CC BY
12
вивчасмо досв1д
1рина ГРИНЧУК, Наталiя ПАЛ1Й
НОВ1ТН1 П1ДХОДИ В ОРГЛШЗЛЦИ НАВЧАЛЬНО-П1ЗНАВАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 МАЙБУТН1Х МУЗИКАНТ1В-ПЕДАГОГ1В
У статтi розглядаються теоретико-методичн аспекти проблеми оргатзацп навчально-тзнавально! дiяльностi майбуттх музикантiв-педагогiв, висвтлюються узагальнею результати до^дно-експериментально! роботи, проведеноI в iнститутi мистецтв Тернопыьського нацюнального педагогiчного утверситету iмеш Володимира Гнатюка .
Методолопчними постулатами сучасно! мистецько! осв^и е визнання суб'ектних засад, домiнування особистiсних функцiй у навчальному процесс спрямованiсть на конструктивну i творчу взаемодiю суб'екта з явищами мистецько! та педагопчно! реальностi.
Формуючи творчу особислсть майбутнього музиканта-педагога, сучасна мистецька педагопка опираеться на принципи культуроввдповвдносп, iнтегральностi, аксiологiзму, дiалогiзму, полiкультурностi, культуротворчо! та професiйно зорiентовано! дiяльностi [5]. Навчальний процес повинен спрямовуватися на саморозвиток студента через осмислення особислсних цiннiсних стратегiй, формування цiннiсного ставлення до навколишнього свiту, свiту мистецтва, реалш педагопчно! дiйсностi.
Результатом тако! дiяльностi повинно стати створення художньо! картини свiту через стимулювання багатовимiрних осмислень художнього образу, актуалiзацiю емоцшно-цiннiсного ставлення, iнтерпретування внутрiшнiх (глибинних) значень зразшв мистецтва, через пошук особислсних художнiх смислiв в процес полiсуб'ектного спiлкування та проектування !х на майбутню професiйну дiяльнiсть.
Поеднання антропологiчного та соцiокультурного вимiрiв у домiнуючiй парадигмi мистецько! освiти е трактування !! предметного змiсту не як мети, а як засобу розвитку внутршнього св^ людини у динамiчному соцiокультурному контекстi. Тому важливою теоретичною проблемою в обгрунтуваннi змюту мистецько! освiти виступае завдання вибору и змiстовного наповнення, технологiчного забезпечення процесу набуття вiдповiдних компетентностей.
Один iз шляхiв вирiшення цiе! проблеми — впровадження механiзмiв вiдбору та опрацювання вiдповiдно! навчально! iнформацi!. Вважаемо, що означений вище пiдхiд повною мiрою стосуеться i процесу опрацювання теоретично! (науково!) навчально! iнформацi!, яка формуе наукову картину свiту, забезпечуючи цшсне пiзнання реальности
Метою статтi е узагальнення експериментально! роботи з формування умшь творчо-пошуково! дiяльностi майбутнього вчителя музики, проведено! на базi 1нституту мистецтв Тернопiльського нацiонального педагопчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка.
У процеа органiзацi! експериментально! роботи нами враховувалися психолопчш фактори органiзацi! навчально! дiяльностi, зокрема, необхiднiсть створення сприятливого психологiчного клiмату, зняття бар'ерiв творчосп (довiр'я учасникiв, !х взаемовимогливiсть, ввдповвдальшсть, емоцiйна «включешсть», конструктивна доброзичлива критика, можливють вiльного висловлення думки, демократичний стиль управлiння).
Важливими психолого-педагогiчними чинниками стала опора на рефлексивно-творчу позицш з боку викладача та студенпв (у !х iндивiдуальнiй та груповш дiяльностi), акцентування дiалогiчностi процесу мислення, «ввдкритосп» власного шляху мислительного пошуку викладача для студенпв.
Основне навантаження у процес формування пiзнавально! дiяльностi студентiв належить нашiй експериментальнiй робой при вивченнi курсу «Основи наукових до^джень» [3],
оскiльки готовшсть до науково-методичного пошуку, вирiшення проблемних i науково-дослiдних завдань забезпечуе майбутньому вчителев! здатнiсть до критичного осмислення педагопчно! реальност!, !! аналiзу та вдосконалення, закладае теоретичне i практичне тдгрунтя професшно-ор!ентовано! дослвдницько! дiяльностi впродовж навчання у ВНЗ та майбутньо! пращ як вчителя музики.
У розробщ курсу опорним став компетентнiсний тдхвд до формування загальнонаукових понять iз проекцiею на специфiчнi ознаки мистецько! педагогiки. Основу названого пiдходу становлять, на нашу думку, принцип системности штегративносп, iнварiантностi, адекватностi, моделювання наукового тзнання, як1, вiдповiдно обумовллюють необхвдшсть широкого використання iнтерактивних методiв навчання, дискусшного обговорення питань, форми «дшово! гри», пiдготовки власних завдань для перевiрки рiвня оволодiння знаннями iз певних модулiв курсу, проведения мшьконференцш, пiдготовки i захисту моделi курсово! роботи тощо.
