CC BY
0художньо-герменевтично! компетентносп студен-пв тд час педагопчно! практики художньо! куль-тури, музики та хореографи.
Список лiтератури
1. Бабанский Ю. К. Интенсификация процесса обучения / Ю.К. Бабанский. - М. : Знания, 1987. -80 c
2. Вопросы педагогического образования: учеб. пособие / О.А. Абдуллина. -М.: Просвещение, 1990.- 141 с
3. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций / Л. С. Выготский. - М. : Изд-во АПН РСФСР, 1960. - 130 а
4. [Конюхов Н. И. Словарь-справочник практического психолога /Н. И.Конюхов. - Воронеж: Модэк, 1996. - 224 с.с.206].
5. Новий тлумачний словник украшсько! мови: у 4 т. - К.: Акошт, 1999. - Т. 2. - 910 с (с.632)].
6. Полонский В. Словарь по образованию и педагогике / В. Полонский. - М.: Высшая школа, 2004. - 512 с.].
7. Словник-довщник з професшно! педаго-пки / Авт. - упоряд. Алла Василiвна Семенова, Зша-1да Наумiвна Курлянд, Ра!са Iллiвна Хмелюк, 1рина
Олександавна Бартенева, 1нна Михайлiвна Богданова; За ред. Алла Василiвна Семенова.- Одеса : Пальмiра, 2006.- 272 с
8. Степанова Л. В. Методолопчш основи до-слiдження герменевтично! компетентностi майбут-нiх викладачiв музики i хореографи / Людмила Ва-силiвна Степанова. // Актуальнi питання мистець-ко! освiти та виховання. Збiрник наукових праць. -2016. - №2. - С. 32-42.
9. Узнадзе, Д. Н. Психология установки. — СПб.: Питер, 2001. - 416с.
10. Философский энциклопедический словарь / [гл. редакция : Л.Ф. Ильичев, П.Н. Федосеев, С.М. Ковалев, В.Г. Панов]. - М. : Сов. энцикл., 1983. -840 с.,с. 482
11. Шип С. Герменевтика произведений искусства и актуальные задачи украинской художественной педагогики // Професшна мистецька освгга i художня культура: виклики ХХ1 столитя : матер. Мiжнарод. наук.-пркт. конф., 16-17 жовт. 2014 р. / МОН Укра!ни... - Ки!в: Ки!в. Ун-т iм. Б. Грiнченка, 2014. - С. 87-95.
12. Щедровицкий Г.П. Избранные труды. М.: Иск., Культ., Полит., 1995. -800с.
НАУКОВ1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ УМ1НЬ ОБРАЗОТВОРЕННЯ МОЛОДШИХ П1ДЛ1ТК1В НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Шатайло Н.В.
Державний заклад «Швденноукра'тський нацюнальний педагогiчний yuieepcumem
iMeHi К. Д. Ушинського» (м.Одеса), acnipaHmrn кафедри музичного мистецтва та хореографа, методист науково-методичног лабора-торИ творчого розвитку особистостi кафедри суспшьно-гуматтарно'1 освти Одеського обласного тституту удосконалення вчителiв.
SCIENTIFIC APPROACHES TO THE DEVELOPMENT OF JUNIOR TEENAGERS' IMAGE-CREATIVE SKILLS IN THE LESSON OF MUSICAL ART
Shatailo N. V.
State institution «South Ukrainian national pedagogical university named after K. D. Ushynsky» (Odesa),
post-graduate student of the musical art and choreography department, methodologist of scientific and methodical laboratory of individual's creative development, department of Humanities of
Odesa regional institute of teachers' improvement.
