CC BY
31
УДК [378.091.212:78.071.2]: 005.336.2 DOI 10.25128/2415-3605.20.1.8
ТЕТЯНА БАГР1Й
Ш ORCID 0000-0002-0589-3245 musa2016@ukr.net викладач
Мелггопольський державний педагогiчний ушверситет iм. Богдана Хмельницького вул. Гетьманська, 20, м.Мелгтополь
ВИКОНАВСЬКА КОМПЕТЕНТН1СТЬ ЯК РЕСУРС ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА-МУЗИКАНТА
Розглянуто питання професшно'1' пiдготовки майбутнього педагога-музиканта до виконавсько'1' дiяльностi. Проаналгзовано погляди укратських i зарубiжних науков^в щодо тлумачення поняття «компетентнкть», визначено суть поняття «виконавська компетенттсть». Актуал1зовано проблему формування виконавсько'1' компетентностi, висвiтлено роль теоретичних знань i практичних умiнь у профестному становленнi майбутнього педагога-музиканта. Зосереджено увагу на специфiцi музично-nедагогiчно'i тдготовки, яка поеднуе в собi педагогiчну, хормейстерську, музично-виконавську дiяльнiсть. Акцентовано увагу на умiннi самостшно узагальнювати й систематизовувати отримат знання. Вказано креативну складову у розвитку музично-творчого потенцiалу студента. Виокремлено положення, як сприяють розвитку виконавсько'1' компетентностi майбутнього педагога-музиканта. Розглянуто основнi складовi теоретично'1' та практично'1' пiдготовки студента. Проаналiзовано роботу студента над вивченням хорового твору, де nрiоритетна роль належить умiнню прочитання нотного запису музики. Вказано особливостi прочитання авторського тексту. Наведено приклади висловлювання комnозиторiв стосовно дотримання ремарок, вказаних композитором у нотному текстi. Доведено, що виконавська компетенттсть е однiею з найважливiших i nрiоритетних на сучасному етаni, и можна вважати ключовою в структурi професшно'1' комnетентностi майбутнього фахiвця.
Ключовi слова: виконавська компетенттсть, майбуттй педагог-музикант, музично-виконавськ вмiння, колективна творча дiяльнiсть, iнтерnретацiя.
ТАТЬЯНА БАГРИЙ
преподаватель
Мелитопольский государственный педагогический ушверситет им. Богдана Хмельницкого ул. Гетьманская, 20, г. Мелитополь
ИСПОЛНИТЕЛЬСКАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ КАК РЕСУРС ТВОРЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ БУДУЩЕГО ПЕДАГОГА-МУЗЫКАНТА
Рассмотрены вопросы подготовки будущего педагога-музыканта к исполнительской деятельности. Проанализированы взгляды украинских и зарубежных ученых относительно толкования понятия «компетентность», определена суть понятия «исполнительская компетентность». Актуализирована проблема формирования исполнительской компетентности, освещена роль теоретических знаний и практических умений в профессиональном становлении будущего педагога-музыканта. Сосредоточено внимание на специфике музыкально-педагогической подготовки, которая сочетает в себе педагогическую, хормейстерскую, музыкально-исполнительскую деятельность, в частности акцентируется внимание на умении самостоятельно обобщать и систематизировать полученные знания. Выделяется креативная составляющая в развитии музыкально-творческого потенциала будущего специалиста. Выделены положения, способствующие развитию исполнительской компетентности будущего педагога-музыканта. Рассмотрены основные составляющие его теоретической и практической подготовки. Анализируется работа студента над изучением хорового произведения, где приоритетная роль принадлежит умению прочитания нотной записи музыки. Указаны особенности прочтения авторского текста. Приводятся примеры высказывания композиторов по поводу соблюдения ремарок, указанных композитором в нотном тексте. Доказано, что исполнительская компетентность является одной из наиболее важных и приоритетных на современном этапе, ее можно считать ключевой в структуре прфессиональной компетентности будущего специалиста.
