CC BY
1логии формирования творческой самостоятельности позволит решить задачу обеспечения качества подготовки будущих дизайнеров в вузе, если рассматривать ее в как целенаправленную, управляемую самим студентом учебно-проектную деятельность, характеризующуюся творчеством, предполагающим сформированные способности к импровизации и комбинированию, стремление к созданию оригинального объекта. Формирование творческой самостоятельности в процессе обучения обеспечивается использованием педагогических средств, позволяющих активизировать самостоятельную деятельность студентов, способствующих раскрытию творческого потенциала и проявлению индивидуальности, а также развивающие внутренние мотивы учебно-творческой деятельности. Именно опираясь на самостоятельную осознанную деятельность студентов в учебном процессе, преподаватель имеет возможность способствовать проявлению у них мотивации и стремления к творчеству. Прогнозируемый результат формирования творческой самостоятельности достигается на основе поэтапной интеграции в учебном процессе последовательно усложняющихся творческих заданий, профессионально-направленных заданий, межпредметных связей, использованием методов активизации творческой самостоятельности, а также методов стимулирования и мотивации учебно-творческой деятельности.
Список литературы
1. Федеральный государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования в области культуры и искусства по спе-
циальности 052500 - Искусство интерьера, утвержденный приказом Министерства образования Российской Федерации 16.05.2003 г. номер регистрации 595 иск/сп
2. Федеральный государственный образовательный стандарт высшего образования по направлению подготовки 54.03.01 Дизайн (квалификация (степень) «академический бакалавр», утвержденный приказом Министерства образования и науки Российской Федерации от «11» августа2016 г. №_1004
3. Шамсиева А. А.. Формирование профессиональной компетентности будущего дизайнера по костюму (На материале художественного проектирования школьной одежды) : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 : Курск, 2002 - 246 а
4. Шелестова Е.С. Технология формирования креативности студентов-дизайнеров в процессе профессиональной подготовки. Диссертация на соискание учебной степени к.пед.наук, специальность 13.00.08 - Москва 2014г.
5. Тухбатуллина Л.М. Формирование творческого компонента профессиональной компетенции дизайнера в процессе проектного обучения, диссертация на соискание уч. степени канд. пед. наук, 13.00.08 - теория и методика профессионального образования, Казань - 2009 г
6. Даськова Ю.В. Педагогические средства формирования творческой самостоятельности студентов-дизайнеров [Текст] / Вестник СамГу - 2015. - № 4 (126). - с.201- 214
7. Даськова Ю.В. Творческая самостоятельность студентов-дизайнеров: сущность и структура [Текст] / "Научное обозрение: гуманитарные исследования" - 2016. - № 12, с. 98-102
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 МЕТОДИКИ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В ДО МУЗИЧНО-ПРОСВ1ТНИЦЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Лi Аньань
AcnipaHm Швденноукратсъкого на^оналъного педагогiчного yuieepcumemy шет К.Д. Ушинського
EFFICIENCY ANALYSIS OF THE STUDENTS PREPARATION METHODS FOR MUSICAL
EDUCATIONAL ACTIVITY
Li Anan
Post-graduate student South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky.
Анотащя
У статп схарактеризовано методичш засоби тдготовки майбутшх фахiвцiв до музично-просвггаиць-ко! роботи iз школярами старшого шильного вшу. Шдвищення ефективносл музичного просвггаицтва пов'язуеться iз врахуванням надбань у гумашстичному, аксюлопчному, герменевтичному, компетенттс-ному тдходах, iз виявленням структури тдготовки студенлв до просвггаицько! дiяльностi з учнями старших клаав у едносп мотивацшно-спонукального, просвггаицько-когттивного, риторико-герменевтич-ного, шновацшно-творчого компонента. Представлено методику дiагностування рiвнiв шдготовленосп студенпв до музично-просвггаицько! роботи та порiвняльнi данi результатiв констатувального й пришн-цевого етапiв дiагностики.
Abstract
The article describes the methodological tools for future professionals' preparation for musical educational work with high school students. The musical education effectiveness enhancement is tied to the achievements of humanistic, axiological, hermeneutic, and competence-based approaches, to the structure determination of students' preparation for educational activity with high school students in the unity of motivational and inductive, professional and cognitive, rhetoric and hermeneutic, creative and innovative components. The assessment
methods of students' readiness levels for musical educational activity and comparative data of the summative and final stages results of the assessment are presented.