Анотащя
У статп визначено HayKOBi тдходи, змют яких спрямовано на забезпечення процесу розвитку худож-ньо-образно! сфери особистосп молодших шдлптав на уроках музичного мистецтва шляхом формування у них умшь образотворення. Характеризуются особливосп психолого-педагопчного, аксюлопчного, ми-стецько-персонaлiзовaного, герменевтичного та синергетичного пiдходiв. Перелiченi пвдходи е методо-логiчним щдгрунтям дослiдження процесу формування умшь образотворення молодших шдлитав на уроках музичного мистецтва. Вони уможливлюють розгорнуте i системне вивчення означеного процесу як актуально! проблеми школьно! мистецько! освiти. Комплексне врахування положень розглянутих наукових пiдходiв сприятиме розyмiнню сyтностi, змiстy, фyнкцiй i структури yмiнь образотворення.
Abstract
The article deals with defining scientific approaches, whose content is aimed at ensuring the process of developing the artistic and figurative sphere of junior teenagers' personality in musical art lessons by means of developing their skills of image creation. The peculiarities of psycho-pedagogical, axiological, artistic and personalized, hermeneutic, synergetic approaches are characterized. The above listed approaches are the methodological basis for the study of the process of developing junior teenagers' image-creative skills in the lesson of musical art.
They enable a detailed and systematic study of this process as a topical issue of school art education. Comprehensive consideration of the scientific approaches' provisions is to help to understand the essence, content, functions and structure of the skills of image creation.
Ключовi слова: молодшi шдлггки, умшня образотворення, психолого-педагопчний шдхвд, аксюлопчний шдхвд, мистецько-персоналiзований щдхвд, герменевтичний щдхвд, синергетичний шдхвд Keywords: junior teenagers, image creative skills, psychological and pedagogical approach, axiological approach, artistic and personalized approach, hermeneutic approach, synergetic approach.
Постановка проблеми. Сучасна мистецька педагогiка налiчуe безлiч можливостей щодо ро-звитку художньо-образно! сфери особистосп, до-цiльнiсть використання яких пвдпорядковуеться ди-намiчним змiнам в економiчнiй, соцiальнiй, освiтнiй, культурнiй сферах.
Сустльство потребуе вiд сучасно! особистосп емоцшно! гнучкостi, багато! уяви, розвиненого творчого мислення, сформовано! системи щнно-стей, переконань, поглядiв. Тому освггньою стра-тегiею, що переважае сьогодш в усьому свiтi е стратегия формування творчо! iндивiдуальностi, спря-мована на реалiзацiю потенцiйних можливостей кожного учня, його образно! сфери як атрибута ду-ховностi, основи самовираження i самореалiзацi!. Адже ефектившсть розвивитку художньо-образно! сфери окремо! особистосп обумовлюе бiльш ди-намiчне i поступальне еволюцiонування суспшь-ного життя в цiлому.
Як показуе аналiз наукових джерел, на сьогоднiшнiй день юнують прогалини в науцi: ввд-сутня чiтко сформульоване визначення сутносп по-няття «образотворення»; немае едино! думки про структуру образотворення, представлено! рiзною кшьшстю критерi!в i показнишв; немае дослiджень динамiки i характеру формування умшь образотворення в процес онтогенетичного становлення лю-дини; мало розроблеш методики розвитку та дiагностики умiнь образотворення на рiзних етапах онтогенезу.
Сучасна мистецька освгга мае особливi можли-востi щодо формування системи естетичних та свггоглядних орiентирiв особистостi, розвитку не лише спещальних мистецьких здiбностей учнiв, а й псимчних процесiв: вiдчуття, пам'яп, сприйняття, мислення, уяви.
Для визначення сутностi поняття «образотворення», нами розглянутi дослiдження рiзних галузей наукового пiзнання, такi як фшо-софiя, психологiя, педагогiка, культурология, ми-стецтвознавство, в яких висвплено рiзнi аспекти, пов'язанi з образною сферою особистосп.
Сощальна значущiсть i практична актуаль-нiсть проблеми продиктували необхiднiсть визначення наукових пiдходiв до формування умiнь образотворення у контексп мистецько! освiти.