Ключевые слова: исполнительская компетентность, будущий педагог-музыкант, музыкально-исполнительские умения, коллективная творческая деятельность, интерпретация.
TETIANA BAGRIY
musa2016@ukr.net teacher
Melitopol State Pedagogical University named Bohdan Khmelnitsky 20 Hetmanska Str., Melitopol
PERFORMING COMPETENCE AS A RESOURCE OF CREATIVE DEVELOPMENT OF THE FUTURE TEACHER- MUSICIAN
The need to improve the process of formation of the performing competence of the teacher-musician is explained by the rapid socio-cultural changes in society. Musical education pedagogy has accumulated experience in developing performing skills and the process of forming the future competency of a future music teacher has not yet been well understood. The purpose of the article is to reveal the essence of performing competence of the future music teacher in the conditions of professional conductor-choral training. The article analyzes the views of Ukrainian and foreign scholars on the interpretation of the concept of competence, the essence of the concept of performing competence is defined. The problem of formation of performing competence, the role of theoretical knowledge and practical skills in the professional formation of the future teacher-musician have been updated. The author focuses on the peculiarities of music-pedagogical training, which combines pedagogical, choirmaster, music-performing activities. In particular, the emphasis is placed on the ability to self-generalize and systematize the gained knowledge. The creative component in the development of the student's musical and creative potential stands out. Factors that contribute to the development of the performing competence of a future music teacher are distinguished. The basic components of theoretical and practical preparation of the student are considered. The student's work on the study of choral work is analyzed, where the priority role belongs to the ability to read musical score. The peculiarities of reading the author's text are indicated. Examples of composers' expressions regarding following the remarks indicated by the composer in the musical score are provided. The author notes that the performance process is not only an embodiment of the composer's design, but also the creation of his own performance interpretation. Collective activity in choral class is creative and promotes motivation for future professional activity. The research shows that performing competence is one of the most important priority in the structure of professional competence of the future specialist
Keywords: performing competence, future teaher-musician, musical and performing skills, collective creative activity, interpretation.
Сощальш, полгшчт та eKOHOMi4Hi змши, яК вщбуваються в Укра!т, суттево впливають на процеси модертзацп системи професшно! музично-педагопчно! освгш. Серед актуальних завдань вищо! школи центральне мюце належить пошуку оптимальних шляхiв тдготовки педагопчних кадрiв, визначенню ново! стратеги тдготовки педагога-музиканта. «Сучасний вчитель музики, - вказуе Н. Лаврентьева, - повинен бути конкурентно спроможним, вмгги швидко адаптуватися до мшливих умов свое! професшно! дiяльностi, володгш творчим мисленням, сучасними психолого-педагопчними знаннями, вмшнями та навичками, що визначають його професшну компетенттсть, систематично поповнювати сво! знання, постшно вдосконалювати спещальт вмшня, узагальнювати i переносити !х на рiзнi види музично-педагопчно! дiяльностi» [6, с. 38].
З огляду на змши, яю вщбуваються в сустльстш, зростае роль одного iз прюритетних напрямюв тдготовки фахiвця в галузi музичного мистецтва - виконавського напрямку, який е основою музично-педагопчно! дiяльностi.
Процес формування виконавсько! компетентносп майбутнього педагога-музиканта недостатньо вивчений, незважаючи на те, що в педагопщ музично! освгги накопичений досвщ щодо формування виконавських умшь та навичок. Проблема виконавсько! компетентносп ниш е актуальною i створюе передумови для !! дослщження.
Мета статт розкрити суттсть виконавсько! компетентности майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах фахово! диригентсько-хорово! тдготовки.
