CC BY
16
УДК 334.761 Асист. В.В. Якмцов, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв СИСТЕМА КООПЕРУВАННЯ МЕБЛЕВИХ ШДПРИСМСТВ
Розглянуто систему кооперування меблевих тдприемств. Розроблено систему визначення соцю-екодого-економ1чно'1 ефективносп кооперування пiдприeмств. Визначено елементарш показники системи. Представлено схему розрахунку штег-рально" оцiнки соцiо-еколого-економiчного ефекту.
Ключов1 слова: система, кооперування, спецiалiзацiя, iнтегральна ефектив-нiсть, параметри системи.
Дослщження соцiо-еколого-економiчноi ефективност кооперування (ЕНт.) може пере^дувати вирiшення рiзних завдань, але основним серед них е одержання вщповщ на питання: чи ефективна взагаш така форма виробни-чого кооперування, з еколопчного, економiчного та сощального поглядiв i чи потрiбно и розвивати в перспективi.
Практичне вирiшення цього питання можливе тiльки на основi глибо-кого аналiзу тих змш у виробництвi, що виникають при органiзацii i розвитку кооперування, а також визначення впливу цих змш на остаточш результати дiяльностi тдприемств. На сьогодш одним iз основних наукових принципiв аналiзу i синтезу будь-якого об'екта, що е сукупшстю взаемозалежних еле-ментiв, стае системний тдхщ, який складаеться з розгляду цих елементiв об'екта як системи [1, с. 7].
Як свщчить сучасна наукова лггература з проблем системного аналiзу, здiйснено багато дослщжень, але, на нашу думку, найбшьш прийнятним е визначення системи, яке сформулював В.Ф. Ситник: "З наукових позицiй систему можна визначити як сукупнiсть (комбiнацiя, набiр) взаемозалежних елеменлв чи частин, що утворюють едине цiле (единий комплекс), спрямова-них на досягнення мети" [2, с. 22]. Отже, формулювання поняття системи, у розумiннi В.Ф. Ситника, базуеться на трьох основних положеннях: наявшсть необмеженоi кiлькостi взаемозалежних елеменлв, утворення единого цiлого з цих елеменпв i наявнiсть деякоi мети i призначення, характерноi саме для цiеi сукупностi елементiв. З позицп системного пiдходу, наше дослiдження виконуемо за такими етапами:
1. Визначення мети, яку необхщно досягти внаслщок дослщження, i вибiр критерiю ефективност^ що дае змогу розрiзняти способи досягнення мети i вибирати серед них найкращi. При цьому обов'язково враховують ви-моги i взаемозв'язки бшьш загально!" системи, частиною яко1' е наша аналiзо-вана система.
2. Здшснення структурного аналiзу системи, визначення призначення кожно" пiдсистеми i кожного елемента системи. При цьому визначають по-елементний склад побудови системи, виявляють властивостi окремих частин i елемеш!в. Для цього широко використовують моделювання системи [3, с. 85; 4, с.28].
3. Встановлення характеру взаемозв'язку мiж елементами системи, тобто неодмшно вводиться функцiональний опис системи [1, с. 37], що поля-гае у визначенш функцiональних залежностей мiж елементами системи. Це дае змогу визначити характер i ступiнь впливу на систему умов и функцiону-вання для пiдвищення ефективностi.
4. Формування ршень для вдосконалення функцiонування системи з урахуванням и взаемодн з шшими системами i системою вищого рангу. По-шук рiшення виконують на основi отримано1 внаслiдок анашзу вихщно1 ш-формацп i правил вибору ршень.
Викладенi вище принципи системного шдходу покладено в основу дослщження соцю-еколого-економiчноl оцiнки виробничого кооперування (на прикладi виробництва щитових елемент1в меблiв).
Оскiльки кооперування е одшею з форм сусшльно1 оргашзацн пращ, а саме виробничих зв'язюв мiж пiдприемствами, то в цьому випадку мае мюце визначена система. Цю систему розглядають як сукупнiсть суспшьних вщно-син на пiдприемствах i транспортних органiзацiях, що беруть участь у виго-товленнi кiнцевого продукту. У структуру тако1 системи повинш входити пiдприемства, що беруть безпосередню участь у кооперуваннi, транспортнi оргашзацн, що забезпечують перемiщення напiвфабрикатiв вщ одного шд-приемства до шшого та пiдприемства-споживачi кiнцевого продукту [5, с. 5]. Ощнкою ефективностi дiяльностi тако1 системи е iнтегральний показник со-цiо-еколого-економiчноl ефективностi.
