CC BY
0НАУКОВ1 ЩДХОДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ М1ЖОСОБИСТ1СНО1 ТВОРЧО1 ВЗАСМОДП МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Лай Сяоцянь
Державний заклад «Швденноукртнський нацюнальний педагогiчний утверситет iM. К. Д. Ушинського», acnipaHmKa кафедри музичного мистецтва та хореографа.
SCIENTIFIC APPROACHES TO THE FORMATION OF CULTURE OF INTERPERSONAL CREATIVE INTERACTION OF FUTURE TEACHERS OF MUSIC ART
Lai Xiao qian
postgraduate student of the musical art and choreography department of the State Institution "South-Ukrainian National Pedagogical university named after K. D. Ushynsky".
Анотащя
У статп представлено змют наукових пiдходiв, яш спрямовано на забезпечення оптимшцд процесу тдвищення професшно! майстерносп майбутшх учителiв музичного мистецтва шляхом формування у них культури мiжособистiсно! творчо! взаемодп. Охaрaктеризовaнi пiдходи: aксiологiчний, культуро-логiчний, компетентнiсний та синергетичний, - е методолопчним пiдгрунтям дослвдження формування культури мiжособистiсно! творчо! взаемодп майбутшх учитетв музичного мистецтва, як1 уможливлюють розгорнуте i системне ii вивчення як актуально! проблеми професiйно! освгга фaхiвцiв музично-естетич-ного напрямку. Комплексне врахування положень розглянутих наукових пiдходiв сприяе розумiнню сут-ностi, змюту, функцiй i структури культури мгжособиспсно! творчо! взаемодп студентiв-музикaнтiв.
Abstract
The formation of a specialist person takes place in the process of professional training in the atmosphere of interaction and communication. In this way, social experience is acquired and an own system of valuable interpersonal and social connections is created that necessarily involves a certain type of interaction and requires the appropriate type of communication. In addition, the communicative interaction, interpersonal creative contacts penetrate the professional activities of the teacher of musical art. This means that the culture of interpersonal creative interaction is an important professional and personal quality of future teachers of musical art.
Taking into account the achievements of modern psychological and pedagogical theory and methodology of vocational education, the objective of the article is to substantiate the scientific approaches to the professional training of future teachers of musical art, which ensure optimization of the process of improving their professional skills by forming in them a culture of interpersonal creative interaction. These approaches are: axiological, cul-turological, competence and synergetic.
Ключов1 слова: учитель музичного мистецтва, мiжособистiснa творча взaемодiя, аксюлопчний щдхвд, культуролопчний шдхвд, компетентшсний шдхщ синергетичний шдхщ.
Keywords: teacher of musical art, interpersonal creative interaction, axiological approach, culturological approach, competence approach, synergetic approach.
Надзвичайна динашка сучасного життя приз-водить до змш свггогляду та щеологп, культури й освгти. Суперечносл мiж цившзацшними проце-сами та особистютю людини, мiж потребами сучас-ностi та трaдицiйною освгтньою ситуaцiею дають поштовх до нових дослвджень у гумaнiтaрнiй га-луз^ зокрема й в музичнiй педагогщг Новi тенден-цй' провокують процеси, що вiдбувaються на куль-туролопчному рiвнi та диктують запит щодо вдос-коналення освiтнього процесу, оновлення змiсту освiти, у тому числ й мистецько!.
Умови й чинники впровадження мистецьких принципiв у теорш i практику укра!нсько! освiти знаходять воображения у провiдних нормативних державних документах та визначають прiоритети сучасного розвитку освгтньо! системи в Укра!ш: Закон Укра!ни "Про освиу" (2016 р.), "Нацюнальна доктрина розвитку освгти Укра!ни у ХХ1 столгт" (2012 р.), "Нацюнальна стрaтегiя розвитку освгга в Укрa!нi на перюд до 2021 року" (2013 р.). Запити, означеш в державних освишх документах, спрямо-вують педaгогiчну дiяльнiсть на пошук i розши-
рення можливостей конструктивно! взаемодп учас-нишв освiтнього процесу на iнформaцiйному, пол^льтурному й мiжособистiсному рiвиях, що дае основу для впровадження в сучасну освiту ефективних умов i зaсобiв, освiтнiх техиологiй розвитку в шдиввдуума найвищих особистiсних яко-стей та психiчних функцiй; втiления новгтшх перспектив у нaвчaннi й вихованш особистостi всебiчно-розвинено!, культурно!, творчо!, здатно! до самовираження у процеа професiйно! дiяль-ностi.
