CC BY
10
10. Черевко Ю.М. Використання графiв для побудови математичнно'1 моделi систем з пружно-зчленованими елементами / Ю.М. Черевко, 1.С. Лозовий, Р.В. 3iHbKO // Автошляховик Украши. - 2009. - № 4. - С. 12-15.
11. Черевко Ю. Використання графiв для побудови математично'1 моделi систем з пружно-зчленованими елементами / Ю. Черевко, I. Лозовий, Р. Зшько // 9-й М1жнародний симпозiум украшських iнженерiв-механiкiв у Львовi : тези доповщей. - Львiв : Вид-во К1Н-ПАТР1 ЛТД. - 2009. - С. 65-67.
Кузьо И.В., Зинько Р.В., Лозовый И.С. Применение графов в исследовании функционирования транспортных машин с упруго сочлененными элементами
Предложено использование графов для записи конструкции механизмов и машин. На основе такого графа формируется расчетная схема и записывается граф структуры уровней связей обобщенных координат. Это дает возможность записать математическую модель соответствующей сложности в зависимости от поставленных задач исследований.
Ключевые слова: структурные схемы, структурный синтез механизмов, графы структуры связей обобщенных координат.
Kuzjo I.V., Zinko R.V., Lozovyj I.S. Application of counts for transport vehicles functioning research with resiliently arthrous elements
It is suggested to utillize columns for the record of construction of mechanisms and machines. A calculation chart is formed on the basis of such a count. The count of structure of connections of the generalized co-ordinates is farther written down. It allows to write down the mathematical model of the proper complication dependently to the put tasks of researches.
Keywords: structural diagrams, structural synthesis of mechanisms, column of structure of connections of the generalized co-ordinates._
УДК674.815-41 Доц. Р.Г. Салабай, канд. техн. наук;
доц. Р. О. Козак, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В НА ВЛАСТИВОСТ1 СТРУЖКОВИХ ПЛИТ
Проаналiзовано вплив технолопчних параметрiв на властивосп стружкових плит. Встановлено, що фiзико-механiчнi властивосп стружково!' плити визначаються И структурою, яка формуеться внасшдок впливу властивостей сировини i клейових матерiалiв, параметрiв обладнання i режимiв технологи.
Ключов1 слова: стружкова плита, технолопчш параметри, властивосп, сирови-на, в'яжуч^ деревинш частинки, пресування.
Стружков! плити (СП) отримують пресуванням деревинних частинок, змшаних 1з синтетичним клеем. Тому !хш характеристики потр1бно розгля-дати як властивосп композици природного пол1меру (деревини) { синтетичного пол1меру (клею). Властивосп стружкових плит визначаються здебшь-шого особливостями вихщних компонента { сформованою тд д1ею технолопчних параметр1в структурою. Отже, формування властивостей СП можна розглядати як синтез прояву И компонентами мехашчних, ф1зико-х1м1чних { реолопчних властивостей та створення умов для поеднання властивостей цих компонента у едину систему. Основы параметри, як впливають на властивосп готово! плити: вид сировини, порода деревини, тип частинок, вид в'яжу-чого, його кшьюсть { розподш м1ж шарами, спещальш добавки, кшьюсть {
розподш вологи в килим^ розподiл частинок у шарах плити, розподш щшь-ност по шарах, щiльнiсть плит i орiентування частинок [1].
З перелiчених вище параметрiв у виробництвi стружкових плит найважлившу роль вщграе порода деревини [1]. Вона визначае, насюльки низькою може бути щiльнiсть плити. Породою i щiльнiстю деревини визна-чаються вид сировини i и внутрiшня будова. Порода деревини ютотно визначае тип частинок, яю можна отримати, насамперед, з економiчного погляду. Склад в'яжучого також визначаеться породою деревини. У техшчнш л^ера-турi досить докладно висвiтлено вплив породи деревини на фiзико-механiчнi властивост стружкових плит [1-7 та ш.]. За однаково! кiлькостi в'яжучого, плити з хвойних (сосна, ялина) i м'яких листяних порiд (тополя, липа, верба, осика) приблизно на 20 % мщшш^ шж плити з деревини берези i на 40 % -шж плити з деревини бука. Отже, iз деревини з низькими показниками щшь-ност та мiцностi отримують плити з вищими мiцнiсними показниками. Це пояснюють тим, що в перiод пресування плит тютший контакт мiж деревин-ними частинками створюеться з частинок легких деревних порщ. Стружковi плити, яю виготовляють з низькощiльних порщ деревини, мають високi по-казники мщност на згин i на розтяг, але поступаються вимогам щодо опору витягування шурупiв, водопоглинання, набрякання.
