CC BY
22
УДК 616.596-002.828
Новий шдхщ до системно! етютропноУ терашУ онiхомiкозiв
Федотов В. ПД Дюдюн А. ДД Горбунцов В. B.f, Башмаков Д. F.t, Шпкш Я. C.f, Скорина В. О.*
tГЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни» ШЗ «Днтропетровська м1ська клШчна лтарня № 17» Днтропетровськоi обласног ради»
НОВЫЙ ПОХОД К СИСТЕМНОЙ ЭТИО-ТРОПНОЙ ТЕРАПИИ ОНИХОМИКОЗОВ Федотов В. П., Дюдюн А. Д., Горбунцов В. В., Башмаков Д. Г., Пипкин Я. С., Скорина В. А.
Разработана методика лечения онихомикоза с последовательным использованием Микофина и Фунита, с корректирующей патогенетической терапией препаратами Амиксин, мелатонин и тиотриазолин. Проведение предложенной терапии позволило достичь клинико-лабораторного выздоровления у 59 (93,7 %) больных без побочных нежелательных эффектов и осложнений.
NEW APPROACH TO THE SYSTEMIC ETIO-TROPIC THERAPY OF ONYCHOMYCOSES Fedotov V. P., Dyudyun A. D., Gorbuntsov V. V., Bashmakov D. G., Pipkin Ya. S., Skoryna V. O.
The method of treating onychomycosis by the successive use of Mikofin and Funit, along with correcting pathogenetic therapy by medications Amixin, melatonin and Tiotriazolin has been developed. Implementation of the offered therapy has allowed attaining clinical-and-laboratory convalescence in 59 (93,7 %) patients without undesirable side effects and complications.
Актуальшсть проблеми л^вання дермато-мiкозiв полягае у тому, що, за даними ВООЗ, кожен п'ятий житель Землi шфшований грибами. При цьому треба вщзначити й те, що число хво-рих на мтози щорiчно зростае. За даними бшь-шост сучасних дослщжень, кшькють хворих на мтози в Укра!ш складае вщ 20 до 70 % [2, 5, 6, 9].
Проблемою грибкових шфекцш також е [4, 6, 8, 9]:
- iндукцiя ними алерпчних захворювань, пов'язаних з мшогенною сенсибiлiзацiею;
- ускладнення перебйу супутнiх хронiчних дерматозiв;
- негативний вплив на iмунний статус.
У наш час до сощальних причин зростання
захворюваностi звичайно вiдносять виникнення вогнищ шфекцй через недостатню саштарно-просвiтницьку роботу, розширення послуг на-селенню у виглядi басейнiв, саун, косметоло-гiчних кабiнетiв. Медичнi проблеми включають зниження iмунiтету, використання рiзноманiт-них iнвазивних методiв дiагностики, зростання онколопчно! захворюваностi, захворюваностi на В1Л-шфекщю та iн. [4, 6-9]. Зростанню по-ширеностi грибкових iнфекцiй також сприяють широке i, часто, безконтрольне застосування цитостатикiв, антиметаболiтiв, кортикостеро-!дних гормональних препаратiв, iмуносупре-сивних засобiв; тривалий пероральний прийом
антибютиюв широкого спектру дй тощо [6-8].
На цей час одшею з найважливших проблем медично! мшологй вважаються грибковi уражен-ня нiгтiв - ошхомшози. За даними ВООЗ, близь-ко 20 % населення Землi хворiе на онiхомiкози; в Укра!ш цей показник сягае 20-50 %. При цьому треба зазначити, на жаль, вщношення як лiкарiв, так i пащенлв до наявностi у них ошхомшозу не завжди однозначне. Важливим е те, що ошхомь коз е вогнищем хрошчно! грибково! шфекцй, i внаслiдок цього iснуе негативний вплив на iмун-ний статус оргашзму, iнфiкування шкiри, iнших шгтьових пластинок, волосся, слизово! ШКТ, ока, порожнини рота i ЦНС [4-7]. Але при цьому слщ звернути увагу на те, що багато людей вва-жають онiхомiкоз неютотним захворюванням, i пацiенти не звертаються до фахiвцiв за медич-ною допомогою.
Проблема мiкозiв, та, особливо, - ошхом> козiв, враховуючи !х широке розповсюдження, змушуе медикiв усього св^ концентрувати зу-силля для И вирiшення [2, 3, 6-8].
