CC BY
19
УДК 616.594.14+616-003.6.05
Патогенетичш аспекти поеднаних алопецп та вггил^о
Хандожко О. Б.
Запор1зький державний медичний утверситет
ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СОЧЕ-ТАННЫХ АЛОПЕЦИИ И ВИТИЛИГО Хандожко Е. Б.
Наличие витилигинозных изменений в очагах алопеции может рассматриваться как своеобразная реакция Кебнера. Важное значение в ее развитии может иметь дисфункция клеток Лангерганса.
THE PATHOGENETIC ASPECTS OF COMORBIDITIES ALOPECIA AND VITILIGO Khandozshko O. B.
The presence of the vitiligo changes in the center of alopecia should be considered as peculiar Kebner reaction. The importance in its development can have the Langerhans cells dysfunction.
Постановка проблеми, и зв'язок з важли-вими науковими та практичними завдан-нями. Проблеми вогнищево! алопецп та впилпо залишаються бути актуальными в сучаснш дерматовенерологи. Незважаючи на те, що щ захво-рювання мають сутгев вщмшносп в мехатзмах свого розвитку, все ж таки нерщко вони зустрi-чаються в одного й того ж хворого одночасно. Це диктуе необхщтсть подальшого вивчення патогенезу як впилпо, так i вогнищево! алопецп в плат пошуку спiвпадаючих ланок порушень у тих чи iнших системах оргашзму [2, 4, 5].
Робота е фрагментом комплексно! НДР За-порiзького державного медичного унiверситету № держ. реестр. 0107Ш05122.
Мета дослщження - вивчити особливостi розвитку захворювань при одночаснiй наявностi у хворих вiтилiго та вогнищево! алопецi!; з'ясувати можливють впливу однакового типу порушень на патогенетичш ланки цих дермат^в.
Матерiали та методи. Пiд спостереженням знаходилось 30 хворих на вогнищеву алопецiю, у 10 з яких одночасно виявлялись вогнища вiтилiго.
Пащенти скаржились на появу вогнищ втра-ти волосся на волосистiй частит голови. Захво-рювання в бшьшосп тривало на протязi 1 року. З приводу вогнищево! алопецп хворi лшувалися у дерматолога (згiдно виписки iз амбулаторно! карти) за стандартною методикою:
- пентоксифшш - по 1 табл. 3 рази на добу
тсля прийому !ж1;
- екстракт валер1ани - по 1 табл. 3 рази на добу;
- кальщю пантотенат - по 1 табл. 4 рази на добу;
- екстракт алое рщкий - по 1 мл шдшюрно 1 раз на добу;
- мюцево - енергшне втирання у вогнища об-лисшня настою стручкового перцю.
Незважаючи на проведене л^вання, вщ-мiчалась лише тимчасова позитивна динам> ка (поява пушкового волосся), але тсля його заюнчення випадшня волосся прогресува-ло з появою нових вогнищ ушкодження. При об'ективному обстеженш в зонах ушкодження (найчастiше - потилична, висковi областi волосисто! частини голови) виявлялись овально! форми вогнища дiаметром вщ 5 до 9 см, на яких вщсутне волосся. Шюра у цих вогнищах мала вигляд слоново! кiстки, дещо втягнута. Ознаки атрофп були вщсутш, устя волосяних фолiкулiв зберiгались. При легкому потягуванш волосся по краю вогнища ушкодження вiдмiчалась !х безболюна епiляцiя на вiдстанi вiд 1,5 см вщ краю вогнища облисшня (зона «розхитаного» волосся). Епiльоване волосся не мало корене-во! щшини, розщеплене та дистрофiчне. Усiм 30 таким хворим виставлявся дiагноз - вогни-щева алопецiя, локальна форма, прогресуюча стадiя другого ступеня тяжкосп. Суттевих змiн при лабораторних дослщженнях виявлено не було; патогеннi гриби не знайдено.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2011
Хандожко О. Б. ПАТОГЕНЕТИЧН1АСПЕКТИ ПОСДНАНИХ АЛОПЕЦ11 ТА В1ТИЛ1ГО
У 10 пащенпв звертала на себе увагу наяв-нють вггилшнозних вогнищ ушкодження шю-ри, частiше всього - на обличч^ повiках, навко-ло очей, лштях, колiнах, кистях, кшчиках паль-цiв, в областi гешталш. Вогнища ушкодження були рiзнi за розмiрами та обрисами, але з чгг-кими межами, схильними до периферичного росту; шкiра мала молочно-бше забарвлення. Плями оточенi обiдком гшершгментацн i не супроводжувались суб'ективними вщчуттями. Практично всi хворi вiдмiчали, що перша по-ява депiгментованих плям спостерналась на мiсцi рiзноманiтних пошкоджень шкiри (трав-ми, ш'екцн i т. п.), тобто виявлявся феномен Кебнера, який е характерним у бшьшш мiрi для псорiазу та червоного плоского лишаю. У цих пащенпв навiть пушкове волосся, рют якого починав вiдновлюватися в результат лiкування, було знебарвленим; крiм того, дiлянки знебарв-леного волосся вiдмiчались i поза зонами ушкодження вогнищевою алопецiею, а в окремих хворих - у вигщщ поодиноких пошкоджених волосин (депiгментованих).
