Шляхи підвищення якості деревостружкових плит Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Науковий вкник, 2003, вип. 13.2

температура навколишнього середовища, °С; п - кшьюсть ступенiв режиму сушiння.

Сумарна кшьюсть енерги, витрачено! на процес сушшня (Е^), скла-даеться iз усiх витрат енерги, застосовуваних у камерi теплоносив.

Орiентовш витрати пари у камерах перюдично! д11 становлять 3 кг/кг випаровувано! вологи. Кшьюсть випаровувано! вологи залежить вiд початко-во! (Жп) i юнцево! (Жк) вологостi пиломатерiалiв. При сушiннi умовного мате-рiалу (сосновi обрiзнi дошки 40*150 мм з Жп=60 % i Жк=\2 %) кiлькiсть випа-ровувано! вологи становить 192 кг/м . Витрати електроенерги у камерах перь одично! д11 залежно вiд типорозмiру становлять 13... 25 кВт-год/м . Питомi витрати працi на сушшня 1 м3 залежать вщ потужностi пiдприемства i ступе-ня мехашзаци трудомiстких робiт i становить вщ 0,4 до 4,1 людино-годин/м (при цьому витрати працi на великих люозаводах становлять 0,4...0,7 люди-

33

но-годин/м , а на малих шдприемствах - 0,8.. .4,1 людино-годин/м ).

Лггература

1. Кер1вн1 техшчш матер1али з технологи камерного сушшня пиломатер1ашв. За ре-дакщею проф. Бшея П.В. - Льв1в.: УкрДЛТУ, 2003. - 72 с.

УДК 674.815:41.05 Доц. Г.€. Михайлiвська, канд. техн. наук - УкрДЛТУ ШЛЯХИ ШДВИЩЕННЯ ЯКОСТ1 ДЕРЕВОСТРУЖКОВИХ ПЛИТ

Для отримання плит з високим фiзико-механiчними показниками, необхщно усереднити породний склад, або для зовшшшх шарiв використати деревину хвойних i м'яких листяних порщ, а для внутрiшнiх - твердих листяних порщ.

Doc. G.Ye. Myhajlivs'ka - USUFWT Ways of improvement of quality of flake board

For reception of plates with high physic-mechanical parameters, it is necessary to average rocky structure, or for external spheres to use wood of coniferous and soft deciduous breeds, and for internal - firm deciduous breeds.

Деревостружковi плити як матерiал i3 подрiбненоl деревини мае макро-, мжро- i субмжроструктуру. Визначальний влив на властивост плит мае макроструктура, яка у певною мiрою впливае на rnmi показники.

Основними факторами, яю впливають на властивост плит, е: морфо-логiчна характеристика деревинних частинок (довжина i товщина стружки, структура поверхнi частинок, порода деревини); середня щшьшсть плити; орiентацiя частинок у певному напрямку; розмiрна характеристика деревинних частинок в окремих шарах по товщиш плити - середш розмiри частинок однаковi по всiй товщинi плити; у внутршшх шарах розмiщенi крупнiшi де-ревиннi частинки, а у промiжкових i зовнiшнiх шарах - дрiбнiшi; сшввщно-шення мiж шарами (конструкщя плити); характер фшсаци деревинних частинок, який визначаеться юльюсним вмютом зв'язуючого; когезiйна мiцнiсть деревини i зв'язуючого у затвердiлому станi, адгезшний зв'язок мiж ними.

3. Технолопя та устаткування деревообробних пiдприeмств

153

УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет

Крiм впливу структури само! плити, на властивост плит впливають i технологiчнi фактори: вмют кори i гнилi у деревинних частинках, волопсть сухих i осмолених деревинних частинок, температура i тривалiсть пресування.

Щоб ращонально органiзувати виробництво плит високо! якост^ не-обхiдно домогтися оптимально! структури плити та оптимальних умов !х ви-робництва. Розглянемо цi умови.

Щiльнiсть плит. Зi збiльшенням щшьносп плит досягаеться щшьт-ша укладка деревинних частинок, зменшуеться частка пустот мiж ними, збiльшуеться площа контакту мiж частинками i число точкових клейових зв'язюв, внаслiдок чого щшьтсть плит рiзко пiдвишуеться, водопоглинання зменшуеться, а розбухання по товщиш i коефiцiент теплопровiдностi збiль-шуеться.

Однак шдвищення фiзико-механiчних властивостей плит шляхом збшьшення !х шiльностi не завжди можливе i доцiльне, оскiльки збшь-шуеться розкид деревинно! сировини i зв'язуючого, використання плит шдви-щено! щшьносп збiльшуе масу готових виробiв. Найкращими е таю плити, яю за вщносно невелико! шiльностi мають висою фiзико-механiчнi показни-ки. Таким вимогам вщповщають плити шiльнiстю 500...700 кг/м .

Якiсть стружки. Основним структурним елементом плит е деревинш час-тинки, тому !х морфолопчна характеристика мае суттевий вплив на яюсть плит.