Визначення показника штегрально1 соцiо-еколого-економiчноl ефек-тивностi (Е*нт.), як оцiнки дiяльностi кооперованих пiдприемств, - складний процес, що складаеться принаймнi з трьох еташв:
1. Визначення кожного складника показника соцю-еколого-економ1чно1 ефективност для ус1х тдприемств, що кооперуються;
2. Визначення штегрального показника для ус1х тдприемств, що кооперу-ються;
3. Розрахунок штегрального показника (ЕНт.) для процесу кооперування (тобто "до" та "тсля" кооперування).
Узагальнену схему такого процесу, з позицш системного шдходу, представлено на рис. 1.
Рис. 1. Система визначення соцю-еколого-економiчноi' ефективностi
кооперування тдприемств
Тодi елементарними складниками будуть т 11 складовi показники, якi нададуть змогу визначити кожний показник шдсистеми, а узагальнеш показники пiдсистеми визначають узагальнений показник системи загалом.
1ншими словами, тд час розрахунку, наприклад, сощо-еколого-еконо-мiчноl ефективностi шдприемства-виробника (ЕК,т.(в)) як системи, його еле-ментами будуть показники: ЕК(в) - показник економiчноl ефективностi коопе-рування на шдприемствьвиробнику; ЕКК(в) - показник еколопчно! ефектив-ностi кооперування на шдприемствьвиробнику; ЕК(в) - показник сощально! ефективностi кооперування на шдприемствьвиробнику.
Своею чергою, кожний цей показник складаеться i визначаеться через елементарш показники-характеристики: ЕК(в) - економiчна ефективнiсть, як при-рiст прибутку до витрат, що необхiдно здшснити для проведення кооперування (АП, В); ЕКК(в) - екологiчна ефективнiсть, як змiни у довкшш пiсля проведення кооперування до вдаовщних витрат (АПек, Век); ЕК(в) - соцiальна ефективнiсть, як змши у соцiосферi пiсля проведення кооперування до вдаовдаих витрат.
Водночас показник соцiо-еколого-економiчноl ефективностi шд-приемства-виробника продукцп (ЕКнт.(в)) буде пiдсистемою для системи ви-щого рiвня, а саме узагальнювального (iнтегрального) показника сощо-еколо-го-економiчноl ефективностi кооперування усiх пiдприемств, що кооперу-ються. При цьому взаемозв'язки елементарних складникiв пiдсистем та системи загалом очевидш.
Отже: ЕКнт. - основна система - штегральний показник сощо-еколого-економiчноl ефективностi кооперування шдприемств залежить вiд його трьох пiдсистем: ЕгНт.(в), ЕК,т.(т), ЕгНт.(с), що можна представити функщею виду:
Ек _ {(Ек (в) Ек (т) Ек (с)) (1)
1нт ^ I 1нт 5 1нт 5 1нт I V1/
Своею чергою, кожна шдсистема складаеться iз сво1х елемеш!в, що буде мати вигляд функцп такого виду:
ЕГНт(в) _ I ( ек (в),Екк (в) , ек (в)), (2)
де: Е1кнт(в) - iнтегральний показник соцiо-еколого-економiчного ефекту тд-приемства-виробника (у нашому дослiдженнi комбiнату з виробництва ДСП та щитових елементiв меблiв); Ек (в) - економiчна ефективнють виробника; Екк (в) -еколопчна ефективнiсть виробника; Ек (в) - сощальна ефективнiсть виробника.
Екнт(т)_ I ( ек (т),Еекк (т) , ек (т)) (3)
де: Екнт(т) - штегральний показник соцiо-еколого-економiчний ефект тран-спортно1 оргашзацп; Ек (т) - економiчна ефективнiсть транспортно1 оргашзацп; Екк (т) - еколопчна ефектившсть транспортно1 оргашзацп; Ек (т) - сощ-альна ефективнiсть транспортно1 оргашзацп.