Становлення особистосл фaхiвця вiдбувaеться у процесi професшно! тдготовки в aтмосферi взаемин i спiлкувaиия. У такий спосiб набуваеться сощальний досвiд i створюеться власна система цшних мiжособистiсних i суспшьних зв'язкiв, якi неодмiнно передбачають певний вид взаемодп та потребують вщповвдного типу спiлкувaиия. Крiм того, комушкативною взaемодiею, мiжосо-бистiсними творчими контактами пронизана про-фесiйнa дiяльнiсть вчителя музичного мистецтва. Це означае, що культура мiжособистiсно! творчо! взаемодп е важливою професшною й особистiсною
характеристикою фамвщв музично-естетичного напрямку.
Анал1з сучасних фшософських (М. Бахтш, В. Б1блер, М. Губер, Ю. Лотман, М. Каган, С. Франк), методолопчних (Г. Андреева, £. Бондаревська, В. Загвязинський, I. Зязюн, Ф. Гоноболш, Н. Кузьмша, В. Сластьонш), психолопчних (Б. Ананьев, I. Зимня, В. Кан-Кал1к, М. Левша, О. Леонтьев) та пе-дагопчних (Е. Абдуллш, Н. Гузш, А. Козир, Г. Па-далка, Г. Побережна, О. Рудницька, О. Щолокова та ш.) концепцш сввдчить про увагу науковщв до про-блеми м1жособиспсно! взаемодп. Учеш наголошу-ють на необхвдносп творчо-партнерсько! педа-гопчно! пвдтримки, р1вност1 психолопчних пози-цш, взаемодп за законами взаемно! дов1ри, сгавпереживання та сшвтворчосп, що виступають провщними ор1ентирами в систем! професшно! щдготовки майбутшх учител1в музичного ми-стецтва.
Спираючись на викладеш положения 1 врахо-вуючи здобутки сучасно! психолого-педагопчно! теорп й методики професшно! освгги, мета статт полягае в обгрунтуванш наукових шдход1в до професшно! шдготовки майбутшх учител1в музичного мистецтва, яш забезпечують оптим1защю процесу пiдвищения !хньо! професшно!' майстерност1 шляхом формування у них культури м1жособист1сно! творчо! взаемодп. Цими шдходами е: аксюлопчний, культуролопчний, компетентшсний та синергетичний. Означеш щдходи визначалися вщповвдно до фшософського, культуролопчного, психолого-педагопчного зм1сту поняття - культура м1жособиспсно! творчо! взаемодп, виявлення його сутносп у контекст проблеми Г! формування у сту-дент1в-музикаш1в педагопчних ушверситепв.
Важливими чинниками професшного станов-лення особистосп е цшносп - те, що е значущим для людини й вщповвдае И актуальним потребам, вдеалам, особиспсним смислам 1 цшшсш ор1ентацп (спрямовашсть штереав 1 потреб особистосп на певну 1ерархш цшностей, схильшсть надавати перевагу одних цшностей над шшими у р1зних жит-тевих ситуащях, спос1б диференщацп особистюних об'екпв 1 явищ за !х особиспсною значущ1стю). У процеа професшно! шдготовки вони передуам впливають на мотивацшну сферу майбутнього фах1вця та, вщповвдним чином, проектуються на розвиток його комушкативно! культури та по-ведшки у процес професшно! д1яльност1.
Базуючись на категорп цшностей, аксюлоггчний тдх1д дае можливють з'ясувати якосп й властивосп предмепв, явищ, процеав, здатних задовольнити потреби окремо! особистосп та певного суспшьства, а також вде! 1 спонукання у вигляд1 норми та щеалу.
З позицш аксюлопчного шдходу, культура м1жособиспсно! творчо! взаемодп передбачае взаемозв'язок 1 взаемозалежшсть нор-моввдповвдних 1 творчих компоненпв [9, с. 219]. Це означае наявтсть у суспшьному й 1ндив1дуальному житп людини комушкативних норм, способ1в 1 за-соб1в ввдповвдно до 1ерархп цшностей та установок.