Удосконалення професшно! тдготовки майбутнього педагога-музиканта дослщжувалося провщними науковцями в шлузГ музично-педагогiчно! освГти Б. Критським, Л. Рапацькою, Г. Цитним. Актуальнiсть проблеми виконавсько! тдготовки, розвитку музично-виконавських умшь вщображет в працях багатьох дослщниюв, зокрема: О. Андрейко, Е. Куршева,
В. Муцмахера, О. Шульпякова. Формуванню творчих якостей музиканпв присвяченi роботи Я. Бiрзкопс, I. Одiнокова, Т. Шевченко. У сучасних наукових дослiдженнях В. Белшово!, М. Давидова, О. Марково!, В. Москаленка питання професшно! тдготовки педагога-музиканта висвiтлюються, з одного боку, як становлення особистосп вчителя, а з шшого - як процес професшно! тдготовки майбутнього фахiвця,
Окремi аспекти оцiнки якостi пiдготовки фахiвцiв у галузi музично! педагогiки висвплювалися в працях Л. Арчижнiково!, С. Горбенка, Н. Гуральник, О. Олексюк, Г. Падалки, О. Рудницько!, О. Щолоково!.
Аналiз наукових дослiджень свщчить про рiзнi погляди вчених на проблему компетентносп.
Дослiджуючи проблему розвитку компетентности О. Боднар дае авторське визначення цього поняття: професшна компетентнiсть - це базова характеристика дiяльностi спецiалiста; вона включае як змютовий (знання), так i процесуальний (умшня) компоненти i мае головт суттевi ознаки, а саме: мобшьтсть знань, гнучкiсть методiв професiйно! дiяльностi i креативнiсть мислення [2, с. 130-135].
М. Лашкул виконавську компетенттсть розглядае як «штегральне особистiсне утворення, яке виражаеться в готовностi до виконавсько! дiяльносri» в теоретичнiй та практичнш галузях. Теоретична готовнiсть передбачае оволодшня комплексом знань з теори, iсторi! та естетики музичного мистецтва, можливютю !х постiйного накопичення й поновлення, а практична готовнють вимагае оволодшня арсеналом професшних виконавських якостей, умшь i навичок [8, с. 244].
Британський учений Дж. Равен розглядае компетенттсть як специфiчну здатнють, необхiдну для ефективного виконання конкретно! дп у конкретнiй предметнiй галуз^ що включае вузькоспецiальнi знання, особливi предметнi навички, способи мислення, а також розумшня вiдповiдальностi за власш дi! [10, с. 156].
Аналiз лiтератури засвщчуе, що трактування поняття «компетенттсть учителя» мютить характернi властивосп особистостi педагога, знання та вмшня, необхiднi для його професiйно! дiяльностi. З погляду на дослiдження проблеми компетентностi можемо зробити висновок, що виконавська компетентнiсть - це сукупнють теоретичних знань, практичних умiнь, якостей особистосп, професшного досвщу, яка дае можливють здiйснювати виконавську музичну дiяльнiсть.
Необхiднiсть удосконалення професiйно! пiдготовки педагога-музиканта в сучасних умовах освггньо! практики актуалiзуе потребу в становленнi педагога-музиканта як креативно! особистосп, здатно! до нестандартного виршення творчих завдань. Н. Лаврентьева вщзначае, що вищi навчальт заклади педагогiчного спрямування е реальними суб'ектами реформування освiтньо! системи, оскшьки в процесi професiйного становлення майбутнього педагога задаються базовi освiтнi парадигми, змiстовi та технологiчнi основи оргатзацп освiтнього процесу, у т. ч. формування творчого мислення сучасного вчителя музики [6, с. 11].
У професшному розвитку майбутнього педагога-музиканта особлива роль належить виконавським дисциплшам, тому необхщно звернути увагу на професшний рiвень компетентностi майбутнього фахiвця в умовах колективних виконавських занять. Якють оволодшня навичками виконавсько! дiяльностi характеризуе особиспсть майбутнього педагога-музиканта i його професiйну виконавську компетентнiсть. Специфша музично-педагогiчно! дiяльностi полягае у виршент поставлених завдань засобами музичного мистецтва i поеднуе в собi педагопчну, хормейстерську, музично-виконавську дiяльнiсть, яка в сво!й основi спираеться на вмшт самостiйно узагальнювати й систематизувати отримат знання.
