ВПЛИВ НА ПРИРОДНУ РЕЗИСТЕНТНіСТЬ і ПРОДУКТИВНі ПОКАЗНИКИ КУРЕЙ-НЕСУЧОК ЦЕОЛіТОВОГО БОРОШНА В УМОВАХ НОРМАТИВНОГО МіКРОКЛіМАТУ Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК 636.52/.58:628.8

Чорний М.В., д.вет.н., професор Ткачова О.В., астрант © Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я

ВПЛИВ НА ПРИРОДНУ РЕЗИСТЕНТШСТЬ I ПРОДУКТИВН1 ПОКАЗНИКИ КУРЕЙ-НЕСУЧОК ЦЕОЛ1ТОВОГО БОРОШНА В УМОВАХ НОРМАТИВНОГО М1КРОКЛ1МАТУ

Наведет результаты дослгду по вивченню вплыву цеолтового борошна наяечну продуктивтстъ курей-несучок.

Ключое1 слова: кури-несучки, цеолтове борошно, м1крокл1мат, природнарезистенттстъ, яйценостстъ, збережешстъ.

Вступ. Птах1вництво - одна з найбшьших галузей народного господарства е динам1чною, яка забезпечуе надходження високоякюних д1етичних продукт1в споживання - яець I м'яса [1, 3, 6, 16].

Останшм часом одним ¿з прюритетних напрямюв штенсифкаци птах1вництва став пошук високоефективних шлях1в пщвищення продуктивное^ птищ через використання р1зних бюлопчно активних речовин [4, 5, 14]. В зв'язку з цим актуальною задачею е апробащя доступних, недорогих 1 еколопчно безпечних природних кормових добавок [2, 12, 13].

Птахи - тварини з високою штенсившстю росту I р1внем обмшних процешв, що обумовлюе особливий контроль за год1влею, мжрокл ¿матом, мшеральними речовинами [7, 9]. Для не! особливо важлив1 Са, Р, М^, N1, Бе, Со, Си, Ми, I. Кальцш 1 фосфор складають 75% вЫх мшеральних елемент1в в оргашзм1 тварин [11]. Близько 99% кальцш 1 85% фосфору мктиться у юстковш тканиш, яка е основним депо цих елеменив. Кальцш серед цих речовин займае особливе мкце. Шкаралупа яйця на 95% складаеться з чистого кальцш 1 на И формування несучка щоденно витрачае його до 2,0-2,2 г. Курка масою 1,5 кг при яйценосност1 220-250 яець продукуе 15 кг яечно! маси, з яко! 1,5 кг приходиться на шкаралупу. Дефщит мшеральних речовин в оргашзм1 викликае порушення процеЫв водного обмшу, нормального функщонування травно! системи та шш1 змши [8, 10, 15].

Мета дослвду - вивчити вплив на природну резистентнють I яечну продуктившсть введения до основного ращону курей-несучок цеол1тового борошна марки А.

Об'ектом дослщження були кури-несучки кроса Хайсекс бший 120-добого вшу. Предмет дослщжень: яйця, кров, жива вага птищ, цеол1тове борошно.

Матер1ал 1 методи дослщжень. Для проведения досл1ду молодняк 120-денного вшу, який вирощують у ГПР ¿м. Фрунзе АР Крим, за методом аналопв сформовали три групи птищ по 50 гол1в у кожнш.

© Чорний М.В., Ткачова О.В., 2013

225

Контрольну групу птищ утримували на стандартному рацюш ПК-1, дослщнш - 1 додатково вводили до основного рацюну 2% цеол1тового борошна, дослщнш - 2 - 4% вщ сухо! речовини рацюну.

У рацюн курей-несучок вводили цеол1тове борошно Сокирнянського родовища Закарпатсько! облает^ тонина подр1бнення якого становила 0,075-0,1 мм. В 1 кг сухо! речовини борошна мктиться: кальцш - 108,4 г, фосфору - 550 мг, марганцю - 83,4 мг, цинку - 24,4 мг, мщ1 - 4,9 мг, кобальту - 2,6 мг та шших м1кроелемент1в. Bei щ показники характеризують цеол1т як найважливший 3aci6 профшактики порушення обмшу речовин.

