CC BY
10ФОРМУВАННЯ ШТЕЛЕКТУАЛЬНО! КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В-МУЗИКАНТ1В У ПРОЦЕС1 МЕТОДОЛОГ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Овчаренко Н.А.
доктор педагоггчних наук, професор кафедри методики музичного виховання, cniey та хорового диригування Кривор1зького державного педагогiчного ymiверситету
THE FORMATION OF THE INTELLECTUAL COMPETENCE IN THE FUTURE TECHERS-MUSICIANS IN THE PROCESS OF METHODOLOGICAL ACTIVITY
Ovcharenko N.
Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the department in methodology of musical education,
singing and choir conducting in Krivoy Rog State Pedagogical University
Анотащя
У статп розкрито результата теоретичного дослщження актуально! проблеми сучасно! музично-педа-гопчно! освгга - формування штелектуально! компетентносп майбутшх педагопв-музиканпв у процесi методолопчно! дiяльностi. Метою статтi е виявлення теоретико-методологiчних аспектiв формування ш-телектуально! компетентностi майбутнiх педагогiв-музикантiв в процес методолопчно! дiяльностi. Ви-значено сутнють понять «штелектуальна компетентнють», «методолопчна дiяльнiсть педагога-музика-нта» та окреслено структуру методолопчно! дiяльностi педагогiв-музикантiв.
Abstract
The results of the theoretical explorations of actual problem in contemporary musical and pedagogical education such as formation of the intellectual competence of the future teachers-musicians in the process of the methodological activity are revealed in the article. The purpose of article is revealing of the theoretical and methodological aspects in formation of the intellectual competence future teachers - musicians in the process of the methodological activity. So meanings of such terms as «intellectual competence», «methodological activity of the teachers-musicians» and the structure of the methodological activity of the techers-musicians are determined and outlined there.
Ключов1 слова: штелектуальна компетентнють, методолопчна дгяльнють, майбутнш педагог-музи-кант, музично-педагопчна освгга, структура методолопчно! дгяльностг
Keywords: intellectual competence, methodological activity, future teacher-musician, musical and pedagogical education, structure of the methodological activity.
У першi десятилитя ХХ1 столптя у впчизня-нш музично-педагопчнш освт значна увага в шд-готовцi майбутнього педагога-музиканта фокусу-еться на необхiдностi формування штелектуально! компетентности яка забезпечуе динашчне мисте-цько-професiйне й особистiсне зростання в умовах стрiмкого розвитку шформацшно-технолопчного суспiльства. 1нтелектуальна компетентнiсть е заса-дничою для фахово! дiяльностi педагопв-музикан-тiв, оскiльки сприяе самоосвiтi й самореатзащ! особистостi, подоланню протирiччя мiж його ште-лектуальним й емоцшним самовдосконаленням та мистецько-практичною дiяльнiстю.
Тому, сьогодш особливо нагальним е виявлення шновацшних напрямiв формування зазначе-но! компетентностi таких фахiвцiв, до яких доць льно вiднести опанування майбутнiми педагогами-музикантами методологiею наукових дослщжень з музичного мистецтва та музично! освiти, оволо-дiння якою формуе !х здатнiсть володiти науковими методами тзнання, прийомами когнiтивних проце-сiв i застосовувати методологiчну дгяльнють в пре-дметнiй царинi з фаху.
Мета статтi - виявлення теоретико-методоло-гiчних формування iнтелектуально! компетентно-стi майбутнiх педагогiв-музикантiв в процеа мето-дологiчно! дiяльностi. Вiдповiдно до мети визна-чено наступнi завдання: розкрити сутнiсть понять «штелектуальна компетентнють», «методолопчна дгяльнють педагога-музиканта»; окреслити структуру методолопчно! дгяльносп педагопв-музикан-пв.
