CC BY
138
EKO^OriH, ririGHA TEAPHH, EETEPHHAPHA CAfflTAPM, EETEPHHAPHO-CAHITAPHA I PA^IO^OriHHA EKCnEPTH3A
ECOLOGY, HYGIENE OF ANIMAL, VETERINARY SANITATION, VETERINARY-SANITARY AND RADIOLOGICAL EXAMINATION
УДК 636.082.02.
Белозьорова Н. О., здобувач E-mail: net_bel@mail.ru
ВПЛИВИ СЕРЕДОВИЩА ТА 1ННОВАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й УТРИМАННЯ ЩО ДОКОР1ННО (Ц1ЛЕСПРЯМОВАНО) ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН ПРОДУКТИВНОСТ1 ТА ЖИТТОДАТНОСТ1 СВИНЕЙ
Ця стаття направлена вгдкрити шляхи тдвищення рентабельност1 у свинарств1 через впровадження оптимальних ресурсозберкаючих и мало витратних тновацтних технологт у господарствах ят займаються вирощуванням свиней. Показано, що тколи в\дкинут\ i не до ктця прийнят1 технологиможуть нести в со6i великий потенщал i додатковi можливостi. В результатi аналiзу автор доводить доцыьтсть розгляду проблеми створення оптимального мЫро^мату, який великою мiрою залежить вiд систем утримання тварин.
Стаття присвячена питанню стимуляцп розвитку свинарства за умов подорожчання та нестачi енергоноспв в Украгт та змт полтичног та економiчноí ситуацп в цыому.
У дант статтi наведено результати науково - до^дног роботи з розробки та впровадження у господарствах Полтавськог областi заощадливих систем тновацтного ведення виробництва високояюсног свинини шляхом впровадження оптимальних ресурсозберкаючих i мало витратних тновацтних технологт у свинарствi: тварини выьно перемщуються по всьому ангару, розвиваючи свог м'язи i юсткову систему, змщнюють iмунiтет i тдвищують продуктивтсть за рахунок впливу на гх оргатзм тепла i холоду, прямого i розЫяного сонячного свтла. В таких умовах вага свит щодня збыьшуеться быьше нт^^с на 500 г на добу, i тдвищуються смаковi характеристики м'яса. Матерiал е науково-практичним i мае стати втцем до^дження економ технологи вирощування свиней в умовах Украгни. Тут йдеться мова про комплексы до^дження.
255
Сдиний споЫб протистояти iмпорту i вийти на широкий експорт - це ставати укратському свинарству конкурентоспроможним, цьому питанню придыяеться особлива увага.
Ключовi слова: тновацтт технологи, мтро^мат, «теплова подушка», ресурсозберкаюча, мало витратна, традицтна, технологiя, продуктивтсть, вентилiровка, бюкомпостування сумiшi тдстилки.
УДК 636.082.02.
Белозерова Н. А., соискатель.
E-mail: net_bel@mail.ru
ВОЗДЕЙСТВИЯ СРЕДЫ И ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ СОДЕРЖАНИЯ ЧТО КОРНЕ (ЦЕЛЕНАПРАВЛЕННОГО) ВЛИЯЮЩИЕ НА СОСТОЯНИЕ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТИ И ЖИЗНЕСПОСОБНОСТИ СВИНЕЙ
Эта статья направлена приоткрыть пути повышения рентабельности в свиноводстве, путём внедрения оптимальных ресурсосберегающих и мало затратных инновационных технологий в хозяйствах занимающихся выращиванием свиней. Показано, что иногда отброшенные и не до конца воспринятые технологии могут нести в себе большой потенциал и дополнительные возможности. В результате анализа автор доказывает целесообразность рассмотрения проблемы создания оптимального микроклимата, который во многом зависит от систем содержания животных.
Статья посвящена вопросу стимуляции развития свиноводства в условиях подорожания и нехватки энергоносителей в Украине, а так же изменений политической и экономической ситуации в целом. В данной статье приведены результаты научно - исследовательской работы по разработке и внедрению в хозяйствах Полтавской области экономичных систем инновационного ведения производства высококачественной свинины путем внедрения оптимальных ресурсосберегающих и мало затратных инновационных технологий в свиноводстве: животные свободно перемещаются по всему ангару, развивая свои мышцы и костную систему, укрепляют иммунитет и повышают производительность за счет воздействия на их организм тепла и холода, прямого и рассеянного солнечного света. В таких условиях вес свиньи ежедневно увеличивается более чем на 500 г в сутки, и повышаются вкусовые характеристики мяса.
Материал является научно-практическим и должен стать венцом исследования экономтехнологии выращивания свиней в условиях Украины. Здесь идет речь о комплексных исследования. Единственный способ противостоять импорту и выйти на широкий экспорт - это становиться Украинскому свиноводству конкурентоспособным, этому вопросу уделяется особое внимание.
Ключевые слова: инновационная технология, микроклимат, «тепловая подушка», ресурсосберегающая, малорасходная, традиционная, технология, продуктивность, вентилирование, биокомпост смеси подстилки.
256
UDC 636.082.02.
Belozyorov N., applicant E-mail: net_bel@mail.ru
INFLUENCE OF THE ENVIRONMENT AND INNOVATIVE TECHNOLOGIES THAT RADICALLY MAINTENANCE (PURPOSEFULLY) AFFECT THE STATE PRODUCTIVITY AND SUSTAINABILITY PIGS
This article aims to open ways to improve the profitability of pig production through new strategic resource and small expenses innovative methods in management of the production highly qualified pork.It is shown that sometimes rejected and not fully adopted technology can have a huge capacity and additional possibilities . An analysis by justifying the problem of an optimal microclimate, which largely depends on the system of the pigs .
Article is devoted to the stimulation of pig production under conditions of higher costs and a lack of energy in Ukraine and changes in the political and economic situation in general.
This article presents the results of research on the development and implementation farms Poltava region lean systems breeding innovation production of high quality pork by implementing optimal resource and small expenses innovative technologies in the pig: pigs moved freely around the hangar, developing their muscles and skeletal system, strengthen the immune system and increase there productivity through the influence cold and worm temperature , direct and diffuse sunlight. In such circumstances, the weight of pigs every day increases by more than 500 grams per day, and increasing taste characteristics of meat.
