CC BY
399
Повнота образу характеризуе його структуру, тобто набiр елементiв, зв'язки мiж ними, !х динамiчне ствввдношення. В образi вiдображаeться не лише склад елеменпв, як1 входять у його структуру (форма, величина), а i !х просторове розмiщення (ввдносно задано! площини чи взаемного розмщення елементiв).
Видiленi показники — широта i тип оперування образом, що вiдображають в його повнот та динамiчностi, характеризують рiвень розвитку просторового мислення. Цi показники (стосовно одного й того ж учня) мають стiйкий характер. Вони проявляються у виконанш учнем рiзноманiтних навчальних завдань, при використанш рiзного графiчного матерiалу. Це дае пiдставу вважати, що вказаш показники вiдображають стiйкi шдив^ально-психолопчш властивостi особистосп, котрi можуть бути розвинут пiд впливом навчання, але лише за його спещально! оргашзацп, яка передбачае формування прийомiв створення образiв, !х видозмiнення. Рiвень !х розвитку визначае значною мiрою научуванiсть учнiв, тобто !х «ввдчуття», здiбнiсть до оволодiння спецiальними знаниями iз креслення й iнших навчальних предмелв, !х готовнiсть (нахили, iнтерес) до занять ввдповвдними видами дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богоявленский Д. Н., Менчинская Н. А. Психология усвоения знаний в школе. — М.: Изд-во АПН
РСФСР, 1959. — 347 с.
2. Ботвинников А. Д., Ломов Б. Ф. Научные основы формирования графических знаний, умений и
навыков школьников. — М.:Педагогика, 1979. — 256 с.
3. Сидоренко В. К. 1нтегращя трудового навчання i креслення (дидактичний аспект) // За ред.
Д. О. Тхоржевського. — К.: УДПУ, 1995. — 142 с.
4. Якиманская И. С. Развитие пространственного мышления школьников. — М.: Педагогика, 1980. — 240 с.
Ольга ЩЕРБ1Н1НА АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ СУЧАСНО1 ФОРТЕШАННО1 ОСВ1ТИ
У свiтлi сучасних тенденцш розвитку фортетанно! педагогии проаналiзовано найважливiшi проблеми фортетанноI тдготовки, визначено методологiчнi засади фортетанного навчання, наголошено на причинах зниження ттересу до фортетанноI освти.
Вщображаючи духовний стан суспшьства, музично-педагопчна освгга е «принциповим фактором його гумашзаци» (Е. Абдуллш), чинником естетичного ставлення до навколишнього свпу. Реали сьогодення актуалiзують проблему оновлення традицшно! вичизняно! музично-педагопчно! системи. Необхвдтсть створення ново! освипьо! моделi пов'язана з потребою компетентних фах1вщв у галузi музично! науки, мистецтва та освии, здатних забезпечити повноц1нне музично-естетичне виховання широкого контингенту учн1в у чисельних закладах музично! освiти рiзного типу.
Зорiентованiсть сучасно! музично! педагопки на пiдготовку всебiчно освiченого, ерудованого музиканта-педагога з високим рiвнем загально! i музично! культури зумовлюе прюритет концепцiй, що грунтуються на розвитку творчого мислення особистостi, реалiзацi! !! духовного потенцiалу, iнтенсифiкацi! процес1в набуття знань та умшь, iнтеграцi! iндивiдуальних якостей майбутнього спецiалiста. Найбiльш повного втшення iде! гармонiчного виховання музиканта-педагога набувають у сферi музичного, зокрема фортетанного виконавства.
