CC BY
18
УДК 636.597.033:614.94
Павл1ченко О.В., кандидат ветеринарних наук, ст. викладач © Хартвська державна зооветеринарна академ1я
ВПЛИВ ВЕНТИЛЯЦП НА М1КРОКЛ1МАТ ТА ПРОДУКТИВН1СТЬ КАЧЕНЯТ В ПРИМ1ЩЕННЯХ
Анотащя. В статт1 приведен/ дослгдження сантарно -гшетчного впливу аеростаз1в на продуктивтсть, резистенттсть та збережешсть.
Ключовi слова: аеростази, вентилящя, мтрокл1мат, каченята.
Вступ. Вщомо, що мшро^мат примщень ютотно впливае на продуктивнiсть птицi. Особливо несприятливо дiе на не! велика загазовашсть повiтря. Передусiм це вщноситься до пташникiв з клiтковим обладнанням. Без ефективно! вентиляцп забезпечити потрiбну чистоту повiтря в серединi кл^ок, де утримуеться птиця, неможливо.
В примщеннях виявляються дiлянки з малорухливим повiтрям -аеростази або застшш зони. Вони е причиною зниження продуктивности природно! резистентностi i виникнення захворювань та загибелi сiльськогосподарських тварин.
Матер1ал 1 методи дослщження. Дослщ виконано на каченятах пеюнсько! породи, контрольна група вирощувалась у примщенш качатника на 1500 голiв, i три дослiднi - на 2000, 2500, 3000 каченят вщповщно. Пщ час експеримену, за допомогою димових шашок i кулькового кататермометра Хiлла та електроанемометра ЕА-2М ми враховували площi, на яких швидкiсть руху повiтря не перевищувала 0,08 - 0,12 м/с. Ощнку температурно-вологiсного режиму проводили за допомогою психрометрометра Ассмана, тижневого термографа М-16 i гiгрографа М-21. Концентрацш шкiдливих газiв визначали: дiоксид вуглецю - титрометричним методом Суботiна-Нагорського; амiак -газоаналiзатором типу УГ-2. Кисень - газометричним методом за допомогою газоаналiзатора Холдена. Наявшсть в повiтрi а-, Р-гемол^ичних стрептококiв, а також загальну бактерiальну забрудненiсть визначали на чашках Петрi з використанням апарату Кротова. Дослiдження проводили на рiвнi знаходження птицi.
Результати досл1джень. Для забезпечення мжро^мату в контрольному пташнику використовуеться примусова вентиляцiя з витяжкою повiтря з торцевих стiн, а його надходження вiдбуваеться через припливш канали, розмiщенi в серединi примщення i вентилятори, встановленi на даху (рис. 1).
© Павл1ченко О.В., 2008
212
///////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////// Рис. 1. Схема вентиляци в контрольных пташниках (I I Ш) для каченят.
Показники м1крокл1мату в зош аеростаз1в характеризуються такими параметрами: температура пов1тря - 22-240С (норматив 14-160С), в1дносна волопсть пов1тря - 84-91% (норматив 60-75%), швидюсть руху пов1тря - 0,02-0,08м/с (норматив 0,1-0,3 м/с), вмкт ам1аку - 22-24 мг/м3 (ГДК - 15 мг/м3), двоокису вуглецю - 0,3-0,4% (ГДК - 0,25%), мжробне обаменшня - 305-400 тис. мжробних тш/м3 (ГДК - 200-250 тис.), пилова забруднешсть перевищуе норматив у 2-2,5 рази.
Дослщження показали, що система вентиляци, яку експлуатують в пташниках для каченят (мал. 1) не забезпечуе р1вном1рного розпод1лу пов1тря у всш буд1вл1
Розподш температур I двоокису вуглецю в контрольному примщенш
Даш рис. 2 свщчать про те, що подача св1жого пов1тря через припливш канали обумовлюе нер1вном1рний розподш пов1тря по всьому пташнику. Так, в
213
середиш примщення температура повпря складае 28,40С, а в окремих точках коливаеться в межах 27,7-29,10С.
Рис.3. Розподш двоокису вуглецю в контрольному пташнику.