Якщо завдяки комушкативнш культурi задовольня-ються украй необхщш людськ1 потреби у спiльнiй дiяльностi й духовному розвитку, то можна гово-рити, що вона е цiннiстю. Усввдомлення цього факту буде цшшстю для суспiльства в цшому i для кожно! людини зокрема, оскшьки забезпечить успiх мiжособистiсно! взаемодп.
У ру^ аксiологiчного пiдходу культура мiжо-собистiсно! творчо! взаемодп' майбутшх учителiв музичного мистецтва е системою цшностей, яю ре-гулюють професшну дiяльнiсть. Завдяки !й задо-вольняються актуальнi потреби особистостi у сшвтворчосп й духовному розвитку. У контексп порушено! проблеми аксiологiчний пiдхiд дае змогу аналiзувати процес формування культури м1жособистюно! творчо! взаемодй' майбутнiх педа-гогiв-музикантiв через детермiнацiю !хнього цшшсного ставлення до змiсту i результапв власно! дiяльностi, професiйних ролей i позицiй.
1идив1дуальне сприйняття i засвоення про-фесiйних цiнностей визначаеться ступенем розвитку професiйного мислення i сввдчить про на-явнiсть власного стилю комушкативно! дiяльностi. Реалiзацiя аксюлопчного подходу передбачае здiйснення впливу на формування цшшсних ко-мунiкативних якостей майбутшх учител1в музич-ного мистецтва, опанування якими забезпечить !х трансформацiю з особистюно значущих у професшно значущi.
Пошук цiнностей, норм i законiв життя, !х до-слвдження в конкретних видах дiяльностi, спшку-ваннi складають змiст сучасно! культуролопчно! освiти. Фiлософсько-педагогiчне !! бачення ввдоб-ражене в культурологiчнiй концепцй' академша I. Зязюна [3], який вважае ключовими напрямами культурологiчно! парадигми освгги перегляд тра-дицiйно! освiтньо! системи на користь !! на-повнення культурологiчним змiстом, аксiологiчним характером набування знань, а також надання освгтньому середовищу культурологiчного характеру. Це дозволить виховувати особистють i напов-нювати !! культурними смислами i цiнностями.
Значущiсть культурологгчного тдходу у фор-муваннi змiсту освiти шдкреслював В. Сластьонiн, за визначенням якого гумаштарна культура - це упорядкована сукупнiсть загальнолюдських iдей та цшшсних орiентацiй, особистiсних якостей та ушверсальних способiв пiзнання й гуманiстичних технологш професiйно! дiяльностi [6]. Вона сприяе становленню i вдосконаленню цiлiсно! особистосп, здатно! до усв1домленого й обгрунтованого вибору рiшень у рiзних життевих i професiйних ситуацiях. I! гуманшсть, як соцiально-психологiчна вла-стивiсть е зумовленою моральними нормами i цш-ностями системою установок особистостi на сощальш об'екти (людину, групу людей, живу ютоту), яка представлена у сввдомосп переживаниями (спiвчуття, сшврадостГ), i реалiзуеться у спiлкуваинi й дiяльностi в аспектах сприяння, сшвучасп, допомоги.
Гумаиiтарнi науки послуговуються визначен-нями культури, у яких домшуе взаемозв'язок i
взаемозалежшсть понять «культура» та «осо-биспсть». Тобто, поняття культури набуло визначе-ного особистiсного статусу та все б!льше тяж1е до виявлення особистiсних смислiв i тлумачення культури як певно! форми творення, юнування й прояву людсько! духовносп, креaтивностi, !ндив!дуаль-ностi.
О. Рудницька, безпосередньо пов'язуючи як1сть освiти зi здобутим культурним рiвнем, вщ-значала, що, залежно вiд мiри опанування змiсту культурних надбань суб'ектом навчально-вихов-ного процесу, можна говорити про досягнутий ним рiвень освiченостi й ступiнь його вщповвдносп нормам розвитку особистосп, прийнятим у даному конкретному сусшльсга [5, с. 18-19].
