Состояние микроциркулярного русла у больных онихомикозом Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.596:616.15-007.64

Стан мжроциркулярного русла у хворих на ошхомжоз

Салей О. А.

ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МШстерства охорони здоров'я Украгни»

Мета роботи - вивчення стану мпкроциркуляторного русла у хворих на ошхомкоз. Матерiали та методи. Проведено обстеження 72 хворих на оыхомкоз (47 чоловшв i 25 жЫок у вiцi вщ 25 до 77 роюв; 62 % хворих були старше за 50 рогав) з давнютю грибкового ураження ыгтьових пластинок вiд 9 мюя^в до 23 рокiв. Уам хворим до початку i пюля лiкування проводився загальний i бiохiмiчний аналiз кровi (загальний бiлок, АЛТ, АСТ, лужна фосфатаза, борубЫ, сечовина, холестерин, лтопротеТди, глюкоза, креатинiн, тимолова проба, С-реактивний бiлок), мiкроскопiчне i культуральнi дослiдження лусочок i ураженоТ частини нiгтьових пластинок. Для вивчення стану мiкроциркуляторного русла у хворих на ошхомкоз застосовано бiомiкроскопiю судин бульбарноТ кон'юнктиви. Результати та обговорення. У хворих на ошхомкоз старших вкових груп, якi були пщ нашим спостереженням, у вах вiддiлах мiкроциркуляторного русла бульбарноТ кон'юнктиви виявлено порушення мiкро-гемодинамiки у виглядi пiдсилення нерiвномiрностi калiбру судин та наявност Тх звивистостi, особливо венул, меандричноТ звивистостi, наявностi мiкроаневризм i венулярних сакуляцiй, утворення судинних клубочюв, спазму артерiол i дилатацiТ венул зi зниженням у результат цього артерiоло-венулярного коефiцieнту до 1: 4 - 1: 6 та менше. У хворих молодшоТ вковоТ групи порушення мiкрогемодинамiки мiкроциркуляторного русла носили менш виражений характер. Висновки. При плануванн комплексного методу лкування хворих на онiхомiкоз необхщно iндивiдуальний пiдхiд з урахуванням поширеност i давностi процесу, наявностi супутшх захворювань, стану iмунноТ системи та мiкроциркуляторного русла.

Ключовi слова: ошхомкоз, дiагностика, етiологiТ, епiдемiологiТ, клiнiка, мiкроциркуляцiя.

MiK03 стоп i ошхомшоз у даний час е най-

бшьш поширеною патологiею, яка обу-мовлена грибковою iнфекцiею i е причиною кожного третього звернення до дерматолога. Поширешсть мiкозу стоп i ошхомшозу збшьшу-еться з вiком хворих: вщ 3 % - серед дтей та пiдлiткiв до 45 % i бiльше - у людей лггнього вiку. Частота виявлення онiхомiкозу серед насе-лення коливаеться у середньому вiд 15 до 23 % i складае понад 40 % загально! патологи шгтьо-вих пластинок [1-5].

За даними проекту «Ахшлес», поширенiсть онiхомiкозу у населення збшьшувалася з вiком, будучи достовiрно значно вищою серед населення вшом 40 рокiв, а найбшьш висока захво-рюванiсть - серед лггшх людей старше 65 роюв; при цьому чоловiки страждають на онiхомiкоз в 1,3 разу частше, нiж жiнки. Ураження шгтьо-вих пластинок рук зустрiчаються у 3-10 разiв рiдше, нiж на ногах [3, 5, 6].

Зпдно з матерiалами проекту «Ахiллес» [5, 6], головш збудники: - мшозу стоп е:

1) T. rubrum (47,5 %);

2) T. mentagrophites var. interdigitale (18,1 %);

3) C. albicans (11,9 %);

4) Aspergillus spp. (3 %);

5) E. floccosum (2 %);

- ошхомшозу:

1) T. rubrum - 53,3 %;

2) T. mentagrophites var. interdigitale -12,9 %;

3) C. albicans - 8,1 %;

4) Aspergillus spp. - 4,2 %;

5) S. brevicaulis - 2,8 %;

6) T. floccosum - 1,2 %.

