CC BY
24References
1. Nikredin, G. D.; Galiev, G. T.; Bushin, N. I.; Kabirov, R. R.; Kubitsky, S. I. under the scientific editorship of G. D. Nikredin. Technological management of social processes. Tutorial. Volume 1. The search model of the reference dictionary. - Ufa. Publishing house "Ay". - 1997.- 296p.
2. Brief philosophical dictionary / Alekseev, A. P; Vasiliev G.G [and others]; ed. A.P. Alekseeva. - 2nd ed., Rev. And add. - Moscow: Original layout, 2017.— 496 p.
3. Language. The culture. Society. Actual problems, research methods and teaching problems: Collection of articles / Ed. I. E. Koptelova; Diplomatic Academy of the Russian Foreign Ministry. - 2nd ed. - M.: Publishing and trade corporation "Dashkov and K", 2019.-184p.
4. Malyshev readings - 2020. Science and education: the future and the goals of sustainable development: materials of the XVI international scientific conference, in 4 parts / ed. A.V. Semenov. - M: ed. CHOUVO "MU im. S. Yu. Witte ", 2020 Part 3 - 661s. https://www.muiv.ru/up-
load/iblock/b52/b527a5f69f4a1616d180617a3011c15 3.pdf (date of access 07/16/2020)
5. Nikiforov A. L. Philosophy of Science: History and Theory (textbook). - M.: Idea-Press, 2010.-- 264p.
6. Eremicheva, T. V.; Harlanov, A. S.;Giovanni De Duonni - M. M. Novikov. Russia's Digital Future in the Light of 2020 Challenges. Digest of articles. - LAP
LAMBERT academic publishing. -2020 International Book Market Service Ltd. - 53 p.
7. Tong L. Higher education internationalization and diplomacy: Successes mixed with challenges. A case study of Hungary's Stipendium Hungaricum scholarship program / Hungarian Educational Research Journal: Volume 10: Issue 4. - DOI: https://doi.org/10.1556/063.2020.00036
8. Eremicheva T.V., Harlanov A.S. The philosophical meaning of self-determination at the national level. / Journal of the Eurasian Union Scientists (ESU) №8 (77) / 2020, part 4, p. 25
9. Electronic internationalization: English-language Internet resources of Russian universities (2019): RIAC report No. 47/2019 / [I. N. Timofeev, E.O. Karpinskaya, DO Yarkova]; Russian International Affairs Council (RIAC). - M .: NP RSMD, 2019 .-- 63 p.
10. Makarov V. I., Eremicheva T. V., Kharlanov A. S. National Self-determination in the philosophical aspect of the historical connection of generations (From the memoirs and stories of V. I. Makarov) LAP LAMBERT Academic Publishing (2020-07-29). -2020, - 165 p. https://more-books.de/store/ru/book/%D0%BD%D0%B0%D1%86 %D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB% D1%8C % D0% BD% D0% BE% D0% B5-% D1% 81% D0% B0% D0% BC% D0% BE% D0% BE% D0% BF% D1% 80% D0% B5% D0% B4% D0% B5% D0% BB% D0% B5% D0% BD% D0% B8% D0% B5 / isbn / 978-620-2-68491-0 (date of access 04.01.2021)
МГЖДИСЦИПЛШАРНА ШТЕГРАЦШ ОСВ1ТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗВО УКРА1НИ ТА КИТАЮ У КОНТЕКСТ ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В МУЗИЧНОГО
МИСТЕЦТВА
Янь Л1
Луганський нацюнальний унгверситет 1мет Тараса Шевченка,
Астрант кафедри педагогжи навчально-наукового тституту педагогжи i психологИ
INTERDISCIPLINARY INTEGRATION OF EDUCATIONAL PROCESS OF HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS OF UKRAINE AND CHINA IN CONTEXT OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF MUSICAL ART
Yan Li
Luhansk Taras Shevchenko National University, Post-graduate student of the department ofpedagogy of the educational and research institute ofpedagogy and psychology
АНОТАЦ1Я
У статп проаналiзовано можливосп мiждисциплiнарноi штеграцп освгтнього процесу ЗВО Украши та Китаю у контексп професiйноi тдготовки майбутшх B4rn^iB музичного мистецтва.
