CC BY
50полггаки друго! половини ХХ стотття. Динамка розвитку вищоХ хореографiчноi освти як складовоХ художньоХ культури УкраХни (до 45^ччя засну-вання кафедри хореографа КНУКМ): зб. матерiа-лiв Всеукр. наук.-практич. конф. Ки!в: КНУЮМ, 2015. С. 31-36.
10. Смирнов И. В. Искусство балетмейстера: учеб. пособие для студентов культ. просвет. фак. вузов культуры и искусств. Москва: Просвещение, 1986. 192 с.
11. Цветкова Л. Ю. «Вдячшсть Kpi3b десяти-лггтя» (педагоги-фундатори кафедри хореографп Кшвського державного шституту культури). Тра-дици та новацИ в хореографiчнiй кулътурi (до 50-рiччя кафедри хореографа КиЫсъкого нацюналъ-ного утверситету кулътури i мистецтв): зб. мате-рiалiв М1жнар. наук.-практ. конф., м. Ки!в, 25 квь тня 2020 р. Ки!в: KHyKiM, 2020. С. 12-17.
ПРИНЦИПИ ВИБОРУ РЕПЕРТУАРУ ДЛЯ СТУДЕНТ1В-ВОКАЛ1СТ1В
Тарасюк Л.М.
викладач кафедри музикознавства та вокалъно-хорового мистецтва Умансъкого державного педагогiчного утверситету iменi Павла Тичини
м. Уманъ, Украша
PRINCIPLES OF CHOOSING REPERTORY FOR STUDENT VOCALISTS
Tarasyuk L.
lecturer at the Department of Musicology and Vocal and Choral Arts Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna
Uman, Ukraine
АНОТАЦ1Я
Стаття мютить стислу шформацш про принципи щдбору вокального репертуару, проблеми форму-вання учбового репертуару в клаа вокалу, естетичнi щнносп репертуару, вимоги, що пред'являються без-посередньо до педагога i, в цшому, вплив спiву на життя учня. Розглядаеться роль репертуару, як головна у процес формування музично-естетичних та практичних навичок учнiв у вокальному виконавствг Про-цес вибору вокального репертуару насамперед нацшений на розвиток техшчних навичок та втшення ху-дожнього змiсту твору. Вибiр вокального репертуару повинен включати ^м методично! складово!, також спрямованiсть на пвдвищення мотиваци студентiв до занять у вокальному клаа, стимулювання !х емоцшно! чуйностi. Вибiр того чи iншого твору мае грунтуватися на реальнш ситуацп навчального про-цесу. Головне у цьому процесi - наукова основа, системшсть та методична дощльшсть. Вокальне виконав-ство - ключова частина навчального процесу, i оптимальний вибiр репертуару стае найважлившим ш-струментом комплексного та гармоншного розвитку молодого спiвака.
ABSTRACT
The article contains brief information about the principles of vocal repertoire selection, problems of formation of educational repertoire in the vocal class, aesthetic values of the repertoire, requirements directly to the teacher and, in general, the impact of singing on student life. The role of the repertoire is considered as the main one in the process of formation of musical-aesthetic and practical skills of students in vocal performance. The process of choosing a vocal repertoire is primarily aimed at developing technical skills and embodying the artistic content of the work. The choice of vocal repertoire should include in addition to the methodological component, also aimed at increasing the motivation of students to study in the vocal class, stimulating their emotional sensitivity. The choice of a work should be based on the real situation of the educational process. The main thing in this process is the scientific basis, system and methodological expediency. Vocal performance is a key part of the educational process, and the optimal choice of repertoire becomes the most important tool for complex and harmonious development of a young singer.
Ключовi слова: вокальний репертуар, студент-вокалют, вокальне мистецтво, вокальне виконавство, вокально-техшчна тдготовка.
Keywords: vocal repertoire, student vocalist, vocal art, vocal performance, vocal and technical training.
Вокальне мистецтво е масовим видом творчо-сп, засобами якого виршуються багато музично-професшних завдань: виявлення та розвиток твор-чого потенщалу та музичних здiбностей кожно! ди-тини, навчання основним вокальним навичкам, освоення музичного репертуару, розвиток образного та сцешчного мислення. Правильнють вибору
репертуару е запорукою усшшного досягнення по-ставлених педагогом цшей та завдань. Проблема вибору вокального репертуару е дуже актуальною в сучасний час для будь-якого керiвника. Вщ вибору репертуару багато в чому залежить усшшний розвиток вокалюта як у техшчному, так i в мистець-кому та моральному плаш.
