CC BY
20ив
ЦЩВ
tsennostey gumanisticheskoy kultury. Narodnoye obrazovaniye. 2017; 8(1464): 95-104 (In Russ).]
14. Щуркова Н.Е., Мошнина Р.Ш., Яковлев Д.Е. Профессиональный журнал работы классного руководителя. М.: Центр «Педагогический поиск», 2008. [Schurkova NE, Moshnina PSh, Yakovlev DE Professionalny zhurnal raboty klassnogo rukovoditelya. Moscow: Center "Pedagogichesky poisk; 2008. (In Russ).]
15. An K, Cerasi J Who's afraid of contemporary art? New York: Thames and Hudson Limite; 2020.
16. Frank-Witt P Intentionality in art: empirical exposure. Journal of Visual Art Practice. 2020. Vol. 19; (2):160-178.
17. Solovtsova IA, Nikitenko SN, Shipitsin AI Pedagogical Potential of Contemporary Art in the Spiritual and Moral Education of Schoolchildren. The European Proceedings of Social & Behavioural Sciences. 2020. Vol. 95. URL: https://www.europeanproceedings.com/files/data/articl e/10043/12395/article_10043_12395_pdf_100.pdf; http://doi.org/10.15405/epsbs.2020.11.03.97.
18. Strehovec J Contemporary Art on Scientific, Social, and Cultural Paradigms: Emerging Research and Opportunities. Hershey, PA: IGIGlobal; 2020.
Cmpixap Оксана 1ватвна
доктор педагоггчних наук, доцент, завгдувач кафедрою музичного мистецтва Миколашського нацюнального унгверситету ¡мет В. О. Сухомлинського Тютенко Анна Олег1вна викладач кафедри музичного мистецтва Миколашського нацюнального унгверситету 1меш В. О. Сухомлинського
АНАЛ1З ВОКАЛЬНО-ПЕДАГОГ1ЧНИХ МЕТОДИК В ПРОЦЕС1 РОЗВИТКУ ВОКАЛЬНИХ ЗД1БНОСТЕЙ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Strikhar Oksana Ivanivna
doctor of pedagogical sciences, associate professor, head of the department of musical art Nikolaev National University named after VO Sukhomlinsky Tyutenko Anna Olehivna teacher of the department of musical art Nikolaev National University named after VO Sukhomlinsky
ANALYSIS OF VOCAL AND PEDAGOGICAL METHODS IN THE PROCESS OF DEVELOPMENT OF VOCAL ABILITIES OF FUTURE TEACHERS OF MUSIC ART
Анотащя. В статп дослвджено проблему вдосконалення професшно! тдготовки студенпв у вищих навчальних закладах, ii змют навчання. Проаналiзовано pi3rn вокально-педагопчт методики та розглянуто методичний досввд педагопв-практишв для розвитку вокальних здiбностей майбутнiх вчителiв музичного мистецтва.
Abstract. The article examines the problem of improving the professional training of students in higher education, and the content of education. Various vocal-pedagogical methods are analyzed and methodical experience of teachers-practitioners for development of vocal abilities of future teachers of music art is considered.
Ключовi слова: вокальнг зд1бност1, студент, вчитель, музичне мистецтво, профеайна тдготовка.
Key words: vocal abilities, student, teacher, musical art, professional training.
Постановка та обгрунтування актуальное^ проблеми. На сучасному еташ розвитку освгги зпдно зi стратепчними завданнями формування вищо! школи, Законом Укра!ни "Про освггу", Нацiональною доктриною розвитку освгги Укра!ни основним завданням вищо! освiти е пiдвищення рiвня фахово! пiдготовки педагогiчних кадрiв. Тому актуальною стае проблема вдосконалення професшно! тдготовки студенпв вищих навчальних заклащв, змiсту навчання, створення та втшення в практику роботи вищо! школи новггтх
методик викладання фахових дисциплш. Удосконалення фахово! пiдготовки майбутнiх педагопв-музиканпв набувае особливого значения в умовах розвитку нацюнально! системи освiти.