Екнт(с) _ I ( ек (с),Екк (с) , ек (с)) (4)
де: Е1кнг(с) - iнтегральний показник соцiо-еколого-економiчний ефект споживача-меблевого тдприемства; Ек (с) - економiчна ефективнiсть споживача; Екк (с) -екологiчна ефектившсть споживача; Ек (с) - сощальна ефективнiсть споживача.
к
Кожний елемент шдсистем е складним за своею суттю та мае свiй алгоритм розрахунку через т елементарш чинники, з яких вiн складаеться, що зазначено вище.
Тодi у розгорнутому виглядi алгоритм (функцiя) розрахунку штег-рального показника сощо-еколого-економiчноl ефективност кооперування усiх пiдприемств (Екнт) буде мати такий вигляд:
Надалi це дае змогу визначити та розрахувати показник, проаналiзува-ти вплив чинниюв на iнтегральний показник (Е^).
Для визначення й аналiзу соцiо-еколого-економiчноl ефективностi спецiалiзацil та кооперування необхiдно сформувати достатню i достовiрну iнформацiю з базового i нового варiантiв кооперування, визначити необхщне кiлькiсне вимiрювання усiх параметрiв (характеристик) системи загалом i шдсистем, що до не! входять [6].
Важливою умовою вiрогiдностi показниюв, прийнятих у дослiдженнi соцiо-еколого-економiчноl ефективност кооперування, е забезпечення 1хньо1 порiвнянностi за базовим та проектним варiантами, що забезпечуеться дотри-манням единих прийомiв розрахунку показникiв [6].
Для цього встановлено види елемент1в, що приймаються для аналiзу, склад шдприемств, на яких здiйснюють дослiдження, i iнформацiя на цих пiдприемствах.
Як уже зазначено, поглиблення i розширення технолопчно! спещаль зацп вщбуваеться в напрямку пiдвищення ступеня готовност виготовлених напiвфабрикатiв. З усiх видiв щитових напiвфабрикатiв тiльки нашвфабрика-ти з ламшованих деревностружкових плит з личкованими крайками, тобто щитовi елементи меблiв, мають найвищий ступiнь готовности оскiльки в разi !хнього використання у споживача вщпадають не тшьки операци личкування, але й оброблення.
Як базовий варiант у розрахунках приймаеться такий порядок вироб-ничих зв'язюв, за якого меблевому шдприемству-споживачу постачаються ламiнованi деревностружковi плити, як переробляе споживач на щитовi елементи меблiв. Тобто виробництво необхщних щитових елементiв меблiв на меблевих тдприемствах-споживачах не повинно виконуватися (або мае бути доведено до мшмуму), що дасть змогу уникнути негативних наслщюв: вщ-ходи, заподiяння шкоди довкiллю тощо.
У нашому до^джент розрахунки штегрально! оцiнки сощо-еколого-еко-номiчного ефекту (Е*НТФ)) виконуемо за наведеною нижче схемою. При цьому:
п
(6)
де: Qвир - обсяг виробництва щитових елеменпв у виробника, грн; 0спож - об-
сяг споживання щитових елемент1в у меблевих пiдприемств, грн; п - кшь-кiсть споживачiв; Т - транспорты витрати, грн.
Рис. 2. Коопероваш зв 'язки тдприемств-виробнишв щитових елементiв меблiв i плитних матерiалiв та споживачiв - меблевих мдприемств
Пщприемство-виробник - шдприемство, що виготовляе плитш матерь али (ДСП рядову, ламшовану, МДФ тощо) i готовi щитовi елементи меблiв за специфжащею меблевих пiдприемств, що зв'язаш iз ним кооперованими зв'язками. Пiдприемств-споживачiв, тобто меблевих пiдприемств, у нашому дослiдженнi три.
Для перемiщення вантажiв фiрми органiзують збереження, вантажне оброблення i транспортування товарiв так, щоб вони виявилися доступними для споживача в потрiбний час, в потрiбному мiсцi i потрiбно! якостi. Названа система охоплюе сукупнiсть технолопчних, органiзацiйних, правових, спецiальних й шших вiдносин, що виникають у ходi транспортного, складсь-кого, iнформацiйно-диспетчерського й шшого забезпечення зв,язкiв.