Ефективною формою у процес оргашзацп творчо-пошуково! дiяльностi студенпв-першокурсник1в стало представлення статей з проблем мистецько! освии за матерiалами фахових видань («Мистецтво та освиа», «Рiдна школа», «Науковi записки ТНПУ iм. В. Гнатюка») на основi !х Грунтовного опрацювання. Це передбачае аналiз, виокремлення структурних компонентiв, визначення ключово! тези кожного з них та написання на цiй основi конспекту статтi (iз видiленими навпроти тексту пiдпунктiв вiдповiдних 1м «пункпв плану»), тобто студент немов проходить зворотнш шлях: вiд готово! статп до написання попереднього плану. Детальне опрацювання статтi дозволяе студентам запропонувати одногрупникам прийняти активну участь у представленш статтi. Так, на матерiалi статтi Л. Масол [2], присвячено! проблемi медаакультури як компонента освии, було проведено дiлову гру «Медiа: за i проти».
Методичним зерном читання курсу е систематизация i структурування уже сформованих науково-теоретичних знань, понять, уявлень, вироблення послiдовно! системи навчально-пiзнавальних дш з аналiзу, структурування, класифiкацi! навчального матерiалу на основi оволодiння методиками «запитання-ввдповвд», «ключове поняття»; ознайомлення iз новiтнiми методиками «згортання» та «перекодування» iнформацi! тощо. Так, ефективними на початковому етапi оволодiння методами опрацювання тексту стали методики «АбРеС» (за I. Гриненком), методики «Сенкан»; на основному етат роботи проводилася апробащя елементiв методик ПНЦ, ЗУЧ, HiP, АМВ, «Six Thinking Hats» (за де Боно).
Експериментальна робота засвiдчила ефективнiсть роботи з iнтелект-картами (за Т. Б'юзеном) [1], як дозволяють окреслити лопку структурування, спiвставлення, пошуку аналогш, причинно-наслiдкових зв'язкiв тощо i таким чином «ущiльнити» певну навчальну iнформацiю з можливiстю !! наступного «розгортання» для обгрунтування обрано! позицп (схема 1).
Робота над формуванням пошуково-творчо! активност! студентiв логiчно продовжуеться та «музично-творчо» адаптуеться в авторському курс! «Основи музично! iнтерпретацi!».
Пропедевтичний та штегративний характер курсу [4] обумовлюе звертання до широкого кола питань з музично! естетики, психолог!!, педагопки, музикознавства, дотичних до проблематики курсу. Досвш навчально-пошуково! д!яльносп, набутий студентами у попередньому курс! («Основи наукових досл!джень»), дозволяе часто практикувати форми диспуту, «дшово! гри» (теми: «Функцп мистецтва», «Блаженна людина, якщо музи люблять !!...» (за Дел!ею Стейнберг-Гусман), «Якш епоа, стилю належить висл!в?», «Дефшщп сприймання», «Туршр адвокапв», «Виконавство: емоцю чи рацю?»).
Схема l
В кypсi «Основи музично1' iнтеpпpетaцiï» пpодовжyeться також пpaктикa пpедстaвлення статей iз пpобдем музично1' педагопки, в^ова^его фоpмy зaxистy модедi aнaдiзy-iнтеpпpетaцiï (виконавсько1' та веpбaдьноï) музичного твоpy iз шкiдьного pепеpтyapy ддя сдyxaния музики. У pоботi з твоpaми, оpieнтовaними на сдyxaцькy ayдитоpiю yчнiв мододшиx кдaсiв, викоpистовyються pозpобленi нами «Щоденники мyзичниx вpaжень» (1-4 кдаси), ддя yчнiв сеpеднix кдаив — бiдьш скдaднi фоpми «Слyxaцького щоденника». [4]
Досвiд викоpистaния новiтнix зapyбiжииx та вiтчизияниx пiдxодiв до оpгaнiзaцiï твоpчо-пошуково1' дiядьностi студенпв екстpaподюeться на пpaктикy читания кypсiв «Iстоpiя yкpaïнськоï музики», «Музика XX стодтя», зокpемa, шдяxом викоpистaния фоpми «дiдовоï ^и», укдадания сдовник1в основиж мyзикознaвчиx поиять з пpобдемaтики кypсy, поpiвиядьниx табдиць тощо.
Пiдсyмковою apкою експеpиментaдьноï pоботи e кypс «Науково-методичш досдiджения з питань музично-естетичного в^овани^», який читаеться на випускиому етат навчания. Вiн pеaдiзye завдания забезпечення компдексного пiдxодy до втiдения ^инципу ^офе^йно-педaгогiчноï спpямовaностi навчадьно1' дiяльностi майбутнього вчитедя музики, в основi якого — пpоекцiя набутого теоpетичного та пpaктичного досвiдy ддя майбутньо1' пpофесiйноï дiядьностi, овододiння готовнiстю до шновацш як багатоаспектною стpyктypою, що оxопдюe емоцiйно-мотивaцiйний, когнiтивний i дiяльнiсний компоненти, пеpедбaчae певнi особистiснi якосп, зокpемa твоpчi: пpобдемне бачения, здатшсть до висувания гiпотез та оpигiнaльниx iдей, здaтнiсть до дослiдницькоï дiяльностi, до пододания iнеpцiï мисдения, до мiжособистiсного спiлкyвaния, yмiния aнaдiзyвaти, штегрувати та синтезувати iнфоpмaцiю тощо.