Material is scientific - practical and should be the top of the list of researching pig production in Ukraine. It refers to the comprehensive study.
The only way to resist imports and reach a wide export - Ukrainian pig production is to become competitive, this issue is given special attention.
Key words: innovative technology, microclimate, "thermal pad" resource saving, low-cost, traditional technology, performance, ventylirovka, biokompostuvannya litter mixture.
Постанова проблеми. Сучасне виробництво продукци свинарства базуеться на iндустрiальних технолопях, що передбачають створення оптимального мжро^мату, який мае сприяти найбшьш повнш реашзацп генетичного потенщалу у вщношенш продуктивности вщтворювальних функцш, найповшшш збереженост поголiв'я та юнцевому отриманню яюсно! продукци, оптимiзацп мжро^матичних факторiв у свинарському господарств^ особливо в осшньо - зимний та зимно-весняний холодш сезони.
Перед фахiвцями: технологами, лжарями з ветеринарно! медицини, постало серйозне завдання, з урахуванням генетичного статусу свиней, дослщити, визначити рiвень придатност й розробити допустимi оптимiзованi параметри найкращого мжро^мату для вирощування, розведення та вiдгодiвлi тварин для забезпечення повно! реашзацп потенцшно! продуктивност свинарства в цшому.
257
Аналп основних дослщжень i публжацш, у яких започатковано розв'язання проблеми. Зазначена проблема, незважаючи на достатнiй спектр дослщжень, залишаеться дуже актуальною: вiдомо, що сила прояву природного iмунiтету, незважаючи на його генетичну обумовлешсть, залежить не лише вiд статi свиней, ix вiку, а й безперечно вщ факторiв навколишнього середовища.
Походня Г.С ,Косарев ОБ. Кузнецов А.Ф, Царенко О. М., Крятов О.В., Крятова P.C., Бондарчук Л.В., Шевченко О.Б., Козьменко В., Ткачук О.Д, М.В. Чорний, Б.П.Коваленко та ряд шших дослщниюв, зазначають що таю фактори, як температура пов^ря, вщносна волопсть, та рух повiтря, при недоотриманш оптимальних параметрiв, можуть тд час сприяти розповсюдженню не лише хвороб, а i зниженню сили природно! резистентностi та продуктивностi поголiв*я.
Так вiдомий дослiдник О. Блiзнецов пiдкреслюе, що рiвень резистентностi i реактивностi свиней переважно залежить вщ окремих факторiв навколишнього середовища, а динамжа ix рiвня - досить предметно вщображае фiзiологiчний стан оргашзму на дiю зовнiшнix факторiв.
Дослщи американських науковцiв свiдчать про те, що для вiдгодiвлi свиней до товарно! ваги за температури повггря 32,2°C потрiбно вчетверо бiльше часу, шж у разi вирощування свиней за температури 21,1°С та нижче. До того ж, вищi температури значно зменшують щоденний апетит. Однак у сумi - за весь перюд потрiбний для нарощування сала, - кормiв буде витрачено втричi бiльше, нiж за проxолоднiшиx умов.
Результати проведених дослiджень з пщтримання мiкроклiмату, за рахунок природних систем вентиляци примiщень, великою мiрою залежить вщ систем утримання тварин. У проведених дослщженнях Козьменко В.( 1993 р.) зазначив що волопсть пов^ря при традицшнш технологи утримання свиней порiвняно з удосконаленою була вищою на 9-12 % , наявшсть амiаку в 4 рази, вуглекислого газу в 3 рази. При цьому середньодобовi прирости при традицшнш i удосконаленiй теxнологiяx складали вщповщно 599 i 750 г, а витрачалось корму на 1 кг приросту 4,76 та 4,08 к. од. Однак хочеться зауважити, що таю показники вщносш i не несуть на собi вщповщальност точних статистичних даних, зважаючи на мкце, час i тенденцiю клiмату в райош ix застосування.
Розробка ресурсозбер^аючих теxнологiй виробництва свинини грунтуеться не тшьки на досягненнях сучасно! науки та зарубiжного досвiду, ай критичному ставленш до ранiше iснуючиx технологш вирощування свиней без створення оптимального мжро^мату в примiщенняx. Свого часу технолопя холодного вирощування використовувалася у свинарствi i рекомендувалась виробництву, однак не набула широкого розповсюдження, хоча в нш i зараз е защкавлешсть та потреба.
Аналiз св^ового досвiду засвiдчуе, що найкращий з рiзноманiтниx варiантiв по утриманню свиней е утримання тварин групами 230-280 голiв з необхщною умовою однорщноси групи, та легким доступом кожно! одиницi до соломи та води з кормами. В деяких державах на законодавчому рiвнi
258
заборонеш пласю дахи, дерев*яш тдлоги з щшинами та примщення що не мають досить сонячного освiтлення чи мають вiдсутнe природне провiтрювання.
В Укра1ш виробництво свинини е однieю з найбшьш необхщних та важливих галузей тваринництва, яке в змозi забезпечити людей необхщними для життя та зростання високояккними продуктами харчування. Свинина багата повноцшними бiлками, життево необхщними полшенасиченими жирними кислотами, безазотними екстрактивними речовинами, що пщсилюють травну функцш шлунково-кишкового тракту, мiнеральними речовинами, в^амшами, особливо групи В, ферментами, що робить И щнним продуктом харчування.
Новi фаховi здобутки та !х реальне впровадження як науково обгрунтовано! системи штенсивного ведення господарства у великш мiрi сприяе вирiшенню проблеми найбшьш швидкого та якiсного забезпечення населення повнощнним м*ясним продуктом - свининою, дае змогу в найкоротший термш наростити конкурентоспроможну та високорентабельну свинину, що для Укра!ни е питанням надзвичайно актуальним в теперiшнiй час. Тим паче, що зараз нагально сто!ть проблема не лишень забезпечення населення Укра!ни якiсною i дуже потрiбною продукцiею, а й у виходi на новi ринки збуту на тереш держав СС та США з бшьш претензiйними вимогами, шж були ранiше.
