CC BY
10рых ведущей формой общения стала внеситуативно-познавательная (9 человек, 53%), ситуативно-деловая отмечена у 3 человек (17,6%). Внеситуативно-личностная форма общения стала приоритетной для 5 человек (29,4%).
Следует отметить, что после проведения системной логопедической работы, в тех заданиях, которые ранее вызывали затруднения, дети стали меньше допускать ошибок при их выполнении; повысился уровень сформированности лексики и грамматического строя речи. Социометрический статус каждого ребенка после проведенных занятий увеличился: расширился круг общения, дети стали более общительны, дружелюбны, раскованы и демонстрировали приобретенные навыки эффективного взаимодействия.
Таким образом, применение разнообразных форм и методов на логопедических занятиях обеспечило лучший результат выполнения заданий и усвоение материала. Предложенная нами система логопедической работы способствовала развитию социально-коммуникативных навыков, повышению активности межличностного общения, стимулированию речевой деятельности дошкольников, повышению мотивацию к обучению и оказала положительное влияние на психоэмоциональное состояние детей во время занятий. Количественный и качественный анализ диагностических данных, статистическая обработка их результатов свидетельствуют об эффективности проведенной системы
логопедической работы по преодолению коммуникативной дезадаптации у дошкольников с общим недоразвитием речи III уровня.
Список литературы
1. Логопедия: учебник для студентов дефек-тол. фак. пед. вузов / под ред. Л.С. Волковой, С.Н. Шаховской. - М., 1998. - 680 с.
2. Медведева Е.Ю. Особенности коммуникативной дезадаптации и ее коррекция у детей с задержкой речевого развития в пятилетнем возрасте: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.10. - Н. Новгород, 2003. - 250 с.
3. Основы теории и практики логопедии / под ред. Р.Е. Левиной. - М.: Просвещение, 1967. Режим доступа: URL: http://pedlib.ru/Books/4/0286/4-0286-l.shtml (дата обращения: 25.02.2020).
4. Программы дошкольных образовательных учреждений компенсирующего вида для детей с нарушениями речи. Коррекция нарушений речи // Т.Б. Филичева, Г.В. Чиркина. Программа логопедической работы по преодолению общего недоразвития речи у детей. - М.: Просвещение, 2008 - 272 с. - С. 72-117.
5. Смирнова Е.О. Концепция генезиса общения М.И. Лисиной // Теоретическая и экспериментальная психология. - 2009. - Т. 2. - № 2 - С. 35-40.
6. Щетинина А.М. Диагностика социального развития ребенка: учебно-методическое пособие. -Великий Новгород: НовГУ им. Ярослава Мудрого, 2000. - 88 с.
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО ФОРМУВАННЯ НАЦIОНАЛЬНОÏ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯР1В ЗАСОБАМИ НАРОДНОÏ П1СН1
Чен Хань
Швденноукратський нацюнальний педагогiчний ymíeepcumem ÍMem К. Д. Ушинського (астрантка факультету музично'1' та хореографiчноï освти)
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF PREPARATION OF FUTURE MUSICAL ARTS TEACHERS FOR THE FORMATION OF NATIONAL CULTURE OF PUPILS BY FOLK SONGS
Cheng Han
South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky (graduate student of the faculty of music and choreography)
Анотащя
У статп обгрунтовано педагопчш умови та висвгглено компонентну структуру як основу пвдготовки майбутшх учителiв музичного мистецтва до формування нацюнально1 культури школярiв засобами народно! шсш. Проанал1зовано дослщження в яких розкрито педагопчш умови формування етнокультурно1, мiжкультурноï, полшультурно1 компетентносп майбутшх учителiв музичного мистецтва, а також роботи в яких розкрито методичний потенщал використання народно -шсенно1 творчосп у процеа шдготовки майбутшх учителiв музичного мистецтва.