Постановка проблеми у загальному ви-глядi полягае у тому, що, незважаючи на впро-вадження сучасних антимшотичнх засобiв у лiкуваннi мiкозiв, лiкування цих захворювань на цей час становить безсумшвну проблему кл> шчно! медицини [1, 2, 5-7]:
- бшьшють авторiв наголошуе на недостат-
ню терапевтичну ефективнють, токсичнють, наявнiсть побiчних ефектiв сучасних антимшо-тичнх 3aco6iB;
- окремою проблемою етютропно! терапи ош-x0MiK03iB також е можливiсть розвитку стiйкостi окремих штамiв грибiв при звичайно тривалому лшуванш хворих вiдомими антимiкотиками;
- важливим також е можливiсть акумуляци побiчниx та небажаних явищ окремих засобiв на протязi тривалого !х призначення .
Хоча й дотепер продовжуеться пошук та розробка нових ефективних протигрибкових засобiв, безумовну можливють пiдвищення ефективностi етiотропноi терапii грибкових за-хворювань також можна оч^вати i в удоскона-леннi використання вже iснуючиx засобiв.
Невирiшеною рашше частиною пробле-
ми можна вважати певну вiдсутнiсть науково-практичних даних щодо можливостi посл> довного застосування при лiкуваннi хворих на мшози та онixомiкози рiзниx за мехашзмом ди системних протимiкотичниx засобiв та ефек-тивностi подiбного пiдxоду до системно].' етютропно].' терапи у практищ.
Мета дослiдження - визначення безпеки та ефективносп послiдовного застосування при л^ванш хворих на ошхомшози двох рiзниx за меxанiзмом ди системних протимiкотичниx препаратiв - гтраконазолу (Фунiт®) та тербша-фiну (Мшэфш®) виробництва «Nobel Pharma».
Анал1з останшх дослщжень i публжацш, в яких започатковано розв'язання проблемы дослiдження можливост послiдовного застосування при л^ванш хворих на онixомiкози двох рiзниx за меxанiзмом ди системних протимто-тичних препаратiв: iтраконазолу та тербiнафiну, -дозволив отримати такi даш, що стали тдста-вою до розробки нового ефективного методу комплексно' таргетно' терапи онixомiкозiв:
Фунiт® виробництва «Nobel Pharma» (ви-пускаеться в капсулах, що мютять 100 мг гтра-коназолу) е синтетичним протигрибковим препаратом, ефективним проти грибiв:
- Trichophyton spp.;
- Epidermophyton floccosum;
-Microsporum spp.;
- Candida spp.;
- Cryptococcus neoformans;
- Sporotrichum schenskii;
- Aspergillus;
- Fonsecaea spp.;
- Cladosporium spp.;
- Blastomyces dermatidis i деяю iншi мшро-оргашзми.
Зааб мае високу лшофшьнють i кератофшь-нiсть, накопичуеться у нитях в концентрацiяx, що набагато перевищують М1К всix збудни-кiв ошхомшозу. Фунiт виводиться тiльки пiсля
, вщрощування ново' нiгтьовоi пластинки, тому ефективна концентращя пiсля його вщмши тд-тримуеться в нiгтяx кистей рук протягом ще трьох мюящв, а в нiгтяx ступень - 6-9 мюящв. i Препарат показаний при:
г - дерматомшозах;
- ошхомшозах; i - кандидозi;
s - глибоких мiкозаx;
- плюеневих мiкозаx.
Зазвичай, препарат призначають по 100 мг 2 рази на добу протягом 9-12 тижнiв, або по 200 мг 2 рази на добу протягом 1 тижня. Пюля цього рекомендовано зробити перерву 3 тижш. Таких куршв у вшгщщ пульс-терапи рекомендують:
- 2-3 мюящ - при онixомiкозi рук;
- 4-5 мюящв - при онixомiкозi ступень.
Мшофш® виробництва «Nobel Pharma» (ви-
пускаеться в тгулках, що мiстять 250 мг терб> нафiну) е активною речовиною з широким спек-1 тром протигрибково' ди у вiдношеннi: ' - Trichophyton spp.;
- Microsporum spp.;
- Epidermophyton floccosum;
- плюеневих, дрiжджеподiбниx i деяких ди-i морфних грибiв.
[ Тербшафш порушуе бiосинтез ергостеролу,
: який здiйснюеться в грибах, шляхом шпбуван-: ня ферменту скваленепоксидази, що знаходить-ся на клгтиншй мембранi гриба. Це призводить до дефщиту ергостеролу i внутрiклiтинного на, копичення сквалену, що викликае загибель кл> тин гриба.
