CC BY
56
КЛ1Н1ЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА
© Антоненко П. Б.
УДК [615+577. 21]:616-002. 5:615. 28 Антоненко П. Б.
ЕФЕКТИВН1СТЬ Л1КУВАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ В ЗАЛЕЖНОСТ1
В1Д Р1ВНЯ 1ЗОН1АЗИДУ В КРОВ1
Одеський нацiональний медичний унiверситет (м. Одеса)
Дана робота виконана в межах НДР «Розробка критерив ефективностi i безпечностi фармакотерапiI хворих на туберкульоз i гепатити рiзноI етiологiI на пiдставi фармакогенетичних дослщжень», № держ. реестраци 0113U001634; 2013-2015 рр.
Вступ. Згiдно лiтературних даних за 2005-2012 роки захворюванють на всi форми туберкульозу (ТБ) в Укра!ы знизилася з 84,1 до 68,1 на 100 тис. насе-лення, водночас у 2012 р. цей показник збтышилася на 1,3 % порiвняно з 2011 роком (68,1 проти 67,2 на 100 тис. населення). Найвагомшими проблемами сучасно! фтизiатрiI в Укра!ы е невпинне поширення хiмiорезистентного ТБ, який суттево впливае на по-гiршення епiдемiчноI ситуацiI з ТБ i пiдвищуе ризик шфкування дiтей резистентними формами збудни-ка [3,5].
Одним з шляхiв подолання хiмiорезистентно-го ТБ е використання iндивiдуалiзованих режимiв хiмiотерапiI [2]. При корекцп дози або схеми х^ мiотерапiI треба зважати як на резулытати меди-каментозно! чутливостi збудника ТБ, так i вмiсту протитуберкулыозних препаратiв в кровi хворих. Зокрема, в попередых дослiдженнях було показано ютоты вiдмiнностi у досягненн терапевтично! концентрацiI iзонiазиду в залежност вiд генотипу N-ацетилтрансферази 2 [4]. В лiтературi наводиться багато свщчень поширеностi субтерапевтично! концентраци iзонiазиду [9,12], але данi щодо ключного значення тако! концентраци е контраверсмними [7,11].
Тому метою дано! роботи було дослщження впливу концентраци iзонiазиду у хворих на туберкульоз легены на ефективнiсты л^вання на стацюнар-ному етапi.
Об'ект i методи дослiдження. Зразки кровi були отриманi вiд 84 хворих на туберкульоз легены, що вперше дiагностовано, на початку стацюнарно-го л^вання в Одесыкому обласному протитубер-кулыозному диспансерi в 2012р., з яких 39 (46,4 %) становили жшки, решта - 45 (53,6 %) - складали чо-ловки. Вiк хворих становив вiд 18 до 73 роюв (серед-нм вiк - 35,9 рокiв). ВЫ хворi на туберкульоз отри-мували iзонiазид внутрiшныо з розрахунку 4-6 мг/кг ваги (300-400 мг загалом) на добу згщно наказу МОЗ Укра!ни № 384 вщ 9. 06. 2006 [1]. Забiр венозно! кровi проводили у хворих на туберкульоз через 2, 4, 6 i 24
години пюля прийому Î30Hia3wy. Bmîct iзонiазиду вимiрювали згщно методики Волленберга в модиф^ каци Р. I. Шендерово'! [6]. Метод базуеться на здат-ностi iзонiазиду утворювати в кислому середовищу з ванадiевокислим амонiем кольорову комплексну сполуку, iнтенсивнiсть забарвлення яко'| вимiрювали на спектрофотометрi СФ-46 при 400 нм. Через 6-8 мюя^в пiсля проведення фармакоюнетичних до-слiджень було проведено аналiз наявних медичних карт хворих на туберкульоз легеыв, якi були залучен до дослiдження. Обрахунок фармаюнетичних i ста-тистичних даних проводили iз залученням Microsoft Excel, програми «Primer Biostatistica».