Abstract
The article substantiates the pedagogical conditions and highlights the component structure as a basis for the training of future teachers of musical arts for the formation of national culture of pupils by means of folk song. Researches in which the pedagogical conditions of ethnocultural, intercultural, multicultural competence formation of future teachers of musical arts are revealed, as well as the works in which the methodical potential of folk songs' art usage in the process of future teachers of musical arts training are revealed, had been analyzed.
Ключовi слова: вчителi музичного мистецтва, нацюнальна культура, педагогiчнi умови, народно-ni-сенна творчють.
Keywords: musical arts teachers, national culture,
Кожен народ пишаеться своею нацiональною культурою, И неповторнiстю, самобутнiстю й уш-кальнiстю. Важливим завдання для любо! наци е збереження, вивчення та подальший розвиток куль-тури. В давш часи, з раннього дитинства заклада-лися нацiональнi цiнностi, нацюнальний характер, нацiональний менталiтет особистостi. Культура рь дного народу немов би «огортала» дитину почина-ючи з мамино! колисково!, казок, приказок, поговь рок, пiсень, хороводiв, iгор. Зростаючи, вона знайо-милася зi звичаями, традицiями, особливостями побуту, опановувала рiзними видами декоративно-прикладного мистецтва (вишивка, гончарство, тка-цтво, витинанка, тощо). Таким чином, кожен народ передаючи свiй досвiд, культуру та досягнення тд-ростаючому поколiнню, вод дща, прадiда, створю-вав свою неповторну нацiональну систему вихо-вання. Такий цiлеспрямований впливiв на особис-тють розкриваючи емоцiйно-естетичний, художньо-творчий, моральний та штелектуальний потенцiал народу, створював умови для форму-вання нацюнально! культури. 1де! народного вихо-вання теоретично обгрунтували та широко застосо-вували в освiтньому процесi загальноосвiтнiх нав-чальних закладiв видатнi педагоги рiзних кра!н Д. Дютервег, Ю. Песталоцщ, Я. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, С. Русова, М. Стельмахович, К. Ушинський. Автори наголошували на тому, що нацiональне ви-ховання, яке склалося на юторичному грунтi певно! конкретно! наци е найкращим, природовщповодш-шим для його представникiв, воно спрямоване на формуванню нацiонально сводомого представника свого народу через пiзнання його культурно-юто-ричного розвитку та духовно-ментально! основи.
З часiв появи великих мют, досвiд народного виховання, оцей «живий» природний вплив на на-цiональне самоусвiдомлення, культуру молодi, почав забуватися (стиратися). Друге, трете поколшня, яке виросло у мютах втратило його. Саме тому, ще! етнопедагогiки почали активно впроваджувати в навчально-виховному процесi шк1л.
Оск1льки кожна з цивiлiзацiйних кра!н защка-влена у розвитку нацiонально! культури та самобу-тностi свого народу, виникла потреба в педагогах, як1 здатш не тiльки передати подростаючому поко-л1нню народну мудрiсть через традици, моральнi засади, iсторiю, мову, литературу, мистецтво, а й формувати особистють здатну впливати на розвиток нацюнально! культури.
Серед педагогiв, що викладають рiзнi дисцип-л1ни у школах, особливi важелi впливу на форму-вання цiннiсних орiентацiй, духовно! культури, мо-ральних якостей учшв е у вчителiв музичного мистецтва. Це, з одного боку пов'язано з впливом музики на емоцшну сферу особистостi викликаючи ввдчуття емпатi!, подекуди катарсису при сприй-маннi творiв мистецтва, а з другого - з широким полем творчо! дiяльностi учнiв на уроках музичного
pedagogical conditions, folk music. мистецтва, що створюе певш умови для ефектив-ного формування нацiональноï культури y4HiB. Шд-готовка таких спещатспв вимагае вiд музично-пе-дагогiчних факyльтетiв пошук вiдповiдних засобiв (запровадження певних дисциплiн, елективних ку-рсiв, органiзацiйних форм, розроблення методич-них моделей, тощо) для того, щоб не тiльки передати найцiннiшi знання з нацiональноï культури, а й сформувати потребу щкавитися культурою свого народу, дослоджувати i розвивати ïï, а головне -умгги передавати свое захоплення учням. Актуаль-нiсть даноï статтi зумовлена з одного боку, великою шлькютю дослоджень присвячених проблемi формування нацiональноï культури як школярiв так i майбутшх yчителiв, а з другого - вщсутшстю чiтко визначених педагопчних умов, як1 сприятимуть ме-тодичнiй пiдготовцi таких спецiалiстiв.