На рис. 3 показано, що в центрi пташника рiвень двоокису вуглецю досягав 0,24-0,36%, а в торцевих частинах будiвлi - 0,15-0,22%. Наведеш данi значно перевищують ГДК, передбаченi - Пiдприемства птахiвництва: ВНТП-АПК-04.05.
Дослiдження показали, що в холодну пору року в контрольних пташниках (дiлянки аеростазiв) параметри мшро^мату були неоднаковi порiвняно з
дослщними (табл. 1).
Таблиця 1 -
_Показники мжрокшмату в холодну пору року_
Показники Контрольна група Дослвдш групи (II - IV)
М±т CV М±т СУ
1. Температура зовшшнього повпря, оС -4,2±0,06 33,6 -4,2±0,6 33,6
2. Температура повпря в пташнику, оС 26,2±0,16 10,2 18,2±0,20** 5,2
3. В1дносна волог1сть, % 86,4±0,6 9,6 62,8±0,4 6,8
4. Концентрац1я ам1аку, мг/м3 22,1±0,02 18,2 10,6±0,01** 11,2
5. Концентрац1я двоокису вуглецю, % 0,22±0,01 3,8 0,15±0,02** 8,1
6. Швидшсть руху повпря, м/с 0,09±0,01 16,3 0,20±0,02 10,8
З таблиц 1 видно, що в холодний перюд року при зовшшнш температурi повiтря мiнус 4,2+0,60С в контрольному примщенш температура була в межах 26,2+0,160С, вiдносна вологiсть повпря - 86,4+0,6%, концентрацiя амiаку i двоокису вуглецю 22,1+0,02 i 0,22+0,01% вiдповiдно.Отриманi параметри мiкроклiмату в дослщних будiвлях практично близькi до нормативних величин: температура повпря у будiвлi не перевищувала 18,2+0,200С, вiдносна волопсть повiтря - 62,8+0,4%.
Для усунення нерiвномiрного розподiлу повiтря, що обумовлюе появу аеростазiв в пташниках, нами була запропонована шша система вентиляци (рис. 4).
Встановленi на даху шахти, що працюють на приток свiжого повiтря i рiвномiрний !х розподш; устаткування витяжних вентиляторiв в стши з боку видалення послiду; встановлення припливного устаткування на рiвнi
214
вщмостюв; припливш пов1троводи розмщеш по всш довжиш для ршномфного розподшу пов1тря в пташнику.
У У У
Ь> I □ □ □
/1
I
7
\ /
ооо
г
о
///////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////// Рис.. 4 Схема вентиляци в дослщних пташниках (II -IV).
Розподш температур (а) \ двоокису вуглецю (б) в дослщних пташниках представлений на рис. 5.
•21.7 ^ • 21.2 Члй • 22.3 С • 20.1 • 22Л,/
• 18.4 • 21.5 щ 22.8 • 20.7 ¡Г • 21.6 ¡¿г
• 20.1 У18.6 • 21.6 • 19.4 • \
0.15 • 0.1
0,15
• 0.16 \ • 0.13
• 0.16
0.13
• 0.12
• 0.12
• 0.13
0.16 А«
15
1
Рис.5. Розподш температур 1 двоокису вуглецю у дослщних пташниках.
215
Показники мжро^мату в теплий перюд року наведеш в таблиц 2.
Таблиця 2
Показники мiкроклiмату в пташниках в теплий першд року
Показники Контрольна група Дослщш групи (II - IV)
М ± т СУ М±т СУ
1. Температура зовшшнього повпря, оС 22,4±1,2 28,1 22,4±1,2 28,1
2. Температура повпря в пташнику, оС 28,9±0,34 9,6 20,4±0,21** 4,9
3. В1дносна волопсть повпря, % 84,2±0,6 11,3 60,8±0,4 8,3
4. Концентращя ам1аку, мг/м3 24,2±0,18 21,5 8,2±0,14** 11,2
5. Концентращя двоокису вуглецю, л/м3 2,4±0,04 12,6 1,4±0,02 7,2
6. Швидшсть руху повпря, м/с 0,08±0,01 20,4 0,24±0,02 12,4
У дослщних пташниках не встановлено застшних зон (аеростазiв) i параметри температури були в межах зооппешчних норм, а концентращя двоокису вуглецю не перевищували ГДК.