Пiсля одноразового прийому 250 мг : тербiнафiну максимальна концентращя препарату в плазмi кровi досягаеться через 2 го-дини. Препарат добре адсорбуеться, його бю-доступнiсть складае 40 %. Тербшафш добре зв'язуеться з бшками плазми кровi (99 %), швидко проникае в дермальний шар шюри i накопичуеться в роговому шарi i нiгтьовиx пластинках, забезпечуючи фунгщидну дiю. Швидко проникае в секрет сальних залоз, що приводить до високо' концентраци препарату у волосяних фолiкулаx, волосш, шкiрi, пiдшкiрнiй ктткови-нi. Перюд напiввиведення препарату складае близько 17 годин. Не акумулюетьтся в оргашз-мь Концентрацiя тербiнафiну залежить вщ вiку, захворювань печiнки i нирок.
Препарат показаний при:
- ошхомшозах;
- кандидозах;
- маласезiозi.
Призначення: всередину по 250 мг на добу, протягом 6-12 тижшв при ошхомшозь
Спричиняти iнфекцiю нiгтьовиx пластинок, > як единий збудник, можуть близько 50 видiв грибiв, але нерщко бувае змiшана (мiкст) шфек-[ цiя. Найчастiшi збудниками онixомiкозiв вважа-
ють дерматомщети, серед яких:
- Т. rubrum i T. mentagrophytes interdigitale складають бiльше 90 %;
- E. floccosum, M. canis, T. violareum, T. tonsurans - лише 3 %.
Частка Candida в чи^ збудниюв скла-дае 5-10 %, плiсеневих rp^iB (перш за все, Scopulariopsis brevicaulis, що мае кеpатолiтичнi ферменти) - до 3 % [3, 6, 7].
При призначенш л^вання слщ враховувати характер ураження нiгтiв; при цьому необхщно звертати увагу при обстеженш на:
- колip, прозорють, товщину нiгтьових пластинок;
- характер ix повеpхнi, мiцнiсть i щлюшсть (довжина, форма вiльного краю, наявнють тр> щин, зв'язок з навколишшми структурами).
З дисxpомiй, частiше за все виявляеться лей-конixiя (бший нiготь). Часто дисxpомiя бувае викликана онixолiзисом (вiддiлення нiгтя вiд ложа). Зрщка нiготь бувае жовтим, чорним, зе-ленуватим або бурим.
Зустpiчаються такi патологи шгтя:
- стоншення нiгтя (гапалонixiя);
- шготь увiгнутий у виглядi ложки (койлошх1я);
- стовщення нiгтя (паxонixiя), аж до онixо-грифозу;
- шдшгтьовий гiпеpкеpатоз (видиме стовщення шгтя);
- на нитях бувають подовжш борозни i гре-бiнцi, ямки, лши Бо, онixоpексис (глибокi подовжш борозни з розщеплюванням шгтя);
- онixолiзис (вiддiлення нiгтя вщ ложа);
- онixомадезис (вiдпадання усiеi нiгтьовоi пластинки);
- птеpигiум (розростання епонixiя з переходом на шгтьове ложе);
- онixошизiя (розщеплювання пластинки на шари);
- паpонixiя (запалення нiгтьового валу).
Видiляють три клшчш форми онixомiкозiв,
запpопонованi N. Zaias (1972) [6, 7, 10]:
- дистально-латеральна шдшгтьова;
- поверхнева бша;
- проксимальна пiднiгтьова.
Залежно вщ збудника, видiляють клшко-епiдемiологiчнi ознаки ошхомшозу:
- при уpаженнi шгпв Т. rubrum (pубpомiкоз) розвиваеться звичайно дистально-латеральна пiднiгтьова форма з вираженим гiпеpкеpатозом, ураженням декшькох нiгтiв - частiше на стопах, рщше на однiй рущ; окpiм цього, у хворих спостернаються прояви деpматомiкозу ступень сквамозного сухого типу; джерело шфекци часто знаходиться в имЧ хворого;
- при ураженш нiгтiв Т. mentagrophytes спо-стеpiгаеться, звичайно, поверхнева бша форма, уражений I, зрщка - V палець ступш без ура-
ження шгпв на кистях; зазвичай у хворих також мае мюце мiжпальцевий мшоз ступень; шфшу-вання частiше вiдбуваеться в душових, басей-нах, спортзалах;
- при ураженш шгпв С. albicans мае мюце, звичайно, проксимальна шдшгтьова форма, па-ронiхiя, шюрка нiгтя втрачена, з хвилеподiбним перебном процесу, в основному, на кистях (час-тiше правiй) у жшок.