1нтелектуальну компетентнiсть сучаснi вченi розглядають як сукупнiсть теоретичних знань, практичних умiнь, навичок, досвiду, особистiсних якостей учителя, що дають змогу здшснювати по-шукову евристичну дiяльнiсть, самоспйно добу-вати новi знання, анатзувати дiяльнiсть учасникiв навчально-виховного процесу, приймати рiшення [2]. М. Маньшин, Т. Смиковська доречно вважа-ють, що штелектуальна компетентнють е особли-вим типом оргашзацп знань, що забезпечуе можли-вiсть прийняття рiшень у визначенш предметнiй областi. Науковцi наголошують на значенневостi iнтелекту, який визначае усшшнють будь-яко! д!я-льностi. Зпдно !х слушно! думки, iнтелектуальна
компетентнють е базовою для останшх компетент-ностей i вщграе iнтегративну роль у формуваннi професшно! компетентностi педагога [4]. Науковцi, визначаючи сутнiсть штелектуально! компетентно-стi, розглядають И як здiбнiсть володiти прийомами активних когнiтивних процесiв щодо осмислення, застосування, аналiзу, узагальнення, оцiнцi i синтезу шформаци, що дозволяе ефективно виршу-вати професiйнi завдання рiзного рiвня складностi, використовуючи сво! особистiснi якостi на основi шдивщуального стилю з метою досягнення результату у визначенш предметнiй область
У наукових доробках сучасних учених, штеле-ктуальна компетентнiсть слушно дослщжуеться од-ночасно як особистiсне i професiйне утворення, оск1льки природнi штелектуальш здiбностi особис-тостi, наразi И розумовi здiбностi, здатностi до за-пам'ятовування, знання i вмiння накопичення дос-вiду спрямовуються на досягнення лопчного, системного, аналiтичного, асощативного мислення, що викристалiзовуеться, удосконалюеться в И про-фесiйнiй дiяльностi. До важливих ознак штелектуально! компетентносп слiд ввднести И динамiч-нють, що передбачае постiйний розвиток здiбнос-тей, формування знань, умiнь та сформовашсть цiнностей штелектуально! дiяльностi, як: потреба в шзнавальнш дiяльностi, устремлшня до логiчного i системного мислення, умшня вибудовувати асоща-тивний ряд, штелектуальне самовдосконалення тощо. Тож, штелектуальна компетентнiсть визнача-еться нами як динашчне професiйно-особистiсне утворення, яке базуеться на комбшацп штелектуа-льних здiбностей, цiнностей штелектуально! дiяль-ностi та здатносп до накопичення досвiду й вико-ристання знань, умiнь для виршення стратегiчних i тактичних складних завдань в професiйнiй дiяльно-сп.
До перспективних напрямiв формування штелектуально! компетентностi майбутнiх педагопв-музиканпв слад вiднести опанування основами методологи наукового дослщження музично! освгги та музичного мистецтва, яка е системою наукових методiв пiзнання предмету дослiдження, тезаурусу наукового дослвдження, методологiчних пiдходiв та ввдповвдних !м принципiв i методiв [5, с. 125] та методолопчно! дiяльностi дослвдника, яка активь зуе розвиток наукового й системно-лопчного мис-лення, безпосередньо впливае на формування про-гностичних знань, умшь та цшностей штелектуально! працi, тобто, у цшому - iнтелектуального потенщалу особистостi. Така думка шдтверджу-еться науковими розввдками I. Сафоново!, яка слушно зазначае, що методолопчна дiяльнiсть педа-гога-дослiдника потребуе «визначення чгтко! продумано! стратеги, певного вектору наукового пошуку, що в сучасному дискурсi розглядаеться як план, прогнозування майбутнiх дiй, як бачення ви-значаючих дiяльнiсть перспектив, цшнюно-смисло-вих орiентирiв» [6, с. 180].
