CC BY
416
УДК 78.01: 78.087.68
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.61018
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНО-ХОРОВИХ НАВИЧОК УЧН1В НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
© Г. В. Стець
У cmammi розглянуто проблему формування вокально-хорових навичок учтв на уроках музичного мисте-цтва та проанал1зовано сучаснi пiдходи до гх ефективного засвоення.
Особливу увагу звернуто на необхiднiсть урахування особливостей i механiзмiв розвитку вокально-хорових навичок у школярiв у ргзних вiкових категорiях. Здшснено огляд тновацшних пiдходiв та мето-дiв гх формування на уроках музичного мистецтва у загальноосвiтнiх навчальних закладах Ключовi слова: спiвоча постава, вокальна технка, звукоутворення, артикуляця, дикщя, ансамбль, ху-дожня виразтсть
The article deals with the problem of forming vocal and choral skills at the lessons of musical art and with analysis of the modern approaches to its improvement. The special attention is paid to the special features of mechanisms of development of the vocal and choral skills in pupils of the different age categories. There was carried out the survey of innovative methods and approaches to its formation at the lessons of musical art. It is emphasized that the vocal and choral works requires from teacher the proper professional competence and knowledge about the special features of childish vocal apparatus in the different age categories of pupils and abidance by the hygienic norm at the time of singing. Author noticed that for today among the modern researchers there is no unitary approach to understanding the very essence of the vocal and choral skills of pupils and consequently to the methods of its formation. There was point out that formation of the vocal and choral abilities and skills in children will be more effective if pupils are taught to analyze and compare the sounding with their own earing and visual feelings
Keywords: singing posture, vocal technique, sound creation, articulation, diction, ensemble, artistic expressiveness
1. Вступ
Хоровий ств, як мистецтво, мютить у co6i не-вичерпний духовний потенщал i е одним з ключових 3aco6iB виховання пвдростаючого поколшня. Тому вш повинен займати чшьне мюце у навчально-виховному процес загальноосвггаьо! школи. Вокаль-но-хорове мистецтво потребуе високого художнього i техшчного рiвня виконання музичних твoрiв. Досяг-ти цього можна шляхом виховання у шкoлярiв на уроках музичного мистецтва здатносп умiлo викори-стовувати засоби художньо! вирaзнocтi i вoлoдiння хоровою технiкoю.
Хороша вокально-хорова техшка забезпечуе достатньо високий рiвень виконання будь-якого хорового твору, що зумовлюе вaжливicть розроблення ефективних методик удосконалення вокально-хо-рових навичок: ствоча постава, вокальне дихання, звукоутворення, володшня вокальним пoзицiями, iнтoнaцiя i cтрiй, чiткa aртикуляцiя i дикщя, ансамбль i художня вирaзнicть.
Проблема формування вокально -хорових навичок на уроках музичного мистецтва завжди привертала увагу широкого кола спещалюпв та педагопв.
2. Анaлiз останшх наукових дослвджень та публiкaцiй
Прoблемi розроблення сучасних пiдхoдiв до формування вокально-хорових навичок на уроках музичного мистецтва присвячено чимало наукових дocлiджень як вичизняних, так i заруб1жних aвтoрiв, серед яких можна видiлити А. Авдiевcькoгo, О. Вель
гуру [1], Н. Дем'янко [2],А. Козир, О. Коломоець [3], Н. Лебедеву [4], Д. Огороднова [5], О.Ростовського [6], В. Черкасова [7, 8] та шших. Проте, незважаючи на наявшсть значно! кшькосп наукових розробок у цш cферi, недостатньо вивченими залишаються пи-тання врахування особливостей формування механь змiв розвитку вокально-хорових навичок у шкoлярiв у рiзних вiкoвих кaтегoрiях, особливостей дитячого голосового апарату й голосоутворення, вoлoдiння методами i способами охорони дитячого голосу, вра-хування iндивiдуaльних можливостей дiтей тощо.
3. Мета статт
Анaлiз сучасних пiдхoдiв до формування вокально-хорових навичок учнiв на уроках музичного мистецтва.