Професiйна дiяльнiсть майбутнiх педагопв-музиканлв у галузi музичного мистецтва й музично! освгги передбачае високий рiвень пiдготовки майбутнього фаивця. Та, на жаль, дуже часто випускники не готсш до самостiйно! професiйно! дiяльностi, а iнколи i виявляеться !хня творча неспроможнiсть. У зв'язку з цим особливо! актуальносп набувають завдання формування таких якостей майбутнього спещалюта у сферi музично-педагогiчно! дiяльностi, яю дозволять йому самостiйно, творчо засвоювати й переробляти музичну iнформацiю, що постшно змшюеться.
Диригентсько-хорова пiдготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва займае особливе мюце в його професшному становлент. I саме заняття хорового класу е одтею з тих дисциплш, яка мютить рiзнi компоненти виконавсько! дiяльностi. Хоровий спiв, як вид мистецтва, передбачае творчу атмосферу й своерщну хорову оргатзацда у вишах з музично-педагогiчним напрямком. Враховуючи специфiку пiдготовки майбутнього педагога-музиканта, освпнш процес повинен базуватися на принципах активно! практично! i виконавсько!
дiяльностi, де найбшьш повно набуваються професшш навички творчо1 роботи з колективом. Готовшсть до колективно1' творчо1' дiяльностi стае прiоритетною у визначеннi критерив повноцiнноï пiдготовки майбутнього фахiвця.
Особливо важливою, як засiб дiяльностi i ресурс розвитку музично-творчого потенцiалу студента, е креативна складова в його шдготовщ. Як вщомо, творчi здiбностi найбiльш повно виявляються й розвиваються в мистецтвi. Творчiсть розглядаеться як дiяльнiсть, що породжуе дещо яюсно нове, яке вирiзняеться неповторнiстю та оригшальшстю. Французький вчений А. Пуанкаре зазначав, що суть творчосп полягае в створенш нових корисних комбшацш; творити - означае вирiзняти, вибирати [9, с. 411].
Найбшьш яскраво цей процес виявляеться в музичному мистецга, адже в цш сферi постшно вiдбуваеться оцiнка, аналiз музичних явищ. Безумовно, це дуже важливо для виховання потреби в цьому мистецтвт Творчють е атрибутом у музично-педагопчнш дiяльностi. У процесi всього перюду навчання для студента особливо цшним е набуття й накопичення професшного досвiду. Цей досвiд передаеться безпосереднього педагогом тд час навчального процесу i в самостшнш робой студента для оволодшня тими чи шшими навичками професiйноï дiяльностi.
Хоровий ств, як вид мистецтва, передбачае творчу атмосферу й своерщну хорову оргашзащю у вишах з музично-педагопчним напрямком.
У становленнi майбутнього педагога-музиканта, керiвника хорового колективу основоположного значення набувае виконавська хорова дiяльнiсть. На заняттях хорового класу практично застосовуються тi знання, якi студенти отримують з музично-теоретичних дисциплiн, а саме:
- музично-теоретична грамотнють;
- «текстова грамотнють»;
- знання принципiв трактовки;
- знання принцитв i прийомiв самостiйноï роботи;
- знання особливостей вокально-хоровоï роботи;
- знання репертуару.
Виконавсью компетенцiï в практичнiй диригентсько-хоровш пiдготовцi розглядаються як оволодiння такими вмшнями й навичками:
- умшня виконувати хорово1' твори рiзноï форми й стилю;
- умшня розкривати художнш образ на основi прочитання музичного й литературного
текстiв, а також власного виконавського досвщу;
- умшня самостшно працювати над хоровою партитурою;
- оволодшня навичками читати з аркуша;
- оволодшня шкшьним тсенним репертуаром рiзних вiкових груп [11].