Стан справ у галузi вирощування свиней за останш роки в Укра1ш полшшився. Про таку тенденцiю свiдчать даш про поголiв'я:
Згiдно даних Держстата, поголiв*я свиней в Укра1ш за 2012 рж вiдносно кiнця 2011року зросло на 1,9% - до 7,5 млн голiв.;
У свою чергу, кшькють свиней в Укра!ш за 2013 рiк у порiвняннi з 2012 роком загалом зросла на 4,1% до 7,9 млн голiв;
На 1 листопада 2013 року збшьшилося на 3,7% — до 8,4 млн голiв, якщо зрiвнювати з аналогiчною датою 2012 року;
У 2013 рощ аграрний сектор залишався у лщерах по наповненню бюджету серед галузей в^чизняно! економiки;
Середня кiлькiсть поголiв'я протягом 2014 становить 7911,05 тис. голiв, згщно з даними аналiтикiв ринку свинини.
За тако! позитивно! тенденци потрiбно i далi нарощувати поголiв' я свиней, але при мшмальних витратах ресурсiв: особливо кормiв, паливно-мастильних матерiалiв, працi, енергоносilв зважаючи на тяжку долю сьогодення. Можливо ця галузь зможе надати нашш державi можливiсть хоча б частково заповнити фшансову дiру держбюджету i допомогти у вирiшеннi ряду проблем, яю неочiкувано з*являються пiд час военних дш та кризово! ситуацп.
За нормальних умов поголiв'я збiльшуеться в теплу пору року. Але враховуючи военнi дil на тернах Украши, збiльшення собiвартостi вирощування, пов'язане з курсом нацвалюти, змiна попиту на свинину та пол^ичну ситуацш в цiлому, передбачити динамiку нарощування поголiв'я досить складно. Повноцiннiй годiвлi та створенню оптимальних умов
259
утримання, у яких мжро^мат мае надзвичайно важливе значення у сучасних умовах важко.
Украшсью виробники свинини дуже стурбоваш збшьшенням вартост кормiв, енергетичних ресурЫв, та рiшуче зростаючим ризиком небезпечних ешзоотш при щiльному зосередженнi величезно1 кiлькостi поголiв'я свиней на ч^ко обмеженiй територи при масштабному виробництвг Саме цi фактори змушують ïx постiйно шукати альтернативнi технологи утримання та вирощування свиней.
На даний час у практищ свинарства застосовують двi системи утримання свиней: вигульне i безвигульне. В залежност вщ конкретних умов господарювання свиней можуть утримувати протягом усього року в свинарниках, чи в теплий сезон - переводити в табори. Вигульна система е режимно-вигульна i вшьно-вигульна. Режимно-вигульна система - це пщпорядкування певному режиму дня, коли свиш випускаються на вигульш майданчики у конкретно визначений час, а вшьно-вигульна система передбачае вшьний або безстроковий доступ тварин до мкця вигулу.
Впровадження нових чи полшшених технологш потребують поглиблених наукових дослщжень яю здатш перетворити науково-теxнiчну сферу в рушшну силу зростання нацiональноï економжи. Створення оптимiзованиx температурно-вологiсниx умов утримання свиней сприяе кращому росту, зниженню заxворюваностi, зменшенню витрат корму на приркт та покращанню економiчноï ефективност виробництва свинини. Наявна потужнiсть науково-технолопчного потенцiалу Укра'ни дозволяе претендувати на провщне мiсце серед теxнологiчниx лiдерiв свiту в галузi свинарства.
Мета дослщження: вивчення впливу мiкроклiмату на основш показники резистентностi свиней рiзниx генотипiв та обгрунтування ïx оптимальних параметрiв утримання.
Матер1ал i методи дослщжень. Експериментальнi дослiдження та мошторинг показникiв резистентностi тварин проводилися на пiдприемствi СВК «Перемога» Полтавськоï област де було сформовано шiсть груп iз трьох генотипiв свиней по 80 голiв: I - велика бша, II - велика чорна, III - дюрок.
Три групи уЫх зазначених генотипiв вирощувалися традицшно, а три групи - дослщш, вирощувалися в «несприятливих» умовах технологи холодного вирощування (схема дослщжень-таблиця №1;2;3;4;5).
Дослiджувались показники природноï резистентностi, на основi гематологiчниx показникiв, динамiка росту та приросту маси у групах, що подшялися на контрольний i дослщний варiанти, та формувалися за принципом аналопв за вiком, статтю, фiзiологiчним станом - по 80 голiв кожного генотипу (схема дослщжень-таблиця №1).
Дослщжувалися й найкращi показники мжро^мату примiщень свинарника (схема дослщжень - Таблиц №6) та найоптимальнiшi методи утримання свиней (схема дослщжень-таблиця №2 мал.1). Мiкроклiмат визначаеться такими властивостями: волопсть; температура пов^ря; швидкють
260
руху пов^ря; вмкт шкщливих домшок, вуглекислий газ, амiак та iн. схема дослщжень - таблиця №6.
Контрольна група тварин утримувалась на утепленш бетоннш пiдлозi в станках для групового утримання по 240 голiв живою масою 25-40 кг на викорми. Годiвля проводилась iз самогодiвниць з добовим завантаженням сухого корму, пошня - з автоматичних пошок, гнш з примiщень прибирали щоденно, вентиляцш здiйснювали за допомогою вентшахт без примусового видалення забруднення повiтря.
Дослщна група тварин утримувалась у свинарнику на глибокш, довго незмiннiй, щоденно поновлюванш пiдстилцi в станках для групового утримання 240 голiв живою масою 25-40 кг на викормг Годiвля проводилась iз самогодiвниць з добовим завантаженням сухого корму впрок, пошня - з автоматичних пошок все з необмеженим доступом. Солома та трава для пщстилки на землянш пщлозг Витрата на пщстилковий матерiал - солому злакових культур складае близько 1 кг за добу на одиницю. Процес бюкомпостування сумiшi пщстилки з гноем для досягнення результату « тепловоï подушки» (схема дослщжень - Таблиц №3;4;5). Гнш видаляли iз секцiï кожш 4 - 5 мiсяцi. Кормовий стш, де проходив процес годiвлi та пошня тварин, розмiщений на висот 67 см вiд пщлоги, що дае можливiсть накопичувати пщстилку до означеноï висоти. Вентиляцiю здшснювали за допомогою вентшахт без примусового видалення забруднення пов^ря, однак з шшим планом розташування.
