CC BY
71
m
нлты
ЫКРА1НИ «bJHTÜ» ,
»imiB
Науковий BicHMK Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280521 Article received 15.05.2018 р. Article accepted 31.05.2018 р.
УДК 674.815:631.572
"ф~| ISSN 1994-7836 (print) ШЯ ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author R. O. Kozak kozak_ruslan@ukr.net
Р. О. Козак, П. А. Бехта
Нацюнальний л^отехтчний утверситет Украти, м. Львiв, Украта
ПОКРАЩЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЕРЕВИННО-СОЛОМ'ЯНИХ ПЛИТ МОДИФ1КУВАННЯМ КАРБАМ1ДОФОРМАЛЬДЕГ1ДНОГО КЛЕЮ ЕТАНОЛОМ
Дослщжено покращення властивостей деревинно-солом'яних плит модифжуванням карбамщоформальдепдного клею етанолом. Для виготовлення деревинно-солом'яних плит використано пшеничну солому, деревинш частинки, карбамщо-формальдегiдну смолу, хлорид амошю та етанол. Виготовляли тришаровi деревинно-солом'яш плити завтовшки 16 мм i щiльнiстю 650, 750 i 850 кг/м3. Деревиннi частинки i сумш деревинно-солом'яних частинок використано вiдповiдно для зов-нiшнiх i внутрiшнього шарiв плити. Спiввiдношення мiж шарами плити - 20:60:20 (зовшшнш: внутрiшнiй: зовшшнш). Для зовнiшнiх шарiв плити використано клей без етанолу. Для внутршнього шару плити вмют етанолу становив 10 масових одиниць на 100 масових одиниць смоли. Таю самi плити отримано з використанням немодифжованого карбамщоформаль-депдного клею для визначення впливу етанолу на властивост деревинно-солом'яно! плити. Встановлено, що деревинно-со-лом'яш плити з карбамiдоформальдегiдним клеем, модифжованим етанолом, володiють покращеними властивостями. Пщ-вищення мiцностi за статичного згину було найзначншим i становило 53 %. Межа мiцностi за розтягу перпендикулярно до площини деревинно-солом'яно! плити збшьшилася менше, а саме на 33 %. Водопоглинання i набрякання по товщиш тако! плити зменшилися незначно, i цi змiни не перевищували 10 %. Отриманi деревинно-солом'яш плити мають пiдвищенi меха-шчш показники порiвняно з вимогами стандарту ДСТУ EN 312-2:2003.
Кл^чов^ слова: солома; деревинна стружка; режим пресування; фiзико-механiчнi властивоси.
Вступ. Попит на деревинш плити в европейських крашах до 2020 р. щорiчно збшьшуватиметься на 3 % (Lespromkhoz, 2017) i споживання ïx зросте до 99 млн м2, тодi як у 2005 р. споживання становило 70 млн м2 (Lesomaterialy, 2018). Однак розвиток виробництва стружкових плит гальмуеться нестачею деревини (Zheng, et al., 2007; Singha, & Thakur, 2008).
В умовах аграрноï Украши злакова солома е найпер-спектившшою сировиною, яка здатна замiнити деревину у виробнищга деревинних композипв i зокрема стружкових плит. Хiмiчний склад соломи i деревини подiбний. Запаси соломи щорiчно поповнюються, вона е вщходом сiльського господарства з обмеженим використанням, цша соломи низька. У США, тсля багаси, злакову солому вважають другим найпридатшшим сiльськогосподарським волокном для виготовлення деревинних композипв (Rowell, Young & Rowell, 1997).
1стотною перепоною використання соломи у вироб-ництвi стружкових плит е поверхневий жиро-восковий шар соломи з антиадгезшними властивостями, який не дае змоги в разi використання традицiйниx карбамвдо-формальдегiдниx кгав отримати задовiльне клейове з'еднання мiж солом'яною стружкою (Pease, 1998; Wang, et al., 2009). Однак яшсть склеювання можна покращити видаленням жиро-воскового шару способа-
ми фiзично! або xiMiHHOi обробки солом'яно! стружки (Liu, et al., 2002; Patent Ukrainy na korysnu model: № 50489, 2009, № 93159, 2009, № 93160, 2009), а також за-мшою, або модифiкуванням карбамвдоформальдепдних кле!в клеями бшьшо! реакцшно! здатностi (Zhang, et al., 2011; Rexen, 1975; Pease, 1998).
