CC BY
24
УДК 619:614:612:636.4
М1трофанов О.О., пошукач© Харювська державна зооветеринарна академ1я
ДО ПИТАННЯ ВИРОЩУВАННЯ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ ЗА УМОВ Р1ЗНО1 КУБАТУРИ ПРИМ1Щ ЕНЬ
Наведет дат з г1г1етчног оцтки впливу ргзног кубатури свинарниюв на продуктивтсть i резистенттсть молодняку свиней з 30- до 120-денного вгку.
Ключоei слова: молодняк свиней, кубатура примщень, гiгieнiчна оцтка, маса тыа, середньодобовi прирости, збережетсть, резистенттсть.
Вступ. В фермерських, особистих та пщсобних господарствах для утримання свиней використовують примщення рiзних конструкцш i рiзним будiвельним об'емом кубатури. В них, в холодну пору року, рекомендуемий температурно-вологiсний режим тдтримуеться за рахунок загального або локального обiгрiву, використання пiдстилки та ш. [2,4,6]. Аналiз бiльш 15 свинарниюв, що експлуатуються показав, що в них в розрахунку на одну голову кубатура складала вщ 10 до 25-30 м3. В таких примщеннях, як свiдчить практика на забезпечення рекомендуемого мiкроклiмату витрачаеться багато тепла, що для приватних пщприемщв економiчно збитково. Тому ми в сво!х дослiдженнях проаналiзували ефектившсть вирощування молодняку свиней, який утримуеться в примiщеннях з рiзною кубатурою (пов^ряний куб).
Наявнi в лiтературi окремi свiдчення по кубатурi примщень (для маток -20-25 м3 на голову i вiдгодiвлi - 10-15 м3) торкаються тiльки дорослого поголiв'я i нема даних по вщношенню молодняку свиней, який чутливий до Ail абiотичних факторiв, особливо в першi днi життя i який володiе недосконалою терморегуляцiею i адаптацiею [1,5].
Приступаючи до дослщжень по вивченню продуктивних та штер'ерних показникiв у свиней ми не ставили перед собою мету - дати розробку нормативiв кубатури (пов^ряного куба примiщення) для поросят до 120-денного вшу. Задачею дано! роботи було вивчити вплив рiзних величин кубатури на показники природно! резистентност i клiнiчно-фiзiологiчний стан молодняку свиней.
Матер1ал i методи. Науково-господарськi дослщи проведенi в СП "Жовтневе" Близнюювського району Харювсько! областi на чотирьох групах свиней: контрольна вирощувалася в секци з кубатурою 10 м3/голову, дослiдна-1 -7,5 м3/голову, дослщна-2 - 6,0 м3/голову, дослiдна-3 - 4,5 м3/голову.
Стан мiкроклiмату в примщенш контролювали за наступними показниками: температуру пов^ря - термометром, а ампл^ду ll коливань -термографом, вщносну вологiсть повiтря - психрометром Асмана МВ-4В, а амплiтуду коливань - пгрографом, рух повiтря - кульовим кататермометром, концентрацiю амiаку в повiтрi - УГ-2, двоокис вуглецю (CO2) - за методом
© Науковий кер1вник - д. вет. н., проф. Чорний М.В. Мпрофанов О.О., 2011
Субботша-Нагорського, 6aKTepianbHy забруднешсть пов^ря - за методикою Н.Д. Зубова, 1987.