Отже, у педагопщ всi вимiри iснувaння культури фокусуються на особиспсть, а будь-яш куль-турнi явища вщображають И внутрiшнiй свiт i твор-чий потенцiaл. Такий пiдхiд розкривае широк! мож-ливостi для формування !! культурного простору та е щдгрунтям людсько! духовносп, гaрaнтiею гар-моншно! життетворчосп та сшвюнування з сощумом, оргашчного стлкування. Тому зако-ном!рним видаеться необхвдшсть спрямування освггаього процесу на розвиток загально! культури особистосп, що, у свою чергу, потребуе посилення культуролопчного напряму в освт.
З урахуванням викладеного, феномен культури м!жособиспсно! творчо! взаемодй майбутшх учител!в музичного мистецтва можна розглядати як професшно-особиспсну як1сть, що зумовлюе ефек-тивну фахову д!яльшсть i е показником !хньо! професшно! компетентности
Звернення до компетенттсного пiдходу в систем! вищо! школи значною м!рою обумовлене гло-бальним завданням тдвищення якосп професшно! освгга. Р. Бояцис, один !з засновник1в концепцй' компетентности вважае, що компетентшсть - основна характеристика особистосп, яка лежить в основ! ефективного або чудового виконання роботи. Це може бути мотив, межа, навичка, аспект уяв-лення людини про саму себе або свою сощальну роль, а також знання, якими вона користуеться [10].
Визначаючи характеристики компетентности I. Зимня розр!знюе так1 !х аспекти: мотивацшний (здатшсть до прояву компетентности, когштивний (володшня знанням змюту компетентности, по-ведшковий (досвщ прояву компетентносп в р!зно-маштних стандартних та нестандартних ситуащях), цшшсно-смисловий (вщношення до змюту компетентносп та об'екта !! застосування), емоцшний (емоцшно-вольова регулящя процесу та результату прояву компетентности [2, с. 107]. У такш трак-товщ поняття компетентносп !! характеристики розглядаються в якосп загальних ор!ентовних критерий оцшки Г! змюту.
Компетентшсть, за визначенням I. Чемерис, як комплексна особиспсна категор!я означае прак-тичну готовшсть та здатшсть людини д!яти в певнш галузц вона включае знання, уявлення, навички, мотиви, цшносп, реал!зоваш у життевих та професшних контекстах, передбачае наявшсть досвщу д!яльносп [8].
У результат! теоретичного анал1зу поняття «компетентшсть» як педагопчно! дефшщц прихо-димо до висновку, що погляди р!зних автор!в збта-ються у тому, що компетентшсть е особиспсною характеристикою, яка проявляеться у д!яльносп, виявляеться та формуеться завдяки досвщу м!жосо-биспсно! взаемодй.
Анал!з кожного з цих положень дозволяе стверджувати, що культура м1жособиспсно! творчо! взаемодй' - найважливший компонент професшно! компетентносп кожно! творчо! особистосп, зокрема вчителя музичного мистецтва, оскшьки з культурою м!жособиспсно! творчо! взаемодй' безпосередньо пов'язана здатшсть i умшня майбутнього фах1вця музично-естетичного напрямку виконувати професшш функци. За наяв-носп фахово! освгга, широко! загально! та спещаль-но! ерудици, вчитель музичного мистецтва обов'яз-ково звернеться саме до ще! проблеми, розумшчи, що в нш мютяться широк! можливосп для виконання професшних обов'язк1в i саме тому вона ха-рактеризуеться потенцшною готовшстю вир!шу-вати складш завдання, як1 виникають у процес творчо! взаемодй' з колективом учшв.
Якщо звернутися до юнуючих у психолог!! уявлень щодо р!вшв стлкування (фактичний - про-стий мовний обмш, шформацшний - обмш змютов-ною шформащею, особиспсний - духовний р!вень осягнення сутносп шшо! людини i самого себе) [1, с. 14], то стае очевидним, що вчителю музичного мистецтва, профеая якого передбачае осягнення музики, обмш шформащею щодо змюту художшх образ!в музичних твор!в, необх1дним е досягнення найвищого духовного р!вня, який дозволяе йому передати надбанш знання слухачам в !х широкому розумшш.
