CC BY
8ПРАКСЮЛОГ1ЧНИЙ ТА КОМПЕТЕНТ1СНИЙ ЩДХОДИ ЯК МЕТОДОЛОГ1ЧНА ОСНОВА ФАХОВО1 ПОДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Mimeea А.М.
концертмейстер кафедри теорИ i методики музично'1 освти та хореографа Мелтопольського державного педагогiчного унiверситету iM. Б. Хмельницького Врубель Г.Ф. концертмейстер кафедри теорИ i методики музично'1 освти та хореографа Мелтопольського державного педагогiчного }miверситету м. Б. Хмельницького
PRACTICAL AND COMPETENTIAL APPROACHES AS A METHODOLOGICAL BASIS FOR THE PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE MUSIC TEACHERS
Mitieva A.,
concertmaster of the department of theory and methods of music education and choreography Melitopol State Pedagogical University B. Khmelnytsky
Vrubel A.
concertmaster of the department of theory and methods of music education and choreography Melitopol State Pedagogical University, B. Khmelnytsky DOI: 10.5281/zenodo.7560112
Анотащя
У статп виокремлеш праксюлопчний та компетентюний щдходи як методолопчна база професшно! щдготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Праксюлопчний щдхщ автори розкривають з по-зицп практико-орiентовано! дiяльностi вчителя музичного мистецтва у робот i3 шкiльним хоровим коле-ктивом та грунтуе його на цiннiсному ставленш педагога-музиканта до хорово! музики як високого мистецтва та процесу власно! творчо! дiяльностi. В свою чергу компетентнiсний пiдхiд подано у ракурс оно-влення розумiння рот вчителя музичного мистецтва у навчально-виховному процес сучасно! школи та оволодшня ним професiйно-важливими якостями та умшнями. Авторами розкрито специфiку формування професшних знань й умiнь студентiв в умовах вивчення циклу диригентсько-хорових дисциплш.
Автори пiдкреслюють, що упродовж навчання у ВНЗ, студент повинен опанувати диригентсько -хо-рову дiяльнiсть у таких видах, як: власне диригування, ств, гра на музичному шструменп. Концевою метою навчання стае формування i розвиток фахових компетентностей як д1яльнюних характеристик, тобто готовнють i здатнiсть майбутнього вчителя музичного мистецтва до практичного виявлення набутих фахових знань, умшь i навичок щд час роботи iз шк1льним хоровим колективом. Така практична зорiентова-нiсть фахового навчання дозволяють студенту-музиканту розв'язувати iснуючi проблеми, а також проек-тувати сво! професшш педагогiчнi ди.
Наголошено на важливосп опанування студентами-музикантами здiбностей до керування хоровим колективом, набуття фахово! компетентности як особистюно-цшнюно! здiбностi. Пiдкреслена важливють розвитку особистюно! внутршньо! мотивацп та активно! iндивiдуально! позицп здобувачiв вищо! освiти у цьому процесi. Описаш протирiччя мiж потребою включення у змют фахового навчання майбутнiх вчите-л1в музичного мистецтва педагогiчних технологш, спрямованих на розвиток !х адаптивних умiнь, i ввдсу-тнiстю педагопчно! щдтримки здобувачiв у процесi 1х адаптаци до диригентсько-хорово! дiяльностi як складово! педагогiчно! дiяльностi вчителя музичного мистецтва закладiв загально! середньо! освгга. Ви-значаються педагогiчнi завдання, яш передбачають практичну спрямованiсть професiйного навчання сту-дентiв мистецьких спецiальностей.