Автор доводить, що представлена у дослiдженнi методика сприяла формуванню вмiнь критично ми-слити, використовувати теоретичш знання в професшних цшях, виробляти рiзнi види комушкацш, у тому числi й художшх, що формувало здатностi до мiжнацiонального спiлкування - усього того, що становить полiкультурну компетентнiсть майбутнього вчителя музики.
ABSTRACT
The article deals with the analysis of the possibilities of interdisciplinary integration of educational process of higher educational establishments of Ukraine and China in context of the professional training of future teachers of musical art.
The author proves that the methodology presented in her research contributed to the formation of students' skills of critical thinking, helped them to use theoretical knowledge with professional purposes, to work out different ways of communication including the artistic ones which in general improved their ability for international communication which forms the polycultural competence of future teachers of music.
Ключовi слова: мiждисциплiнарна штеграцш освггнього процесу ЗВО Украши та Китаю; полшуль-турна компетентнють студента; освггнш процес; заклади вищо1 освгги.
Keywords: interdisciplinary integration of educational process of universities of Ukraine and China; polycultural competence of students; educational process; higher educational establishments.
Модершзацгя системи вищо! освгги в сферi му-зичного мистецгва спрямована на виршення скла-дних завдань реалiзацii компетентнiсно-орiентова-них основ сучасного процесу педагоriчноi' тдгото-вки сгуденгiв. Компегенгнiсна парадигма, з позици якоi розробленi навчальнi плани й робочi програми пiдгоговки майбутшх вчигелiв музичного мистецгва у ЗВО Укра1ни га Китаю, нацшюе на представления результата освинього процесу в музичному ЗВО у виглядi системи загальнокультурних, що включають й полiкульгурнi, i професiйних, у тому чи^ й педагогiчнi, компетенцш педагога-музика-нта. Тому дослiдження формування полiкульгурноi компегенгносгi сгуденгiв на основi мiждисциплiна-рно1' iнгеграцii сприяе виршенню завдань поси-лення педагогiчноi й полiкультурноi спрямованосгi навчання в музичному ЗВО.
Компетентшсний пiдхiд визначае основш цiлi й завдання пол^льтурно1' пвдготовки фахiвця в га-лузi музично1' педагогiки. Тому в цей час особливе актуальним е дослiдження проблеми формування полшультурно1' компетентностi студентiв музичного ЗВО, що виступае у виглядi одного з основних результата 1'х професiйноi пiдготовки. Успiшному здшсненню полiкультурноi дiяльностi повинна пе-редувати цiлеспрямована професiйна пiдготовка, заснована на штеграцп гуманiтарних, професшно-педагогiчних i спецiальних дисциплiн.
Аналiз теоретичних i методологiчних пiдходiв дозволяе визначити основш концептуальш iдеi до-слiдження, пов'язаш з розкриттям проблеми формування полшультурно1' компетентностi студентiв музичного ЗВО як цшсного художньо-творчого й педагопчного процесу. Теоретичнi основи базу-ються на принципах наступносп й безперервносп музично-професiйноi освiти, мiждисциплiнарноi iнтеграцii гумаштарно1', професiйно-педагогiчноi й спецiальноi пiдготовки, шдивщуально-творчого пiдходу до кожного студента, а також педагогiчноi й полiкультурноi спрямованосл пiдготовки педа-гога-музиканта.
Одним з найбшьш значущих пiдходiв, що ста-новлять методолопчну основу для розробки конце-птуальних iдей, е iнтегративний пвдхщ який „спря-мований на реалiзацiю суб'ект-суб'ектно1' взаемодп й виконуе системотворчу функцiю мiж учасниками освiтнього процесу" [6, с. 10].
Процес художньо-творчих занять, заснований на мiждисциплiнарнiй штеграцп в музичному ЗВО, забезпечуе високий рiвень полiкультурноi компете-нтностi педагога-музиканта за допомогою ство-рення педагопчних умов, нацiлених на формування
його шдиввдуально-професшних якостей як спад-коемця художшх традицiй i творця культурних щн-ностей.
Мiждисциплiнарна iнтеграцiя процесу навчання студента музичного вузу е багатоаспектною, вона складаеться з iнварiантних i варiативних компонента, тобто iз загальнокультурно1' (полшульту-рно1') i спецiальноi (музично1' та педагопчно1') пвдго-товки.