Метою статт е обгрунтування ефективних педагопчних умов подготовки майбyтнiх yчителiв музичного мистецтва до формування нацiональноï культури школярiв.
В Украш проблема подготовки майбyтнiх yчителiв до формування нацiональноï культури ди-тини дослiджyеться в дек1лькох напрямках. Це ро-боти, присвяченi опануванню майбyтнiми учителями народнопедагогiчних знань, тобто основ етно-педагогiки, таких науковщв як А. Богуш, О. Духнович, Н. Лисенко, М. Стельмахович, Е. Сява-вко, С. Когут, та iн; узагальнений практичний дос-вод втiлення системи козацько-лицарського виховання створеноï В. Каюковим, дослщження з укра-ïнськоï козацько!' педагопки Ю. Руденко, О. Губко. В останш роки, досить повно була дослоджена проблема формування етнокультурних компетентнос-тей майбyтнiх yчителiв рiзних спецiальностей. В мyзично-педагогiчнiй освiтi це роботи О. Буровой А. Романенко, Л. Соляр, У. 1фан, Сюй Цзяюй, Лу Лу та ш. Вартi уваги дослiдження присвяченi про-блемi формування полiкyльтyрних компетентнос-тей майбутшх yчителiв музичного мистецтва Н. Бь лова, Ван Бiньбiнь; штеркультурно1' компетентно-стi Г. Нiколаï. В музично-педагопчнш освiтi е напрямки дослоджень у яких народнi традицiï, му-зичний фольклор, народно-пiсенна творчiсть висту-пають у якостi засобiв до формування гумашстич-ного свiтоглядy (М. Клепар), нацюнально!' сводомо-стi (Р. Осипець), нацiональноï самосвiдомостi (З. Батюк, С. Борисова), виховання творчоï особис-тостi (Г. Як1вчук), формування етнопедагопчного мислення (О. Хоружа). Всi вищевказаш напрямки дослiджень, пропонуючи своï методолопчш подходи, принципи, педагогiчнi умови та методи нав-чання, так чи шакше спрямовують 1'х на тдготовку майбyтнiх yчителiв музичного мистецтва до вико-ристання здобутк1в нацiональноï культури у пода-льшш професшно- педагогiчнiй дОяльносл.
Для того, щоб визначитися з вибором ефективних педагопчних умов тдготовки майбутшх учи-телОв музичного мистецтва до використання народ-
но! шсш на уроках, як засобу впливу на нацюна-льну культуру учшв, розглянемо педагопчт упови запропонованi авторами вищезазначених робгг.
У дослiдженнi С. Борисово! найбшьш впливо-вими засобами формування нацюнально! самосвь домостi майбутнiх учителiв музичного мистецтва було визначено так1: посилення значения зразшв укра!нського музичного мистецтва у змюп дисцип-л1н навчального плану; введення спецкурсу; залу-чення студенпв до пiдготовки та проведення захо-дiв з нацiональною культурно-юторичною тематикою; iнтенсифiкацiя шформацшно-пояснювально! роботи нацюнально! спрямованосп на побутовому рiвнi; залучення студентiв до науково! роботи з вь дповвдною, спецiально розробленою тематикою; активiзацiя музично-виконавсько! дiяльностi май-бутнiх учителiв [1].
