ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ: ЛОГІСТИЧНО-ІНФРАСТРУКТУРНІ АСПЕКТИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

TRANSPORT

ПАСАЖИРСЬК1 ПЕРЕВЕЗЕННЯ: ЛОГ1СТИЧНО-1НФРАСТРУКТУРН1 АСПЕКТИ

Марунич В. С., к.т.н, доцент ХарутаВ. С., к.т.н Данильченко Ю. С., маг1странтка Таран О. О., маг1странтка Ткачук А. С., маг1странтка Соломаха Ю. В., маг1странтка

Украг'на, Кшв, Национальный транспортный университет DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/12072018/6034

ARTICLE INFO

Received: 16 May 2018 Accepted: 22 June 2018 Published: 12 July 2018

KEYWORDS

passenger transportations; transport infrastructure; logistics-infrastructure aspects; transport services; information support.

ABSTRACT

The purpose of the article is to demonstrate the methodology of improvement of passenger transport in the context of implementing the concept of logistics organization and management of transport infrastructure, and on this basis, increasing mobility and transport services of the population of Ukraine to the generally accepted European social standards and guarantees.

Citation: Марунич В. С., Харута В. С., Данильченко Ю. С., Таран О. О., Ткачук А. С., Соломаха Ю. В. (2018) Pasazhyrski Perevezennia: Lohistychno-Infrastrukturni Aspekty. World Science. 7(35), Vol.5. doi: 10.31435/rsglobal_ws/12072018/6034

Copyright: © 2018 Марунич В. С., Харута В. С., Данильченко Ю. С., Таран О. О., Ткачук А. С., Соломаха Ю. В. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями. Початок ХХ1 ст. характеризуегься об'ективно-прогресивними значеннями невпинного поступу лопстики як науки та практики розвитку суспшьного виробницгва.

Останшм часом, результатившсть лопстичних ршень в оргашзаци вантажних перевезень наводить на думку про доцшьшсть розгляду лопстичних пiдходiв виршення проблем пасажирського транспорту щодо забезпечення сощально необхщного транспортного обслуговування населення. Адже, до глобальних задач лопстики вщноситься саме досягнення максимального ефекту за мшмуму витрат при нестабшьносп ринку транспортних послуг [1].

Сучасний етап функцюнування укра!нсько! транспортно! системи характеризуемся кризовим станом i розглядаеться як перехвдний до сталих ринкових вщносин. За багатьма ознаками вш нагадуе енергетичну кризу, яка мала мюце в першiй половинi 70-х роюв в капiталiстичних кра!нах. Ця криза дала потужний поштовх удосконаленню техшки та технологiй перевезень в Захщнш Gвропi i США. Виходу з тако! ситуаци сприяло використання лопстики при плануванш, розподiлi та управлшш перевезеннями i !х забезпеченням. В першу чергу це вщносилось до вантажних перевезень.

У Франци завдяки системному шдходу до перевезень продукци шляхом автоматизовано! штеграци транспортних потоюв у виробничий процес, в якому ця продукщя

cno^maeTbca, 6yna 3anonaTKoBaHa HayKa npo pyx TOBapiB, Moio nnaHyBaHHa i ynpaBniHHa, aKa gicrana Ha3By TpaHcnopTHa noiicraKa.

TepMiH "noiicraKa" Bnepme BuKopucranu crapogaBHi ipeKH b 3HaneHHi "MucneHHa, p03paxyH0K, go^nbHicTb" [2]. ^k HayKy npo ynpaBniHHa, nepeBe3eHHa Ta nocranaHHa BiMcbK TpaKTyBaB noiicraKy Ha nonaTKy XIX cTonma $paH^3bKuM BneHuM A. fl^oMim. A B^e b cepegum ^oio croniTTa noiicraKa Ha6yna BenuKoio 3HaneHHa y BiMcbKOBiM cnpaBi i ogep^ana 3HanHuM po3bhtok.

BenHKHM BHnpo6yBaHHaM Ha e^eKTHBHicTb noiicraKu cTano 11 3acrocyBaHHa b opiam3a^i B3aeMogii m™ nignpneMCTBaMH aMepHKaHCbKoio BiMcbKoBo-npoMucnoBoio KoMnneKcy, TpaHcnopToM i nocranaHHaM apMii b poKH gpyioi CBiToBoi BiÖHH.

B nicnaBoeHHuM nepiog anoHcbKi, KuraMcbKi Ta ciHianypcbKi cne^anicra gocainu He6yBanux ycnixiB y po3BHTKy внpo6ннцтвa He TinbKu ToMy, ^o B3anu Ha o36poeHHa пpннцнпн noiicTHKH, ane M ToMy ^o Haganu iM hoboio 3MicTy, aKuM Bupa3uBca y B3aeMonoB'a3aHiM gianbHocri aK nocTanaHHa TpaHcnopToM, TaK i 36yTy Ta Bupo6HH^TBa.

