CC BY
39
На допомогу практикуючому лiкарю AW [' у г_Ь' г гщ; г
To Help Practitioner Мнфектология
УДК 616.24-002.5-097-07-085.28 ТОДОР1КОЛ.Д., еРЕМЕНЧУК 1.В.
Буковинський державний медичний унверситет, м. 4epHiBц
патогенетичне обГрунтування застосування лвортшу
у хворих на мультирезистентий туберкульоз легень
Резюме. У статт наведенi ßaHi щодо onmMi3a^i патогенетично¡' терапП шляхом призначення TiBopTiHy в iнтенсивну фазуюмотерапп хворим на мультирезистентний туберкульоз легень. Встановлено, що застосування -пворлну позитивно впливае на основний ет'1олопчний процес, скорочуе термiн стацонарно-го етапу лiкування за рахунок швидкого припинення бактеровидлення в середньому через 3,8 ± 0,7 м 'ю. у 75 % осб(р < 0,001).
Ключовi слова: мультирезистентний туберкульоз, патогенетичне лiкування, iнтерлейкiни, монооксид нтрогену.
Вступ
Ефектившсть призначеного етютропного лшуван-ня у хворих на туберкульоз легень (ТБ) значною MipoKi залежить вщ вихщного стану функцюнування оргашв
1 систем, яы беруть участь у метаболiзмi препарапв, що входять до програмно! ммютераш! (ХТ), зокрема вщ детоксикацшно! спроможност печшки, оскшьки у нш здiйснюeться пресистемний метаболiзм та шак-тивацiя бiльшостi антимiкобактерiальних препарапв. Призначення стандартних гепатотропних засобiв e обов'язковим у програмах лiкування ТБ легень [6]. На сьогодш перспективним напрямком вважаеться ви-користання як гепатопротекторних засобiв таких пре-парапв, що безпосередньо беруть участь у процесах детоксикаци в органiзмi людини i можуть виявляти комбiнованi властивост гепатопротекторiв-детокси-кантiв [2, 4, 5].
Матерiали та методи
Дизайн дослiдження вiдповiдав вiдкритому порiв-няльному равдомзованому спостереженню. У про-граму ХТ увшшли 34 пацieнти iз мультирезистентним туберкульозом легень (МРТБ), яи розподтеш на двi групи: у групу 1 (контрольна) увiйшли 18 пащенпв, яи лiкувалися за запропонованим стандартом етютропно! ХТ iз включенням гепатопротектора карсилу по 1—2 таблетки 3 рази на добу упродовж 2 мюящв. До групи
2 (основна) увшшли 16 хворих на МРТБ, яким при-значали донатор монооксиду нггрогену — пвортш (ви-робник ТОВ «Юр1я-Фарм»), 4,2% розчин для шфузш по 100 мл щоденно внутрiшньовенно упродовж 10 днiв; шсля 10-денно! перерви продовжили лiкування ще 10 днiв за попередньою схемою. Також були обстежеш 20 практично здорових ошб (ПЗО).
Ефективнiсть оптимiзовано! програми патогенетично! терапй' iз застосуванням тiвортiну оцiнювали
в динамщ лiкування за клiнiчною симптоматикою, окремими бiохiмiчними показниками KpoBi (функцю-нальш проби печiнки), цитоюновим балансом, рiвнем монооксиду нiтрогену, рентгенологiчною картиною та термшом припинення бактерiовидiлення. Монiторинг лшування хворих на МРТБ проводився вщповщно до наказiв МОЗ Укра!ни № 1091 вщ 21.12.12 р., № 620 вщ 04.09.2014 р.