Опрацьована Лу Лу методика формування ет-нокультурно! компетентностi майбутнiх учителiв музичного мистецтва передбачала застосування таких педагопчних умов як: спрямованiсть на формування цшшсного ставлення студентiв до майбут-ньо! фахово! дiяльностi як високоштелектуально! працi та розвиток позитивно! мотиваци до формування власно! етнокультурно! компетентностi; створення етнокультурного освггаього простору ВНЗ; впровадження етнокультурно! та музично-фольклорно! проблематики як змютово! основи етнокультурно! компетентностi; стимулювання твор-чо! самореалiзацi! студентiв завдяки активiзацi! ху-дожньо-творчо! дiяльностi; участь студенпв у ввд-борi змюту, методiв i форм навчально-виховного процесу; реалiзацiя iде! <даалогу культур», що здш-снюеться за допомогою включення студентiв у мь жкультурну комушкацш [5].
У 1фан описуючи методику вдосконалення етнокультурно! подготовки майбутшх учителiв му-зики, обгрунтувала педагопчш умови, звертаючи увагу на важливють використання фольклору як са-модостатнього культурного феномену, що впливае на академiчну нацiональну спадщину. Саме тому, перша умова спрямована на впровадження фольк-лорно-нацюнально! тематики в рiзнi форми музичного фахового навчання. Авторка зазначае, що осш-льки питання етнокультурного виховання не е метою фахового навчання, то бажано впровадити спецiальну умову, а саме: стимулювання защкавле-носп до етнокультурно! проблематики в мисте-цько-освiтньому процесi. Наступна педагогiчна умова стосуеться активiзацi! iгрово! дiяльностi в процеа навчання на основi занурення в етнокуль-турну художньо-цiннiсну сферу. Тут йдеться про використання в навчальному процесi рiзноманiт-них штерактивних методiв та iгрово! дiяльностi. Остання педагопчна умова передбачае сформова-шсть навичок використання музично! етнонацюна-льно! спадщини безпосередньо в практичнi дiяль-ностi в умовах полiкультурного середовища [6].
Вивчаючи проблему формування гумашстич-но!, нацiонально-орiентовано! свiтоглядно! позици майбутнiх учителiв засобами народно-пiсенно! тво-рчостi М. В. Клепар акцентуе увагу на тому, що в
основу даного процесу мае бути покладено вдею за-безпечення свггогляду в дi!, тобто нерозривно! ед-ностi мiж розвитком свiдомостi та д1яльносп [3]. Вважаемо, дану щею основоположною i для процесу тдготовки майбутнiх учителiв музичного мистецтва до формування нацюнально! культури шко-лярiв, оск1льки головне завдання полягае не тiльки в тому, щоб майбутнш учитель володiв певними знаннями, а в тому, щоб щ знання стали його пере-конаннями, його нацiональними цiннiсними орiен-тира для подальшо! музично-педагогiчнiй д1яльно-стi. Визначаючи педагогiчнi умови, авторка спира-еться на ранiше визначеш складников свiтоглядно! позицi! як то: когштивному (систематизац1я знань, активiзацiя образного уявлення, асоцiативного ми-сленея, самостшного пошуку, власних варiантiв iн-терпретацп музичного матерiалу); емоцiйного (створення сприятливо! творчо! атмосфери в про-цеа занять, творче спiвробiтництво, взаемодiя); дь яльнiсно-поведiнкового (завдання творчого характеру ввдповщно до конкретного змiсту народно! т-снi та рiвня свгтоглядно! культури студента) [3].