Згiдно з висновками психолопв, будь-яка дiяльнiсть, поеднуючи штелектуальш процеси з практичним вiдтворениям вивченого матерiалу, забезпечуе не тiльки його краще засвоення, а водночас е продуктивним розвиваючим засобом. Щодо цього фортетанне навчання володiе потужним потенщалом i створюе найсприятливiшi умови для становления художньо! свiдомостi, розвитку здiбностей, збагачення кругозору учня. Будучи «найбшьш iнтелектуальним з усiх iнструментiв» (Г. Нейгауз), рояль надае можливосп втшювати широке коло рiзноманiтного музичного матерiалу — вiд фортепiанно! мiнiатюри до оперно-симфонiчно! партитури. Надзвичайно широкий дiапазон практичного застосування та ушверсальш можливостi фортепiано зумовили його проввдне становище у рiзних галузях музично-практично! дiяльностi, особливу роль у музично-професшному розвитку.
Прiоритетиiсть фортепiанного навчання вообразилась у к1лькост1 i рiзноманiтностi науково-дослiдиих робiт, присвячених проблемам фортетанно! творчосп, виконавства i педагог1ки.
Розглядаючи фортепiанне виконавство як процес i результат практичного осягнення духовного змiсту музичних явищ, споаб формування щнтсних ставлень до мистецьких явищ, вченi-музиканти всебiчно висвiтлюють проблеми розвитку виконавсько! майстерносп (Л. Баренбойм, М. Берлянчик, А. Бiрмак, Н. Голубовська, О. Гольденвейзер, Г. Коган, С. Савшинський); розглядають питання едносп художнього i техн1чного аспекта у процеа тдготовки музиканта-виконавця (О. Алексеев, Г. Нейгауз, Г. Прокоф'ев, М. Фейгш); досл1джують особливоста штерпретаци музичного твору (Л. Гаккель, В. Григорьев, Н. Корихалова, е. Лiберман, Я. Мшьштейн, В. Москаленко); визначають шляхи формування музично-виконавського мислення (О. Катрич, Б. Кременштейн, С. Фейнберг, Г. Ципш Б. Яворський); анал1зують властивосп виконавського iнтонування (Б. Асафьев, Д. Благой, А. Малшковська, М. Переверзев); вивчають специф^ фортетанно1 подготовки вчителя музики (Л. Арчажн1кова, О. Бурська, В. Буцяк, Р. Гржибовська, А. Каузова, Д. Кабалевський, О. Щолокова).
Незважаючи на значний науково-практичний досввд, нагромаджений фортепiанною педагогiкою, грунтовне висвилення найважливiших проблем фортепiанного виконавства у фундаментальных працях видатних вчених, проблеми фортетанного навчання незмiнно перебувають у цен^ уваги дослiдникiв, педагогiв, виконавщв. В умовах розгалуження сучасно! фортешанно! освiти на окремi напрямки вiдповiдно навчально! мети (пiдготовка концертного виконавця, пiанiста-педагога, вчителя музики, музиканта-любителя) стае нагальним вирiшення проблеми вiдбору змюту i методiв фортепiанного навчання, винайдення ефективних фортепiанних методик, здатних, з одного боку, сформувати творче мислення виконавця, забезпечити повнощнне оволодiння фортетанною майстернiстю, з iншого — врахувати особливостi фортепiанного навчання, що вщповвдатиме специфiцi певного освiтнього закладу.
Розробка науково-методичного пiдгрунтя для оновлення змюту фортетанно1 освiти потребуе всебiчного вивчення до^джуваног проблеми. Це визначило мету статт — у свiтлi сучасних тенденцш розвитку фортетанно1 педагогiки проаналiзувати найважливiшi проблеми фортетанно1 пiдготовки, визначити методолопчш засади фортепiанного навчання.
Результатившсть та успiх у будь-як1й сферi людсько1 дiяльностi значною мiрою залежать в1д И суспшьно1 значущостi. Вивчення сучасного стану процесу фортепiанного навчання у вичизняних музично-педагопчних закладах св1дчить про втрату престижу фортетанно1 тдготовки у системi музично1 освiти. Аналiз причин подiбного становища дозволяе видшити ряд чинник1в об'ективного i суб'ективного характеру, що негативно впливають на розвиток теори та практики фортетанного мистецтва. Розглянемо найважливiшi з них.