Зазвичай при ошхом1коз1 уражаеться дистально-латеральна або проксимальна зони шгтьово! пластинки i шдшгтьово! зони; при цьому збуд-ник захворювання розташовуеться не тшьки у шгтьовш пластинцi, але i в ложi нiгтя, просторi мiжпальцевих складок, iнодi i в матрицi [1, 5, 7].

Клшко-ешдемюлопчш дослiдження пока-зують, що 28 % хворих на мшоз указують на те, що вони заразилися в громадських мюцях користування: громадських лазнях, саунах, пла-вальних басейнах, спортивних залах, душових. В умовах тдвищено! вологосп патогеннi гриби, що знаходяться в лусочках шюри, якi вiдпали зi стоп хворо! людини, здатнi тривалий час збер> гатися i навт розмножуватися на дерев'яних лавах, решггках, килимках, пiдстилках; це фор-муе постшне джерело iнфiкування. Патогеннi гриби зберпаються внаслiдок поганого виве-дення спчних вод, недостатньо ретельного при-бирання, неадекватно! дезинфекци та викорис-тання дерев'яного незабарвленого обладнання.

3-4 2015

При наявност в «м'1 хворого на мшоз стоп або на ошхомшоз можлива передача збудника серед члешв «м'1 (якщо вони користуються загаль-ним взуттям, мочалками, рушниками та при не-достатнiй обробщ ванни пiсля миття, килимкiв у ваннш кiмнатi). Високу ураженiсть на мшоз стоп i онiхомiкоз вщзначено у солдат строково! служ-би, спортсмешв, шахтарiв, робiтникiв прничо-рудних виробництв, металургiйних комбiнатiв, будiвельникiв тунелiв, укладальникiв, а також у пращвниюв сiльського господарства [2, 3, 6].

На сьогодшшнш день усi патогенетичш меха-нiзми руйнування нiгтьових пластинок грибами до кшця не з'ясовано. На виникнення грибкового враження нiгтьових пластинок та подальший розвиток захворювання суттево впливають:

- загальний стан макроорганiзму, насампе-ред його специфiчнi i неспецифiчнi механiзми захисту;

- вiрулентнiсть грибiв;

- сила i стiйкiсть негативних чинникiв, що сприяють виникненню захворювання.

Серед факторiв, якi сприяють виникненню захворювання та впливають на перебп ошхом> козу, насамперед слщ вказати на:

- порушення периферичного кровообiгу;

- наявшсть iнтеркурентних захворювань;

- первиннi i вториннi iмунодефiцитнi становища;

- похилий вш людини;

- частi травми шгтьових пластинок.

Найбiльш часто ураження нiгтьових пластинок вiдбуваеться дерматомщетами, що вини-кае, як правило, у поеднанш з ураженням шю-ри кистей i стоп з превалюванням дистально-латерально! форми онiхомiкозу. Патологiчне ураження також поширюеться i на iншi нiгтьовi пластинки без залучення до патолопчного про-цесу нiгтьового валику. Формування певних клiнiчних проявiв ошхомшозу дуже часто зале-жать вщ виду збудника та його вiрулентностi.

Первинне ураження поверхнi нiгтьових пластинок виникае рiдко i носить назву leukonychia mycotica. Одшею iз особливостей ураження шг-тьових пластинок грибковою iнфекцiею е iзольо-ване пошкодження нiгтьових пластинок при ш-тактнiй шкiрi стоп. При такому переб^ ошхомь козу на початку ктшчних проявiв захворювання вiдбуваеться тшьки змiна кольору шгтьово! пластинки; у подальшому розвитку захворювання:

- у людей л^нього вiку вщбуваеться ущшь-нення нiгтьовi пластинки та формування шдшг-тьового гiперкератозу;

- у людей молодого в1ку - розм якшення шг-тьов1 пластинки з1 схильнютю до формування шдшгтьових гранульом.