Ключовi слова: музично-просвгтницька робота, методичш засоби подготовки вчителя музики, методика дiагностики.
Keywords: musical education work, methodical tools for training a music teacher, methodology of diagnostics.
Сьогодшшнш стан суспшьства характеризу-еться суперечливютю буття, породженого тим, що невпинне збагачення шформацшно-комушкатив-них технологш вступае у протирiччя з морально-духовним i культурним розвитком значно! частки суспiльства. Одним iз таких протирiч е захоплення молодi вiртуальними способами спiлкування та не-контрольоване споживання рiзноманiтноí за худож-шми якостями музично! шформацп, що в сукупно-стi iз свггоглядною незршстю й неготовнiстю до критичного осмислення сприйнятого, породжуе не-безпеку в соцюкультурному розвитку школярiв, зо-крема - в обмеженосп !хшх музично -щнтсних орь ентацiй розважальними видами мистецтва.
Посилюеться це становище i у зв'язку з тим, що в бшьшосп европейських кра!н, зокрема - i в Украíнi, у старших класах вiдсутнi уроки музики. Зрозумшо, що це значно знижуе роль педагогiчного впливу на художш смаки школьно! молодi, форму-вання в не! художньо-цiннiсних орiентирiв, прище-плення любовi до «класично!» музики. Важливють цього напрямку роботи iз старшокласниками посилюеться тим, що саме у цьому вiцi у школярiв акти-вiзуеться пошук духовних i художнiх iдеалiв, зокрема - i в галузi мистецтва (Е. Абдуллш, Б. Асаф'ев, А. Линенко, Л. Масол, О. Олексюк, О. Отич, Н. Кьон, Г. Падалка, О. Реброва, В. Шульпна, О. Щолокова та iн.).
Все це пояснюе, чому в ланках педагопчно! спiльноти зростае занепокоення з приводу ще! си-туацп та усвщомлення необхiдностi осучаснення методiв тдготовки викладацьких кадрiв, здатних враховувати реалп сьогодення i спрямувати сво! зу-силля на вдосконалення позакласних форм музи-чно-просвггницько! роботи [4; 5].
Шдготовлешсть студентiв до музично-просвь тницько! дiяльностi розумiлась як цiлiсна, штегра-тивна здатшсть майбутнiх фахiвцiв, яка забезпечу-еться сформованiстю та взаемозв'язком таких компонента, як:
- мотивацшно-спонукальний, що характе-ризуе ставлення студенпв до проблеми виховання школярiв як просвiчених любител1в музики та мiру !хньо! активностi у пiдготовцi до цього виду фахо-во! дiяльностi;
- фахово-когнiтивний компонент, який сто-суеться ерудованостi майбутнiх фахiвцiв в галузi психолого-педагогiчних та спецiально-музичних знань щодо усввдомлення й штерпретацп худож-ньо-образного змiсту музичних творiв, проник-нення в глибинний сенс авторського замислу задля того, щоб донести результати ще! дiяльностi до школярiв [1];
- риторико-герменевтичний компонент, який проявляеться у здатносп студентiв переконливо, змiстовно й аргументовано презентувати музичнi
явища, впливаючи на становления у школярiв музичних штереав, художнього смаку, кругозiр i ду-ховнi потреби [6];
- творчо-шновацшний компонент, який розк-риваеться через володiния студенпв сучасними ш-формацiйно-комунiкативними технологiями та спещальним музично-технiчним знаряддям i здат-нiстю !х застосовувати в процеа музичного про-свiтництва [3; 4].