Загострення демографiчноl ситуаци у кра1т, ставши об'ективним фактором зменшення абiтурiентiв, зумовило зниження, майже вiдсутнiсть конкурав при вступi у музично-педагопчт заклади, позбавивши можливосп вiдбору музично обдаровано1 молодi, заздалегiдь ускладнюючи процес фортетанно1 пiдготовки, яка передбачае наявн1сть спещальних музичних здiбностей. Водночас соцiально-економiчнi особливоси укра1нського сьогодення нерiдко змушують кер^вниюв навчальних закладв залучати учн1вський контингент престижними, затребуваними, привабливими спещальностями. Акцентуащя зусиль на швидкому залагодженн1 проблемних ситуацш, забезпеченн1 будь-якою щною стабшьного функцiонування навчального закладу суттевим негативом вщбиваеться на розвитку фортетанно1 педагопки, призводить до втрати прiоритетних позицш фортепiанного мистецтва, зорiентованого перш за все на духовне становлення особистост!
Болiсною темою для фортетанно1 освии е забезпечення И матерiальноl бази, основу яко! становлять не найкращi iнструменти, виготовлен1 за радянських час^в. Доводиться також визнати, що фортетано втратило свое привiлейоване мiсце не тшьки як музичний iнструмент, залишений напризволяще, а 1 як навчальна дисциплша, рiзновид музично1 дiяльностi. Переконливим свiдченням цього е змiстовне наповнення концертно1 практики факультетських колектив^в, де танюти-солюти залишаються незатребуваними, а фортетано здебшьшого виступае у рол1 акомпануючого iнструмента. За таких умов дедал! складтшою стае проблема мотиваци ! стимул1в фортепiанного навчання, формування штересу до фортетанно-виконавсько1 д1яльност1.
Констатацiя зовшшшх ознак в1дчутного занепаду фортетанно1 осв1ти не дае повно1 картини розвитку фортетанно1 педагогiки на сучасному етат, потребуючи всебiчного аналiзу проблем, безпосередньо пов'язаних 1з процесом навчання у фортетанному клась
Будучи системою музично-педагопчних принципов, методiв, наукових п1дход1в, зорiентованих на специфiку iндивiдуального навчання, фортетанна педагогiка потребуе
постшного оновлення, переосмислення, пошуку нових шляхiв удосконалення процесу фортетанно! пiдготовки. Наукове обгрунтування та розробка теорi! розвиваючого навчання (Л. Виготський, Л. Занков, Г. Костюк, Д. Узнадзе) дали поштовх для вивчення розвиваючого потенщалу фортетанного виконавства. Узагальнення здобутк1в психологи, дидактики, естетики i результалв практично! дiяльностi видатних педагогiв i виконавщв зумовило становлення концепцi! фортепiанного навчання, яка грунтуеться на розумiннi всебiчного розвитку учня як спецiально! мети фортетанно! пiдготовки (Г. Цип1н).
Вирiзняючись унiверсальними та iнтегративними властивостями, змют, принципи i методи розвиваючого навчання передбачають гармонiчний розвиток художньо! сввдомосп, загальних i музичних здiбностей та шструментально-виконавських умiнь пiанiста. Спрямованiсть на забезпечення продуктивного загального художнього та професшного розвитку музиканта визначила дiевiсть основних положень концепцi! розвиваючого навчання у масштабах вие! музично-педагогiчно! системи. Однак новi завдання, поставленi перед сучасною фортетанною педагогiкою, вимагають подальшо! iнтенсифiкацi! педагогiчного процесу у фортетанному класi шляхом збагачення новими технолопями, прискорення художнього та технiчного розвитку учтв, використання визнаних фортепiанних методик.