Досл1дники !з сфери педагопки та сощально! психолог!! М. Каган, В. Шепель, О. Леонтьев та ш. розглядають культуру стлкування як найвищий стутнь комуткативно! компетентности пов'яза-ний з характером взаемодй'; !з зд!бностями до стлкування, знаннями i умшнями; з особистюним якостями та поведшкою щодо взаемин з шшими людьми. Щ автори, щодо характеристики професшно! д!яльносп, оперують такими поняттями, як комушкативна взаемод!я (Л. Шипилина), ко-мушкативш умшня (О. Леонтьев, В. Якунш), ко-мушкативш якост! особистост! (А. Мудрик, Л. Пет-ровська). Комплексна взаемод!я ус!х комун!катив-них компоненпв утворюють культуру сп!лкування як систему внутршньо! самоорган!зацй' особи-стост!, !! профес!йного й духовного самовизна-чення.
У р!чищ! розглянутих концепц!й i з урахуванням специф!ки професшно! д!яльносп вчителя музичного мистецтва, розумшня компетентност! сту-дент!в-музикант!в можна визначити, як здатшсть до виконання певних професшних дш, основу яких складають: необх1дн! профес!йн! знання та умшня, що включають в себе уявлення про культуру м!жо-собиспсно! творчо! взаемодй' як «фундаменту» професшно! компетентносп майбутнього фах!вця;
вмшня та навики реал1зувати щ уявления про-фесшного спiлкуваиия; вдосконалення його осо-бистюних якостей, яш наповнюють внутрiшнiм смислом музично-виконавську дiяльнiсть i сприя-ють професiйному становленню педагога-музи-канта.
Дане визначения дае можливють представити мiсце культури м1жособиспсно!' творчо! взаемодi! у структурi професiйно! компетентносп майбутнiх учителiв музичного мистецтва, як компонента, що реалiзуеться у трьох основних пiдструктурах:
- дiяльнiснiй, що охоплюе знання, умiния та навички самостiйного i вiдповiдального здiйснения музично-педагопчно! дiяльностi, уявления про значения культури м1жособистюно!' творчо! взаемодi! як фундаменту професшно! компетентностi вчи-теля музичного мистецтва;
- комушкативнш, що складаеться iз знань, умiнь, навичок та способiв здшснення професш-ного спiлкувания з рiзними учасниками сшвтворчо-стi, як1 пов'язано з рiвнем сформоваиостi культури мiжособистiсно! творчо! взаемодi! майбутнього фа-х1вця;
- особистiснiй, яка охоплюе сформоваш осо-бистiсно-психологiчнi якостi, необхiднi для здшснення професшно! дiяльностi вчителя музичного мистецтва, а також потреби у самовдосконаленш та спшкуванш.
Виховання особистостi, подготовлено! до життя i працi у свiтi, що змiнюеться, формувания у молодi сучасного свггогляду i культури м1жособис-тiсних ввдносин, розвиток творчих здiбностей i навичок самоосвгги й самореалiзацi!' особистосл, кон-курентоспроможио! на ринку пращ, дозволить за-безпечити синергетичний тдх1д до оргашзацп навчально-виховного процесу, застосуванню якого щодо рiзних аспекпв функцiонувания освiтнiх систем присвячеш працi С. Клепка, В. Лутая, В. Чайки, Ю. Шаронiна та ш.
Синергетичний пiдхiд утверджуе щею самоор-гашзацп, пробуджения власних сил та здiбностей фахiвця, пошук iндивiдуальних шлях1в його розви-тку [7, с. 20]. Здатшсть особистостi до трансформа-цi! власно! життедiяльностi у !! вищу форму - тво-рчу самореалiзацiю детермiнована принципом са-морозвитку, який не тiльки перетворюе !! на зацiкавленого у самозмшах суб'екта, а й зумовлюе надалi його становления як професiонала, здатного до побудови свое! дiяльностi, !! змiни i розвитку. Власне принцип саморозвитку вважаеться психоло-гiчною основою освишх проектiв i програм профе-сiйного розвитку особистостi, а досягнення певного рiвия особистiсно! та професшно!' самосввдомосп -його найважливiшою умовою.
Сутшсть синергетичного подходу до освгга зумовлена одним iз найважливiших завдань !! пере-будови на вах рiвиях - розвитком творчого мис-ления. На думку В. Кременя, його застосуваиия ро-звивае здатшсть трансформувати теоретичнi й практичнi знания у стратеги розв'язання проблем, методи перетворення нового знання на власне осо-бистюне мисления й ввдчуття [4, с. 5].