Використання водяно! пари, кислот, лупв для об-роблення солом'яно! стружки з метою видалення жиро-воскового шару значно покращують властивостi виго-товлених з тако! стружки плит. Однак додатковi енерге-тичнi затрати на отримання водяно! пари, сушшня стружки, використання кородуючих речовин i додатко-вого обладнання для оброблення солом'яно! стружки е гальмiвними факторами у впровадженнi цих методiв у виробництво.
Застосування iзоцiанатних кле!в для склеювання солом'яно! стружки дасть змогу зменшити температуру i час гарячого пресування плит, використати для склеювання волопшу стружку, що тдвищить продуктив-нiсть виробничих лшш (Gallbraith, 1986). Але вартiсть iзоцiанатних кле!в для склеювання деревини i соломи е iстотно бiльшою, шж iнших кле!в для деревини, таких як карбамвдоформальдепдш, фенолоформальдегiднi й меламшоформальдепдш, в масовому розрахунку (Han, et al., 1998). Це зменшуе привабливють iзоцiанатних
1нформащя про aBTopiB:
Козак Руслан Олегович, канд. техн. наук, доцент, кафедра технологш деревинних композицШних матерiалiв, целюлози та
паперу. Email: kozak_r@nltu.edu.ua Бехта Павло Антонович, д-р техн. наук, професор, завщувач кафедри технолопй деревинних композицШних матерiалiв,
целюлози та паперу. Email: bekhta@ukr.net; https://orcid.org/0000-0002-4320-5247 Цитування за ДСТУ: Козак Р. О., Бехта П. А. Покращення властивостей деревинно-солом'яних плит модифЫуванням
карбамщоформальдепдного клею етанолом. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 5. С. 97-100. Citation APA: Kozak, R. O., & Bekhta, P. A. (2018). Improvement of wood-straw board properties using urea formaldehyde glue modified by ethanol. Scientific Bulletin of UNFU, 28(5), 97-100. https://doi.org/10.15421/40280521
кле!в i змушуе виробник1в плит не вiдмовлятися вш де-шевих i легких у виготовленнi карбамвдоформальдепд-них кле!в (Guru, Tekeli & Bilici, 2005).
Руйнування поверхневого жиро-воскового шару со-лом'яно! стружки етанолом у процес И склеювання мо-дифшованим карбамiдоформальдегiдним клеем для до-сягнення низькозатратного виробництва деревинно-со-лом'яних плит е iнновацiйним у цьому до^дженш (Patent Ukrainy na vynakhid № 94372, 2010). При цьому MiumCTb склеювання солом'яних частинок може бути збшьшена без застосування водяно! пари, кислот, лугiв i дорогих кле!в з великою реакцiйною здаттстю.
Мета дослiдження - вивчити вплив модифшовано-го етанолом карбамiдоформальдегiдного клею на влас-тивосл деревинно-солом'яних плит.
Експериментальна частина. Використовували де-ревинну стружку промислового виготовлення iз заводу стружкових плит. Солому пшеницi отримано з мюцево-го господарства. Стебла початково подрiбнили на дов-жину 20-30 мм на соломорiзцi та доподрiбнили на ло-патевiй дробарщ. Деревинну i солом'яну стружку окре-мо додатково висушували у сушильнш шафi за темпе-ратури 85 °С до приблизно 2 % вологи, сортувалися на лабораторнiй мехатчнш сортувалцi з отворами сит 2^2 мм. Зберпалась стружка у пластикових пакетах ок-ремо за видами (деревинна, солом'яна) i фракцiями (зовтшнш шар, внутрiшнiй шар) у лабораторп.
Використовували карбамiдоформальдегiдну смолу промислового виробництва марки КФ-МТ зi сухим за-лишком 64 %, концентрацiею водневих ютв (рН) 8.1, умовною в'язшстю за ВЗ-246 (даметр сопла 4 мм) 92 с, часом желатишзацл за температури 100 °С 53 с.