AH&tti3 останшх досл1джень i публiкацiй. Основш положення теорй' розвитку спiвацького голосу у вокальнш педагогiцi висвiтлювали Н.Гребенюк, Л.Дмiтрiев, В.Смельянов, В.Морозов, О.Стахевич; юторичт аспекти розвитку вокального мистецтва та вокального виконавства -В.Багадуров, М.Львов, 1.Назаренко, А.Шавердян;
розвиток укра!нсько! вокально! педагопки -
B.Антонюк, Б.Гнидь, В.1ванов, Л.Прохорова; психологiчнi засади вироблення умшь та навичок -Л.Виготський, О.Леонтьев, Р.Немов,
C.Рубiнштейн, С.Науменко; психологiчнi аспекти вокального процесу - В.£рмолаев, Б.Теплов, Л.Чистович, А.Зданович; фiзiологiчнi основи постановки голосу -М.Грачова, 1.Павлов, 1.Сеченов, О.Яковлев, Л.Работнов, К.Злобш, Ю.Фролов; дослiдження в галузi фошатри здiйснювали - Ф.Заседателев, А.бгоров, 1.Лев1дов, Л.Работнов, М.Фомiчов; дослщження акустичних особливостей процесу голосоутворення -А.Мюзехольд, С.Ржевк1н, Л.Дмiтрiев, Н.Жинкш, А.Рудаков, Р.Юссон; орфоепiчних норм звуковидобування - О.Знаменська, О.Микиша, Б.Базиликут; плени спiвацького голосу - А.£горов, К.Злобш, ГЛеввдов, Д.Люш та iн.
Метою статт е проаналiзувати вокально-педагопчш методики в процесi розвитку вокальних здiбностей майбутнiх вчителiв музичного мистецтва.
Виклад основного матерiалу дослiдження.
Спiвочий голос, слух i внутрiшне почуття даються тiльки природою; навчанням i практикою !х можна до вiдомого ступеню розвити та удосконалити, але якщо цих якостей немае й у зачатку, зовам даремно приступати до вивчення спiву - нiяких сприятливих результатiв у цьому випадку очшувати не можна. Вiдсутнiсть природного внутршнього почуття можна ще певною мiрою замiнити мистецтвом виконання; що ж стосуеться самого голосу i слуху, то при повнш !х вiдсутностi, нiщо не може не дати, не замшити !х.
У наш час iснують найрiзноманiтнiшi методики розвитку вокальних здiбностей. Але в основi лежить одне - умшня зняти навантаження з голосових зв'язувань, а силу звуку перекласти на подих. У практищ краще користуватися вiдомостями, отриманими iз праць Ф. Заседателева, Л. Роботнова, М. Фомичова, I. Левидова, з методологи В. Багадурова. Теоретичнi установки цих авторiв, що стосуються роботи голосових зв'язок, черевного преса, процесiв дихання, положення гортанi при фонацп та ш.., науково обгрунтованi й викладеш в простiй, доступнiй формi. £. Малютiн, Р. Юссон, Л. Дми^ев, В. Морозов та iншi радянсьш i закордоннi вченi з нових позицш вивчають процес звукоутворення. Пошуки й дослiдження в наукових лаборатор1ях тривають, можливо, що в майбутньому вокальна педагогiка буде ще надiйнiше поставлена на наукову основу [1].
У методищ I. Пряншникова е два пункти що складають основу постановку голосу та виховання спiвака: Положення тша, рота та язика та артистичний або художнiй спiв.
Так педагог вважае, що всякий ствак повинен володгги, по можливостi, приемним, чистим, повним, сильним, нормально вiбруючим i витривалим голосом. Всi цi якосп даються переважно природою, але досить рщкими е голоси,
що володшть ще до навчання всiма цими властивостями, тобто не мають шяких недолiкiв. Правильно проведеними та наполегливими вправами розвиваються i значно вдосконалюються цi якостi, знищуються недолiки голосу, а також здобуваеться вмiння володгги !м. Це штучне виправлення голосу називаеться постановкою голосу.
Автор вважае, що хто цшком володiе технiкою ству, може вважатися у вiртуозному ввдношенш зак1нченим спiваком. Але щирому артистовь художниковi треба мати ще артистичну, художню сторону, без яко! немислимо справжне мистецтво. Ця артистичнiсть, хоча б у зародку, даеться природою, i справа артиста розробити И; той же, хто позбавлений цього артистичного дарунка, школи не буде захоплювати слухачiв, дiяти на !хню душу, як би вiн не намагався замiнити цей недолiк заюнчешстю технiки. Однак i спiвак, обдарований навiть самою художньою натурою, дарма буде намагатися виразити свое безпосередне захоплення й почуття, якщо вш не володiе способами, якими воно виражаеться [3].
Методика звукоутворення та виховання спiвака В. Луканiна грунтувалася на працях радянських та закордонних вчених. Основа И полягае у: 1) якосп спiвака - художника; 2) процес звукоутворення.