У шдготовщ студентiв до музично -просвгтницько! дiяльностi було визнано дощльним забезпе-чення таких педагопчних умов, як: формування в майбутшх вчителiв музики усвiдомленого й вгдпо-вгдального ставлення до проблеми виховання су-часних школярiв як освiчениx любителiв музики; стимулювання в них здатносп здшснювати позити-вний вплив на уподобання й переконання старшок-ласник1в завдяки особистiсному, художньо-на-тхненному стилю спiлкувания змiстово -переконли-во! штерпретацп творiв та художньо! цшносп явищ музичного мистецтва; засвоення студентами комплексу традицiйниx та шновацшних методiв, здатних осучаснити форми музично -просвгтницько! роботи, вщповщно стану розвитку шформацшно-ко-мунiкативниx засобiв. У пiдготовцi студентiв до позакласно! музично-просвгтницько! дiяльностi було визнано доцшьним забезпечення таких педа-гогiчниx умов, як:
- формування в майбутшх вчителiв музики усвiдомленого й вгдповгдального ставления до проблеми виховання сучасних школярiв як освiчениx любителiв музики;
- фаxово-компетентнiсна готовнiсть студенпв до здшснення педагогiчного впливу на здатшсть школярiв до цшшсно-адекватного сприймання фе-номенiв музичного мистецтва;
- формування в студенпв умшня творчо застосовувати сучаснi шновацшш технологй' в про-цесi активГзаци музично -шзнавально! дiяльностi старшокласник1в.
Педагопчними принципами, на засадах яких була розроблена експериментальна методика шдго-товки майбутнix фаxiвцiв до музично-просвгтницько! дiяльностi, було визнано принципи: соцюкуль-турно! спрямованостi змiсту пiдготовки; персональ зовано! орiентованостi змiсту пiдготовки; стильово! унiверсальностi в пiдготовцi майбутнix фах1вщв до музично-штерпретацшно! дiяльностi; дГалектич-ного зв'язку перцептивно-емоцшно!, гедошстично-естетично!, асощативно-художньо! та штелектуа-льно-рефлексивно! спрямованосп педагогiчного впливу; поеднання традицiйниx та шновацшних форм музично -просвгтницько! дiяльностi.
З врахуванням зазначеного, формування у студенпв здатносп до позакласно! музично-виховно! роботи Гз школярами старших клаав вщбувалось за
чотирма етапами. Перший етап - мотивацшний, -спрямовувався на формування у студентiв переко-нання щодо значущостi музичного просвiтництва сучасних школярiв за допомогою таких методiв, як ознайомлення студентiв з соцiологiчною та методичною лггературою стосовно упередження девiант-но! поведiнки та негативних захоплень у школьно! молодi, диспути, здiйснення самими студентами спостережень, бесвд i тестування школярiв;
Другий - шформацшно-когнггавний - етап пе-редбачав цiлеспрямоване збагачення знань i умшь студентiв iнтерпретувати музичнi феномени i пе-редбачав поглиблене ознайомлення з науково-ме-тодичною лiтературою з проблем герменевтики, ць л1сного та диференцшованого аналiзу творiв та !х штерпретацп, творчi завдання на розробку презентаций музичних творiв, творчих напрямiв, стильо-вих рiзновидiв музичного мистецтва, представления персоналш виконавцiв та композиторiв тощо.
Третiй - формувально-практичний етап експе-рименту - набував пвдготовчо -практичного характеру i стосувався оргашзацп комушкативно-дшо-вих, iмпровiзацiйно-рольових iгор на засвоення ху-дожньо-особиспсного, проблемного, дiалогiчного стилю комушкацп, творчих зус^чей з демонстра-цiею та обговоренням розроблених студентами проектiв-презентацiй музичних феномешв, прове-деннi iндивiдуальних беад iз студентами молод-ших курив негуманiтарних факультетiв, вдоскона-лення у студенпв художньо-риторично! майстерно-стi.
Четвертий - творчо-результативний етап - стосувався самостшно! просвггаицько! роботи студенпв зi школярами i ввдбувався у таких формах, як ор-ганiзацiя дискусiйного клубу музичних фашв, роз-робка й розповсюдження шформацшно-рекламних матерiалiв за допомогою веб-техиологiй та сощаль-них мереж; проведення лекцш-концерпв iз застосу-ванням сучасних демонстрацшно-шформацшних форм, активiзацi! точок зору й думок школярiв з приводу музичних вражень, зокрема - за допомо-гою !х включення у вiртуальнi способи обм^ ш-формацiею у формi SMS, блопв, чатiв тощо.