Шдшгтьова щшина е мюцем постшного зна-ходження сапроф1тних та умовно-патогенних мшрооргашзм1в, а постшне попадання вологи у шдшгтьову щшину додатково створюе спри-ятлив1 умови для потрапляння, тривалого знахо-дження та збереження в1рулентност1 мшроорга-шзмами, яю включають р1зновид гриб1в, мшро-б1в тощо. Мшротравми, розм'якшення шдшг-тьового рогового шару створюють сприятливий субстрат { умови для життед1яльност1 мшроор-гашзм1в, яю можуть шщдавати { тдтримувати розвиток ошхомшозу. Цей стартовий майданчик для гриб1в { бактерш у розвитку ошхомшозу називають «ахшлесовою п'ятою шгтя». Саме 1з шдшгтьово! щшини вщбуваеться розповсю-дження можливих збудниюв у глибш1 структури шгтьового ложа, шгтьову пластинку { в оточу-ючу шюру або вщдалеш И дшянки. Мшотична шфекщя розповсюджуеться по шгтьовш плас-тинщ у напрямку проксимально! частини шгтя, що призводить до гшеркератозу або ошхол1зису.

Серед патогенетичних фактор1в у хворих на ошхомшоз враховуеться також швидюсть росту шгтьових пластинок, на яку впливають таю фактори, як в1к пащента 1 стан кровооб1гу в су-динах нижшх кшщвок. Наявшсть захворювань або становищ, яю призводять до троф1чних по-рушень дистальних вщдшв кшщвок, будуть негативно впливати на стан шгтьових пластинок, перебп захворювання та результати лшування хворих на ошхомшоз [2, 3, 6].

У сучаснш ктшчнш практищ актуальною е ощнка стану мшроциркуляцп (МЦ) кров1 та тестування мшроциркуляторних розлад1в при обстеженш хворих; особливо це важливо [4, 7]:

- при захворюваннях серцево-судинно! системи;

- у кардюлогп та д1абетологп;

- при онколопчних захворюваннях;

- при порушеннях мшроциркуляцп серед дерматолопчних хворих.

Мшроциркуляторне русло (МЦР) е високо диференцшованою системою, яка вщповщае за одну 1з основних функцш оргашзму - обмш речовин м1ж кров'ю 1 тканинами. Порушення у цш систем1 мають виршальне значення в патогенез! багатьох захворювань { !х ускладнень. Чутливють мшросудин до вазоактивних речовин у 10-100 раз1в бшьша, шж у мапстральних судинах, що 1 обумовлюе участь мшроциркуля-торного русла практично в ус1х патолопчних

процесах. Дослщження мшроциркуляцп бульбарно! кон'юнктиви дозволяе оцiнити бюме-дичнi показники стану судинно! системи в целому i И трофiчнi можливостi зокрема, з шфор-мативнiстю бiльшою, нiж при вивченш окремих органiв та тканин людини.

Розлади мшроциркуляцй дуже рiзнi як за сво!м патогенезом, так i за клiнiчними проява-ми; тому при ктшчному перебiгу рiзних захво-рювань та при корекцй мшроциркуляцп пору-шень необхiднi методи адекватно! ощнки стану кровотоку на тканинному рiвнi. Одним з таких методiв е кон'юнктивальна бiомiкроскопiя очей.

Збалансовашсть енергетичного обмiну i доставки кисню до тканин досягаеться за умови ефективного перерозподшу потокiв кровi у м> кроциркуляторному руслi органу; тому одним iз головних показникiв, якi характеризують ге-моциркуляцiю в органiзмi, е вщповщшсть мiж обсягом функцiонуючого судинного русла i об'емом циркулюючо! по ньому кров^

Серед iснуючих метсдов дослiдження мшро-циркуляцi! певне мюто зайняла бiомiкроскопiя судин бульбарно! кон'юнктиви - це своерщне «вшно», через яке можливе вiзуальне вивчення стану мшросудин. Це iстотно розширило мож-ливостi безпосереднього спостереження за вама ланками мiкроциркуляторного русла - артерюла-ми, венулами, капiлярами, анастомозами, що дозволяе ощнювати динамiку мшросудинного кровотоку. Адже саме мшроциркуляторне русло - це судинний сегмент серцево-судинно! системи, який залишаеться найменш вивченим при рiзних захворюваннях. Застосування кон'юнктивально! бiомiкроскопi! ока дозволяе ощнювати стан i розлади мiкроциркуляцi! кровi i тим самим пщ-вищити яюсть дiагностики рiзних захворювань, виявляти !х на бiльш раннiх стадiях i, зрештою, створити умови для бшьш глибокого розумiння причин виникнення та розвитку рiзних розладiв мшро циркуляцi!; усе це дае можливють iндивi-дуального пiдбору фармакологiчних засобiв та здiйснення об'ективного контролю за ефектив-нiстю проведення призначеного л^вання.