4. Анaлiз методiв формування вокально-хорових навичок на уроках музичного мистецтва
Вокально-хорова робота е головною умовою устшно! дiяльнocтi будь-якого хорового колективу. Зaгaльнoвiдoмo, що хорова звучшсть е результатом взаемоди вciх елементiв, iз яких вона складаеться, а саме: хорового строю, ансамблю, дикци, динaмiки, aгoгiки тощо. Оскшьки достатньо високий рiвень виконання будь-якого хорового твору забезпечуе вокально-хорова технiкa, то керiвник хору повинен постшно турбуватися про ii розвиток та удосконалення у колективг Нар1жний кaмiнь ii ^штона^ та хоровий стрш у пoеднaннi з вiрнoю постановкою голосу, адже якщо такого поеднання не icнуе, дуже важко досягти вiдпoвiднoгo хорового звучання.
Утворення як1сного ствацького звуку т1сно пов'язане 1з засвоенням основних ствацьких нави-чок, якими е дихання, звукоутворення (атака звуку, резонування), дикц1я та ш. Оск1льки хоровий ств-це колективне вокальне мистецтво, а стваки, приходячи до колективу, мають р1зш вокальш можливосп, ма-нери ству, р1зт навички дихання, вимови тексту тощо, перед вчителем 1з першо! ж репетици постае одне з найскладшших завдань-вироблення у всього хору едносп вокально-хорових принцитв. Отже, педагог повинен навчити учшв в1рно користуватись диханням, ствати в единш вокальнш манер1, тихо, без супроводу. 1накше кажучи, тихий, виразно вико-наний тв1р без супроводу-кращий екзаменатор будь-якого хору.
У в1дпов1дност1 з навчальною програмою му-зичного мистецтва в загальноосвишй школ1 учш по-винш оволодгти основними вокально-хоровими на-вичками, а саме, вмгга користуватися диханням, легким, округлим звуком, працювати над читастю дик-цп, ствати ус1м класом в утсон чисто 1 злагоджено. Головним у цьому процеа е принцип едносп худож-нього 1 вокально-техшчного розвитку. Ств являеться основним засобом активного залучення дней до му-зичного мистецтва, за допомогою якого вони набу-вають практичного досвщу.
Головним завданням вокально-хорового вихо-вання, яке перед собою повинен поставити педагог, е не лише навчання музичного мистецтва, але й вплив через музику на духовний свгт учшв. Вчитель повинен формувати зацшавлешсть учшв до цього виду мистецтва, вщкривати для них в музищ животворне джерело людських почутпв 1 переживань.
Отже, основне завдання хормейстера полягае в об'еднанш вс1х голоав у едине цше. 1снуе багато вправ, як1 дають можливють досягти те! мети. Най-краща вправа, як тдтверджуе досвщ розствування на голосний "у". По свош природ! цей голосний не дае можливосл ствати ввдкритим звуком, а допома-гае хормейстеру на перших порах темброво об'еднати ва голоси хору. На цей голосний можна розствувати музичний матер1ал, одночасно слщкуючи за яшстю звуку при ознайомленш колективу з хоровим твором.
Вокально-хорова робота на уроках музичного мистецтва являе собою оволодшня як вокальними, так 1 хоровими навичками. Щд вокально-хоровими навичками ми будемо у подальшому розумгга комплекс автоматизованих дш р1зних частин голосо-дихального апарату, як1 мають мюце тд час ству 1 знаходяться шд контролем сшвака, а також проявля-ються у багаторазовому повторенш певних дш без усввдомленого контролю. До вокальних навичок можна вщнести: ствацьку поставу, дихання, звукоуво-рення, звуковедення, дикцш. Зауважимо, що до хо-рових навичок належать також навички строю й ансамблю 1 навички ству за диригентськими жестами педагога.
Перед тим, як проанал1зувати сучасш пвдходи до формування вокально-хорових навичок, розгля-немо ключов1 проблеми та завдання, виршення яких е необхвдною умовою ефективно! роботи педагога на уроках музичного мистецтва. Перша проблема сто-
суетъся врахування вшу учшв, в1д якого залежить формування 1хнього голосу. Кожен вшовий етап цього розвитку мае сво! характерш особливосп. Це необхщно враховувати вчителю музичного мистецтва для того, щоб рацюнально пщбрати тсен-ний репертуар, поставити в кожному випадку, вщповвдт до вшу, художньо-виконавсьш завдання. Як правило, спешал1сти вид1ляютъ три основш стадй' розвитку голосу:
- 7-9 рошв - молодший домутацшний вщ
- 10-13 рок1в - старший домутацшний вщ
- 13-15 рошв - муташя.
