Научная статья на тему 'Основні анатомо-фізіологічні особливості мікроциркуляторного русла шкіри та його зміни у хворих на вогнищеву алопецію'

Основні анатомо-фізіологічні особливості мікроциркуляторного русла шкіри та його зміни у хворих на вогнищеву алопецію Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
92
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Калюжна Л. Д., Клягіна Н. П.

Рассмотрены основные анатомо-физиологические особенности микроциркуляторного русла кожи, роль их изменений в возникновении и развитии очаговой алопеции. Проведено обследование больных при помощи компьютерной витальной капилляроскопии ногтевого ложе. Для подбора и объединения точек акупунктуры, оценки функционального состояния вегетативной нервной системы данных больных и контроля эффективности лечения методом рефлексотерапии использовался метод акупунктурной диагностики по Накатани. С целью коррекции выявленных изменений предложено включить в курс лечения больных очаговой алопецией метод рефлексотерапии.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE BASIC ANATOMICO-PHYSIOLOGICAL FEATURES OF THE SKIN MICROCIRCULATIVE CHANNEL AND ITS CHANGES AT PATIENTS WITH ALOPECIA AREATA

The main anatomy-physiological features of the skin microcirculative channel and the role of its changes in the origin and evolution of alopecia areata have been considered. Checkup of the patients by means of computer complimentary capillaroscopy of the microcircular channel of a nail couch has been conducted. The Nakatany’s method of acupuncture diagnostics has been used for selection and combination of the acupuncture points, the estimation of functional state of vegetative nervous system of the given patients and control of treatment effectiveness by means of the reflexotherapy method. With the purpose of correcting found changes, it has been suggested to insert into the course of treatment of patients with alopecia areata the reflexotherapy method.

Текст научной работы на тему «Основні анатомо-фізіологічні особливості мікроциркуляторного русла шкіри та його зміни у хворих на вогнищеву алопецію»

Калюжна Л.Д., Клягна Н.П. АНАТОМО-Ф1З1ОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 М1КРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА...

УДК 616.594.14:612.1:611.16

Основш анатомо-фiЗiологiчнi особливост мжроциркуляторного русла шюри та його змши у хворих на вогнищеву алопещю

Калюжна Л.Д., Клягша Н.П.

Нацюнальна медична академгя тслядипломног освти гм. П.Л.Шупика, Кигв

ОСНОВНЫЕ АНАТОМО-ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ МИКРОЦИРКУ-ЛЯТОРНОГО РУСЛА КОЖИ И ЕГО ИЗМЕНЕНИЯ У БОЛЬНЫХ ОЧАГОВОЙ АЛОПЕЦИЕЙ

Калюжная Л.Д., Клягина Н.П.

Рассмотрены основные анатомо-физиологические особенности микроциркуляторного русла кожи, роль их изменений в возникновении и развитии очаговой алопеции. Проведено обследование больных при помощи компьютерной витальной капилляроскопии ногтевого ложе. Для подбора и объединения точек акупунктуры, оценки функционального состояния вегетативной нервной системы данных больных и контроля эффективности лечения методом рефлексотерапии использовался метод акупунктурной диагностики по Накатани. С целью коррекции выявленных изменений предложено включить в курс лечения больных очаговой алопецией метод рефлексотерапии.

THE BASIC ANATOMICO-PHYSIOLOGICAL FEATURES OF THE SKIN MICRO-CIRCULATIVE CHANNEL AND ITS CHANGES AT PATIENTS WITH ALOPECIA AREATA

Kalyuzhna L.D., Klyagina N.P.

The main anatomy-physiological features of the skin microcirculative channel and the role of its changes in the origin and evolution of alopecia areata have been considered. Checkup of the patients by means of computer complimentary capillaroscopy of the micro-circular channel of a nail couch has been conducted. The Nakatany's method of acupuncture diagnostics has been used for selection and combination of the acupuncture points, the estimation of functional state of vegetative nervous system of the given patients and control of treatment effectiveness by means of the reflexotherapy method. With the purpose of correcting found changes, it has been suggested to insert into the course of treatment of patients with alopecia areata the reflexotherapy method.

В ступ. Одшею з актуальних проблем сучас-но! дерматологи залишасться вивчення па-тогенетичних механiзмiв розвитку та переб^у, а також виршення проблем л^вання вогнищево! алопеци (ВА). Цей дерматоз проявлясться у ви-гщщ колоподiбного нерубцьового випадшня во-лосся на волосистш частит голови, лищ та шших дшянках шюрного покрову. Захворювання може початися в будь-якому вщ, уражуе однаково часто як чоловтв, так i жшок; за лтературними даними дiагностуеться у 2-5 % пащеипв, яю впер-ше звернулись до дерматолога. Останшм часом вiдмiчаеться тенденщя до росту захворюваносп на вогнищеву алопещю, яка особливо виражена у дггей [3, 7].