Особливiсть плiсеневого онiхомiкозу полягае у тому, що захворювання частiше розвиваеться у хворих iз попередньо змшеними нiгтьовими пластинками. Починаеться захворювання зi зм> ни кольору нiгтя (вщ бiло-жовтого, лимонного, жовто-зеленого до чорного), часто поодинокого, на ступнях, без ураження шюри. Ураження шг-тя - за нормотрофiчним або гiпертрофiчним типом, мае мiсце шдшгтьовий гшеркератоз, аж до розвитку ошхогрифозу. Зустрiчаеться тотальна або дистально-латеральна форма, iнодi з ураженням навколошгтьових валикiв.
Для проникнення гриба в шюру i нiгтi i розвитку ошхомшозу мае значення патогеннють i вiрулентнiсть збудника:
- мюце його локалiзацil;
- мiкроскопiчнi i культуральнi особливостi;
- бiохiмiчна активнють;
- iмуногеннi властивостi;
- можливють зараження тварин цим грибом.
Останшми роками вельми важлива роль у
розвитку ошхомшозу вiдводиться стану макро-органiзму:
- вiк;
- зниження реактивностi;
- iмуносупресiя;
- порушення обмiнних процесiв;
- авiтамiноз;
-ендокринопати;
- функцiональнi порушення;
- хрошчш iнфекцiйнi та соматичнi захворювання;
- тривалий прийом кортикостеро1дав, iмуно-депресантiв, антибiотикiв;
- неповноцшне харчування;
- несприятливi екологiчнi чинники та ш.
Не можна не враховувати й стан шюри, як один iз сприяючих чинникiв до шфшування грибами (трiщини, мацерацiя, потертють, трав-ми, порiзи, тiсне взуття тощо).
Не пiдлягае дискуси питання про необхщ-нiсть лiкування онiхомiкозiв, хоча багато па-цiентiв вщносяться до ще! патологи не як до серйозно! шфекцшно! хвороби, а як до косме-тичного недол^, що призводить до тривалого перебування хворого на мшоз в суспiльствi i по-явi нових шфшованих i численних ускладнень. Необхiднiсть лшування уражень шкiри i 11 при-даткiв пояснюеться тим, що:
- ютотно порушуеться функцiя iнфiкованих оргашв;
- виникае загроза дисемшаци грибкового процесу з розвитком навт еритродермiй;
- при тривалому хрошчному перебiгу нерщ-ко виникае ускладнення вторинною бактерш-ною флорою з формуванням бешихового запа-лення, слоновость
Дуже важливо, що досить часто, за наявнос-тi в органiзмi патогенних грибiв, вони можуть шдукувати розвиток мшогенно! алерги з формуванням ново! патологи, зокрема:
- екземи;
- нейродерм^;
- бронхiальноl астми;
- вазомоторного ришту.
Гриби нерщко сприяють розвитку неперено-симост рiзноманiтних лiкарських засобiв, зокрема, антибютиюв, розвитку вторинного iму-нодефщиту.
Виклад основного матерiалу. Дослщжен-ня було проведене у ктшщ шюрних та вене-ричних хвороб ДЗ «Дншропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни» у групi з 63 хворих на ошхомшоз вiком 30-60 роюв, у яких:
- T. rubrum був висiяний у 86 %;
- T. mentagrophytes - у 14 % хворих.
Розвиток ошхомшозу у л^шх людей, на наш
погляд, пов'язаний з:
- повшьним вщрощуванням шгпв;
- вiковими змшами шкiри:
1) стоншення дерми;
2) сплощення сосочкiв;
3) зменшення еластичносн тугора;
4) склерозування судин;
5) зменшення капiлярiв i нервових закш-
чень;
6) зменшення сальних залоз;
- сухютю шкiри i гiперкератозом.
Особливостi клшчних проявiв онiхомiкозу у
осiб похилого вшу:
- тотальне ураження шгпв;
- гiпертрофiчний тип ураження з ошхогри-фозом;
- жорсткiсть нитьово! пластинки;
- шро-жовтий колiр нiгтiв;
- вростання нiгтiв в м'якi тканини;
- виражений пiднiгтьовий гiперкератоз;
- болi пiд час ходiння;
- повшьний рiст нiгтiв.