Нами проведений ан^з видового складу мiкрофлори, який видшили з повiтряного середовища на 1, 10 i 42, 49 добу утримання (табл. 3).
Таблиця 3
Динамика накопичення мжрофлори в повпр качатникт рпноУ
мiсткостi, (п=80, М±т)
Показники К1льк1сть 6актер1й у повир1, тис. м.т./м3
1 контрольна 1500 гол1в 2 дослвдна 2000 гол1в 3 дослвдна 2500 гол1в 4 досл1дна 3000 гол1в
1 1 10 доба утримання
ЗМЧ 11,2+0,3 20,40+0,19*** 18,12+0,22 21,80+0,24***
14,10+0,27 36,80+0,38*** 57,81+0,22 72,40+0,87***
а- 1 Р- гемолггачш стрептококи 0,317+0,08 0,162+0,04*** 0,224+0,001 0,205+0,03***
0,830+0,009 1,081+0,01*** 2,142+0,007** 3,860+0,01***
Е. coli 0,12+0,07 0,22+0,05*** 0,18+0,02 0,16+0,01
0,23+0,02 0,84+0,03*** 1,32+0,04** 1,96+0,03***
42 1 49 доба утримання
ЗМЧ 180,3+12,40 206,8+11,2 279,0+12,70*** 315,7+13,4***
195,0+10,1 250,5+7,4*** 380,4+10,2*** 448,2+11,6***
а- 1 Р- гемол1тичн1 стрептококи 3,20+0,18 2,92+0,52 3,34+0,47 3,91+0,26***
16,10+0,26 13,20+0,24** 24,10+0,25*** 36,60+0,32**
Е. соИ 1,457+0,13 2,360+0,01*** 3,045+0,02*** 3,240+0,02***
8,406+0,04 10,902+0,03* 19,204+0,02*** 21,801+0,03***
216
Даш таблиц 1, 2, 3 показують, що в застшних зонах попршуються фiзичнi параметри мжро^мату (температура, вщносна вологiсть, швидкiсть руху повiтря), хiмiчний склад повiтря (вмiст амiаку, арководню, двоокису вуглецю). Данi таблицi 3 показують змши санiтарного стану пов^я за рахунок контамшаци патогенною i умовно патогенною мiкрофлорою. Так, на 10 добу утримання в примщеннях для каченят на 2500 i 3000 голiв в зонi аеростазiв пiдвищуeться ЗМЧ до 57,8 i 72,4 тис. мiкробних тiл/м3, кшьюсть а- i ß-гемолiтичних стрептокоюв - до 2,14 i 3,68 тис., колiформ - 1,32 i 1,96. На 42 i 49-добу вирощування каченят у вказаних примiщеннях БГКП перевищуе 380,4 i 448,2 тис. мiкробних тiл/м3, а- i ß-гемолiтичних стрептококiв - 24,1 i 36,6 тис., а бактерш Е. coli - 19,2 i 21,8 тис., що слiд розглядати як бюлопчний стрес, зумовлений мжрооргашзмами.
Обсiменiння качатникiв мiкрофлорою нами враховувалося перед розмщенням, на 15-, 35-, 49-добу вирощування каченят (табл. 3).
З таблищ 4 видно, що в пташниках до посадки каченят загальне бактерiальне обЫменшня повiтря коливалося в межах 2,5 - 4,0 тис. мжробних тiл в 1м3 повiтря. Кiлькiсть санiтарно-показових мiкроорганiзмiв (а-, ß-гемолiтичних стрептококiв) склала 0,15 - 0,20 тис мжробних тш в 1м3 повiтря, Е. соН - 0,10 i 0,25 тис мжробних тiл в 1м3 пов^ря.