34-50 % пащенпв вилшовуються вщ цього дерматозу на протязi одного року, причому необидно вщм^ити про можливють спонтанного вилшовування, особливо при першому епiзодi захворювання [8, 12].

Вивченню особливостей вогнищево! алопеци присвячена велика кшьюсть робгг вггчизняних та зарубiжних авторiв, проте багато питань щодо 11 патогенезу залишаються недостатньо з'ясова-ними; вiдзначаеться роль [1, 3-5, 14]:

- екзогенних факторiв;

- захворювань шлунково-кишкового тракту;

- психо-вегетативних та iмунних порушень.

Алопещю розглядають, як трофоневротичне

захворювання, обумовлене порушенням м^оцир-

1-4 (10)' 2007

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

куляцп та функцп церебральних судин [2, 7, 8]. За даними деяких дослiджень, у хворих на вогни-щеву алопещю виявляють:

- зниження артерiального кровонаповнення та еластичностi судинно! стiнки;

- тдвищення периферичного судинного опору;

- виражену гiпотонiю церебральних судин;

- уповшьнення венозного вiдтоку;

- зменшення кровонаповнення тканин волосисто! частини голови.

Зменшення припливу артерiально! кровi до мозку, поряд Í3 порушенням артерiального вiдто-ку з порожнини черепу, призводить до порушен-ня мшроциркуляцп та гшеремп паренхiми мозку, що викликае явища:

- застшно! гшоксп;

- зниження споживання кисню нервовими структурами;

- порушення метаболiзму мозку;

це, у свою чергу, призводить до розладу регу-ляторних механiзмiв ЦНС i може бути патоло-гiчною ланкою вогнищево! алопеци [1, 7, 8].

Yei судини шюри мають будову, подiбну до судин шших органiв, зберiгаючи при цьому свою органоспецифiчнiсть. Кровопостачання шкiри здшснюеться судинами, дiаметр яких не переви-щуе 200 мкм [6].

Артерiальне кровопостачання шкiри здшс-нюеться трьома групами шюрних артерiй [2, 6]:

- на меж шдшюрно! жирово! клiтковини (ПЖК) i дерми, гшки шкiрних артерiй утворюють анастомози першого порядку (rete arteriosum cutaneum);

- !х гiлки постачають поверхневий шар ПЖК i потовi залози, дають початок гiлкам, якi фор-мують сiтку анастомозiв другого порядку в се-реднiй частинi дерми;

- артерп, якi виникають з ще! сiтки, утворюють в пiдсосочковому шарi дерми третю артер-iальнi сiтку (rete arteriorum pillare); з не! виникають arteriolae subpapillares, яю дають кат-лярш гiлки в сосочки та до волосяних мiшечкiв

Ангiоархiтектонiка в рiзних дiлянках шкiри залежить вiд будови сосочкового шару, величи-ни та кшькосп сосочкiв. Кожен шкiрний сосочок постачаеться одшею капiлярною петлею. При електорнно-мшроскошчному вивченнi шкiри лю-дини було знайдено два типи капiлярiв сосочкового шару, яю мають вщмшносп в будовi в за-лежностi вiд функцiй, яю вони виконують: термо-

регуляцiйну чи метаболiчну [6].

Обмiн речовин мiж кров'ю та тканинами, за сучасними уявленнями, здiйснюeться не тiльки в капшярах а й у посткашлярних венулах, якi мають подiбну будову стiнки, причому по проник-ностi крупномолекулярних речовин посткапiлярнi венули кращi за капiляри.

Регуляцiя мшроциркуляцп шкiри здшснюеть-ся по загальному принципу вше! мшроциркуляцп, пiд контролем центрально! нервово! системи i включае в себе:

- загальносистемну регулящю кровообiгу;

- мiсцеву органну саморегулящю в рамках тiе! чи шшо! мiкроциркуляторно! системи;

вона визначаеться багатою iнервацiею сим-патичними адренергiчними волокнами артерюл, венул i особливо - артерю-венозних анастомозiв [2, 6, 8]. Кровооб^ в шкiрi мае ряд особливостей, яю заключаються в нерiвномiрностi кровотоку i великiй кшькосп артерiоло-венозних анасто-мозiв. Перерозподiл кровотоку в шкiрi зi змен-шенням нутритивного потоку може швидко ви-кликати кисневу недостатшсть. У регуляцi! каш-лярного кровотоку шкiри превалюють мета-болiчнi процеси i мiсцева температура.

На стан гемомшроциркуляторного русла (ГМЦР) впливають [2, 8]:

- конституцюнальш особливостi будови судин;

- стан внутршшх органiв;

- ендокриннi дисфункцп;

- змiни в системi гемостазу;

- iмунолоriчm порушення;

- шсоляцй;

- курiння;

- мiкроелементи.