На рiвнi пiдприемств постiйно докладають зусиль, спрямованих на ра-цiоналiзацiю свое! дiяльностi за допомогою оптимiзацi! запасiв, скорочення часу оброблення матерiалiв, автоматизацi! i введення робототехнiки, подаль-шого подшу працi i т. iн. Здшснюючи цi заходи, пiдприемство ухвалюе рь шення, яке на стратегiчному рiвнi (охоплюе принципи, яких варто дотриму-ватися протягом тривалого перiоду часу), так i на оперативному (коли роз-глядають питання органiзацiйного характеру, вплив яких у чаш обмежений).
Акцент на яюст показники i на отримання високого ефекту стае го-ловним напрямом дiяльностi шдприемств транспорту у системi кооперуван-ня. Транспорты послуги, якi можуть бути одними iз чинникiв економiчного складника кооперування, можуть бути ощнеш у грошовому вимiрi й вплива-ти, зазвичай, негативно i на економiчну, i на екологiчну та сощальну ефек-тивнiсть кооперування. Водночас, визначення оптимально! вiдстанi переве-зень на сьогодш не е таким актуальним порiвняно iз впливом транспорту на еколопчний стан довкiлля та сощосферу.
Сучаснi технологi! дають змогу шдприемствам, що виготовляють меб-левi деталi iз плитних матерiалiв, обирати також i шляхи комплексного вико-ристання деревини та деревних вiдходiв, наприклад, таких як:
• спалювання в1дход1в ДСП в еколог1чно нешк1дливих системах, що дасть змогу зекономити енергетичт ресурси;
• повторне використання в1дход1в в1д виробництва щитових елеменив мебл1в для виготовлення нових деревностружкових плит. Цю технолог1ю розробле-
но 1 вщпрацьовано 1нститутом В1льгельма Клаудща (ШК1) з м. Бруншвш та й
устшно використовуе ф1рма в м. Гермерсхайм [7].
Запровадження технолопчного кооперування шдприемства повинно вiдбуватися з урахуванням довкiльноорiентованих технологiй, що буде вщпо-вiдати вимогам екологiчних стандар^в.
На нашу думку, цi технологи найповшше вiдповiдають визначенню мекологiчно нешюдлив^'. Варто зазначити, що технологiя для повторного ви-користання вiдходiв е бшьш прiоритетною, але й бшьш капiталомiсткою. Крiм того, проблемою для запровадження ще1 технологи е брак шформа-цшно1 бази, тому що ця технолопя е новою i наразi значного поширення не отримала.
Завдяки застосуванню технологи повторного використання з'яв-ляеться можливiсть створення на базi функцiонального шдприемства-вироб-ника шдроздшу, який би займався збором, уташзащею та повторним вироб-ництвом та у свош дiяльностi переробляв би вщходи меблевих пiдприемств. Це дасть змогу упритул наблизити базове шдприемство до вимог, що став-ляться до еколопчно нешкiдливих пiдприемств: тдвищити економiчну ефек-тивнiсть пiдприемства, утворить ютотний екологiчний та соцiальний ефект.
Еколопчш аспекти кооперування пiдприемств з виробництва щитових елементiв меблiв i меблевих пiдприемств не знайшли свого вщображення на сьогоднi нi в еколопчних, нi в економiчних дослщженнях.
Ми розглядаемо кооперування пiдприемства-виробника з тдпри-емствами-споживачами як процес удосконалення органiзацil виробництва за умов його обов'язкового впливу на еколого-соцiальну ситуацш, тобто пiд час кооперування шдприемств необхщно виконувати тi умови, що пред'являють-ся до природоохоронних заходiв.
Комплекс природоохоронних заходiв повинен забезпечувати макси-мальний загальноекономiчний ефект, складниками якого е еколопчний та со-цiально-екологiчний результат. Екологiчний результат природоохоронно1 дi-яльностi зумовлений зменшенням негативного впливу на навколишне середо-вище i виявляеться у зменшеннi обсягiв забруднювальних речовин, що пот-рапляють у бiосферу, збiльшеннi кiлькостi i полiпшеннi якостi придатних до використання земельних, люових, водних, бiологiчних та шших природних ресурсiв [8, с. 80].
Соцiально-економiчнi результати грунтуються на економil або запобi-ганш втратам природних ресурсiв, живо1 i минуло1 працi у всiх сферах еконо-мiки, а також у сферi особистого споживання [8, с. 81].