Результати та обговорення
Ефективнiсть опташзовано! програми патогенетично! терапи в штенсивну фазу хiмiотерaпi! (1ФХТ) i3 застосуванням пвортшу оцiнювaли в динaмiцi ль кування за клiнiчною симптоматикою. Так, синдром туберкульозно! штоксикаци, що до лшування прояв-лявся блiдiстю шырних покривiв, загальною слабюс-тю, штливютю, схудненням (у середньому —9,7 кг) та шдвищенням температури тiлa (37,4—38,9 °С), у хворих групи 2 шсля лiкувaння був лiквiдовaний у 81,8 % ви-пaдкiв за 1,2 ± 0,1 мiс. (табл. 1), у групi 1 — у 55,6 % через 2,5 ± 0,3 мiс.
Бронхолегеневий синдром, що до л^вання харак-теризувався постшним кашлем iз видiленням мокро-тиння, задишкою (у 53,2 %), болем у груднш клiтцi (у 12,8 %), тдвищеною пiтливiстю верхньо! половини тулуба (у 87,5 %), кровохарканням (у 8,2 %), був вщ-сутнш у групi 2 шсля лшування в 90,9 % ошб через 2,7 ± 0,3 мю., у групi 1 — у 44,4 % пiсля бтьш тривало-го лiкувaння — 3,5 ± 0,5 мiс. Отримaнi результати до-
Адреса для листування з авторами:
бременчук 1нга Васил1вна E-mail: pulmonology@bsmu.edu.ua
© Тодоржо Л.Д., бременчук 1.В., 2015 © «Актуальна шфектолопя», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
На допомогу практикуючому лiкарю / То Не1р Ргае1111опег
сл1дження в основнш груп1 в1ропдно В1др13няються В1Д показниыв контрольно!, р < 0,001.
Доведено, що застосування у схемах програмного л1кування додатково т1ворт1ну супроводжуеться в1ро-г1дно кращою позитивною динам1кою окремих бюхь м1чних показниюв кров1, а саме тих, що характеризуюсь функцюнальну активн1сть печ1нки, зокрема р1вня б1л1руб1ну, показника тимолово! проби та активном! сироваткових ам1нотрансфераз (АлАТ, АсАТ), пор1в-няно з контрольною групою, що вказуе на запоб1ган-ня розвитку медикаментозного гепатиту при призна-ченш агресивно! довготривало! ХТ у хворих на МРТБ (табл. 2).
Так, р1вень загального б1л1руб1ну у груш 2 шсля ль кування знизився на 64,1 % пор1вняно з таким до л1ку-вання, у груш 1 — на 52,2 % (р < 0,001 в обох випадках). Доведена в1ропдна р1зниця показниюв шсля л1кування м1ж групами 1 та 2 (25,2 %, р1 < 0,001). Сл1д зазначи-ти, що р1вень б1л1руб1ну у груш 2 шсля л1кування був практично наближений до показниюв ПЗО, р1зниця не в1рог1дна (р < 0,1). У груш контролю даний показ-ник залишався п1двищеним на 38,4 % пор1вняно з ПЗО (р2 < 0,001).
Спостер1гаеться регрешя показника тимолово! проби у груш 2 шсля л1кування на 39,5 % пор1вняно з
таким до лкування (р < 0,001), у груш 1 — на 26,7 % (р < 0,1). М1ж групами 1 та 2 в1рог1дно! р1знищ за цим показником шсля лкування не виявлено (р1 > 0,1). Проте р1вень тимолово! проби в основнш груш практично наближений до показника ПЗО (р2 > 0,1), у груш контролю р!зниця за даним показником становила 36,5 % вщносно норми (р2 < 0,1).
Анал!з результапв досл!дження показав, що р!вень АлАТ у груш 2 шсля л!кування знижуеться на 34,3 % вщносно такого до л!кування, у груш 1 — на 29,5 % (р < 0,001 в обох випадках). Р!зниця м!ж групами 1 та 2 була нев!рог!дною (р1 > 0,1). Сл!д зазначити, що р!вень АлАТ у груп! 2 шсля лшування практично наближався до такого показника у ПЗО, у груп! 1 р!вень АлАТ залишався шдвищеним на 20,9 % вщносно ПЗО (р2 < 0,001 в обох випадках).
