CC BY
18
УДК 378.1:37.026
Тищенко В.М., доктор фшософи, © професор кафедри 1стори Укра!ни та економiчноl теори Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З.Гжицького
ПЕДАГОГ1ЧНА РОБОТА У ВИЩ1Й ШКОЛ1: ЕСТЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Належний естетичний рiвень е необхiдною складовою професи викладача вищого навчального закладу, оскiльки гарантуе здатшсть розумiти й оцiнювати яккш та кiлькiснi особливостi людей, предмеив, явищ, подiй, i застосовувати там ощнки у науково-педагогiчнiй та практично-педагопчнш дiяльностi.
За нашо! професи бажано уникати категорично-емоцшного вердикту "подобаеться - не подобаеться", тому що така ощнка не дасть студентам можливост судити про якiсть нашого естетичного смаку, не говорячи вже про те, добрий вш чи поганий. Добрий естетичний смак передбачае у разi потреби спокшне переконливе пояснення, що допоможе молодим людям виробити почуття мiри, вмшня сприймати гармонш форми i змiсту, бачити естетичш досто!нства iнших людей, запозичаючи все краще для себе.
Естетично-смакових вердикив не iснуе i не може кнувати: змiнюються епохи, системи, цившзаци, а разом iз ними трансформуються людськi смаки, але те, що естетичний фактор був, е й буде пов'язаний iз загальним культурним рiвнем даного суспiльства - це поза сумшвом.
Вiдомий афоризм "Про смаки не сперечаються" не виглядае, очевидно, бездоганним, - у всякому разi для викладача вищо! школи. Наш фах зобов'язуе до протилежного: не лише можливоси, але й необхщност вести таку розмову в аудитори та поза нею, тактовно вказуючи сво!м вихованцям на и смаковi нюанси, яких бажано позбутися.
Повертаючись до питання про комплексне сприйняття нашо! особистоси, зазначимо, що й те, як рухаеться викладач в аудитори, як вш ходить взагалi -теж у полi зору студентiв. Колеги, що вважають власну ходу чимось суто другорядним, не вартим уваги, мабуть, не зовам прав1 Хода це не лише сукупшсть ознак, що характеризують рух людини. Хода - уточнимо хода педагога, викладача, - також виховуе, i може, за умови своерщно! И привабливоси, стати навт предметом наслщування. Хода тiсно пов'язана з емоцiональними (мотивацiйними) механiзмами, мае виразну координацiю, вiдбивае персональнi особливост та стан людини (характер, настрш, темперамент).
У процесi життя хода набувае новi риси, що пов'язанi з конкретною трудовою дiяльнiстю людини ^ зауважимо, - з И вихованням. Педагопчне мiкроколо, таким чином, замкнулося: наша хода е одшею з суб'ективних ознак виховання; i вона ж об'ективно виховуе (зi знаком „плюс" чи „мшу с") шших.
© Тищенко В.М., 2009
446
Вщдаючи належне зовшшньому вигляду, хотшося б зауважити, що наша "фактура" це лише транзитний пункт викладацько! думки, але не сама думка. Жоден вишуканий смак, жодна фотогешя не здатнi замшити розум, знання, енергiю, вмiння, досвщ. Студенти симпатизують своему Вчителю, коли бачать у ньому творчу, мислячу натуру, яка даруе сво!м учням неповторш хвилини зосередженого напруження, коли думки, що накочуються хвилями, перевертають глиби рiзноманiтного навчального матерiалу. Свiдомiсть талановитого педагога живиться не одною-двома зовнiшнiми прикметами, а щедрою моза!кою людського життя, етичним середовищем, власними принципами та вчинками.