Ctocobho 3anonaTKyBaHHa noiicTHKH b YKparni, to aK TyT He 3iagaTH crapogaBHro npo^eciro nyMaKa, (npoo6pa3 cynacHoio KoMiBoa^epa - noricTuKa), aKa noHag 300 poKiB noTOMy, o3Hanana npecra^, 6aiaTCTBo, i ^o Ba^nuBo, 3BinbHeHHa Big naH^HHH. HaiagaeMo, ^o nyMa^Ki BaTaiH 36upanuca HaBecHi, a noBepTanuca nepeg ocrnmMu Mopo3aMH. OKpiM nocTaBoK coni, Tpagu^MHuM Bama^eM TaKo^ 6ynu 3epHo, BicK, Meg, cymeHa pu6a to^o. A bh^hth nig nac nogopo^i b 6e3nrogHoMy cTeny nyMaKaM gonoMaianu cyBopi npaBuna. flo npuKnagy, Ha ^opinHux 36opax nyMaKH o6upanu oTaMaHa - BiH BignoBigaB 3a MapmpyT, ipomoBi nuTaHHa Ta gu^unnrny.

CKnagHicTb npaцi nyMaKiB nonaiana TaKo^ y ToMy, ^o bohu He npocTo nepeBo3unu ToBap, Ha BigcTaHi Tucan KinoMeTpiB (go peni Karacrpo^inHo noBinbHo 2 KM/iog i 3a geHb gonanu nume 30 km), a M 3axu^anu Moio Big nucneHHux po36iMHuKiB. Hanagu ocraHHix Big6yBanuca nacro, i цe po3BuHyno b nyMaKa Bignyrra BoiHa. CaMe 3i crapux nyMaKiB c^opMyBaBca crep^eHb кoзaцтвa aK Knacy.

TaKo^ nyMaKu 6ynu gunnoMaraMu. Bohu yKnaganu Mi^gep^aBHi eKoHoMinHi yiogu He3ane^Ho Big BiMcbKoBo-noniranHux cнтyaцiM Ha 3eMnax, ge 3giMcHroBanu cBoro gianbHicTb. Цe go3Bonano nyMaKaM He 6oaTuca apMiM cycigiB, i3 aKuMu nocTiMHo Tonunuca BiMHu, a cra6inbHo 3aMMaTuca cBoero cnpaBoro Ta BigKpuBara gna ce6e HoBi puHKu 36yTy M iMnopTy - ocHoBy noiicraKu.

MaM^e Bci mnaxu 3aianbHoyKpaiHcbKoio 3HaneHHa cboiogHi - 3acHoBaHi caMe nyMaKaMu-noiicTuKaMu. Konu Hamy Tepmopiro BKpuBanu 6e3Kpai cTenu, 6inbmicTb gopii BuKnronHo 3'egHyBanu Mm co6oro HaM6nu^ni cena. HyMaKaM 6yno HeBuiigHo BTpanaTu nac, nogopo^yronu noceneHHaMu, i bohu npoKnaganu BnacHi Mapmpyru, npuB'a3yronucb nume go pinoK (3agna opieнтaцil Ha Mic^Bocri Ta nocTiMHoio gocTyny go npicHoi Bogu) [3].

A tum nacoM Ha TepeHax YKpaiHu, noiicTuKa HanoneinuBo npoKnagana cBiM mnax Big npuMiTuBHoio npuKnagHoio 3acTocyBaHHa go HayKoBoio ii Bu3HaHHa. flo npuKnagy, b 2003 poцi b Haцioнanbнoмy TpaHcnopTHoMy yHiBepcuTeTi (m. Kuib) 6yna Bnepme 3anonaTKoBaHa cneцianbнicтb "HoiicTuKa" Ha Ka^egpi "TpaHcnopTHe npaBo, cucTeMHuM aHani3 Ta noiicTuKa". Ha cboiogHi ii cTrnu, oTpuMaBmu HagiMHi noiicTunHi 3HaHHa, noKuHynu noHag 400 cneцianicтiв Ta MaiicTpiB, aKi 3HaxogaTb cBoe 3acTocyBaHHa b pi3Hux c^epax cycninbHoio внpo6ннцтвa, b ToMy nucni i Ha TpaHcnopTi.

ÄHa^i3 ocTaHHix goc^ig^eHb i пу6^iкацiн. npaBo Ha icHyBaHHa noricraKu aK HayKu Mo^Ha nigTBepguTu ii po3yMiHHaM aK c^epu eKoHoMiKu, ^o oxonnroe B3aeMonoB'a3aHi iany3i внpo6ннцгвa, po3noginy, nocTanaHHa, nonuTy i cno^uBaHHa, i e npuKnagoM BuKoHaHHa ^yнкцiM MapKeTuHiy.