У змiстi навчання музиканта-педагога ми розг-лядаемо iнварiантну складову, яка е основою пвдго-товки всiх музикантiв, i варiативну частину, пов'язану iз профiлем спещально1' дiяльностi музи-канта.
Iнварiантна складова структури полшультур-но1' пiдготовки музиканта-педагога пов'язана з фу-ндаменталiзацiею тдготовки, що полягае в прид-банш фундаментальних теоретичних знань у галузi культурологи, методологii музично-педагопчно1' дiяльностi, ерудицп в галузi гуманiтарних i профе-сiйних дисциплiн, глибинi пiзнань у рiзних галузях теорп й юторп музичного мистецтва.
Iнварiантний компонент - це також полшуль-турний аспект професшно1' пiдготовки педагога-музиканта. Пол^льтурна пiдготовка складаеться з курсiв юторп музичного мистецтва, педагопки, психологii, методики й педагопчно1' практики, на базi яких формуеться система iнтегрованих психо-лого-педагогiчних компетенцiй, якi обумовлюють формування полшультурно1' компетентностi студе-нтiв музичного ЗВО.
Iнварiантним компонентом е також заняття з курсiв фiлософських, естетичних i культуролопч-них дисциплiн, спрямованих на формування свгто-глядних i морально-естетичних цiннiсних установок музиканта рiзного профiлю. Це е фундаментальною основою полшультурно1' пiдготовки, яка носить диверсифжацшний характер, що пов'язане зi спецiальнiстю майбутнього музиканта-педагога, а також залежить вiд його iндивiдуально-творчого потенцiалу.
Важливу роль вiдiграе художньо-естетичний компонент пiдготовки, який обумовлюе емоцшно-цiннiсне вiдношення до музично-педагогiчноi дiя-льностi. Iнтеграцiя професiйно-педагогiчних i гу-манiтарних дисциплiн музиканта дае можливють формувати культуру педагогiчного мислення, опа-новувати прийомами педагогiчного спiлкування й впливу, а також методами, формами й засобами пе-дагопчно1' дiяльностi.
Використання всього спектра мiждисциплiна-рно1' штеграцп дозволяе застосовувати сучаснi пе-дагогiчнi технологи, що створюють базу для вибору
варiативноl складово1 в курсах спещальних дисци-плiн.
Спецiальна тдготовка е рiзноманiтною й пе-редбачае необхiднiсть оволодiння методологiчною культурою, глибиною науково-методичного ана-л1зу, а також знання й використання рiзних педаго-гiчних технологiй.
Iнтеграцiя гуманiтарних i музично-теоретич-них знань i вмшь у процесi навчально-виконавськох дiяльностi в клас дозволяе створювати оптимальнi умови для формування пол^льтурно1 компетент-носп музикантiв рiзних спецiальностей i сприяе ви-хованню високоосвiченоl творчо! особистосл му-зиканта-педагога.
Фундаментальною основою служить iндивiду-ально-творчий вiдбiр навчального матерiалу, що оптимально поеднуе соцiо-культурне забезпечення змюту подготовки з теоретико-методичним аспектом.
Розширення культурного кругозору стае ще одним важливим фактором, що впливае на духовне збагачення музиканта, формування культури осо-бистостi, становлення компетентного й конкурен-тоспроможного професiонала. Вивчення взаемо-проникнення й взаемовпливу свiтових i нацюналь-них культурно-художнiх цiнностей сприяе всебiчному розкриттю духовно-творчого потенць алу особистостi музиканта. Тим самим вирiшуеться важливе завдання формування цiлiсного й масштабного мислення музиканта-педагога. Опора на нав-чальний репертуар, у який, поряд зi свiтовою кла-сикою, включаються музичнi твори видатних вичи-зняних композиторiв, а також твори сучасних композиторiв, що представляють рiзнi нацiональнi школи, дае можливють формувати компетентного музиканта-педагога, який володiе бiльшим культу-рним дiапазоном i який сприймае всю повноту юто-рико-культурних процесiв у всьому !хньому стиль стичному й жанровому рiзноманiттi.