В. Луканiн вважае, що необхвдно якомога ранiше прищеплювати студентовi бажання усвiдомити та уявити собi процес звукоутворення. Вiтчизняна вокально-методична лггература по цьому питанню юнуе.
На думку педагога, спiвак-художник повинен володгш: 1) гарним голосом 2) музичним i сценiчним даруванням 3) гарними зовшшшми даними. Вiдсутнiсть одного iз цих елементiв заважае робот педагога i знижуе И яшсть. Приймаючи студента у клас, педагог мае враховувати все компоненти обдарованосп сшвака (особливо його музикальнiсть), а не зосереджувати увагу тiльки на голой [2].
Для того, щоб реалiзувати щ якостi, перетворити починаючого вокалiста в професiйного артиста-художника, у першу чергу педагог повинен домогтися гарно! постановки голосу, сформувати спiвочий тон, виявити тембр; навчити сшвака вокальнш технiцi та умшню розпоряджатися нею; розвити в ньому художне сприйняття музики, здатнiсть проникати в и змiст, розумiти !! стильовi особливостi; навчити вiдрiзняти глибину почутпв вiд чутливостi; навчити музично! декламацп та музичному виконанню взагалi; прищепити художнiй смак i високу вимогливють до себе як виконавця.
У процеа звукоутворення В. Луканiн визначае найб№ш важливi моменти: Положення горташ Момент «пам'ятi вдиху». Еластичнiсть подиху. Координац1я мiж натягом зв'язок i подачею подиху.
У методицi В. Самарцева важливим аспектом роботи над постановкою голосу е вивчення голосового апарата:
ив
ЦЩВ
1. Фiзiологiчна частина
2. Звукопiдтримуюча та звукоформуюча частина
3. Особлива будова надставно! трубки у баса
4. Прикриття звуков верхнього регiстра чоловiчих голоав.
В. Самарцев вважае, що перша частина голосового апарата - це зв'язки, надставна трубка у виглвд надгортанника, гортанно! порожнини рота, носово! порожнини. Ще е гайморовi порожнини, яш теж допомагають звукоутворенню.
Друга частина - звукошдтримуюча та звукоформуюча - грудна клiтка в цшому, а вроздрiб: трахея, бронхи, легеш, гладка м'язи цих органiв i органiзму в цiлому й дiафрагма.
Справедливе зауваження вiдомого iталiйського педагога XIX ст. Генрiха Панофки про те, що «треба б було написати стшьки методик, сшльки й учшв» е абсолютно вiрним i актуальним i в наш час. Вокальна педагопка може охопити тшьки загальнi риси практично! роботи з голосом, в той час, як кожен ствак - це неповторна особиспсть,оскшьки,як не бувае двох однакових людей, так i не бувае двох однакових голоав [5].
Отже, методичний досвщ педагопв-практишв - це завжди незвiдана, незбагненна i звитяжна праця, яка в теоретичних дослщженнях акумулюеться в пошукову творчiсть, здатна, завдяки шту!цп i набутому досвiдовi стати основною рушiйною силою прогресу у навчально-виховнiй сферi дiяльностi.
Вимоги, як1 ставляться сьогоднi до педагога-вокалiста стосуються передовсiм шдивщуального подходу до особистостi виконавця, що вимагае, в свою чергу, опанування балансом дихання, способом звуковидобування з урахуванням вiку, статгi, темпераменту, вокальних характеристик голосу, фiзiологiчного укладу голосового апарата, ствацьких можливостей кожного тощо. Кожен педагог - творець ^ водночас, дослщник, який вiдкривае новi перспективи творчих можливостей спiвака-виконавця i новi шляхи удосконалення процесу навчання.
Тому, цшком логiчним видаеться твердження низки педагопв-вокалюпв про невiдповiднiсть термiну «постановка голосу» структурi навчально! роботи з голосом, як музичним iнструментом, оск1льки, вже в самш назвi закладено певш психологiчнi обмеження i комплекси ( ставити -значить, щось робити, змiнювати). Бiльш природною i правильною буде назва: «виховання голосу», «формування голосу»,зрештою, «розвиток голосу», що конкретизуе i завдання педагога -вщнайти i учня природну красу його голосу, очистивши його ввд зайвих i шк1дливих нашарувань.