Базуючись на вище приведеному, ми у цш роботi поставили задачу вивчення стану мшро-циркуляторного русла у хворих на ошхомшоз та впливу його на ктшчш прояви захворювання.

Матерiали та методи. Було проведено об-стеження 72 хворих на ошхомшоз (47 чоловiкiв i 25 жiнок у вiцi вщ 25 до 77 рокiв; 62 % хворих були старше за 50 роюв) з давнютю грибкового

ураження нйтьових пластинок вiд 9 мюящв до 23 роюв.

Ycîm хворим до початку i тсля лiкування проводився загальний аналiз i бioхiмiчний ана-лiз кpoвi (загальний бшок, АЛТ, АСТ, лужна фосфатаза, бшрубш, сечовина, холестерин, л> попроте!ди, глюкоза, кpеатинiн, тимолова проба, С-реактивний бiлoк), мiкpoскoпiчне i куль-туpальнi дoслiдження лусочок i уражено! части-ни нiгтьoвих пластинок.

Y обстежених хворих була виявлена супутня патолопя:

- цукровий дiабет - у 8 хворих;

- тиреотоксикоз - у 6;

- гастрит, холецистит - у 16;

- атеросклероз, аpтеpiальна гiпеpтензiя - у 11;

- варикозне розширення вен нижшх юнщвок -у 16, у тому чи^ у трьох - варикозний симпто-мокомплекс;

- плоскостотсть - у 6;

- псopiаз - у трьох;

- атотчний дерматит - у одного хворого.

Для вивчення стану мтроциркуляторного русла у хворих на ошхомшоз застосовано бюмшрос-котю судин бульбарно! кон'юнктиви; основш переваги бioмiкpoскoпiï бульбарно! кон'юнктиви як об'екта для вивчення мшросудин:

- вiдсутнiсть суттевих особливостей анато-мiчнoгo характеру (на вщмшу вiд капiляpiв нiг-тьового ложа);

- пщвищення тoчнoстi дiагнoстики за раху-нок можливост oцiнки судин, якi розмщеш хаотично;

- достатня контрастшсть еpитpoцитiв на 6i-лому фош склери;

- наявнiсть омиваючо! рщини - сльози, яка перешкоджае на^ванню i висиханню кон'юнктиви у результат теплово! дй осв^лю-ючого обладнання оптично! апаратури;

- дoступнiсть об'екта спостереження;

- наявшсть у кoн'юнктивi всiх ланок МЦР.

Y хoдi проведеного дoслiдження визначали:

- стан мшроциркуляцй бульбарно! кон'юнктиви - за допомогою щiлиннoï лампи фipми «Zeiss SL 160» (ФРН) iз збiльшенням у 5-32 рази;

- дiаметp мiкpoсудин, вiдстань мiж ними i кiлькiсть судин на одиницю плoщi - за допомогою об'ект-мшрометра i калiбpувальнoï штки;

- стан мiкpoциpкулятopнoгo русла бульбарно! кон'юнктиви за такими показниками:

1) калiбpoметpiя мшросудин;

2) визначення швидкосп кровотоку в м>

кросудинах кон'юнктиви;

3) визначення реолопчних властивостей

кровц

4) визначення резистентносп мшросудин

кон'юнктиви;

- кал1брометр1ю мшросудин бульбарно1 кон'юнктиви - за допомогою мшроскопп з м1крометр1ею;

- щшьтсть сггки мшросудин - шляхом шдра-хунку ïx кшькосп на одиницю площ1 кон'юнктиви;

- коефiцieнт звивистостi - шляхом вщношен-ня довжини прямоï, проведеноï через точки, якi розмiщенi на прямих дiлянкаx судини, до ïï справжньоï довжини.

Для паралельно розташованих артерiол i ве-нул визначали артерiоло-венулярний коефшд-ент. Враховували також коефщент поперечно1' деформацн судини до дiаметра розширено1' чи звужено1' ïï дшянки.