Хлористий амонiй, який використовували як затвер-джувач, та 96 %-й етанол придбали у спецiалiзованому магазинi. Немодифiкований клей готували змшуван-ням карбамщоформальдепдно! смоли з попередньо приготованим 20 %-м водним розчином хлористого амотю. Для внутрiшнього i зовнiшнього шарiв плити вмiст затверджувача становив вiдповiдно 1,5 i 0,25 % вщ маси абсолютно сухо! смоли (Grigoriou, 2000; Sala-bai, 2008).
Модифшований карбамiдоформальдегiдний клей готували змшуванням карбамщоформальдепдно! смоли з попередньо приготованим 20 %-м водним розчином хлористого амотю i 96 %-м етанолом. Вмют затверджувача у кле! становив 1,5 % вш маси абсолютно сухо! смоли. Вмют етанолу становив 10 мас.ч. на 100 мас. ч. розчину смоли. Значення вказано! масово! частки етанолу отримано за результатами попередтх дослiджень (Guru, Tekeli & Bilici, 2005). yd компоненти клею пере-мiшували впродовж 10 хв.
Виготовляли тришаровi деревинно-солом'янi плити розмiром 300^300x16 мм, щiльнiстю 650, 750 i 850 кг/м3 i ствввдношенням мiж шарами плити 20:60:20 (зовтшнш: вну^шнш: зовнiшнiй). При цьому деревинну стружку для зовтштх шарiв змiшували з немо-дифiкованим карбамшоформальдепдним клеем. Для формування внутрiшнього шару плити деревинну i солом'яну стружку перемшували за спiввiдношення 35:65 %. i до не! додавали модифшований карбамшо-формальдепдний клей. Витрата клею в шарах плити становила 14 % вш маси абсолютно сухо! стружки (Yao, Xu & Feng, 2003; Mo, et al., 2003). З приготовано! стружково-клейово! сумiшi формували стружковий ки-
лим, тдпресовували i спрямовували в прес для гарячо-го пресування. Пресування вшбувалось з використан-ням дистанщйних прокладок. Режим пресування наведено в таблищ.
Параметр режиму Щшьшсть плит, кг/м3
650 750 850
Питомий тиск пресування, МПа 2,2 2,2 2,2
Температура пресування, °С 170 170 170
Тривалкть пресування, хв/мм (хв) 0,43 (6,8) 0,49 (7,8) 0,55 (8,8)
Волопсть готових плит становила 8 %. Контрольт плити виготовляли за такою самою методикою без ви-користання етанолу в кле!.
Перед розкроюванням плит на зразки виготовленi плити витримували в лаборатори впродовж 24 год. Виготовлення зразюв i !х випробування здшснювали зпд-но з методиками ДСТУ EN 310:2003 (EN 310:1992, IDT), BS EN 319:1993, ДСТУ 4761:2007 (EN 317:1993, MOD).
Результата та обговорення. Встановлено, що дере-винно-солом'ят плити з використанням модифшовано-го клею мають покращет властивосл порiвняно з кон-трольними плитами. Найiстотнiше збiльшуеться межа мiцностi за статичного згинання - 53 %. Дещо менше зростання меж1 мщносп - за розтягування перпендикулярно до площини плити - 33 %. Водопоглинання i наб-рякання, зменшуються незначно й змiни цi не переви-щують 10 %.
Отже, етанол, який мiститься у кле!, за перюд вiд обсмолення стружки й до завершення пресування плит, впливае на жиро-восковий шар соломи, розчиняючи його. Внаслiдок цього в мюцях контакту клею з повер-хнею соломи зменшуеться гiдрофобний вплив жиро-воскового шару на !х адгезiйну взаемодаю. Решта пдро-фобно! поверхнi соломи не змiнюеться. Шд час пресування етанол випаровуеться iз плит разом з вологою.
Мехатчт показники деревинно-солом'яних плит, склеених модифшованим клеем, вже за щшьносп 650 кг/м3 вiдповiдають вимогам стандарту ДСТУ EN 312-2:2003 (рис. 1 i 2). З подальшим збшьшенням щшь-ност плит !х мехатчт показники зростають. Зокрема, зi збшьшенням щшьносп плит вiд 650 до 750 кг/м3 межа мiцностi за статичного згину зростае на 15 %, а межа мiцностi за розтягу перпендикулярно до пласп плити - на 9 %. 3i збшьшенням щшьносп плит вш 650 до 850 кг/м3 щ механiчнi показники зростають на 52 i 18 % вiдповiдно.
