CC BY
13
Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.2
приблизно на 20 % мiцнiшi вщ плит iз деревини берези i на 40 % - iз дереви-ни - бука. Отже, iз деревини з низькими показниками щшьносл i мiцностi от-римують плити з вищими мiцнiсними показниками. Це пояснюеться тим, що у перюд пресування бiльш тiсний контакт мiж деревинними частинками от-римують тодi, коли вони займають бшьший об'ем, тобто коли плити пресу-ють iз стружки легких деревинних порщ, а також тим, що в одинищ об'ему матерiалу плити отримуеться бшьше клейових шарiв, як покращують i змщ-нюють структуру плити. Дослщження показали, що мщшсть плит, виготовле-них iз осиково! стружки, знаходиться на одному рiвнi мiцностi плит, виготов-лених iз сосново! стружки i значно вище мiцностi плит, виготовлених iз бере-зово! стружки. Таким чином, осика з точки зору показниюв фiзико-механiч-них властивостей плит е одшею iз кращих деревинних порiд. Недолжом оси-ки е те, що вона мютить значну кiлькiсть гнил^ яка веде до зниження мщнос-тi плит, а також е певш труднощi при !! переробщ на стружкових верстатах.
Щоб отримати плити з високими фiзико-механiчними показниками, для зовтшшх шарiв рекомендуеться використовувати деревину хвойних i м'яких листяних порщ, а для внутрiшнiх - твердих листяних порщ. При не-можливостi такого розподiлу необхiдно усереднити породний склад протя-гом вщповщного часу. Все це вимагае високо! оргашзаци технологiчного процесу на дшьнищ пiдготовки сировини i виготовлення стружки.
Лггература
1. Бехта П. А. Технология деревинних композицшних матер1ал1в. - К.: 1ЗМН, 1977. - 236 с.
2. Куликов В.А., Чубов А.Б. Технология клеевых материалов и плит. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 338 с.
3. Отлев М.А. Интенсификация производства древесностружечных плит. - М.: Лесн. пром-сть, 1989. - 190 с.
УДК 504:674.038.19+334.7:338.33 В.В. Якмцов - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ СПЕЦ1АЛВАЦП I КООПЕРУВАННЯ 13
ЩИТОВИХ ЕЛЕМЕНТ1В МЕБЛ1В
Розглядаються питання рацюнального використання i збереження природних ре-сурав за рахунок удосконалення форм оргашзацп виробництва, таких як технолопч-на спецiалiзацiя, кооперування та концентращя виробництва.
V.V. Yakimtsov - USUFWT
Ecological aspects of specialization and co-operation by the wooden board
elements of furniture
In article is considered a question of the rational use and saving of natural resources by the improvement of forms of organization of production, such as technological specialization, co-operation and concentration of production.
XXI стор1ччя знаменуеться тим, що людство усвщомлюе свое м1сце на цш планеть Зусиллями громадськост вдалося домогтись визначення вщ-повщальност тепершшх поколшь перед прийдешшми, значення рол1 i мюця
3. Технологiя та устаткування деревообробних шдприемств
155
кожного поколшня у системi розвитку. Перехiд до сталого розвитку, який декларований Конференщею ООН з навколишнього середовища i розвитку (Рiо-де-Жанейро, 1992) - став об'ективною необхiднiстю, значення яко! уже не викликае заперечень. Сталий розвиток розглядаеться як такий, що не тшь-ки породжуе i сприяе економiчному зростанню, але й справедливо розподшяе його результати, вiдновлюе довкшля бiльшою мiрою, нiж знищуе його, сприяе зростанню можливостей людей, а не збщнюе !х [1]. Це розвиток, у центрi якого - людина, яка зорiентована на збереження природи. Концепщя сталого розвитку поряд з еколопчною дедалi ширше набувае гумашстично! спрямованостi.
На сьогоднi штегращя природи i виробництва досягла такого рiвня, що середовище-захиснi заходи стали важливим моментом будь-якого трудового процесу. У результат постшно ростуть каттальш вкладення еколопч-ного призначення, для ефективного використання яких необхщно орiентува-ти середовище-захисну дiяльнiсть на кiнцевi народногосподарськi результати. Варто так налагодити систему управлiння природомюткими галузями, щоб максимально використовувати ус компоненти природних ресурсiв i звести до мшмуму збиток, що наноситься навколишньому середовищу.
Таким чином, завдання полшшення охорони навколишнього середовища - це подальше удосконалення господарювання загалом шляхом ство-рення економiчноl зацiкавленостi i вiдповiдальностi усiх виробничих ланок у здшсненш середовище-захисних заходiв, у дотриманнi екологiчних стандарта. Одна з найважливiших ланок у виршенш цього завдання - заходи щодо покращення системи управлiння у сферi природокористування, а також усього народного господарства при комплексному плануванш вшх природоохоронних i природоексплуатацiйних заходiв, що включаються до складу економiчного i соцiального розвитку. Розширюеться склад планових показниюв для використання вторинних ресурсiв i вiдходiв виробництва. На порядку денному - удосконалення планування таких сторш середовище-утворюючо! i середовище-захисно! дiяльностi, як впровадження мало- i безвiдходних технолопчних проце-сiв, замкнутих технологiчних цикшв. У стади становлення перебувае й оргаш-зацiйно-управлiнська структура природокористування.