Визначення мжро^мату проведено на рiзниx рiвняx вщ пiдлоги за допомогою приладiв:
1) ртутний термометр - вимiр t повiтря;
2) барометр-анерощ - величину атмосферного тиску;
3) крильчатий анемометр АСО-4 - швидюсть руху пов^ря;
4) аспiрацiйний психрометр - волопсть пов^ря;
5) газоаналiзатор УГ-2а - вмкт амiаку;
6) газоаналiзатор (СО) ГСБ-02 - для визначення концентраци вуглекислого газу;
7) чашка Петрi - ступiнь бактерiальноï забрудненостi пов^ря, визначали методом випадiння вiльного осадження на середовище з м' ясо - пептонним агаром;
8) напольний мжроскоп.
В дослщах брали участь усього 480 голiв свиней.
Результати дослщжень. Вщомо, що господарства, яю тримають тварин в мiсцяx забрудненого пов^ря зазнають значних втрат вщ зниження продуктивностi тварин та пщвищення рiвня смертностi, особливо поросят. Це ж спричиняе i перевитраи кормiв на кожну одиницю. На основi незадовiльного мiкроклiмату у свиней знижуеться природна резистентнiсть та iмунологiчна захистливкть що до захворювань.
Вiзьмемо до уваги, що ri три групи зазначених генотитв що вирощувалися в умовах традицiйноï ферми, е групою № 1, а три дослщш групи
261
яю вирощувалися в «не сприятливих умовах» холодного держання, вiдгодiвлi на глибокш незмшюванш пщстилщ, ми умовно назвали групою №2.
Дослiдженi морфобiохiмiчнi показники кровi у вiковому аспектi свиней уЫх генотипiчних груп при рiзних показниках мжро^мату у групах контрольнiй та дослщницькш:
Таблиця 1
Показники кров1 дослщних свиней _
Група Маса В1к, Кшьшсть Кшьшсть Вм1ст Вм1ст
№ тша, кг м1с еритроципв лейкоцит1в гемоглоб1ну загального бшку
15.7 2 4.24 14.9 9.8 5.5
1 34.2 4 5.51 15.9 11.3 6.14
115.1 8 6.03 16.1 12.0 6.31
16.1 2 4.41 14.8 10.8 5.87
2 36.6 4 6.21 15.7 12.2 6.50
137.8 8 6.30 16.3 12.5 6.85
Шляхом усереднення результатiв дослiдницьких варiантiв двох фенотитчних груп можливо наочно спiвставити результати в групах №1 та №2 пщдослщних свиней. Аналiз таблицi свщчить, що умови вплинули на зниження в вжовш динамiцi вмiсту еритроциив, гемоглобiну та бiлку, в той час як лейкоцити мали тенденщю незначного збiльшення на протязi усього годувального перiоду.
Зниження температури та збшьшення вологостi повiтря впливае на формування гематолопчних показникiв, особливо в пщсисний перiод та перiод дорощування. Максимального впливу мiкроклiмату зазнае кшьккть гемоглобiну у вiцi 60 -90 дшв, кiлькiсть лейкоцитiв, загального бшку сироватки кровi - у вщ 120-160 днiв, кiлькiсть еритроцитiв - у вщ 180 днiв.
Характерну закономiрнiсть впливу рiзних мiкроклiматичних умов спостер^аемо i на кiнцевий результат приросту маси тша свинi. В кожний вжовий перiод констатуемо кращi показники у другiй групi, тодi коли показники пщдослщно! першо! групи свиней вщстають.
Слiд зазначити, що належний мiкроклiмат в примiщеннi позитивно впливае не лише на обмшш процеси в органiзмi свинi, а й дае змогу при аналопчнш енергомкткост кормiв одержувати рiзницю в прирости до 8-9 % ще й заощадити немалi кошти на лжування.
Свинi вiдносяться до швидкозростаючих тварин, так як 1х середня маса при народженш становить близько 2 кг, а у вщ старше 8 мю досягае 150 кг. Дослщжено що рiвень середньодобових прироста у свиней на вiдгодiвлi на глибокш незмшюванш пщстилщ становить 670 - 685 грамiв, коефщент конверси корму - 2,60 - 3,20, вщмшок - на рiвнi 3,0 - 4,0%, а забшний вихiд - 74 - 85% . В тушах свиней живою масою 100 кг мштиться приблизно 55% м'яса, 35% сала i 10% исток. Вiдзначаються деякi переваги рiвня продуктивностi свиней в ангарах вл^ку i легку зворотну залежшсть в зимовий перiод часу.
Проведен дослiдження дали можливiсть встановити показники, що базуються на даних господарства Полтавсько! областi, де рiвень
262
продуктивности середньодобовi прирости при традицшнш i удосконаленш технолопях складають вiдповiдно 552 i 676 г, а витрати кормiв на 1 кг приросту у середньому за весь зазначений перюд 4,75 та 4,05 к. од., при загальноприйнятих нормах - 6-8 корм. од. вiдгодiвлi дорослих тварин; що пов'язано значною мiрою з мжро^матом примiщення.
Експериментальна частина даних дослщжень проводилась в типових примщеннях при однаковому рiвнi годiвлi поголiв'я свиней, аналогiчних за породами, живою масою та вжом. Розмiри ангарiв складають: 9-12 м в ширину та 15-25 м в довжину. В таких ангарах утримують тварин групами 230-280 голiв, що знаходяться на вiдгодiвлi, з необхщною умовою однорiдностi груп, та легким доступом кожно! одиницi до соломи та води з сухими збалансованими комбжормами, досхочу.
Основа надзвичайно ефективно! технологи полягае в тому, що утримання свиней на соломi починаеться з моменту опоросу i до кшця вiдгодiвлi, при утриманнi свиноматок в поросних станках бшя тижня.