Аналiз досл1джень i публiкацiй. В даний час досить повно вивчеш загальш теоретичнi проблеми психологi! творчостi (1.Бша, Д.Богоявленська, Л.Виготський, £.1ль!н, 1.Малахова, Я.Пономарьов,
B.Роменець, Л.£рмолаева-Томша, 1.Якимчук,
C.Яланська); питання загальних i спецiальних здiб-ностей (В^нченко, О. Ковальов, М. Ростовцев, О. Терентьев); специфша рiзних видiв творчо! д!яль-ностi та обдарованосп (Н.Лейтес, О.Матюшкш,
А.Мелiк-Пашаeв, В.Моляко, О.Музика, В.Рибалка). У галузi мистецько! психологи змют дослiджень присвячено музично-слуховим художньо-образним уявленням (Л.Благонадьожина, Л.Бочкарьов, М.Старчеус, Б.Теплов, Т.Траверсе). Розгляду му-зично-слухових уявлень в контексп сприйняття му-зики присвячено роботи С.Беляево!-Екземплярсь-ко!, А.Готсдинера, Р.Тельчарово!. У зв'язку iз вив-ченням процесiв пам'ятi й мислення художньо-образнi уявлення висвилюються в працях С.Волкова, В.Петрушина, А.Сохора, Н.Суслово!. Окремi аспекти музично-слухових уявлень вивчалися му-зикознавцями Б.Асаф'евим, М.Бонфельдом, Ю.Кремльовим, В.Медушевським, Б.Яворським.
Дослвдженню окремих парамегрiв, критерпв, форм прояву та характеристик художньо-образного мислення, а також вивченню процесу його розвитку та методики дiагностики присвяченi висвiтленi вче-ними на стику психологiчно!' науки й фшософп, естетики, теорi! мистецтва, педагопки (Б. Ананьев, Р.Арнхейм, Л.Виготський, О.Костюк, В.Кузш, О.Леонтьев, Ю. Лотман, В.Роменець, С.Рубш-штейн).
Методологш розвитку художньо-образного мислення, художньо-творчих здiбностей, процесу сприймання та iнтерпретацi! творiв мистецтва роз-крито в працях Е.Абдулiна, Ю.Ал!ева, О.Апраксiно!, Н.Батюк, Л. Безбородово!, Н.Вет-лугiно!, Н.Гродзенсько!, А.Козир, О.Колояново! О. Комаровсько!, Н.Лисiно!, Л.Масол, Н.Миропольсь-ко!, Г.Падалки, О.Просiно!, О. Ростовського, О.Руд-ницько!, Л. Хлебниково!, Л.Шрагiно!, С.Шипа, О. Щолоково!, Н.Яковлево!.
Мета статт - обгрунтування наукових пвд-ходiв щодо забезпечення процесу розвитку художньо-образно! сфери особистосп молодших шдлптав на уроках музичного мистецтва шляхом формування у них умшь образотворення. Означеш тдходи окреслено вiдповiдно до фшософського, культурологiчного та психолого-педагогiчного змюту поняття «умiння образотворення» у контексп процесу його формування в учшв загально-освiтнiх навчальних заклащв.
Виклад основного матерiалу. На пiдставi аналiзу дослiджень, теорiй ми ввднайшли ключовi моменти, що дозволяють тлумачити поняття «образотворення» як рiзнобiчний, iнтегрований, багато-компонентний цiлiсний особиспсно-розвивальний процес, що включае декiлька складових системного характеру. Його основу складають психiчнi функцi!, якi також е першоджерелом художньо-об-разного мислення (пам'ять, увага, уява, уявлення).
Формування умiнь образотворення молодших шдлптав на уроках музичного мистецтва розгля-даемо як цшеспрямований вплив на особистiсть з
метою розвитку й удосконалення !! мисленнево! д1яльносл, якостей, знань, навичок, цшностей i ставлень, здатносп до продуктивно! художньо-творчо! д1яльносп. Цей процес складний, багато-гранний, педагопчно спрямований, характери-зуеться керованютю, оргашзовашстю, прогнозо-ванютю та результатившстю. Його доцшьно розглянути з позицш психолого-педагопчного, аксюлопчного, мистецько-персонал1зованого, гер-меневтичного та синергетичного шдход1в.
