CC BY
21
УДК 628.8:631.223.6
Чорний М.В., д. вет.наук., проф., Шевченко О.Б., канд. вет.наук, доцент, Герасименко О.М., астрант, Баранова Г.С., лшар вет.медицини © Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я
ПАРАТИПОВ1 ФАКТОРИ ТА IX ВПЛИВ НА ЗБЕРЕЖЕН1СТЬ ТА ПРОДУКТИВН1СТЬ СВИНЕЙ В Р1ЗН1 ПОРИ РОКУ
Розглянуто питання впливу мтрокл1мату в секторах дорощування поросят з 26- до 106-денного вгку та показана гх продуктивтстъ I збережетстъ.
Ключо^^ слова: свит, мтрокл1мат, ттенсивтстъ росту, захворювашстъ.
Вступ. Провщними факторами, що забезпечують добрий стан здоров'я i високу продуктившсть тварин на свинарських комплексах, а також ефектившсть дано! галузi в цшому - е повнощнна й збалансована годiвля, оптимальний мiкроклiмат та висока саштарна культура в примiщеннi [1,3].
При безвигульному утриманнi свиней на бетоннш пiдлозi, концентратному типi годiвлi i високiй щiльностi !х розмiщення (15-30, 75-80 тис. голiв на обмежених майданчиках - 5-10, 15 га), на комплексах збшьшуеться нагромадження в секторах i боксах мiкрофлори та продукив обмiну речовин
[2,4].
Незадовшьний мiкроклiмат призводить до зниження природно! резистентностi органiзму тварин, а в результат до респiраторних захворювань та загибелi [5,6].
У дотриманнi оптимального мжро^мату примiщень, провiдна роль належить регулюванню параметрiв температури i повiтрообмiну. На свинарських комплексах з поголiв'ям 108 тис. тварин, мiкроклiмат регулюеться роботою систем вентиляци та обiгрiву, якi працюють за трьома програмами: лiтнього, зимового та весняно-осiннього режимiв. Якщо температура в секторах змшюеться вiд нормально! величини (22-24°), вентилятори автоматично вмикаються або вимикаються, внаслщок чого приплив свiжого повiтря вщбуваеться не постiйно, а також продукти обмiну з примiщення своечасно не виводяться. Особливо попршуеться мiкроклiмат у зимовий та осшньо-весняний перiоди в примщеннях для дорощування поросят, коли останш досягають 45-денного i старшого вiку.
Матер1али 1 методи. Ми вивчили мiкроклiмат, бактерiальну забруднешсть примiщень, а також ефективнiсть вирощування свиней з 26- до 106-денного вжу, залежно вiд умов утримання в рiзнi перiоди року. Науково-виробничi дослiди, проводили у двох примщеннях, у кожному з яких було по ам iзольованих секторiв.
© Чорний М.В., Шевченко О.Б., Герасименко О.М., Баранова Г.С., 2009
164
Згщно з технолопею виробництва на комплекс^ тсля кожного з чергових ци^в вирощування тварин, сектори очищали, дезшф^вали i чотири дш тримали на санiтарному розрив1 Заповнювали !х протягом двох дiб поросятами 26-денного вiку, де останшх утримували 80 днiв, пiсля чого передавали на заключну вiдгодiвлю.
Контрольш групи свиней утримували в секторах, де вентиляцшно-опалювальна система працювала в проектному технологiчному режимi. В середньому пов^рообмш на 1 ц живо! ваги забезпечувався з розрахунку: взимку - 20 м3/год, навесш i восени - 40, вл^ку - 120 - 150 м3/год, або вiдповiдно на 1 голову 7,5 - 15, 30 та 60 м3/год [3].
У дослщних секторах пов^рообмш на 1 ц живо! ваги становив: взимку -75 м3/год, навесш i восени - по 100, вл^ку - 150 м3/год. Для цього змiнили схему управлшня притоково-опалювальних агрегатiв, щоб перемикання вентиляторiв з мшмально! швидкостi на максимальну, i навпаки, проводилось автоматично, коли температура в секторах вщхилялась вщ передбачених норм. При значному И шдвищенш, додатково, автоматично вмикався пускач 6ЕV2 м, вентилятор л^нього режиму ЕV2, якi вимикалися при зниженш температури. Якщо температура в секторi падала нижче «нижче», пускачi 6 ЕV1М1 i 6 ЕV1М2, вимикалися i вмикався пускач 6 ЕV1М, вентилятор починав працювати на мшмальних обертах. При температурi «норма», автоматично вмикалися пускачi 6 ЕV1М1 i 6 ЕV1М2, i вентилятор працював на максимальних обертах. В результат забезпечувався постiйний приплив у дослщш сектори свiжого повiтря, без 15- або 30-хвилинних пауз.