Репертуар - це лице викладача, його вiзитна картка. Ще не чуючи учня, але знаючи його репертуар, можна певною мiрою точно судити про його естетичн i моральнi позици та його виконавсьш можливостi. Забезпечуючи повноцшний музичний розвиток кожного учня, репертуар не твдьки пвдви-щуе музичну культуру, а й сприяе моральному i естетичному вихованню, формуе смак i погляди.
Вибiр репертуару - складний процес, у якому фокусуеться музичний досвiд i культура педагога, мае бути зумовлений особливостями та штересами учнiв, !х здатнiстю сприймати змiст i висловлювати бажання виконати той чи шший вокальний твiр. У руках грамотного педагога репертуар - це потуж-ний iнструмент, з допомогою якого здшснюеться музична освiта, естетичне i духовно-моральне ви-ховання особистостг Пiдбiр вокального матерiалу повинен грунтуватися на принципi доцiльностi та рацюнальносп, послiдовностi та поступовостi, а та-кож вiдповiдати рiвню вокально! пвдготовки.
Репертуар - це основа, змют роботи вчителя, головна риса, яка зможе надалi визначити творчий образ учня, в якому б iз напрямшв музичного вико-навства вш не реалiзовував свiй потенцiал. Педагогу необхвдно допомогти студенту знайти себе, сформувати свою точку зору з певних життевих пи-тань, навчити самостiйно шукати рiшення у склад-них ситуащях, пробудити фантазш та уяву учня, розкрити його внутршнш свiт. Тобто студента необхвдно навчити мислити самостшно, а для цього необхвдно зрозумгги його психологш, виявити його шдиввдуальшсть, iнтереси та унiкальнi здiбностi.
Перше, що слiд пам'ятати педагогу пвд час ви-борiв репертуару, що вш мае пробуджувати штерес до вокального мистецтва. Кожна нова тсня повинна допомагати виконавцю набувати нових та за-крiплювати вже отримаш навички вокального ви-конавства. Л. Б. ДмитрОев вважав, що правильний пвдбОр педагогiчного матерiалу, хоч i е найваж-ливiшим фактором розвитку голосу, не повинен бути единим шляхом виховання, вш мае поеднува-тись з iншими. Тiльки тодi вiрно пiдiбраний педа-гогiчний матерiал принесе повною мiрою i завжди свою неоцiненну користь [1, с.559].
З якими б складнощами вибору та освоення репертуару не стикався педагог, у будь-якому разi цей процес творчого тзнання е захоплюючим та щка-вим. Не лише учень, а й педагог розвиваються та набувають необх1дного життевого та творчого до-сввду та потенцiалу знань. Особливi складнощi ви-никають у пiдборi репертуару для учнiв зi «скром-ними» вокальними та виконавськими можливо-стями, що грунтуються на обмежених музичних даних, у тому числi на обмеженому сприйняттi ма-терiалу. Iнодi учнi з такими даними виявляють бажання спiвати твори, яш виконують «сильшшЬ> учнi, iнколи ж професшш сп1ваки (пiсля прослухо-вування !х виконання у записi). Невмшня, не во-лодiння самооцiнкою та небажання довiряти своему педагогу помггао гальмують процес нав-чання ^ як правило, роблять неефективним. Ц та багато iнших проблем вимагають ввд сучасного педагога, часом дуже глибоких знань психологи, чуй-но! штущд та просто людського ставлення.
Обдарованiсть учня, його вокально -техшчна подготовка та музично-артистичний розвиток визначають послiдовнiсть освоення репертуару.
Бтш правильно будувати репертуар, дотримую-чись вторичного розвитку музики, тобто у мiру ускладнення музично! мови, виконавських вимог та еволюцп вокально! техшки.
Багато педагогiв справедливо вважають, що виховання ствака мае бути послвдовним, планомОр-ним. У жодному разi не можна допустити роботи над твором, для якого учень ще не дозрiв, тому що можна завдати непоправно! шкоди його голосовому апарату. Про це сввдчить £. А. Мiлькович у сво!й методичнш записцi до «Систематизованого во-кально-педагопчного репертуару», цей принцип сповiдував i I. I. Плешаков.