Результати впровадження експериментально! методики дослiджувалися на засадах критерив, як1 сввдчили про мiру сформованостi компонентiв тд-готовленостi майбутшх фахiвцiв до музично-про-свiтницько! дiяльностi. Так, для виявлення рiвия щдготовленосп студентiв за першим, мотивацшно-спонукальним компонентом було обрано аксюлоп-чно^яльшсний критерiй, який дозволив виявити мiру переконаностi стулентiв у значущостi музи-чно-просвiтницько!' роботи, !х активнiсть стосовно вдосконалення знань i практичних навичок, необ-х1дних сучасному фахiвцю в галузi музично! про-свiти, !х активнiсть у здiйсненнi рiзних форм про-свiтництва у школьному середовищг .
У дослiдженнi рiвня пвдготовленосп студен-тiв до музично -просвггаицько! роботи за другим, просвггаицько-когнггавним компонентом, крите-рiем слугував фахово-компетентнiсний критерш, який вiдображав як1сть володГння студенпв зага-льно-мистецькими, музикознавчими, психолого-
педагопчними та методичними знаниями, важли-вими для художньо-адекватно! iнтерпретацii музичних творiв, врахування специфiки музичного сприйняття шкiльноi молодi та ефективних мето-дiв педагогiчного впливу на штереси й музичну свiдомiсть учнiв старших клаав.
Ступень сформоваиостi риторико-герменевти-чного компоненту визначався за художньо -комуш-кативним критерieм, показниками якого слугували здатнiсть майбутнiх фахiвцiв до вербально-поясню-вальноi дiяльностi, переконливiсть аргументацii у характеристик музичних творiв, культура спшку-вання у дискусiйних ситуацiях.
Рiвень пiдготовленостi студентiв стосовно iнновацiйно-творчого компоненту до музично-про-свiтницькоi дiяльностi вивчався за креативно-дiяль-нiсним критерieм, який характеризував мiру воло-дiния сучасними технолопями власного фахового самовдосконалення та оргашзацп й впровадження музично-просвiтницькоi дiяльностi студентiв зi школярами старших клаав.
Здiйснения дiагностичного зрiзу на початку експерименту засввдчило, що бiльшiсть студенпв (39,1%) отримала незадовiльнi оцiнки i знаходи-лись на найнижчому; початково-формальному рi-внi володiння навичками музичного просвггництва. 35,7% студентiв були вщнесеш до задовiльного, стандартно-репродуктивного рiвия; ступень тдго-товленостi до музичного просвггаицтва на достат-ньому, комбiнаторно-самостiйному рiвнi був вияв-лений у 20,1% респонденпв. Вищого, творчо-ре-зультативного рiвня досягло тiльки 5,2% майбутнiх фах1вщв.
Наприкiнцi експерименту було встановлено, що в груш студенпв, яш навчались за експеримен-тальною методикою, позитивш зрушення були зна-чно б№ш помiтними, чим у контрольнiй груш. Так, збшьшення кiлькостi респондентiв, що досягли найвищого рiвня пiдготовленостi до музично-про-свiтницькоi дiяльностi, зрiс на 22,7%, у той час, як у контрольнш груш ця рiзниця склала тiльки 5,7 %. Ще бiльш значущою була рiзниця в чисельносп студентiв, як1 залишились на найнижчому, початково-формальному рiвнi: в експериментальнш групi iх залишилося тшьки 4,7%, тобто на 34,4% менше, чим на початку навчання, в той час, як у контрольнш груш iх шльшсть знизилася тшьки на 14,1%, що на 20,3% менше, чим у експериментальнш груш.
Отже, порiвняння даних дiагностики, отрима-них на констатувальному й прик1нцевому етапах експериментально!' роботи, тдтвердило ефектив-нiсть застосованих методiв пiдготовки студентiв до здiйснения музичного просвггаицтва iз старшокла-сниками.лпров
Поглибленого дослiдження потребуе подготовка студенпв до д1яльносп в умовах перед-конфль ктно! ситуацi!', вмГння досягати порозумшня зГ школярами з яскраво вираженою гГперактивнГстю, тя-жГнням до девiаитно!' поведГнки.
Список лггератури
1. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - 2-е изд./ Б.В. Асафьев. - Л.: Музыка, 1973. - 144 с.
2. Безбородова Л.А. Музыкально-познавательные задания как средство формирования слушательской культуры у старшеклассников / Л. А. Безбородова. - М., 1998. - 83 с.