Голосовий апарат дггей молодшого школьного в1ку слабкий. Голос 7-8 р1чно! дитини невеликий за силою та висотою звучання («фальцетне звучання»). Надшрне його напруження може спричинити стшку хрипоту. До 12-13 рошв в горташ розвиваеться дуже важливий голосовий м'яз, який починае управляти ваею роботою голосових зв'язок - голос робиться сильшшим. Якщо вокальне виховання учшв з 1-го класу йде правильно, то до 10-12 рошв голос дней починае звучати особливо добре. Стосовно мута-цшного перюду (13-15 рок1в), варто зауважити, що вокальш заняття можна i не припиняти, якщо мутатя проходить спошйно.
Другим ключовим завданням е виховання в учнiв спiвацъкого дихання, а точшше, правильно! природно! ствацько! постави: пряме, без напруги положення корпусу i голови, розправленi плеч^ ба-дьора постава, вiлъно опущеш руки. Як зазначае В. Черкасов, ствацька постава - це комплекс вимог до виконавтв, що забезпечують продуктивну роботу голосового апарату й впливають на як1сть репетицш-ного процесу. Дотримання вимог сшвацько! постави уможливлюе як1сть звучання дитячого голосу, прикладом для вироблення яко! повинен бути вчитель [7].
Виховання ствацького дихання вимагае виро-блення навичок безшумного, глибокого, одночасного вдиху у вiдповiдностi до характеру i темпу пiснi. Брати дихання рекомендуеться через нiс або через рот i нiс одночасно. Для вироблення навичок правильного дихання корисним е таке порiвняння: «вдихни так, щоб повiтря дiйшло до пояса, як шби вдихаеш аромат запашно! китки». Взявши подих, не слад вщ-разу видихати повиря. Необх1дно коротка затримка дихання, а попм дуже економний, поступовий видих.
Як зазначае В. Черкасов, ствацьке дихання мае сво! особливосп, котрi складаються з короткого вдиху, затримки дихання й поступового видиху. Миттева затримка дихання дае змогу починати ств за рукою вчителя. Це е умовою створення опори ди-хання, що передбачае «сввдомо загальмований видих i збереження положення дiафрагми у станi видиху» [7].
Трепм важливим завданням е формування вокально-хорових навичок учшв на уроках музичного мистецтва е розвиток ствацького звукоутворення (атаки звуку). Слад зазначити, що звукоутворення е результатом взаемодп дихальних й артику-ляцшних оргашв з голосовими складками. Момент звукоутворення називаеться атакою звука (вщ гга-лшського attacca - напад, наступ). У вокальнш пе-дагогiцi розрiзняютъ три види атаки: тверда, м'яка й
придихова. Ус1 види атаки пов'язаш з вщповщною силою голосу. При твердш атащ вщбуваеться за-тримка дихання, швидке щшьне змикання голосо-вих зв'язок до початку звуку. При м'якш атащ-зми-кання ввдбуваеться одночасно з виникненням звуку, обумовлюючи його спокшний i плавний початок. При придиховш атацi -зв'язки включаються в роботу поступово, 1х остаточна установка нiби затзню-еться i вiдбуваeться вже пiсля початку видиху. Фак-тично, при атащ вiдбуваeться не лише змикання зв'язок, а й швидкий перехiд положення горташ вiд дихального до сшвацького стану. Спецiалiсти вва-жають, що одним iз найважливiших виражальних засобiв у спiвi е атака, осшльки вона визначае якiсть звучания голосу i залежить вiд самого музичного твору, структури музично1 фрази тощо.
Як зазначае Л. Ятло, для вироблення високо1 позицй' звука треба весь час пам'ятати, що основне завдання, яке стштъ перед педагогом, збереження на всьому дiапазонi голосу ди головних резонаторiв. Цьому сприятиме, як зазначають автори, створення в голосовому апарап п'яти техиiчних умов [10]:
- Перша умова - глибоке, еластичне дихання з обов'язковою активiзацiею черевних м'язiв (черевно-го преса);
- Друга умова - достатньо широко розкрита надставна трубка (порожнини рота i глотки), що за-безпечуе в№ну артикулящю i безперешкодний струм повиря;
- Третя умова - звук, прикритий i округлений на всьому дiапазонi;
- Четверта умова - характер атаки звуку;
- П'ята умова - споаб, «мюце» формування голосних. Акцент слад робити на голосних, осшльки саме вони е ноаями вокалу.
