CC BY
29
й тенденци розвитку подiй, якi спрямовують дiяльнiсть шдприемства у цих реальних умовах на досягнення поставлених цшей, звернувши основну увагу на те, що фiнансовий стан шдприемства е вартiсною формою вiдображення його виробничо-господарсько! дiяльностi, а тому цiлком залежить вiд не!. Тому зростання прибутку, який е основним (узагальнюючим) показником рiвня господарсько! дiяльностi шдприемства i його фiнансового стану, повинно вщбуватись тiльки за рахунок вдосконалення технологи виробництва, шдви-щення продуктивност працi й зниження собiвартостi продукцй. Спекулятив-нi методи зростання прибутковостi пiдприемства е антинауковими.
У процес проведення аналггично! роботи потрiбно вмшо поеднувати рiз-нi види аналiзу.
Лiтература
1. Мних С.В. Економ1чний анад1з. - К.: Либщь, 2003.
2. Штепа Н.П., Приходько Н.С., Думинець О. С. Економ1чний анал1з. - Льв1в: Св1т, 2005. - 264 с.
3. Тарасенко Н.В. Економ1чний анал1з д1яльност1 промислового шдприемства. - К.: Наука, 2000. - 542 с.
4. Коробов М.Я. Фшансово-економ1чний анал1з д1яльносп пщприемств. - К.: Наука, 2000. - 282 с.
5. Економпка шдприемства. За заг. ред. Покропивного С.Ф. - К.: Наука, 2005. - 482 с.
6. Павлишенко М.М. Суть едносп товарного 1 грошового об1гу. - Економша Укра!ни, 2004, № 9. - С. 34-38.
7. Павлишенко М.М. Роль закону едносп товарного 1 грошового об1гу в утворенш прибутку. - Економша Укра!ни, 2006, № 2. - С. 44-58.
УДК 334.761 Acnip. В.В. Якмцов - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПАРАМЕТРИЧНИЙ ОПИС ВИРОБНИЧОÏ СИСТЕМИ ДЛЯ АНАЛ1ЗУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМIЧНОÏ ЕФЕКТИВНОСТ1
КООПЕРУВАННЯ
Розглядаеться виробнича система Ï3 виготовлення щитових елементсв меблiв до та пiсля застосування кооперування. Визначено меж дослiдження для аналiзу та еко-лоro-економiчноï ощнки спещалiзащï та кооперування меблевих пщприемств. Вста-новлено та визначено мЫмальну кiлькiсть параметрiв для визначення еколого-еко-номiчноï ефективностi кооперування та спецiалiзацiï меблевих пiдприемств.
Ключов1 слова: виробнича система, кооперування, спещашзащя, ефективнiсть, па-раметри системи.
Post-graduate V.V. Yakimtsov - NUFWT of Ukraine, L'viv
Parameter description for the analysis of environmental efficiency of the production system cooperation
In article is considered the production system of furniture making before and after cooperation application. There are definite the scopes of research for the analysis and eco-logo-economical estimation of furniture enterprises specialization and cooperation. It is definite the minimal amount of parameters for ecologo-economical efficiency determination of furniture enterprises specialization and cooperation.
Keywords: production system, cooperation, specialization, efficiency, parameters of the system.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
При визначенш рiчного еколого-еко- вннэшйэяее вжээд номiчного ефекту вщ спещашзацп й кооперу-вання виробництва зютавляються кiнцевi ре-зультати виробництва за двома варiантами. Як результати приймаемо величини наведе-них витрат на рiчний обсяг виробництва.
Поряд з цим, щ варiанти можна роз-глядати як результати функцюнування двох варiантiв виробничих систем, у даному ви-падку - до i пiсля проведення спещашзаци й кооперування.
З розвитком кооперування виробниц-тво щитових елементiв меблiв як новий предмет пращ, може бути зосереджене як безпосе-редньо на заводi деревостружкових плит, так i на меблевих пiдприемствах, що е як базовi пiдприемства з виробництва i постачання щитових елеменлв.