Засвоення теоретичного i практичного навчального матерiалу сприяе формуванню виконавсько1' компетентностi. Одним з найважливiших чинниюв, що зумовлюе ïï якiсть, е досконалють пiзнання й творчий тдхщ в освоеннi музичного твору. Розглянемо деяю з цих положень.
Проблема усвщомленого виконання, глибоке проникнення в музичний твiр пов'язанi з прочитанням авторського тексту, який мае сво1' особливосп. I. Арановська зазначае, що «яюсть створення виконавцем власно1' штерпретацшно1' моделi музичного твору детермiновано яюстю вивчення ним авторського тексту» [1, с. 59]. Тшьки з моменту виконання, яке повинно бути оргашчним продовженням i завершенням композиторського задуму, розпочинаеться справжне життя музичного твору.
Першоосновою музичного виконання е нотний текст, без якого неможлива виконавська дiяльнiсть. Нотний текст - система кодування. Проблема усвщомленого виконання, глибоке проникнення в музичний твiр пов'язаш з прочитанням авторського тексту, який мае сво1' особливосп. Зафшсований нотним записом, вiн вимагае не тшьки грамотного прочитання, а й розшифровки намiрiв композитора, а школи й таких, про яю вiн i не мiг тдозрювати. Система нотних знакiв дае можливють дуже точно фiксувати звучання музики, i майбутнш педагог-музикант повинен вщчувати, що виражають умовнi знаки.
Композитори вщзначають, що нотний запис - це лише есюз порiвняно з реальним звучанням музики. Стосовно цього мiркування американський композитор А. Копленд так висловився про нотний запис: «Деяю виконавщ з релтйним благоговiнням споглядають на друковану сторшку: кожна люфтпауза, кожне залiговане stoccato, метрономiчнi позначення
сприймаються ними як святиня. Я завжди сумшваюся, принаймнi внутрiшньо, перш шж пiдiрвати 1хню довiрливу iлюзiю. Меш хотiлося, щоби нотний запис, нашi прийнятнi вказiвки темтв i динамши були цiлком точними, але заради справедливости треба визнати, що друкована сторшка - це тiльки деяке наближення до бажаного. Це всього лише вказiвка на те, наскшьки близько у викладенш на папeрi композитор прислухався до сво1х найпотаемшших думок. I за межами цього виконавець представлений самому собЬ» [5, с. 120]. Таке висловлювання свщчить, що виконавець не повинен слшо керуватися вказiвками, оскiльки способи запису не зовшм досконалi i вагома частка припадае на самостiйнiсть виконавсько! творчосп. Вiдомий iспанський вiолончeлiст П. Казальс зазначав, що «нотний текст - це лише недосконалий спошб вираження музично! думки» [7, с. 78]. Адже ноти не можуть вщобразити вс нюанси музичного твору. I кожен музикант по^зному трактуе один i той же нотний текст.
Наприклад, нюанс тано мае бeзлiч вщтшюв, яю виражають найрiзноманiтнiшi почуття й eмоцiï, i вщ творчого мислення диригента залежить передача композиторського задуму. Творчють створюе можливють багатозначного вщображення одного i того ж твору рiзними виконавцями, що свщчить про суб'ективiзм сприйняття.
Дослщжуючи проблему музичного виконавства, I. Арановська звертае увагу на «умшня створювати iдeальнi модeлi цiлого, опираючись на найбшьш суттевi в смисловому вщношенш моменти музичного висловлювання, а також розгортати вихщний музичний задум в послщовносп мовних eлeмeнтiв, де ïxrn iндивiдуальна комбiнацiя е висловлюванням думки» [1, с. 59].
Робота студента над вивченням хорового твору повинна полягати не в максимальному дотриманш ремарок, вказiвок у нотному тексп, зокрема, i вказiвок педагога, а в самостшному ïx осмислeннi, пошуку засобiв пeрeдачi змiсту твору та передовым, iнтуïтивнiй глибинi й тонкощах переживань, здатностi подавати ïx в штонуванш, виконавськш iнтeрпрeтацiï музичного твору.