У дослiдних пташниках 1 i 2, в яких була змшена подача i видалення повiтря, через 15 дiб вирощування накопичення загально! мiкрофлори було в 6,3 i 7,4 рази менше порiвняно з групою контролю. Рiвень санiтарно-показових мiкроорганiзмiв не перевищував 0,48±0,03 i 0,51±0,06 тис. мiкробних тiл/м3, БГКП - 0,18±0,02 i 0,20±0,01 тис. мжробних тiл. До 35 доби вирощування в дослщних пташниках обЫменшня пов^ря мiкрофлорою було менше порiвняно з контрольними: по БГКП на 45,8 i 49,7%, а-, ß-гемолiтичним стрептококам -на 42,9 i 59,0%, E. Coli - на 54,8 i 68,4%. До вказаного перюду вирощування показник загально! бaктерiaльно! забрудненост повiтря був: у качатниках мкткктю 1500 i 2000 голiв - 98,3+11,5 i 112,7+10,1 тисяч мшробних тiл/м3, а мiсткiстю на 2500 i 3000 голiв вiдповiдно 181,2+8,4 i 195,4+13,5 тис. мiкробних тш/м3 (P<0,01); а - i ß -гемол^ичних стрептококiв - 1,7+0,05 i 2,10+0,17 i 2,98+0,25 i 4,15+0,15 тисяч мжробних тiл/м3вiдповiдно. Анaлогiчнa тенденцiя до збшьшення кiлькостi мiкрофлори встановлена i у групи бaктерiй кишково! палички (P<0,05) в пташниках бшьшо! мюткость
До 49 доби вирощування мжробна контaмiнaцiя в контрольних пташниках (мктюсть 2500-3000 каченят) досягла межi 279,7+18,1 i 315,4+17,2 тис. мiкробних тш/м3 (P<0,001), що в цiлому на 28,4 i 36,5% перевищуе рiвень ГДК, прийнятий в гiгiенi (200 тис. мжробних тiл/м3).
217
Таблиця 4
Динамика накопичення мжрофлори в качатниках, тис. _мжробних тш/м3 пов1тря, (М±т)_
Показники Пташники №
1 контрольний 2 досл1дний 3 контрольний 4 контрольний
до розм1щення
БГКП 2,5±0,19 2,5±0,015 3,5±0,25*** 4,0±0,38***
а-, Р- гемолгтичш 0,15±0,011 0,20±0,012 0,20±0,018 0,15±0,011
стрептококки
Е. соli 0,10±0,01 0,20±0,019*** 0,15±0,002 0,25±0,018***
на 15 добу утримання
БГКП 3,10+0,24 4,30+0,46*** 23,15±2,1*** 27,24±14,2***
а-, Р- гемолттичш 0,48+0,03 0,51+0,06 0,58±0,04* 0,63±0,05***
стрептококи
Е. соli 0,18+0,02 0,20+0,01 0,29.±0,02*** 0,36±0,02***
на 35 добу утримання
БГКП 98,3 + 11,5 112,7+10,1 181,2±8,4*** 195,4±18,5***
а-, Р- гемолттичш 1,7+0,05 2,10+0,17 2,98±0,25*** 4,15±0,15***
стрептококи
Е. соli 1,12+0,04 1,24+0,07 2,48±0,16*** 3,54±0,24***
на 49 добу утримання
БГКП 128,4+7,3 136,5+4,1 279,7±18,1*** 315,4±17,2***
а-, Р- гемолггачш 3,4+0,7 3,9+0,25 4,82±0,6** 4,96±0,5**
стрептококи
Е. соli 2,1+0,15 2,8+0,18* 4,1±0,30*** 4,5±0,28***
Прим1тка: *Р<0,01; **Р<0,01;***Р<0,001по ввдношенню до контролю.
Ефектившсть вирощування каченят в зош аеростазiв наведена в табл. 5. В першш i другiй групах середня жива маса каченят в середньому була вища, нiж каченят третьо! i четверто! груп. У 49-добовому вiцi каченята з 1-го групи перевершували сво!х однолiткiв за живою масою на 3,4%, з друго! - на 5,1%, третьо! i на 10,6% - з четверто! групи. Це пояснюеться, на наш погляд, тим, що в примщеннях мюткютю 2500 { 3000 каченят на зони аеростаз1в доводиться 45 i 50% площини пщлоги, в яких умови життезабезпечення були бшьш несприятливими (рiвень двоокису вуглецю перевищував 0,24 i 0,29% (мал. 4), амiаку - 22,1+0,02 i 24,2+0,18 мг/м3 (табл. 2-3), i навпаки, спостерiгався низький рiвень кисню - 17,6 i 18,1%.