Для розкриття сутносп поняття «умшь образотворення» ми покладаемося на психолого-педа-гоггчний nidxid, предметом вивчення якого е внутршш мехашзми художньо-творчо! д1яльносп й зовтшш вияви особистосп в процеа сприймання й виконання мистецьких твор1в. Так розв'язання протир1ччя (проблеми) у процес художньо-образного мислення суб'екта можна представити як модель послщовних операцш: проблемна ситуащя -образ проблемно! ситуацп - сшвввдношення образу з вимогами задач - модель проблемно! ситуацп (гшотеза) - дослвдження модел1 - розв'язання [5].
На думку дослщнищ 1.Якимчук, мислення при розв'язанш проблемно! ситуацп мае наступну ди-намшу:
1. За типово! ситуацй' розв'язання знаходиться на понятшному р1вш. За неможливосп розв'язати задачу в поняттях вщбуваеться перехщ на нижчий р1вень - вербальний.
2. У цей момент у суб'екта з'являеться тдви-щена мовно-рухова актившсть, вш проговорюе си-туацш, формуючи i! образ (Д.Богоявленська). Суб'ект ввдчувае шзнавальш труднощ1, як1 супро-воджуються емоцшними переживаннями невизна-ченосл (здивування). Зазвичай на цьому етат з'являеться значна емоцшна напружешсть, емоцшний вибух, який, з одного боку, зумовлений трудшстю подолання психолопчно! шерцп, стереотитв, а з шшого - дае енерпю для запуску наступного про-цесу пошуку розв'язання (на нижчих р1внях).
3. Ведеться пошук розв'язання шляхом маншулювання образами, як еластичшшим, багат-шим та менш узагальненим матер1алом - працюе уява. Бшьшють дослвднишв (О.Гончарова, Л.Ки-таев-Смик, В.Моляко, В.Роменець) вщзначають провщну роль уяви в процес1 творчосп.
4. Наступний р1вень - предметно-чуттевий для роботи з шформащею на образному р1вш [12, с. 15].
Вищезазначене сввдчить про те, що процес розв'язання проблеми тотожний процесу образо-творення та проходить шлях ввд повшстю усввдом-леного р1вня до неусвщомленого (1нту!тивного). Розв'язання одержуеться на шту!'тивному р1вш, i тому суб'екти творчосп не можуть ввдрефлексу-вати сам момент знаходження розв'язання, осшльки вш знаходиться поза св1дом1стю. Шсля цього одержане розв'язання послвдовно виводиться в план сввдомосп, воно вербал1зуеться i усвщом-люеться, тобто процес проходження р1вшв повто-рюеться, пльки у зворотному порядку. Суб'ект не може зрозумпи, чому вш так розв'язав задачу i намагаеться знайти вже готовому ршенню лопчне пояснення, тобто творчють обов'язково передбачае
переход на нижчий структурний рiвень мислення. Тому критерiем образотворення може бути одер-жання розв'язання на нижчих структурних рiвнях, причому максимально - на рiвнi iнту!цi!. З такою думкою погоджуеться i В.Дружинiн, який вважав основним критерiем творчостi домывания тд-свiдомостi над свiдомiстю, за паралельного протiкання процесiв як у шдсвщомосп, так i в свщомосп [3].
У рамках психолого-педагогiчного шдходу образотворення розглядаемо як один з видiв актив-ностi особистосп. Еволюцiйнi та революцiйнi змiни особистосп можуть виникати у процесi виршення об'ективних протирiч мiж зовнiшнiми вимогами та внутршшми можливостями. В цьому випадку задiянi всi психiчнi мехашзми людини, од-нак центральну роль вщграе мислення.
Для виникнення творчо! дiяльностi поява об'ективних протирiч не е достатньою i обов'язко-вою умовою. Достатньою умовою для застосування умшь образотворення е наявнiсть внутршшх суб'ективних протирiч. Результатом вирiшення суб'ективних протирiч е особистiсна новизна [2].