У кшщ ХХ столiття в педагопщ музичного ми-стецтва Е. Абдулш, вiдмiчаючи актуальнiсть i необ-хiднiсть методолопчно! дiяльностi вчителя-музика-
нта, доходить узагальнення, що процес саморозви-тку, самовдосконалення вчителя музичного мисте-цтва не можливий без умiння аналiзувати свою ми-стецько-педагогiчну дiяльнiсть; пошуку ефектив-них методiв навчання i виховання музичним мистецтвом; вивчення шновацшних методiв, методик, технологiй музичного розвитку учтв [1, с. 4]. Науковець визначае сутшсть методолопчно! дiяль-ностi через прояв здiбностi самостшно думати, по-рiвнювати, спiвставляти рiзнi точки зору, виявляти свою власну позицiю, науково обгрунтовувати та професшно обгрунтовувати И, дослщжувати про-блеми педагопки професшно! та загально! музично! освгга [1, с. 4]. Саме в процеа методологiчно! дiяльностi педагог-музикант застосовуе науковi ме-тоди тзнання для вiдбору, систематизацi! шформа-цiйного матерiалу, щоб грунтовно розкрити теми урошв музичного мистецтва; визначення сутносп музичних творiв та рiвня !х художньо! цiнностi; до-слщження рiзних iнтерпретацiй i створення влас-ного виконавського бачення творiв, що викону-ються учнями в урочнш та позаурочнiй дiяльностi.
Методологiчна дiяльнiсть педагога-музиканта е одним з найвищих видiв його iнтелектуально! дь яльносп, i включае так1 дiяльнiснi процеси як ме-тодологгчний анализ i методологгчну рефлексЮ. Методологiчний аналiз, зпдно думки Е. Абдулiна, е дiяльнiсть педагога-музиканта, яка базуеться на методолопчних знаннях свое! науки, а також сумь жних - фшософських, наукових, художнiх - областей i здiйснюеться на основi особиспсно-творчого пiдходу (дослiдницьких принципiв, методiв) до ви-явлення сутностi професiйно значенневих музично -педагогiчних проблем, !х виршення i цiлiсного наукового обгрунтування [1, с. 69]. У музично-педа-гогiчнiй теорi! до базових принцитв методолопч-ного аналiзу ввднесено: взаемозв'язку об'ективно-стi i суб'ективностi; едносп наукового i художнього; професiйно! направленосл; едностi фiлософського, загальнонаукового i конкретнонау-кового, - як1 забезпечують цшсшсть його здшс-нення. Застосування методолопчного аналiзу передбачае володiння педагогом-музикантом комплексом методiв музично -педагопчного дослiдження, а саме: теоретичних, як: аналiз i синтез, моделю-вання, науковi пiдходи тощо; емпiричних: педагоп-чне спостереження, бесiда, порiвняння, опиту-вання, вивчення музично-педагогiчного досвiду, педагопчний експеримент тощо [1, с. 69 - 72]. Для розумшня сутносп методологiчного аналiзу необ-хвдно мати уявлення про його рефлексивну основу.
У дослщженнях сучасних вчених методолопчна дiяльнiсть педагога е неввд'емною не тiльки вiд когнiтивно! активносп, а й методологiчно! рефлек-си, а саме: рефлексi! над рефлекаею у вивченнi будь-якого процесу педагопчного дослщження, i такий вид дiяльностi об'ективно мае професiйний характер. Р. Шевчук вважае, що методолопчна ре-флекая, виникае на iнтелектуальному грунп наукового пiзнання та почала вщгравати визначну роль також у сферi практики, що сприяе цшеспрямова-ному ввдбору найбiльш ефективних принцишв i способiв практично! дiяльностi. Учений доходить
висновку щодо сутносп методолопчно! рефлекси, яка е осмисленням та узагальненням процесу й ре-зультапв попереднiх спроб пiзнання для вщбору, систематизаци та удосконалення найефективнiших способiв тзнавально! дiяльностi [9].
Кожен педагог-музикант мае навчатися досль джувати самого себе, аналiзувати свою професшну дiяльнiсть, виявляти ефективнiсть застосованих ме-тодiв викладання, структурувати змiст музично! освiти й намагатися сформулювати для себе вихвдш установки, принципи цього дослвдження. Ввдпо-вiдно, до головних ступешв рефлексивно! дi! нау-ковщ ввдносять: первинний самоаналiз, конструю-вання програми саморозвитку, реалiзацiя програми, узагальнюючий аналiз [1, с. 65]. Методолопчна да-яльнiсть педагога-музиканта неможлива i без сформовано! системи мотивiв, пiзнавального iнтересу, потреби в створенш власних концепцiй досль дження професшних питань, пошуку доцiльних ме-тодiв пiзнання. Iнтенсивнiсть методологiчно! дiяль-носп педагога пов'язана з рiвнем сформованосп мотивацiйно-цiннiсно! сфери особистостi.