Четверте завдання полягае у розвитку в учшв вокально1 дикци, яка вимагае тдвищено1 активносп артикуляцiйного апарату. Спiвацька дикцiя (ввд ла-тинського dictio - вимовлення) - умiння чiтко й вира-
Джерело: [4].
Правильний спiв сам по собi е охороною голосу. При формуванш спiвочого голосу слщ враховува-ти особливостi анатомп та фiзiологiï голосового апарату, що дасть змогу зрозумiти складний процес го-лосоутворення. Педагогу слщ пам'ятати, що для збереження голосу в дней, крiм правильного добору
зно вимовляти поетичний текст тд час спiву. О. Рос-товський визначае спiвацьку дикцiю як «ясшсть, роз-бiрливiсть, правильнiсть вимови тексту в сшвЬ> [6]. Велике значення для правильностi дикцiï в спiвi ма-ють приголоснi звуки та 1хтй взаемозв'язок з голос-ними. На думку О. Ростовського, робота над дикщею вважаеться важливим етапом оволодiння шк1льним пiсенним репертуаром.
Важливим навиком вокально-хоровоï культури учшв е звуковедення, яке вiдбуваеться в процеа вза-емодiï органiв голосового апарату, у результата яко1 видобуваеться спiвочий голос. Варто ввдзначити, що на уроках музичного мистецтва найпоширешшими способами звуковедення е легато, стакато, нон легато, маркато. Цей навик залежить теж ввд характеру твору, синтезу музичного й литературного тексту.
Як зазначае В.Черкасов, вокально -хорова робота вимагае ввд учителя ввдповвдно1 професшно1 компетентносп а саме: знання особливостей дитя-чого голосового апарату й голосоутворення в дггей рiзних вiкових груп; дотримання гiгiенiчних вимог тд час спiву; володiння принципами, спрямовани-ми на охорону дитячого голосу; врахування шдивь дуальних можливостей д^гей; знання механiзмiв i специфжи звукоутворення, дикцiï, дихання; воло-дшня елементами хорово1' звучностi й методикою роботи з дитячими голосами тощо [8]. Так напри-клад, у молодшому шкiльному вiцi дитина може залишатись зосередженою протягом 15 хв., в старшому - 30 хв. Тому тд час урошв спiву не можна перевантажувати увагу учшв, а влаштовувати перерви, чергуючи вокальну роботу з слуханням музич-них творiв, бесiд про композиторiв тощо. Особливо це необхщно для дiтей молодшого шкiльного вшу, щоб запобiгти гiпоксiï (зменшення кшькосп кисню в артерiальнiй кровi).
Виходячи з вищевикладеного, Н. Лебедева пропонуе планувати розвиток вокально-хорових навичок в учшв в наступнш послiдовностi (табл. 1).
репертуару i використання його, необхвдно знати про тi профшактичш заходи, як1 запобiгають рiзним змшам або захворюванням голосового апарата.
Слщ зазначити, що погляди на сам змют спiвацьких навичок у сучасних дослщнишв е рiзни-ми. Так, О. Велюра на основi власного досввду
Таблиця 1
Поетапний розвиток вокально-хорових навичок в учтв на уроках музичного мистецтва_
Етап Клас (bïk) На чому робиться акцент
1 етап 1(6-7 рошв) Правильна постава, ввдразу заокруглене звукоутворення, дихання, дикщя, ви- разшсть.
2 етап 2-3 (8-9 рошв) Звукоутворення, штонащя, дикщя, розширення дiапазону
3 етап 4-6 (10-12 рошв) Розширення дiапазону, виразшсть в переданнi художнього образу твору. Вра-ховувати що це старший домутацшний вiк. Голосовий апарат крихкий i надмi-рне напруження може призвести до хрипоти.
4 етап 7-8 (13-14 рошв) Мутацшний перiод. Голос втрачае яскравiсть, тьмяше, трохи сипить. Багато дiтей, що сшвали вiльно, на всьому дiапазонi, починають уникати верхнiх звуков або ствають з напруженням, крикливо. У перюд мутацiï у хлопчишв рiзко ростуть голосовi зв'язки, голос знижуеться до мало1' октави. Якщо мутацiя у хлопчиков проходить спокшно, то спiв можна i не припиняти.