На думку багатьох дослщнишв, саме осо-бистiснi компоненти мислення вщграють iстотну роль у виборi задач i шляхiв !х розв'язання. Вони можуть як сприяти одержанню творчих ршень, так i ускладнювати !х пошук. Головними аспектами тут виступають психологiчна iнерцiя (Г.Альтшуллер), iснуючi стереотипи (М.Веракса, Р.Грановська), не-усвiдомленi самообмеження (Д.Богоявленська), образ чи картина свиу (Р. Грановська).
Картина свиу складаеться з деяких базових уявлень, понять, як вкрай статичнi i створюють iлюзiю стiйкостi особистостi. Осшльки iснуючi у людини системи понять, уявлень, моделей е тим контекстом i матерiалом, на основi якого ство-рюеться модель проблемно! ситуацй i ведеться пошук !! рiшення, то процес перебудови моделi i розв'язання конфлжтно! ситуацi! у процесi творчосп е одночасно процесом перебудови структури особистостi. Адже перебудова моделi йде шляхом усвiдомлення та змши неусвiдомлюваних обме-жень, постулатiв, змюпв, якi й роблять модель неадекватною [12, с. 16-17].
Важливими чинниками становлення особи-стосп е цшносп, як1 вiдповiдають !! актуальним потребам, идеалам, особиспсним смислам й цiннiснi орiентацi! (спрямовашсть iнтересiв i потреб особистосп на певну iерархiю цiнностей, що мае прояви у рiзних життевих ситуацiях; спосiб диференцiацi! об'ектiв i явищ за !х особистiсною значущютю).
У вимiрi аксiологiчного пiдходу феномен умшь образотворення набувае нових яшсних характеристик. Аксюлопчний пiдхiд мае на меп активiзувати в учшв емоцiйно-цiннiсний досвiд на основi усвщомлення ними художнiх цiнностей та естетич-них iдеалiв людства. Адже мистецька освгга входить до гуманпарного циклу, а гуманiтарна культура передбачае домшування мислення, що проду-куе не лише логiчнi конструкцп, а насамперед особистiснi духовнi смисли. Ц смисли народ-жуються невщ'емно ввд емпатi!, рефлексi!, а не суто
рацюнально, як в освт поза межами гуманитарного поля. Аксiологiчний пвдхвд до змiсту мистецько! освiти дае можливють молодшим пiдлiтками опа-нувати принципи, норми, способи мiжкультурно! комушкацп у процесi штерпретацп художнiх творiв на засадах суб'ектностi, дiалогу, толерантносп, критичного мислення. [10, с. 14-18].
Мистецько-персоналгзований тдх1д до фор-мування умiнь образотворення молодших пiдлiткiв на уроках музичного мистецтва передбачае розгляд цшого ряду питань, пов'язаних з процесами само-усвiдомлення, самооцiнки, саморегуляцi! iндивiду-ально-психологiчних властивостей особистостi шляхом мистецько-перетворювально! д1яльносп. Базуеться даний пвдхвд на проввдних принципах ак-меологiчно! артпедагопки (Н.Вишнякова, А.Козир, О. Отич, Г.Падалка), теорiях особистостi i персо-налiзму (А.Бандура, Г. Костюк, К.Роджерс, Е.Фромм) та на сучасних шновацшних методиках навчання (О. Деркач, Л.Масол). Обгрунтувала та за-провадила мистецько-персоналiзований шдхвд у подготовку фахiвцiв вищо! квалiфiкацi! О. Ан-дрейко [1]. Означений пвдхвд у дослiдженнi Ло Чао переходить в площину дещо схожого поняття -персонiфiкацi! стосовно пошуку ефективних методик подготовки майбутшх учителiв музичного ми-стецтва [8].