Abstract
The article highlights the practical and competence approaches as a methodological basis for the professional training of future music teachers. The author reveals the practical approach from the point of view of practice-oriented activity of a music teacher and bases it on the valuable attitude of a music teacher to music as art and the process of personal creative activity. In its turn, the competence approach is presented in the perspective of updating the understanding of the role of the music teacher in the educational process of a modern school and mastering of professionally important qualities and skills. The author reveals the specifics of the formation of professional knowledges and skills of students in the context of studying the cycle of conducting and choral disciplines. The author emphasizes that during the study at the university, the student must master conducting and choral activities in such forms as: his/her own conducting skills, singing, playing a musical instrument. The ultimate goal of the
learning process is the formation and development of professional competencies as activity characteristics, that is, the readiness and ability of the future teacher of music to practically identify the acquired professional knowledge, skills and abilities while working with the school choir. Such practice-oriented professional training allows a musical student to solve existing problems, as well as to design their professional pedagogical actions.
The importance of mastering by music students the ability to manage a choir, acquiring professional competence as a personal and value ability was emphasized. The importance of developing personal internal motivation and active individual position of higher education students in this process is emphasized. The contradictions between the need to include pedagogical technologies aimed at developing their adaptive skills in the content of professional training of future music teachers, and the lack of pedagogical support for students in the process of their adaptation to conducting and choral activities as a component of pedagogical activity of a music teacher of general secondary education institutions. Defined are pedagogical tasks which provide for the practical orientation of professional training of students of artistic specialties.
Ключовi слова: праксюлопчний компетенпсний шдхвд, вчитель музичного мистецтва, адаптащя, на-вчально-виховний процес.
Keywords: praxeological competence approach, music teacher, adaptation, educational process.
Змши в характерi освгга, и спрямованосп, ць лях, зшсп, характерш для початку ХХ1 столитя -все бшьш наочно направляють и на "свободный ро-звиток людини", на творчу шщитиву здобувачiв вищо! освiти та конкурентоспроможшсть i мобшь-нiсть майбутшх фахiвцiв. Змiни цiлей освiти ств-вiдносяться з глобальними завданнями забезпе-чення входження людини у сощальний свiт та при-стосування в цьому середовищi, викликають необхiднiсть постановки питания забезпечення освггою бiльш повного, особиспсно i соцiально ш-тегрованого результату. Фахове навчання майбут-нього вчителя музичного мистецтва у ВНЗ тради-цшно передбачае досягнення цшей i завдань для кожного етапу навчання. Тому на кожному еташ застосовуються методики, яш передбачають акти-вне включення здобувачiв вищо! освiти у рiзнома-нiтнi види навчально! дiяльностi.
Мистецька освiта у сучасному свiтi демонст-руе шновацшш способи, цiлi та завдання освгтньо-професiйних та наукових програм. Слад вщмггати що вибiр спецiалiзованого предмету та дидактичного дизайну вщграе важливу роль в навчальнiй дь яльностi та художньо- педагогiчному процес фахо-во! пiдготовки майбутнiх викладачiв мистецтва. Зо-крема хочемо звернути увагу на необхiднiсть iндивiдуального щдхвду, який надае можливiсть ви-користовувати новi норми, методи, засоби та темпи навчання, а також сприяють творчому формуванню майбутнього викладача музичного мистецтва. У завязку з iндивiдуальним шдхвдом треба звернути увагу i на праксiологiчний та компетентшсний тд-хвд.