Якщо сировину для виробництва плит не обкорювати, то шд час пере-роблення в частинки в нш завжди буде мiститися певна частка (10-20 %) кори, залежно вщ породи деревини, що використовуеться. Показники фiзико-механiчних властивостей кори значно нижчi вiд показниюв деревини. Крiм того, частинки з кори прше склеюються з частинками з деревини. Тобто до-мшки кори в стружковiй масi знижують мщшсть плит.
На якiсть плит значно впливае структура поверхш деревинних частинок. Заглиблення, трщини, пори характеризуються шорстюстю поверхнi частинок. Частинки з гладкою i рiвною поверхнею забезпечують вищу мiцнiсть плит, тодi як частинки з шорсткою, ворсистою поверхнею iнтенсивнiше ад-сорбують в'яжуч^ що призводить до зниження мщност плит [8, 9]. Вплив форми частинок мало дослщжено. У розрахунках приймають, що частинки -це паралелограм [10], прямокутник [11, 12] або елшсо!д [13] визначених роз-мiрiв. Розмiри i форма або геометрiя частинок - важливi характеристики !хнього типу; вони можуть змшюватися вiд велико! деревинно! трюки чи плоско! стружки з розмiрами, яю перевищують розмiри трiски, до дрiбних, таких, як шлiфувальний порох [1, 14, 15].
Плити зi зовшшшми шарами зi спецiально!' рiзано!' стружки мають по-рiвняно значну мщшсть у разi статичного згину, а шорстюсть поверхнi пло-щин становить 190-250 мкм. Такi плити в будiвництвi застосовують неличко-ваними або з пофарбованою поверхнею, а у меблевому виробнищв - личко-ваними тшьки лущеним, струганим або синтетичним шпоном.
Для формування зовшшшх шарiв плит iз дрiбноструктурною поверхнею використовують дрiбнi деревиннi частинки (фракщя 2/0) i порох. Таю плити характеризуються нижчою мщшстю у разi статичного згину, порiвня-но з плитами зi зовнiшнiми шарами зi спецiально виготовлено! рiзано! стружки (менша на 10-20 %), але мають задовшьну шорсткiсть поверхш (30-
60 мкм). Таю плити придатш для личкування сучасними пшвковими i поль мерними матерiалами.
У плитах i3 орiентованим розташуванням деревинних частинок у шарах плити частинки вкладаються довшою стороною в одному напрямку в кожному шарь У рiзних шарах напрямок орiентування частинок може бути рiзним. Такi плити мають шдвищену мiцнiсть на згин в одному напрямку, в разi деякого зменшення мiцностi в iнших напрямках. У плитах i3 неорiенто-ваним розташуванням частинок - частинки укладаються хаотично, тому таю плити мають однаковi мехатчш показники в усiх напрямках площини плити.
Дослiдженнями встановлено, що вс види використовуваних синтетич-них смол за шших однакових умов забезпечують однакову механiчну мщшсть плит [6]. Кiлькiсть в'яжучого ютотно впливае на фiзико-механiчнi влас-тивостi плит: чим бiльше в'яжучого добавляеться до частинок, тим вишд фiзи-ко-механiчнi властивостi плит. Однак вартють в'яжучого досить висока, тому збшьшення його витрат призводить до шдвищення собiвартостi плит.