Бшьшють з цих факторiв, як нами було приведено вище, приймають участь в етюпатогенетич-ному процес розвитку вогнищево! алопецi!. Функцiональнi змiни в системi мiкроциркуляцi! при вогнищевш алопецi! проявляються у виглядi [3, 12]:

- уповшьнення кровотоку;

- рiзкого спазму артерюл та пре капiлярiв;

- звивистостi посткапiлярного ланцюга;

- зниження кшькосп функцiонуючих каmлярiв;

- деформацi! судин.

Це дозволяе зробити припущення, що змiни ГМЦР шюри е однiею з основних ланок розвитку даного захворювання.

Захворювання представляе важливу сощаль-но-економiчну проблему внаслiдок свое! велико!

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 (10)' 2007

Калюжна Л.Д., Клягна Н.П. АНАТОМО-Ф1З1ОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 М1КРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА...

розповсюдженосп, тривалого рецидивуючого переб^у, складносп лiкування, що негативно вщображаеться на психо-емоцiйному станi таких хворих, призводячи до серйозних сощальних та психологiчних наслiдкiв; це свщчить про акту-альнiсть проблеми та змушуе звернути на не! особливу увагу фахiвцiв.

Мета роботи - тдвищення ефективностi лiкування ВА шляхом включення до комплексно! терапи методу рефлексотерапi!, на пiдставi встановлення ролi мiкроциркуляторних порушень та можливосп !х корекцi! за допомогою даного методу.

Матерiали та методи. Обстежено 92 хворих на ВА, серед них:

- 25 чоловшв (27 %) та 36 (39 %) жшок у вщ 25-67 роюв;

- 31 дитина (34 %) у вщ 7-17 роюв.

Хворi були подшеш на двi групи, в залежностi вiд важкост захворювання:

- 1 групу склали 59 хворих з вогнищевою формою алопеци;

- 2 групу - 33 хворих з субтотальною та тотальною формами;

давнють захворювання вардавала вщ 1,5 мю. до 9 роюв.

Контрольну групу склали 35 пащеипв без на-явностi вогнищ облисiння та без клiнiчних та шструментальних ознак мiкроциркуляторних порушень.

На сьогодшшнш день в арсеналi дерматологiв е широкий спектр методiв обстеження мшроцир-куляторного русла (МЦР), яю можна роздiлити на двi великi групи:

- прямi методи, яю виконуються при бюмш-роскопи шири;

- непрямi, якi не дозволяють безпосередньо спостер^ати за мшросудинами.

Перевагою прямих методiв е можливють од-ночасного вивчення всiх ланцюпв мшроциркуля-торно! одиницi, яка складаеться з:

- артерiоли;

- прекапiлярiв;

- капiлярiв;

- посткапiлярiв;

-венули.

Ми надали перевагу прямому методу вивчен-ня МЦР шкiри i проводили хворим на ВА комп'-ютерну вiтальну капiляроскопiю мшроциркуля-торного русла шгтьового ложа. Дослiдження проводилось шсля того, як пащент перебував 20 хви-

лин у сташ спокою. Пiд час дослщження визна-чали [6]:

- характеристику гемодинамши в мiкросуди-нах;

- показники, яю говорять про структуры характеристики мiкросудин;

- бар'ерну функцiю капiлярно! стiнки.

З метою шдбору та поеднання точок акупун-ктури (ТА) для складання акупунктурного рецепта, оцiнки функцiонального стану вегетативно! нервово! системи, а також для контролю ефек-тивност лiкування методом рефлексотерапп, використовували метод електропунктурно! дiаг-ностики за Накаташ, яку проводили на комп'ю-терному комплексi «Риста-ЕПД» [9].

Результати дослщжень. За допомогою ком-п'ютерно! вiтально! капiляроскопi! шгтьового ложе було виявлено змiни:

- форми та тонусу, довжини та калiбру кат-лярiв;

- характеру !х розгалуження;

- артерю-венулярного спiввiдношення.

Цi змiни проявлялись:

- нерiвномiрнiстю дiаметрiв артерiй та вен -у 51 хворого 1 групи та 32 хворих 2 групи;

- розширенням венул - у 39 хворих 1 групи та 29 хворих 2 групи;

- наявшстю звивистих та перекручених кат-лярiв - у 43 хворих першо! групи та 35 хворих 2 групи.

З боку гемодинамiчних порушень в мшросу-динах було виявлено:

- дефщит кровонаповнення капiлярiв - у 33 хворих 1 групи та 47 хворих 2 групи;

- зниження швидкосп капшярного кровотоку - у 42 хворих 1 групи та у вшх обстежуваних пащеипв 2 групи;

- сладж-феномен - у 29 хворих 1 групи та у 49 хворих 2 групи.