Р!вень АсАТ у груп! 2 шсля лшування знижуеться на 23,2 %, у груп! 1 — на 12,8 % (р1 < 0,001 в обох випадках). Доведена в!рог!дна р!зниця м!ж групами 1 та 2 у динамщ лкування, що становить 11,9 % (р1 < 0,05). Установлено, що показник р!вня АсАТ в основнш груш практично наближений до норми, р!зниця з групою контролю залишаеться в!рог!дною (на 21,4 %, р2 < 0,01).
Результати проведеного дослщження засвщчують, що включення до програми патогенетичного лкуван-
Таблиця 1. Характеристика iнтоксикацiйного та бронхолегеневого синдром1в у динам1ц1 л1кування хворих на МРТБ в ¡нтенсивну фазу хiмютерапií (М ± т)
Групи хворих на МРТБ шсля лшування 1нтоксикацшний синдром Бронхолегеневий синдром
% Середнш термш зникнення (мю.) % Середнш термш зникнення (мю.)
1 (П = 18) 55,6 2,5 ± 0,3 44,4 3,5 ± 0,5
2 (П = 16) 81,8 1,2 ± 0,1* 90,9 2,7 ± 0,3*
Примтка: * — в1рогщн1сгь р1зниц1 показниюв м'ж групами 1 та 2.
Таблиця 2. Значення окремих бюхiмiчних показниюв у хворих на мультирезистентний туберкульоз легень у динамц л1кування (М ± т)
Лабораторш показники ПЗО (п = 20) Обстежеш хворi на МРТБ
До лшування (п = 34) Пюля л^ування
Група 1 (п = 18) Група 2 (п = 16)
Б^рубш (мкмоль/л) 16,7 ± 1,3 48,40 ± 3,55 23,12 ± 3,09 р < 0,001 р2 < 0,001 17,3 ± 2,8 р < 0,001 р1 < 0,001 р2 > 0,1
Тимолова проба (од.) 3,2 ± 0,8 5,95 ± 1,90 4,36 ± 2,20 Р < 0,1 Р2 < 0,1 3,6 ± 1,5 р < 0,001 р1 > 0,1 р2 > 0,1
АлАТ (од/л) 38,3 ± 2,5 65,68 ± 3,50 46,3 ± 5,5 р < 0,001 р2 < 0,001 43,15 ± 2,90 р < 0,001 р1 > 0,1 р2 < 0,001
АсАТ (од/л) 35,50 ± 2,43 49,41 ± 3,50 43,1 ± 5,1 р < 0,001 р2 < 0,01 37,97 ± 2,30 р < 0,001 р1 < 0,05 р2< 0,01
Примтка: р — ступнь в1рогщност1 р1зниц1 показниюв мж групами до та псля л1кування, р1 — стутнь в1рогщносг1 р1зниц1 показниюв мж основною групою та контролем, р2 — ступнь в1рогщност1 р1зниц1 показниюв м 'ж групами 1 i 2 шсля л1кування та ПЗО.
На допомогу практикуючому лiкарю / To Help Practitioner
ня в 1ФХТ пвортшу сприяе нормалiзацii окремих бю-хiмiчних показникiв, вiдповiдальних за функцюнальну активнiсть печшки, зокрема невисока цитолггачна активнiсть ферментiв АсАТ та АлАТ запобiгае розви-тку паренхиматозного медикаментозно-асоцшованого гепатиту, що супроводжуеться вiдсутнiстю клшчних симптомiв, характерних для гострого токсичного ура-ження печiнки (асоцiйованого з вживанням шразина-мiду та левофлоксацину).
Аналiз балансу системи окремих про- i протиза-пальних цитокiнiв у динамщ запропонованого ль кування показав наявшсть тенденцй' до позитивного впливу тiвортiну в 1ФХТ на клгганну ланку iмунноi реактивностi з обмеженням поширення специфiчного запального процесу в легенях (рис. 1).