Для виявлення ди р1зних доз цеол1ту на несучок у перюд дослщу враховували наступи! показники: несуч1сть, шляхом щоденного пщрахунку знесених яець в кожнш rpyni, збережешеть, витрати (конверЫя) корму на 10 отриманих яець, штенсившсть яйценосност1. Масу яйця визначали шляхом зважування на вагах ВЛР-200.

Про ф1зюлопчний стан i р1вень захисних сил оргашзму несучок судили за морфолопчним станом, бюх1м1чними i ¿мунолопчними показниками кровг Пщрахунок лейкоцита проводили в рахунковш камер1 Горяева, вмкт еритроциив i гемоглобшу - на ФЕК-56М, загальний бшок - б1уретовим методом, бшков1 фракци - турбщиметричним методом (В.Г. Колб, 1976). Кшькють холестерола встановлювали за методом Ьлька (В.М. Холод, 1988). Неоргашчний фосфор визначали з ванадат-мол1бдатним реактивом. Фагоцитарну актившеть лейкоцшгв визначали за B.C. Гостевим, (1950), бактерицидну актившеть сироватки кров1 (БАСК) - за О.В. См1рновою i Т.А. Кузьмшою, (1966) в модифкаци вщдшу 300ririeHH УНД1ЕВ, (1968) з використанням добово! бульйонно! культури Е. coli, л1зоцимну актившеть сироватки кров! (ЛАСК) - за В.Г. Дорофейчуком, (1989) за вщношенням до Micrococcus Lysodeicticus.

Стан м1крокл1мату оцшювали за М.В. Демчуком, 1985 вщповщно до «Методики визначення основних параметр1в i бально! оцшки м1крокл1мату в тваринницьких примщеннях» за наступними показниками: температура, волопсть i швидккть руху пов1тря, концентращя NH3 i С02 та мжробно! контамшаци пов1тря.

Отриманий цифровий матер1ал опрацьовували статистично за H.A. Плохшським, 1978.

Результати дослщжень та ix обговорення. ririeHi4Hi показники (температурний i св1тловий режими, щшьшеть посадки) вщповщали ВНТП-АПК.-03.-05 (птах1вницью шдприемства). Пщдослщну птицю утримували у кликах БКН-3. Так, температура пов1тря в зош розмщення несучок коливалася в межах 16,5±1,5 - 19,2±2,10С, волопсть - 58,6±3,4 - 62,4±3,2%, швидккть руху пов1тря - 0,2±0,01 - 0,4±0,02 м/с, мжробне обаменшня пов1тря - 70,5±2,9 -81,3±3,5 тис. КУО/м3. Концентращя ам1аку не перевищувала 10,8±0,1 мг/м3, двоокису вуглецю - 1,2-1,5 л/м3

226

Використання цеол1тового борошна в рацюш курей-несучок в умовах оптимального м1крокл1мату, сприяло ix росту i пщвищенню яечно!

продуктивное^ (табл.1).

Таблиця 1

_Продуктившсть курей-несучок та дослщних груп_

Показники Групи

Контрольна д-1 Д-2

Жива маса несучок: - на початок досладу, г 1860,2±16,0 1861,0±10,3 1863,0±13,4

- на шнець дослщу, г 1928,0±15,2 100,0 1951,0±18,4 101,2 1962,0±17,4 101,7

1нтенсивн1сть яйцекладки, % 86,38±2,7 88,21±3,20 90,40±3,45

Отримано яець, шт.: на початкову несучку % до контролю на середню несучку % до контролю 125,4±1,3 100,0 126,8±1,7 100,0 128,2±1,1 102,2 128,9±1,6 101,60 129,6±1,1 103,3 130,7±1,7 103,07

Маса яйця, г % до контролю 61,77±0,83 100,0 63,80±0,70 103,28 66,11±0,80 107,02

Конверая корму: кг/10 шт. яець 1,42 1,36 1,32

кг/кг яечно! маси % до контролю 2,31±0,01 100,0 2,27±0,01 98,20 2,24±0,01 96,96

Збережешсть несучок з урахуванняк вибракування, % 91,3±4,2 96,8±2,9 97,6±3,1

± до контролю - +5,5 +6,3

Дослщження показали, що застосування цеол1тового борошна мало ростостимулюючий ефект та сприяло пщвищенню життездатност1 несучок кросу Хайсекс бший. Встановлено збшьшення живо! маси на 1,2-1,7%, у несучок з дослщних груп (р < 0,05), та зниження витрат корму на 10 штук яець в Д-1 на 4,3%, Д-2 - на 7,5%.