Так виявляеться потреба самовираження, активна мотиващя на творчу дiяльнiсть. Розкриваючи творчий компонент у виконавському прочитанш нотного тексту, I. Бойчев зазначае: «У майбутнього педагога-музиканта необхщно виховувати вмшня вiддiляти в тeкстi головне, простежувати в сплетшнях фактури мелодичний розвиток тканини; поряд iз мелодичним (лшшним) виховати гармонiчнe (вертикальне) бачення, щоб у складних мелодичних ф^уращях одномоментно охоплювати !'хню гармонiчну основу i на цьому будувати цшсну форму фраз, роздшв тощо. Вершиною здатносп прочитання нотно!' партитури е всеохоплювальний синтез, високорозвинене миттеве штуггивне бачення» [3, с. 15].
Хоровi заняття сприяють формуванню профeсiйно-творчиx якостей особистосп, мотивацп до майбутньоï профeсiйноï дiяльностi. У хоровому колeктивi студенти набувають виконавських умшь, навичок рeпeтицiйноï роботи. Виконавський процес е не тшьки втшенням композиторського задуму, а й створенням власноï виконавськоï штерпретаци. Кожне виконання повинно бути неповторною творчою подiею. Проводячи паралель мiж людською мовою й музичною, вщзначаемо, що в музичнiй мовi одш i тi ж нотнi знаки, як i слова, можуть штерпретуватися по^зному.
Становлення музичного образу е довготривалим процесом, наповненим пошуками засобiв музичноï виразностi, якi складають едине штерпретацшне цiлe. Виконавець-диригент повинен враховувати бeзлiч момeнтiв творчо-iнтeрпрeтацiйного процесу.
Виконавська дiяльнiсть - це основний вид самовираження музиканта-педагога, i музична штерпретащя е результатом взаемоди нотного тексту, виконавських традицш i волi виконавця. Воля допомагае долати труднощi i перешкоди на шляху до поставлeноï мети. Завдяки вольовим якостям диригент оргашзовуе колектив до активноï творчоï дiяльностi.
Украïнський диригент I. Юзюк у спогадах про свого учителя Миколу Колесу зазначае: «Тшьки сильна воля може оргашзувати весь виконавський процес. Ш допомагають внутрiшня зосередженють i активна робота образного мислення, поеднаш разом, вони спрямовують штелект студента на те, щоб вш осягнув структурний к1стяк масштабного музичного твору» [4, с. 177].
Серед властивостей музично-пeдагогiчноï квалiфiкацiï майбутнього педагога-музиканта виконавська компетентнють е однiею з найважливших i прiоритeтниx на сучасному eтапi. ïï можна вважати ключовою в структурi профeсiйного компeтeнтностi майбутнього фаxiвця.
Проведене дослiджeння вiдкривае перспективу для бшьш глибокого вивчення педагопчних умов пiдвищeння якостi профeсiйноï тдготовки майбутнього музиканта -фаxiвця.
Л1ТЕРАТУРА
1. Арановская И. В. Музыкальное исполнительство как междисциплинарный феномен / И. В. Арановская // Известия ВГПУ. - 2013. - № 8 (83). - С. 57-60.
2. Боднар О. М. Вокально-педагопчна компетенттсть майбутнього вчителя: фшософсько-педагопчний аспект / О. М. Боднар // Науковий вюник Мукачiвського державного ушверситету. - 2016. - № 20 (15). - C. 130-135.
3. Бойчев I. I. Чинники професшно1 усшшносп майбутнього музиканта-педагога як виконавця / I. I. Бойчев // Науковий вюник Ьмш'льського державного гумаштарного ушверситету: Педагопчш науки. - 2015. - Вип. 33. - С. 12- 15.
4. Гоян Я. П. Маестро. Есе / Я. П. Гоян. - К.: Веселка, 2005. - 207 с.