Досвiд навчально-пошуково! дiяльностi, активно! педагопчно! практики, готовнiсть до використання навичок особистiсно! та професiйно! рефлексп дозволяе частше використовувати iнтерактивнi форми дiяльностi, наприклад, робота в «малих групах» у дiлових iграх «Освпш парадигми» (за В. Семиченко), «Рольовий репертуар вчителя» (за В. Лев^. Цiкавою формою роботи стало представления мшьгри «10 дiеслiв, що стимулюють творче мислення» (за А. Осборном), «29 визначень» (за Р. фон Овчем).
У переб^у курсу використовуеться практика взаемного рецензування пiдготовлених тез на тему, запропоновану викладачем, залучення магiстрантiв до пiдготовки та проведення практичних занять iз студентами-першокурсниками з дисциплши «Основи наукових дослiджень», розробки (адаптацi!) та проведення на базi означено! групи рiзних форм психолого-педагопчно! дагностики.
Пiдсумовуючи проведену роботу, можемо констатувати, що ефективнiсть формування пошуково-творчо! активностi майбутнього спецiалiста забезпечуеться системнютю органiзацi! професiйно-орiентовано! взаемодi! викладача i студента, в якiй поеднуються спрямування студентiв до науково-дослiдницько! дiяльностi, формування !х науково-теоретично! та музикознавчо-педагогiчно! компетентности забезпечення психолого-педагогiчних умов для професшного саморозвитку майбутнього вчителя мистецького профiлю, використання новiтнiх зарубiжиих та втизняних напрацювань з проблеми органiзацi! мислительно! дiяльностi, врахування вимог европейських освишх стандартiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бюзен Т. и Б. Супермышление / Пер. с англ. — 2-е изд. — М.: ООО «Попурри», 2003. — 304 с.
2. Масол Л. Медiакультура як компонент освгга // Мистецтво та освгга. — 2003. — № 3. — С. 2-7.
3. Методичш рекомендацп до вивчення курсу «Основи наукових дослвджень» / Укл. I. П. Гринчук.
— Тернотль: ТНПУ, 2006. — 38 с.
4. Методичш рекомендацп до вивчення курсу «Основи музично! iнтерпретацil» / Укл. I. П. Гринчук.
2-е вид., доп. — Тернотль: ТНПУ, 2006. — 35 с.
5. Рудницька О. П. Педагопка: загальна та мистецька: Навч. поибник. — Тернотль: Навчальна
книга — Богдан, 2005. — 360 с.
Богдан ВОДЯНИЙ
СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНА МОДЕЛЬ ДУХОВНОГО СТАНОВЛЕННЯ ТВОРЧО1 ОСОБИСТОСТ1 (НА МАТЕР1АЛ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НАУКОВО-ДОСЛ1ДНО1 ЛАБОРАТОР11)
Стаття присвячена пошуку ефективних шляхiв виршення проблеми духовного становлення творчоI особистостi. Запропоновано структурно-функщональну модель, яка реалiзуeться у дiяльностi науково-до^дно! лаборатори «Духовного становлення творчоI особистостi» при Тернотльському нащональному педагогiчному унiверситетi iмеш Володимира Гнатюка.
У сучасному свт особливо гостро ввдчуваеться протирiччя мiж стрiмким технолопчним прогресом людства i регресом його мораль Сьогоднi спостерiгаються щораз тривожнiшi факти падшня загально! культури i духовносп значно! частини суспiльства, i особливо його молодо! генераци. Одним iз наслiдкiв такого стану е розповсюдження позбавлено! естетичних i етико-моральних цшностей лiтератури, к1но- i вiдеофiльмiв, продукцi! шоу-бiзнесу, яка спрямована на масового читача i глядача з нерозвиненим рiвнем духовностi i низьким художньо-естетичним смаком. На думку багатьох вчених, культуролопв, громадських дiячiв «остаточним i вирiшальним бар'ером на шляху подальшого поступу людства буде криза його духовность Подальша еволюцiя людського роду буде детермiнована потребою духовного преображення людства, /../ переходу ввд людини розумно! до людини духовно!» [3, 120].
Тому, за останш десятилггтя, внаслiдок змiн, як1 ввдбулися в розвитку всiе! гуманiтарно! сфери суспшьства, стала очевидною актуальнiсть проблеми — яким чином духовнiсть, як феномен людського юнування, впливае на становлення i розвиток всiх систем життетворчосп молодо! людини. В рiвнiй мiрi ця проблема постала перед педагопчною наукою в цiлому, i у галузi мистецько! освiти, зокрема, яка вiдреагувала на цю проблему появою значно! шлькосп