PiBeHb природно! резистентност свиней враховували за даними !х продуктивностi, морфологiчним, бiохiмiчним та iмунобiологiчним показниками кровi [6]. БАСК дослщжували модифiковaним фотонефелометричним методом УНД1ЕВ (м. Харюв, 1968) в спiввiдношеннi E. coli. ЛАСК дослiджувaли методом непрямо! титраци по вiдношенню Micrococcus Lysodeictucus за Д.Ф. Плецитому та Е.С. Фщельману, 1963. Фагоцитарну aктивнiсть (ФА) i фагоцитарний iндекс (Ф1) визначали за С.1. Плященко, 1979 по вщношенню добово! агарово! культури Staphylococcus aureus штам 209. Вмiст загального бiлку в сировaтцi кровi визначали рефрактометричним методом за В.Е. Предтеченському в ствавт., 1996, а його фракцп - методом електрофорезу на паперг Оцiнку клiнiчного стану тварин визначали за методами, прийнятими в ветеринара, газообмш - масочним методом - за I.I. Хреновим, 1957 з використанням лaптухiв Дугласа.
Кшьюсть еритроцитiв i вмiст гемоглобiну визначали на еритрогемометр^ пiдрaхунок лейкоцитiв проводили в розрахунковш кaмерi Горяева, а ефектившсть вирощування свиней - за показниками маси тша, середньодобового приросту i збереженостi.
Результати дослщжень. При вирощуванш поросят з 30- до 120-денного вiку кубатура секцiй в розрахунку на одну тварину, складала вiд 4,5-6-7,5-10 м3 як передбачалося методикою дослiду. В вказаних секщях ми оцiнювaли мiкроклiмaт (табл. 1).
Таблиця 1.
Мжрок^мат в секщях, де утримуються шддослщм тварини
Показники Кубатура секци, м3/голову
контрольна Досл1дн1
(10,0) Д-1 (7,5) Д-2 (6,0) Д-3 (4,5)
Температура повгтря, 0С 18,6+0,4 19,3+0,2 20,5+0,2* 23,1+1,9**
Ввдносна волопсть, % 74,8+1,5 73,2+1,3 71,2+2,4 68,7+2,1*
Швидк1сть руху повгтря, м/с 0,30+0,01 0,25+0,04* 0,30+0,03 0,25+0,45*
Двоокис вуглецю (CO2), л/м3 2,1+0,01 2,01+0,01 2,13+0,02 2,27+0,01*
Вм1ст ам1аку, мг/м3 18,6+0,2 18,9+0,1 19,1+0,07* 20,7+0,1**
ЗЧБ, тис. КУО/м3 167,4+3,8 170,5+4,3 1741+3,9* 180,4+4,9*
*Р < 0,05; **P < 0,01
При порiвняннi покaзникiв мiкроклiмaту в секцiях з рiзною кубатурою/голову встановлено: температура пов^ря 18,6+0,40С (контроль), 19,3+0,2 (д-1), 20,5+0,2 (д-2), 23,1+1,9 (д-3), вiдноснa волопсть не перевищувала 68,7+2,1-73,2+1,3% (дослiднi групи), 74,8+1,5% (контроль). За загальним числом бактерш (ЗЧБ) збiльшення !х кшькост в порiвняннi з контрольною секщею була на: 7,76% (д-3), на - 4,0 (д-2), на - 1,85 (д-1). За вмктом двоокису вуглецю його пщвищення на 8,0% було в секци з кубатурою 4,5 м3/голову. В цiлому, вказаш показники не перевищують нормaтивiв, передбачених ВНТП для свинарських пiдприемств.
Про рiвень окислювально-вщновлювальних процеав у свиней ми судили за юльюстю формених елеменив кровi (табл. 2).
Таблиця 2.
Показники Групи
контрольна (10,0) Д-1 (7,5) Д-2 (6,0) Д-3 (4,5)
Еритроцити, Т/л 6,09+0,31 6,08+0,37 6,01+0,24 6,28+0,12
Гемоглобш, г/л 108,1+4,2 106,8+3,3* 105,4+2,4** 107,2+1,30
Лейкоцити, Г/л 17,03+0,54 17,65+0,48 16,79+0,24* 16,82+0,27
*Р < 0,05; **Р < 0,01
Як видно з табл. 2 юльюсть еритроциив в кровi поросят, яю утримувалися в боксах з об'емом кубатури 10,0-7,5-6,0-4,5 м3, складала 6,09+0,31, 6,08+0,37, 6,01+0,24 та 6,28+0,12 Т/л вщповщно, а вказанi коливання були в межах фiзюлоriчноl норми, рiзниця мж групами недосгоирна (Р > 0,05).
