово! ль
рики здобувався на 0CH0Bi демонстрацшно-образ-них методiв, зiставлення вiдео- та музичного мате-рiалу, слухового, перцептивного аналiзу, художнього iлюстрування словесних пояснень, штерпре-тацiйного опрацювання, варiантноi розробки музичного матерiалу. Пiдготовка до концертного виступу з виконанням романсу здшснювалась на основi методiв: емоцiйного впливу, iмiтацiйного моделювання, синестезп, монтажу, щеальних типiв. Отже, надання засвоенню вокальноi романсовоi' ль рики творчо-креативно! спрямованосп забезпечуеться на основi залучення ефективних методiв мис-тецько! педагопки, використання яких дозволяе сформувати творчо-спрямовану особистють, зда-тну до проектування, здiйснення та реалiзацi! вокального музично-освггаього процесу на основi музи-чно-педагогiчного мислення, до iндивiдуально-не-повторного творчого самовираження у вокально-педагопчнш сферi тощо.
Третя педагоггчна умова - стимулювання креативно-рефлексивно! складово! виконавсько-педа-гогiчно! дiяльностi майбутнього вчителя музичного мистецтва-вокалкта. Зазначимо, що у реалiзацii дано! педагогiчноi умови активiзуеться творча скла-дова виконавсько-педагопчно! пiдготовки майбут-нiх учителiв музичного мистецтва, гармошзуеться взаемодiя !! зовшштх та внутрiшнiх, змiстовних й процесуальних чинник1в, яскраво виявляються здо-буп у процесi фахового навчання ознаки креатив-ностi. На думку Д.Фельдмана, модель креативного процесу характеризуемся рефлектившстю, що дозволяе формувати самосвщомють, самооцiнку; пла-нувати, вiдображати навколишнш свiт; дiяльнiстю, що спонукае до оволодшня засобами реорганiзацi! та трансформаций як1 пропонуються культурою та зумовлюють iндивiдуальнi вiдмiнностi особис-тостi; цшеспрямовашстю (або iнтенцiональнiстю), що сприяе досввду переживань «всередиш» та ззо-вш органiзму, реальному впливу iндивiда на навко-лишне середовище [11, с. 272]. Отже, на основi його креативно! домшанти музична та художньо-педаго-гiчна iнтерпретацiя вокального твору набувають рис iндивiдуально-неповторного характеру, спосте-ртаеться розвиненiсть музично-педагогiчного мислення як проектувально! здатностi в реалiзацii вокального музично-освггаього процесу, сформова-шсть навичок штенцюнально! науково-дослiдницькоi, творчо-проективно!, оргашзацшно -комунiкативноi дiяльностi педагога-вокалiста i творче володiння формами, методами, технолопями вокально-педагогiчного впливу на шшльну аудито-рiю, в цiлому, вщповвдаючи настановi О.Антоново!, що «креатившсть правильшше визначати не CTi-льки як певну творчу здiбнiсть або !х сукупнiсть, ск1льки як здатнiсть до творчосп» [1, с. 14].
В.Брилша, Л. Ставiнська ввдзначають, що «стимулювання вокально! творчо! дiяльностi у нав-чальному-виховному процесi е важливою умовою, що забезпечуе формування готовностi майбутшх учителiв до вокально-педагопчно! дiяльностi, засвоення програмового матерiалу» [2, с. 22]. Шляхами творчо! самореалiзацii студенпв науковцi
визначають: програмування устху, позитивне сти-мулювання досягнень стyдентiв, надання майбут-нiм викладачам творчо! свободи вибору й самостш-ностi, дiaлогiзaцiю навчально-виховного процесу тощо.
У контекстi третьо! педагопчно! умови конста-туемо, що аналтгичне ставлення мaйбyтнiх yчителiв музичного мистецтва до власно! виконавсько-педа-гогiчно! дiяльностi на основi вокально! романсово! л1рики сприятиме рефлексп у сферi вокального ви-конaвсько-педaгогiчного досввду як основи перет-ворення й удосконалення навчального процесу та чинника самовдосконалення. Фaхiвцi з педагопки мистецтва надають рефлексп неабиякого значення у процесi творчо-особистiсного становлення студента. Так, Чжан Сянюн зазначае склaднiсть даного поняття i вказуе на так1 аспекти його змюту як: зда-тнiсть суб'екта „конструювати" себе, перебудову-вати сво! оцiнки, вiдношення, позици, вмiння коре-ктувати !х з урахуванням рiзномaнiтних норм; бути iнформaцiйним iндикaтором про особисп характеристики (емоцп, реакцп) ввд iнших людей та шфор-мaцiйним iндикaтором про сприймання самого себе шшими iндивiдaми; як роздуми, самоспостере-ження, здaтнiсть бачити та переосмислювати себе та власну дiяльнiсть [9, с. 72].