Бажано щоб внутрiшнi роботи по стшам примiщення були виконанi методом «хати-мазанки» для додатково! природно! вентиляци примщення свинарника. Також обов'язково у бiчних стiнах: зверху пiд дахом для поповнення свiжого повiтря i знизу для вивода забрудненого пов^ря повинш передбачатися i вентиляцiйнi отвори, яю в холодний перiод закриваються або дерев'яними щитами, або тнопластовими,або заздалегщь обладнаними спецiальними заглушками. Вентиляцiя в примщеннях необхщна з метою створення сприятливого мжро^мату для здоров'я i продуктивностi тварин, а так само для довшого використання чи збереження знарядь i окремих конструкцiй будiвель.
Вентиляцiя представляе собою змiну пов^ря в примiщеннi, призначену пiдтримувати в ньому вiдповiднi метеорологiчнi умови i чистоту повiтряного середовища. Санiтарно-гiгiенiчне значення вентиляци складаеться в тому, що пов^ря тваринницьких примiщень, якщо воно не буде обмшюватися з зовшшшм повiтрям, швидко набуде шкiдливих властивостей. У ньому пщвищиться концентрацiя пилу, мiкроорганiзмiв, вуглекислого газу, амiаку та шших газiв, накопичиться багато тепла i водяно! пари. Таке пов^ря впливае на теплообмiн, апетит, перетравлення i засвоення поживних речовин корму.
При мммальному рiвнi вентиляци свиш втрачають багато тепла, i енерпя корму йде повнiстю на !х обiгрiв. Рух потоку повiтря можна перевiрити за допомогою диму, перемщаючи його в рiзнi точки свинарника. Таким чином можна перевiрити роботу вентиляцшно! системи i виявити протяги. Завдяки дослщам виявлено:
Протяг в примщенш ^ НКТ збiльшуеться на 3°С Солом'яний пiдстилка ^ НКТ знижуеться на 5 °С Низька щшьшсть стада ^ НКТ збшьшуеться на 3 °С С Обмежене годування ^ НКТ збiльшуеться на 3,5 °С Висока щiльнiсть стада ^ НКТ знижуеться на 3 °С НКТ - низька критична температура .
263
Вентилящя примщень досягаеться видаленням з них нагр^ого або забрудненого пов^ря i подачею чистого зовшшнього повiтря. Загальнообмiнна вентилящя, призначена для забезпечення заданих метеоролопчних умов здшснюе змiну повiтря у всьому примщенш. Вона призначена для тдтримки необхiдних параметрiв повiтряного середовища у всьому об'емi примiщення. Схема тако! вентиляци представлена нижче:
Lпр (тд дахом)
Ьвит(унизу)
А) традицшна; В) тновацшна технологiя вттелировки.
Стршками показаний напрямок руху пов^ря.
Малюнок 1. Схема загально обмшно!' вентиляцн.
Для ефективно! роботи системи загально обмшно! вентиляци при пiдтримцi необхщних параметрiв мiкроклiмату кiлькiсть повiтря, що надходить в примiщення (Lпр), повинна бути практично дорiвнюе кiлькостi пов^ря, що видаляеться з нього (Ьвит).
Система вентиляци на фермi покликана створювати свиням сприятливi умови для життя. З ростом свиней штенсившсть вентиляци в примiщеннi повинна посилюватися, т. як збiльшуеться частота дихання i видiлене свинями тепло збшьшуеться. У спекотнi днi вентиляцiя забирае як видшяеме з диханням тепло, так i гази, i водш випаровування. Вентиляцiя дуже важлива для свиней вагою 30-110 кг, з приростами бшьше 750 г / день i конвераею корму бшьше 2.6.
В прохолодну пору року тепло, що видшяеться свинями, сприяе пщтримщ в примiщеннi термонейтрально! зони. Свиш дуже чутливi до протяпв i володiють слабкою здатнiстю до терморегуляци; найбiльш чутливi до коливань температури i неякiсного повiтря новонароджеш поросята.
Кожна група свиней мае «свою» комфортну температуру для нормального юнування. Оптимальна температура повiтря для пщсисно! свиноматки повинна становити 18-20 ° С, для поросят-сосунов - 26-28 ° С з поступовим зниженням до вiдбирання до 20-22 ° С, для поросят тсля вiдлучення - 18-20 ° С i для вiдгодовуваних свиней - 14-18 ° С.
Так одна сторона ангара - бетонна площадка, на якш розташоваш довгi неглибою по!лки та годiвницi бункерного типу для легкого вшьного доступу свиней до гранульованих чи розсипчастих iнодi змiшаних комбiкормiв. Щоб уникнути давки та агреси, на одне кормо мкце , це е 0,30 м годiвницi, мае припадати не бшьше 8-10 свиней. Для напування зазвичай використовуються
264
пошки термосного типу з отворами i обов'язково з можливктю пда^ву в над холодний перюд.
Уся шша частина ангару заповнюеться солом*яною пiдстилкою таблиця №3;4 - це солома злакових культур, у весняно-лггньо-осшнш перiоди також бажано добавляти в рацюн свiжу траву та листя дерев. Нез*!дена трава допоможе внутрiшньо хiмiчним процесам в пвдстилщ видiляти ще бшьшу кiлькiсть тепла та мае вплив на подовження цього процесу. Особливо про це треба потурбуватися в тзньоосшнш перюд за для бшьшого подальшого на^ву пiдстилки, та кращого процесу обiгрiву «тепловою подушкою» для стабшьного тепла свиням.
Бiльшiсть виробникiв використовують тдстилку на землянiй пiдлозi. Витрата матерiалу для пiдстилки складае приблизно один кг на добу на одиницю. Свиш утримуються на глибокiй незмшюванш пiдстилцi. Спочатку товщина И становить близько 0,2 м. По мiрi зволоження сечею солому поступово додають. . Вологопоглинача здатшсть пiдстилкових матерiалiв наведена у таблицi №3. В якост пiдстилкових використовують найрiзноманiтнiшi матерiали: солому, торф, мох, листя дерев, тирсу, траву. Використання солом'яно! тдстилки набагато менш клопiтно, нiж утримання в металевих блоках, якi треба чистити кожного дня, ремонтувати i т. г
Таблиця 3
Вологопоглинача здатшсть пщстилкового матер1алу
Маса вологи Одинищ вимiру Солома не рiзана Сiчка соломи Трава
Натуральна т матерiалу 175 270 300
Поглинаеться % 170 265 200
Вологопоглинаюча здатшсть (маса вологи, яка може бути поглинута, виражена у вщсотках до маси матерiалу натурально! вологоси) складае: солома не рiзана - 170-175; Ычка соломи - 265-270; трави - 200-300.