Мiждисциплiнарна iнтеграцiя обумовлюе по-яву нового яшсного утворення особистостi музика-нта-педагога, пов'язаного з формуванням творчого ирофесшного мислення. Актуальнiсть штеграцп музично-теоретичних знань i виконавських нави-чок обумовлена необхвдшстю формування цшс-ного сприйняття в студентiв уае1 системи профе-сiйних знань i вмшь, включаючи полiкультурнi.
Iнтеграцiйнi процеси охоплюють у цей час усi сфери людсько1 дiяльностi. Взаемопроникнення рь зних галузей професiйних знань збагачуе ва види дiяльностi, а також сприяе появi нових сум1жних форм як наукового, так i художньо-образного т-знання свiту.
Метою iнтеграцiйних процеав е всебiчне роз-криття творчо1 особистостi, формування людини-творця, яка володiе повнотою й цiлiснiстю сприйняття вие1 картини навколишньо1 дшсносп. Рiзнi форми пiзнання народжуються на стиковi й взаемо-ди сумiжних галузей людсько1 дiяльностi.
Необхiдно вщзначити, що „нова педагогiчна теорiя повинна виростати зi знань про людину й свiт, передових фiлософських концепцш" [1, с. 38],
тому саме м1ждисциплшарна iнтеграцiя сприяе вдо-сконалюванню освiтнього процесу.
Сфера музично1 педагопки в цей час орiенто-вана на виховання гармошчно1 особистостi, яка поеднуе високопрофесшну майстернiсть iз широким кругозором у всiх галузях культури. Здатнiсть до сприйняття й штеграцп у сво1й свiдомостi рiзноп-ланових знань, умiнь, досвiду творчо1 дiяльностi проявляеться багато в чому завдяки емоцiйному пе-реживанню, що поеднуе у внутршньому вiдчуттi рiзнi шари дослiджуваних i сприйманих явищ.
Мiждисциплiнарнi творчi завдання в курсах рь зних дисциплiн дозволяють систематизувати й уза-гальнювати розрiзненi знання, отримаш на рiзних заняттях. Виявлення потенцiйних можливостей особистостi, !х дiагностування й прогнозування на цiй основi шлях1в i способiв шдиввдуально-твор-чого навчання служить необх1дним фундаментом ефективного формування пол^льтурно1 компете-нтностi студенпв музичного ЗВО.
1нтегративний пiдхiд у педагогщ сприяе гар-монiчному розвитку особистостi. Важливим фактором, що обумовлюе штеграцш людини як особис-тостi, е модель свiту, сформована система культур-них i духовних цiнностей. У працях учених-дослщнишв проблем системи освiти розкриваються закономiрностi й принципи iнтеграцil гуманiтарноl й професшно1 пiдготовки фахiвця [2; 3; 5; 6]. Основна щея полягае в розкриттi гуманiтарного й соцю-культурного потенцiалу особистостi, що штегруе рiзнi аспекти формування особистосп шляхом пе-редачi й взаемозбагачення функцiй, iнтеграцil рiз-них рiвнiв знання.
Прояв закономiрностi утворення нових власти-востей цiлого, яке не зводиться до суми складових його елеменлв, означае, що за допомогою штеграцп з'являеться нове цшсне утворення - полшуль-турна компетентшсть, яка дозволяе музиканту-пе-дагогу бути конкурентоспроможним у рiзних сферах дiяльностi сучасного глобального соцiо-культурного простору.
Визначаючи дане поняття, слiд пiдкреслити, що „...пол^льтурна компетентнiсть являе собою штегративне утворення, у якому поеднуються знання, досвщ дiяльностi й особистiснi якосп педагога, що забезпечують високу результативнiсть працi i його здатшсть ефективно вирiшувати завдання практично1 дiяльностi в сучасному полiку-льтурному свiтi" [1, с. 51].