Ввдзначимо, що мехашзм рефлексй' як найваж-лившого чинника фaхово-особистiсного зростання творчо! особистосп, фiксaцi! та подальшого про-гресивного зростання рiвня креaтивностi у форму-вaннi творчих якостей майбутнього вчителя музич-ного мистецтва заснований на протирiччi м1ж стереотипами особистосп студента та динaмiчними соцiокyльтyрними реал1ями. «Сaмостiйне свiдоме подолання цього протирiччя виступае чинником формування художньо-виконавсько! майстерносп та особистiсного розвитку майбутнього виконавця, що впливае на його траекторш мислення. Цей про-цес характеризуеться виникненням вiдповiдних особистiсних новоутворень, свггоглядних орiенти-рiв, уявлень, як1 стимулюють творчу особистiсть до перегляду та анал1зу власних професiйних дш» [9, с. 73].
Рефлек^, як мехaнiзм зaгaльнопсихологiчно! регуляцп, обумовлюе специфiкy сaмореaлiзaцi! особистостi. На думку Л. Коростильово!, самореа-л1защя е втiленням можливостей розвитку Я засо-бами власних зусиль, спiвдiяльностi й сшвтворчо-стi з iншими людьми, соцiyмом та свiтом цшому. «Сaмореaлiзaцiя передбачае збалансований i гармо-нiйний розвиток рiзних aспектiв особистосп шляхом прикладання адекватних зусиль, спрямованих на розкриття iндивiдних та особиспсних потенща-л1в» [4, с. 10]. Ця думка продовжуеться у дискурс Чжан Яньфена, котрий вважае, що художньо-тво-рче самовираження пов'язане з творчою рефлек-сiею, самотзнанням, сaмоaнaлiзом, сaмооцiнкою, самовдосконаленням. Для тдтвердження етaпностi сходження творчо! iндивiдyaльностi до перюду творчого самовираження науковцем наводиться алгоритм вокально! подготовки М. Максаково!, в якому простеженi постyповi вiхи творчого зрос-
тання ствака, його рухання до розкриття свого об-дарування у всiй повноп [10, с. 114]. Отже, дiевими наслiдками самореалiзацi! творчо! особистосп майбутнього вчителя музичного мистецтва на основi вокально! романсово! лiрики вбачаемо: вияв творчо! самостшносп та набуття навичок корегування вокального виконавського процесу, незалежних вiд стереотитв професiйних й особистiсних позицiй, творче самовиховання, здатнiсть до шдиввдуально-неповторного художньо-технолопчного забезпе-чення фахово-спрямованого вокального виконавс-тва.
Чжан Сянюн наголошуе, що рефлексивно-тво-рче середовище охоплюе всi складовi навчально! дi-яльносп студентiв: iндивiдуальнi заняття, педагогi-чну практику, концертну дiяльнiсть, самостiйну роботу тощо [9, с. 75]. Упродовж вокального навчання майбутнi учителi музичного мистецтва набувають умiнь творчо! вокально-виконавсько! та педагогiчно! дiяльностi, зокрема, правильно! вока-лiзацi! та ощнювання якостi звучання; единорегiст-рового способу звукоутворення та високо! вокально! позицп; оволодiния нижньо-реберно-дiафраг-мальним типом дихання; застосування рiзних типiв звуково! атаки як способу художньо! виразностi при виконанш вокальних творiв; чiтко! дикцп та вокально! артикуляцi!; вщтворення рiзних динамiч-них вiдтiнкiв i звукових штрихiв у процесi вико-нання творiв; оволодiния кантиленним та речитати-вним стилями виконання вокальних творiв; чистого iнтонувания; художньо! штерпретаци вокальних творiв (вокалiзiв, пiсень, романав та арiй) [2, с. 23]. Набуваючи фахово! майстерностi, поступово ввдбу-ваеться як1сний переход майбутнього вчителя-вока-лiста до нового рiвня особиспсно -творчого розви-тку, вияву його творчих якостей.
Це положення корелюе з настановою концеп-цi! евристичного навчання про творчiсть як вихвд за меж1, змiну iснуючих знань, розумшь, норм, ство-рення нового змюту, попередньо не включеного до програми засвоення, отже, основним критерiем оцi-нки стають результати особиспсного зростання уч-нiв, порiвняння !х iз самими собою за певний перюд навчання. В основi методики евристичного навчання покладено ввдкрип завдання без однознач-них <жрних» вiдповiдей [8].
Задля реалiзацi! третьо! педагопчно! умови вважаемо доцшьним використовувати стимулюючi креативно-рефлексивнi, евристичнi методи, зокрема: самоспостереження, аналiз iндивiдуальних занять, реверсного наведення на евристичний по-шук, iндивiдуально! адаптацi! евристичних прийо-мiв, незакiнчених творiв, проведення евристичних годин, рефлексивних бесвд, захисту творчих робгт, концертiв-лекцiй; майстер-класiв, художньо -поль логових й дiалогових iмпровiзацiй.