Пiдстилковi матерiали мають значний вплив на мжро^мат у примщенш, !х склад викладено в таблицях №4, №5. Вони поглинають вологу i шкiдливi гази, що видiляються тваринами, полiпшують умови утримання тварин, так як створюють бшьш сухе, м'яке i тепле ложе, покращують фiзико-механiчнi i бiологiчнi властивост гною. Липкiсть гною зменшуеться, вш стае бiльш пухким, в ньому створюються умови для активного протжання бiотермiчних процесiв.
При використаннi достатньо! кiлькостi не лише соломи, а й трави з листям, тепло вщ компостуемого субстрату буде гр^и свиней краще, коли вони будуть зариватися тд солому. Солома працюе як iзоляцiйний матерiал, тому важливо використовувати достатню И кiлькiсть, особливо в зимовий час, щоб свиням було комфортно i тепло. Новий застил обов'язково розпочинати у середиш - кшщ жовтня, а зшмати настил у березнi.
265
Необхщно прагнути до того, щоб на свинофермi забезпечити нормальний температурно-волопсний режим, це важлива умова для здоров'я i продуктивност тварин.
Таблиця 4
\1м1чний склад пiдстилкового матерiалу - соломи, % до природно'Т
Пщстилка Вода(Н2О) Азот (К) Фосфор (Р205) Калш (К20) Кальцiй (СаО)
Солома пшенична 14,3 0,48 0,22 0,93 0,28
Процес бюкомпостування сумiшi пiдстилки (таблиця №4 - хiмiчний склад пiдстилкового матерiалу) з гноем (таблиця №5 - склад свiжого гною свиней), а тим паче з доцшьною добавкою трави буде тдтримувати плюсову температуру взимку дещо в вищому температурному режима При цьому в бшьш глибоких шарах температура може досягати вщ 40°С до 43,5°С, а на И поверхш близько 18 -22°С. Тому температура всерединi примiщення буде на 5-10°С вище, а то й бшьше, нiж зовш. Таке вiдгодовування пiдходить для поросят на вiдгодiвлi, кнурiв, свиноматок. Цей метод дозволяе значно знизити витрати не лише на спорудження, але i на обслуговування примщень. Пщ час вiдгодiвлi тварини самостiйно годуються, п'ють i вибирають собi мюце для вiдпочинку, а значить, людська допомога 1м практично не потрiбна.
По завершеннi вiдгодiвлi солом'яна пщстилка виштовхуеться бульдозером назовнi, а примщення дезiнфiкуеться i стелиться нова солома. Пщвозити солому пiд вiдгодiвлю потрiбно в мiру забруднення, намагаючись, щоб мкця, де вiдпочивають свинi, завжди були добре застеленi й сухг При утриманнi на пiдстилцi, свиш чiтко розмежовують простору для харчування, вщпочинку, дефекаци i пиття.
Таблиця №5
Складов! частини Гн!й свиней % Складов! частини Гн!й свиней %
Вода (Н20) 72,4 Калш (К2О) 0,60
Орган!чна речовина 25,0 Вапно (СаО) 0,18
Азот загальний 0,45 Магнез!я (MgO) 0,09
Азот ам!ачний 0,20 Сульфатний анпдрид ^03) 0,08
Фосфор (Р2О5) 0,19 Хлор (С12) 0,17
Свиш можуть витримувати зимш температури з показником - 30°С, за умови, що в примщенш немае протягiв. Пiсля закiнчення вiдгодiвлi вся група свиней реалiзуеться на м'ясокомбшат, ангар за допомогою фронтального навантажувача очищаеться вщ навозу, миеться, дезшфжуеться i таким чином готуеться до наступного циклу.
266
Так поряд з традицшною технолопею виробництва свинини з'явилася нова альтернативна можливкть у свинарств^ доступна як для невеликих фермерських господарств, так i для промислових ферм.
Показники мжро^мату примщень, де утримувались тварини контрольно! та дослщно! груп, наведеш в таблиц №6.
Мiкроклiмат примiщень визначаеться такими властивостями: волопсть; температура повiтря; швидкють руху повiтря; вмiст шкiдливих домшок, вуглекислий газ, амiак, сiрководень та ш.
Без додержання оптимального мжро^мату в примiщеннях -температури, осв^лення, вологостi, загазованостi, забрудненостi повiтря -неможливо одержати дешеву i яккну продукцiю в короткий термiн.
Таблиця 6
Показники мпкроклшату примщень_
М1крокл1матичш показники Поточнеш параметри Технолопя «тепло во!' подушки» Традицшна ферма Несприятлив1 умови для свиней на в1дгод1вл1
1 повиря, °С М 19,5 16 ±31
Lim 16 - 23 14 - 18 ±27 - ±35
Вщносна воло псть повиря, % М 70,0 75,5 -
Lim 60 - 80 58- 91 Нижче 57,4; вище 91,1
Абсолютна воло псть, г/м3 М 9,65 10,3 6,9
Lim 9,2- 11,1 9,6 - 10,9 5,6 - 8,2
Швидк1сть руху Повиря, м3/ сек. лпом 0,3 - 1,2 0,3 - 1,2 Нижче 0,3; вище 1,7
взимку 0,2 - 0,5 0,1-0,5 0; вище 0,5
Атмосферний тиск, мм рт. ст М 767,6 770,6 -
Lim 766,06 □769,14 768,8 - 772,4 Вище 772,5
Вм1ст ам1аку, мг/м3 М 3,4 17,7 -
Lim 2,48 - 4,32* 17,01 -□ 18,39 Вище 20,0
Вм1ст СО2 % вуглекислоти М 0,03 0,13 -
Lim 0,027 - 0,033* 0,117 - 0,143 Вище 0,2
Мжробна забруд нен1сть пов1тря, тис. кл. м3 М 14,6 53,2 -
Lim 13,99 - 15,2* 51,68 - 54,72 Вище 54,72
* Р < 0,05 пор1вняно з контрольною групою
Термометр розташовували так, щоб на нього не дiяли прямi сонячнi променi, тепло з пов^ропроводу, охолодження вiд вжон та вентиляцiй, на вiдстанi не менше 1 м вiд стш. Подовженiсть вимiру температури в однш точцi була не менше 10 хвилин. Дослiдження температури примiщення проводили кожш 10 днiв щомiсячно: 30-го, 10-го та 20-го числа - при розробщ методики дослщжень;та щоденно при проведеннi основних дослiджень.