За вмiстом гемоглобiну збiльшення цього показника в псршняни з д-3 складало 0,83% (Р > 0,05) ^ навпаки його зниження на 2,5 (д-1) i на - 1,3 (д-2) в порiвняннi з контролем. За лейкоцитами достовiрноl рiзницi мiж пiддослiдними групами не встановлено (Р > 0,05) хоча на 1,4% (д-2) i на 1,2% (д-3) деяю пщвищення !х були в контрольнiй (Р > 0,05). Це свщчить про те, що вирощування свиней з рiзним повiтряним по величинi кубом не впливае негативно на здоров'я тварин.
Одним з важливих показниюв резистентностi свиней е бiлки сироватки кровi, !х якiсна i юльюсна характеристика (табл. 3).
Таблиця 3.
Вмпст загального бшку 1 бшкових фракцш в сироватщ кров1 _пщдослщних свиней_
Показники Групи
Контрольна (10,0) Д-1 (7,5) Д-2 (6,0) Д-3 (4,5)
Загальний бшок, г/л 67,58+0,43 68,03+0,60 69,10+0,36 68,40+0,26
Альбумши, % 43,65+0,24 45,00+0,40* 46,82+0,45* 45,64+0,55*
а-глобулши, % 19,34+0,32 19,92+0,25 18,14+0,51 18,74+0,11
Р-глобулши, % 18,14+0,21 17,48+0,30 17,03+0,24 16,88+0,31
у-глобулши, % 18,87+0,53 17,60+0,40 18,01+0,43 18,10+0,39
А/Г коефщент 0,77 0,81* 0,88** 0,83*
В сироватщ кровi свиней не встановлено суттево! рiзницi за вмiстом загального бшку мiж дослiдними i контрольною групами. У поросят з групи д-1, д-2, д-3 в порiвняннi з контрольною зросла кшьюсть альбумшв на 3,09%, 7,26%, 4,5% вщповщно.
Одним з важливих компонент бшку, що характеризуе резистенттсть оргашзму, е у-глобулшова фракщя - И рiвень коливаеться в межах 17,60+0,4018,87+0,53%. Про iнтенсивнiсть бiлкового обмiну в органiзмi тварин судять з А/Г коефщенту. В сироватцi кровi А/Г коефщент у поросят з дослщних груп був вище, нiж в контрол^ хоча рiзниця недостовiрна (Р > 0,05).
Рiвень гуморального i кл^инного захисту природно! резистентностi свиней наведено в табл. 4.
Таблиця 4.
Показники неспеци( >1чно1 резистентностi поросят
Групи свиней ФАН, % Ф1, од. БАСК, % ЛАСК, % Ц1К, ммоль/л
Контрольна 41,54+133 8,73+0,20 51,41+0,42 45,64+1,25 58,22+2,86
д-1 41,83+0,80 78,10+0,18 49,76+032 46,08+0,91 57,34+1,83
Д-2 40,77+0,56 7,81+0,23 53,11+053 47,05+0,80* 56,80+1,37
Д-3 42,32+0,81 8,09+0,42 52,39+0,54 44,53+0,10* 56,80+1,73
ФАН, яка мае захисне значення, притаманна нейтрофшам та еозинофшам,
була вище у тварин контрольно! i дослiдно!-2 та дослiдно!-3 груп: 41,54+1,33%, 40,77+0,56 та 42,32+0,81% вщповщно. Фагоцитарний iндекс, що характеризуе кшьюсть захоплених мiкробних тiл одним активним фагоцитом, коливався в межах 7,10+0,18-8,73+0,20 в пщдослщних групах.