У нашому випадку базовим тд-приемством е пiдприемство, яке виготовляе рядову i ламiновану плиту.
Таким чином, до початку спещатзаци й кооперування (базовий варiант) виробнича система охоплюе три елементи (шдприемства): пiдприемство-виробник деревостружкових плит, транспортну органiзацiю i тдприемство-споживач деревостружкових плит.
Шсля проведення спещатзаци й кооперування буде наступний варiант виробни-чо! системи. Вiн охоплюе шдприемство-ви-робник деревостружкових плит i щитових елементiв меблiв, транспортну оргашзащю i пiдприемство-споживач щитових елементiв.
Цю ж систему можна представити як сукупшсть окремих стадiй виробничого про-цесу, кожна з який являе собою окремий еле-мент системи. Це наочно представлено на схемi (рис. 1).
Аби порiвняти варiанти встановлюемо единi для всiх варiантiв межi початку i завер-
шення анашзованого сукупного виробничого процесу. Межею початку про-цесу приймаеться початок виробництва ламшованих деревостружкових плит, а завершення - подача готових личкованих щитових елемент1в меблiв для наступно! обробки.
У цих межах видшет наступш стади виробничого процесу:
ХяХВЬОЫ ВЖЭ]Д[
• ВП - виготовлення деревостружкових плит;
• ЗП - збернання i вiдвантаження деревостружкових плит;
• ТП - транспортування деревостружкових плит;
• ВЗП - розвантаження та зберк^ання деревостружкових плит;
• ВЩ - виготовлення щитових елеменпв меблiв з деревостружкових плит;
• ПО - подача щитових елеменив меблiв для наступно1 обробки.
За аналiзованими варiантами склад стадiй виробничого процесу буде рiзним. У нашому випадку, коли виробництво щитових елемеипв меблiв орга-нiзовано на заводi деревостружкових плит, видаемо наступнi стади:
• ВП - виробництво ламшованих ДСП;
• ВЩ - виробництво щитових елеменив меблiв з ламiнованих ДСП;
• ЗЩ - зберiгання i вщвантаження щитових елеменив меблiв;
• ТЩ - транспортування щитових елеменив меблiв з ламiнованих ДСП;
• ВЗЩ - розвантаження i зберiгання щитових елеменив;
• ПО - подача щитових елеменив меблiв для наступно1 обробки.
Таке розчленування (декомпозищя) сукупного процесу виробництва на окрем1 стади (елементи) дае змогу виявити вс показники, необхщш для визна-чення й анал1зу еколого-економ1чно1 ефекгивносп. Результати функцюнування процесу виробництва на кожнш стади характеризуются визначеними тех-н1ко-економ1чними показниками, тобто показниками "виходу" системи.
У нашому випадку для вивчення ефективност спец1ал1зац11 й кооперування вс змшт кожного елемента системи приймаються як його парамет-ри. Наприклад, такий елемент як готова продукщя може характеризуватися наступними параметрами: трудомютюсть, соб1варт1сть, фондомютюсть i т.д. Безумовно, величина кожного з перерахованих показниюв з часом змь нюеться, але в окремих випадках, наприклад при визначенш еколого-еконо-м1чно1 ефективност виробництва ново!" продукцн, щ змшт за визначений пе-рюд часу (рш, квартал) приймаються як вщносно незмшш величини, тобто як параметри даного елемента системи.
Встановлення складу елемеилв i параметр1в дано1 системи е одним з важливих первюних еташв наукового дослщження. Так, В.Г. Шорш [1, с. 14] вщзначае, що "... вихщним р1внем дослщження будь-якого об'екта е заснова-ний на емшричних спостереженнях опис властивостей, ознак i вщносин об'екта". Цей р1вень вш називае "параметричним описом".