Однак бути - значить бути у сприйнятп. Англшський фiлософ Джордж Берклi висловив це на латиш: „Esse - percipi". 1стини стосовно i об'ективних, i суб'ективних зовнiшнiх характеристик не втрачають ваги, оскiльки змiст тих ютин у тому, що в нашому вiзуальному образi - ще раз наголосимо - практично немае дрiбниць. Навiть мiмiка, що належить до виражальних рухiв i е абсолютно нормальним та звичним компонентом людських комунiкацiй, мае численну, помяну для наших вихованцiв нюансировку. Коли на нас дивляться багато очей, то будемо враховувати, що динамжа обличчя викладача е досить важливою для сукупного сприйняття студентами його особи, оскшьки найтоншi психологiчнi деталi помiтно вiдбиваються в мiмiцi.
М1м1ка i характер, м1м1ка i штелект, м1м1ка i психолог1чний стан, -такими, за нашим переконанням, е три основш нерозривш „пари", де перша одиниця невблаганно сигналiзуе про стан другое I цей яскравий вiзуальний сигнал постiйно працюе поруч iз змiстом навчального матерiалу, словесною якктю викладу, а також разом iз голосом - тобто сукупшстю рiзноманiтних за артикуляцiею, висотою, звучшстю, темпом та тембром звукiв. Викладачу в аудитора бажано пам'ятати, як про професшну фiзичну пластику, про гармоншшсть рухiв i жестiв, так i про фонетичну пластику свого слова.
Квалiфiковане володiння власним голосом, яккно повноцiннi звуки рiзних регiстрiв е для нас умовою наскшьки важливою, настiльки ж й обов'язковою. Багаторiчнi спостереження примушують дiйти невтшного висновку, що не у вах педагогiв голос, як це не прикро, придатний для професшного застосування. Техшка мови - це дикщя, iнтонацiйна виразнiсть, темп (а серед невербальних складових - жести, про яю детальнiше згадаемо нижче). Першi три риси вiдiграють помiтну роль в ефективност викладацько! роботи.
Довiр'я до всього, що робить викладач в аудитора, е обов'язковою умовою не лише суто навчального процесу, але й естетичноУ дн педагога на учня. Естетична виразнiсть ще! дИ, звичайно ж, спираеться на виразш засоби li форми, динамiчнiсть i красу педагогiчно! композици високого рiвня. Така викладацька естетика, скажемо ще не раз, заслуговуе на самостшну роль. Заради справедливостi можна сказати, що у галузi внутршньо! та зовнiшньоl педагогiчноl технiки у вищш школi ми не завжди спираемося на закони психофiзiологil людини, а у цш галузi змши, як вiдомо, не вiдбуваються з такою ж швидюстю, як у галузi соцiальнiй.
447
У ВУЗах пом^но змшюються навчальш програми, але правильна постановка голосу, його ршадчшсть, хороша дикщя в однаковi мiрi потрiбнi тим, хто ранiше викладав, скажiмо, iсторiю СРСР, i тим, хто сьогодш викладае iсторiю Укра1ни.
Добра дикщя характеризуеться чистим звучанням кожного слова та !х чiткою вимовою. Пригадаймо: наш голосовий апарат складаеться з дихальних органiв, вiбраторiв, резонаторiв та артикуляторiв. Дихальнi органи - це легеш. Вiбратори -це голосовi зв'язки. Резонатори - гортань, ротова й носова порожнини. Артикулятори - язик, губи, м'яке пщнебшня.
Вищеназванi ази вiдомi не лише спещалктам медико-бiологiчного профiлю, але й фахiвцям, в основi дiяльностi яких лежить публiчна мова, де, у свою чергу, провщне мiсце належало, належить i належатиме мов1 освгтнш.
Зупинимось спочатку на артикуляци - найбшьш суб'ективно залежному чиннику людського голосу. Невмiле артикулювання позбавляе навчальну мову членороздiльностi, частина звукiв зникае, частина видозмшюеться, з'являються „брудш" фонетичш одиницi. Усе це разом узяте напряму б'е по виразностi, а значить, - утруднюе сприйняття навчального матерiалу, його розумiння та запам'ятовув ання.