Отже, застосування цеол1ту позитивно вплинуло на оргашзм несучок I 1хню продуктившсть. 1з точки зору ощнки показниюв яечно! продуктивное^, оптимальною була доза препарату 4% вщ сухо! речовини корму.

Важливим показником в ощнщ яечно! продуктивное^ е в1к досягнення п1ку яйценосност1, оск1льки в1н корелюе з в1ком знесення першого яйця (г=0,515) I темпом !! п1двищення. В наших дослщах швидше за вс1х (33 тижш) максимальну продуктивн1сть (109 яець, - 107 I 103 яйця) виявили кури з досл1дно!-2 групи.

П1дсумкову оц1нку яечно! продуктивност1 характеризуе маса яйця ¿з розрахунку на несучку. В пор1внянш з контролем цей показник був вищим у несучок з Д-1 групи на 3,28%, Д-2 - на 7,02% (р < 0,05).

Важливими клмчними показниками стану орган1зму е морфолопчний склад кров1. Еритроцити складають основну частину формених елемент1в кров1, вмкт лейкоцит1в значно менший. Концентрац1я гемоглобшу характеризуе на р1вень ¿нтенсивност! обмшу (табл. 2)

227

Таблиця 2

МорфолоНчш i 6io\iivii4Hi показники кров1 шддослвдного ремонтного _молодняка курей-несучок (M±m, n=50)__

Показники Групи норма

Контрольна Д-1 Д-2

Еритроцити, Т/л 3,46±0,03 3,66±0,11 3,78±0,14 3-4

Лейкоцити, Т/л 27,8±0,3 28,4±0,4 29,7±0,10 30-40

Гемоглобш, г/л 90,3±0,5 95,7±0,4 104,5±0,5** 80-120

Загальний бшок, г/л 48,0±0,9 50,8±0,7* 52,1±0,8** 43-59

Альбумш, г/л 15,3±1,1 17,2±0,9 18,1±1,2

Глобулши, г/л 32,7±0,7 33,6±1,0* 34,0±0,9*

Бшковий коефщент, А/г 0,46 0,51 0,53

Холестерол, ммоль/л 2,8±0,1 2,7±0,2 2,8±0,2 2,6-3,6

Глюкоза, ммоль/л 11,0±0,3 10,6±0,3 10,8±0,2 4,44-12,2

Са, ммоль/л 4,1±0,03 4,5±0,02* 4,6±0,03* 4,3-12,5

Р, ммоль/л 2,4±0,01 2,5±0,02 2,6±0,01 1,3-2,6

*P < 0,05; **P < 0,001

Анал1з гематолопчних показник1в несучок показуе, що використання цеол1ту вплинуло на збшьшення у дослщних трупах: еритроцшгв - на 5,7 \ 9,2%, лейкоцшгв - на 2,1 \ 6,8%, концентращя гемоглобшу - на 5,9 та 15,7% пор1вняно з контрольною. При цьому вщповщно з даними таблиц! 2 пщвищився в сироватщ кров1 р1вень кальцш Д-1 - на 9,7% та Д-2 - на 112,1% (р < 0,05), а вмют фосфору сягнув величини 2,5±0,02 { 2,6±0,1 вщповщно.

У 120-добовому вщ1 дослщш групи курей-несучок переважали за вмютом загального бшку (50,8±0,7 г/л та 52,1±0,8 г/л), р1внем глобулш1в (33,6±1,0 I 34,0±0,9 г/л) пор1вняно з контрольною. Деяке збшьшення глобулмв у сироватщ кров1 несучок свщчить про те, що д1я цеол1ту у доз1 4% виявилась бшьш ефективною для змщнення природно! резистентност1 оргашзму, шж доза 2%. Це знаходить вщображення у бшьш високому захист1 курей-несучок за кл1тинними I гуморальними показниками (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив на показники завершеносл фагоцитозу у курок 120-денного в1ку