дшшла висновку, що сшвацьш навички дошкольников та молодших школярГв не в1др1зняютъся [1].
На думку багатьох науковшв методика вгдомо-го педагога Д. Огороднова вважаеться одшею з найефектившших сучасних методик вокально-хорового виховання дгтей, оск1лъки вона грунтуеться на твердженн про те, що оргашзащя взаемодп, спшьно1' комплексно1 i скоординовано1 роботи окре-мих оргашв дозволяе активiзувати 1'х дiялънiстъ i ро-звиток. Вокально-хорове виховання зпдно iз методикою Д. Огороднова полягае у формуванн ладового i метро--ршшчного почуттiв, у використанш вГзуаль-них асоцiацiй, удосконаленнi рухових навичок тощо.
Як зазначае С. В. Юрчук, складнiстъ формування ствацьких навичок у тому, що на початковому еташ спiвакам важко проаналiзувати навчальне завдання, побачити зв'язок мiж окремими навичками, що формуються в комплексi, перенести досягнет результати з вивченого завдання на нове. Ефектив-ним засобом формування ствацьких навичок е вока-льно-хоров1 вправи L багаторазово повтореш спеша-льно органiзованi вокалънi дiï. Пгд час розучування вправ слгд дотримуватися принципу едностi худож-нього й техшчного, прагнути до емоцiйно-виразного забарвлення голосу. Для стимулювання позитивних емоцш доцiлъно розучувати вправи, що звучать у мажорному лащ [9].
Як зазначае В. Черкасов у робот [7], формування вокально-хорових навичок вщбуваеться в комплекс^ адже в процесi спiву бере участь увесь орга-нiзм дитини, насамперед, центральна нервова система та голосоутворювальш органи. Через те, коли вчитель працюе над чистотою штонування, необхщ-но звернути увагу на звуковедення, артикуляцiю, ланцюгове дихання тощо. Виходячи iз цього, заува-жимо, що формування вокально-хорових вмiнъ i навичок у дгтей буде ефектившшим, якщо учш на-вчаться аналiзувати, порiвнювати звучання з власни-ми слухо-зоровими та просторовими вадчуттями.
Ефективним засобом формування вокально-хорових навичок на уроках музичного мистецтва е запис сшву учшв на диктофон, що дае можливГсть школяревi почути свш голос зГ сторони, проаналГзу-вати разом з вчителем яшсть його звучання. Таш записи доцшьно робити упродовж вивчення хорового твору як засГб корекцп якосп звучання, а також при контрольному виконанш партп, яке мае бути оцшено як педагогом, так i самим учнем. У результат творчо1 взаемодiï педагога та учня, реалГзуеться процес оволодшня ствацькими навичками, яш за-безпечують рГвень хорового виконання та вокально -хорово1 культури зокрема. У процеа роботи над наступним навиком вокально-хорового виховання хоровим строем, формуються навички штонування. 1нтонування -це точне вГдтворення звушв за 1'хшм висотним розмщенням. Чистота штонацп залежить вГд двох ключових навичок вокально-хоровоï культури: правильного звукоутворення i звуковедення, а також i вГд стану голосового апарату й загального самопочуття ствака.
Взаемозалежтсть хорового строю та ансамблю очевидна i визначаеться самою природою хорово-
го ству, де кожен прагне об'еднатися з уама. Процес 1хнього вибудовування потребуе вслуховування, в результат якого виникае едшсть стваючих за вама компонентами звучання: виконання, вираження i, в першу чергу, едшсть i злипсть iнтонацiï.
Роботу над строем слГд розпочинати з вибудовування ушсону. Якщо хорова парпя звучить злито, але не вГдповГдно зГ строем (вс ствають однаково фальшиво), тодГ виправити помилку нескладно. Якщо ж причиною рГзнобою в ушсот е випадок, коли кожен фальшивить шдивгдуально, тодГ це створюе для вчителя особливо складну ситуацш. У таких ви-падках дошльно спрямувати увагу стваючих на уш-сонний ансамбль (на будь-якому, але однаковому штонацшному рГвнГ) i лише потГм, коли цього досяг-нуто, зайнятися уточненням i вирГвнюванням строю.