Вс групи свиней перебували в однакових умовах догляду i годiвлi, яка проводилась за схемою i ращонами, прийнятими на комплексi. Протягом дослщу визначали динамiку мiкроклiмату i бактерiальну забрудненiсть повiтря, примiщень перед розмщенням свиней, потiм на 16, 34, 54 i 80-й день утримання, а також продуктившсть, збереженiсть та ефектившсть вирощування молодняку. Температуру примщень визначали за допомогою термографiв, волопсть - гiгрографiв, швидкiсть руху повпря - електричними термоанемометрами.
Проби повiтря на загальну бактерiальну забрудненiсть та наявшсть санiтарно - показових мiкроорганiзмiв вщбирали на чашки Петрi, в як спочатку було розлито по 15 мл поживного середовища. Поживним середовищем для виявлення загально! бактерiальноl забрудненост повiтря був м'ясо - пептонний агар (МПА), для видiлення а- i в - гемолiтичних стрептокоюв - середовище Туржецького, кишково! палички - середовище Ендо. Експозицiя вщбору проб повiтря на чашки Петрi з МПА i середовища Туржецького, через апарат Кротова, становила 15 с, з середовища Ендо - 30 с, швидксть пропускання пов^ря - 20 л/хв. Вiдiбранi проби пов^ря ставили у термостат при температурi 37° на 24 год. Шсля термостатування пiдрахували число колонш з перерахунком !х кiлькостi на 1м3 повiтря.
Результати дослщження. Температуру, волопсть, газовий склад пов^ря в примщеннях, визначали через кожнi 15 дiб, протягом виробничого циклу. В
165
секторах, тдготовлених до прийому поросят, температура в рiзнi перюди року, коливалися вщ 19,4 до 22,4°; вщносна вологiсть - 57-61%, рухомшть повiтря -0,1 - 0,12 м/с, концентращя амiаку - 0,005 - 0,01 мг/л, вуглекислого газу - 0,1 -0,18%.
Параметри мшро^мату в секторах змшювались залежно вiд сезону року та тривалост утримання у них поросят. Так, у зимовий i перехщш перiоди року, в дослщних секторах, температура утримувалась на 0,36 м/с; у контрольних, цi показники значно змшювались i залежно вщ тривалостi утримання тварин: температура пов^ря на 34-й день тут становила 24,1 - 25,6°, на 54- й - 25,2 - 26,4°, на 80-й день, вона була ще вища - 26,1 - 27,2°; волопсть вщповщно 74 - 77, 78 - 84, 80 - 81,4 та 84 - 90%; швидюсть руху пов^ря - 0,05
- 0,12 м/с, вл^ку - 0,29 - 0,38 м/с. Постшно, вище допустимого рiвня рееструвався тут вмют амiаку (0,023 - 0,033 мг/л) та вуглекислого газу (0,30 -0,40%). Все це свщчить про те, що в контрольних секторах, робота вентиляцiйно-обiгрiвального обладнання в режимах «зима», «весна - осшь», не забезпечувала додержання на рiвнi нормативних величин температури, а також шших показникiв мiкроклiмату, оскшьки з вiком поросят, надходження тепла та шкщливих видiлень вiд них збшьшуеться, а заданий за технолопею пов^рообмш, з розрахунку 20 i 40 м3/год на 1 ц живо! ваги - недостатнш.
Бактерiальна забрудненiсть секторiв пiдвищувалась при збшьшенш тривалостi перебування в них свиней. Так, починаючи з 16-го i особливо до 80-го дня !х утримання, пiсля дезшфекцп, в контрольних секторах вона досягла, тис/м3: взимку - 483 - 612, навесш - 304 - 622, вл^ку - 241 - 503 i восени - 345
- 701. Аналопчно збшьшувалося i число бактерш груп кишково! палички та а -i в - гемол^ичних стрептококiв. Нaявнiсть кишково! палички 1 м3 повiтря, становила до 16 - 34-го дня утримання 0,22 - 0,31%, до 54 - 80-го -0,27 - 0,37% до загально! бaктерiaльноl забрудненост, а - i в - гемол^ичних стрептокоюв до 80-го дня утримання - 10,3 - 12,7%. У дослщних секторах, число бактерш кишково! палички до 80-го дня утримання, коливалося вщ 0,21 до 0,23%, а - i в
- гемол^ичних стрептокоюв - 8,1 - 8,8%, що значно нижче, шж у контрольних. Порiвняно висока забруднешсть примщень мшрооргашзмами кишково! палички, а - i в - гемол^ичними стрептококами, в контрольних секторах зумовлюються тим, що в них недостатнш пов^рообмш, постiйно утримуеться висока температура i пiдвищенa вологiсть, яю сприяють розкладу продуктiв метaболiзму i швидкому розмноженню мiкрофлори.
Отже, в дослщних секторах, де був оргашзований постшний приплив повiтря в об'емi 75,5 - 100 i 150 м3/год на 1 ц живо! ваги, в результат перемикання вентиляци на режим «весна - осшь» i <што», забезпечуеться додержання нормованого волого - температурного режиму, що ютотно полшшуе сaнiтaрний стан повiтряного середовища секторiв.