Результати та Тх обговорення. Одночасна наявшсть вiтилiго та вогнищево! алопецн може бути зумовлена тим, що у розвитку
обох захворювань вiдiграють роль порушення нейроендокринно! системи, локальнi та системнi iмуннi розлади, участь аутоiмунного компоненту, судинних змш, а також мають значення спадковi та iнфекцiйнi фактори [1, 2].
При вггилно, поряд з вщсутшстю мелано-цитiв, у дешгментованш шкiрi вiдмiчаеться на-явнiсть гшершгментованого вiнчика та гшершгментацн здорово! шюри навколо вогнища ушкодження, вщсутнють будь-яких зовнiшнiх змiн дешгментовано! шюри (окрiм обезбарв-лення) з проявами незначного запального валика по краю вогнища. Але звертають на себе увагу порушення, яю свщчать про неповноцiннiсть механiзмiв iмунорегуляцп:
- деструктивш змiни меланоцитiв, клiтин Лангерганса (КЛ) та кератиноцитiв по краю вогнищ ураження;
- скупчення Г-клггин та тучних клiтин у дермо-епiтелiальнiй зонi з обох боюв базально! мембрани;
- збшьшення реактивностi Г-кттин у дешгментованш шкiрi, особливо у перiод прогресу-вання патологiчного процесу;
- вщкладення С3Ь компоненту комплементу в базальному шарi епiдермiсу.
Таким чином, змши стосуються р1зних систем:
Г-кттин + антигенпрезентуючих клiтин (КЛ) + системи комплементу (зокрема, опсоншу С3Ь) + + клiтин-ефекторiв (тучнi, ендотелiоцити) + кттин-мшеней (меланоцити).
Не виявлено суттевих змiн з боку гуморального iмунiтету (специфiчнi антимеланоцитарнi антитiла вщсутш як у фiксованому, так i в цир-кулюючому виглядi, що також виключае участь аутосенсибшзацн та аутоагресивних компонен-тiв у розвитку вiтилiго) [3, 6, 7].
При вогнищевш алопецп також доведена участь КЛ в формуванш 1муноморфолопчних змш: вони виявляються в значних кшькостях в по-граничнш зон м1ж матриксом волосся { сосочком, а також - у перибульбарних шфшьтратах, як без-посередньо примикають до цибулини волосся. При вогнищевш алопецп змши стосуються також Г-ланцюга ¡мунно! вщповщ (збшьшення кшь-кост Т7-супресор1в/цитотоксичних клггин { змен-шення Т7-хелпер1в/шдуктор1в), але, на вщм1ну вщ вггилпо, вщм1чаеться збшьшення р1вня й-клггин.
На нашу думку, одшею з ключових клiтин, дисфункцiя яко! вiдiграе патолопчну роль як при вiтилiго, так i при вогнищевiй алопецп, може бути КЛ; на рис. 1 наведет дат у вщно-шенш функцш цих клiтин.