Дослщження швидкостi кровотоку в мшро-судинах кон'юнктиви проводили вiзуальним визначенням пройденоï еритроцитом вiдстанi за вщомий промiжок час, а також визначали за допомогою двох фотографш, зроблених через точно встановлений промiжок часу.

Визначення резистентностi мiкросудин кон'юнктиви проводили за такою методикою:

- на кон'юнктиву очного яблука у зовшш-ньому верхньому квадранп накладали на 30 с еластичний ковпачок дiаметром 8 мм, тд яким створюсться вакуум до 360 мм. рт. ст.;

- шсля зняття ковпачка, за допомогою щшин-но1' лампи пiдраxовували кiлькiсть мшропете-хш, що утворились, i визначали резистентшсть судин за отриманою кiлькiстю мшропетехш:

1) нормальна резистентнiсть судин - 0-5

мшропетехш;

2) задовiльна резистентшсть - 5-10;

3) знижена резистентшсть - бшьше 10.

Про стан реолопчних властивостей кровi судили за агрегащею еритроцитiв у мшросудинах кон'юнктиви, яку спостерiгали у щшинну лампу. Об'ективну уяву про порушення в'язкосп, а також диференщювання тяжкостi патологiчного процесу проводили за допомогою унiверсальноï класифiкацiï змiн при кон'юнктивальнш мшро-циркуляцiï за Bloch-Ditzel у модифшацн Богояв-ленського:

- нормальний безперервний кровообн в ар-терiолаx i венулах - 0 балiв;

- невизначене порушення з початковою агрегащею еритроципв - 1;

- редукщя кровообiгу i агрегащя в артерю-лах дiаметром до 15мкм i венулах до 30 мкм - 2;

- ri ж змши в артерюлах i венулах середнього

д1аметра - 3;

- утворення великих еритроцитарних агрега-пв, затримка кровообпу на 2-3 с \ розшаруван-ня кровотоку - 4;

- утворення агрегапв д1аметром до 100 мкм у крупних артерюлах { венулах, зупинка кро-вообпу в деяких мшросудинах, розшарування кровотоку, поява псевдотромб1в - 5 бал1в.

Змши капшяр1в ощнюються за такою шкалою:

- К0 - безперервний кровотш;

- К1 - намистопод1бний кровопк;

- К2 - перервний штрих-пунктирний крово-тш, поява «гойдальних» змш кровотоку;

- КЗ - запустшня, тромбування мшросудин.

У функцюнуючих кашлярах видно зернис-

тий кровотш. Вщповщно приведенш класиф1-кацн, перша цифра оцшочно! шкали умовно вказуе на стан мшроциркуляцн в артер1альному вщдш, друга - у венознш дшянщ судинного русла. Добавлення символу К з позначенням ступеня (1, 2, 3) вщображае порушення крово-обну в кашлярах.

Загальний стан кон'юнктивально! мшроге-моциркуляцн оцшювали у балах за модифшова-ною системою критерив кшькюно! оцшки стану, яка заснована на окремому розгляд1 ступеня судинних { позасудинних змш з вщповщним присвоенням бал1в, за якими розраховували так зваш парщальш { загальний кон'юнктивальш 1ндекси та проводили подальшу оцшку цих змш як окремо, так { в комплекс (Табл. 1). Отримаш шляхом морфометрического анал1зу показники стану мшроциркуляцп обробляли за бальною шкалою (Л. Т. Мала 1 сшвав.), що дозволяе ха-рактеризувати яюсш { кшьюсш змши мшроцир-куляторного русла. Яюсш показники включали:

- судинш змши:

1) сшввщношення д1аметр1в артерюл 1

вщповщних вену;

2) нер1вном1ршсть кал1бру;

3) вигнуп звивистосп;

4) венулярш сакуляци;

5) мшроаневризми;

6) клубочки;

7) с1ткопод1бну структуру судин;

8) змши кшькосп функцюнуючих капшярш;

9) артерюл-венулярш анастомози;

- внутршньосудинш

1) сладж-феномен;

2) мшротромби;

- позасудинш

1) крововиливи;

2) периваскулярний набряк.

