CC BY
12
УДК: 611.91+611.92 : 572.544+572.545
Визначення ^О-залежноУ ендотелiальноl дисфункщУ при використанш методiв прижиттевоУ дiагностики мжросудин
Верещака В.В.
Нацюнальна медична академгя тслядипломног освти гм. П.Л. Шутка, Кигв
ОПРЕДЕЛЕНИЕ МО-ЗАВИСИМОЙ ЭНДО-ТЕЛИАЛЬНОЙ ДИСФУНКЦИИ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ МЕТОДОВ ПРИЖИЗНЕННОЙ ДИАГНОСТИКИ МИКРОСОСУДОВ Верещака В.В.
Исследовались особенности гемомикроциркуляции сосудов кожи у 120 практически здоровых людей разного возраста и лиц с признаками старческой вялости кожи лица. Первые 3 группы (1, 2, 3) - практически здоровые лица, которые не имели признаков старческой вялости кожи лица. 1 группа (п = 30) - обследованные зрелого возраста (22-35 лет; 1 период); 2 группа (п = 30) - обследованные зрелого возраста (36-55 лет; 2 период); 3 группа (п = 30) - пожилые люди (61-74 лет) с возрастными изменениями кожи лица. В 4 группу (п = 30) вошли лица зрелого возраста (36-55 лет; 2 период), которые имели признаки старческой вялости кожи лица. Возрастные изменения терминального сосудистого русла характеризуются сужением артериол и расширением венул, усилением извитости микрососудов, увеличением частоты определения микроаневризм, саккуляций, неравномерностью калибра артериол и венул, уменьшенным количеством функционирующих капилляров, уменьшением А/В соотношения, нарушением кровотока и проницаемости микрососудов. Вышеуказанные изменения нарушают перфузию микрососудов МЦР, а также являются причиной образования периферической циркуляторной гипоксии ткани. Ишемическая проба позволила определить МО-зависимый тип дисфункции эндотелия у лиц 2-4 групп. Показатель эндо-телиальной дисфункции был наибольшим у лиц 3 группы, что свидетельствует о нарушении обменных процессов в эндотелиоцитах микрососудов.
THE DEFINITION OF WO-DEPENDENT ENDOTHELIUM DYSFUNCTION WHILE USING THE METHODS OF MICRO-VESSELS' LIFETIME DIAGNOSTICS Vereshchaka V.V.
The features of vessels' microcirculation at 120 practically healthy people of all ages and persons with signs of senile flabbiness of their face skin have been investigated. The first 3 groups (I, 2, 3) include practically healthy persons having no signs of senile flabbiness of their face skin. 1st group (n = 30) includes the examined persons of mature age (22-35 years; the 1st period); 2nd group (n = 30) includes the examined persons of mature age (36-55 years; the 2nd period); 3rd group (n = 30) includes the elderly persons (61-74 years) with age-related changes of their face skin. 4th group (n = 30) includes the persons of mature age (36-55 years; the 2nd period) having the signs of senile flabbiness of their face skin. Age changes of the terminal vascular channel are characterized by narrowing the arterioles and increasing the venules, strengthening microvessels' branchings, increasing the frequency of microaneurysm^ definition, sackulations, irregularity of the arterioles and venules gauge, the reduced quantity of functioning capillaries, reduction of A/V-ratio, infringement of the blood flow and microvessels' permeability. The above-mentioned changes affect the microvessels' perfusion and also are the cause of formation of tissue peripheral circulatory hypoxia. Ischemic test has allowed defining WO-dependent type of endothelial dysfunction at members of 2nd-4th groups. The endothelial dysfunction index is the greatest at members of 3rd group that is evidence of the metabolic processes infringement in microvessels' endotheliocites.