З боку показниюв бар'ерно! функци ми вияви-

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ли:

- пiдвищення оптично! щiльностi агрегатiв в пiвтора, а в деяких випадках - i в два рази;

- периваскулярний набряк рiзного ступеня ви-раженосп;

- розлад мiкроциркуляцi!, який проявлявся в бшьшосп випадкiв застiйною формою;

венозно! недостатностi виявлено не було.

У контрольнш групi хворих щ змiни були знач-но менш вираженими або взагалi не вiдмiчались.

1-4 (10)' 2007

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

Висновки

1. При дослщженш стану МЦР у хворих на ВА виявлеш суттевi змши гемодинамiчних, структурних показникiв мiкросудин, бар'ерно! функци капiлярно! стiнки, бiльш вираженi у хворих на тотальш та субтотальш форми ВА.

2. На основi отриманих даних та результат електропунктурно! дiагностики за Накаташ, усiм хворим було призначено голко- та лазеропунктуру; при цьому дiяли як на локальнi, так i та вщда-ленi точки. Локальш ТА пiдбирались для кожного пащента iндивiдуально, а з вщдалених обрали такi [9, 10]:

- RP (1У)6;

- RP (1У)9;

- VB (Х1)39;

- E (111)36;

- GI (11)4;

- PC 29;

- T (Х111)14;

- V (У11)13;

Л1ТЕРАТУРА

1. Антропов Ю. Ф. Особенности психического статуса детей с гнездной алопецией // Педиатрия: Журн. им. Г.Н. Сперанского. - 2004. -№ 4. - С. 105-109.

2. Брагуца Е.В., Гончарова Л.Е. Микрогемо-динамические нарушения у больных алопецией / Торсуевские чтения: Сб. науч.-практ. статей. - Донецк, 1999. - С. 34 - 36.

3. Брагуца О.В. Современные представления о патогенезе алопеции // Журн. дерматол. и ве-нерол. - 2000 - № 1 - С. 20 - 24.

4. Вавилов В.А., Самсоноа В.А., Димант Л.Е. и др. Иммуноморфологические исследования Т-лимфоцитов в коже больных очаговой алопецией // Вестник дерматол. и венерол. - 2000. -№ 4. - С. 4-5.

5. Вандышев П.Р., Бурштейн Ю.Я. Тотальное облысение при остром вирусном заболевании // Вестник дерматол. и венерол. - 1992. -№ 4. - С. 45-47.

6. Воз1анова С.В.. Верещака В.В. Патофiзiо-лопчш мехашзми змш мшроциркуляторного русла при передчаснш шволюци шюри // Ук -ра!нський медичний часопис: Наук.-практ. за-гальномедичний журнал. - 2004. - № 3. -С.108-112.

- V (У11)43;

- V (У11)23;

- V (У11)25;

- C (У)1;

- C (У)3;

- GI (11)11.

Курс лшування - 10-14 сеанав.

Час впливу на одну точку:

- корпоральну - 1-3 хв,

- аурикулярну - 50-60 с.

Сумарна експозищя тд час одного сеансу -до 25 хв.

Шд час одше! процедури впливали на 12-18 ТА.

Уим хворим проведено по 3 курси голко- та лазеропунктури, тсля чого !х буде повторно об-стежено з метою оцшки зазначених змш показ-никiв МЦР шкiри у цих пащенпв пiсля проведе-ного л^вання.

7. Гаджигороева А.Г. Основные аспекты патогенеза и лечения гнездной алопеции // Лечащий врач. - 2005. - № 6. - С. 50-51.

8. Глазырина Э.В. Нарушение регионарной гемодинамики и транскапилярного обмена у больных гнездной алопецией: Автореф. дис. ...канд. мед. наук. - М., 1995. - 21 с.

9. Мачерет Е.А., Коркушко А.О. Основы электро- и акупунктуры.- К.: Здоровье, 1993.391 с.

10. Новаковский А.Л., Лисицин Н.А., Лосицкий Е. А. Комбинированное лечение очаговой ало-пиеции с применением низкоинтенсивного лазерного излучения и иглотерапии // Здравоохранение (Минск). - 2003. - № 2. - С. 53-54.

11. Gilhar A., Ullmann Y., Berkutzki T. et al. Autoimmune hair loss (alopecia areata) transferred by T-lymphocytesto human scalp explants on SCID mice // J. Clin. Invest. - 1998. - Vol. 101. - Р. 62-67.

12. Hofmann R., Happle R. Alopecia areata // Hautarzt. - 1999. - Bd. 50, № 4. - S. 310-315.

13. van der Steen P.N.M., Hoffmann R., Raykowski S., Schaufele M., Happle R. Alopecia areata: klinik, рatogenese und topiche immunotherapie // Dtsch. Absteblatt. - 1995. -Bd. 92. - S. 613-617.

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 (10)' 2007

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.