Найпоширенiшими у виробнищв СП, внаслiдок вiдносно низько! вар-тостi i недефiцитностi компонент, е карбамiдоформальдегiднi смоли, незва-жаючи на гiршi експлуатацiйнi властивостi виготовлених на 1хнш основi плит [4]. Однак пошук нових в'яжучих тривае. Серед них найперспективш-шими вважаються в'яжучi на основi iзоцiанатiв. Використання iзоцiанатiв за-безпечуе пiдвишення мщност та водостiйкостi плит. Для отримання плит за-довiльноï якостi, потрiбно добавляти значно менше в'яжучих. Щ кле1 застосо-вують у внутршшх шарах СП, у розрiдженому розчинниками сташ або з годовом до 70-80 °С [6].
yd складовi частини деревини мiстять багато реакцшних груп, якi забезпечують, з одного боку, мщний взаемозв'язок вшх структурних елементiв, а з шшого - вiдповiдальнiсть за наявш властивостi деревини [16]. З виконаних дослщжень взаемодiï карбамiдоформальдегiдного клею з деревиною в умовах виготовлення СП видно наявшсть хiмiчних зв'язкiв мiж полiмером, целюло-зою i гемщелюлозами, якi мiстяться в мiжклiтковiй речовиш та в первиннiй клiтковiй оболонщ [17-21]. Цi автори висунули припущення про участь л^ш-ну в реакщях з макромолекулами полiмеру. 1з змiною хiмiчноï активностi поверхш до склеювання вiдбуваеться процес шактиваци. Хiмiчно активнi до взаемодiï з реакцшними групами клею (такi, як метилольш) гiдроксильнi гру-пи, що розташоваш на поверхнi деревини, у процес iнактивацiï поверхнi мо-жуть блокуватися, зменшуючись кiлькiсно. Крiм цього, за надмiрноï кiлькостi гiдроксильних груп на поверхш деревини вони взаемодшть мiж собою, внас-лiдок чого знижуеться актившсть поверхнi до склеювання [22]. Активш до взаемодiï з клеем групи на поверхнi деревини завжди виникають шсля меха-шчного оброблення поверхнi. Це пiдтверджуеться тим, що адгезiя клею до зрiзiв клiткових стiнок вища, нiж до внутршньо1" поверхнi клiтин.
Вологiсть деревини тд час отримання частинок впливае на ix шорсткiсть i геометричнi параметри. 1з матерiалiв iз незначним вмютом воло-ги отримують частинки малих розмiрiв, що збiльшуе витрату клею [1]. Деревину з великою юльюстю вологи важко подрiбнювати, частинки утворюють-ся пiдвишеноï шорсткость Вiд вологостi значно залежить необхщна для де-
формаци стружки пластичшсть, яка noTpi6Ha для утворення достатньо великих контактних площ i цим самим для ефективного склеювання i використання клею. Зв'язана вода впливае на мщшсть у разi розтягу деревини i 11 похщ-них матерiалiв, а також на мщшсть i стабшьшсть клейових з'еднань, всихан-ня i набрякання [23]. 1з збiльшенням вологост стружки вiд 2 % i вище, мщ-нiсть плит значно знижуеться [9].
Незважаючи на велику кшьюсть даних, на сьогодш немае конкретних значень встановлених рiвнiв вологост стружково-клейово1 сумiшi шарiв для отримання плит шдвищено1 мiцностi. За даними Н.А. Михайлова, оптимальною е волопсть стружково-клейово! сумiшi 12-15 % [24]. Оптимальна воло-гiсть сумiшi внутрiшнього шару плит становить 9-11 %, зовшшшх - 12-13 %. За Т. Мелош вологiсть сумiшi перед початком пресування повинна бути 9,510,5 % [25]. Зпдно з I.A. Отлевим, максимальну мщшсть плит отримали за вологостi сумiшi 15-16 % [26]. Розподiл вологи по товщиш сформованого килиму ютотно впливае на властивостi плити, осюльки вiд цього розподiлу за-лежить час прогрiву пакету, його пошарове ущiльнення i затвердiння в'яжу-чого. Якщо вмiст вологи в зовшшшх шарах високий, а у середньому низький, зовтшт шари будуть щiльнiшi i, вiдповiдно, плити будуть мати нижчу межу мщност при розтягу перпендикулярно до площини плити i вищу - при статичному згиш, нiж плити з однаковим вмютом вологи по всш товщинi за од-наково! щшьность
Пiдвищення температури сушiння деревини вище 100 °С призводить до зниження 11 мiцностi. Причиною е те, що хiмiчний зв'язок мiж целюлозою i лiгнiном в деревинi вщбуваеться за участю фенольних гiдроксилiв. Шдви-щення температури сушiння деревини, вказано! вище, призводить до змен-шення на 25-35 % кiлькостi цих груп. Водночас хiмiчний зв'язок мiж целюлозою i лiгнiном вщграе позитивну роль пiд час склеювання деревини [27].