В ступ. Вщомий cnoci6 визначення реактив носп мшроциркуляторного русла за даними гостро! проби з штроглщерином [6], зпдно з яким дослщжують стан судин кон'юнктиви ока за до-помогою щшинно! лампи до i тсля прийому нггроглщерину. Однак використання цього спосо-
бу не дае бажаного результату через дослщжен-ня судин, що характеризують системш змши ге-момшроциркуляторного русла (ГМЦР), з вико-ристанням лшарського препарату, що мае побiчну дда. Вщомий також спошб нешвазивного визначення ендотелiальноl дисфункцп при атероскле-
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 (10)' 2007
Верещака В.В. ВИЗНАЧЕННЯ ЫО-ЗАЛЕЖНОI ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1ДИСФУНКЦИ.
розi [8], що включае вивчення стану вазорегулю-ючо! функци ендотелiю та гладеньких м'язiв су-динно! стiнки за допомогою методу дуплексного ультразвукового сканування, використовуючи про-би з реактивною гiперемiею та штроглщерином. Метод передбачае, що плечову артерда локал> зують у поздовжньому розрiзi на 2-15 см вище лiктьового згину, зображення синхрошзують з електрокардiограмою. У вихiдному сташ вим> рюють дiаметр плечово! артерп та швидкiсть кровоплину. Дiаметр артерп вимiрюють вiд пе-редньо! до задньо! лшп, що роздiляе м'язову та адвентищйну оболонки судини на обранш вiдстанi. Об'емнi показники кровоплину за допомогою вщповщних формул розраховують виходячи з дiа-метру артери та швидкостi кровоплину. Для при-скорення кровоплину на плече (вище мюця лока-лiзацil плечово! артерп) накладають манжетку сфiгмоманометру, i шляхом нагнiтання повiтря створюеться в нш тиск, що на 50 мм рт. ст. пере-вищуе систолiчний артерiальний тиск на 5 хв. Вщразу пiсля виходу повггря з манжетки протя-гом перших 15 с (фаза реактивно! гшеремп) ви-значають дiаметр плечово! артерп. Пюля 15-хви-линного вiдновлення пащент отримуе сублшг-вально 500 мкг штроглщерину. Вимiрювання дiа-метру артери проводять кожну хвилину протя-гом 5 хв. П1к вазодилатацi! мае мюце на 3-4-й хвилинi шсля прийому нiтроглiцерину. Змiни дiа-метру судини шд час реактивно! гшеремп та пiсля прийому нiтроглiцерину оцшюють у вщсотково-му спiввiдношеннi до вихщно! величини.
Дослiдження магiстрально! судини не дае можливост визначення характеристик окремих ланок ГМЦР i об'ективного визначення ЫО-за-лежно! ендотелiально! дисфункци мiкросудин у людей рiзних вшових груп.
Оскiльки не тiльки проникшсть судин, але й !х готовшсть до вiдповiдi на екзо- та ендогенш чин-ники е важливою у розвитку патолопчних станiв оргашв i систем, нами була запропонована нова методика з вивчення реактивност мiкроцирку-ляторного русла нiгтьового ложа (НЛ) за результатами iшемiчно! проби, яка дае змогу виявити дисфункцiю ендотелiю у вiдповiдь на вплив ен-догенного вазодилататора, тобто дiагностувати ЫО-залежний тип тако! дисфункци. Проведення проби на судинах НЛ, яю представленi переваж-но катлярними петлями, - дозволяе опосередко-вано ощнити реактивнiсть мiкросудин.
Мета дослщження - визначення ЫО-залеж-но! ендотелiально! дисфункцi! при використаннi
методiв прижиттево! дiагностики мiкросудин.
Матерiали i методи. Обстежено 120 осiб обох статей, яю зверталися з приводу профшак-тики вiкових змiн на шкiрi обличчя у виглядi:
-витончення;
- локалiзованих пiгментних плям;
- незначно! пористостi шкiри лиця;
- поодиноких зморшок;
- кератом;
- телеанпектазш;
- ангiом.