Так, рiвень 1Л-6 пiсля лiкування у груш 2 знизив-ся на 55,1 % вщносно такого показника до лкування (р < 0,01), однак у груш 1 зареестрована невiрогiдна рiзниця (р1 > 0,1). При порiвняннi значень основно'1 групи iз контрольною спостерiгаеться зниження рiвня 1Л-6 на 50,5 % (р1 < 0,05). Рiвень 1Л-6 найбiльш набли-жений до показникiв ПЗО у груш 2 (р2 < 0,001). Доведена втсутшсть рiзницi в рiвнi протизапального 1Л-10 у груш 2 тсля лiкування вiдносно такого показника до л^вання, вiдповiдно невiрогiдна мiжгрупова рiзни-ця показника (р > 0,1, р1 > 0,1). Спостеркаеться при-рiст рiвня протизапального 1Л-10 вiдносно показника ПЗО у группах порiвняння (р2 < 0,001). Аналiз вмiсту 1Л-18 показав, що у груш 2 вщсутня рiзниця показ-никiв вiдносно такого до лкування (р > 0,1), однак у груш 1 тсля лкування рiвень 1Л-18 зрiс на 28,5 % в1д-носно такого показника до лкування (р < 0,01). Про-вiвши порiвняльний аналiз показниыв основно'1 групи iз контрольною, ми встановили, що у групах 1 i 2 пiсля лiкування наявна вiрогiдна рiзниця мiж дослтжувани-ми показниками (14,8 %, р1 < 0,05). Слщ зазначити, що при застосуванш у схемах патогенетичного лкування в 1ФХТ тiвортiну показник 1Л-18 у групi 2 пiсля лкуван-ня вiрогiдно не вiдрiзнявся в1д показника ПЗО (в усiх випадках р2 > 0,1).
Результати проведеного нами дослтження показали, що баланс окремих про- та протизапальних цитоышв у хворих iз МРТБ основно'1 групи вказуе на позитивний кшшчний ефект застосування тiвортiну в 1ФХТ. Зокрема, зниження вмiсту прозапального 1Л-6
125
25
£
är -А
^- -♦ —
ПЗО До л1кування Група 1 тсля л1кування Група 2 пюля л1кування
-1Л-6
-1Л-10
-1Л-18
Рисунок 1. Динамка р1вня окремих цитокнв у хворих на МРТБ легень у динамц л1кування (пг/мл)
та прирют сшввтношення рiвнiв 1Л-10 та 1Л-18 св1д-чить на користь активацй' iмунноi вiдповiдi Тх1-типу, що направлена бтьшою мiрою на обмеження специ-фiчного запального процесу в рамках уражено'1 легенi.
З огляду на те, що монооксид його нпрогену (NO) е нестабильною молекулою, вивчення здатност ii про-дукування та забезпечення фiзiологiчних ефектiв на органiзм людини проводилося за оцiнкою вмiсту у си-роватцi кровi його ынцевих стабiльних метаболiтiв (Ме-тельская В.А. и соавт., 2005) за стандартною методикою [1, 3]. Аналiз вмюту кiнцевих метаболiтiв NO при застосуванш пвортшу у схемi патогенетичного лкування показав, що рiвень монооксиду нпрогену шдвищив-ся на 13,7 % вщносно такого показника до лкування (24,76 ± 8,30 мкмоль/л), вщсутня вiрогiдна мiжгрупова рiзниця показниыв, р > 0,1. В основнш групi показник NO (28,15 ± 4,70 мкмоль/л) на 38,7 % наближений до такого показника у ПЗО (45,9 ± 1,1 мкмоль/л).
Оцшку ефективностi запропонованоi' удоскона-леноi' схеми патогенетичного лiкування у хворих на МРТБ основно'1 групи провели за результатами проме-нево'1 дiагностики через 4 мiс. вiдповiдно до ушфкова-ного протоколу (табл. 3). Зокрема, оцшювали динамiку вогнищевих та шфтьтративних змiн (розсмоктування, зменшення, збтьшення, без змiн) та активнiсть дина-мiки деструкцiй у легенях (регрешя, збiльшення, поява деструкцiй, без змш).