Хорове виконання будь-якого твору вимагае вГд сшвашв володшням цшим комплексом вокально-хорових навичок. Сучасний шшльний учитель повинен володГти чГткою i виразною диригентською техшкою, дбати про ансамблевГсть хорового ству, працювати над дикщею, штонашею, звуковеденням тощо. Ва щ навички школярГ здобувають тд час ству у хорГ на уроках музичного мистецтва. Як правило, кожен твГр мютить дешлька завдань, яш на даному етат навчання становлять собою основт труднощГ для учшв. Педагог повинен зосередити основну увагу на 1'х виршення. Водночас, вчитель мае акцентувати увагу школяра на так елементи ствацького процесу, як активтсть дихання, чистота ушсону, ансамбль, як1сть звуку. Тут слГд вгдзначити, що не ва методи та художньо-техшчш прийоми, як1 використовують при роботГ Гз дорослими стваками можна використати в роботГ з дГтьми. Навчання дгтей пов'язане з тлим комплексом труднощГв. I це повинен враховувати вчитель музичного мистецтва при роботГ зГ школярами.
6. Результати дослвдження
В результат проведеного аналГзу юнуючих методик формування вокально-хорових навичок уч-шв на уроках музичного мистецтва було виявлено, що на сьогодт у сучасних дослгднишв не юнуе единого пгдходу щодо розумшня само1 сутносп вокально-хорових навичок учшв, а, отже, i щодо методики 1х формування. Вокально-хоровГ навички формуються за допомогою спешальних вокально-хорових вправ та в процес вивчення тсенно -хорового репертуару, який необхвдно поступово ускладнювати. У статп виокремлено чотири ключовГ проблеми та завдання, виршення яких е необхвдною передумовою резулътативноï роботи педагога, спрямовано1 на формування вокально-хорових навичок учшв на уроках музичного мистецтва.
7. Висновки
Таким чином, важливою проблемою музично1' педагопки й одним з ïï головних прюритетв е розро-блення та впровадження у навчальний процес загаль-ноосвгтньо1' школи сучасних тдходГв та методик формування вокально-хорових навичок учшв, до яких можна вгднести: ствацьку поставу, дихання, звукоу-
творения, звуковедення, дикцш, навички строю й ансамблю, навички ству за диригентськими жестами педагога.
При визнaченнi сучасних пiдхoдiв до форму-вання вокально-хорових навичок на уроках музично-го мистецтва слад враховувати перш за все особливо-cri мехaиiзмiв !х розвитку у шкoлярiв у рiзних вжо-вих кaтегoрiях. Як показуе практика, формування вокально-хорових навичок учшв найефектившше ввдбуваеться шляхом !х залучення до активно! музи-чно-творчо! дiяльнocтi, що сприяе духовному стано-вленню та збагаченню ocoбиcтocтi.
Сьoгoднi шк1льний педагог повинен на до-статньому рiвнi вoлoдiти диригентською технiкoю, особливу увагу акцентувати на aнcaмблевocтi хорового виконання, удосконалювати так1 вокально-хoрoвi навички, як дикцiя, iнтoнaцiя звуковедення тощо. Належна вокально-хорова технiкa е запорукою високого рiвня виконання будь-якого хорового твору, що зумовлюе важливють розроблення ефективних методик удосконалення вокально-хорових навичок.
Лiтерaтурa
1. Велнура, О. О. Змicт ствацьких навичок учтв мо-лодшого шкiльнoгo вжу зaгaльнoocвiтнiх закладв [Текст] / О. О. Велиура // Вicник Черншвського национального педагопч-ного унiверcитету. - 2015. - Вип. 124. - C. 70-73. - Режим доступу: http://visnyk.chnpu.edu.ua/ ?wpfb_dl=21
2. Дем'янко, Н. Про методику вокально-хорово! ро-боти Д. G. Огороднова та необхвдшсть ii впровадження [Текст] / Н. Дем'янко // Збiрник наукових праць Полтавсь-кого державного педaгoгiчнoгo ушверситету iменi В. Г. Короленка. - 2005. - Вип. 3 (42). - С. 228-233.
3. Коломоець, О. М. Хорознавство [Текст]: навч. пос. / О. М. Коломоець. - К.: Либвдь, 2001. - 168 с.