B npaктнцi geaKi BneHi TepMiH "noiicTuKa" po3inagaroTb aK cyKynHicTb TexmnHux 3aco6iB ynpaBniHHa b 3aKyniBenbHiM, Bupo6HuniM, po3noginbniM, iн^opмaцiMнiM i TpaHcnopTHiM c^epax 3 MeToro 3a6e3neneHHa gocTaBKu BamaMB go nyHKTy npu3HaneHHa y Bu3HaneHuM nac b Heo6xigHiM KinbKocTi i 3 MimManbHuMu BuTpaTaMu [4, 5].

3acTocyBaHHa noiicTuKu noneimye npuMHarra e^eKraBHux pimeHb Ha ochobI KoMnneKcHoio nigxogy go Bcix naHoK внpo6ннno-тpaнcnopтнoIO npo^cy [6]. nepm 3a Bce ^ BigHocuTbca go nepeBe3eHb i HaBaHTa®yBanbHo-po3BaHTa^yBanbHux 3aco6iB; gocaiaeTbca 6inbm gocKoHane npucTocyBaHHa iн^opмaцii go npoцecy ynpaBniHHa i npuMHarra pimeHb; 3'aBnaerbca Mo^nuBicTb KoMnneKcHoio npoipaMyBaHHa TexHonoiinHux npoцeciв y Bupo6Hu^rBi Ha TpaHcnopTi.

nopag 3 tum pag BneHux BBa^aroTb нegoцinbннм BKnronaru b npegMeT noiicTuKu BuBneHHa внyтpimнboвнpo6ннnoi opIaнiзaцii TpaHcnopTHo-cKnagcbKux po6iT i ix B3aeMogii 3 npoцecoм внpo6ннцтвa npogy^ii'. 3 цbOIO Mo^Ha 3po6uTu buchobok, ^o noiicTuKa aK HayKa He Ha6yna cTanoio po3BuTKy. Ag^e, go ^oro nacy He po3po6neHa Ta He 3araepg^eHa eguHa cucTeMHa TepMiHonoiinHa 6a3a ^ogo noiicTuKu. Po3po6Ka 3aianbHoi кoнцenцii BuKopucTaHHa noiicTuKu Ha TpaHcnopTi Mae 3giMcHroBaracb Ha ocHoBi BuBneHHa gocBigy KpaiH i3 po3BuHeHoro eKoHoMiKoro i 3

урахуванням специфши сфер дiяльностi та спрямування на споживача. I в цьому плат важливим е знания та розумшня основних ринкових понять i положень, до яких в першу чергу треба вщнести термiн "транспортна послуга". За часiв планово! економiки вважалось, що продукцiя вантажного транспорту упредметнена в матерiальних благах, а отже вщноситься до сфери матерiального виробництва. А в ринкових умовах, коли кшцевою метою будь-якого перевiзника е створення i продаж послуг споживачам, цей вид дiяльностi може бути вщнесений до сфери послуг. Так, послуги транспорту визначаються як пщвид дiяльностi транспорту, спрямований на задоволення потреб вантажовiдправникiв, i характеризуеться наявшстю необхiдного технологiчного, економiчного, iнформацiйного, правового i ресурсного забезпечення [7].

Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатiв. Транспортна послуга визначаеться [8] як дiяльнiсть, пов'язана з обмшом вартостей, направлена на задоволення потреб, виражених у формi попиту, i не зводиться до передачi права власностi на деякий матерiальний продукт. Характерною рисою послуги е те, що вона не може юнувати поза процесом li виконання i накопичуватись; продаж послуг - це практично продаж процесу пращ, а яюсть послуг - це яюсть самого процесу пращ; послуга являе собою конкуренту споживчу вартють лише певний час i в певному напрямку, що ютотно обмежуе можливiсть li замши на ринку.

Незважаючи на велике значення пасажирських перевезень, до недавнього часу питання про !х мiсце в системi суспiльного виробництва краши було досить ускладнене i не мало остаточного виршення. На думку багатьох економюпв пасажирських транспорт вщносився до сфери матерiального виробництва. для доказу цього положення наводилась аналопя використання основних фондiв на вантажному i пасажирському транспортi: шляхове господарство, засоби сигналiзацil i зв'язку затзничних, автомобiльних (повiтряних i водних) лшш, технiчнi пристро! для обслуговування рухомого складу тощо. Значна частина пращвниюв транспорту практично обслуговувала обидва види перевезень; i при встановленнi фонду заробпно! плати, i при розрахунку продуктивносп працi робiтникiв вони вщносились до виробничо! сфери. Крiм того, в юнуючш ранiше единiй класифшаци галузей народного господарства пасажирський транспорт був вщнесений до сфери матерiального виробництва [9].

Вважалось, якщо виключити з суспшьного продукту i нацiонального доходу результати дiяльностi пасажирського транспорту, привело б не тшьки до викривлення дшсно! картини росту суспшьного господарства, але й побiчно гальмувало розвиток всiх видiв пасажирського транспорту, оскшьки 1м не надавалась би належна увага. Результатом такого тдходу було загальноприйняте трактування: товар - "перевезення пасажирiв", яке задовольняе потреби людей в перемiщеннях i не може бути вiд нього вщокремлене i накопичене.