Специфiка методолопчно! дiяльностi полягае в тому, що вона мае зовнiшнi i внутршш прояви. З одного боку, майбутш педагоги-музиканти мають бути компетентними щодо застосування необхвд-них наукових методiв для пошуку й обробки необ-х1дно! iнформацi!, створення оригiнально! концеп-цi! дослiдження для вирiшення певно! проблеми, аналiзу основних тенденцiй розвитку вичизняно! та заруб1жно! музично! педагогши; синтезу мiждисци-плiнарного досвiду та досвщу рiзних видiв мис-тецтв для кращого засвоення учнями музичних тво-рiв; аналiзу нових теорш музично! педагогiки тощо; з шшого - на основi методологiчно! рефлекси май-бутнi фахiвцi повиннi здшснювати самоаналiз рiвня власно! мотивацi!, методолопчних знань, умiнь, здатностей здiйснювати найбiльш ефектив-
них наукових методiв пiзнання в процесi досль дження. Важливою е i здатнiсть вчителя музичного мистецтва на основi аналiзу iснуючого свiтового мистецько-педагогiчного досввду, а також власно!
рефлекси обгрунтовувати та узагальнювати мето-дологiчний досввд музично-педагопчно! освiти й музичного мистецтва, а також вщображати його в наукових та науково-методичних досл1дженнях, а саме: у науково-методичних доповвдях на науково-практичних конференцiях; методичних рекоменда-щях, навчально-методичних посiбниках; наукових статтях, квалiфiкацiйних роботах на курсах п1дви-щення квалiфiкацi! тощо.
Для успiшного здшснення перерахованих ви-дiв дiяльностi педагог-музикант повинен майсте-рно володiти методолопчним iнструментарiем, зо-крема методами самомотиваци для використання наукових методiв тзнання в професiйнiй дiяльно-стi, як: аналiзу, синтезу, узагальнення, дiагностики, конструювання, моделювання, експерименту, iнте-рпретацi! та шшими, як1 забезпечать ефективнiсть формування музично! культури учнiв, зростання !х пiзнавального iнтересу до музичного мистецтва i потреби в заняттях музичною творчiстю.
Тож, за результатами теоретичного досль дження з'ясовано сутнiсть поняття «методологiчна дiяльнiсть педагога-музиканта», яка е одним з най-вищих видiв його iнтелектуально! дiяльностi, що базуеться на методолопчних знаннях i вмшнях до-цiльно використовувати науковi методи тзнання в сферi музично! педагопки i музичного мистецтва i включае так1 дiяльнiснi процеси як методолопчний аналiз i методологiчну рефлекс1ю для виршення складних наукових i професшних завдань.
Вивчення специфiки методологiчно! дiяльно-стi вчителя музичного мистецтва дало нам можли-вiсть визначити види означено! дiяльностi: мотива-цiйний, шформацшно-пошуковиий, гносеологiч-ний, науково-дiяльнiсний, творчо-
самовдосконалювальний. Так, мотивацтний вид е дiяльнiсним проявом цiльового спрямування, пiзна-вального iнтересу, потреби вчителя музичного мистецтва в методолопчнш дiяльностi. 1нформацтно-пошуковий вид - дiяльнiсть, у процеа яко! застосо-вуються методолопчш знання i вмiння володiння методами пошуку й опрацювання iнформацiйних джерел, збирання даних для досл1дження.
Рис. 1.1. Структура методологiчноi дiяльностi вчителя музичного мистецтва
Гносеолог1чний вид дiяльностi, спрямований на всебiчне тзнання й дослвдження науково-теорети-чних i технологiчних основ предмету вивчення. На-уково-дгяльтсний вид - дiяльнiсть, у процесi яко! практично реалiзовуються методологiчнi знання i вмiння: створювати концепцш дослiдження, оби-рати i застосовувати доцiльнi науковi методи досль дження, здiйснювати саме дослвдження, штерпре-тувати результати та пiдводити його тдсумки. Са-мовдосконалювальний вид дiяльностi, спрямований на застосування умiнь рефлексувати, аналiзувати, усвiдомлювати, узагальнювати власний досвщ методолопчно! дiяльностi з метою тдвищення про-фесiйного рiвня i розвитку науково-дослвдницьких здiбностей особистостi.