Результати дослiджень та ïx обговорення. На першому етапi ми виокремили групу хворих, як мали субефективну концентрацiю iзонiазиду через 2 год. (<3 мкг/мл), 4 год. (<1,5 мкг/мл), 6 год. i 24 год. (<0,5 мкг/мл) [8,10]. Але виявилось, що лише близь-ко 20 % хворих мали субефективну концентрацю на в^^зку часу 2-6 часу, що ускладнило |'х статис-тичне порiвняння з хворими, як мали терапевтичну концентрацю.
Тому вирiшено було роздiлити хворих на двi групи згiдно концентраци iзонiазиду порiвну. Попередньо було встановлено, що найбтьш наочною була рiзни-ця щодо вмiсту iзонiазиду через 4 год. пюля прийо-му препарату.
Вщповщно до концентраци iзонiазиду через 4 год. пюля його введення 40 хворих (47,6 %) мали концентрацю менш, ыж 2 мкг/мл (0,48-1,99 мкг/мл) (НК1), решта - 44 хворих (52,4 %) мали концентрацю понад 2 мкг/мл (2,02-6,54 мкг/мл) (ВК1). На жаль, на момент роботи з медичними картами (через твроку пюля вимiрювання концентраци iзонiазиду в кров^ 11 з 40 хворих з НК1 все ще перебували на стацю-нарному лкуваны, тому ознайомитись з |'х медичними картками не вдалось i у подальшому для статис-тично'| обробки було залучено наявнi медичн карти 29 хворих.
На початку стацiонарного л^вання процеси де-струкцп спостерiгались майже у половини вЫх хворих, незалежно вщ концентраци iзонiазиду в кровi (табл. 1). У хворих з НК1 дещо частiше спостер^ гався iнфiльтративний туберкульоз, нiж у хворих з ВК1 (Р>0,05). Водночас в груп ВК1 у 22,7 % хворих вщзначалась вогнищева форма ТБ, при цьому
серед хворих з НК1 така форма взагалi була вiдсутня (Р<0,05; х2=7,64 при критичному значены тут i далi Х2=3,84) (рис. 1). Близько третини хворих з НК1 на початку лкування мали ураження обох легень, серед групи ВК1 цей показник склав 22,7 %.
Серед обох груп, що було утворено, процеси н-фтьтрацп в легеневiй тканин спостерiгались у по-ловини хворих, процеси розпаду - у 17-18 % i наре-штi обамешння мали мiсце приблизно у третини вах хворих - 34,5 НК1 i 29,5 % ВК1.
На початку стацiонарного лiкування незалежно вщ генотипу за даними мiкроскопií бактерювидшен-ня вiдзначалось приблизно у половини хворих з ви-сокою и низькою концентрацieю iзонiазиду (54,5 % i 55,2 % вiдповiдно). Згщно посiву бiльшiсть хворих - 62,1 % хворих з НК1 i 81,8 % хворих з ВК1 видтяли збудника туберкульозу (рис. 2).
Бтьшють хворих з НК1 або ВК1 належали до I або III категорп - 93,1 % i 88,6 % вiдповiдно. Таким чином, на початку лкування хвор^ що мали рiзну концен-трацiю iзонiазиду, не мали iстотних вiдмiнностей щодо важкостi i особливостей перебiгу туберкульозу на початку лкування.
Тривалють стацюнарного лiкування у хворих з низькою концентра^ею iзонiазиду була на 11,2 % менше, нiж у пащен^в з високою концентрацiею iзонiазиду (83,0 днi проти 92,3 дшв; Р=0,024; CI=-17,35...-1,25). Скорiше за все це пов'язано з тим, велика ктькють хворих з HKI (27,5 %) на момент ана-лiзу медичних карт все ще перебувала на лiкуваннi i 'х дан нi не були враховаш, водночас всi хворi з BKI закiнчили стацiонарне лiкування (Р<0,05; х2=13,92).