Слiд зазначити, що вам 63 спостережуваним хворим на ошхомшоз у минулому проводилося лiкування як амбулаторно, так i стащонарно, але ефект терапи був незначний i досить короткочас-ний, що ми пояснювали такими причинами, як:
- недотримання режиму лшування;
- вiковi змiни шкiри i придатюв;
- iмунодефiцитнi стани;
- супутш захворювання;
- недостатня всмоктувашсть препарату через
> патологiю ШКТ i поганий його розподiл в ор-ганiзмi;
- побiчна дiя через супутню патологiю;
- повшьне зростання нiгтiв;
- судинна недостатшсть у дiлянцi нижнiх кiнцiвок;
- обмежеш матерiальнi можливостi;
> - недостатнш досвiд лiкуючих лiкарiв i призначення неадекватних препаратiв.
Безусшшне попередне лiкування у дослiдже-них хворих також можна було пояснити тим, що практичш лiкарi не завжди i недостатньо вико-ристовували патогенетичнi препарати, а також призначали лише один з етютропних засобiв -препарати тербшаф^, iтраконазолу або флуко-назолу i не завжди за показанням.
У вшх дослiджених вiдмiченi iстотнi зру-шення iмунного статусу:
- достовiрне зниження CD3+, сшввщношен-ня CD4+ / CD8+;
t - активацiя гуморального iмунiтету за раху-
t нок збшьшення 5^мфоцинв, IgM, IgA;
- порушення спiввiдношення Т / 5^мфоцити;
- зменшення антигенiв гiстосумiсностi II кла-су (HLA-DR);
( - зниження рецепци IL 2 (CD25+);
- збшьшення CD95+ при зменшенш кшькос-ii CD25+.
Аналiз юнуючого досвiду лiкування шфекцш-но! патологи та, зокрема, онiхомiкозiв дозволив нам розробити таку методику комплексного ль кування хворих на онiхомiкоз: уам спостережуваним хворим в якост системно! етютропно! терапи рекомендували запропонований нами ори-гiнальний метод комбшованого лiкування препаратами фiрми «Nobel Pharma» - Фунiт i Мшофш.
Фунiт призначали у вигщщ пульс-терапи , по 2 капсули двiчi на день пiсля протягом 7 днiв. У подальшому, коли зазвичай рекомен-дуеться тритижневий iнтервал (тобто перед-бачаеться фунгщидна дiя Фунiта пiсля пульс-терапи), призначали Мiкофiн по 1 табл. на добу протягом 14 дшв.
Таке поеднання передбачае одночасну фун-гiциду i фунгiстатичну дiю на рiзнi види грибiв, збудникiв ошхомшозу (дерматомiцети, дрiж-джеподiбнi i плiсеневi гриби) як iтраконазолу, так i тербшафшу, у яких механiзми терапевтич-[ но1' ди на гриби рiзнi. При цьому, такий «подвш-[ ний удар» по шфекци дозволяе iстотно посили-; ти згубну дiю на гриби.
Таю мюячш цикли проводили 1-3 рази, за-лежно вiд характеру ураження нитьових пластинок i динамши патологiчного процесу в про-цес лiкування.
Враховуючи, що у спостережуваних хворих на онiхомiкоз були прояви шшо! коморбщно! 5 патологiй: соматична патологiя, явища iмуноде-
фщиту, - 1м призначався також комплекс кори-гуючих препаратiв:
- з метою iмунокорекщl призначався Амш-син - по 1 табл. 2 дш тдряд, а потiм по 1 табл. через день; на курс - 9 табл.;
- втизняний препарат Тiотрiазолiн - по
0.1.г 3 рази на добу впродовж 10-20 дшв.
З коригуючих препарата, одночасно з етю-тропною та iмуномоделюючою терапieю, призначався, з метою полшшення всмоктуваностi препаратiв, Вобензим i Флогензим, а також ге-патопротектори - протягом усього перюду при-йому системних антимiкотiкiв.
Хворим також, за показаннями, признача-лися судинорозширювальш препарати та такi, що норматзують мiкроциркуляцiю; препарати тканиннi оксигенатори в традицшних дозах; в> тамши групи нiкотинова кислота.