Бшьша щшьшсть плити забезпечуе кращий контакт мiж частинками в пакетi, що сприяе не тшьки ефективнiшому використанню в'яжучого, але i надае 1м можливють краще витримувати механiчнi навантаження [28]. Характерно, що збшьшення щшьност покращуе фiзичнi властивостi плит, за ви-нятком стабiльностi 1хшх розмiрiв у разi водопоглинання. Набрякання за тов-щиною може бути бшьшим пiсля поглинання вологи внаслiдок бшьшо1 юль-костi наповнювача в плит з вищою щiльнiстю.
Введенням у стружкову сумш спецiальних хiмiчних речовин струж-ковим плитам можна надати шдвищену водо-, бiо- i вогнестшюсть.
Найвiдповiдальнiша операцiя технологiчного процесу виробництва стружкових плит - пресування. Вона е визначальною щодо якостi плит. Влас-не пiд режимом пресування розумшть умови, за яких здшснюеться процес пресування i якi забезпечують потрiбну якiсть плит, що задовольняють вимо-ги стандартiв.
Температуру плит преса визначають 11 впливом на властивосп стружкових плит. Використовуючи для на^вання плит преса високотемпературш органiчнi теплоносп, технiчно можливо шдвищити температуру преса до 200-240 °С. Однак застосування тако1 температури пов'язане з небезпекою
термiчного розкладання деревини, передчасним затвердшням клею та дес-трукцiею клею в зовшшшх шарах. Тривалiсть пресування (витримки) плит у прес е важливим технолопчним параметром, оскiльки вона визначае не тшь-ки властивостi отримуваних плит, але i продуктившсть преса для гарячого пресування.
Зменшуючи тривалiсть пресування, необхщно враховувати фiзичнi властивостi стружкового пакету, передуЫм його вологiсть. Чим вища воло-гiсть пакету, тим бшьше потрiбно часу на випаровування вологи з паке^в пiд час гарячого пресування. Для зменшення тривалост пресування необхщно зменшувати вологiсть частинок, але в разi зменшення вологост частинок збiльшуеться вбирання ними клею i зменшуеться кiлькiсть клею, який бере участь в склеюванш, що призводить до зниження мщносл плит.
Величина тиску пресування залежить вщ шiльностi готових плит, во-логост i розмiрiв обсмолених частинок, виду наповнювача, породи деревини, з яко1' виготовляеться стружка, тривалост пресування тощо. Встановити межi величини тиску, яю забезпечували б виготовлення плит ч^ко задано!" щшь-ностi, практично неможливо. Значне спресування при пресуваннi плитних матерiалiв з подрiбнениx частинок призводить до значно1' нерiвномiрностi товщини i щшьност готових плит. Щоб зменшити нерiвномiрностi товщини плитних матерiалiв з подрiбнениx частинок, ïx пресують iз застосуванням ме-талевих дистанцiйниx планок-обмежувачiв, якi перешкоджають зближенню сумiжниx плит пресу на величину, що визначае товщину готово1' плити.
Велике значення для отримання високояюсного склеювання мае тд-тримання постiйноï величини тиску на початку пресування. Це пояснюють тим, що клей не тшьки покривае частинки зовш, але i частково проникае все-редину частинок, осюльки деревина е пористим матерiалом. О^м того, пiд час виготовлення частинок частково руйнуються анатомiчнi елементи на ïx поверxнi. Часткове вбирання частинками клею е позитивом, осюльки змщ-нюе ïx i, цим самим, сприяе шдвищенню мщноси плит. Водночас, внаслщок вбирання клею частинками зменшуеться юльюсть клею, яка бере участь у склеюванш, що зменшуе мщшсть плит.
Пресування внаслщок надто високого тиску на початку пресування спричинюе значну нерiвномiрну пошарову щшьшсть плит. При цьому щшь-шсть зовшшшх шарiв набагато бiльша, шж середнix. Це пояснюють тим, що загальне стискання стружкового пакета до товщини готово1' плити вiдбу-ваеться швидше за високого тиску, шж за низького. Збшьшення тиску пресування ймовiрно призводить до шдвищення рiзницi пошарово1' шiльностi плит, що може вплинути на зниження межi мщнос^ пiд час розтягу перпендикулярно до площини плити.