Наприкiнцi стацiонарного лiкування процеси де-струкцií зберiгались у 41,4 % хворих з HKI i 11,4 % хворих з BKI. Отже, явища деструкцií зустрiчались в 3,6 разiв частiше у хворих з низкою концентрац^ ею iзонiазиду, шж у iндивiдiв з високою концентра-цiею (Р<0,05; х2=8,82). В останшй групi в результа-тi стацюнарного лкування вщбулось скорочення
Таблиця 1
Характеристика туберкульозного процесу в залежностг BiA концентрацГГ iзонiазиду
(через 4 год)
Характеристика туберкульозного процесу На початку лкування, ( %) Наприюнц стацюнар. лкування, ( %)
<2,00 мкг/мл, n=29 >2,00 мкг/мл, n=44 <2,00 мкг/мл, n=29 >2,00 мкг/мл, n=44
Поширення обидвi леген 10 (34,5) 10 (22,7) 10 (34,5) 6 (13,6)
частини легенi 19 (65,5) 34 (77,3) 19 (65,5) 38 (86,4)*
Деструк^я е 14 (48,3) 20 (45,5) 12(41,4) 5 (11,4)*@
нема 15(51,7) 24 (54,5) 17 (58,6) 39 (88,6)
Стадiя ураження ^фшьтращя 14 (48,3) 23 (52,3) 5 (17,2)@ 2 (4,5)@
розпад 5 (17,2) 8 (18,2) 5 (17,2) -*@
обсiменiння 10 (34,5) 13 (29,5) 2 (6,9)@ -@
розсмоктування - - 17 (58,6)@ 42 (95,5)*@
Категорiя хворих 1 24 (82,8) 32 (72,7) 14 (48,3)@ 30(68,2)
2 2(6,9) 5 (11,4) 1 (3,4) 5 (11,4)
3 3 (10,3) 7 (15,9) 2(6,9) 1 (2,3)@
4 - - 12 (41,4)@ 8 (18,2)*@
Примака: * - Р<0,05 вiдносно вiдповiдноí групи <2,00 мкг/мл; @ -Р<0,05 вiдносно вiдповiдноí групи на початку лiкування.
%
<2,0 (до) >2,0 (до) <2,0 (псля) >2,0 (псля)
□ шфшьтративний □ дисемшований Нвогнищевий Рис. 1. Характер ураження легень з урахуванням кон-центрацГизошазиду через 4 год. п1сля введення (< або > 2,00 мкг/мл) на початку (до) i наприкшщ (пiсля) стацiонарного лiкування. Примiтка: * - Р<0,05 (вщносно хворих з концентрац1ею ¡зонпазиду < 2,00 мкг/мл).
%
90 -I
80 - rWj
1 ipp Ii
М+ (до) К+ (до) М+ (п1сля) К+ (п1сля)
П<2,0 П >2,0
Рис. 2. Ктькють хворих, якi видiляли збудника туберкульозу згщно бактерюскопп (М+) або культурально-го методу (К+) залежно вщ концентрацГГ iзонiазиду через 4 год. пГсля введення (< або > 2,00 мкг/мл) на початку (до) або наприкшщ (тсля) стацюнарного лкування
Примака: * - Р<0,05 в1дносно вiдповiдноí групи на початку лкування.
Таблиця 2
КонверЫя процесу деструкцГГ i бактерiовидiлення в залежностi
вiд концентрацм iзонiазиду
Припинення Припинення бактер1овид1лення за даними
Група процесу деструкци млкроскопи пос1ву
хворих к!пьк. хворих ( %) тривалють (дн1в) ± БЕМ к1льк. хворих ( %) тривалють (дн1в) ± БЕМ к1льк. хворих ( %) тривалють (дн1в) ± БЕМ
<2,00 мкг/мл, 2/14 (14,3) 58,7±2,6 14/16 (87,5) 59,0±1,6 2/18 (11,1) 65,1±2,8
>2,00 мкг/мл, 15/20 (75,0)* 61,2±2,4 24/24 (100) 60,9±4,0 14/36 (38,9)* 64,3±7,3
Примiтка: *-Р<0,05 вiдносно вщповщно! групи <2,00 мкг/мл.
к1лькост1 хворих з явищами деструкцií майже в 4 рази (Р<0,05; х2=12,57). Припинення деструкци спо-стер1галось у 75,0 % хворих з ВК1 I у 14,3 % хворих з НК1. Отже, конверс1я процес1в деструкцií у хворих з високою концентрац1ею 1зон1азиду в1дбувалась в 5,2 раз1в частше (Р<0,05; х2=13,92), при цьому трива-л1сть припинення бактер1овид1лення практично не вщр!знялась (табл. 2).