Сaнiтaрний стан примiщень позитивно вплинув на продуктивнiсть тварин. У дослщних секторах, жива вага молодняку, до передaчi на вiдгодiвлю, в середньому становила: взимку - 37,01, навесш - 37,35, восени - 37,78 кг, або в цшому кожне порося мало живу вагу вщповщно на 1,4; 2,24 i 1,3 кг вищу, шж з
166
контрольних секторiв. 44,1 - 53,7% менше, шж у контрольних. Тварин, яю вiдстали у рост (жива вага менше 25 кг), та з ознаками рестраторних захворювань у дослщних секторах, зареестровано 98,2 - 98,4% (табл.). Витрати кормових одиниць на 1 кг приросту в дослщних секторах, порiвняно з контрольними, були на 9,3 - 10,3% нижч1
Таблиця
Економпчна ефектнвшсть забезпечення нормативних параметр1в
мiкроклiмату
Показники Дослщш сектори Контрольш сектори
зима весна осшь зима весна лгго осшь
Поставлено на дорощування, гол. 1234 1246 1240 1230 1244 1232 1241
Маса поросяти в 26 -денному 5 вщ1, кг 5,85 5,90 6,0 5,8 5,86 5,94 5,80
Передано на в1дгод1влю, гол. 1211 1225 1221 1196 1216 121 1209
Маса поросяти в 106 -денному вщ1, кг 37,01 37,35 37,28 35,56 35,06 37,30 35,72
Середньодобовий прир1ст живо! ваги, г 389 393 391 372 365 392 374
Кшьшсть свиней з ознаками рестраторних захворювань, гол1в 17 15 19 37 34 32 41
Загинуло 1 примусово забито, гол1в 23 21 19 34 28 22 32
Збережен1сть свиней до 106-денного в1ку, % 98,2 98,3 98,4 97,1 97,6 98,2 97,4
Прир1ст живо! ваги на 1 голову, кг 31,16 31,44 31,28 29,76 29,20 31,36 29,92
Одержано додатково! продукци на порося: кг 1,4 2,24 1,36
% 104,7 107,5 104,5 100 100 100 100
Витрати корм. од. на 1 кг приросту: кг 3,54 3,38 3,42 3,90 3,73 3,46 3,81
% 90,7 90,6 89,7 100 100 98 100
Збiльшення повiтрообмiну в дослiдних примщеннях, за рахунок перемикання вентиляцiйно - опалювального обладнання з режимiв, передбачених технолопею виробництва, на режим „весна - осшь" - взимку, тсля досягнення поросятами 45 - денного в^ i на режим „л^о" - в перехiдний перiод при постановщ !х на дорощування (з 26 - денного вжу), виправдано з економiчноl i санiтарно - ппешчно! точок зору.
Висновок. Застосування вентиляцшно-опалювального обладнання, з перемиканням на режим „весна-осшь", „лiто", дае можлившть пiдтримувати загазованiсть, температуру i волопсть повiтря на рiвнi допустимих нормативiв. Крiм того, в примiщеннях при цьому значно зменшуеться загальна бактерiальна забрудненiсть i обсiменiння !х умовно патогенною мжрофлорою, що пiдвищуе природну стiйкiсть органiзму та знижуе кшьюсть респiраторних захворювань свиней.
167
Лггература
1. Волков Г.К. Ветеринарно - санитарные и зоогигиенические промышленного животноводства / Г.К. Волков: М., 1979 - 383с.
2. Карелин А.И. Гигиена промышленного свиноводства / А.И. Карелин: М. -1979 - 224 с.
3. Храбустовський 1.Ф. Нормування мжро^мату на свинарських промислових комплексах /1.Ф.Храбустовський, М.В.Чорний // Вюник с-г науки - К - 1980 - №6 /// - с.64 - 68.
4. Черный Н.В. Гигиена - основа профилактики болезней свиней / Н.В.Черный, В.В.Козьменко // Мат.межд. науч. - практ. Конф. Чебаксары -2004 - с. 255 - 259.
5. Черный Н.В. Проблемы профилактики болезней свиней и повышение их продуктивности, в условиях интенсивной технологии /Н.В.Черный// Тавршський науковий вшник: Збiрн.научн.пр. Херсонського ДАУ. - вип..58, ч. - II - Херсон - 2008 - с. 294 - 298.
6. Шкромада O.I. Вплив рiзних титв бетошв на мжро^мат у свинарських примщеннях / О.1.Шкромада// Проблеми зоошженери та вет.медецини: Зб. наукових праць ХДЗВА - вип. 19, ч -II - Т - 1 - Х. - 2009 - с. 69-71.
Summary
Problems of microclimate in the sectors of piglet upgrowing from the age of
26 days up to the age of 106 days have been studied. Their productivity and safety has
been shown in the article.
Стаття надшшла до редакцИ' 21.09.2009
168