В ринкових же умовах мають мюце два напрямки в оргашзацп послуг транспорту: з одного боку робота транспорту приводиться у вщповщшсть з попитом на його послуги, а з другого - формуеться попит на перевезення в залежност вщ можливостей транспортно! системи. Виходячи з цього вперше на державному рiвнi в Укра1'ш була визначена термшолопчна основа пасажирських перевезень [10]. Так "ринку транспортних послуг" даеться визначення сфери обмшу як сукупност соцiально-економiчних вщносин на транспортi, а "транспортнi послуги" трактуються як результат дiяльностi на транспорт^ пов'язаний iз задоволенням потреб населення в перевезеннях (рис. 1).

ПопигнезадоБолений Попит задов олений Попит задов олений

Ч1СГКОЕО ПОЕШСТЮ

Рис. 1. Bapianmu задоволення попиту населення на перевезення

Перший випадок - попит не задоволений спостерпаеться в разi вщмови пасажирiв вщ користування транспортом через незадовiльну роботу транспорту чи недоцшьнють його використання. При цьому попит розглядаеться як потреба населення в пасажирських

nepeBe3eHHax, aKa noBuHHa 3agoBonbHaTucb TpaHcnopToM. flpyiuM BunagoK - nonuT 3agoBoneHuM nacTKoBo Mo^e po3inagaTucb aK HenoBHe HagaHHa TpaHcnopTHux nocnyi aK b nnaHi nepeBe3eHHa, TaK i HagaHHa cynyTHix nocnyi, go aKux BigHocuTbca no6yToBe o6cnyioByBaHHa, BignonuHoK, gocTaBKa go мicцa npu3HaneHHa to^o. TpeTiM BunagoK - nonuT 3agoBoneHuM noBHicTro 3iigHo 3 BuMoiaMu cno^uBaniB BBa^aeTbca кiнцeвoro MeToro 3acTocyBaHHa noiicTuKu Ha TpaHcnopTi.

Y3aianbHeHa cTpaTeiia 3agoBoneHHa nonury Ta no6ygoBaHa TepMrnonorinHa cucreMa naca^upcbKux nepeBe3eHb cnpuae niTKoMy Bu3HaneHHro TpaHcnopTHoi noiicTuKu. Ctocobho naca^upcbKux nepeBe3eHb noiicTuKa po3inagaerbca aK cyKynHicTb npoeKTHux pimeHb, TexmnHux 3aco6iB i MeTogiB opiam3a^i i ynpaBniHHa, aKi 3a6e3nenyroTb 3agaHuM piBeHb o6cnyioByBaHHa 3 gocTaBKoro naca^upiB Big "gBepeM go gBepeM" y Bu3HaneHuM nac 3a MimManbHux BurpaT.

3 MeToro cnpuMHarra nuraneM hoboio Bu3HaneHHa Mo^Ha po3inaHyra npuKnag pa^oHanbHoi opiaHi3a^i "go TpaHcnopTHoio o6cnyioByBaHHa" 3 BuKopucraHHaM cne^anbHoio Ta6no, nogi6Hoio cBirao^opy, gna iH^opMyBaHHa BigBigyBaniB 6aHKy "Kpegi croicc" b föTMixo^i (fflBeM^pia). Ta6no 3HaxoguTbca b xoni 6aHKy i Hagae iH^opMa^ro npo po6oTy TpaMBaro, niHia aKoio npoxoguTb no6nu3y: 3eneHuM cuiHan BKa3ye ^o TpaMBaM Ha nigxogi, ^obtum - cnig nocnimara Ha 3ynuHKy, nepBoHuM -Kpa^e 3aneKaTu b xoni, oco6nuBo, Konu Ha вynнцi go^, cHii Ta xonogHuM BiTep. TaKuM nuHoM, TpaHcnopTHe o6cnyioByBaHHa BigBigyBaniB i cny^6oB^B opiaHinHo noB'a3aHe 3 TexHonoiiero 6aHKiBcbKoio cepBicy i BKa3ye Ha go^nbHicTb 3acTocyBaHHa noiicranHux nigxogiB [11].

^k^o BuKopucTaHHa b noIicтнцi TexmnHux 3aco6iB i MeTogiB opiam3a^i i ynpaBniHHa 6inbm 3po3yMine, to 3acTocyBaHHa npoeKTHux pimeHb 3a6ygoBu MicT Ta periomB Heo6xigHo noacHura.