Украша володiе унiкальними природними умовами i ресурсами, яю, бе-зумовно, можуть закласти фундамент забезпечення сталого розвитку. Проте, практика господарювання за останш роки сприяла збшьшенню антропогенного i техногенного навантаження на природно-ресурсний потенщал, що призвело до деградацй багатьох його складових. Фактично, здшснюеться антиекологiчна полiтика, яка виражаеться у скороченш не тiльки абсолютних, але й вiдносних бюджетних витрат на охорону довкiлля, не фшансуються цiльовi екологiчнi програми, затягуеться прийняття державно! стратеги сталого розвитку. Тому го-ловним завданням е пошук найбiльш оптимальних умов для забезпечення ефективного використання i збереження природних ресуршв, вироблення стратеги природокористування на перспективу.
Один iз шляхiв вирiшення ще! проблеми полягае, на нашу думку, в удосконаленш форм оргашзацп виробництва, таких як технолопчна спещаль зацiя, кооперування та концентращя виробництва.
156
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2003, вип. 13.2
Найкращих технiко-економiчних показникiв можна досягнути при ви-сокому рiвнi технолопчно! спещашзацй i кооперування, про що свщчать ро-боти Дурдинця П. [4, 5], Cфiмова О. [6], Жукова Л. [6], Забелша Б. [7], Мiро-нова А. [8], Вiчевич А. [2] та iнших. При цьому еколопчна складова даних форм оргашзацй виробництва у роботах згаданих вище авторiв не розгляда-лася. На даний час пошук шляхiв еколопзацп виробництва, дотримання умов сталого розвитку вимагають пошуку таких оргашзацшних форм, якi давали б як економiчний, так i екологiчний ефект.
Технолопчна спецiалiзацiя i кооперування на щитових елементах меб-лiв, як основного конструкцшного матерiалу у виробнищш меблiв, сприяе концентрацп виробництва, що у, свою чергу, дае змогу здшснювати його еко-логiзацiю у трьох напрямках:
• впровадження умовно чистих технологш, дае змогу максимально задоволь-нити юнуючий попит на еколопчно чисту продукцию.
• забезпечення малов1дходност1 технолопчних процешв, тдвищення виходу готово! продукци економить деревинт ресурси люу.
• комплексне використання в1дход1в, концентрация в1дход1в, що дае змогу !х повторно! переробки.
Схематично процес оргашзацй виробництва до i шсля спецiалiзацй та
кооперування представлено на рис.
---------------------------------1
Пюля кооперування i
спещатзаци
До кооперування 1 спещал1зацп
Постачання ДСП
Завод ДСП
Постачання щитових елеменпв
Повторне виробництво
X
Меблев1 тдприемства
- розкрш ДСП;
- складання.
и
д
о
х «
га
В1дходи
Утктзащя [ виробництво енергл
Меблевi пiдприемства
- складання.
Готова продукщя
Готова продукщя
Рис. Оргашзащя виробництва на завоЫ ДСП до i мсля впровадження
кооперування i спецiалiзацГl
Як бачимо, при виробнищв щитових деталей меблiв на меблевих шд-приемствах вщходи виробництва розпорошуються.
Проведенi з позицш системного пiдходу дослiдження показують, що концентращя виробництва щитових елементiв меблiв на шдприемствах дере-востружково! плити i розвиток кооперованих зв,язкiв iз меблевими тд-приемствами дае змогу збшьшити обсяги виробництва кшцево! продукцй за рахунок збiльшення коефiцiента корисного виходу та повторно! переробки
3. Технолопя та устаткування деревообробних шдприемств
157
вiдходiв (за методикою, розробленою 1нститутом Вiльгельма Клаудща (WKI) з м. Бруншвiк).
Тобто, така оргашзащя виробництва забезпечуе збшьшення обсягiв виробництва без додаткових рубань люу.
KpiM того, концентрацiя вiдходiв виробництва на обмеженiй кiлькостi шдприемств або на заводi ДСП дае змогу використовувати 1х як паливш ре-сурси, тобто забезпечуе економда такого умовно не вiдтворюваного природного ресурсу як газ.
Питання рацюнального природокористування, впровадження ресур-созбер^аючих i природоохоронних технологiй, форм оргашзаци виробництва, як спричиняють зменшення впливу на довкiлля i забезпечують збере-ження умовно вiдтворюваних i умовно невiдтворюваних ресурсiв, вимагають постшного розвитку i е надзвичайно актуальними.
Л1тература
1. Б.М. Данилишин, С.1. Дорогунцов, В.С. М1щенко, Я.В. Коваль, О.С. Новото-ров, М.М. Паламарчук. Природно-ресурсний потенщал сталого розвитку Украши. - К.: РВПС Украши, 1999. - 716 с.
2. Вичевич А.Н. Экономическая эффективность кооперирования мебельно-сбороч-ных предприятий по щитовым элементам из древесностружечных плит. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук. - Львов, 1986.
3. Деревообробник № 17 (59) 3 -16 вересня 2002 року.
4. Дурдинец П.П. Мебельная промышленность Украины. - М.: ВНИПИЭИлеспром, 1974. - 78 с.
5. Дурдинец П.П. Производство и потребление мебели. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 232 с.
6. Ефимов А.М., Жукова Л.М. Концентрация, специализация, кооперирование и комбинирование в машиностроении. - М.: Высшая школа, 1969. - 96 с.
7. Забелин Б. Специализация и кооперирование в промышленности. - М.: Московский рабочий, 1957. - 100 с.
8. Миронов А.И. Технологическая специализация - основа развития мебельной промышленности. - Деревообраб. пром-сть. 1976, № 3. - С. 18-19.
9. Мельник Л.Г. Экологическая экономика: Учебник. - Сумы: Издательство "Университетская книга", 2001. - 350 с.
10. Мельник Л.Г. Экономика развития. - Сумы: Университетская книга, 2000. - 450 с.
158
Збiрник науково-техшчних праць