Як I на початку, так I при завершены стацюнарно-го л1кування у б1льшост1 хворих з високою I низькою концентрац1ею 1зон1азиду (61,4 % I 82,8 % вщповщ-но) спостер1галась 1нф1льтративна форма туберку-льозного процесу. В той же час серед 22,7 % хворих з ВК1 спостер1галась вогнищева форма ТБ, водно-час серед хворих з НК1 ця форма взагал1 була вщсут-ня (Р<0,05; х2=7,64) (рис. 1).
Наприк1нц1 стац1онарного л1кування у хворих з високою концентрац1ею 1зон1азиду в 1,3 рази р1дше спостер1галось ураження обох легень, н1ж у хворих з низькою концентрац1ею (Р<0,05; х2=4,44).
В результат! проведеного стацюнарного л1куван-ня к1льк1сть хворих з НК1 I ВК1 з явищами ¡нф!пьтраци знизилось в 2,8 раз1в (Р<0,05; х2=6,34) I 11,6 раз1в (Р<0,05; х2=24,64) в1дпов1дно; припинились явища обс1мен1ння в груп1 з ВК1 (Р<0,05; х2=15,25); серед хворих з НК1 явища обс1мен1ння зменшились в 5 раз1в в1дносно початкового р1вня (Р<0,05; х2=6,72). У хворих з ВК1 в результат! стацюнарного л!куван-ня припинились явища розпаду, причому р!зниця була в!рогщною як вщносно початкового показника (Р<0,05; х2=8,80), так ! групи НК1 (Р<0,05; х2=8,14). В той же час явища розсмоктування ! ущтьнення в легеневм тканин! спостер^алось у 58,6 % пац!ент!в з НК1 ! 95,5 % пац!ент!в з ВК1 (Р<0,05; х2=23,39 ! х2=80,35 вщповщно). Таким чином, процеси розсмоктування ! рубцювання спостер^ались в 1,6 раз!в частше при висоюй концентрацií ¡зоыазиду, н!ж при низьюй кон-центрацií ¡зоыазиду (Р<0,05; х2=15,30).
Протягом стацюнарного л!кування ктькють хворих з НК1, як належали до I категорií зросла в 1,7 раз!в, до 4-о'! категорií - збтьшилась на 41,4 % (Р<0,05; х2=7,63 ! х2=15,13 вщповщно). В груп1 ВК1 зросла ктькють хворих 4-о! категори на 18,2 % ! зменшилась ктькють 3-о! категор!! в 6,9 раз!в (Р<0,05; х2=10,03 ! х2=4,95 вщповщно). Також напри-к1нц1 л!кування хворих з низкою концентращею ¡зо-ыазиду, як1 належали до 4-о! категори (тобто мали
х!мюрезистентну форму туберкульозу), було в 2,3 рази бтьше, н!ж серед хворих з високою концентра-ц!ею ¡зоыазиду (Р<0,05; х2=4,73).
За даними м!кроскопи бактерювидтення на момент виписки з! стацюнару було вщсутым у 100 % хворих з ВК1 ! 95,1% хворих з НК1 (Р<0,05; х2=33,00 ! х2=17,58 вщповщно вщносно вихщного стану) (таб. 1, рис. 2). Припинення бактерювидтення при цьому вщбулось у 87,5 % хворих з НК1 ! 100 % хворих з ВК1 (табл. 2). При цьому тривалють конверси бактерювидтення склало близько 60 дыв.
Згщно даних культурального методу наприюнц стацюнарного лкування бактерювидтення спосте-р^алось приблизно у половини хворих на ТБ неза-лежно вщ концентрацм ¡зоыазиду. Припинення бактерювидтення спостер!галось в 3,5 рази частше у хворих з високою концентращею ¡зоыазиду, н!ж в груп1 з низькою концентращею ¡зоыазиду (38,9 % проти 11,1 %; Р<0,05; х2=4,44). Тривалють припинення бактерювидтення в!рогщно не вщр!знялась м!ж групами ! була близько 65 дыв.