4. Лебедева, Н. В. Развитие вокально-хоровых навыков у школьников на уроках музики [Текст] / Н. В. Лебедева // Муниципальное образование: инновации и експеримент. - 2011. - № 3. - C. 60-62.
5. Огороднов, Д. Е. Воспитание певца в самодеятельном ансамбле [Текст] / Д. Е. Огороднов. - К.: Музична Украша, 1980. - 66 с.
6. Ростовський, О. Я. Методика викладання музики у початковш шю^ [Текст]: навч.-метод. пос. / О. Я. Ростовський. - 2-е вид., доп. - Тернопшь: Навчальна книга -Богдан, 2011. - 216 с.
7. Черкасов, В. Вокально-хорова робота й формування ствацьких навичок учтв на уроках музичного мистецтва [Текст] / В. Черкасов // Наукж записки. -2012. - Вип. 107. - C. 26-35.
8. Черкасов, В. Ф. Теoрiя i методика музично! освпи [Текст]: навч. пос. / В. Ф. Черкасов. - Тернопшь: Навчальна книга - Богдан, 2014. - 472 с.
9. Юрчук, С. В. Робота над вокально--хоровими навичками [Текст]: метод. пос. / С. В. Юрчук; Хмельниць-кий державний центр естетичного виховання учнiвcькoi молодо - Хмельницький, 2011 - 22 c.
10. Ятло, Л. Принципи сшвацького звукоутворення та деяю особливосп роботи над ним в дитячому хoрi [Текст] / Л. Ятло, Л. Ятло // Психолого-педагопчш пробле-ми сшъсько! школи. - 2007. - № 23. - С. 111-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppps_2007_23_21
References
1. Veligura, O. O. (2015). Zmist spivac'kyh navychok uchniv molodshogo shkil'nogo viku zagal'noosvitnih zakladiv. Visnyk Chernigivs'kogo nacional'nogo pedagogichnogo univer-sytetu, 124, 70-73. Available at: http://visnyk.chnpu.edu.ua/ ?wpfb_dl=21
2. Dem'janko, N. (2005). Pro metodyku vokal'no-horovoi' roboty D. Je. Ogorodnova ta neobhidnist' i'i' vprovadzhennja. Zbirnyk naukovyh prac' Poltavs'kogo derzhavnogo pedagogich-nogo universytetu imeni V. G. Korolenka, 3 (42), 228-233.
3. Kolomojec', O. M. (2001). Horoznavstvo. Kyiv: Lybid', 168.
4. Lebedeva, N. V. (2011). Razvitie vokal'no-horovyh navykov u shkol'nikov na urokah muziki. Municipal'noe obra-zovanie: innovacii i eksperiment, 3, 60-62.
5. Ogorodnov, D. E. (1980). Vospitanie pevca v samo-dejatel'nom ansamble. Kyiv: Muzichna Ukraina, 66.
6. Rostovs'kyj, O. Ja. (2011). Metodyka vykladannja muzyky u pochatkovij shkoli. Ternopol: Navchal'na knyga -Bogdan, 216.
7. Cherkasov, V. (2012). Vokal'no-horova robota j for-muvannja spivac'kyh navychok uchniv na urokah muzychnogo mystectva. Naukovi zapysky, 107, 26-35.
8. Cherkasov, V. F. (2014). Teorija i metodyka muzy-chnoi' osvity. Ternopol: Navchal'na knyga - Bogdan, 472.
9. Jurchuk, S. V. (2011). Robota nad vokal'no-horovy-my navychkamy. Khmelnyckyj, 22.
10. Jatlo, L., Jatlo, L. (2007). Pryncypy spivac'kogo zvu-koutvorennja ta dejaki osoblyvosti roboty nad nym v dytjachomu hori. Psyhologo-pedagogichni problemy sil's'koi' shkoly, 23, 111117. Availble at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppps_2007_23_21
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Оршанський Л. В.
Дата надходження рукопису 19.01.2016
Стець Галина Володимирiвнa, кандидат педагопчних наук, старший викладач, кафедра методики музичного виховання i диригування, Дрогобицький державний педагопчний ун1верситет iм. 1вана Франка, вул. I. Франка, 24, м. Дрогобич, Укра1на, 82100 E-mail: stetshalyna@ukr.net