Дослвдниця М.Клевцова зазначае, що застосу-вання поняття персонiфiкацi! в рiзних галузях знань, зокрема у фшософп, соцюлогп, психологi!, менеджментi тощо пояснюеться його двояк1стю: з точки зору суб'ектносп особи та проблеми свободи як умови виявлення !! суб'ектно! сутностi [6].
Згiдно з концепщею 1.Зязюна, будь яка техно-лопя е персоналiзованою бо зосереджена на важли-востi включення не лише суб'екта, на якого впливае технолог1я, а й суб'екта, що !! здшснюе [4, с. 22-27]. Часто персошфшащя розглядаеться як метод, ху-дожнiй прийом, що передбачае процес перев-тiлення в рiзних геро!в, тварин, природнi явища тощо. В процеа мистецького навчання, пер-сошфжащя враховуе також суб'ектiв, як1 опосеред-ковано е джерелом художньо! шформаци: образ, настрiй, свiтогляднi орiентацi!, властивi iсторичним параметрам iснування героя (персонажу), композитора, художника тощо [8].
Осягненню повною мiрою особливостей про-цесу формування умiнь образотворення сприятиме опора на комплекс наукових пiдходiв, серед яких важливим е герменевтичний тдх1д. Дослвдники визначають герменевтику (з грец. Hermeneutikos -роз'яснення, тлумачення) як науку, яка вивчае за-гальнi принципи i методи штерпретацп тексту та явищ буття (Г.Гадамер, П.Рiкер, М.Хайдеггер). До штерпретацп як категори герменевтики звертались у сво!х фiлософських творах ще за чаав античностi Арiстотель, Платон, пiзнiше i Декарт. Герменевтичний пiдхiд актуалiзовано в мистецьк1й педагогiцi у працях В.Зiнченка, Д.Лiсуна, О.Олексюк, Г.Па-далки, О.Полатайко, О.Реброво!, О.Щолоково! та ш
Г.Падалка вважае що герменевтичний пвдхвд е шновацшним напрямом оск1льки передбачае
емоцшно-цшшсне тлумачення мистецтва з урахуванням сощально-культурних традицiй, а також особистюного художньо-творчого досводу суб'екта [11, с. 263].
У нашому дослвдженш дiйшли думки, що за-стосування герменевтичного подходу е важливим чинником формування умшь образотворення в проекций художньо-творчо! дiяльностi учшв, оск1льки художня iнтерпретацiя передбачае глибоке проник-нення у змiст художнього твору, виявлення цiннiсного ставлення до нього. Вона спонукае до роздумiв, викликае асоцiацil, народжуе емоц^. В процеа iнтерпретацil «принципового значення набувае пошук у мистецтвi особиcтiсно значущих смислiв, спiвзвучних власному духовному досввду людини^ Учень будь-якого вiку, як i доросла лю-дина, осягае сенс твopiв мистецтва не тшьки в межах набутого суто художнього досввду (знань), але й у широкому полi життевих цiнностей i сми-слiв, загального свiтовiдчуття, свггобачення, свiто-розумiння. Багатограннi образи мистецтва потребу-ють для свого розумшня духовно! рефлекс^' i вод-ночас сприяють !! виникненню; лише ушкальний, неповторний духовний cвiт особистостi задае «тон» iндивiдуальному художньому сприйманню-iнтер-претацп» [9].
Синергетичний nidxid, характерний для склад-них (нелiнiйних) i динамiчних систем, утверджуе iдею самоорганiзацi!, пробудження власнихсил та здiбностей особистостi, окреслюе вiдкритiсть до постiйних змiн, перманентного оновлення, постiйно! творчостi вчених, методиспв, вчителiв, учнiв та !хнiх батьшв. íхнi особистiснi естетичнi потреби й запити, стимульоваш па^ючим у сус-пiльствi типом культури, розвитком шновацшних напрямiв мистецтва, також сприяють освишм змiнам. Людина пiзнае сви i себе в ньому не лише через набуття соцiального досввду, а й через осяг-нення життевих цiнностей, загальне свiтовiдчуття, свггобачення, свiторозумiння. У процесi застосу-вання синергетичного пГдходу нами враховувався принцип саморозвитку, який обумовлюеться здатшстю осо6истостГ до творчо! самореалiзацi! та проектування власно! життедiяльностi [10, с. с.14-18].