BigoMo, ^o b 3aianbHoMy po3yMiHHi TpaHcnopTHoi npo6neMu Brnpara Ha nepeBe3eHHa e HenpogyKTuBHuMu, aK "HeMuHyne 3no". I noricraKa gae Mo^nuBicTb Ha eTani npoeKTyBaHHa icToTHo 3MeHmuTu noTpe6y HaceneHHa b KopucTyBaHHi TpaHcnopToM 3aBgaKu npu6nu^eHHro He TinbKu мicцb npo^uBaHHa go c^epu внpo6ннцтвa Ta cno^uBaHHa, a M HaBnaKu. HanpuKnag, TpaHcnopTHa npo6neMa icropunHo npoMucnoBux MicT ycKnagHroeTbca b 3B'a3Ky 3 кoнцeнтpaцiero внpo6ннцтвa b ^mpanbHiM nacram i, aK HacnigoK ^oio, Heo6xigHicTb ^uTnoBoi' 3a6ygoBu b nepu^epiMHux peiioHax Ha BenuKiM BigcTaHi Big nignpueMcTB. Цe 3HanHo 36inbmye noTpe6u b KopucTyBaHHi TpaHcnopToM, a 3Bigcu gogaTKoBi Brnpara Ta TpaHcnopTHa cTOMnerncTb naca^upiB. Ocb noMy Ha nopagKy geHHoMy b MicTo6ygyBaHHi cToaTb nuraHHa pa^oHanbHoio po3BuTKy MicT Ta HaceneHux nyHKTiB 3 BpaxyBaHHaM icropunHux, KynbTypHux, eKonoiinHux acneKTiB. I gopenHuM 6yge po3noBcrog^eHHa Ha naca^upcbKuM TpaHcnopT geBi3y 6-i eBponeMcbKoi BucTaBKu-apMapKy no TpaHcnopTy i noIicтнцi: "MeHme pyxy - 6inbme nepeBe3eHb" [12]. Tum 6inbme, ^o 3a paxyHoK npoipecy TpaHcnopTHux 3aco6iB Ta ygocKoHaneHHa TpaHcnopTHux cucreM TaKuM Ba^nuBuM noKa3HuK aK mBugKicTb pyxy Mo»e 36inbmmncb nume Ha KinbKa BigcoTKiB, Togi aK MicTo6ygiBHuMu 3aco6aMu BgaeTbca 3MeHmmu o6cai nepeBe3eHb TpaHcnopTy b 1,5-2 pa3u.

I aK^o b MicTax po3inagaerbca 3agana pa^oHanbHoi' KoH^HTpa^i' He3ane^Hux m™ co6oro внpo6ннцтвa i ^uraa, to b cinbcbKiM мicцeвocтi ocTaHHiM nacoM Mae Mi^e po3ocepeg^eHHa HaceneHHa 3 MeToro ocBoeHHa 3eMenbHux pecypciB i po3BurKy ^epMepcraa. B^e 3apa3 Mo^Ha cKa3ara, ^o цe npu3Bege go 3aiocTpeHHa TpaHcnopTHoi npo6neMu i Heo6xigHocTi hobux nigxogiB go ii BupimeHHa.

He Mo^Ha TaKo^ He BpaxoByBaru i Te, ^o nepcneKTuBu noganbmoi KoMn'roTeproa^i', i aBToMara3a^i Ta po6oтнзaцii Bcix cTopiH gianbHocTi i po3Mi^eHHa po6onux мicцb y Buinagi TepMiHaniB o6nucnroBanbHux Mepe^ 6e3nocepegHbo 3a мicцeм npo^uBaHHa po6irauKiB noTpe6ye goKopiHHoio nepeinagy b MaM6yTHboMy aK MicTo6ygiBHux pimeHb, TaK i $opM opiam3a^i MicbKoio TpaHcnopTy, to6to ycyHeHHa ^iKcoBaHux MapmpyTiB i po3KnagiB pyxy, 3Hu^eHHa cepegHboi MicTKocri pyxoMoio cKnagy, opieнтaцia nepeBe3eHb Ha npuMicbKe cnonyneHHa. TaKi KapguHanbHi pimeHHa 6ygyTb MaTu ycnix TinbKu 3a 3Mmu npннцнniв no6ygoBu TpaHcnopTHux cucreM, nigBu^eHm ix iHynKocTi i oneparaBHocri, 3gaTHocTi mBugKo peaiyBaTu Ha MrnnuBi yMoBu ^yнкцioнyвaннa.

HapemTi, He o6iMTuca 6e3 3acTocyBaHHa gieBux noiicTunHux npннцнniв opIaнiзaцii i ynpaBniHHa naca^upcbKuMu nepeBe3eHHaMu 3a peaniзaцii eBponeMcbKoi Mi^HapogHoi' npoipaMu "HucTe noBiTpa 2017-2020". flo npuKnagy, peiioHanbHuM ypag Eproccena 3aTBepguB Hag3BunaMm npaBuna, aKi go3BonaroTb naca^upaM KopucTyBaraca TpaHcnopToM 3aianbHoio KopucTyBaHHa 6e3KomToBHo, Ha nepiog Konu cepegHa кoнцeнтpaцia 3a6pygHroBanbHux penoBuH caiHe Big 51 go 70 MiniipaMiB Ha Ky6inHuM MeTp, a b n'aTu MicTax OPH - Eohh, EcceH, XeppeH6epi, PoMrarnreH i MaHHxaMM - B^e ioToBi Bunpo6yBaTu gaHy Mogenb TpaHcnopTHoio o6cnyioByBaHHa.