Лiзоцим - один iз факторiв протимiкробного захисту, його рiвень залишався значно вищий у поросят iз дослiдно!-2 i дослiдно!-3 груп, але вiрогiдних коливань не виявлено (Р > 0,5).
У поросят з д-2 та д-3 яскраво проявлявся бактерицидний ефект сироватки кровi: вiн складав 53,11+0,53-52,39+0,54%, що на 1,7-3,35% вище порiвняно з контрольною та д-1. Вмют циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К) практично залишався на однаковому рiвнi.
В цшому потрiбно вказати, що показники гуморального i клiтинного захисту оргашзму не знижуються у свиней, як вирощувалися при кубатурах 107,5-6-4,5 м3/голову.
В сво!й роботi ми враховували динамiку маси тiла свиней за перюд дослiду. Так, жива маса поросят в 30-денному вщ була в межах 6,29, 6,35 кг (табл. 5).
Таблиця 5.
Динамика маси тша та середньодобових приросте поросят_
Показники Групи
контрольна д-1 Д-2 Д-3
Кшьшсть поросят, гол1в 30 30 30 30
Маса тша, кг в вгщ, дшв 1,10 1,12 1,10 1,10
30 6,35+0,20 6,29+0,19 6,31+0,43 6,32+0,24
60 14,83+0,30 14,61+0,33 14,74+0,36 14,56+0,27
90 23,86+0,36 23,52+0,41 23,80+0,30 23,55+0,30
120 33,56+0,29 33,12+0,22 33,43+0,31 33,27+0,24
Середньодобовий прирют, г
за 1й м1сяць 175,0+3,4 172,3+5,2 173,6+3,0 174,0+4,1
за 2й м[сядь 282,0+6,4 277,3+8,1 281,0+5,9 274,6+7,6
й за 3 м1сяць 301,0+5,1 297,3+8,6 302,0+4,9 300,0+5,7
за 4й м1сяць 323,4+8,0 320,0+5,5 321,0+5,9 324,1+6,2
Абсолютний прирют, кг 27,21 26,83 27,12 26,95
Збережешсть, % 96,6 93,3 93,3 96,6
гол. 29 28 28 29
Ан^з даних табл. 5 показують, що вирощування поросят в примщеннях з рiзною кубатурою (будiвельним об'емом) в розрахунку на одну голову не впливае на показники !х продуктивностi. Так, поросята з контролю, де об'ем кубатури складав 10,0 м3/голову за перюд дослщу росли i розвивалися практично однаково. До 4-мюячного вiку вони досягли маси тша 33,56+0,29 кг, iз д-1, д-2, д-3 - 33,12+0,22, 33,43+0,31, 33,27+0,24 кг вщповщно (Р > 0,05). 1нтенсившсть росту, за показниками середньодобового приросту не встановлено достовiрно! рiзницi. Це свщчить про те, що вирощування поросят в секщях з ршою кубатурою примщення (4,5-6,0-7,5 м3) не виявляе депресивного впливу на розвиток поросят, що пщтверджуеться динам1кою !х маси тла (табл. 5).
В перюд до^ду ми вивчали газоенергетичний обмш у тварин, що вирощувалися з рiзною кубатурою примiщення (табл. 6).
Таблиця 6.