Можна видiлити дек1лька основних видiв ком-петенцiй музиканта-педагога. Найбiльш значу-щими е цiннiсно-значенневi орiентацil у свт культури, мистецтва, сформованiсть мiжкультурноl компетентностi, соцiальна мобiльнiсть i готовнють до професiйного саморозвитку. Велику роль вщг-рае оволодiння iнформацiйною компетентшстю. Музична iнформатика допомагае орiентуватися в потощ сучасного музичного життя й надае засоби для пошуку й вщбору найбiльш значущо1 й духовно наповнено1 iнформацil. У сферi музично-педагопч-но! дiяльностi велике значения набувають так1 ком-петенцil, як здатшсть защкавити, захопити учня,
показати найбiльш рацiональний шлях до розк-риття художнього задуму, артистично й образно до-помагати знаходити нестандартне виконавське рь шення, критично оцiнювати й аналiзувати своервд-нiсть iнтерпретацii.
Полiкультурна компетентнiсть проявляеться у творчому застосуваннi рiзноманiтних способiв дiя-льностi музиканта-педагога у нестандартних ситуа-цiях, що вимагають креативносп й майстерностi. Полiкультурна компетентнiсть студенпв музич-ного ЗВО розглядаеться нами як складне, багаторь вневе утворення. У структуру полiкультурноi ком-петентносп ми включили низку компонентiв, що визначають iнтегративну цiлiснiсть музиканта-пе-дагога, обумовлену iнтеграцiею педагогiчного дос-вщу й високого рiвня виконавсько1' майстерносп в сучасних умовах глобального свпу. Такий „сплав" теоретичних основ педагопчно1' творчостi й вшь-ного володшня iнструментом дозволяе здiйснювати педагогiчну дiяльнiсть на високому творчому рiвнi [4].
Для досягнення високого рiвня сформованосп полiкультурноi компетентностi необхiднi певнi етапи професшного розвитку. Тому ми розглядаемо розробку й реалiзацiю поетапного алгоритму фор-мування полiкультурноi компетентностi студенпв музичного ЗВО на основi мiждисциплiнарноi штег-рацп як важливу педагопчну умову. Етапами фор-мування пол^льтурно1' компетентностi студенпв-музикантiв, на наш погляд, е:
1) етап полшультурно1' адаптацп, пов'язаний зi створенням творчо1' атмосфери, обумовлено1' взае-модiею й сшвробпництвом педагога й учня, а та-кож органiзацiею пвдготовки музиканта-педагога як процесу творчо1' дiяльностi;
2) етап полшультурно1' спрямованостi, який пе-редбачае iнтеграцiю гуманiтарних, професшно-пе-дагопчних i спецiальних дисциплiн, що обумовлюе формування загальнокультурних, що включають полiкультурнi, i професiйних, у тому чи^ й, ком-петенцiй;
3) етап творчого полшультурного самовизна-чення, спрямований на придбання досввду дiяльно-стi в рiзних сферах музично1' освiти як основи фор-мування полiкультурноi компетентностi студентiв музичного ЗВО.
Розглядаючи шляхи формування полшультур-но! компетентностi в освiтньому процесi, видшимо змiстовний аспект штеграцп, який полягае в ство-реннi занять на основi iнтегративних дисциплiн i 1'х складових - знань, умiнь i навичок. Отже, штегра-тивнi заняття узагальнюють, структурують i систе-матизують навчальний матерiал. На iнтегративних заняттях ввдбуваеться професiйний розвиток студенпв, вони опановують способами пiзнання навко-лишнього свiту за допомогою аналiзу, синтезу й си-стематизацii знань, умшь i навичок з рiзних дисци-плiн. Процес мiжпредметноi штеграцп й вiдбiр змiсту навчання можливий при задоволеннi насту-пних вимог: по-перше, об'екти вивчення повиннi збтатися або бути досить близькими; по-друге, в iнтегративних навчальних предметах слад викорис-товувати однаковi або схож методи навчання; по-
трете, штегрувальш навчальш предмети повиннi грунтуватися на загальних закономiрностях i зага-льних теоретичних концепщях. Тiльки при задово-леннi цих вимог можлива устшна реалiзацiя iнтег-ративного пiдходу. Мiжпредметна iнтеграцiя дозволяе ефективно розбудовувати штелект студента, формувати наукову картину свиу. Досто1'нством мiжпредметноi iнтеграцii е можливють застосу-вання рiзних форм i методiв навчально1' роботи, тти вiд одноманiтностi у викладаннi навчальних дисциплш.