Ocb noMy b ocHoBi TpaHcnopTHoi noiicTuKu ne^uTb cucTeMHuM nigxig, aKuM nepeg6anae BuKopucTaHHa cynacHux TeopiM, ^o 3a6e3nenyroTb npoeKTyBaHHa TpaHcnopTHoi cucTeMu b npocTopi i naci, opIaнiзaцiro naca^upcbKux, MaTepianbHux, iн^opмaцiMннx Ta eKonoiinHux noTOKiB.

Узагальнена структура лопстично! системи пасажирських перевезень за видами сполучення наведена на рис. 2. Характерною 11 особливютю можна вважати комплексне поеднання елементiв "до транспортного обслуговування", "транспортного обслуговування" та "тсля транспортного обслуговування", завдяки якому повинно забезпечуватись повне i своечасне задоволення попиту на перевезення.

"до транспорте обслуговуЕання" "гпсля транспорте обслуговування"

Рис. 2. Структура iнфраструктурно-логiстичноi системи пасажирських перевезень за видами сполучень

Лопстичш системи управлшня розглядаються як макролопчш та мшролопчш. До макрологiчних систем вщносять великi логiстичнi системи, в яких визначаеться органiзацiя транспортного обслуговування населення регюну. При цьому повинна забезпечуватись взаемодiя пiдсистем виробництва, розселення, балансу ресурсiв, демографи, транспорту, екологи, сервiсу та мiсцевого управлiння (рис. 3).

Рис. 3. Структура макрологiстичноi системи

CTBopeHHa MaKponoriHHHx cHcreM ynpaBniHHa Ha naca^HpcbKOMy TpaHcnopii nepeg6anae BHpimeHHa TaKHx nHTaHb:

- po3po6Ka 3aranbH0i KO^enuii po3ceneHHa yB'a3aH0i 3 TpaHcnopTHHM o6cnyroByBaHHaM perioHy;

- po3po6Ka reHepanbHOi cxeMH po3BHTKy TpaHcnopTy b perioHi;

- K00pgHHa^a ^yHK^OHyBaHHa pi3HHx BHgiB TpaHcnopTy;

- TexHiHHe, TexHonoriHHe Ta eKonoriHHe 3a6e3neneHHa;

- TapH^oyraopeHHa, KOMnneKcHa egHHa 6ineTHa cncreMa, eKOHOMiKa Ta Kornponb. MiKponoriHHa CHCTeMa ynpaBniHHa oxonnroe TpaHcnopTHe o6cnyroByBaHHa npa^BHHKiB

nignpneMCTBa, aK ogHoro 3 acneKTiB bhpo6hhhoi gianbHocri. Цe im-erpa^a nigr0T0BKH i nnaHyBaHHa внpo6ннцтвa 3 3a6e3neneHHaM TpygoBHMH pecypcaMH. flo ^yHK^M MiKponoriHHoi CHCTeMH cnig BigHecra nnaHyBaHHa TpaHcnopTHoro o6cnyroByBaHHa Ta BHTpaT Ha Moro BHKOHaHHa, CTBopeHHa Heo6xigHHx yMoB i Kornponb naca^HpcbKHx nepeBe3eHb (pHc. 4).

Puc. 4. CmpyKmypa MiKpoMoeicmunHOi cucmeMU

Y3aranbHeHHa npaKTHKH BHKopHcraHHa noricTHHHHx cHcreM ynpaBniHHa [13] gae MO^nHBicTb opiemoBHo c^opMynroBaTH пpннцнпн ix no6ygoBH ctocobho naca^HpcbKHx nepeBe3eHb:

- KoMnneKCHicTb po3rnagy eneMeHTiB noricTHHHOi CHCTeMH Big 3apog^eHHa nonmy Ha nepeBe3eHHa go Moro 3ag0B0neHHa;

- o6rpyHTyBaHHa onTHManbHoro piBHa o6cnyroByBaHHa HaceneHHa i BH3HaneHHa mnaxiB Moro gocarHeHHa 3 BpaxyBaHHaM e^eKTHBHoro BHKopHciaHHa pecypciB;

- 3a6e3neneHHa BignoBigHocri np0Bi3H0i 3gaTHocTi TpaHcnopTHHx 3aco6iB nonmy Ha nepeBe3eHHa;

- кiнцeвi pe3ynbTaTH po6oTH o^HroroTbca no BenHHHHi npn6yTKy Ta 3MeHmeHHa goTa^i;

- opram3a^a nepeBe3eHb i cyMmHoro o6cnyroByBaHHa naca^npiB noBHHHi BHKoHyBaTHCb egHHoro CTpyKTyporo, aKa 3gaTHa npHMMaTH KoMneTeHTHi pimeHHa 3a imepecaMH naca^npiB Ta внpo6ннцтвa;

- gocTaTHicTb iH$opMa^MHoro 3a6e3neneHHa 3 BHKopHcraHHaM 06nHcnroBanbH0i TexHiKa, aKa noBHHHa 6yTH nopagHHKoM b пpoцeci npHMHarra pimeHb;

- BignoBigHicTb KagpoBoro 3a6e3neneHHa 3 3HaHHaM noricTHKH.