У процесi фахово! пiдготовки студенпв-музи-каитiв викладачам диригентсько-хорових дисцип-лiн треба враховувати той факт, що сьогодення ха-рактеризуеться розвитком сучасного хорового мис-тецтва, насичення його великою кiлькiстю сучасно! хорово! лiтератури. У зв'язку з цим важливо сфор-мувати патрютичний смак до украшсько! хорово! культури у майбутнiх вчителiв музичного мистец-тва, замотивувати !х до використання укра!нського тсенного фольклору у практичнiй дгяльносп з шш-льним хоровим колективом та умшня популяризу-вати творчють хорових укра!нських композиторiв на рiвнi iз високими зразками свiтово! хорово! ку-
льтури. В процесi фахово! пiдготовки особливе зна-чення мае проходження майбутнiми вчителями музичного мистецтва педагопчно! практики. Майбу-тш фахiвцi стискаються з рiзними ситуациями. Це може бути пов'язано як с професшними навичками так i з психологiчними. Разом з психолопчними причинами здобувачi освiти можуть зикнутися з недорозвиненим фаховим володiниям музичним ш-струментом, недостатнiм умiнням належно демон-струвати музичнi твори i пiснi пiд власний супро-ввд, показ зрозумiлого диригентського жесту (ауф-такт) тощо. Але справа не лише в тому, чи систематично вщввдувались заняття здобувачем, адже це не завжди гарантуе якiсного набуття ним фахових знань i навичок. Дуже важливо у щдгото-вщ майбутнiх вчителiв музичного мистецтва ви-найти методики, якi спрямоваиi на особисту защка-вленiсть та вмотивоване прагнення практично за-стосувати у майбутньому набутi знання на практищ роботи з шкiльним хоровим колективом, розумшня що це не ввдбуваеться без пiдвищення шдиввдуаль-ного фахового рiвня здобувача вищо! освiти та системного тдходу до оволодшня ним необхiдними компетентностями для диригентсько! творчостi.
Нам цiкава думка О.Романово!, яка зазначае, що здатнiсть приймати складнi самостiйнi рiшення у фаховш дiяльностi, умiння адаптуватися до умов навколишнього середовища з використанням шфо-рмацiйних i комунiкацiйних технологiй сьогодт постае основними вимогами до випускнишв вишiв (Романова,2012: 63). Ми, звичайно, погоджуемося iз поданою думкою, однак треба зауважити, що ю-нуе вiрогiднiсть змiни формата викладання, ввдпо-вiдно до цивiлiзацiйних викликiв i технiчного про-гресу, коли молодому фахiвцевi необхiдно буде прилаштовуватися до обставин та умов роботи i шукати альтернативнi i дiевi шляхи викладання фа-хового предмету (наприклад в синхронному або асинхронному режимi онлайн-навчання).
В цьому контекстi варто звернутися до думки Л. Кондрашово!, яка зазначае: "Змша функцiй су-часного вчителя у зв'язку з соцiалiзацiею шильного життя i здшсненням особистiсноi спрямовано-стi педагогiчного процесу, створення освiтнього се-редовища, який стимулюе розвиток творчо! особи, зумовлюе пошук засобiв, що позитивно впливають на подальше вдосконалення професшно! позицii
учителя i активно! позицп учшв" (Кондра-шова,2008: 3).
Водночас виникають протирiччя мiж потребою включения у змют фахового навчання майбут-нiх вчителiв музичного мистецтва педагопчних те-хнологiй, спрямованих на розвиток !х адаптивних умiнь (в тому чи^ диригентсько-хорово! майстер-ностi), i вiдсутнiстю педагопчно! пiдтримки здобу-вачiв у процесi адаптацi! до диригентсько-хорово! дiяльностi як складово! педагогiчно!' дiяльностi вчителя музичного мистецтва загальноосвiтньо! школи.
Змют означено! нами проблеми, суть яко! по-лягае у визначеннi змюту праксiологiчного i компе-тентiсного тдходу до фахово! пiдготовки вчителя музичного мистецтва складають саме виокремленi вище протирiччя.
Так, А. Козир зазначае, що "особливютю музи-чно-педагогiчно! д1яльносп е вирiшення педагопч-них завдань засобами музики, а художиьо-творчi параметри стають головним складником дiяльностi педагога-музиканта" (Козир, 2008: 301).
С. Свггайло, створюючи методику роботи май-бутнього хормейстера з дитячим ствацьким колек-тивом, вважае, що компетентнiсна концепщя про-фесiйно! освiти мае спрямовуватися на вдоскона-леннi пiдготовки спещалспв, шляхом формування у них фахово! музично! компетентностi як складово! професiоналiзму i охоплювати особистiснi характеристики, теоретичш музичнi знання, практичш здатностi у сферi професiйно!' музично! д1яльносп (Свiтайло 2016: 68).