Оскiльки експериментальна робота проходила у ЗВО Украши й Китаю зi студентами музичного профiлю, то за основу ми взяли таш навчальш дис-циплiни, як „Нацюнальна iсторiя та нацiональна культура" (ввдповщно, Укра!ни та Китаю), „Iсторiя свiтовоi музично1' культури", „Музична педагопка та психологiя", „1ноземна мова за професшним спрямуванням", „Нацiональна та сватова лiтера-тура", „Музична лiтература" тощо.
Для реалiзацii мiжпредметноi iнтеграцii була нами було розроблено поетапну методику форму-вання полiкультурноi компетентностi в студенпв музичних спецiальностей, методологiчною базою яко1' стали: компетентнiсний, особистiсно-дiяльнiс-ний, штегративний i системний п;дходи.
Перший етап методики був нацшений на формування в студенпв умшь створення коротко!' ано-тацii творчого шляху композиторiв.
Завдання цього етапу включали наступш:
- знаходження основних позицш, що виплива-ють зi змюту стильового напрямку дiяльностi ком-позиторiв;
- знаходження адекватних стильових прийомiв у письменникiв, що жили й творили в цей час;
- формування в студенпв вмшня створювати невелиш анотацii з творчостi композитора з „вихо-дами" за межi музичного мистецтва в лiтературу.
Методи, що були використаш на цьому етапi:
- проблемного навчання - коли педагог ставив завдання знайти шлька основних пропозицш, якi б становили суть творчостi композитора. На цьому ж еташ для цього ж композитора, виходячи з епохи, студенти знаходили аналоги, яш подiбнi творчим аналогам письменникiв, а також знаходили кiлька пропозицiй, якi б ввдбивали суть творчо1' дiяльностi письменника.
- узагальнення - коли студенти видшяли зага-льне у творчостi композитора й письменника одше1' епохи.
Другий етап методики був нацшений на формування в студенпв умшь створення бшьш широкого уявлення творчосп рiзних композиторiв.
Завдання етапу: навчити студенпв складати розповiдь про творчють композитора.
Методи, що використовувались на цьому еташ:
- пол1художнього навчання. Даний метод реа-лiзуеться в тому, що студенти перед складанням ро-зповiдi стимулювалися на сприйняття рiзних видiв мистецтва з тематикою, адекватно!' тому або ш-шому музичному твору. Наприклад, при вивченш творчостi Л. ван Бетховена студенти сприймали
шюстрацш картини £. Делакруа „Свобода на бари-кадах" i вiрш Д. Байрона „Пiсня грецьких повстан-цiв";
- вправи або творчих завдань, який полягае в тому, що тсля прослуховування запису творiв великих композиторiв студенти описували сво! по-чуття й емоци, а також знаходили до музики худо-жиi аналоги, подiбнi за емоцiйним тоном музич-ному твору. При цьому студенти за допомогою шформацшних технологiй знайомилися з творами рiзних культур, епох i стилiв.
- метод аналогт - реалiзоваиий у знахо-дженш студентами аналогш, тут простежуються теми, що зустр!чаються у творчостi композиторiв, поепв i письменникiв. Наприклад, тему „Ворож-неча й любов" можна спостертати у В. Шекспiра в трагеди „Ромео й Джульетта", студенти вчили на-пам'ять уривки з даного твору; у П. Чайковського на цю тему ввдтворювали фрагменти увертюри-фа-нтазп, а також складали короткий переказ лiбрето Вестсайдсько1 гстори Л. Бернстайна.
Третш етап методики був нацшений на форму-вання в студенпв умiнь створювати творчi проекти.
Завдання етапу: стимулювати студентiв на створення творчих проектiв i комушкацш iз пред-ставниками iнших культур. Форми таких проекта: концерт для однокурсников, викладачiв з обов'язко-вим включениям беад про творчiсть композиторiв, яких вони вивчали на дисциплш „Музична лггера-тура", а також постановка фрагмента спектаклiв з використанням музичних творiв.