Здiйснивши аналiз пропонованих авторами пе-дагогiчних умов можна окреслити тi спiльнi напря-мки, як1 враховуе кожен з цих науковщв. Перше, це необхвдшсть впровадження в навчальний процес фахово! тдготовки майбутшх учителiв музичного мистецтва додаткових елективних спецкурав, або тематичних модулiв до нормативних дисциплiн, в яких змiстове наповнення висвiтлюе ушкальшсть i самобутнiсть народного мистецтва, особливосп ро-звитку нацiонально! культури, ознайомлюе з педа-гогiчним досв1дом народу, тощо. Друге - це важли-вють залучення студентiв до проведення заходiв з нацiональною тематикою (концерти, просвггаицьш проекти, презентацi!), тобто створення нацюна-льно-орiентованого освiтнього простору в поза ау-диторнiй роботi студенпв. Трете, це нацiональна спрямованiсть художньо-творчо! та виконавсько! дiяльностi майбутнiх учител1в музичного мистецтва. Четвертий напрям стосуеться мотивацiйних стимулiв, що впливають на стiйке зацiкавлення сту-денпв п1д час вивчення культури свого народу, ба-жання використовувати отримаш знання в подаль-шiй педагопчнш дiяльностi, прагнення до культурно! самоосввдченосп, до використання отриманого нацюнально-культурного досвiду в своему побутовому житп. Додатково, варто сказати про необхщ-нiсть майбутнiх учителiв музичного мистецтва здшснювати наукову дiяльнiсть, що пов'язана з до-слiдженнями впливу нацюнально! культури на розвиток образно! уяви, мислення, музичних здiбнос-тей; на формування духовно! культури, моральних якостей, нацiонально! iдентифiкацi! особистостi учня. Для здiйснення тако! дiяльностi, важливою е здатнiсть студентiв: критично ощнювати фольклор, народно-пiсенну творчiсть; бачити новi тенденцi! розвитку нацiонально! культури в музичнш галузi; використовувати отриманi знання для самостшно! розробки навчально-методичних матерiалiв.
Для визначення ефективних педагогiчних умов, попередньо були уточнеш структурнi компо-
ненти, яш у сукупносп та взаемному доповненнi за-безпечують процес подготовки майбутнiх учителiв музичного мистецтва до формування нацiонально! культури засобами народно! шсш. Спираючись на визначеш структурно компоненти так1 як: мотива-цшнондентифжацшний, художньо-когнгтивний; емоцшно-цгннгсний та творчо-практичний, та у вщповщносп Оз спонукальною дОею, було обрано педагопчш умови.
Отже, першою умовою е - створення сприят-ливого психологгчного клгмату для усвгдомлення власно'1 причетностI до здобутюв нац1онально'1 культури.
Створення сприятливого психолопчного кль мату в груш студенпв, безпосередньо впливае на яшсть подальшого навчання. Тшьки в атмосферО взаемоповаги, довОри О творчо! взаемодп мОж учас-никами навчального процесу, можливо вплинути на нацюнальш щнносп студенпв та ввдчуття ними власно! приналежносп до нацюнально! культури.
Другою педагопчною умовою е- активгзацгя художньо-образного мислення з метою пошуку Iн-тегративних зв 'язюв м1ж ргзними напрямками народноI творчостг.
Народно-шсенна творчють досить яскраво проявляеться у фольклор^ який е синтетичним яви-щем, де в одну цшсть зливаеться слово, дОя, тсня, танець, уся драматурпя обрядового дшства. Така штеграцшна цшсшсть народно! творчосп в основному зберцдася в змОсп календарно-обрядових свят та у традищях проведення весшля. Повноцшне сприйняття фольклору вимагае вОд людини активь заци художньо-образного мислення, яке дае мож-ливють одночасного усвОдомлення вах компонентов обряду в !х оргашчнш едносто Саме тому, акти-вОзащя художньо-образного мислення майбутшх учителОв музичного мистецтва, з одного боку, е т-дгрунтям до розумшня символОчно! художньо-пое-тично! образносп закладено! у фольклор^ а з другого - спонукае до цшсного усвОдомлення усОх його складников.
Третя педагопчна умова це спонукання до емо-цшного переживання художнього образу народноI тст через стимули що пробуджують 1ндив1дуаль-ний свт образгв.