Вокальна педагопка також вимагае «перегляду» усталених стереотитв i утвердження нових парадигм, яш б дозволили вiдповiдним навчальним структурам розвивати ствака (i в мовленневш, i вокальнiй технiцi) в ушверсальнш системi керування всiма параметрами яшсного
звучання, що стосуються дiапазону, резонаторiв, гучностi, роботи артикуляцiйного апарата, штонацп, виразностi, вокально-музичного (моторного) слуху тощо, як в академiчному спiвi , так i народнiй та естраднш (i мелодекламацiйнiй) манерах голосоутворення.
В даний час щораз актившше впроваджуються спецiальнi навчальнi програми, спрямованi на розвиток вае! голосоутвiрно! системи людини, розробленi фiзiологами, фонiаторами, психологами (у медициш, спортi, фонопедп, логопедп, педологи та ш), як1 успiшно «культивуються» i впроваджуються також i у методику тдготовки спецiалiстiв-вокалiстiв, як ефективний компонент «настроювання» «живого» музичного шструменту - людського голосу - до ствацького процесу.
Як показуе практика, виховання голосу дуже щiльно стикуеться саме з повсякденною дiяльнiстю оргашзму людини, умiнням !! використовувати дихальш i звуковi ресурси, правильно i як1сно забезпечувати роботу всiх оргашв (i голосового апарата), оск1льки, як «шдикатор» здоров'я, голос сто!ть «на сторожЬ> всiе! людсько! життедiяльностi. Вокальш здiбностi лише технологiчно доповнюють i збагачують цю дiяльнiсть, перетворюючи и у високе спiвацьке мистецтво серед культурних надбань народу.
З цього огляду, голосовi можливостi кожно! людини - це, насамперед, працюючий орган, який потребуе певного умiння у використанш його основних параметрiв, а впровадження нового методичного пiдходу до вокально! тдготовки спещалспв - ще один щабель до професiйно! багатогранно! майстерностi спiвака-виконавця, а поряд з цим - педагога, керiвника, оратора, актора, диктора i т.п. Таким чином, традицшна вокальна педагогiка отримуе нове «бачення» проблеми голосоутворення в сукупносп сум1жних наукових дослiджень - фiзiологiв, фонiатрiв, акустиков, психологiв, вокалюпв, як1 дозволяють педагогам-вокалiстам осягнути комплекс навчально! роботи, пов'язано! з формуванням потрiбних знань, умiнь i навичок у спiвацькiй дiяльностi.
На даний час вже накопичений чималий досвiд тако! пiдготовки. Педагоги активно трансформують у навчальний процес вправи, як1 ефективно використовувалися (i
використовуються) з лшувально-профшактичною метою у фошатрп ( О. Стрельникова, В. Тринос,Л. Тринос), фонопедi!' ( В.Смельянов, М. Шушарджан, I. Шабутiна, С. Шабутш), фiзiологi!' i медицинi ( М.Блшова, Е.Чарелi, В. Бутейко), спортi ( А,Попова, К.Динейко) та iн., що не тшьки лшують, а й устшно стабiлiзують голосовий апарат i нормалiзують динамiку роботи його оргашв.
У вокальнш педагогiцi такi вправи отримують мету i завдання, трансформуючись у навчальну одиницю, спрямовану на звшьнення голосотвiрно! системи в1д напруження, скованостi та будь-яких iнших «гальм», що заважають природi звукоутворення. Вони устшно використовуються
педагогами-вокалютами в практищ виховання голосу.
Значно! популярностi набувають тепер рiзноманiтнi курси i методичш розробки розвитку технiки звукоутворення для використання у рiзних сферах практично! дiяльностi, здавалось би, зовсiм не пов'язаних зi спiвом, але яш можуть бути цiкавими i для педагопв-вокалюпв,як, наприклад, методика керування голосом, розроблена Антоном Калабшим (Москва), керiвником тренiнгово! компани, тренером i засновником харизматичних лiдерiв, розрахованих на широке коло зацiкавлених
Нове «бачення» емтрично! природи вокальних вправ пропонуе i методика вокального педагога В.Ф.1ванникова.
Методика спираеться на процес дихання, зокрема, умшня керувати потоком, (струменем) повиря (звiдси авторська назва методики), яким атакуеться звук. Основний принцип формування кантилени, основно! якостi правильно поставленого голосу ( bel canto), яким послуговуеться автор (В.Ф.1ванников), полягае в техшш «правильно атакувати звук на безперервному потоцi повiтря. Потiк повпря i атака звука - це шби двi сторони однiе! медал1 - голосу» [3].