Згiдно з вшовою перiодизацiею [1], практично здоровi особи були розподiленi на чотири групи по 30 ошб у кожнш:
- першi 3 групи (I, 2, 3) - практично здоровi особи, яю не мали ознак старечо! в'ялостi шкiри лиця:
1 група - обстежеш зршого вiку (22-35
рокiв; 1 перюд);
2 група - особи зршого вшу (36-55 роюв;
2 перюд);
3 група - люди похилого в^ (61-74 роки)
3 вшовими змшами шкiри лиця;
- 4 група - особи зршого вшу (36-55 роюв; 2 перюд), яю мали ознаки старечо! в'ялостi шюри лиця у виглядi зморшок, зниження еластичних властивостей шкiри, телеангiектазiй, ангюм, по-силено! пiгментацi!, сенiльних кератом.
Дослщження кровоносних мшросудин НЛ здшснюеться за допомогою стереоскопiчного мiкроскопа МССО (СРСР) зi збiльшенням 3,3-350,2 крат.
Проводиться базове визначення стану ГМЦР НЛ [2, 4, 7]. Визначення тиску кровi у кашлярних петлях НЛ проводять за допомогою непрямого способу з використанням пальцево! манжетки i стереоскопiчного мiкроскопа. На першу фалангу пальця руки накладають оклюзивну манжетку. Проводиться бюмшроскошя. У манжетщ збiль-шуеться тиск до моменту, коли припинявся рух еритроцитiв у судинах НЛ. Початок стазу вщпо-вiдае тиску у мшросудинах.
Пiсля визначення капшярного тиску створю-ють тиск, що перевищуе капiлярний (приблизно 50 мм рт. ст.) та утримують його впродовж 5 хв (зручшше за все проводити iшемiчну пробу на першш фаланзi вказiвного пальця лiво! руки). Визначають стан мшросудин одразу пiсля знят-тя манжети (у нормi капiляри мають запус^ва-ти внаслiдок вiдсутностi надходження кров^, через 5 хв (фаза реактивно! гшеремп з вщнов-ленням кшькосп та збiльшенням дiаметра мiкро-
1-4 (10)' 2007
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
судин, що вiзуалiзуються) та фшсують час по-вного вщновлення кровотоку на рiвнi вихщного (зазвичай, 5-10 хв). Сповiльнення настання фази гшереми, неадекватна И пролонгащя або збере-ження «зон запустшня» тривалий час пiсля знят-тя компресп свiдчить про високу вiрогiднiсть N0-залежно! ендотелiально! дисфункцп.
Результати. Обговорення. Вiтальна мшро-скотя дозволила оцiнити особливостi стану ГМЦР у зовнiшнiх покривах практично здорових людей рiзного вiку та ошб з ознаками старечо! в'ялостi шири лиця. Капiляроскопiчнi дослщжен-ня НЛ показали, що у ошб 3 групи визначасться тенденцiя до порушення паралелiзму судинних петель - розташування пiд кутом та перехрещен-ня !х колiн, що е ознакою змiн гемодинамiки в шкiрi ^ одночасно, периферичного ГМЦР [2, 3, 5, 9]. Найвиразнiшi змiни судинно! картини в НЛ були у вигщщ зменшення кiлькостi функщоную-чих капшярних петель, аваскулярних полiв i спо-стерiгались у осiб старшого вшу (2-4 групи). Змши капшярно! структури судинних петель у 3 груш виявлялися у:
- зменшенш довжини та дiаметра артерiаль-ного колiна;
- наявностi мiкроаневризм, як визначались одночасно i у перехщному колiнi;
- збiльшеннi довжини та дiаметра венулярно-го колiна, а також його нерiвномiрностi;
- наявносп сакуляцiй, ампутацл дiлянок судинних петель.