1-4 2011 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Як свщчать щ данi, клiтини Лангерганса (КЛ) можуть виконувати рiзноманiтнi функци, ^ за даними лiтератури, !х у вогнищах ушкодження вiтилiго на 70 % бшьше, нiж в оточуючш не-пошкодженiй шкiрi. Свщоцтвом !х активностi, посилено! мпраци та постшного оновлення е структурний полiморфiзм, тобто вiдмiчаеться наявнiсть КЛ: що дшяться, недиференцiйова-них, неактивних, високоактивних, з перевагою останнiх [7-9]. Не виключена можливють, що при розвитку дисбалансу взаемовщносин ви-щеназваних нянин регуляторiв, ефекторiв, м> шеней в певнш дiлянцi шкiри (у тому чи^ - на волосистiй частиш голови) КЛ не можуть по-вноцiнно виконати свою основну функщю - ан-тигенпрезентуючо! клiтини. У такому разi вони стають спроможними до фагоцитозу, як повно-цiнного (чим можуть знешкоджувати компо-ненти синтезу меланшу), так i неповноцiнного (можуть доповнювати пошкодження за рахунок власних ферментних систем, що звшьнюються у вогнище ушкодження; це також сприяе дис-
Рисунок 1. Функци клггин Лангерганса в епiдермiсi
емiнацi! процесу). Але й з боку шших клгтии (епiтелiоцити, меланоцити) наступае реакщя. яка фiлогенетично закладена - беруть на себе не притаманну !м функцiю (за принципом «дублю-вання», «страхування»). Це ще в бшьшш мiрi посилюе патологiчнi змiни, як розвиваються при цих захворюваннях. Поява в^илио у вог-нищах вогнищево! алопецi! може розглядатися як один iз рiзновидiв феномену Кебнера.
Висновки. Перспективы подальших дослiджень. У третини обстежених хворих на вогнищеву алопещю виявляються вiтилiгiнознi ушкодження не тшьки шкiри, але й волосисто! частини голови. Це може розглядатися як
Л1ТЕРАТУРА
1. Калюжна Л. Д.Стан церебрально! гемодинамши та мiкроциркуляцi! шкiри у хворих на вогнищеву алопещю та корекщя !х порушень за допомогою акупунктури / Л. Д. Калюжна, Н. П. Клягша // Журнал дерматовенерологи та косметологи iм. М. О. Торсуева. - 2008. - № 1-2 (16). - С. 28-32.
2. Мавров I. I. Ращональна дiагностика та лшування в дерматологи та венерологи / I. I. Мавров. - К. : Доктор-Медiа, 2007. - 344 с.
3. Сизякина Л. П. Иммуноопосредованные аспекты патогенеза гнездной алопеции и эффективность иммунотропной терапии / Л. П. Сизякина, И. И. Диденко, Ю. В. Соколова и др. // Аллергология и иммунология. - 2007. - Т. 8, № 2 - С. 219-220.
4. Харитонова Е. Е. Гормональная регуляция роста волос / Е. Е. Харитонова, Н. И. Цисанова // Экспериментальная и клиническая дерматокосметология. - 2009. -№ 3. - С. 40-41.
ознака своерщного феномену Кебнера i може свщчити про глибою iмунологiчнi порушення, що одночасно вщбуваються в рiзних кттинних ансамблях шюри (з боку ештелюципв. меланоципв, Г-кттин). Ключова роль (навт як «пускового» фактору) може належати дисфункщональним змшам кттин Лангерганса (не виключено, що у багатьох випадках це генетично детермшований процес).
Перспективою подальших дослщжень буде вивчення ключових факторiв молекулярних систем мiжклiтинних вiдносин у шкiрi та роз-робка нових методiв лiкування з впливом на ви-явленi порушення (адоптивна терашя).
5. Birks J. Ginkgo biloba for cognitive impairment
and dementia / J. Birks, J. Grimley Evans // Cochrane Database Syst. Rev. - 2007. -Vol. 18, No 2. - P. 124-132.
6. Botchkareva N. V. Apoptosis in the hair follicle / N. V. Botchkareva, G. Ahluwalia, D. Shander // Journal of Investigative Dermatology. - 2006. -Vol. 126, No 2. - P. 258-264.
7. Hordinsky M. Autoimmunity: alopecia areata / M. Hordinsky, M. Ericson / Journal of Investigative Dermatology Symposium Proceedings. - 2004. - Vol. 9, No 1. - P. 73-78.
8. Lu W. Alopecia areata: pathogenesis and potential for therapy / W. Lu, J. Shapiro, M. Yu // Expert Reviews in Molecular Medicine. - 2006. -Vol. 8, No 14. - P. 1-19.
9. Schneider L. S. A randomized, double-blind , placebo-controlled trial of two doses of Ginkgo biloba extract in dementia of the Alzheimer's type / L. S. Schneider, S. T. DeKosky, M. R. Farlow // Curr. Alzheimer Res. - 2005. Vol. 2, No 5. - P. 541-551.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
1-4 2011