Таблиця 1 - Критерп для кшьшсно!' оцшки стану кон'юнктивально! м1кроциркуляцй' за Л. Т. Малою

Локал1защя порушення Критерп Градац1я критерпв Бали Макс. шль-шсть бал1в

1:2 0

Стввщношення дiаметpiв артерюл 1:3, 1:4 1 5

i вщповщних венул 1:5, 1:6 3

1:7> 5

Нер1вном1рнють кал1бру В1дсутня 0 1

Наявн1сть 1

Венул 1

Меандрична звивист1сть Кап1ляр1в 1 3

Артер1ол 1

Венулярн1сакуляцй В1дсутн1 0 1

Наявн1сть 1

М1кроаневризми В1дсутн1 0 1

Змши судин Наявшсть 1

Вщсутш 0

Клубочки Поодинок1 1 2

Множинн1 2

С1ткопод1бна структура мшро-судинного русла Виражена 0

Намггки 1 2

В1дсутня 2

Норма 0

Зм1на к1лькост1 функцюнуючих Пом1рно зменшено 2 5

кап1ляр1в Значно зменшено 3

Зникнення 5

Артер1оло-венулярн1 анастомози Поодинок1 2 4

Множинн1 4

Геморагй' Вщсутш 0 1

Позасудинш змши Наявшсть 1

Периваскулярний набряк Вщсутнш 0 1

Наявн1сть 1

Парщальний кон'юнктивальний судинний 1ндекс 24

Y венах 1

Сладж-феномен Y кашлярах 1 4

Внутршньо судинш В артер1олах 2

змши Y венах 1

М1кротромбоз Y кашлярах 2 6

В артерюлах 3

Парщальний кон'юнктивальний внутршньосудинний 1ндекс 10

Загальний кон'юнктивальний 1ндекс 36

Кшькюш змши oцiнювали шляхом обчислен-ня парщальних (судинний кон'юнктивальний iндекс, позасудинний кон'юнктивальний шдекс, внутpiшньoсудинний кон'юнктивальний iндекс) i загального кон'юнктивального iндексу (К1).

Результати дослщження та ïx обговорен-

ня. При ктшчному oбстеженнi хворих, як були пiд нашим спостереженням, встановлено:

- дистально-латеральний тип oнiхoмiкoзу - у 56 хворих;

- тотальний дистpoфiчний тип - у 14;

- поверхневий тип ошхомшозу - у двох хворих. Ураження шгтьових пластинок стоп мало

мюце в ушх 72 хворих, серед них:

- ураження вшх нйтьових пластинок стоп мало мюце у 10 хворих;

- 5-7 нйтьових пластинок - у 26;

- 3-4 нйтьових пластинок - у 23;

- тшьки одно! або двох нйтьових пластинок великих пальцях стоп - у 13 хворих.

Взагалi ураження шгтьових пластинок на великих пальцях стоп мало мюце у 37 хворих. Вщзначимо також, що серед ушх 72 обстеже-них у 17 одночасно були вражеш також нiгтьoвi пластинки кистей.

Ураження нйтьових пластинок на кистях розподшилися таким чином:

- вщ 2 до 5 уражень установлено у 18 хворих;

- 6 уражень - у одного хворого;

- 7 уражень - у одного хворого,

а у одного хворого був уражений тшьки 1 ш-готь (на третьому пальщ право! кисп).

3-4 2015

При мшроскотчному вивчеш патолопчного матерiалу виявлено iстинний мiцелiй гриба в ушх 72 хворих на онixомiкоз, яю були пiд нашим спо-стереженням. Посiв патологiчного матерiалу на середовище Сабуро дозволив виявити зростання:

- Т. rubrum - у 62 (86 %) хворих;

- T. menthagrophites var. interdigitale - у чоти-

Таблиця 2 - Показники мжроциркуляцп у хворих на

рьох (5,6 %) хворих;

у 6 (8,3 %) хворих зростання культури гриба не спостерналося.

Стан мшроциркуляторного русла, за даними кон'юнктивально1' бюмшроскопп, у обстеже-них хворих на ошхомшоз у залежност вiд вшу представлено у табл. 2.