Визначено оптимальну t повiтря для молодняка свиней рiзно! вiково! категорi!: +16 - +23 °С; t повiтря ±27 - ±35 °С негативно впливають на життездатшсть та життедiяльнiсть оргашзму свинi: теплове перенапруження, супроводжуеться зниженням рiвня окисних процесiв, у свиней пропадае апетит,
267
яккть пов^ря попршуеться, i тварини стають бшьш сприйнятливими до хвороб.
Пщвищення швидкост руху пов^ря за рахунок пов^рообмшу допоможе у вище приведенiй ситуаци. Як правило, потiк повiтря 1 м3 / сек дае дорослим свиням вл^ку вiдчуття прохолоди, приблизно на 3 °С нижче дшсно! температури, але маленьких свиней це не рятуе.
Ознаки велико1 швидкост повiтряного потоку зафiксованi у ходi дослiдження:
1. Свинi уникають певного мюця в примiщеннi;
2. Продуктившсть свиней порушуеться;
3. Свинi спорожняються в зош лежання;
4. Свиш збиваються «в купу».
Швидккть руху пов^ря забезпечуе iнтенсивнiсть повiтрообмiну в примщеннях, пiдсилюе його охолоджуючу здатшсть. Мала швидкiсть руху призводить до попршення мiкроклiмату. Висока здатна викликати простуднi захворювання, особливо при знижених температурах, але усувае переев оргашзму при високих температурах. Вона повинна становити взимку вiд 0,10,5 i влiтку вiд 0,3 - 1,2 м / сек. Швидкють руху повггря в обох примщеннях не виходила за межi норми.
Вщносну вологiсть повiтря визначали за тих же умов, дослщжено, що свиш спокшно переносять 60-90%-ну вщносну волопсть. При традицiйнiй вентиляци волопсть пов^ря порiвняно з удосконаленою була вищою на 7-12 %. Де утримувались тварини контрольно! групи, вiдмiчаеться бiльш висока вiдносна вологiсть.
У дослщженнях використовували газоаналiзатор УГ-2а , який визначав наявшсть амiаку. При традицшнш вентиляцi! наявнiсть амiаку перевищена в 3-5 разiв порiвняно з удосконаленою. Амiак подразнюе слизовi оболонки тварин, сприяе розвитку запальних процеЫв. Концентрацiя амiаку в примiщеннях не перевищувала норму 20мг/ м3.
Газоаналiзатор ГСБ-02 призначений для визначення концентраци вуглекислого газу, при традицiйнiй вентиляци видав показники в 2.5-4 рази вищi порiвняно з удосконаленою. Висока концентращя вуглекислого газу знижуе захисш i вiдтворювальнi функцi! тварин,та вмкт вуглекислоти i не перевищував нормативу 0,2%.
За показниками вмкту амiаку та вуглекислого газу вiдносно до нормативiв зоогiгiенiчних умов примiщень, де утримуються свиш, вiдмiчено !х низький вмкт у примiщеннях груп №1 i №2.
Вмiст мiкроорганiзмiв у повiтрi визначили методом вiльного осадження шляхом встановлення в дослiдних мкцях вiдкритих чашок Петрi зi стерильним м'ясопептонним агаром на 7-10 хв. Поим !х щшьно закривали i ставили в термостат на 48 годин при температурi 370°С , поим завдяки напшьному мiкроскопу пщраховували кiлькiсть пророщених колонiй. Бактерiальна забруднешсть там, де утримувались тварини контрольно! групи вище.
Зооппешчш умови примщень, де утримувались дослiднi i контрольш групи тварин, за бiльшiстю показниюв, були в межах нормативних параметрiв. У той же час волопсть в примщенш, де утримувалась дослщна група тварин
268
становила 70 %, тодi як у контрольнш - 75,5 % , що перевищуе норматив на 4 -5 %, а бактерiальна забруднешсть не перевищувала норму. Численш порiвняльнi дослiдження ангарно! i традицiйно! системи утримання не виявили суттевих вщмшностей за рiвнем продуктивностi свиней, та вiдмiчалось зменшення потреб на операцшш виробничi витрати та витрати працi на одиницю продукцi!.
Осноет позитиеш моменти технологи:
• мммальш витрати на оргашзацш комплексiв, рекордно короткi термiни зведення споруд;
• практично повна вщсутшсть витрат на мехашчну чистку примщень;
• зменшення технолопчних стресiв пов'язаних з доглядом за тваринами;
• чистота в комплексах i вщсутшсть специфiчного запаху амiаку, властивого класичним свинарниках;
• мммальна кiлькiсть обслуговуючого персоналу (1 людина на 600 голiв);
• тварини вшьно перемiщуються по усьому ангару, розвиваючи сво! м'язи i кюткову систему, змiцнюють iмунiтет i пщвищують продуктивнiсть за рахунок впливу на !х органiзм тепла i холоду, прямого i розсiяного сонячного свгаа,
• висока конверсiя корму i прирости на вiдгодiвлi ( до 670 - 700 грамiв / добу);
• висока економiчна ефектившсть (термiн окупностi ангарiв 1-1,5 року), а також економiя на опаленш та освiтленнi.