Одним iз вокально-педагогiчних принципiв I. I. Плешакова, професора Ленiнградсько! консер-ваторi! (з 1952 по 1972 рр.) був послвдовний, посту-повий рух ввд простого до складного. Тiльки дома-гаючись ретельного виконання певного завдання, вш вважав за можливе приступити до вирiшення наступного. «Iван !ванович часто казав, що голос не терпить постху у своему розвитку, i спiвак, який нехтуе щею iстиною, розплачуеться дуже дорогою цшою, тому вiн забороняв виконувати репертуар, який не ввдповвдае рiвню професшно! пiдготовки студента» [2, с. 81].
А. Г. Менабеш у навчальному посiбнику «Методика навчання сольного ству», розглядаючи принципи та методи вокального навчання акцентуе нашу увагу на принцип посильно! труднощi, тiсно пов'язаному та узаконеному у вокальнiй педагопщ з принципом поступовостi та послвдовностг Вiн вiдмiчае, що поступовiсть i послiдовнiсть передба-чае обов'язкове проходження вiд простого до складного при формуванш спiвочих навичок та освоення навчального матерiалу (вправ, вокалiзiв, художнiх творiв iз текстом). Посильна складшсть при вокальному навчанш в мiру рiвня подготовки учня, сприяе розвитку його здiбностей. I оптимальшсть пвдви-щення його рiвня забезпечуеться суворим дотри-манням правила поступового ускладнення во-кально-технiчних та мистецьких навичок, !х удос-коналення [3, с. 75].
«Мистецтво музичного вираження це результат дiяльностi розуму та почуттiв, творчо! уяви та художнього мислення, артистичного темпераменту та вол^ результат здатносп розумiти та ввдчувати музику» [4, с. 41]. А. П. Зданович також звертаеться до проблеми вибору репертуару для студенпв iз рiзним рiвнем подготовки. На його думку, розвиток вокально! техшки на художньому матерiалi е найвiрнiшим шляхом для досягнення едносп у художньому та техшчному розвитку спiвака. Робота над художшм твором, сприяючи загальному твор-чому зростанню, допомагае водночас формуванню вокально! технiки. Важливим у цьому вiдношеннi е, перш за все, вибОр матерiалу. Найпростiшим е той випадок, коли мистецький та технчний рiвень спiвака приблизно однаковий. ТодО пвдбОр ма-терiалу не становить особливих труднощОв. Вш, природно, повинен ввдповвдати Ондиввдуальносп сшвака, рОвню його загального розвитку, а посту-пове ускладнення матерОалу сприятиме просу-ванню сшвака у художньому та техшчному напрямках. А. П. Зданович звертае нашу увагу на те, що складною проблемою е вибОр матерОалу для сшвашв, у яких або техшка перевищуе художнш рь
вень, або художнш розвиток вищий за техшчт мо-жливосп. У першому випадку, крОм загальних принципОв, слод керуватися О тим, щоб включати твори, як1 не так складш в техтчному водношенш, як сприяють художньому розвитку. Особливо уважно слад тдходити вибору матерОалу для сшвашв, у яких техшка значно водстае вОд художнь-ого розвитку. Для таких виконавщв дуже корист емоцшно яскравО твори, яш часто шту!тивно приз-водять ствака до знаходження вОрних техтчних прийомОв. Художнш матерОал розвивае у ствака набагато бОльшою мОрою, тж абстрактно -техтчт вправи, важливО якосп його голосово! техтки [4, с. 47-49].
До розряду репертуарних проблем вщноситься також пошук нотного матерОалу. Тут виявляються градаци вОд неможливосп знайти потрОбне нотне видання до об'ективно! обмеженосп будь-якого знання. Кожен педагог стикався з певним колом творОв О, щлком ОмовОрно, в силу об'ективних причин, не знайомий з великою областю заслуговують на увагу творОв. Щлком зрозумшо прагнення педагога мати найбшьш докладний перелж творОв, !х за-пиав, або особисту бОблютеку, щоб знати, що вш мае у своему розпоряджент для свого вибору. Од-нак у виборО творОв слщ бути дуже обережним, тому що не скрОзь враховуються особливосп голосу, навиъ у елементарних вимогах, таких як дОапазон або теситура. Iнодi важко навиъ зрозумгга, якого голосу воно написано.