Так, часткове розсмоктування вогнищевих змiн у легенях у групi 2 шсля лiкування спостерiгалося у
62.5 % випадыв, у групi 1 — у 11,1 %. Збтьшення вогнищевих змш у груш 2 зареестровано в 12,5 %, у груш 1 — у 50 % ошб, що в 4 рази вище за аналопчний показник основно'1' групи. Втсутшсть динамки вогнищевих змш в легенях у контрольнш груш спостеркалася у 38,9 % ошб, у груш 2 — у 25 %.
1нфтьтративш змши при МРТБ характеризуються частими втшвами та схильшстю до розпаду, тому часткове розсмоктування 1'х мае вагоме кшшчне значення. При застосуваннi програми л^вання iз застосуван-ням тiвортiну часткове розсмоктування шфтьтративних змш спостеркалося у 68,8 % випадыв (група 2), у контрольнiй групi не виявлено позитивно'' динамки. Збiльшення шфтьтративних змш та 1'х в1дшв у iншi вiддiли легень у груш 2 зареестроваш в 6,3 % випадыв, однак у контрольнш груш подальше прогресування специфiчного процесу в легенях спостеркалося аж у 33,3 % ошб. У динамiцi патогенетичного лкування iз застосуванням тiвортiну за результатами променево'1 дiагностики через 4 мю. iнфiльтративнi змiни у легенях залишалися без змiн у контрольнш груш — у 66,7 % ошб, в основнш груш — у 25 % випадыв.
Регрешя деструктивних змш у груш 2 спостеркаеть-ся у 75 %, проте в ошб контрольно'' групи не вт^че-но дано'1 позитивно'' динамки. Збтьшення ылькосп та розмiрiв деструктивних змiн у групi 1 вiдмiчено у
16.6 % ошб, у груш 2 — у 6,3 % випадыв. Високий вщ-соток появи нових деструктивних змш спостеркалося у контрольнш груш — у 22,2 % випадыв, у груш 2 — у 6,3 %. Втсутшсть рентгенолопчно! динамки деструк-
5
На допомогу практикуючому лiкарю / То Не1р РгасШопег
тивних змiн зареестрована в групi 1 у 61,1 % ошб, у гру-т 2 — у 12,5 %.
Отже, удосконалення патогенетично! терапи з включениям до програми лiкування ттвортшу сприяе птви-щенню ефективност етютропно! хiмютерашí, що харак-теризуеться позитивною рентгенолопчною динамiкою: часткове розсмоктування вогнищевих змiн в основнiй груш констатовано у 62,5 %; шфтьтративних — у 68,8 %; регрес1я деструктивних змiн — у 75 %, у контрольнш гру-т (група 1) спостерiгаеться незначна тенденщя до позитивно! динамiки рентгенолопчних змiн за вщведений термiн проведення рентгенконтролю, що регламентова-ний ушфшованим протоколом № 620 вщ 04.09.14 р.
Безпосереднш результат ефективностi опташзова-ного патогенетичного лiкування з застосуванням п-вортiну (в 1ФХТ) ощнювали за термiном припинення бактерiовидiлення, осильки вiн е епiдемiологiчно най-бтьш важливим показником (табл. 4).
Результати нашого аналiзу показали, що в пащенпв групи 2 швидше припинилось бактерiовидiлення — в середньому через 3,8 ± 0,7 мiс. у 75 % осiб, даний по-казник найбiльш наближений до встановленого кри-терiями ВООЗ — 85 %. У пащенпв контрольно! групи (група 1) припинення бактерювидтення втбуваеться в середньому через 4,6 ± 1,1 мiс. у 61,6 % осiб, тобто вiдбуваеться бiльш повтьними темпами, нiж у хворих основно! групи. 1снуе вiрогiдна рiзниця показниыв мiж термiнами припинення бактерiовидiлення в осно-внiй групi та груш контролю (р < 0,001).