Разом з впливом всього комплексу властивостей вихщних елемеш!в та режимiв виготовлення, яюсть стружкових плит також визначаеться особ-ливостями ïï конструкц^'-структури [29]. Структура СП диференцшована на рiзнi рiвнi: макро-, мiкро- i субмжроскошчний [6]. Здебiльшого властивостi СП визначаються змшою макроструктури. Структура визначае основш влас-тивостi матерiалу, а формування ïï в пли^ - багатофакторний процес. Майже
Bei параметри так чи шакше взаемоддать один з одним [1]. Очевидно, що змь на одного з параметрiв призводить до змши iнших у процес виробництва. Отже, кожний з параметрiв не можна розглядати iзольовано, вважаючи, що його можна легко змшити на свiй погляд для регулювання процесу виробництва. У разi невдалого поеднання елементiв конструкци i властивостей ïï вихiдних матерiалiв, вирiб пiд час експлуатацiï не забезпечуе необхщних якiсних показникiв, хоча окремi випробування його елементiв повшстю задо-вiльнi [30].
Отже, фiзико-механiчнi властивостi стружковоï плити визначаються ïï структурою, яка формуеться внаслiдок впливу низки чинниюв - властивостей сировини i клейових матерiалiв, параметрiв обладнання i режимiв технологiï. При цьому чинники взаемопов'язано впливають один на одного i на властивос-т стружкових плит. Однак врахувати вс чинники, якi впливають на власти-востi СП, у всьому ïx взаемозв'язку досить складне завдання, розв'язання якого дасть змогу отримати стружковi плити зi заданими наперед властивостями.
Лггература
1. Мелоии Т. Современное производство древесностружечных и древесноволокнистых плит / Т. Мелони : пер. с англ. В.В. Амалицкого и Е.И. Карасева. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 416 с.
2. Moslemi, A.A. Particleboard. - Vol. 1, Materials, Carbondale, Minois / A.A. Moslemi. -Southern Minois University Press. - 1974.
3. Соснин М.И. Физические основы прессования древесностружечных плит / М.И. Сос-нин, М.И. Климова. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1981. - 190 с.
4. Шварцман Г.М. Производство древесностружечных плит / Г.М. Шварцман, Д. А. Щедро. - 4-е изд. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1987. - 320 с.
5. Полубояринов О.И. Плотность древесины / О.И. Полубояринов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1976. - 160 с.
6. Отлев И. А. Интенсификация производства древесностружечных плит / И. А. Отлев. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1989. - 192 с.
7. Маркевич Н.Ф. Физико-механические свойства древесностружечных плит из древесины разных пород / Н.Ф. Маркевич // Деревообраб. пром-сть. - 1973. - № 11. - С. 3-4.
8. Вигдорович А.И. Древесные композиционные материалы в машиностроении: справочник / А.И. Вигдорович, Г.В. Сагалаев, А.А. Поздняков. - 2-е изд., [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Машиностроение", 1991. - 240 с.
9. Шварцман Г.М. Повышение прочности древесностружечных плит / Г.М. Шварцман. - М. : Изд-во "Нева-М", 1977. - 19 с.
10. Поташев О.Е. Механика древесных плит / О.Е. Поташев, Ю.Г. Лапшин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 112 с.
11. Гамов В.В. Экспериментально-теоретические исследования зависимости прочности ДСП от их толщины / В.В. Гамов // Лесной журнал : изв. ВУЗов. - 1969. - № 4. - С. 88-93.
1 2. Гамов В.В. Анизотропия механических свойств древесностружечных плит с ориентированными частицами / В.В. Гамов // Лесной журнал : изв. ВУЗов. - 1971. - № 6. - С. 73-77.
13. Анисова Н.П. Число контактов между частицами в древесностружечной плите / Н.П. Анисова // В сб.: Технология деревообработки / СТИ. - Красноярск, 1972. - С. 88-95.
14. Отлев И.А. Справочник по древесностружечным плитам / И.А. Отлев, Ц.Б. Штейн-берг. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 240 с.
15. Баженов В. А. Технология и оборудование производства древесных плит и пластиков / В. А. Баженов, Е.И. Карасев, Е.Д. Мерсов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. - 360 с.