Мшуси технологи: 1. Цей споЫб можливий тiльки на дорощуванш, нi про який опорос та утримання поросят в холодi мови йти не може. Для опоросу i дорощування молодняка в холодну пору року, однозначно необхщно застосовувати стащонарш опалювальнi примiщення. Так як система терморегуляци в органiзмi поросят розвиваеться лише до тритижневого вжу i власний iмунiтет починае функщонувати тиждень по тому. А додатковий температурний стрес тiльки збшьшить вiдхiд поголiв'я. 2. Можливе накопичення в пщстилщ патогенно! мiкрофлори, тому ветеринарш заходи повиннi проводитися з особливою ретельшстю. Цим також пояснюеться обмеження на вмкт кiлькостi тварин в одному ангара 3. Залежшсть вiд соломи, яка використовуеться у великих обсягах. Добова потреба в нш становить приблизно 1 кг / голову. I проблематично використання соломи, якщо господарство практикуе нульову технологш оброб^ку грунту.
Висновки: 1. Жорстка конкуренщя вимагае безперервного руху шляхом удосконалення. В сучасних умовах гостро! конкурентно! боротьби господарсью пiдприемства можуть устшно розвиватися, лише запроваджуючи системнi шновацшш технолог^ iнтенсивного ведення свинарства шляхом впровадження оптимальних ресурсозберiгаючих i мало витратних технологш виробництва свинини. У забезпеченш високо! конкурентоспроможностi вiтчизняних господарських пщприемств важлива роль належить фахiвцям, що володiють сучасними методами вигодовування, вирощування та виробництва якiсно! свинини на базi нацiональних, европейських i мiжнародних нормативно -правових докуменив у сферi якостi.
269
2. Дослщження показали, що при утриманш свиней зниження температури повггря до 10-13 °С при цьому пщвищення вщносно! вологост до 72-75% негативно вщображаеться на статус !х природно! резистентности
3. Несталий без оптимiзацi! мжро^мат в примiщеннi для годiвлi свиней призводить до зниження бактерицидно! активност поголiв*я та погiршення морфо бiохiмiчних показникiв кровi.
4. Тварини, яю мали гiршi резистентнi показники, поступалися аналогам на 4,0-6,3% за енерпею росту й абсолютними приростами.
5. Утримання свиней живою масою 25-40 кг за ресурсозберкаючою технолопею, порiвнюючи з традицiйною, зменшуе затрати пращ на одиницю продукци, збiльшуе навантаження на одного оператора та виробництво продукци на одиницю корисно! площг
6. Дослiдження також показали ктотне розходження в забрудненостi повiтря на рiзних рiвнях вiд пiдлоги. Системи ж вентиляци, яю використовували для видалення шкiдливих газiв з тваринницьких примщень, в основному розрахованi на !х видалення з одного рiвня.
7. У дуже холоднi зими мктити свиней в лютому холодi невигiдно, бо тодi на пщтримання потрiбно! температури тiла тварин, для збереження !х життедiяльностi, доводиться витрачати значно бшьше кормiв, нiж при традицшнш технологi!. Пiдраховано, що за один цикл вiдгодiвлi в надмiрному холодi, нижче температурного показника -30°С, перевитрата кормiв виходить приблизно 15 евро на голову.
8. Однак численш порiвняльнi дослiдження ангарно! системи утримання свиней на пщстилщ i традицiйних примiщень не виявили над ктотних вiдмiнностей за рiвнем продуктивност та операцiйними виробничими витратами. Однак економiя на обiгрiвi мае, особливо для сьогодення, велике значення, тим паче тсля рiзкого пiдвищення щн практика глибоко! пiдстилки е надзвичайно конкурентоспроможною.
9. Такий проект вщносно дешево запустити. Але е i негативний бж -санепiдемiологiчна безпека, бо в умовах холодного утримання свиней набагато важче забезпечити необхщний нагляд за тваринами. Технолопя застосовна для вiдгодiвлi свиней, та утримання кнурiв, холостих i супоросних свиноматок. Тож без додержання оптимального мжро^мату в примщеннях - температури, осв^лення, вологоси, загазованостi, забрудненостi повiтря - неможливо одержати дешеву i якюну продукцiю в короткий термiн.
Л^ература
1. Авдонiн М. З. «Гнш як добриво»// Пропозицiя. -2003. - С. 112 -117. Арадьян М. Б. «Нормальш умови нарощування поголiв'я свиней»// Свиноводство - 1984.
2. Близнецов А. Резистентная способность чистопородных свиней // Свиноводство -2002.- №5. - С.24-25. Бугаевський В. М., Остапенко О. М., Данильчук М. I. та ш. «Вплив мжро^мату на ефективнiсть вирощування свиней» // Аграрник. - 2009. - № 12. - С. 12-13.
3. Походня Г. С. Свиноводство и технология производства свинины // Белгород: БГСХА - 2004. - 515с.
270
4. Ткачук О.Д. Вплив мжро^мату на показники резистентност свиней // Вкник- 2010.- № 2- С.136-140. Царенко О. М., Крятов О.В., Крятова P.C., Бондарчук Л.В. Pесурсозберiгаючi технологи виробництва свинини // «Ушверситетська книга». - Суми, 2004. - С. 269.
5. Козьменко В. Влияние вентиляции на продуктивность свиней // Свиноводство.- 1993.- № 5. - С. 12-14.
6. Косарев В. К технологии выращивания поросят // Свиноводство. -1985. -№ 6,- с. 26.
7. Кузнецов А.Ф. Воздушная среда и её влияние на организм животных //СПб. - 2004. - С. 21-27.
8. Микитюк Д. Малозатратна технолопя виробництва свинини // Пропозищя.
9. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: Экономика, стратегия, управление // ФатхутдиновР. А. - М. : Инфра-М. - 2000. - 312 с.
10. Флока Л. «1нновацшш технологи утримання свиней»// Конф. -2013. - С. 17-18.
11. Шевченко О.Б. Результати вивчення природно! резистентносп свиней, яю були вирощеш в рiзних умовах мжро^мату // Проблеми зоошженери та ветеринарно! медицини : Зб. наук. праць Харювсько! державно! зооветеринарно! академи - Х. : РОВ ХЗВ1, 2001. - Вип. 9 (33) 4.2. - С. 155-158. Чертков Д. Д. Мало витратна технолопя технолопя виробництва продукив тваринництва // К.- 2004.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Параняк Р.П.
271