Як переконують HayKOBi джерела, професiйний та особистiсний розвиток фaхiвця обов'язково су-проводжуеться суперечностями, що зумовлюють перебудову цiннiсних орiентaцiй, сaмопiзнaвaльнy i сaмовиховнy aктивнiсть (Б. Аганьев, Д. Ельконiн). Якщо розглядaти професiйне стaновлення мaй-бyтнiх yчителiв музичного мистецтвa пiд синерге-тичним кутом зору, то процес формyвaння !хшх фaxовиx якостей, a сше культури мiжособистiсноi' творчо! взaемодii', е особливою формою сaморо-звитку, яга допоможе пiднятися нa вищий рiвень влaсного професiйного i особистiсного зростaння, оск1льки синергетикa вивчaе стyпiнь взaемодii' лю-дини у соцiyмi, з сшою собою тa своею дiяльнiстю.
Оxaрaктеризовaнi подходи е методологiчним шдгрунтям досл1джения формyвaння культури мiжособистiсноi' творчо! взaемодii' мaйбyтнix учи-тел1в музичного мистецтвa, як1 уможливлюють роз-горнуте i системне i'i' вивчення як aктyaльноi' про-блеми професiйноi' освгги фaxiвцiв музично-есте-тичного нaпрямкy. Комплексне врaxyвaння положень розглянутих нayковиx пiдxодiв сприяе розyмiнню сyтностi, змiстy, функцш i структури культури мiжособистiсноi' творчо! взaемодii' сту-дентiв-мyзикaнтiв.
Подaльшого дослвдження потребуе проблемa зaстосyвaння у процеа формyвaння культури м1жо-собистiсноi' творчо! взaемодii' мaйбyтнix yчителiв музичного мистецтвa принципiв тa педaгогiчниx умов га основi окреслених у дaнiй стaттi нayковиx пiдxодiв.
Список лiтератури
1. Ефимовa Н. С. Психология общения. ^a^ тикум по психологии / Н. С. Ефимовa - М.: Форум, Иш^-М, 2012. - 192 с.
2. Зимняя И. А. Ключевые компетентности -новaя пaрaдигмa резулиш^ обрaзовaния / И. А. Зимняя // Дaйджест педaгогiчниx iдей тa техно-логiй. - К.: Школa-пaрк, 2003. - Вип. 4. - С. 107 -112.
3. Iвaновa Т. Культуролопчга пaрaдигмa освiти у концепцii' aкaдемiкa I. Зязюнa / Тетянa ^a-новa // Дзеркaло тижня. y^ai'ra. - 2013. - № 8. - 1 березня [Електронний ресурс] - режим доступу: http://gazeta.dtua/EDUCATION/kulturologichm-paradigma-osviti-u-koncepciyi-akademika-i-zyazyuna- .html
4. Кремень В. Г. Освгга i сyспiльство в пaрa-дигмi синергетичного мислення / В. Г. Кремень // Педaгогiкa i психологГя : вГсник НАПН Укрa!'ни. -2012. - № 2(75). - С. 5-11.
5. Рудницьга О. П. Педaгогiкa: зaгaльнa тa мистецькa : нaвч. поабник / О. П. Рyдницькa. - Тер-нопГль: Нaвчaльнa киигa - Богдaн, 2005. - 360 с.
6. Слaстенин В. А. Педaгогикa: инновaцион-нaя деятельность / В. А. Слaстенин, Л. С. Поды-мовa. - М.: Мaгистр, 1997. - 224 с.
7. 4arna В. М. П^отовта мaйбyтнього вчителя до сaморегyляцii' педaгогiчноi' дГялъносп: мо-ногрaфiя / В. М. 4ama / зa ред. Г. В. Терещуга. -Тернопiль: ТНПУ, 2006. - 275 с.
8. Чемерис I. М. Формування професшно! компетентносп майбутнiх журналюпв засобами íh-шомовних перiодичних видань: дис. ... канд. пед. наук:13.00.04/ I. М. Чемерис; 1н-т вищо! освiти АПН Укратни. - К., 2008. - 20 с.