Для викладача, лектора висота i гучнiсть власного голосу е тими складовими мовно! палiтри, необхщна корекцiя яких може проводитись без зусиль, невимушено й вчасно. Висота звуку залежить вщ частоти коливань голосових складок, а гучшсть - переважно вщ сили, з якою ми пiд час мови видихаемо пов^ря. 1з вдячнiстю пригадуеться, як в 1нститут пiдвищення квалiфiкацil викладачiв суспiльних наук при Кшвському ушверситет диктори Укра1нського радiо, заслуженi артисти Украши вчили нас: добре звучання голосу забезпечуеться не тим, щоби витрачати на нього кожен раз весь запас сво1х легенiв, а тим, щоби встановити так званий „пов^ряний стовп", який безперервно i з завданою силою пiдпирае та виштовхуе звуки. Тому дихати в робочому (насамперед, лекцшному) режимi слiд частiше, пщтримуючи постiйний запас у легенях; вдих завжди робити у мовних штервалах.
Знову-таки проста, здавалося б, техшка. I все ж, саме нею, отою техшкою, ми не завжди володiемо. А може, чого ^ха та!ти, не дуже й то замислюемося над тим як говоримо, зосередивши вс сво! зусилля на те, що говоримо. Вiрно, вiрно: знати, що говориш, i думати над тим, кому говориш - вкрай бажано вам нам. Але погодьмося: навт блискучий (уявимо такий щеальний варiант) за змктом матерiал втратить по дорозi до аудитори вiдчутну частину, якщо мова викладача далека вщ досконало! не лише в аспект лiтературно-стилiстичному, але й в аспект фонетичному.
Фонетичнi аспекти мови... Артикулящя, висота звучання слова, сила звучання. I обов'язково ще одне - тембр. Спещалюти-фонологи вважають, що у всьому свт зовам небагато людських голосiв, якi мають абсолютно однакове звучання. Тембр голосу обумовлюеться приеднанням до основного тону додаткових тошв - обертошв. Обертони можуть бути гармоншними, такими що прикрашають основний тон, i - негармонiйними, що попршують забарвлення
448
нашого голосу.
Про приемний i неприемний тембр чули i говорили, мабуть, Bci. Приемний тембр - завжди вiдкрите, багатобарвне, ясне звучання. Для неприемного тембру цшком достатньо одного чинника з основного „трю" голосових вад: гугнявкть, рiзкiсть, хрипота. Радикально змiнити тембр голосу складно. Але домогтися його полшшення спещальними вправами, у тому чи^ за рекомендацiями лiкарiв, шанси е. Вiдомо, що для тдтримування свое! фахово! технiки на належному рiвнi, представники багатьох творчих „звукових" професiй повиннi щоденно робити вщповщш вправи, тренувати свiй слух, голос, дихання. Чим вище здiбностi людини, тим бiльшi вимоги вона ставить до себе i свое! професи, тим бшьше сил i часу вщдае удосконаленню майстерностi.
Л1тература
Стаття е авторським матерiалом, частиною власно! концепци, з повним висвiтленням яко! Шановнi Читачi можуть ознайомитись у монографiях: Тищенко В.М. У еолодтнях Логоса. - Льеге: Сполом, 2002. - 342с.; Тищенко В.М. Викладач еищог школи: феномен професи. - Льеге: Сполом, 2006. - 398 с.; Тищенко В.М. Лакотчна Украта. - Льеге: Сполом, 2009. - 320 с.
Summary V.M.Tyshchenko
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj PEDAGOGICAL WORK IS AT HIGHER SCHOOL: AESTHETICALLY
BEAUTIFUL ASPECT
A trust to everything, that a teacher does in an audience, is an obligatory condition not only especially educational process but also aesthetically beautiful operating of teacher on a student. Aesthetically beautiful expressiveness of this action, certainly, leans against expressive facilities of its form, dynamic and beauty of pedagogical composition of high level.
Стаття надШшла до редакцИ 3.09.2009
449