Po3rnaHyii пpннцнпн BHSHanaroib (^yHK^i noriciHHHOi chctcmh ynpaBniHHa, go aKHx cnig BigHecra:

- gHcn03H^Mm (aHani3, nporHo3yBaHHa, gocnig^eHHa, npHMHarra pimeHb, nnaHyBaHHa, onepaTHBHe ynpaBniHHa, KoHTponb);

- TpaHcnopTHi (MicbKi, npHMicbKi, Mi^MicbKi, Mi^Hapogm nepeBe3eHHa);

- craH^MHi (npoga® KBHTKiB, opгaнiзaцia BignoHHHKy, KynbTypHo-no6yTüBe o6cnyroByBaHHa to^o);

- iH(|)opMa^Mffl (ynpaBniHHa naca^HponorcKaMH, KoHTponb nepeBe3eHb, g0BigK0Be 3a6e3neneHHa to^o);

- iHmi cne^anbm (cynyrm TpaHcnopTHi nocnyrH HaceneHHro ra nignpHeMcTBaM, crpaxyBaHHa, KpegHTyBaHHa, (^rnaHcH to^o).

Таким чином, використання транспортно! лопстики в пасажирських перевезеннях дае можливiсть усунути складш протирiччя, яи виникають з одного боку мгж пасажирами та перевiзниками, а з iншого боку мгж перевiзниками та суспiльством. В першому випадку це вщноситься до обсяпв та умов надання транспортних послуг (так, комфортнiсть, в загальному розушнт, цiлком задовольняе пасажирiв i не влаштовуе транспортниив); в другому - за призначенням перевiзники зацiкавленi в збшьшент обсягiв транспортно! роботи, яка для суспшьства е непродуктивною i тдлягае скороченню. Розглянут протирiччя систематизоваш на рис. 5.

Рис. 5. Протир1ччя м1ж ¡нтересами перев1зника та населениям

Перша невдала спроба згладити наведет протирiччя з використанням елеменпв логiстики мала мiсце в середиш 80-х рокiв ХХ ст., коли на автотранспорт впроваджувались комплекснi системи управлшня якiстю перевезень та ефективним використанням ресуршв [14]. Вони передбачали виконання взаемопов'язаних органiзацiйних, технiчних, економiчних. соцiальних та iдеологiчних заходiв, направлених на забезпечення рiвня обслуговування пасажирiв i ефективностi використання рухомого складу. За цього теоретично була реалiзована частина основних принципiв побудови лопстичних систем управлiння, але не враховувалась оцiнка кiнцевих результатiв роботи транспорту, що призвело до розриву мiж техшко-експлуатацiйними та економiчними показниками. Крiм того, не вирiшенi були питання органiзацiйних структур управлiння перевезеннями. До прикладу, в великих мютах управлiнням перевезеннями займались як транспортш пiдприемства, так i мiсцевi органи адмшстративного управлiння, в чому порушувався головний лопстичний принцип едност керiвництва. Недосконалiсть та статичнiсть iнформацiйного забезпечення пояснювалась не тiльки вiдсутнiстю мобшьних обчислювальних комплексiв, а й усереднюванням показникiв оцiнки якостi. Всi щ недолiки впливали на результативнiсть прийняття рiшень та ефективнiсть функцiонування транспорту, а тому комплексш системи не набули подальшого розвитку i припинили свое iснування.

Досвiд удосконалення пасажирських перевезень, виходячи з принцитв шформацшно -екологiчно-логiстичного пiдходу врахований при формуванш пасажирського напрямку в розробленш на кафедрi "Транспортне право та лопстика" Нацiонального транспортного унiверситету вщповщно! концепц^. В нiй передбачений розгляд не окремих видiв обслуговування, а вшх видiв сполучення з урахуванням узгодженого функцiонування елементiв пасажирсько! транспортно! системи кра!ни. Взаемозв'язок основних задач лопстично! системи пасажирських перевезень, яю реалiзуються в комплексi технологiй та програм сучасного iнформацiйного забезпечення впровадження, наведенi на рис. 6.

Комплекс технологш та програм

Проекгш розробки ia решения * 1нфармацшне заоезпечення —► Роботизоване заоезпечення —► Пооудова та оцшка 1снуючо1 тра не портно i модел!

j L

/ Попнт на \ J перевезення \

\ Транспорт / г

Еколопчне забезпечення ■4— CepßicHe оослуговування пасажнр1в Оперативне управлшня га коордннащя роботн ■4— Проектування транспортное системи

L_______________________________I

Рис. 6. Взаемозв'язок основних задач ¡нфраструктурно-лог1стичног системи пасажирських перевезень

KpiM того, основи оргашзаци транспортних лопстичних систем вперше викладенi в шдручниках [15,16], яю в рамках дисциплши "Пасажирсью перевезення" е одним з основних профшюючих курсiв серед спещальних дисциплiн учбового плану напряму тдготовки "Транспортш технологй".

