Научная статья на тему 'Pedagogical conditions for the formation of creative skills in future music teachers at music-theoretical lessons'

Pedagogical conditions for the formation of creative skills in future music teachers at music-theoretical lessons Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
47
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
The Scientific Heritage
Область наук
Ключевые слова
ВЧИТЕЛЬ МУЗИКИ / ТВОРЧі НАВИЧКИ Й УМіННЯ / ПЕДАГОГіЧНі УМОВИ / TEACHER OF MUSIC / CREATIVE SKILLS AND KNOWLEDGE / PEDAGOGICAL SKILLS

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Koehn N., Melnichenko V.

The article describes the creative types of tasks in which the skills and abilities characteristic of the activity of a music teacher are formed, as well as the pedagogical conditions for their formation in the musical educational process.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Pedagogical conditions for the formation of creative skills in future music teachers at music-theoretical lessons»

load an already saturated program. But they can complement it, forming among medical students the competencies that are so necessary in their future practice.

How can a new approach to the educational process be implemented? It seems that a special role should be played by educational work with students, carried out, inter alia, by curators of academic groups. Aesthetic education of students will be very effective. However, it is important that it be not random in nature, but be structured and systematized (for example, in the form of a program). It is necessary to gradually "introduce" the student to the world of art. Another important point is the consistency and continuity of the implemented artistic and aesthetic competencies.

References

1. Bekoeva M., Kargiev Z. The system of educational work as an important pedagogical problem // Nauka i studia. 2015. T. 10. C. 126-129.

2. Howard R.D., Hitz R., Baker L.J. Adequacy and allocation within higher education: funding the work of education schools // Educational Policy. 2000. T. 14. № 1. C. 145-160.

3. Kapustin I., Grinchenko V., Kapustina E. Organization of independent work of students in a higher educational institution // Modern European Researches. 2014. № 4. C. 17-20.

4. Lowry S. Medical education: what's wrong with medical education in Britain? // BMJ: British Medical Journal: International Edition. 1992. T. 305. № 6864. C. 1277-1280.

ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ УМ1НЬ У МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ

Кьон Н. Мельниченко В.

Швденноукра'тський нацюнальтй педагогтний yHieepcumem iMeHi К.Д. Ушинського, Одеса, Украта

PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF CREATIVE SKILLS IN FUTURE MUSIC TEACHERS AT MUSIC-THEORETICAL LESSONS

Koehn N., Melnichenko V.

South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky.

Odessa, Ukraine

Анотащя

У статп розглянуто рiзновиди творчих завдань, в яких формуються ranoBi для дiяльностi вчителя му-зики навички й умшня, а також педагопчш умови Гх формування в музично-освггньому процес

Abstract

The article describes the creative types of tasks in which the skills and abilities characteristic of the activity of a music teacher are formed, as well as the pedagogical conditions for their formation in the musical educational process.

Ключов1 слова: вчитель музики, твoрчi навички й умшня, педагопчш умови.

Keywords: teacher of music, creative skills and knowledge, pedagogical skills.

1нформацшно-технолопчний вибух, зрушення у сощально-комушкативнш сфер^ що стали важли-вою ознакою розвитку сучасного суспшьства, пот-ребують вщ учителя розвиненого почуття особис-toï ввдповщальносп за яшсть i результати свое1 професшно1 дiяльностi, удосконалення можливос-тей педагопчного впливу на виховання й освiту школярiв ново1 генерацiï, володiння творчими формами ïx духовного та iнтелектуального зростання.

Особливо1 значущостi набувае проблема виховання творчо1 особистостi викладачiв у галузi худо-жньоï освгги: адже мистецька сфера дiяльностi е творчою за своею сутшстю, яка проявляеться в спе-цифiцi художньо-образного змiсту мистецьких тво-рiв, суб'ективно-емоцшному xарактерi сприйняття i естетично-оцiночного ставлення, потребi в розвитку вщповвдного типу мислення, активiзацiï асоща-

тивних уявлень i переживань. Зрозумiло, що мисте-цькi види дiяльностi не вступають у протирiччя з лопчним мисленням i уявленням, а своерщно пере-творюються в них у рiзниx формах творчоï музи-чно-освiтньоï та фаxово-практичноï дiяльностi.

Питання творчого розвитку особистосп досль джувались такими науковцями, як Г. Айзенк, А. Брушлшський, Л. Виготський, Я. Пономарьов та ш.); закономiрностi творчих проявiв в галузi музи-чного мистецтва розглядались Е. Абдуллiним, Л. Бочкарьовим, Б. Тепловим, В. Ражшковим, Г. Циш-ним а iн. науковцями. Широко висвгглюються в су-часнш лiтературi також особливостi застосування сучасних шформацшно-комушкативних,

комп'ютерних теxнологiй з метою формування му-зично-творчих навичок, питання методики форму-вання навичок самостшно-творчого характеру на заняттях музично-теоретичного циклу, зокрема - в

працях В. Белунцова [1], Е. Бондаренка [2], У. Б. Демiра [3], Л. Зарi [4] та ш. науковщв.