ошхомшэз (за даними кон'юнктивально! бюмшроскопп)

Розподш хворих за в1ком Кон'юнктивальш 1ндекси (у балах)

Судинний Внутршньо-судинний Парасудинний Загальний

В1ком до 50 рошв 5,25 ± 0,35* 0,86 ± 0,28* 0,24 ± 0,14* 6,35 ± 0,77*

В1ком бшьше 50 рошв 6,85 ± 0,52* 2,16 ± 0,34* 0,78 ± 0,16* 9,79 ± 0,63*

Примггки: *- достов1рш змши у пор1внянних групах, р < 0,05.

У хворих на ошхомшоз старших вшових груп, якi були шд нашим спостереженням, у всix вщдшах мiкроциркуляторного русла буль-барно1' кон'юнктиви виявлено порушення м> крогемодинамiки у виглядк

- пiдсилення нерiвномiрностi калiбру судин та наявностi ix звивистосп, особливо вену;

- меандричноï звивистосп;

- наявносн мiкроаневризм i венулярних са-куляцiй;

- утворення судинних клубочкiв;

- спазму артерiол i дилатацп венул зi знижен-ням у результат цього артерiоло-венулярного коефщенту до 1:4 - 1:6 та менше.

У хворих молодшо].' вшово].' групи порушення мiкрогемодинамiки носили менш вiражений характер.

У процес старiння вiдзначаються iстотнi трансформацiйнi змши кровотоку у мшросуди-нах. Трансформащя мiкроарxiтектонiки у хворих похилого вшу проявляеться:

- уповiльненням швидкосн кровотоку;

- стiйкими внутрiшньосудинними простими порушеннями;

- зменшенням артерiоло-венулярного сшв-вщношення.

Це призводить до розвитку синдрому капiлярно-трофiчноï недостатностi, який е без-

Л1ТЕРАТУРА

1. Абидова З. М. Современная терапия микозов

и онихомикозов стоп / З. М. Абидова, Н. Д. Икрамова // Проблемы медицинской микологии. - 2011. - Том 13, № 2. - С. 58-58.

2. Дюдюн А. Д. Комплексное лечение больных онихо-

микозом / А. Д. Дюдюн, Е. А. Салей, Н. Н. Полион // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2015. - № 1. - С. 87-91.

посередшм мехашзмом розвитку гшоксп i спри-яе порушенню трофши тканин i оргашв.

Порушення м^огемодинамши кон'юнктиви при рiзнiй патологи не мають специфiчниx рис, внаслщок чого результати бюм^оскопи можуть бути використаш для дiагностики системного стану кшцевого кровотоку з метою вивчення ди-намши патологiчного стану та оцiнки ефектив-ностi лiкувально-профiлактичниx заxодiв.

Вивчення мшроциркуляцп бульбарноï кон'юнктиви е доступним, об'ективним, без-печним i iнформативним методом обстеження, який не знижуе працездатносп хворого та не впливае на яюсть життя його. Не викликае сум-нiвiв доцiльнiсть використання даноï методики при рiзноманiтниx захворюваннях.

Висновки. Плануючи комплексну методику лiкування хворих на ошхомшоз, необxiдно за-стосовувати шдивщуальний пiдxiд з урахуван-ням поширеносп i давностi процесу, наявносн супутшх захворювань, стану iмунноï системи та мшроциркуляторного русла. При плануван-нi етiотропноï терапй необxiдно враховувати спектр протигрибковоï активностi препаратiв, його фармакокшетику в нiгтьовiй матрицi i шг-тьовому ложi, клiнiчну та мшолопчну ефектив-нiсть, безпеку i взаемодда з iншими лiками, частоту невдач i вартють лшування.

3. Елинов Н. П. Некоторые преодолимые проблемы для медицинских микологов. / Н. П. Елинов // Проблемы медицинской микологии. - 2010. - Том 12, № 1. - С. 3-9.

4. Особенности сосудистого гемостаза у больных микозами стоп, ассоциированных с сахарным диабетом, и их коррекция / Е. Г. Некрасова, В. В. Дубенский, Д. А. Миллер, Н. А. Белякова

// Иммунопатология, аллергология, инфекто-логия. - 2011. - № 2. - С. 53-62.

5. Сергеев А. Ю. Грибковые заболевания ногтей / А. Ю. Сергеев. - М.: Медицина для всех. Национальная академия микологии, 2001. - 164 с.