_Газообмш 1 теплопродукщя пщдослщних свиней_
Показники Групи
контрольна д-1 Д-2 Д-3
Споживання О2, мл/хв., всього на 1 кг маси тша 387,4+2,6 391,2+3,1* 376,5+1,83 379,4+2,6
4,10+0,25 3,95+0,18 4,02+0,21 3,84+0,12
Теплопродукц1я, ккал/хв., всього на 1 кг маси тша 1908,0+4,6 2005,4+3,8* 1925,1+3,8* 1996,3+3,2*
20,20+0,81 24,25+0,70* 21,21+0,6 19,18+0,55
Видшення СО2, мл/хв., всього на 1 кг маси тша 317,67+5,0 312,96+3,8 310,62+4,2 311,87+4,1
3,68+0,04 3,87+0,10 3,51+0,08 3,62+0,09
Дослщження показали, що мiж тваринами дослщних груп i контрольною, рiзниця по абсолютнш вентиляцп легень i глибиш дихання, була несуттева. На 1 кг маси тша тварини з контролю споживали 4,10+0,25 мл О2 - 3,84+0,12 мл, а iз д-1 та д-2 - 3,95+0,18-4,02+0,21 мл вiдповiдно. Декiлька вище на 0,198% було загальне споживання О2 тваринами, якi вирощувалися з кубатурою 7,5 м3/голову (д-1) в порiвняннi з контролем. По загальнiй теплопродукцп мiж пiддослiдними групами свиней цей показник коливався в межах 1996,3+3,2 - 2005,4+3,8 кал.
Висновки. В холодну пору року (температура зовшшнього повiтря мiнус 100С та нижче) пщтримування нормативного мiкроклiмату в примщеннях можливо за рахунок зменшення висоти стелi i забезпечення повiтряного кубу 5-6 м3/голову, замiсть рекомендуючих 10-12 м3. При цьому енерговитрати на обiгрiв, при вирощуваннi свиней на глибокш пiдстилцi, знижуються на 35-40%. У свиней, яю вирощувалися при таких умовах, не рееструеться депреая росту, а по продуктивной та природнш резистентностi вони не уступають тваринам з контрольно! групи.
Лггература
1. Бараникова А.Н. Естественная резистентность маток, оплодотворяемых в разном возрасте / А.Н. Бараникова, Е.А. Крыштоп, В.И. Михеев, В.А. Бараников
// Акт. проблемы производства свинины в РФ: Сб. науч. тр. по материалам XVII заседания межвуз. координац. совета по свиноводству и Всероссийс. науч.-практ. конф. (пос. Нижний Архыз, 28-30 мая 2008 г.). - Ставрополь, 2008. - С. 25-28.
2. Буряк В.Н. Микроклимат производственных помещений / В.Н. Буряк // Инновационные технологии в свиноводстве: сб. науч. тр. межд. науч.-практ. конф. (пос. Криница 15-19 сентября 2008 г.). - Краснодар, 2008. - С. 127-135.
3. Плященко С.И. Определение естественной резистентности организма с.-х. животных / С.И. Плященко, Г.К. Волков, В.Т. Сидоров // Методические рекомендации. - М.: ВАСХНИЛ, 1985. - 34. с.
4. Романенко И.А. Обеспечение микроклимата в интенсивном свиноводстве / И. А. Романенко, Г. В. Комлацкий // Инновационные технологии в свиноводстве: Сб. науч. тр. межд. науч.-практ. конференции (пос. Криница 15-19 сентября 2008 г.). - Краснодар, 2008. - С. 171-172.
5. Смирнов А.П. Естественная резистентность организма свиней в условиях безвыгульного содержания / А.П. Смирнов, С.А. Пигалев: Лекция. -Саратов: СХИ, 1983. - 59 с.
6. Черный Н.В. Резистентность и продуктивность свиней при различных условиях содержания / Н.В. Черный // Генофонд пород животных и методы его использования. - Х., 1995. - С. 98-99.
Summary Mitrofanov O.O.
Kharkov State Zooveterinary Academy TO QUESTION OF GROWING SAPLING OF PIGS AT TERMS OF DIFFERENT CUBIC CAPACITY OF APARTMENTS
The resulted is given from the hygienical estimation of influence of different cubic capacity of hogcotes on the productivity and resistance to the sapling of pigs from 30- to 120-daily age.
Key words: sapling of pigs, cubic capacity of apartments, hygienical estimation, mass of body, average daily increases, stored, resistance.
Рецензент - д.вет.н., проф. Демчук М.В.