Ус види методолопчно! дiяльностi вчителя музичного мистецтва знаходяться в системному зв'язку з його дiяльними функцiями: мотивацш-ною, iнформацiйно-аналiтичною, пiзнавальною, на-уково-дiяльнiсною, самовдосконалювальною (рис. 1.1.). Тож, структура методолопчно! дiяльностi пе-дагога-музиканта включае компоненти: мотивацш-ний, iнформацiйно-аналiтичний, тзнавальний, нау-ково-дiяльнiсний, рефлексивно-самовдосконалю-вальний.
Таким чином, за результатами теоретичного дослвдження нами визначено поняття «штелектуа-льна компетентшсть», яке розглядаеться як динамь чне професшно-особистюне утворення, що базу-еться на комбшацп iнтелектуальних здiбностей, цшностей штелектуально! дiяльностi та здатностi до накопичення досвiду й використання знань, умшь для вирiшення стратегiчних i тактичних скла-дних завдань в професшнш дiяльностi; «методоло-гiчна дiяльнiсть педагога-музиканта», яка е одним з найвищих видiв штелектуально! дiяльностi педа-гога-музиканта, що базуеться на методолопчних
знаниях i вмiннях доцiльно використовувати нау-KOBi методи пiзнання в сферi музично! педагогiки i музичного мистецтва i включае так1 дiяльнiснi про-цеси як методологiчний аналiз i методолопчну ре-флексш для виршення складних наукових i профе-сiйних завдань. Дослiдження дало окреслити структуру методолопчно! дiяльностi педагога-музиканта, яка включае компоненти: мотивацш-ний, шформацшно-аналггачний, пiзнавальний, нау-ково^яльшсний, рефлексивно-самовдосконалю-вальний.
Список лiтератури
1. Абдуллин, Э. Б. (2002). Методологическая культура педагога-музыканта. Москва: Академия.
2. Дзюбенко I. (2010). Формування шзнава-льно-штелектуально! компетентностi в системi тд-готовки майбутнього вчителя. Збiрник наукових праць Уманського державного педагогiчного ушве-рситету. Умань, 2(1). http://znp.udpu.edu.ua/article/view/188030.
3. Закон Укра!ни «Про освиу». - Ки!в, 05. 09. 2017. - N° 2145-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
4. Маньшин М.Е., Смыковская Т.К. (2013). Формирование интеллектуальной компетентности учителя как одна из приоритетных целей современного высшего образования // Фундаментальные исследования. - 2013. - 6-4. - С. 1003-1007; URL: https ://fundamental-
research.ru/ru/article/view?id=31680 (дата обращения: 02.09.2021).
5. Овчаренко Н. А. (2018). Методолопчш ос-нови музично! освгга. Музична освгга: фшософсь-кий, музикознавчий та педагогiчний наголоси: мо-нографiя / За ред. Н. А. Овчаренко, Я. В. Шрамка. Кривий Pir: ФО-П Чернявський Д. О. С. 122-170.
6. Сафонова I. О. (2016) Методолопчна культура педагога-дослщника в аспекп гумаштарносп. Духовшсь особистостi: методолопя, теорiя i практика. 5(74). С. 179 - 191.
7. Смирнова И. В., Мосина М. А. (2018). Структура и уровни сформированости интеллектуальной компетентности студентов-биотехнологов. Вестник ПНИНУ. Проблемы языкознания и педагогики. № 2. С. 148 - 156.
8. Смирнова И. В., Мосина М. А. (2016). Феномен понятия «интеллектуальна компетентность».
Успех современной науки и образования. Т. 1. № 8. С. 57 - 59.
9. Шевчук Р. М. (2016). Методолопя науко-вого тзнання: ввд явища до сутносп. Фшософсьш та методолопчш проблеми права. 1(11). С. 31 - 44.
10. Ярыгин О. Н. (2013). Модель интеллектуальной компетентности как обобщение модели творческой деятельности. Вестник ТГУ. 1(23). С. 382 - 387.