Слщ вказати, що з 21 до 42-добового вiку iнтенсивнiсть росту каченят залишалася високою в усiх групах, але найбiльший прирiст був в першш i другiй. Деяке зниження приросив вiдмiчалося у 49-добовому вщ.
218
Таблиця 5
Динамика живо!" маси каченят, що вирощуються в примпщеннях з р1зною __площею аеростазiв, г (М±т)_
В1к каченят, Пташник №
1 2 3 4
1 50,1±3,0 50,8±2,5 50,2±3,2 50,1±3,0
7 76,4±3,1 75,8±3,0 74,8±5,3 79,6±4,2
14 220,0±5,1 210,3±4,2 188,4±5,2*** 176,0±6,3***
21 410,1±11,3 412,4±10,2 376,2±5,8*** 370,0±6,3***
28 874,3±11,4 880,1±3,2 785,4±1,3*** 786±2,0***
35 1520,1±30,1 1516,0±24,5 1274,0±21,5*** 1268,3±25,1***
42 1810,3±41,3 1864,0±98,2 1764,0±14,1** 1756,1±26,4***
49 2494±31,2* 2410±45,3* 2366±33,4*** 2229±40,3***
збережешсть, % 100 100 95,6 92,5
Висновок. В кiнцi вирощування каченята з контрольного качатника за живою масою перевищували сво!х однолiткiв з другого дослщного на 3,4%, третього - на 5,4% i на 11,8% - з четвертого. Жива маса каченят, вирощених у зош аерост^в, менша на 4,4 i 7,5%. Таким чином, для пщвищення резистентност органiзму i продуктивностi каченят необхщно: знизити дiю несприятливих факторiв мшро^мату, що викликае розвиток стану стресу, зумовленого аеростазами; будувати i реконструювати будiвлi з таким розрахунком, щоб органiзувати рiвномiрний розподiл свiжого пов^ря в зонi знаходження птицi.
Лггература
1. Гончаренко В.М., Резник Н.К. Технологическая и санитарно-гигиеническая оптимизация условий содержания птицы при промышленном ведении отрасли // Нове в методах зоотехн. дослщжень. -Харюв, 1992. - Ч. 2. - С. 225-228.
2. Макагон В.Ф. Ветеринарно-санитарные мероприятия в утководческих хозяйствах - Киев, 1998.- 61 с.
3. Михалев П.В. Система оптимального контроля и управления микроклимата в птичниках // Состояние и проблемы вет. санитарии, гигиены и экологии в животноводстве: Материалы междунар. науч-практ. конф. - Чебоксары, 2004. - С. 160-163.
4. Рубан Б.В. Клеточное выращивание утят на мясо // Проблемы с.-х. производства и пути их решения. - Харьков, 2003. - Т. 12. - С. 71-74.
5. Соколов Г.А. Готовский Д.Г. Влияние внутреннего аэростаза на естественную резистентность и продуктивность молодняка кур-несушек при клеточном содержании // НТИ и рынок. - 1998. - № 4. - С. 37-39.
219
6. Ярошенко Ф.О. Птахiвництво Украши: стан, проблеми i перспективи розвитку - Кшв: Аграрна наука, 2004. - 4 с.
Summary
Pavlichenko O.V. - a candidate of veterinary sciences, the chief lecturer.
Kharkiv state zooveterinary academy INFLUENCE OF VENTILATION ON THE MICROCLIMATE AND PRODUCTIVITY OF DUCKLINGS IN AVIARIES.
The research results about influence of the air dead zones on the productivity, resistibility and safety of ducklings have been given in the article. Key words: air dead zones, ventilation, microclimate, ducklings.
Стаття надшшла до редакцИ 29.08.2008
220