6. Сергеев А. Ю. Проект «Ахиллес»: эпидемиоло-

гия и этиология микозов стопы и онихомикозов в конце ХХ века / А. Ю. Сергеев [и др.] // Рос. журн. кож. вен. бол. - 2002. - № 5. - С. 47-50.

7. Соколова И. А. Агрегация эритроцитов / И. А. Соколова // Региональное кровообращение и микроциркуляция. - 2010. - Т. 9, № 4 (36). - С. 4-26.

СОСТОЯНИЕ МИКРОЦИРКУЛЯРНОГО РУСЛА У БОЛЬНЫХ ОНИХОМИКОЗОМ Салей Е. А.

ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»

Цель работы - изучение состояния микроциркуля-торного русла у больных онихомикозом. Материалы и методы. Проведено обследование 72 больных онихомикозом (47 мужчин и 25 женщин в возрасте от 25 до 77 лет; 62 % больных были старше 50 лет) с давностью грибкового поражения ногтевых пластинок от 9 месяцев до 23 лет. Всем больным до начала и после лечения проводился общий и биохимический анализ крови (общий белок, АЛТ, АСТ, ЩФ, билирубин, мочевина, холестерин, липопротеиды, глюкоза, креатинин, тимоловая проба, С-реактивный белок), микроскопическое и культуральные исследования чешуек и пораженной части ногтевых пластинок. Для изучения состояния микроциркуляторного русла у больных онихомикозом применена биомикроскопия сосудов бульбарной конъюнктивы. Результаты и обсуждение. У больных старших возрастных групп, больных онихомикозом, которые были под нашим наблюдением, во всех отделах микроциркуляторного русла бульбарной конъюнктивы выявлены нарушения микрогемодинамики в виде усиления неравномерности калибра сосудов и наличия их извилистости, особенно венул, меандричной извилистости, наличия микроаневризм и венулярных саккуляций, образования сосудистых клубочков, спазмы арте-риол и дилатации венул со снижением в результате этого артериоло-венулярного коэффициента до 1:4 - 1:6 и менее. У больных младшей возрастной группы нарушения микрогемодинамики носили менее выраженный характер. Выводы. При планировании комплексного метода лечения больных онихоми-козом необходим индивидуальный подход с учетом распространенности и давности процесса, наличия сопутствующих заболеваний, состояния иммунной системы и микроциркуляторного русла.

Ключевые слова: онихомикоз, диагностика, этиологии, эпидемиологии, клиника, микроциркуляция.

MICROCIRCULAR BED STATUS IN PATIENTS WITH ONYCHOMYCOSIS Salei O. A.

"Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE

Purpose - to study the microvasculature status in patients with onychomycosis. Materials and methods. 72 patients with onychomycosis (47 men and 25 women aged 25 to 77 years; 62 % of them were older than 50 years) having the duration of the nail plate fungal infections from 9 months to 23 years were examined. All patients before and after the treatment were subjected to the general and biochemical analysis of blood (total protein, ALT, AST, alkaline phosphatase, bilirubin, urea, cholesterol, lipoproteins, glucose, creatinine, thymol test, C-reactive protein), microscopic and cultures studies of scales and the affected part of the nail plate. The vascular biomicroscopy of bulbar conjunctiva was applied to study the state of the microvasculature in the patients with onychomycosis. Results and discussion. The patients with onychomycosis of the older age groups being under our supervision revealed the infringements of microhemody-namics in all departments of the microvasculature bulbar conjunctiva in the form of increase in the non-uniformity of vascular caliber and presence of vascular tortuosity, especially of venules, meander tortuosity, presence of microaneurysms and venular sacculation, the formation of vascular glomeruli, arterioles' spasm and venules' dilation resulting in the reduction of the arteriolo-venular ratio up to 1:4 - 1:6 or less. In the patients of the younger age group the infringements of microhemodynamics displayed less marked character. Resume. When planning the complex treatment of patients with onychomycosis, an individual approach is required taking into account the extent and duration of the process, presence of concomitant diseases, status of the immune system and the microvasculature bed.

Keywords: onychomycosis, diagnosis, etiology, epidemiology, clinic, microcirculation.

Салей Елена Анатолиевна - ассистент кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины» andd@ua.fm