Деяк автори, у тому числ1 й Н.Е. Кобринський [2, с. 8], цшком обгрунтовано вщзначають, що будь-яка система, а тим бшьше розглянута нами виробнича система, характеризуеться необмеженим числом змшних. Цшком зрозумшо, що на кожну систему, i особливо таку складну систему як виробнича, впливае незл1ченна безл1ч р1зних зовтшшх чинниюв. Але не вс вони ютотт. Тому з безл1ч1 вЫх змшних, необхщно вщбрати тшьки ri, як в умовах поставлено: задач! мають виршальне значення. А це значить, що роз-членовування системи на елементи i встановлення складу параметр1в цих елемеилв залежить вщ цiлей аналiзу i ступеня його деталiзацiï. Отже, для па-раметричного опису системи необхiдно вщбрати тшьки обмежене число ïï елемеилв i ïхнiх параметрiв, але яке е цшком достатне для досягнення пос-тавленоï мети дослiдження.
<l)H!(lll \lllll.|ll\OI-()H()MÙ!ll MIIII(I¡Q{-
оог
S
fi
к ft
I
S «
a s
s< ©
s s
о
оГ
s
©
^
о s о
to о
в i
и «»
S И
л
Й
ё
„ о
« Я}
5 I
с »
to О Я
tí о S о H CD
S
P
ë P
К о
1=1
3
td P И
'n:
a ъ о
to
to о Я о н
л §
р
w «
о
с\
S
s д
H »
p
и h-
Ü¡
а
ст> № О
Прийнят для аналiзу елементи з властивими ним параметрами будемо на-зивати (в!дпов!дно до галузевого стандарту) елементарними об'ектами [3, с. 2]. Це обумовлено тим, що кожен з елеменив системи може досл!джуватися як са-мостшний об'ект.
Для встановлення числа елементарних об'ект!в i 1'хтх параметрiв, тобто для параметричного опису виробництва як системи, необхщного для ана-л!зу економiчноï ефективност спецiалiзацiï й кооперування, на нашу думку, варто виходити з поетапно!" декомпозици системи на елементи.
При цьому на першому етапi декомпозици елементарними об'ектами "виходу" системи можуть бути прийнят готов! предмети пращ (щитов! елементи меблiв), вщходи виробництва i використанi засоби пращ. Склад елементарних об'екпв "виходу" буде однаковий як для системи виробництва до спещаль заци й кооперування, так i тсля 1'хнього проведення. Це забезпечуе тотожшсть порiвнюваних варiантiв при визначеннi еколого-економiчноï ефективност!
Розрахунок р!чного еколого-економiчного ефекту виконуеться за кшце-вими результатами - готово1' продукци. 1накше кажучи, з! вшх елементарних об'ектiв "виходу" системи приймаеться тшьки один - готова продукщя. У базовому вар!аип, тобто до спещал!заци й кооперування, як готова продукщя тдприемства-виробника приймаються ламшоваш деревостружков! плити, а тдприемства-споживача - щитов! елементи мебл!в (кшцева продукщя). У новому вар!аип, тобто шсля проведення спещал!заци й оргашзаци кооперування, продукщею тдприемства-виробника i тдприемства-споживача приймаються щитов! елементи мебл!в.
Анал!з показуе, що для розрахунку р!чного еколого-економ!чного ефекту як параметра готово1' продукци як елементарного об'екта "виходу" системи приймаеться, як мшмум, наступний склад показниюв:
Як видно з наведено1' схеми, тшьки для визначення р!чного еколого-еко-ном!чного ефекту вщ спещал!заци й кооперування потр!бно встановити дванад-цять параметр!в, що характеризують тальки один елементарний об'ект "виходу" -готову продукцш по трьох тдприемствах, пов'язаних процесом кооперування.
Цього, безумовно, недостатньо для повно1' характеристики еколого-економ!чно1' ефективност спещал!заци й кооперування, але е цшком достат-шм для визначення доцшьност або недоцшьност цих заход!в.
Л^ература
1. Системный анализ и структура управления/ Под ред. Шорина В.Г. - М.: Знание, 1975. - 304 с.
2. Кобринский Н.Е. Основы экономической кибернетики. - М.: Экономика, 1969. - 255 с.
3. Отраслевой стандарт автоматизированной системы управления. ОСТ 4.071.013-79. -М.: Госкомстандарт, 1979. - 36 с.