У ошб 2 i 4 груп виявлялися також:
- мшроаневризми артерiального колiна;
- збшьшення дiаметра венулярного колiна;
- зменшення артерiального, -
але виявленi змши були значно меншими, що свщчить про поступове збiльшення кiлькостi судинних феномешв з вiком.
Ознаки фiброзу на НЛ у осiб 3 групи характе-ризував каламутний капiляроскопiчний фон i зма-занють контурiв мiкросудин. Пiдвищення проник-носп мiкросудин засвiдчували:
- виражений периваскулярний набряк;
- вогнищева пiгментацiя кашляроскошчного фону;
- наявнiсть поодиноких екстравазатiв;
- вщкладення гемосидерину.
Iнтрасудиннi змiни судин НЛ у ошб 3 групи
виявлялися:
- збшьшенням вiдсотка ушкоджень кровотоку;
- зменшенням його швидкосп;
- стазами судин ГМЦР;
- пристшковими агрегатами мiкросудин, -
що мали вираженi статистичнi вiдмiнностi що-
до1групи (Р < 0,01 у бшьшосп випадкiв).
Спостерiгалася тенденцiя до збшьшення зна-чень цих показниюв також у 2 i 4 групах, але вщмшност були значно меншими, що характе-ризуе поступовють вiкових змiн. Наведенi внут-ршньосудинш змiни свiдчать про комплекснiсть уражень рiзних ланок ГМЦР, що виявляеться порушеннями взаемоди кровi i судинно! стшки.
Отриманi результати щодо вшових змiн ГМЦР дали змогу вiдрiзнити ознаки вшово! норми вiд патологи. Встановлено, що вшова iнволюцiя су-динного русла розвиваеться у ошб зрiлого вiку (2 перiод). Слщ зазначити, що вiковi змiни мшро-судин за сво!м характером значною мiрою подiбнi тим, що виявляються у осiб, хворих на системш захворювання (цукровий дiабет, атеросклероз, гшертошчна хвороба тощо). Основна вщмш-шсть - частота виявлених змiн. Сеншьш змiни характеризуються ознаками iнволюцiйного атеросклерозу.
Катлярний тиск (мм рт. ст.) судин НЛ у практично здорових людей рiзного вшу та ошб з ознаками старечо! в'ялосп шюри лиця (М ± т; п = 30):
- 1 група - 24,4 ± 0,52;
- 2 група - 22,8 ± 0,48;
- 3 група - 21,2 ± 0,56;
- 4 група - 22,9 ± 0,4.
Показники капiлярного тиску у ошб 2 та 4 груп були подiбними (Р > 0,05) i мали незначнi стати-стичнi вiдмiнностi з 1 групою (Р < 0,05), що зу-мовлено його зменшенням. Вираженi змши виз-началося у осiб 3 групи, що спричинило вщмшносп зi значеннями у осiб 1 (Р < 0,001) та 2 i 4 (Р < 0,05) груп. Зменшення тиску у капшя-рах шюри пов'язаш, на нашу думку, з вшовими склеротичними змiнами мшросудин.
Реактивнiсть судин (хв) НЛ у практично здорових людей рiзного в^ та осiб з ознаками старечо! в'ялосп шкiри лиця (М ± т; п = 30):
- 1 група - 6,27 ± 0,39;
- 2 група - 7,37 ± 0,27;
- 3 група - 8,97 ± 0,4;
- 4 група - 7,47 ± 0,24.
Тривалють вщновлення кашляроскошчних по-казникiв у о^б 2 та 4 груп була подiбною (Р > 0,05), але мала незначш статистичнi вщмшносп з 1 групою (Р < 0,05), що зумовлено збшьшенням часу стабшзаци перфузи. Слiд за-
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 (10)' 2007
Верещака В.В. ВИЗНАЧЕННЯ NO-ЗАЛЕЖНО/ ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1 ДИСФУНКЦИ'..