Групи Фагоцитоз теля шкубаци, хв. КФЧ

30 хвилин 120 хвилин

вдекс число 1ндекс число

Контрольна 40,2±1,4 3,40±0,05 31,6±1,1 2,8±0,3 1,21

Дослщна-1 43,6±0,5* 3,60±0,03 34,2±0,9( 2,9±0,1 1,24

Дослщна-2 45,2±0,4* 4,20±0,09 37,2±0,1* 3,7±0,1 1,30

*P < 0,05

Несучки ¿з дослщних груп показали кращу життездатшсть, про що свщчить шдекс i число фагоцитозу. Кшьккть активних кл1тин, що беруть участь у фагоцитоз!, до загального числа псевдоеозинофЫв у птищ штактно! групи склало 40,2%, у дослщних 1-2 - 43,6 та 45,2% вщповщно (р < 0,05). Шсля 120-хвилинно! шкубаци добово! культури Staphylococcus aureus, фагоцитарний

228

шдекс знизився в контрол1 до значения 31,6±1,1%, в дослщних трупах - до 34,2±0,9 та 37,2±0,10%.

Коефщент фагоцитарного числа (КФЧ) пщвищився до 1,24 I 1,30 вД-1 та Д-2, що свщчить про пщвищення активное^ л1зосомальних фагоцитарних фермешгв. Бшьш стшкий кл1тинний ¿муштет I метабол1чш процеси визначають I кращ1 показники гуморального захисту (БАСК I ЛАСК) (табл.4 ).

Таблиця 4

Показники БАСК 1 ЛАСК у курей-несучок 120-140-добового вжу (початок

штенсивно'1 несучостГ), М±ш, п=5

Показники Групи

Контрольна д-1 Д-2

БАСК, % 47,4±2,5 51,3±3,3* 52,5±1,9**

ЛАСК, % 31,5±2,1 37,0±1,8* 38,1±2,2*

*Р < 0,05; **Р < 0,001

Введения в рацюн курей-несучок цеол1тового борошна сприяло покращенню гуморальних показниюв сироватки кровг Так, р1вень активное^ ферменту л1зоциму у кров1 дослщних групах птищ був вищим пор1вняно з контролем: в дослднш-1 - на 17,4%, дослщнш-2 - на 20,9% (р<0,001), а ркт БАСК у несучок склав 8,2 1 10,7%.

Висновки. 3 дослщжуваних доз цеол1ту (2% та 4% до сухо! речовини корму) найбшьш ефективною для курей-несучок виявилася доза 4%, яка в умовах оптимальних параметр1в м1крокл1мату, сприяла збшьшенню кальц1ю на 9,7 та 12,9%, а фосфору на 4,1 та 8,3%, кшькост1 еритроцшгв - на 5,7-9,2%, концентраци гемоглоб1ну - на 5,7-5,9%.

Цеол1тове борошно введене у доз1 4% в1д сухо! речовини рацюну мае виражену стимулюючу дш на гуморальн1 дещо меншу, на кл1тинн1 фактори захисту, попереджуе розвиток кальц1ево-фосфорного деф1циту у птищ протягом всього пер1оду утримання. При цьому п1двищуеться ¿нтенсивн1сть несучост1 курей на 1,83 1 4,09%, маса яйця - на 3,2 та 7,028% 1 зменшуються витрати корм1в на 1,8 I 3,1% на 1 кг яечно! маси.

Л1тература

1. Базылев М.В. Естественная резистентность молодняка птицы при включении в рацион минеральной добавки / М.В. Базилев // Интенсификация производства продуктов животноводства: мат. междун. науч.-произ. конференции, 30-31 октября 2001 г. - Минск, 2002. - С. 165.

2. Большакова Л.П. Влияние местной минеральной добавки на продуктивность и естественную резистентность организма птицы / Л.П. Большакова // Акт. проблемы интенсивного развития животноводства: сб. науч. тр. БелорусскойГСХА, вып. 13.-часть 1.-Горки, 2010.-С. 98-34.

3. Васильев В. Влияние феросила на иммунный статус и продуктивность несушек / В. Васильев, В. Улитько // Птицеводство, 2010. - № 1 . -С. 39-41.