При проведенш мкроскошчних та культуральних дослщжень згiдно з термiнами унiфiкованого протоколу в ошб контрольно! групи спостериалося стiйке при-
пинення бактерювидтення лише у 27,8 % випадыв, у 72,2 % ошб бактерювидтення втновилося за рахунок тих, яы перервали лiкування, оскiльки в даних ошб на фонi стандартно! патогенетично! терапи спостериав-ся розвиток медикаментозно-шдукованого ураження печiнки — у 83,3 % ошб. Диспептичний синдром спо-стерiгався у 13,3 % пащенпв, астеновегетативний — у 20 %, гепатомегалiя — у 26,7 %, комбшащя синдромiв спостерiгалася у 40 % пащенпв.
За результатами мшроскошчних та культуральних даних (протокол № 620 вщ 04.09.14 р.), в ошб основно! групи в подальшому спостерiгалося стiйке припинення бактерювидтення у 100 % випадыв, отримаш данi свiдчать, що запропонована схема удосконаленого патогенетичного лiкування хворих на МРТБ iз застосуванням пвортшу мае значний клiнiчний ефект. Вщсо-ток розвитку побiчних ефекпв та токсичного ураження печiнки шд час призначення довготривало! та агресив-но! хiмiотерапií на тлi опташзовано! програми патогенетичного лiкування був суттево меншим.
Висновки
1. Результати проведених дослщжень довели, що у хворих на мультирезистентний туберкульоз легень за рахунок оптимiзацií патогенетично! терапи шляхом призначення тiвортiну спостерiгалася краща пере-носимiсть основно! етютропно! терапи, вщшчалися бiльш швидкi темпи зникнення iнтоксикацiйного (у
81.8 % ошб за 1,2 ± 0,1 мiс.) та бронхолегеневого (у
90.9 % ошб за 2,7 ± 0,3 мiс.) синдромiв.
2. Установлена вiрогiдна позитивна динамiка окремих бiохiмiчних показниыв, а саме: цитолггич-
Таблиця 3. Характеристика рентгенолопчних змн у динам1ц1 л1кування через 4 мс. в ¡нтенсивну фазу хiмютерапií (М ± т)
Рентгенолопчш показники Група 1 (п = 18) Група 2 (п = 16)
Абс. % Абс. %
Вогнищевi змЫи в Часткове розсмоктування 2 11,1 10 62,5
легенях Збтьшення ктькосл вогнищ 9 50 2 12,5
Без змЫ 7 38,9 4 25
1нфтьтративы змЫи в Часткове розсмоктування 0 0,0 11 68,8
легенях Збтьшення шфтьтра^в або вщав 6 33,3 1 6,3
Без змЫ 12 66,7 4 25
Деструктивы змши в Регреая 0 0,0 12 75
легенях Збiльшення 3 16,6 1 6,3
Поява нових 4 22,2 1 6,3
Без змЫ 11 61,1 2 12,5
Таблиця 4. Терм1н припинення бактер'ювид'шення у динам1ц1 л1кування в ¡нтенсивну фазу хiмютерапií (М ± т)
Групи хворих на МРТБ Припинення бактерювидтення Середшй термш припинення бактерювидтення (мю.)
Абс. %
1 (п = 18) 11 61,1 4,6 ± 1,1
2 (п = 16) 12 75 3,8 ± 0,7*
Примтка: * — в1рогщн1сть мжгруповоí р1зниц1 показниюв мж основними групами та контролем.
На дoпoмoгу пpактикуючoму лiкapю / To Help Practitioner
на активнють ферменпв АсАТ та АлАТ знаходилася у межах норми (43,15 ± 2,90 од/л та 37,97 ± 2,30 од/л вщповщно).
3. Порiвняльний анатз вмiсту окремих про- (1Л-6, 1Л-18) та протизапальних (1Л-10) цитокiнiв у плазмi кровi хворих на мультирезистентний туберкульоз ле-гень iз застосуванням пвортшу в 1ФХТ свiдчить на ко-ристь активаци iмуиноí вщповщ Тх1-типу, що направлена на обмеження специфiчного запального процесу в рамках уражено! легенi.