Для усшшно1 реал!заци таких проектiв викори-стовувалися наступш методи:
- театралгзацгя, що виражаеться в тому, що студенти ставили невелик! уривки з художшх тво-рiв з використанням музичних фрагменлв, як1 вони подбирали для спектактв. Так, наприклад, студенти розiгрували дiалоги м1ж лiтературними персонажами, такими як: Ромео й Джульетта, Гамлет i Офе-л1я, Шерлок Холмс i Доктор Ватсон, Джен Ейр i Мь стер Рочестер. При цьому в щ д!алоги включалася музика певних епох композитор!в-класишв. Студенти розробляли театрал!заци за наступними темами: „Добро й зло", „Геро1зм ! боягузтво", „Любов ! смерть" ! т.д., як1 в певних образах були вщбип у творчосп композитор!в, письменник1в ! художников.
У процес театрал!зовано1 д!яльносп студенти вчилися творчш взаемоди, у них формувалися ко-мушкативш навички й навички художнього спшку-вання:
- творчий проект, коли студентам пропону-еться вивчити творчють того або шшого композитора або музиканта, знайти шформацш про 1хню бюграфш, проанал!зувати 1хню творчють, зробити акцент на 1хшх основних творах, створюючи на слайдах наочш презентацп. На заняттях застосову-валися також мультимедшш технологи - спшку-вання студента !з представниками шших культур через глобальну мережу 1нтернет, обмш ввдеозапи-сами й зразками музики, знайомство !з крашознав-чими реал1ями, що впливало на студента, збагачу-вало гхт полшультурш знання.
- художне стлкування - наприклад, доб!р музики до в!рш!в. Студенти вибирали фрагменти в!р-ш!в, багатих поетичними ф!гурами мовлення, етте-тами, метафорами, алггеращями, асонансами.
- мелодекламацгя - студенти спочатку перек-ладали в!рш! на рщну мову, попм учили !х мовою орипналу (украшською, китайською, англшською й ш.), а попм декламували !х тд фонове звучання музики.
Використання мелодекламацп на заняттях ви-кликало в студента найбшьший штерес до нав-чання й дозволяло надовго запам'ятати художнш текст у його комбшаци з музикою (фольклорш ба-лади, шсш на слова Р. Бернса, читання сонета епохи Вщродження на тл! музики тощо).
Ввдзначимо, що сформована полшультурна компетентшсть дозволяла студентам обмшюватися думками !з представниками шших нацюнально-стей.
Представлена методика показала свою ефекти-вшсть у формуванш пол!культурно1 компетентно-сп студенпв музичних спещальностей ушверсите-та Украши й Китаю. Матер!ал до занять тдбирався виходячи !з завдань формування пол!культурно1 компетентности Запропонована методика сприяла формуванню вмшь критично мислити, використо-вувати теоретичш знання в професшних щлях, ви-робляти р!зш види комушкацш, у тому числ! й художшх, що формувало здатносп до м!жнацюналь-ного стлкування - усього того, що становить полшультурну компетентшсть майбутнього вчи-теля музики.
Лiтература
1. Гильмеева Р.Х. Профессиональная компетентность педагога. Монография. Казань: Изд-во «Матбугат йорты», 1998. 368 с.
2. Гуманитарная образованность студентов в системе учреждений СПО-ВПО: Монография / под научной ред. Г.В. Мухаметзяновой. Авторский коллектив: Волович Л.А., Гильмеева Р.Х., Мухаметзя-нова Л.Ю., Шайхутдинова Г.А. Казань: Изд-во «Да-нис» ИПП ПО РАО, 2011. 136 с.
3. Дидактика профессиональной школы: Сборник научных статей / под ред. Г.И.Ибрагимова. Казань: Изд-во «Данис» ИПП ПО РАО, 2013. 146 с.
4. Зеленкова Е.В. Компетентностный подход в высшем музыкально-профессиональном образовании // Высшее образование в России, 2010. №11. С.149-154.
5. Ибрагимов Г.И. Теория обучения: учебное пособие / Под ред. Г.И.Ибрагимова. [Е.М.Ибрагимова, Т.М.Андрианова]. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2011. 383 с.
6. Мухаметзянова Ф.Ш. Современные образовательные стратегии подготовки педагога для сферы начального и среднего профессионального образования (концептуальные идеи, понятия, требования ФГОС) / Ф.Ш. Мухаметзянова, Г.А. Шайхутдинова. Казань: Изд-во «Данис» ИПП ПО РАО, 2013. 54 с.