Для вокалОспв-початшвщв краще воддати перевагу репертуару родною мовою, тому що нею ствати простше, тж шоземною. У перспективу коли людит вже легше даеться ств - вона навчи-лася тримати позицш, правильно дихати, бшьш-менш чисто штонувати - можна спробувати вклю-чити до репертуару шст шоземною мовою. Якщо ж учневО доводиться поки що надто багато думати про техшку вокалу, йому важко буде ще й ствати шоземною мовою. Ось що говорить про це амери-канський педагог Сет Рцтс: «Я вважаю, що ств шо-земними мовами дае стваку бшьше можливостей ствати неправильно. Найкращий споаб визначити, чи правильно ствае ствак, - це почути, чи ствае вш чисто та природно. Лише мало хто може визначити, чи правильно щось стваеться шоземною мовою. Не слод намагатися ствати чужою мовою доти, доки ви не навчитеся ствати радною» [5, с. 78].
Шст краще брати пею мовою, яку вивчав або вивчае учень. Якщо ж мова незнайома т учневу т педагогу, краще вщмовитися вОд виконання тсень такою мовою, тому що в цьому випадку буде складно поставити правильну вимову.
Узагальнивши все сказане вище, можна видшити кшька тенденцш, яких дотримуються во-калюти-педагоги у виборО репертуару. ВибОр ма-терОалу мае бути глибоко продуманим, водповодаль-ним кроком, заснованим на принцип поступовосл та послщовносп у вокальнш педагопт, а також принцип посильно! проблеми у вокальному нав-чант. Репертуар повинен вщповодати художньому
та вокально -техтчному рОвням учня. Художнi твори мають бути посильними, розвиваючими та вщповщати вокально-технiчному та художньому piвню студента. З особливою увагою необхвдно тд-ходити до пiдбоpу твоpiв сучасних автоpiв. Студент повинен бути поступово тдготовлений до виконання цього виду репертуару.
Природт здiбностi та недолiки роблять процес тдбору репертуару творчим. Кожен педагог повинен добре знати вокальний репертуар i вмiти виб-рати з нього те, що найкористше учневi на даному етапi розвитку. Перед педагогом сто!ть складне за-вдання - не лише навчити вокальнш технiцi, розви-нути музичнiсть та виконавсьш данi, а й виховати у ствака-початшвця високу музично-виконавчу культуру.
Таким чином, пiдбip репертуару вокалiстiв вОдбуваеться виходячи з iндивiдуальних особливо-стей, ступеня обдаpованостi та музичного розвитку. У процеС пpофесiйноi творчо! дОяльносп вокалiсти так само Ондивщуально повинт тдходити до тдбору репертуару. ШдбОр репертуару е основою для навчання вокалу. Правильно пщбраний репертуар може значно тдвищити результативтсть занять. I навпаки, неправильно пщбрана тсня для учня здатна вщбити у нього штерес до занять вокалом i навггь музики взагалг Тому педагогу слад вщ-нестися до подбору репертуару з уаею серйозшстю.
Лiтература
1. Дмитриев Л. Б. Основы вокальной методики. М.: Музыка, 1968. - 674 с.
2. Васильев Б. Из методического опыта профессора Ленинградской консерватории И. И. Плешакова // Вопросы вокальной педагогики. - Л., 1982. Вып. 6. С. 75 - 87.
3. Менабени А. Г. Методика обучения сольному пению:Учебное пособие для студентов пед. институтов. М.: Просвещение, 1987. - 95 с.
4. Зданович А. П. Некоторые вопросы вокальной методики. М.: Музыка,1965. - 148 с.
5. Ритс С. Как стать звездой. М.: Guitar College, 2000. - 104 с.
6. Брилша В. Л., Ставшська Л. М. Вокальна професшна шдготовка вчителя музики: методич-ний посОбник для викладачОв та студенпв вищих пе-дагопчних i мистецьких закладОв / В. Л. Брилша, Л. М. Ставшська. - Вшниця: Нова Книга, 2013. -120 с.
7. Вопросы вокальной педагогики: Сборник статей. Вып. 6. - Общая редакция Л. Б. Дмитриева. - М.: Музыка, 1982. - 184 с.
8. Вопросы вокальной педагогики. Сб. статей. Вып. 7. Сост. А. Яковлева. - М.: Музыка, 1984. -214 с.
9. Луканин В. М. Обучение и воспитание молодого певца. Л.: Музыка, 1977.
10. Милькович Е. А. Систематизированный вокально-педагогический репертуар. Том I. М.Л.: Государственное музыкальное издательство, 1939.