4. Оптимiзована патогенетична терапiя з призна-ченням пвортшу позитивно впливае на основний еть ологiчний процес: часткове розсмоктування вогнище-вих змiн вiдбулося у 62,5 % ошб; iнфiльтративних — у 68,8 %; регрешя деструктивних змш — у 75 % хворих. Спостериалось бiльш швидке припинення бактерюви-дiлення — в середньому через 3,8 ± 0,7 мiс. у 75 % осiб, що дозволило скоротити стацюнарний етап лшування.
Список лiтератури
1. Покровский В.И. Оксид азота, его физиологические и патофизиологические свойства / В.И. Покровский // Терап. арх. - 2005. - № 1. - С. 82-87.
2. Тодорко Л.Д. Особливосmi еволюци iмунопатогене-зу лкарсько-стшкого туберкульозу / Л.Д. Тодорко // Kni-HÍHHa iмунологiя. Алергологiя. Iнфекmологiя. — 2014. — № 3 (спецвипуск). — С. 16-20.
3. Ячник А.1. Фiзiологiчнi аспекти оксиду азоту при по-рушеннях легеневого кровооб^у та роль L-аргiнiну в корекци його синтезу / А.1. Ячник, М.1. Гуменюк, А.Д. Чопчик // Укр. пульмон. журн. — 2008. — № 1. — С. 40-44.
4. Elevated serum level of interleukin (IL)-18, interferon (IFN)-gamma and soluble Fas in patients with pulmonary complications in tuberculosis/ S. El-Masry, M. Lotfy, W.A. Nasif et al. // Acta. Microbiol. Immunol. Hung. — 2007. — Vol. 54, № 1. — P. 65-77.
5. Sahiratmadja E. Dynamyc changes in pro- and anti-inflammatory cytokine profiles and gamma-interferon receptor signaling integrity mirelate with tuberculosis disease activity and response to curative treatment / E. Sahiratmadja // Infect. Immunol. — 2007. — Vol. 75, № 2. — P. 820-829.
6. Thomas A. Management of multidrug resistance tuberculosis in the field: tuberculosis research centre experience / A. Thomas // The Indian Journal of Tuberculosis. — 2007. — Vol. 54, № 3. — P. 117-124.
Отримано 08.06.15 U
Тодорико Л.Д., Еременчук И.В.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ
ТИВОРТИНА У БОЛЬНЫХ МУЛЬТИРЕЗИСТЕНТНЫМ ТУБЕРКУЛЕЗОМ ЛЕГКИХ
Резюме. В статье приведены данные по оптимизации патогенетической терапии путем назначения тивортина в интенсивную фазу химиотерапии больным мультирезистентным туберкулезом легких. Установлено, что применение тивортина положительно влияет на основной этиологический процесс, сокращает срок стационарного этапа лечения за счет быстрого прекращения бактериовыделения в среднем через 3,8 ± 0,7 мес. у 75 % лиц (р < 0,001).
Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, патогенетическое лечение, интерлейкины, монооксид нитрогена.
Todoriko L.D., YeremenchukI.V. Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine PATHOGENETIC SUBSTANTIATION FOR APPLYING TIVORTIN IN PATIENTS WITH MULTIDRUG-RESISTANT
TUBERCULOSIS Summary. The article presented the data on optimization of pathogenetic therapy by administration of tivortin in the intensive phase of chemotherapy in patients with multidrug-resistant tuberculosis of the lungs. It is found that the use of tivortin has a positive effect on the primary etiological process, shortens inpatient treatment by rapid cessation of bacterial excretion in an average of 3.8 ± 0.7 months in 75 % of persons (r < 0.001).
Key words: multidrug-resistant tuberculosis, pathogenetic treatment, interleukins, nitrogen monoxide.