Новацiйний пвдхщ автора до процесу звукоутворення полягае в орипнальному «баченш» емпiрично!' практики i вокального досввду, пов'язаних з емоцшно-чуттевою сферою сприйняття спiву, як природного процесу дiяльностi всього оргашзму людини, що пiддаеться вольовому керiвництву завдяки чiтко налагодженiй психологiчнiй системi контролю за нею. Автор спрямовуе увагу на формування чiтких i виразних асоцiацiй та уявлень ствака, фiксацiя яких в пам'ятi створюе стiйкi рефлекси i органiзовуе роботу нервово-м'язово! системи всього органiзму, яш фiксуються у вщчуттях - м'язових, вiбрацiйних , акустичних, тактильних, фонетичних тощо. За допомогою вольових наказiв i цiлеспрямованого психологiчного настроювання центральна нервова система оргашзму людини створюе необхдт нейрофiзiологiчнi умови для виконання потрiбних дiй, пов'язаних зi звукотворенням.
Ввдомо, що спiв - це складний психофiзiологiчний процес, в основi складно! координовано! роботи всього органiзму якого лежить дiяльнiсть кори головного мозку i пiдкiрки разом iз перифершною нервовою системою. Голосовий апарат можна умовно подiлити на три групи: звукоутворення (гортань з голосовими зв'язками), дихання (трахея, бронхи, легенi, грудна кл1тина, дiафрагма), артикуляцiйнi органи ( язик, губи, зуби, нижня щелепа). Л.Работнов стверджував, що окремi частини голосового апарату можуть функцiонувати окремо вщ iнших,
але пiд час фонацп вони автоматично поеднуються, тому порушення в будь-якому органi ( змша психологiчного настрою, емоцiйного тонусу, втома чи захворювання тощо) неодмшно впливають i на звучання голосу [7].
Основними компонентами правильно поставленого голосу, визначеними
В.Ф.1ванниковим,е: дихання (безперервний потш повiтря);глибина звука;легшсть (простота) вокалiзацi!.
Фiзичними передумовами для реалiзацi! основних компонентiв повиннi
розглядатися:Розпруження (розкутiсть, звiльнення, розслаблення);Уява;Рух - на яких i базуеться спiвацький процес [6].
Таким чином, кожен з названих авторiв розглядае ств як потенцiйний могутнiй резерв розкриття творчих можливостей органiзму людини, що дозволяе вокальному мистецтву стати на новий культурно-творчий рiвень у вихованш майбутнiх поколiнь.
Список використаних джерел.
1. Антонюк В.Г. Постановка голосу: навчальний посiбник для студентiв вищих муз. навч. закладiв / Валентина Генивна Антонюк. -Ки!в: Укра!нська вдея, 2000. - 68с.
2. Доронюк В.Д. Основи вокально-педагопчно! творчостi вчителя музики: навч. пойб. для викладачiв i студентiв вищих навч. заклащв i вчителiв музики шшл рiзного типу / В.Д. Доронюк, М.Ю. Сливоцький. - 1вано - Франк1вськ: Видавничо-дизайнерський вiддiл Ц1, 2007. - 306с.
3. Иванников В.Ф. Методика поточного пения./ Владимир Филиппович Иванников. - М., 2005 - 16с.
4. Колодуб I. Питання теорп вокального мистецтва / 1.Колодуб. - Х.: Промiнь, 1995. - 119 с.
5. Прядко О.М. Розвиток ствацького голосу: методичш рекомендацп для викладачiв вокалу та студенпв музично-педагогiчних факультетiв вищих навчальних закладiв / О.М. Прядко. -Кам'янець-Подшьський: ПП Буйницький О.А., 2009. - 92 с.
6. С^хар О.1. Ярошевська Л.В. Професiйна тдготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва. Навчально-методичний посiбник (нормативнi навчальнi дисциплiни) вип. 1.1 / О.1. Стрiхар, Ярошевська Л.В. - Микола!в, 2016. 475 с.
7. С^хар О.1. Ярошевська Л.В., Штефан О.С. Патрiотичне виховання майбутшх вчителiв музичного мистецтва на заняттях з вокально-хорового виконавства. Навчально-методичний посiбник для студенпв вищих навчальних закладiв спецiальностi музичне мистецтво (Частина 1) О.1. С^хар, Л.В.Ярошевська, О.С. Штефан.- Микола!в, 2018. 337 с.