5. Копленд Л. Музыка и воображение / Л. Копленд // Советская музыка. - 1968. - № 4. - С. 120-122.
6. Лаврентьева Н. В. Формування творчого мислення майбутнього вчителя музики в процеа шструментально-виконавсько1 тдготовки: дис.... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. В. Лаврентьева. -Кам'янець-Подшьський, 2016. - 229 с.
7. Ларьков Н. С. Документоведение: учебник / Н. С. Ларьков. - М.: Проспект, 2016. - 416 с.
8. Лашкул М. А. Исполнительская компетентность педагога-музыканта/ М. А. Лашкул // Вестник ТГУ. - 2008. - В. 10 (66). - С. 243-249.
9. Пуанкаре А. О науке / А. Пуанкаре Ценность науки. Математические науки. - М.: Наука, 1989. -С. 399-414.
10. Равен Дж. Педагогическое тестирование: проблемы, заблуждение, перспективы; пер. с англ. / Дж. Равен. - М., 1999. - 234 с.
11. Яковлев С. Теоретическая модель формирования музыкально-исполнительской компетентности будущего учителя музыки / С. Яковлев. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.scientific-notes.ru/pdf/014-27.pdf.
REFERENCES
1. Aranovskaya Y. V. Muzykalnoe ispolnytelstvo kak mezhdyscyplynarnyj fenomen [Musical performance as an interdisciplinary phenomenon] Yzvestyya VGPU. 2013, № 8 (83), pp. 57-60.
2. Bodnar O. M. Vokalno-pedahohichna kompetentnist maibutnoho vchytelia: filosofsko-pedahohichnyi aspekt [Vocal and pedagogical competence of the future teacher: philosophical and pedagogical aspect]
3. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. - Mukachevo: Karpatska vezha, 2016, № 20 (15), рр. 130-135.
4. Boyihev I. I. Chynnyky profesiynoi uspishnosti maibutnoho muzykanta-pedahoha yak vykonavcia [Factors of the professional success of a future music teacher as a performer] Naukovyi visnyk Izmayilskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu: Pedahohichni nauky: Zbirnyk naukovykh prats. - Izmayil: RVV IDGU, 2015, Vol. 33, pp. 12-15.
5. Hoyan Ya. P. Maestro. Ese. [Maestro. Essay]. Kyiv: Veselka, 2005, 07 p.
6. Koplend L. Muzyka i voobrazhenie [ Music and imagination]. Sovetskaia muzyka. 1968, № 4, рр. 120-122.
7. Lavrentieva N. V. Formuvannia tvorchoho myslennia maibutnoho vchytelia muzyky v protsesi instrumentalno-vykonavskoi pidhotovky dys.... kand. ped. nauk 13.00.02. [Formation of creative thinking of the future music teacher in the process of instrumental and performance preparation]. Kamianets-Podilskyi, 2016, 229 р.
8. Larkov N.S. Dokumentovedenie: uchebnik. [Documentation: a textbook]. - Moscow: Prospekt, 2016, 416 p.
9. Lashkul M. Ispolnitelskaya kompetentnost pedagoga-muzykanta [The performing competence of a music teacher] Vestnik TGU. Vol. 10 (66), 2008, pp. 243-249.
10. Puankare A. O nauke [Tekst] pod red. L. S. Pontryagina. Tsennost nauki. Matematicheskie nauki. [The value of science. Mathematical Sciences]. Moscow: Nauka, 1989, pp. 399-414.
11. Raven Dzh. Pedagogicheskoe testirovanie. Problemy, zabluzhdenie, perspektivy [Pedagogical testing. Problems, delusions, prospects]. Per. s angl. Moscow, 1999, 234 р.
12. Yakovlev S. Teoreticheskaya model formirovaniya muzykalno-ispolnitelskoy kompetentnosti budushchego uchitelya muzyki. [ A theoretical model for the formation of musical and performing competence of a future music teacher]. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://www.scientific-notes.ru/pdf/014-27.pdf.