16. Pecina H. Zur Interpretation des Mechanismus lignocelluloser Faser-Faser-Bindungen / H. Pecina // Holztechnologie. - 1983. - № 1. - S. 26-33.
17. Эльберт А. А. Влияние условий прессования древесностружечных плит на взаимодействие смолы и древесины / А.А. Эльберт // Деревообрабатывающая промышленность, 1975. - № 1. - С. 4-5.
18. Гамова И.А. Исследование взаимодействия смолы с древесиной в условиях изготовления древесностружечных плит / И. А. Гамова // Лесной журнал : изв. ВУЗов. 1974. - № 2.
- С. 95-99.
19. Эльберт А. А. Отверждение мочевиноформальдегидных смол и их взаимодействие с древесиной в условиях прессования древесностружечных плит / А. А. Эльберт // Повышение качества древесностружеч-ных плит и фанеры : матер. семинара. - 1976. - С. 60-69.
20. Тиме Н.С. Изучение взаимодействия мочевиноформальдегидных олигомеров в условиях получения древесноволокнистых плит сухого способа формирования / Н.С. Тиме // Сборник трудов ЛТА. - Л., 1976. - Вып. 2. - С. 60-69.
21. Эльберт А. А. Химическая технология древесностружечных плит / А. А. Эльберт. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 224 с.
22. Синегубова Е.С. Инактивация поверхности древесины и способы устранения ее вредного влияния на прочность клеевых соединений : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. техн. наук: спец. 05.21.05 "Технология и оборудование деревообрабатывающих производств; древесиноведение" / Е.С. Синегубова. - Ленинград, 1987. - 16 с.
23. Баженов В.А. Исследование древесины и некоторых древесных материалов на растяжение поперек волокон / В. А. Баженов // Научные труды МЛТИ. - М. : Изд-во МЛТИ, 1982. - Вып. 14. - С. 80-85.
24. Михайлов Н.А. Исследование влияния технологических режимов изготовления древесностружечных плит на прочность при растяжении перпендикулярно пласти / Н.А. Михайлов. - Воронеж, 1977. - 24 с.
25. Maloney T. Bark boards from four West Coast soft Wood speciel / T. Maloney // Forest Prod. J. - 1973. - № 23 (8). - P. 30-38.
26. Отлев И.А. Влажность стружечно-клеевой массы и ее влияние на физико-механические показатели древесностружечных плит / И.А. Отлев // Труды ЦНИИМОД. - Архангельск, 1961. - Вып. 2. - С. 22.
27. Никитин Н.И. Химия древесины / Н.И. Никитин. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1951.
- 429 с.
28. Салабай Р.Г. Закономiрностi впливу технолопчних параме^в на властивосп дере-винно-солом'яних плит : дис.....канд. техн. наук: спец. 05.23.06 / Салабай Роман Григорович.
- Львiв, 2008. - 159 с.
29. Бехта П.А. Науково-техшчш основи виготовлення стружкових плит iз заданою структурою та властивостями : дис.....д-ра техн. наук: спец. 05.05.07 / Бехта Павло Антонович. - Львiв, 1996. - 434 с.
30. Козак Р.О. Прогнозування мщносп та обгрунтування оптимальних параметрiв про-
цесу пресування деревинностружкових плит : дис.....канд. техн. наук: спец. 05.05.07 / Козак
Руслан Олегович. - Львiв, 2000. - 175 с.
Салабай Р.Г., Казак Р.О. Анализ влияния технологических параметров на свойства стружечных плит
Проанализировано влияние технологических параметров на свойства стружечных плит. Установлено, что физико-механические свойства стружечной плиты определяются ее структурой, которая формируется в результате влияния свойств сырья и клеевых материалов, параметров оборудования и режимов технологии.
Ключевые слова: стружечная плита, технологические параметры, свойства, сырье, вяжущие, древесинные частицы, прессование.
Salabay R.G., KozakR.O. The analysis of technological parameters influence on the particleboards properties
The influence of technological parameters on the properties of particleboards are analyzed. The physical and mechanical properties of particleboard are determined by its structure, which is formed as a result of influence of properties of raw material and adhesi-ves, parameters of equipment and technological regimes.
Keywords: particleboard, technological parameters, properties, raw material, adhesi-ves, wood particles, pressing. _