4. Выдрицкая И.В. Влияние препарата Р-каротина «Карсин» на продуктивность кур родительского стада / И.В. Выдрицкая, Э.И. Довнарович // Акт. проблемы интенсивного развития животноводства: мат. межд. науч.-практ.

229

конференции, посвященной 70-летию зооинженерного факультета и памяти почетного профессора БГСХА П.И. Шумского (г. Горки, 23-24 июня 2000 г.). -Горки, 2000. - С. 103-106.

5. Драганов И.Ф. Использование антиоксидантов в кормлении кур-несушек / И.Ф. Драганов, Н.Г. Макарцев, О.В. Тюркина // Селекционно-технологические аспекты повышения продуктивности с.-х. животных в современных условиях аграрного производства: мат. межд. науч.-производ. конференции посвященной 25-летию кафедры частной зоотехнии, технологии производства и переработки продукции животноводства. - Брянск, 2008. - С. 7577.

6. Дуктов А.П. Влияние пробиотика «Бацинил» и биополимера «Хитозан» на ветеринарно-санитарные показатели мяса цыплят-бройлеров / А.П. Дуктов // Акт. проблемы интенсивности развития животноводства: Сб. науч. тр. Белорусской ГСХА. - вып. 13. - часть 1. - Горки, 2010. - С. 240-246.

7. Жейнова Н.Н. Фумаровая кислота - эффективное средство профилактики каннибализма у птицы / Н.Н. Жейнова, А.Б. Бакуменко // Ефективне птах1вництво та тваринництво, 2004. - № 3. - С. 18-19.

8. Зеленков Г.А. Добавка «Лужвитам Бета» в рационах кур-несушек / Г.А. Зеленков, А.Г. Коссл // Инновационные пути развития АПК: задачи и перспективы: Донская аграрная науч.-практ. конф.; 25-26 октября 2012 г. -Зерноград, 2012. - С. 198-200.

9. Карачева Н.Е. Влияние на продуктивные качества птицы высококремнистых природных минералов / Н.Е. Карачева, Н.Н. Ланцева, К.Я. Мотовилов // Аграрная Россия, 2004. - № 5. - С. 41-42.

10. Ковалев Ю.А. Аспекты продуктивности кур-несушек выращенных при воздействии излучением в спектре биологически активных веществ / Ю.А. Ковалев, А.Г. Аванова // Тр. КубГАУ. - Краснодар, 2011. - № 4. - С. 229-231.

11. Лушников Н.А. Минеральные вещества и природные добавки в питании животных / Н.А. Лушников // Курганская государственная с.-х. академия. - Курган, 2003. - 19 с.

12. Медведский В.А. Продуктивность кур-несушек кросса «Беларусь-9» при использовании минеральной добавки пикумин / В.А. Медведский, А.Ф. Железко, М.В. Базылев // Интенсификация производства продуктов животноводства: мат. междун. научн.-производственной конференции. -Жодино, 2002. - С. 196.

13. Медведский В.А. Изыскание местных недефицитных источников минерального питания с.-х. животных / В.А. Медведский // Международный вестник ветеринарии, 2004. - № 1. - С. 12-13.

14. Околелова Т. Роль биологически активных веществ в физиологическом состоянии птицы / Т. Околелова // Птицефабрика, 2006. - № 8. - С. 32.

15. Талдыкин С.Н. Влияние БАД «Хибина» на естественную резистентность цыплят-бройлеров / С.Н. Талдыкин, И.А. Бойко, С,А. Корниенко // Проблемы с.-х. производства на современном этапе и пути их

230

решения: мат. XII междун. науч.-произв. конф. 19-22 мая 2009 г. - Белгород, 2009. - С. 160.

16. Kannan G. Elevated plasma corticosterone influence the inset rigor mortis and meat color in broilers / G. Kannan, J.L. Heath, C.J. Wabeck // Poltry sci. - 1998. -№ 77. - P. 322-326.

Summary Cherny N.V., Tkachova E.V. IMPACT ON THE RESISTANCE AND BREEDING HENS INDICATORS ZEOLITE FLOUR IN THE STANDARD MICROCLIMATE

The results of the experiment to study the influence of zeolite flour on egg production of laying hens.

Key words: Laying hens, zeolite flour, climate, natural resistance, egg production, survival.

Рецензент - д.с.-г.н., професор Козенко О.В.

231