Об'ектом навчання е диригентсько-хорова д1я-льнють у таких видах: диригування, ств, гра на му-зичному шструменп. Кiнцевою метою навчання стае формування i розвиток фахових компетентно-стей як д1яльнюних характеристик, тобто готов-нiсть i здатнiсть здобувача вищо! освiти до практичного виявлення набутих фахових знань, умiнь i на-вичок. Така практична зорiентованiсть фахового навчання дозволяе студенту розв'язувати iснуючi проблеми, а також проектувати сво! дi! у наступнiй професшнш дiяльностi.
Доцiльним постае вирiшения шляхiв iснуючих навчальних проблем, враховуючи те, що праксюло-пя припускае рефлекаю та передбачае звернення до суб'ективного навчального досвiду. Навчальнi ситуацп, в яких здобувач виявив свою самостш-нiсть, уможливлюе переосмислення викладачем педагопчних дш з метою попередження небажано! навчально! ситуацп. Необхiдним стае спрямування здобувача вищо! освiти до самотзнання, вироб-лення потреби врегульовувати свою навчальну дiя-льнiсть. Здобувач набувае фаховi компетенцп, як1 передбачають його певну активнiсть, яка вирiшу-еться, насамперед, його особистою позищею, його вмiниям використовувати свiй життевий та навча-льний досвiд у практичному самовираженш та професшнш самореалiзацi! (Сегеда, 2016: 117).
Особистюну позицiю здобувача ми можемо розглянути як як1сть, що потребуе розвитку, харак-теризуе цiннiснi, iнiцiативне, вщповвдальне став-лення до навчально! д1яльносп, !! змiсту, завдань та
результапв. Виявляеться в yMiHHi виявляти музичш здiбностi в навчальнiй дiяльностi, бажанш здшсню-вати самоаналiз, створювати умови для саморозви-тку, оцiнювати сво! навчальш досягнення, е перед-умови фахово! компетентности
Однак реалп сьогодення не означають, що впровадження компетентнюного та праксюлопч-ного пiдходiв у фаховому навчаннi майбyтнiх вчи-тел1в музичного мистецтва мають нiвелювати про-цеси розвитку у сyспiльствi. Навпаки, запланована проекцiя щодо навчання з опорою на навчальний досвiд значно збагачуе та розширюе творчi можли-востi здобувача вищо! освiти, а його навчальна д1я-льнiсть набувае нових рис. З ще! позицп, все бшь-шого значения набувають мистецьк1 цiнностi, що мiстяться у взiрцях свiтово! та укра!нсько! музики i своею довершенiстю спонукають здобувача до са-мовдосконалення.
Для нашого дослвдження вирiшальним е те, що в контекст компетентнiсного та праксiологiчного пiдходiв увага концентруеться на важливостi нако-пичення майбyтнiм педагогом-музикантом навчального досвщу, потреби пошуку iнформацiй та !! перетворення; формyваннi нових понять вщповщно специфiки диригентсько-хорового навчання. Про-цес навчально! роботи здобувача над рiзноманiт-ними музичними творами передбачае творчий характер цiе!' дiяльностi.
У контекст компетентнiсного та праксюлопч-ного пiдходiв до фахового розвитку майбутшх вчи-тел1в музичного мистецтва визначеш завдання щодо yправлiния процесом адаптаци. Цi завдання стають дiагностичними в контекст iидивiдyаль-ного розвитку кожного здобувача, i на основi ви-вчення його психолого-фiзiологiчних особливостей дозволяють розробити прогностичну карту, тобто спостертати за характером змiн адаптивного про-цесу, динамiкою просування його в фаховому розвитку, проектувати й оргашзовувати рiвномiрне включення всiх видiв навчально! дiяльностi для га-рмошзацп процесу адаптацп, цiлiсно впливати на iндивiдyальний фаховий розвиток особистостi здобувача вищо! освгги, внаслiдок чого вш мае змогу оволодiти низькою взаемопов'язаних фахових знань, а також переносити !х iз однiе! дисциплши до шшо!'; створювати атмосферу сшвтворчосп, вза-емоповаги, доброзичливостi для шщшвання процесу самоствердження здобувача як творчо! особи-стостi; формувати через активiзацiю iидивiдyаль-них навчальних можливостей його фахово! компетенцп, необхiднi для подальшо! педагогiчно!' дiяльностi.