Емоци людини - це той грунт на якому наймь цшше закршлюються переконання, звички, уподо-бання та життевО цшносп. Емоцшно-естетична за-щкавлешсть студенпв народною тснею, посту-пово накопичуючись переходить в яшсно шший стан, який активОзуе !х творче, художньо-образне, асощативне мислення, уяву, спонукае до пошуку шформаци, яка розкривае змют шсш в багатьох гранях: фшософськш, мютичнш, сощально-побутовш, юторичшй, символОчнш, цшшсний, тощо.
Як зазначають Н. Левус, Н. Тимшв., у кожно! людини е улюблена музика, яка дОе на !! душу бшьш ефективно. Сприймаючи музичний твОр людина за-нурюеться в свш образний свгт, в якому може «про-грати» одеальний образ себе, стимулюючи самоак-туалОзацш. Занурюючись в свш образний свгг, людина може отримати досвод переживань О сприйняття себе, недоступний в реальному житп,
за межами свого внутршнього свиу [4]. Аргумен-туючи важливють дано! педагопчно! умови, наве-демо висловлювання О. Духновича, який у сво!х ре-комендащях учителям рекомендував використову-вати сшв народних шсень, вказуючи: «Песни народные бо приносят огромную пользу, человек лучше чувствует власное, нежели чужое, возбужда-еться в нем дух народолюбия» [2]. Саме тому, пер-шочерговим завданням е викликати у майбутшх учителОв емоцшний вщгук на музичш твори нацю-нально! культури, щоб створити поле для творчосп в ОндивОдуальному свт образОв кожного з них О «вщродити» водчуття приналежносп до свого народу.
Четверта педагопчна умова - цтеспрямоване застосування шновацшних форм музично-просв^ тницьког дiяльностi для залучення школярiв до народно-тсенно1 творчости
Дана умова передбачае цшеспрямовану подготовку майбутшх учителОв музичного мистецтва до застосування шновацшних методОв роботи у про-цеа використання народно! шсш в мистецько-педа-гопчнш д1яльносп. ГотовнОсть учителя впливати на формування нацюнально! культури школярОв зумо-влена рОвнем його методично! компетентности яка проявляеться в умшш викликати емоцшний водгук учшв у процес сприймання народно! шснц воло-дшш художшм словом, для створення щкаво! роз-повщ; здатносп до розроблення та проведення уроков з единою драматурпчною лшею, метою яких е ознайомлення з жанровою рОзномаштшстю народних шсень; умшш виявляти образно-символь чний змют народно! шсш як важливого елементу впливу на нацюнальш цшшсш орОентацп школярОв.
Отже, створення цшсно! педагопчно! системи пОдготовки майбутшх учителОв музичного мистецтва до формування нацюнально! культури школярОв засобами народно! шсш, передбачае: створення позитивно! атмосфери навчання для усводомлення на-цюнальних цшностей та свое! ролО у !х збереженнО; активОзацОю пОзнавального Онтересу до народно! ш-снО та подальший пошук Онтегративних зав'язкОв мОж рОзними напрямками народно! творчостО; спонукання до емоцшного переживання художнього образу пОснО через стимули що пробуджують Онди-вОдуальний свОт образОв; застосування ОнновацОйних форм музично-просвггаицько! дОяльностО для залу-чення школярОв до вивченнО народно-пОсенно! спа-дщини свого народу.
Список л^ератури
1. Борисова С.В. Формування нацюнально! самосвОдомостО майбутнОх учителОв засобами укра-!нського музичного мистецтва: Автореф. дис...канд. пед. наук: 13.00.04 / С.В. Борисова; Лу-ган. держ. пед. ун-т Ом. Т. Шевченка. - Луганськ, 2002. - 20 с.
2. Духновичъ Александр. Народная педа-гопя в пользу училищъ и учителей сельских. -Львовъ, 1857. - Ч. 1.
3. Клепар М.В. Формування гумашстично! свОтоглядно! позицО! майбутнОх учителОв засобами народно-шсенно! творчостО: автореф. дис. ...канд.
пед. наук : 13.00.01/ М.В. Клепар // Укр. держав-ний пед. ун-т iM. М.П. Драгоманова. - Кив, 1993. -С. 23.