Узагальнення даних зазначених праць дозволило дшти висновку щодо того, що яшсть форму-вання навичок i вмшь творчого типу в майбутнiх учителiв музичного мистецтва залежить вiд комплексу рiзних чинник1в, зокрема - ввд педагогiчних умов, забезпечення яких дозволить досягти бажа-ного й очшуваного результату.

У обгрунтуваннi першо! педагопчно! умови успiшного формування творчих умшь у майбутнiх учителiв музичного мистецтва виходимо з того, що творче становления особистосп протжае в результат взаемовпливу середовища як джерела, що орга-нiзуе формувально-творчий процес, а також iндивi-дуальних задатшв кожного студента, що познача-еться на темпi та якостi розвитку !хшх музично-творчих здiбностей, формуванш вмiнь музично-творчого i педагопчно-творчого характеру. Отже, забезпечення цього впливу потребуе створення ввд-повiдного освиньо-творчого середовища, його спрямованостi на розвиток iндивiдуально-творчих властивостей майбутшх фахiвцiв та !х успiшного оволодiння тими творчими вмшнями, яких потребуе практика викладання уроков музичного мистец-тва.

До характерних особливостей освiтнього сере-довища, сприятливого для формування творчих вмшь у студентiв, ввдносимо:

- психолопчний клiмат, в якому мають за-безпечуватися атмосфера художнiх вражень i пере-живань, стимулювання емоцiйно-художнiх проявiв студентiв та !х особиспсно! активностц

- панування творчо-дiалогiчного стилю пе-дагогiчного спiлкування, суб'ектно-суб'ектно! вза-емодп викладачiв та студентiв (А. Козир);

- наявностi органiзацiйно-методичного забезпечення формування творчих умшь студенпв, яке вплюеться в систематизованому й послвдов-ному впровадженнi навчальних завдань, поетап-ному формуваннi практичних музичних та музи-чно-педагогiчних навичок i вмшь - ввд репродукти-вних до самостшних i творчих; ввд первинних слухових уявлень до здатностi оперування ними та творчого варiювання; забезпечення шдиввдуаль-ного подходу до процесу формування творчих навичок у студенпв;

- поеднання логiчно-комбiнаторних та шту!-тивно-iмпровiзацiйних видiв музично-продуктивно! творчосп (Пен Юй);

- стимуляци самодiяльно-творчоl активностi студентiв, в якш викладачi виконують роль радни-шв, менторiв, менеджерiв тощо.

У обгрунтуванш друго! педагопчно! умови ми враховуемо, що творчi види дiяльностi та вмшня, якими мають володiти вчителi музики, е комплекс-ними, а !х формування вiдбуваеться в освиньому процесi на рiзних дисциплiнах, у рiзних формах та в рiзний навчальний перiод. Отже, студент мае набути здатносп до !х застосування в рiзноманiтних контекстах. Таким чином, оперування засвоеними знаннями i вмiниями мае набувати iнтегративного

характеру i забезпечуеться налагодженими мiжпре-дметними зв'язками та мiждисциплiнарною коор-динащею (Б. Демiр [3], Н. Кьон [5]).

Визначення способiв i змюту мiжпредметних зв'язк1в визначаеться особливостями i сутнiсними характеристиками видiв творчо! д1яльносп, якими мае володiти вчитель музики. Розглянемо комплекс цих навичок, володшня якими потрiбне вчителям музики. В 1х iдентифiкацil виходимо з того що, за даними науковщв, творчих потенцп в рiзних видах музично! дiяльностi реалiзуються у всiх и рiзнови-дах - сприйияттi, виконавствi, продуктивному тво-реннi.

У галузi сприйняття творчий характер цього виду музично! д1яльносп виражаеться у виробленш майбутнiм фахiвцем власного становлення до худо-жньо-образного змiсту творiв та в штерпретацшно-творчих вмiннях, виражених у здатностi до верба-льно! (вербально-педагогiчно!) форми !х iнтерпре-таци. Цi навички формуються безпосередньо на за-няттях з iсторi! музичного мистецтва та аналiзу музичних творiв, а опосередковано - на вах дисциплiнах музично-виконавського спрямування, на яких студенти мають усвiдомлювати й штерпре-тувати сутнiсть художньо-образного змюту репертуару, який вони опановують, на семiнарах з методики музичного виховання та в процеа педагогiч-но! практики, де навчальш навички стають основою методично-творчо! та викладацько! дiяльностi.

Головнi рiзновиди виконавсько-творчого характеру, якими мають опановувати майбутш вчителi музики, полягають:

- у варiюваннi-iмпровiзацi!, що здiйснюеться у музикуванш - ритмовiй, ладово-мелодичнiй, фак-турнiй; жанровiй, стильовiй; художиьо-образнiй; виконавсько-концертнш, цiлеспрямовано-педагогi-чнiй тощо;

- добiр за слуховими уявленнями, а також -функцюнально-цифровими позначеннями акомпа-нементу до пiсенного твору;

- фактурш варiацi! акомпанементу до пiсен-ного твору;

- гра-iмпровiзацiя акомпанементу до твору з його подальшим транспонуванням;

- гра моделюючих секвенцiй як основа для проведення розспiвування;

- аранжування й виконання акордових блоков у рiзних фактурних варiантах;

- iмпровiзацiя мелодi! на блок акордових по-слiдовностей;

- колективна (ансамблева) форма iмпровiза-

цi!.