Висновки. Застосування компетентнiсного та праксiологiчного пiдходiв у фаховому розвитку майбутшх вчителiв музичного мистецтва передбачае врахування таких положень:
- необхщнють спиратися на навчальний дос-ввд здобувача вищо! освгга в процесi набуття ним фахових знань i розвиток умшь;
- установка на самовдосконалення через ре-флексивний аиалiз власних дш та усввдомлення ми-стецьких цшностей;
- спрямування до практичного застосування в навчальнш дiяльностi набутих фахових знань;
- створення проекци щодо iндивiдуального фахового розвитку здобувача вищо! освiти.
Ввдтак можемо зазначити що у процесi набуття фахових компетентностей та культурного зрос-тання особистостi майбутнього вчителя музичного мистецтва важлива роль вiдводиться моделю-ванню, розробцi та реалiзацi! творчо! сшвпращ здобувача освiти та освггньо! програми на засадах пракчюлопчно! парадигми, яка пiдвищуe роль культурно! сутносп майбутнього вчителя музичного мистецтва.
Проведене дослщження виявило важливiсть на заняттях дисциплiн диригентсько-хорвого циклу використовувати компетентнюний та праксюлопч-ний пiдходи до фахово! пiдготовки мистецьких ка-дрiв. однак це не вичерпуе змюту проблеми, що ви-вчаеться.
Список лггератури
1. Алексеева О.Ф. Индивидуально-психологический фактор адаптации субъекта учебной дея-тельности:Ки!в: Наука. 1995. С. 23.
2. Козир А.В. Професшна майстернiсть учи-телiв музики: теорiя i практика формування в сис-темi багаторiвнево! освiти: монографiя / А.В. Козир. К.: Вид-во НПУ iменi М.П. Драгоманова. 2008. 380 с.
3. Кондрашова Л.В. Професшна позищя уч-нiв / Л.В. Кондрашова // педагопка вищо! та серед-ньо школи: Збiрник наукових праць / гол. ред. -проф. Буряк В.К. Кривий Рк-: кдпу. 2008. № 21. С. 498.
4. Романова О.В. Модель формирования профессиональной компетентности учителя / О.В. Романова // Педагопка вищо! та середньо! школи: Збь рник наукових праць / за ред. Доктора пед. наук, проф. З.П. Бакум. - Кривий Рп-: КП1 двнз «КНУ». 2012. № 35. С. 413.
5. Падалка Г.М. Музична освiта в УкраМ: концептуальнi аспекти / Г.М. Падалка // Теорiя i методика мистецько! освiти. Наукова школа Г.М. Па-далки. Колективна монографiя / щд наук. ред. А.В. Козир. - К.: НПУ iменi М.П. Драгоманова. 2010. С. 21-56.
6. Педагопчш принципи як праксюлопчна основа методики формування музично-педагопч-ного професiоналiзму у процесi диригентсько-хо-рово! щдготовки вчителя музики. Музично-педаго-пчний професiоналiзм вчителя мистецтва: iсторiя, методолопя, освiтня практика:Авт кол.; за заг.ред. Н.А. Сегеда. Мелiтополь: Видавництво Мелтго-польського державного педагогiчного унiверситету iменi Богдана Хмельницького. 2016. С.105-113.
7. Свиайло С. Методика роботи з дитячим хоровим колективом: навч.-метод. поабник для студ. вищих навч. закладiв Ш-IV рiвня акредитацп. - К.: Ушв. коледж Ки!вського унiверситету iм. Бориса Гршченка. 2016. С. 140.