На думку В. Кременя, застосування синергетичного пвдходу розвивае здатн1сть трансфор-мувати теоретичш й практичнi знання у стратеги розв'язання проблем, методи перетворення нового знання на власне особистюне мислення й ввдчуття [7, с.5].
Охарактеризовав подходи е методологiчним пГдгрунтям дослвдження процесу формування умГнь образотворення молодших пвдлптав на уроках музичного мистецтва. Вони уможливлюють розгорнуте i системне вивчення означеного про-цесу як актуально! проблеми шкшьно! мистецько! освгга. Комплексне врахування положень розгля-нутих наукових подходГв сприятиме розумГнню сут-ностГ, змОсту, функцОй i структури умОнь образотво-рення.
Подальшого дослщження потребуе проблема застосування у процесi формування умшь образотворення молодших пiдлiткiв на уроках музичного мистецтва принцитв та педагопчних умов на ос-новi окреслених у данiй статтi наукових пiдходiв.
Список лiтератури
1. Андрейко О. I. Теорiя та методика фор-мування виконавсько! культури скрипаля у вищих мистецьких навчальних закладах: автореф дис. ...докт. пед. наук: спец. 13.00.02 - теор1я та методика музичного навчання / О.1.Андрейко. - Ки!в, 2014. - 47 с.
2. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения / В.В. Давыдов - М.: ИНТОР, 1996. - 544 с.
3. Дружинин В.Н. Психодиагностика общих способностей / В.Н. Дружинин - М.: Питер, 1996. -216 с.
4. Зязюн, I. А. Освиш парадигми та педа-гопчш технологи у вимiрах фшософи освгга/ 1.А.Зязюн // Науковий вГсник МДУ iменi В. О. Су-хомлинського. Серiя: Педагогiчнi науки. - 2011.-Вип. 1.33. - С. 22-27. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup 2011 1.33 6
5. Исследование проблем психологии творчества [ред. Я.А.Пономарев] - М.: Наука, 1983. - 336 с.
6. Клевцова М. С. Персонификация как предмет современных психолого-педагогических исследований / М.С.Клевцова // Среднее профессиональное образование. - 2012. - №10. - с. 38-40. Восстановлено с http://elibrarv.ru/item.asp?id=18153906
7. Кремень В. Г. Освгга 1 сустльство в пара-джтш синергетичного мислення / В. Г. Кремень //Педагопка Г психолопя: вГсник НАПН Укра!ни. -
2012. - № 2(75). - С. 5-11.
8. Ло Чао. Методика вокально! подготовки майбутшх учителГв музичного мистецтва засобами технологи персотфГкаци: дис. .канд. пед. наук: спец. 13.00.02 - теорГя та методика музичного навчання / Ло Чао. - Суми, 2018. - 262 с.
9. Масол Л. М. Вивчення музики в 5 - 8 кла-сах: [навч.-метод. посГбник для вчителГв] /Масол Л. М., Беземчук Л. В., Очаковська Ю. О. - Х.: Скортон, 2003. - 128 с.
10. Масол Л. М. Художньо-педагопчш технологи в основнш школг едшсть навчання Г вихо-вання : метод. поаб. / Л. М. Масол. - Харшв: «Дру-карня Мадрид», 2015. - 178 с
11. Падалка Г. М. Педагопка мистецтва (Тео-рГя Г методика викладання мистецьких дисциплш) / Г. М. Падалка. - К. : Освгга Укра!ни, 2008. - 274 с.
12. Якимчук 1.П.Мотиващя творчого мислення шдлптав: монограф1я / Якимчук 1рина ПавлГвна -Умань: Видавничо-полирафГчний центр «ВГзаи»,
2013. - 185 с.