Формування цих навичок на музично-теорети-чних заняттях мае координуватися з процесом удо-сконалення iнструментально-виконавських та вока-льно-виконавських навичок. Серед шструменталь-них навичок, яш формуються на заняттях iнструментально-виконавського спрямування - володшня акордовою техшкою, навичками арпеджо-вано! фiгурацi!, аплiкатурно-iмпровiзацiйною тех-нiкою. Навички, на засадах яких ввдбуваеться вокальна iмпровiзацiя - це розвиненi ладовий та гармошчний слух, мiцнi внутрiшнi слуховi образи

та здатнють вшьно оперувати ними на засадах роз-винутих слухових уявлень.

Потреба у цшеспрямованш координаци пояс-нюеться тим, що в освiтньому процесi цi навички формуються як на групових (лекцшних i семшарсь-ких), так i на iндивiдуальних заняттях. Природно, що процес набуття творчих навичок пропкае в кожного студента своергдно, вiдповiдно розвитку його iндивiдуальних музичних здiбностей, особли-востям попередньо! музично! освiти та виконавсь-ко! подготовки. Врахування цих факторiв, а також засвоюваного кожним з них репертуару з його жан-рово-стилютичними особливостями. Врахування цих факторiв е важливим для реалГзацп м1жпредме-тного зв'язку м1ж дисциплiнами музично-теоретич-ного та виконавського циклiв: з одного боку, це на-дае можливють викладачам сольфедж1о, гармони, аналiзу музичних творiв враховувати iнтонацiйнi особливосп репертуару студентiв, використову-вати !х матерiал для аналiзу, постановки самостш-них творчих завдань. З шшого боку, пошформова-нiсть викладачiв з виконавських дисциплш щодо музично-теоретично! обiзнаностi студентiв на пев-ному еташ дозволить бiльш широко !х застосову-вати з метою аналiзу структурно -штонацшних осо-бливостей музичного тексту засвоюваних творiв i сприятиме бшьш швидкому, свiдомому i як1сному !х розучуванню та запам'ятовуванню.

У визначенш наступно! педагопчно! умов ви-ходимо з особливостей способiв шзнавально! (зок-рема - i музично-тзнавально!) д1яльносп, типових для сучасно! молодi, яш реалiзуються у застосу-ваннi шновацшних технологiй електронних i му-льтимедшних навчальних засобiв, серед яких -електронш подручники i посiбники, навчальш комп'ютернi та мультимедiйнi

електроннi програми, цифровi освiтнi ресурси, електроннi освггш ресурси, апаратнi та программ контролери MIDI, а також вмшня працювати з програмними синтезаторами, педагопчними програмними засобами та гаджетами. 1х цiннiсть вбачаемо в тому, що штегращя традицiйних мето-

дик музично! освгти та iнновацiйних мультимедш-них технологш i рiзноманiтних технiк сприяе тд-вищенню активностi студентiв, ефективносп про-цесу оволодiння й штеграци знань, отриманих з рь зних джерел, генеруванню нових методичних гдей та посиленню творчого характеру свое! д1яльностг

Оволодiння представленим вище комплексом навичок обробки музичних прикладiв складае шдг-рунтя пгдвищення ефективностi формування творчих умiнь у майбутшх учителiв музичного мистец-тва на музично-теоретичних заняттях.

Список л^ератури

1. Белунцов, В. (2003). Новейший самоучитель работы на компьютере для музыкантов. Москва, ТехБук, 560 с.

2. Бондаренко, Т. (1983). Розвиток творчих навичок на урощ гармони. Методика викладання музично-теоретичних i музично-Гсторичних пред-метiв: (музична школа - училище - консерватор1я) : збГрник статей. Упорядн. В. Самохвалов. Ки!в, Муз. Укра!на,- 98 с.

3. ДемГр, У.Б. (2015). Досвщ впровадження мГждисциплшарно! координаци у практику подготовки майбутшх учителГв музики. Актуально питания мистецько! освгга та виховання : ЗбГрник на-укових праць. Вип. 1-2 (5-6). - Суми : МрГя, 156168.

4. Заря, Л.О. (2008). Мультимедшне забезпе-чення урошв музики як умова формування музично--шзнавальних штереав школярГв. Науковий ча-сопис Нацюнального педагопчного ушверситету Гмеш М. Драгоманова. Сер. 14: ТеорГя i методика мистецько! освгга. Ки!в, НПУ, 99-102.

5. Кьон Н.Г., Мажара, Т.В. (2007). Функци сольфеджио у формуванш навичок самостшного музикування студенпв музично-педагопчного нав-чального закладу. Науковий вюник ПДПУ Ом. К.Д. Ушинського. Спецвипуск. Мистецька освгга: су-часний стан i перспективи розвитку. Одеса, Ч. 2, 4551.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.