Наведеш мiркування нацiлюють на думку про поетапнють формування творчих якостей особистосп майбутшх учителiв музичного мистецтва в процеа вивчення вокально! романсово! лiрики, тобто, передбачаеться поетапне застосування за-пропонованих педагогiчних умов. При цьому перша умова була пролонгованою, наскрiзною; друга
i третя впроваджувалися по черз^ з невеликою перервою на другому еташ для ознайомлення з теоретичною складовою спецкурсу. Третя умова впрова-джувалася у практичнiй частиш спецкурсу, а також частково на уроках з постановки голосу й шд час подготовки до педагопчно! практики студентiв у школi. Отже, обгрунтоваш пiдходи, принципи, пе-дагопчш умови i методи формування творчих яко-стей особистостi майбутнiх учителiв музичного ми-стецтва в процес вивчення вокально! романсово! лiрики дали змогу цiлiсно подати методичне забез-печення реалiзацi! дослвджуваного феномена.
Отже, педагопчш умови формування творчих якостей особистосп були визначенi нами, виходячи iз теоретичних та практичних основ оргашзацп на-вчального процесу у ВНЗ, i спрямованi на забезпе-чення ефективностi цього процесу: 1) розвиток мо-тивацi! майбутнiх вчителiв музичного мистецтва до творчо! вокально! виконавсько-педагопчно! дiяль-ностi; 2) творчо-спрямоване використання худож-ньо-педагогiчного потенщалу вокально! романсо-во! лiрики у вокальному навчанш майбутнiх учите-лiв музичного мистецтва; 3) стимулювання креативно-рефлексивно! складово! виконавсько-пе-дагопчно! дiяльностi майбутнього вчителя музичного мистецтва-вокалюта.
Список лiтератури
1. Антонова О.£. Сутнiсть поняття креативности проблеми та пошуки. Теоретичт I прикладт аспекти розвитку креативног освгти у вищш школу, монографiя / за ред. О.А. Дубасенюк. Житомир: Вид-во жДу iм. 1.Франка, 2012. С. 14-41.
2. Брилiна В., Ставiнська Л. Вокальна про-фесiйна пiдготовка вчителя музики. - Вшниця: Нова книга, 2013. 118 с.
3. Ильин Е.П. Психология творчества, креативности, одаренности. СПб.: Питер, 2011. 444 с.
4. Коростылева Л.А. Психология самореализации личности: основные сферы жизнедеятельности: дис. д-ра психол. наук: 19.00.01 - «Общая психология, психология личности, история психологии». СПб, 2001. 403 с.
5. Коршунова Н. Л. Единство и различие значения терминов «условие» и «средство» в педагогике. Новые исследования в педагогической науке. 1991. №1. С. 6-9.
6. Психолопчний словник / [ред. В. I. Вой-тка]. К.: Вища школа, 1982. 216 с.
7. Ткачук А.О. Методика формування худож-ньо-образного мислення студенпв у процес вокального навчання: атореф. дис. на здобуття науко-вого ступеня канд. пед. наук: 13.00.02 - «Теор1я та методика музичного навчання». К., 2010. 23 с.
8. Хуторской А.В. Эвристическое обучение как технология творческой самореализации учащихся и предпосылка их жизненного успеха. Тезисы доклада на научно-педагогической конференции «Эвристическое обучение в дошкольном учреждении и общеобразовательной школе», г. Нарва (Эстония), 29.08.2006 г. [Электронный ресурс]. URL: http://www.eidos.ru/iournal/2006/0829.htm
9. Чжан Сянюн. Формування художньо-вико-навсько! майстерносп майбутшх шашспв з КНР у процеа фахово! тдготовки у вищих педагопчних навчальних закладах Укра!ни: дис. на здобуття канд. пед. наук: 13.00.02 - «Теор1я та методика му-зичного навчання». Суми, 2017. 227 с.
10. Чжан Яньфен. Методика вокально! худож-ньо-виконавсько! тдготовки майбутшх учителiв музики в ушверситетах Укра!ни i Китаю: дис. на здобуття канд. пед. наук: 13.00.02 - «Теор1я та методика музичного навчання». К., 2012. 253 с.
11. Feldman D.Y., Csikzentmihalyi M., Gardner H. Changing the world: A framework for the study of creativity. - Yale: Yale press, 1994.
PEDAGOGICAL MODELING IN THE PROCESS OF SPECIALISTS' TRAINING IN THE HUMAN SAFETY SPHERE TO THE MANAGERIAL ACTIVITY
Povstyn O. V.
PhD in Economics, associate professor, head of the department of law and management in the field of civil protection
Lviv state university of life safety
Abstract
The article is devoted to the modeling of specialists' training in the human safety sphere to the managerial activity as an integral didactic system in the educational process of professional higher educational establishments. The theoretical analysis of pedagogical modeling method as the most adequate way of optimal solution of the set tasks searching is done as it enables to reflect the object integrity and to predict its perspectives and is one of the educational industry modernization peculiarities. The following content units, in particular: unit of purpose determination, methodological and conceptual unit, organizational and projecting unit, content and technological unit, criteria diagnostic unit are suggested in the specialists' training in the human safety sphere to the managerial activity.
Keywords: pedagogical model, pedagogical conditions, management activity, managerial competence, pedagogical technologies.
Forming and development of the specialists' managerial competence in the human safety field during professional training in the specialized higher educa-
tional establishments is complex, complicated and mul-tifaceted educational process for the preparation of rescue units future managers as subjects of managerial activity, capable of performing professional activities