Дiапазон знань, умiнь i навичок, необхiдних пiанiсту, надзвичайно широкий. Важливим моментом пошуку ефективних технологiй у галузi фортепiанно! педагогiки е усввдомлення мети фортепiанного навчання. Загалом обумовлена специфшою навчального закладу (виконавських, мистецьких, музично-педагогiчних факультетiв) мета навчання впливае на змiст i засоби фортетанно! тдготовки, визначае вiдповiдi на питання для чого, чому i як вчити. Разом з тим процес навчання гри на фортетано мае загальт закономiрностi, зумовленi потребою розвитку найважлившого компоненту професiйно! майстерностi музиканта — вмшня iнтерпретувати, тлумачити, роз'яснювати художнiй смисл творiв музичного мистецтва.
Науково-педагопчний i виконавський досвiд видатних музиканпв показуе, що повноцiнне оволодшня майстернiстю музично-виконавсько! iнтерпретацi! можливе лише за умови штенсивного розвитку музичного мислення пiанiста, показником якого е умшня самостiйно працювати над твором. Необхвдтсть реалiзацi! цiе! установки у фортетаннш практицi визначае прiоритет проблемних методiв навчання у фортепiаннiй педагопщ. Як ефективний спосiб збагачення змюту i форм навчального процесу проблемт методи навчання зорiентованi на винайдення способiв подолання суперечностей мiж знанням i незнанням, iндивiдуальним досвiдом особистосп i науково-практичними напрадюваннями фортепiанно! педагопки, теоретичними знаннями та умiниям !х практичного застосування. На жаль, реали сьогоденно! фортепiанно! практики засвiдчують недостатне усввдомлення i використання позитивних властивостей проблемного навчання, переважання здебiльшого консервативних, зокрема репродуктивних способiв фортепiанного навчання.
Загострення суперечностей мiж вимогами сустльства до фахiвцiв музично! освiти i рiвнем науково-методичного забезпечення фортепiанного навчання зумовлюе потребу в оргатзаци фортетанно! тдготовки на засадах системного тдходу, який надае можливостi забезпечити майбутнього спещалюта науково обгрунтованим комплексом знань, умшь i навичок, якi становитимуть пiдгрунтя його професiйно! дiяльностi. Охоплюючи рiзнi аспекти змiсту i процесу фортетанного навчання, системний пiдхiд дозволяе забезпечити даевють найважливiших принципiв, що складають основу фортепiанного навчання: збшьшення i збагачення виконавського репертуару; прискорення темтв вивчення та оновлення навчального матерiалу; забезпечення iнтелектуалiзацi! процесу навчання, збшьшення дiапазону музично-теоретичних знань; активiзацiя самост1йност1, творчо! iнiцiативи учня.
Успiшнiсть реалiзацi! зазначених принципiв значною мiрою залежить вiд визначального у фортетаннш педагопщ чинника — шдив^ального аспекту навчання, переломлення загальних педагопчних методiв крiзь призму особистостi учня. Широко висвилена у науково-методичнш лiтературi проблема iндивiдуального пiдходу донит залишаеться переважно на декларативному рiвнi, тодi як у процесi фортетанного навчання учень нерiдко потрапляе до «прокрустового ложа», розвиваючись за заздалепдь визначеними викладачем параметрами.
Узагальнення результалв рiзнобiчного вивчення проблем фортеп1анно! педагопки дозволяе видшити найважливiшi для фортетанного навчання положення методологiчного значення:
- усввдомлення унверсальних властивостей фортепiано зумовлюе визначення Bce6i4Horo розвитку учня як спецiальноï мети фортетанно1 пiдготовки;
- спрямованiстъ основних положень концепцiï розвиваючого навчання на забезпечення гармонiчного розвитку музиканта мае забезпечити ïx дiевiстъ у масштабах ваа системи музичноï' освiти;
- розгляд умiння музично-виконавсъкоï iнтерпретацiï як найважлившого компоненту професiйноï пiдготовки музиканта-педагога обумовлюе необхвдшсть iнтенсивного розвитку музичного мислення шашста;
- використання позитивних властивостей проблемного навчання i системного шдходу у процесi фортепiанного навчання дастъ змогу забезпечити студенпв комплексом знанъ, умшь i навичок, що складають пiдгрунтя професiйноï дiялъностi музиканта-педагога;
- специфша фортепiанного навчання актуалiзуе необхвдшсть практично!' реалiзацiï iндивiдуалъного пiдxоду у процес фортепiанноï пiдготовки.