4. Левус. Н. Емоцшнють та музичш смаки: точки дотику/ Н. Левус, Н. Тимшв. [Электронный ресурс] Режим доступу:Шр://п"Ы5-пЬиу^оу.иа^1-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN =UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNL OAD= 1&Image_file_name=PDF/VKhnpu_psykhol_2 013_45(2)_18.pdf
5. Лу Лу. Методика формування етнокульту-рно! компетентностi майбутнiх учителiв музики в
педагогiчних унiверситетах Укра!ни та Китаю: ав-тореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Лу Лу; наук. керiвник О.П. Хижна; Нац пед. ун-т iм. М.П. Драгоманова. - Ки!в, 2014. - 21 с.
6. У 1фан. Методика вдосконалення етноку-льтурно! пiдготовки майбутнiх учителiв музики в процеа фахового навчання. [Электронный ресурс] / Режим доступу:
http://enpuir.npu.edu.Ua/bitstream/123456789/22304/1 /и%20Иап^
THE INFLUENCE OF GLOBALIZATION OF SOCIETY ON INTERNATIONAL OF HIGHER
EDUCATION IN UKRAINE AND POLAND
Mazur K.,
candidate of Economic Sciences, Associate Professor of Vinnytsia National Agrarian University
Pantsyreva H., candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor of Vinnytsia National Agrarian University
Zatolochnyi O.
Magister of Vinnytsia National Agrarian University
Abstract
This article discusses the transformation processes that have taken place in higher education over the last decade in Ukraine and Poland. The process of globalization of higher education, the process of convergence of national systems of European dictated by the objective of social and economic necessity of internationalization in the form of «international education». The strategic priorities of education for the formation of a multi-national model of continuing education that is integrated into the global educational community and meets the needs of the individual and society. Considered directions of research integration and its role in modern society as examples of the biggest projects to determine the probable ways of international cooperation in education. It has been established that the effective form of internationalization of higher education is also the creation of domestic educational institutions of foreign affiliates that work according to the plans and programs of the basic institution and fully comply with its requirements regarding the quality of educational services, teaching and methodological support, library and information support. This trend shows positive changes in the process of internationalization from demand to supply. It has been proved that education in Ukraine and Poland is directly related to human rights and should therefore receive priority in the allocation of national resources, to determine the development of creative abilities of a person, especially given that the level of civilization and the place of the state in the modern world is determined by the level of education of its citizens.
Keywords: transformation of higher education, the Bologna process, technological progress, international education, international programs.
successful, the more citizens will be able to communi-
1. Introduction cate with the world. Consequently, it is necessary to
International cooperation and integration in the form a person capable of perceiving and creating field of education are an important norm of the Bologna changes, adapted to perceiving the change as a natural community of educators, as it really helps to increase norm, and stagnation, immobility, and gloomy as a de-the mobility of teachers and students, the independence rogatory exception.
of students, the level of their self-organization. Now One of the most important is the direct cooperation
new perspectives are opened in cooperation of domes- between the universities of Ukraine and foreign coun-tic higher educational institutions with foreign univer- tries, which has different forms, degrees of interaction sities, including Ukraine and Poland. The exchange of and is based on long-standing traditions. The list of uni-teachers and students is not only an implementation of versities of Ukraine that cooperate with foreign univer-the Bologna agreements, it serves as a kind of catalyst sities, as well as the topics of joint projects and pro-for the processes of modernization and reform of the grams today, is far from complete and the search for Ukrainian higher education system, ensures its organic new forms and subjects of interuniversity cooperation entry into the international educational space. Educa- needs special attention and strengthening. tion is capable of preparing a person organically 2. Material and methods
adapted to life in a world of diverse relationships - from The methodological basis of the research is the
contacts with the closest environment to global connec- fundamental provisions of modern economic theory, tions. It becomes obvious that the state will be the more scientific works of domestic and foreign economists in