Отриман! дан! засвщчили, що на початку л!ку-вання у хворих з р!зним вмютом ¡зоыазиду не мали розб!жностей щодо характеру ! тяжкост! туберку-льозного процесу (поширенють деструкци, бактерювидтення тощо), тобто обидв! групи на початку л!кування були тотожними. Наприюнц стацюнар-ного л!кування частше процеси розсмоктування ! вщсутнють деструкц!! спостер!гались при наявност! вар!антного генотипу асоцювались з концентрац!ею ¡зоыазиду понад 2,00 мкг/мл. В той же час у хворих з концентрац!ею менш вщ 2,00 мкг/мл частше збе-р^алось бактерювидтення, частше розвивався х1-мюрезистентний туберкульоз (тобто хвор! належали до 4-о! категор!!) ! бтьший вщсоток хворих залишав-ся на стацюнарному випадку. Отже, отриман! дан! засвщчили, що визначення концентрацм ¡зоыази-ду на початку л!кування може допомогти у прогноз! ефективност! ! наслщюв л!кування, що може сприяти своечаснм корекцм х!мютерапм ТБ.
Висновки.
1. На початку лкування хвор! на туберкульоз, як у подальшому мали р!зну концентрацю ¡зоыазиду, практично не вщр1знялись щодо особливостей ту-беркульозного процесу.
2. Наприюнц стацюнарного л!кування у хворих з високою концентрац!ею ¡зоыазиду конверЫя
процесiв деструкци вiдбувалась в 5,2 pa3iB частше, а процеси розсмоктування спостерiгались в 1,6 pa3iB частiше, нiж у хворих з низькою концентрацieю iзонiазиду.
3. На момент завершення л^вання припи-нення бактерiовидiлення спостерiгалось в 3,5 рази частше у хворих з високою концентрацieю iзонiазиду, а розвиток хiмiорезистентного туберку-льозу вщзначався в 2,3 рази частiше, ыж в групi з низькою концентра^ею iзонiазиду.
4. Визначення концентрацiI iзонiазиду через 4 год. пiсля прийому препарату може рекомен-дуватись для прогнозування наслщюв лiкування i можливо! корекцiI терапiI захворювання.
Перспективи подальших дослiджень. В по-дальшому плануеться визначити вплив концентрацiI iзонiазиду на розвиток мутацм у збудника туберку-льозу, що обумовлюються резистентнiсть до цього препарату.
Л^ература
1. Наказ МОЗ УкраУни № 384 вщ 09. 06. 2006 р. «Про затвердження протоколу надання медичноУ допомоги хворим на туберкульоз»» // КиУв, 2006. - 87 с. - (Нормативы директивы правовi документи).
2. Рацюнальний вибiр iндивiдуалiзованих режимiв хiмiотерапiУ для хворих на мультирезистентний туберкульоз та туберкульоз iз розширеною резистентнiстю МБТ до протитуберкульозних препара^в / Н. А. Литвиненко, С. О. Черенько, М. В. Погребна, Ю. О. Сенько [та ш.] // Туберкульоз, легеневi хвороби, ВШчнфек^я. -2012. - № 4(15). - С. 52-57.
3. Резолю^я V з'Узду фтизiатрiв i пульмонологiв УкраУни (6-8 листопада 2013 р., м КиУв) // УкраУнський пуль монолопчний журнал. - 2013. - № 4. - С. 5-10.
4. Фармакоюнетика iзонiазиду у хворих на туберкульоз з рiзним генотипом ацетилювання / В Й. Кресюн, В. В. Фтюк, П. Б. Антоненко, К. К. Рогач [та ш.] // УкраУнський пульмонологiчний журнал». - 2013. - № 3. - С. 24-27.
5. Хiмiорезистентний туберкульоз: поширенють та профУпь стiйкостi мкобактерм туберкульозу до антимiкобактерiальних препаратiв / В. М. Мельник, I. О. Новожилова, В. Г. Матусевич [та ш.] // УкраУнський пульмонолопчний журнал. -2013. - № 3. - С. 19-23.
6. Шендерова Р. И. Определение активного тубазида в сыворотке крови методом Вилленберга / Р. И. Шендерова // Лабораторное дело. - 1975. - № 2. - С. 114-116.