Зовнiшнe лшування проводили за допомо-гою призначення гарячих мильно-содових ванн, обробки шшри i нiгтiв 5-вiдсотковим спиртним розчином йоду, кремом Ломексин.
У жодному випадку при проведеннi л^ван-ня не було помiчено побiчних або небажаних ефекта, якi б зробили неможливим подальше проведення терапи, змшили 11 або вимагали призначення та проведення додаткового л^вання.
У результат проведеного лiкування най-ближчi результати були такi:
- з 63 хворих на ошхомшоз, як були пролшо-ванi за запропонованою нами методикою, пози-тивний клшко-лабораторний ефект одержано у 59 (93,7 %) хворих;
- у чотирьох хворих не вiдбулося повного клшчного одужання та елiмiнацil грибiв, що було пов'язано з невиконанням пащентами всiх Л1ТЕРАТУРА
1. Бормотов В. Ю. Амбулаторное лечение боль-
ных онихомикозом, обусловленным красным трихофитоном: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - М., 1983. - 20 с.
2. Коляденко В. Г., Короленко В. В. Сучасш уяв-лення про терашю при ошхомшозах // Укра-1нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2008. - № 2 (29). - С. 65-69.
3. Коржичкина Н. В. Плесневой онихомикоз (диагностика, клиника, лечение и профилактика): Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - М., 2005. - 19 с.
4. Рощенюк Л. В. Комплексне лшування та клшко-ешдемюлопчш аспекти онiхомiкозiв у ошб Харювського регюну, яю постраждали вщ наслщшв авари на ЧАЕС: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Харюв, 2005. - 23 с.
5. Свирид С. Г., Довгаль А. И., Агапова И. Р., Дюдюн А. Д., Радионов В. Г. Терапия изолом
л^вальних розпоряджень лшаря або проблемами лшування коморбщно' патологи, особливо, патологи ШКТ.
При вивченш вщдалених результата протягом 1-2 роюв, рецидив ошхомшозу, а, можливо, i решфекщя були вiдмiченi у 6 (9,5 %) хворих. Цю проблему у переважнш кiлькостi випадкiв можна пояснити недостатньо коректним та повним про-веденням санiтарно-протиепiдемiчниx заxодiв.
Висновок. Проведенi дослщження i аналiз запропонованого методу комплексного лшуван-ня онixомiкозiв рiзноi етюлоги з послiдовним застосуванням двох рiзниx за меxанiзмом ди системних протимшотичних препаратiв: ^ра-коназолу (Фунiт®) та тербшафшу (Мiкофiн®) виробництва «Nobel Pharma», - показали висо-ку терапевтичну ефективнють i сприятливi як найближч^ так i вiддаленi результати терапи без будь-яких побiчниx ефектiв i ускладнень вiд ви-користаних препарата.
Перспективами подальших розвщок у на-прямку використання запропонованого нами методу послщовного застосування при лiкуваннi хворих на ошхомшози двох рiзниx за мехашз-мом ди системних протимшотичних препаратiв -iтраконазолу (Фунiт®) та тербшафшу (Мшо-фiн®) виробництва «Nobel Pharma» е:
- проведення систематичного ктшчного мониторингу запропонованого методу у рiзниx ре-гiонаx Укра'ни;
- проведення порiвняльного клшшо-еконо-мiчного дослiдження доцiльностi його прюри-тетност у використаннi у суспiльнiй ^CT^i охорони здоров'я та широкого впровадженню в практику охорони здоров'я.
кандидоза, малассезиоза, дерматомикозов // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2003. - № 3 (10). - С. 32-33.
6. Сергеев Ю. В., Сергеев А. Ю. Онихомикозы. Грибковые инфекции ногтей. - М.: ГЭОТАР, Медицина, 1998. - 126 с.
7. Федотов В. П., Дюдюн А. Д., Горбунцов В. В., Башмаков Д. Г. Терапия осложненных форм онихомикозов у больных с сопутствующей патологией // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2010. - N° 1-2. - С. 34-40.
8. Degreef H., Donsker de P. Fighting fungal infections around the globe. - Belgium, 2000. - 174 p.
9. Leny L. A. Epidemiology of onychomycosis in special-risk population // Am. Pediatr. Med. Assoc. - 1977. - Vol. 87, No 12. - P. 546-550.
10. Zaias N. Clinical manifestations of onychomycosis // Clin. Exp. Dermatol. - 1992. - Sept. 17. - Suppl. 1. - Р. 6-7.