3. Заря Л.О. Мультимедшне забезпечення урошв музики як умова формування музично-шзна-вальних штереав школярiв /Л.О. Заря // Науковий часопис Нацюнального педагопчного ушверситету iменi М.Драгоманова. Сер. 14: Теорiя i методика мистецько! освiти. - К.: НПУ, 2008. - С. 99-102.
4. Кьон Н.Г. Шляхи модершзацп процесу формування професшно! компетенцй' майбутнього
вчителя музики / Н.Г. Кьон // Збiрка наукових праць Луцького шституту розвитку людини «Укра!на» Проблеми педагопчних технологiй. - Вип. 3-4. -Луцьк, 2009. - С. 5-13
5. Сахнова И.В. Культурно-просветительская деятельность студента музыкального факультета педагогического вуза: основные принципы, структура и содержание / И.В. Сахнова, М.А. Лидов // Педагогические науки, - № 4. - М.: Издательство «Спутник+», 2012. - С. 97-100.
6. Степанова Л.В. Педагопчна промова як складова мовленнево! компетенцй' майбутшх учи-телiв мистецьких дисциплiн. / Л.В. Степанова // Наука i освгга №2/СХХХХ1, 2015: Психологiя i педа-гопка. Одеса. - С. 107-112.
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ВОКАЛЬНОÏ РОМАНСОВОÏ Л1РИКИ
Чень Люст
ORCID iD is 0000-0001-5691-1143
Державний заклад «Швденноукратсъкий нацюнальний педагогiчнийyHieepcumem iMeHi К.Д.Ушинсъкого», acnipaHm кафедри музичного мистецтва i хореографы
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF THE FORMATION OF CREATIVE QUALITIES OF THE PERSONALITY OF THE FUTURE MUSICAL ART TEACHER'S IN THE STUDY OF VOCAL
ROMANCE LYRICS
Chenj Ljusyn
post-graduate of the Department of musical art and choreography of the State Establishment "South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsjkyj"
Анотащя
У статп науково обгрунтовано педагопчш умови формування творчих якостей особистосп майбутшх учителiв музичного мистецтва у процес вивчення вокально! романсово! лiрики. Першою умовою е розви-ток мотивацп майбутшх вчителiв музичного мистецтва до творчо! вокально! виконавсько-педагопчно! дь яльносп. Другою умовою заявлене творчо-спрямоване використання художньо-педагогiчного потенцiалу вокально! романсово! лiрики у вокальному навчанш майбутнiх учителiв музичного мистецтва. Третьою умовою е стимулювання креативно-рефлексивно! складово! виконавсько-педагогiчноï дiяльностi майбутнього вчителя музичного мистецтва-вокалюта.
Abstract
In the article scientific pedagogical conditions of formation of creative qualities of the personality of the future musical art teacher's in the study of vocal romance lyrics.
The first condition is the development of the motivation of the future musical art teacher's to the creative vocal performance and pedagogical activity. The second condition stated intended use of creative and artistic and pedagogical potential of the romance of vocal lyrics in vocal training future teachers of music.
The third condition is to stimulate the creative-reflexive component of the performance-pedagogical activity of the future teacher of musical art-vocalist.
Ключовi слова: творчi якосп, майбутш вчителi музичного мистецтва, педагопчна умова.
Keywords: creative qualities, future musical art teachers, pedagogical condition.
В масивi сучасних наукових дослщжень зна-чна увага придшяеться проблемi творчого розвитку особистосп майбутнього вчителя музичного мистецтва, яка розглядаеться науковцями у рiзних галу-зях гумашгарного знания. Теоретичш та практичш засади проблеми фахово! шдготовки майбутшх вчителiв музичного мистецтва-вокалюпв розробля-
ються в працях В. Антонюк, В. Брилiноï, Л. Ставш-сько!, Ван Лея, Ван Цзяньшу, Л. Василенко, Н. Гре-бенюк, Л. Дерев'янко, О. Срошенко, Т. Ковальчук, О. Козiй, Лi Данься, О. Маруфенко, О. Матвеево!, О. Оганезово!-Григоренко, Г. Панченко, О. Прядко, Н. Тарарак, А. Ткачук, Л. Тоцько!, Чжан Ï, Чжан Яньфена та iн., однак визначення ефективних педа-