7. Clinical characteristics and treatment outcomes of patients with low- and high-concentration isoniazidmonoresistant tuberculosis / Tsai-Yu Wang, Shu-Min Lin, Shian-Sen Shie [et al.] // PLOS ONE. - 2014. - Vol. 9, № 1. - Р. 1-6.
8. Isoniazid, rifampin, ethambutol, and pyrazinamide pharmacokinetics and treatment outcomes among a predominantly HIV-infected cohort of adults with tuberculosis from Botswana / S. Chideya, C. A. Winston, C. A. Peloquin [et al.] // Clin. Infect. Dis. - 2009. - Vol. 48, № 12. - P. 1685-1694.
9. Pharmacokinetics and serum concentrations of antimycobacterial drugs in adult Turkish patients / A. Babalik, I. H. Ulus, N. Bakirci [et al.] // Int. J. Tuberc. Lung Dis. - 2013. - Vol. 17, № 11. - P. 1442-1447.
10. Pharmacokinetics of isoniazid, rifampin, and pyrazinamide in children younger than two years of age with tuberculosis: evidence for implementation of revised world health organization recommendations / S. Thee, J. A. Seddon, P. R. Donald [et al.] // Antimicrobial agents and chemotherapy. - 2011. - Vol. 55, № 12. - P. 5560-5567.
11. Serum drug concentrations predictive of pulmonary tuberculosis outcomes / J. G. Pasipanodya, H. McIlleron, A. Burger, P. A . Wash [et al.] // J. Infect. Dis. - 2013. - Vol. 208, N9. - P. 1464-73.
12. Therapeutic drug monitoring in the treatment of active tuberculosis / A. Babalik, S. Mannix, D. Francis [et al.] // Can. Respir. J. - 2011. - Vol. 18, № 4. - P. 225-229.
УДК [615+577. 21]:616-002. 5:615. 28
ЕФЕКТИВНЮТЬ Л^УВАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ В ЗАЛЕЖНОСТ ВЩ PiBHЯ iЗОHiAЗИДУ В КРОВi
Антоненко П. Б.
Резюме. Метою дослщження було визначити вплив концентраци iзонiазиду у хворих на туберкульоз ле-гень (ТБ) на ефективнють лкування на стацюнарному етапк
На початку лкування проведено вимiрювання концентраци iзонiазиду у 84 хворих на ТБ, що вперше дiа-гностовано, методом Волленберга-ШендеровоУ з наступним аналiзом медичних карт в Одеському обласно-му протитуберкульозному диспансерi в 2012р.
Попередньо було встановлено, що найбтьш наочною була рiзниця вмюту iзонiазиду через 4 год. пюля прийому препарату. ВЫ хворi були роздтеы на двi групи з рiвною ктькютю хворих щодо концентраци препарату.
При завершены стацюнарного лкування у хворих з високою концентра^ею iзонiазиду припинення про-цеЫв деструкци проходило в 5,2 разiв частше, а процеси розсмоктування i рубцювання спостер^ались в 1,6 разiв частше, ыж у хворих з низькою концентращею iзонiазиду. На момент завершення л^вання припинення бактерювидтення за даними поЫву вщзначалось в 3,5 разiв частше у хворих з високою концентра^ею iзонiазиду, а розвиток хiмiорезистентного туберкульозу вщзначалось в 2,3 рази частше, ыж в грут з низькою концентращею iзонiазиду.
Таким чином, визначення концентраци iзонiазиду через 4 год. пюля прийому препарату можна рекомен-дувати для прогнозування наслщюв лкування i можливоУ корекци терапи захворювання.
Ключовi слова: туберкульоз, iзонiазид, наслщки л^вання.
УДК [615+577. 21]:616-002. 5:615. 28
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛЕЧЕНИЯ ТУБЕРКУЛЕЗА ЛЕГКИХ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ УРОВНЯ ИЗОНИАЗИДА В КРОВИ
Антоненко П. Б.
Резюме. Целью исследования было определить влияние концентрации изониазида у больных туберкулезом легких (ТБ) на эффективность лечения на стационарном этапе.