Набуваючи методолопчного значения для фортепiанноï педагогiки, вказаш положення можуть скласти пiдгрунтя для оновлення змiсту i методики викладання гри на фортепiано, мати практичне застосування у дiялъностi викладачiв рiзниx закладiв музичноï освiти.
Розглядаючи проблеми фортепiанноï педагогiки у свiтлi сучасних тенденцш, ми акцентували увагу на окремих теоретичних i практичних аспектах процесу фортепiанного навчання. Висвiтлення найактуальшших, на нашу думку, питань фортепiанноï педагогiки надае можливiстъ окреслити перспективи ïï подальшого розвитку, визначити напрямки модернiзацiï навчально-виховного процесу в клаа фортепiано.
Олександра ЯНКОВИЧ
ЗГУБНИЙ ВПЛИВ ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЦШНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА Ф1ЗИЧНЕ ТА ПСИХ1ЧНЕ ЗДОРОВ'Я ШКОЛЯР1В
У cmammi розглядаеться негативний вплив тформацшно-комуткацшних технологш при ïx HadMipHOMy використанш на фiзичний i псиxiчний розвиток дтей. Висвтлет методи роботи i3 школярами для попередження та подолання комп 'ютеpноï зaлежностi.
1нтегращя Украши в европейський освпнш проспр передбачае забезпечення високоï якосп тдготовки випускниюв ВНЗ. Молодий фаxiвецъ мае бути конкурентоспроможним i мобiлъним у ринкових умовах. Таке завдання виконуеться на основi впровадження, як вимагае Болонська декларащя, нових iнформацiйно-комунiкацiйниx теxнологiй. Не лише ВНЗ, а й школи, що готують до вступу в них, нарощують так1 технологи, не акцентуючи увагу на шкодi новiтнъоï техшки, при ïï надмiрному використаннi, для фiзичного та псиxiчного розвитку учня. Тож актуальшсть дослiдження обумовлена необхвдшстю збереження здоров'я дитини при робоп iз сучасною комп'ютерною теxнiкою.
Мета статп — виявлення негативних чиннишв використання iнформацiйниx теxнологiй на фiзичний та псиxiчний розвиток школяра; узагальнення досвiду застосування психолого-педагогiчниx методiв впливу на дитину для запобтання комп'ютернiй залежностi та надмiрному захопленню сучасною теxнiкою.
Для досягнення мети необхвдно виконати наступнi завдання:
- проанал1зувати згубнi чинники iнформацiйниx технологш на фiзiологiчний стан школяра;
- висвилити роль комп'ютерних теxнологiй як психоактивного фактора, ввд якого наступае така ж залежнiстъ, як ввд наркотиков чи алкоголю;
- виявити можливостi запобiгання та подолання негативного впливу шформацшних теxнологiй на розвиток школяра.
До^дженням сучасних iнформацiйниx технологш займаеться широке коло науковцiв, оскшьки це одна iз найперспективнiшиx тем у науковому свiтi. Використанню шформацшних технологш у школi присвяченi пращ В. Бикова, Е. Елек, М. Жалдака, I. Завадського, Н. Морзе, А. Пенькова, В. Пономарьова та шших вчених. Однак вони виявили передуем переваги запровадження шновацшних технологш у навчально-виховний процес. Лише поодиною публшацп у педагогiчниx виданнях присвячеш шкiдливому впливу iнформацiйниx теxнологiй на розвиток дитини. Так, проблему 1нтернет-залежносп до^джували Г. Бодня, О. Гудицька,