9. Чмут Т. К. Етика дшового стлкування : навч. noci6. - 6-те вид., випр. i доп. / Т. К. Чмут, Г. Л. Чайка. - К.: Знання, 2007. - 230 с.
10. Boyatzis R. E. The competent manager: a model for effective performance. - NY: John Wiley & Sons, 1982. - 328 p.
THE BASIS FOR THE DEVELOPMENT OF THE STUDENTS' STRENGTH QUALITIES IN THE
PROCESS OF PHYSICAL EDUCATION
Mychka I. V.
Instructor, Zhytomyr Ivan Franko State University
ABSTRACT
Muscle-strengthening exercises are the most effective means for the strengthening of bone tissue and muscle gaining. Due to strength capabilities, ones maintain the correct posture and the normal function of the spine; the movement amplitude in joints increases as well. Additionally, the sufficient development of strength gives confidence, resoluteness, and activity.
Keywords: strengths qualities, physical education, students, educational process, development, progress.
Physical education plays a crucial role in the moral, strong-willed and aesthetic development of student youth and is an important motivation for personal self-development through the means of physical exercises. It is designed to form a harmoniously developed personality consistently; it helps in the mastering of the minimum level of necessary knowledge in physical culture and improves the level of physical training. The solution to these tasks depends significantly on the effectiveness of the physical education process, where various methods and means of physical training should be applied.
In the Law of Ukraine "On Physical Culture and Sports" physical education of students is defined as one of the fundamental directions of higher humanitarian education. The content of physical education of students is defined as an independent sphere of activity in the socio-cultural space. Its educational priorities are highlighted as well [4]. According to Hryban, physical education as an educational discipline allows simultaneously solving educational and health problems that are capable of ensuring a balanced pedagogical impact on the student in accordance with the modern requirements of the formation of a creative, intellectual, moral-volitional, and physically perfect personality [3, p. 6].
One of the characteristic manifestations of activity and the basic form of human behavior in the external environment is motor activity. Muscle contractions play a pivotal role in human life. They are the natural biological need, and an essential factor in the development of organs and regulatory systems of the body, which ensure the adequate development of vital functions. Moreover, the movement is one of the main ways of communication and interaction with the environment [1, p. 12]. Any movement of people, even the most simple, is performed by using muscular effort which is the result of the coordinated activity of the central nervous system and peripheral parts of the motor system. Strength is one of the components of the person's physical qualities structure, which determines the manifestation of all physical qualities.
Studies have proven that muscle-strengthening exercises are the most effective means for strengthening
bone tissue and muscles building. They are characterized by being performed with a load of 70 to 100% of the maximum, with a small number of repetitions, a low pace, and sufficiently long rest between the sets. Power loads allow students with a high level of physical preparedness to obtain a sufficiently large load in a relatively short period of time [5].
According to Apanasenko G. L., Mitskan B. M., and other authors, the performance of muscle-strengthening exercises with additional weights contributes to the harmonization of certain physiological processes of the body: they regulate blood pressure, activate the blood vessels and capillary mesh, improve the body's oxygen supply, improves the nervous processes and many other things. As stated by Krutsevich T. Ju., the power abilities contribute to the maintaining of the correct posture and normal function of the spine, increase the amplitude of movements in the joints. Also, the sufficient development of strengths adds confidence, resoluteness, and activity.
According to Kovalenko V.A. and Sukharev A.H., during the training sessions, it is necessary to take into account the features of skeleton formation, the development of the muscular system, and the level of the basic physical qualities development. The knowledge about the development of the spinal column is of particular importance because its normal functioning determines the correct posture, and, what is more, the position of the internal organs. The pelvic skeletal ossification takes place as well. Due to the fact that the pelvic belt during the execution of many muscle-strengthening exercises can withstand significant loads, there is a mechanical tension in its joints. In the case when ossification has not yet occurred, excessive stress may cause unwanted deformation of the pelvic bones and, as a result, a disturbance in the development of internal organs. Disparities in parts of the body and adolescent uncertainty of movement disappear as well.
Strength training is important for strengthening the health of students; it allows to carry out not only professional activities successfully, but also solve many everyday problems. Krutsevich T. Ju. points out that the progressive natural development of the person's