При виготовленнi три- i п'ятишарових плит до стружки для зовшшшх, промiжкових i внутршшх шарiв ставляться рiзнi вимоги. Якщо для внутрш-нiх шарiв розмiри i фракцiйний склад стружки повинен забезпечувати макси-мальну мiцнiсть, то для зовшшшх шарiв разом iз мiцнiстю повинен забезпечувати i шорсткiсть поверхнi. Тому у виробництвi плит iдуть на компромiс -для зовшшшх шарiв застосовують такий фракцшний склад i розмiри частинок, яю забезпечують найменшу мщшсть i необхiдний параметр шорсткостi.

Для внутршшх шарiв застосовують спецiальну рiзану стружку, отри-ману на вщцентрових стружкових верстатах i верстатах iз ножовим валом. Крiм спецiально рiзано!' стружки, для внутрiшнiх шарiв використовують тирсу вiд лiсопильних рам i круглопильних верстатiв. При використанш тирси вiд лiсорам, вiдходiв стружки вщ стругальних i фрезерних верстапв мiцнiсть на згин практично не знижуеться, а мщшсть на розтяг перпендикулярно пло-щиш пiдвишуеться, а розбухання зменшуеться. Промисловi випробування показали, що тирсу вщ лiсопильних рам доцшьно додавати до внутрiшнiх шарiв плит 30.50 %.

Для формування зовшшшх шарiв з дрiбноструктурною гладкою по-верхнею використовують дрiбнi деревинш частинки, шлiфувальний корок i деревинне волокно. У даний час використовують в основному дрiбнi деревинш частинки, подрiбненi на молоткових дробарках.

Для виробництва високояюсних плит необхщно забезпечити виготов-лення стружки вщповщних розмiрiв i фракцiйного складу.

Вид i якiсть сировини. На фiзико-механiчнi властивостi плит великий вплив мають породи деревини. При однаковому вмют зв'язуючого плити iз хвойних (сосна, ялиця) i м'яких листяних порщ (тополя, липа, верба, осика)

154

Збiрник науково-технiчних праць

Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.2

приблизно на 20 % мiцнiшi вщ плит Ï3 деревини берези i на 40 % - Ï3 дереви-ни - бука. Отже, i3 деревини з низькими показниками щшьносп i мiцностi от-римують плити з вищими мiцнiсними показниками. Це пояснюеться тим, що у перюд пресування бiльш тiсний контакт мiж деревинними частинками от-римують тодi, коли вони займають бшьший об'ем, тобто коли плити пресу-ють iз стружки легких деревинних порщ, а також тим, що в одинищ об'ему матерiалу плити отримуеться бшьше клейових шарiв, яю покращують i змщ-нюють структуру плити. Дослщження показали, що мщшсть плит, виготовле-них iз осиково'' стружки, знаходиться на одному рiвнi мiцностi плит, виготов-лених iз сосново'' стружки i значно вище мiцностi плит, виготовлених iз бере-зово'' стружки. Таким чином, осика з точки зору показниюв фiзико-механiч-них властивостей плит е одшею iз кращих деревинних порiд. Недолжом оси-ки е те, що вона мютить значну кiлькiсть гнил^ яка веде до зниження мщнос-тi плит, а також е певш труднощi при ïï переробщ на стружкових верстатах.

Щоб отримати плити з високими фiзико-механiчними показниками, для зовшшшх шарiв рекомендуеться використовувати деревину хвойних i м'яких листяних порщ, а для внутрiшнiх - твердих листяних порщ. При не-можливостi такого розподiлу необхiдно усереднити породний склад протя-гом вщповщного часу. Все це вимагае високо'' органiзацiï технологiчного процесу на дшьнищ пiдготовки сировини i виготовлення стружки.

Лггература

1. Бехта П. А. Технология деревинних композицшних матер1ал1в. - К.: 1ЗМН, 1977. - 236 с.

2. Куликов В.А., Чубов А.Б. Технология клеевых материалов и плит. - М. : Лесн. пром-сть, 1984. - 338 с.

3. Отлев М.А. Интенсификация производства древесностружечных плит. - М. : Лесн. пром-сть, 1989. - 190 с.

УДК 504:674.038.19+334.7:338.33 В.В. Якмцов - УкрДЛТУ

ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ СПЕЦ1АЛВАЩ1 I КООПЕРУВАННЯ 13

ЩИТОВИХ ЕЛЕМЕНТ1В МЕБЛ1В

Розглядаються питання рацюнального використання i збереження природних ре-сурав за рахунок удосконалення форм оргашзацп виробництва, таких як технолопч-на спецiалiзацiя, кооперування та концентращя виробництва.

V.V. Yakimtsov - USUFWT

Ecological aspects of specialization and co-operation by the wooden board

elements of furniture

In article is considered a question of the rational use and saving of natural resources by the improvement of forms of organization of production, such as technological specialization, co-operation and concentration of production.

XXI стор1ччя знаменуеться тим, що людство усвщомлюе свое м1сце на цш планеть Зусиллями громадськост вдалося домогтись визначення вщ-повщальносп тепершшх поколшь перед прийдешшми, значення рол1 i мюця

3. Технологiя та устаткування деревообробних шдприемств

155