значити, що у ошб похилого в^ (3 група) фаза гшеремп виникала повшьшше вщносно 1, 2 i 4 груп. Виражеш змши часу стабiлiзацi! стану кап-шярно! стiнки визначалися у осiб 3 групи, що спричинило вiдмiнностi з 1 i 2 (Р < 0,001) та 3 (Р < 0,01) групами. Збшьшення часу стабшзацп кашляроскошчних показникiв пов'язанi, на нашу думку, з вшовими склеротичними змшами мшро-судин. Сповiльнення початку фази гшеремп, неадекватна !! пролонгащя свiдчить про високу вiрогiднiсть NO-залежно! ендотелiально! дисфункци.
Висновки та перспективи подальших розробок. Вiковi змiни термiнального судинно-го русла характеризуються:
- звуженням артерюл i розширенням венул;
- посиленням звивистостi мшросудин;
- збiльшенням частоти виявлення мшроанев-ризм i сакуляцiй;
Л1ТЕРАТУРА
1. Автандилов Г.Г. Основы количественной патологической анатомии: Учебн. пособие. -М.: Медицина, 2002. - 240 с.
2. Крылова Н.В., Соболева Т.М. Микроцирку-ляторное русло человека: Атлас-пособие. - М.: Изд-во УДН, 1985. - 63 с.
3. Лизогуб В.Г., Завальська Т.В. Брюзг1на Т.С. Роль шюри в дестабшзаци коронарного кро-вооб^у // Лшар. справа. - 2001. - № 5-6. -С. 52-55.
4. Мавров И.И., Каруна Б.И. Микроциркуляция при дерматозах. - К.: Здоров'я, 1985. -136 с.
5. Малая Л.Т., Микляев И.Ю., Кравчук П.Т. Микроциркуляция в кардиологии. - Харьков: Вища школа, 1977. - 232 с.
6. Сидорова Н.М. Реактившсть мшроциркуля-торного русла за даними гостро! проби з
- нерiвномiрнiстю калiбру артерюл i венул;
- зменшеною кшьюстю функцюнуючих кат-лярiв;
- зменшенням А/В-стввщношення;
- порушенням кровотоку та проникносп мiк-росудин.
Вищезазначенi змiни порушують перфузда мiкросудин ГМЦР, а також е причиною виник-нення периферично! циркуляторно! гiпоксi! тканин.
Iшемiчна проба дозволила виявити ЫO-залеж-ний тип дисфункци ендотелда у осiб 2-4 груп. Показник ендотелiально! дисфункцi! був найбшь-шим у осiб 3 групи, що свщчить про порушення обмшних процесiв у ендотелiоцитах мiкросудин.
Перспективи подальших розробок полягають у виявленш подiбних мiкроциркуляторних явищ на БК та НЛ для визначення взаемозв'язку по-рушень стану ГМЦР на системному i мюцево-му рiвнях.
Hrrporn^epHHOM Ta i'l 3MiHH y xBopux Ha imeMi-HHy xBopoöy cep^ / TepaneBTHnm HHTaHHa naM"aTi aKageMiKa H.T. Manoi'. - Marepiann BceyKpaiHCbKoi' HayKOBO-npaKTHHHOi KOH^e-
peH^i', 20-21 TpaBHa 2004 p. - XapKiB, 2004. -C.208.
7. Birkbeck D.P., Moy O.J. Anatomy of upper extremity skin flaps // Hand Clin.- 1997.- Vol. 18, No 5. - P. 175-187.
8. Celermajer D.S., Sorensen K.E., Gooch V.M. et al. Noninvasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at atherosclerosis // Lancet. - 1992. - Vol. 340. - P. 1111-1115.
9. Van den Brande P., von Kemp K., De Coninck A. et al. Laser Doppler flux characteristics at the skin of the dorsum of the foot in young and in elderly healthy human subjects // Microvasc. Res. - 1997. - Vol. 53, No 3. - P. 156-162.
1-4 (10)' 2007
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