У сферi матерiального виробництва загальна ефективнiсть природоохоронних заходiв визначають, зазвичай, приростом прибутку або зменшенням собiвартостi продукцil.
Лггература
1. Прохорчук И.С. Экономика лесообрабатывающей промышленности / Прохор-чук И.С., Бойцов К.П., Митин А.Г. и др. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1972. - 358 с.
2. Статистика: теоретичш засади 1 прикладш аспекти : навч. поабн. Р.В. Фещур, А.Ф. Барв1нський, В.П. Ючор та 1н. / за наук. ред. Р.В. Фещура. - 2-е вид., [оновлене 1 доп.]. -Льв1в : Вид-во "Iнтелегт-Захiд", 2003. - 576 с.
3. Акимова Т.А. Экономика природы и человека / Т. А. Акимова, В.В. Хаскин. - М. : ЗАО "Экономика", 2006. - 334 с.
4. Шкбахт Е. Фшанси / Е. Ншбахт, А. Гроппеллi : пер. з англ. В.Ф. Оваенка та В .Я. Му-аенка. - К. : Вид-во "Основи", 1993. - 383 с.
5. Фатхутдинов Р.А. Управленческие решения : учебник / Р. А. Фатхутдинов. - 6-е изд., [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 2005. - 344 с.
6. Якчмцов В.В. Системне дослщження кооперування та спещалiзащi / В.В. Яюмцов // Вюник Сумського державного унiверситету. - Суми, 2005. - № 7(91). - С. 44-48.
7. Деревообробник за 3-16 вересня 2002, № 17 (59).
8. Холина В.Н. Основы экономики природопользования : учебник [для ВУЗов] / В.Н. Холина. - СПб. : Изд-во "Питер", 2005. - 672 с.
Якимцов В.В. Система кооперирования мебельных предприятий
Рассмотрена система кооперирования мебельных предприятий. Разработана система определения социо-эколого-экономической эффективности кооперирования предприятий. Определенно элементарные показатели системы. Предоставлена схема расчета интегральной оценки социо-эколого-экономического эффекта.
Ключевые слова: система, кооперирование, специализация, интегральная эффективность, параметры системы.
Yakimtsov V.V. System cooperation of furniture enterprises
The article deals with a cooperation system of furniture enterprises. The system of enterprises cooperation determination of socio-ecological-economic efficiency is developed. Basic parameters of the system are determined. The scheme of calculating the integrated assessment of ecological and socio-economic effect is considered.
Keywords: system, cooperation, specialization, efficiency, ecologo-economical efficiency, parameters of the system._
УДК 658.115.31:658.14/.17 Астр. В.1. Якимiв; здобувач О.О. Касинець;
доц. Н.М. Галазюк, канд. екон. наук - Львiвська КА
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРИРОДНИХ МОНОПОЛ1Й
Доведено необхщшсть державного регулювання природних монополш. Визна-чено та охарактеризовано головш параметри регулювання дiяльностi природних мо-нополютичних утворень. Проаналiзовано чинну нормативно-правову базу регулювання природних монополютичних структур у в^чизнянш економщь
Ключов1 слова: природна монополiя, регулювання дiяльностi природних монополш, цша (тариф) монополюта, моделi регулювання щи, обсяг виробництва, яюсть продукци, швестицшна дiяльнiсть.
Постановка проблеми. Природш монополи посщають надзвичайно вагоме мюце в економщ1 бшьшосл краш свггу. До 1хтх сфер належить широкий перелж надзвичайно важливих вид1в господарсько1 д1яльност1, продукщя яких е вкрай потр1бною як для розвитку виробництва, так \ для задоволення першочергових суспшьних потреб. Тому стабшьний стан ринюв природних монополш е запорукою ефективного сощального та економ1чного розвитку. У бшьшосл випадюв найбшьш ефективну структуру виробництва \ споживання визначають ринков1 мехашзми. Проте ринок не у вЫх випадках спроможний максим1зувати суспшьний добробут. Одним 1з таких випадюв е ринок, який перебувае у сташ природно1 монополи. Це пояснюють тим, що монополюти не схильш до запровадження шновацш, шдвищення якост продукци (послуг),