Висновки з даного дослщження i перспективи подальших розвщок у даному напрямку. До перспективних задач удосконалення пасажирських перевезень, яю повинш вирiшуватись за впровадження лопстично-шфраструктурних принципiв И побудови, слiд вщнести: обгрунтування органiзацiйних структур управлiння перевезеннями з врахуванням штерешв пасажирiв на державному, транспортному та статистичному рiвнях, якi будуть впливати на формування прогресивних транспортних систем; взаемне планування розвитку мют та регiонiв з ix транспортними системами та координацiя роботи рiзних видiв транспорту; розробка методiв стимулювання пiдвищення рiвня транспортного обслуговування населення; розробка методологи забезпечення транспортно. iнфраструктури транспортними засобами та впровадження прогресивних технологш з врахування економiчниx i екологiчниx аспектiв; насичення транспортно. iнфраструктури спецiалiстами iз лопстичною пiдготовкою.

Л1ТЕРАТУРА

1. Воркут Т. А. Управлшня ланцюгами постачань: лопстичний аспект. Навчальний пос1бник / Т. А. Воркут, О. £. Бшоног, А. М. Дмитриченко, Ю. О. Третиниченко. - Кшв: НТУ, 2016. - 287 с.

2. Sibler J. Rationeller fordern, transportieren und lagern/ Transport, Forder-und-Lager technik. - 1984. N° 7-8. - S.7-12.

3. Морозов А. В. М. Лазуренко, Ю. М. Вовкотруб. Каравани украшського степу. - Черкаси: Ваш Дм, 2004. - 92с. / А. Морозов // Украшський селянин. - 2005. - Вип. 9. - С. 254. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrsel_2005_9_80.

4. Logistik zur Diskussion freigegeben // Logist. heute. - 1991. - 7-8. - S. 30-34.

5. Junemann R. Neueste Entwicklungen im Materialflussustem der Unternehmen als logistische Umschlagsknoten//Dokumentation Transport 82. - Munchen, 1983. - S. 11-142.

6. Bergstrem S., Piotrowski K. Zastosowanie logistyki w transporcie krajow kapitalistycznynh//Przeglad komunikacyjiny. - 1987. - 26, № 7. - S. 129-132.

7. Mиpoтин Л. Б., ^льдин А. Г., ^лик А. В. Оcнoвы мapкeтингa на aвтoмoбилънoм тpaиcиopтy: Учeб.

пocoбиeIMAДИ. - M., 1991. - 91 c. S. Якyшeв А. Ж. Пpoблeмы иcиoлъзoвaния мapкeтингa как мeтoдa yиpaвлeния aвтoмoбилъным тpaиcиopтoм в cфepe мeждyнapoдныx иepeвoзoк гpyзoв II Koмплeкcнoe TЭО нapoднoгo xoзяйcтвa гpyзoвыми пepeвoзкaми: Maтepиaлы ceмин. I MДHTП. - M., 1990. - С. 75-7S. 9. Бopиcoвa Е. Ф., Жамина В. А., Maкapoвa M. Ф. Пoлитэкoнoмичecкий cлoвapъ. - M.: Шлитиздат. 1972. - 239 c.

1G. Пacaжиpcькi aвтoмoбiлънi иepeвeзeния. Tepмiни та визнaчeння: Дepжaвний cтaндapт Укpaïни (ДСТУ 2610-94). I Дepжcтaндapт Укpaïни. - К., 1994. - 28 c.

11. Le monde bouge // Transp. publ. - 1994. - № 928. - С. 42-49.

12. Winiger Verkenr produzienen - mehr Guter transportieren/Vellmar A.//INVFA Transp. Rdsch. 1994. 15. № 4. - S. 2G-22.

13. Robertson R. Logistics excellence leads to corporate profitability: study looks at corporate winners / Canadian Transportation & Distribution Management. - 1996. №11 - P. 4G-44.

14. Tипoвoй ^oe^ ш paзpaбoткe КС УКПП и ЭИР: РД 238 УССР 84001 -42-81 Mинтpaнc УССР. - К. - 19S1. - 218 c.

15. Оpгaнiзaцiя та у^авл^ни пacaжиpcькими пepeвeзeннями: штучник! за peg. go^ В.С. Mapyнич. пpoф. Л. Г. Шмopгyнa - К.: Miлeнiyм, 2017. - 528 c.

16. Оpгaнiзaцiя та иpoeктyвaиия лoгicтичниx cиcтeм: Пigpyчник I за peg. иpoф. M. П. Дeниceнкa, пpoф. Л. Г. Шмopгyнa, goц. В. С. Mapyничa - К.: Miлeниyм, 2016. - 387 c.