В начале лечения проведено измерение концентрации изониазида у 84 больных с впервые диагностированным ТБ методом Волленберга-Шендеровой с последующим анализом медицинских карт в Одесском областном противотуберкулезном диспансере в 2012г
Предварительно было установлено, что наиболее наглядной была разница в содержании изониазида через 4 часа после приеме препарата. Все больные были разделены на две группы с равным количеством больных относительно концентрации препарата.
При завершении стационарного лечения у больных с высокой концентрацией изониазида прекращение процессов деструкции происходило в 5,2 раза чаще, а процессы рассасывания и рубцевания наблюдались в 1,6 раз чаще, чем у больных с низкой концентрацией изониазида. На момент завершения лечения прекращение бактериовыделения по данным посева отмечалось в 3,5 раза чаще у больных с высокой концентрацией изониазида, а развитие химиорезистентного туберкулеза отмечалось в 2,3 раза чаще, чем в группе с низкой концентрацией изониазида.
Таким образом, определение концентрации изониазида через 4 часа после приема препарата можно рекомендовать для прогнозирования исхода лечения и возможной коррекции терапии заболевания.
Ключевые слова: туберкулез, изониазид, исход лечения.
UDC [615+577. 21]:616-002. 5:615. 28
Effectivness of Pulmonary Tuberculosis Treatment according to Isoniazid Concentration In Blood
Antonenko P. B.
Abstract. Today, tuberculosis (TB) or "white plague" remains a major cause of death among infectious diseases in Ukraine. There are a lot of literature data about spreading of sub-effective isoniazid concentration but the meaning of it for tuberculosis course is controversial. That is why the aim of the study was to determine the influence of the concentrations of isoniazid in patients with pulmonary tuberculosis (TB) on the effectiveness of treatment at the outpatient stage.
At the beginning of treatment it was performed a measurement of isoniazid concentrations in 84 patients with newly diagnosed TB by Villenberg-Shenderova method by spectrophotometer with the subsequent analysis of medical cards in Odessa regional antituberculosal dispensary in 2012. All TB patients were receiving a standard therapy according to Order of Ministry of Healthcare № 384 from 9.06.2006. We have considered medical diagnosis at the beginning and at the end of in-patients treatment including TB-form, characteristics of TB-lesions, bacterial excretion etc.
Previously, it was established that the most evident was the difference in content of isoniazid 4 hours after taking the drug. All the patients were divided into two groups with an equal number of patients on the concentration of the drug - 40 patients (47,6 %) have had concentration less than 2 mcg/ml (0,48-1,99 mcg/ml), others - 44 patients (52,4 %) had concentration over 2 mcg/ml (2,02-6,54 mcg/ml).
The duration of in-patient treatment in patients with low concentrations of isoniazid was by 11,2 % smaller than in patients with high concentrations of isoniazid (83,0 day against 92,3 days; P=0,024; CI=-17,35. . . 1. 25). Most likely it is connected with the large number of patients with low isoniazid concentration (27. 5 %) at the time of evaluation of medical cards were still on treatment and their data were not taken into account, at the same time, all patients with high isoniazid concentration has completed the in-patient treatment (Р<0,05).
At the beginning of TB treatment the patients with different concentrations of isoniazid, practically did not differ on details of the tuberculosis process.
At the end of in-patient treatment the patients with high concentrations of isoniazid a conversion of destruction was 5,2 times more often, and processes of resorption and petrification were observed in 1,6 times more likely than patients with low concentrations of isoniazid.
At the end of in-patient treatment according to bacterioscopy 100 % of patients with high isoniazid concentration and 95,1 % with low isoniazid concentration were smear-negative. At the time of completion of treatment conversion of smear positive according to culture noted in 3,5 times more frequent in patients with high concentrations of isoniazid than in the group with low concentrations of isoniazid. The duration of bacteriological conversion was not significantly different between the groups and was about 65 days. At the end of in-patient treatment a number of patient with low isoniazid concentration that belong to 4th category (multidrug resistant tuberculosis) was in 2,3 times more than in the group with low concentrations of isoniazid.
Thus, determination of the concentrations 4 hours after taking the drug can be recommended to predict the outcome of treatment and possible correction of the therapy of the disease.
Key words: tuberculosis, isoniazid, treatment outcome.
Рецензент - проф. Бойко М. Г.
Стаття надшшла 17. 03. 2014 р.