■Е 20т
к
I 18 16 14 12
я
RIO
о и я
's
се tu
□ - значения зпдно ДСТУ EN 312-2:2003 ■ - експериментальш значення
—Г" 17.67
13.40
11.50 11.63
650 750 з 850
Щшьшсть плит, кг/м
Рис. 1. Нормоват та експериментальш значення межi мiцностi
за статичного згину дослщжуваних деревинно-солом'яних плит
я 0.50 С
5 0.45
u s4
й I °-40
0 5
О. в 0.35 S'H
& | 0.30
1 S °'25 .1 & 0.20
я о 15
tu ^
S § 0.10
6 0.05 и
0.00
■ - значения зпдно ДСТУ EN 312-2:2003 ■ - експериментальш значения
—j— 0.39
0.36
1
0.24 0.33
850
.650. 750 з
Щшьшсть плити, кг/м
Рис. 2. Нормованi та експерименгальт значения меж1 мiцностi
за розтягу перпендикулярно до пласгi дослвджуваних деревин-
но-солом'яних плит
Набухання 1 водопоглинання деревинно-солом'яних плит з викорисганням модифжованого клею з1 збшь-шенням 1х щшьносп зменшуюгься (рис. 3), що гакож вказуе на покращення адгезшно! взаемодп клею з по-верхнею соломи. Показник набухання плиги змен-шуегься на 4 % в раз1 збшьшення 11 щшьносп ввд 650 до 750 кг/м3 1 на 31 % - ввд 650 до 850 кг/м3. Водопоглинання плиги зменшуеться на 9 1 52 % з1 збшьшенням 11 щшьносп ввд 650 до 750 кг/м3 1 ввд 650 до 850 кг/м3 ввд-поввдно.
35т
I i 30+
0 " я (N 25+ В s
ш о g 20+ « 5
g с 15+ я «
1 1 10+
.Зю я S 5+
0+
-набухання -водопоглинання
г 100
90 о? s
650
850
■70 Я
■60 " «
50 £
я
40 I
в
30 о я
20 | 10 я 0
750
Щшьнють плити, кг/м Рис. 3. Значения вщхилення за товщиною ввд набухання та водопоглинання дослвджуваних деревинно-солом'яних плит
Висновки. Модиф1кування карбамвдоформальдегвд-ного клею 96 %-м етанолом з витратою останнього 10 мас. ч. на 100 мас. ч. смоли покращуе основш влас-тивосп деревинно-солом'яних плит. Зокрема, м1цшсть за статичного згинання - на 53 %, м1цшсть у раз1 розтя-гування перпендикулярно до площини плити - на 33 %, водопоглинання i набрякання плит - до 10 %. Отримаш деревинно-солом'яш плити мають пвдвищеш мехашчш показники пор1вняно з вимогами стандарту ДСТУ EN 312-2:2003, що дае змогу розширити сировинну базу для виготовлення стружкових плит через залучення ввд-ход1в сшьськогосподарського виробництва, а саме соломи i, ввдповвдно, економити деревинну сировину.
Перелж використаних джерел
Bekhta, P. A. (2007). Derevynno-solomiani plyty: Problemy i mozhlyvosti. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine: Collection of Research Papers, 5, 127-130. [In Ukrainian].
Gallbraith, C. J. (1986). Recent developments in the full-time manufacture of all-isocyanate bonded structural composite boards. In:
Proc. of the 20th Particleboard Symp., WSU, 55-81. Grigoriou, A H. (2000). Straw-wood composites bonded with various adhesive systems. Wood Science and Technology, 34, 355-365.
Guru, M, Tekeli, S., & Bilici, I. (2005). Manufacturing of urea-formaldehyde-based composite particleboard from almond shell. Materials and Design, 27(10), 1148-1151. https://doi.org/10.1016/j.matdes.2005.03.003
Han, G., Zhang, C, Zhang, D., Umenura, D., & Kawai, S. (1998). Upgrading of urea formaldehyde-bonded reed and wheat straw par-ticleboards using silane coupling agents. Journal Wood Science, 44, 282-286.
Lesomaterialy. (2018). Mirovoi spros na lesomaterialy. Retrieved from: ftp://ftp.fao.org/docrep/fao/011/i0350r/i0350r02a.pdf. [In Russian].
Lespromkhoz. (2017). Informatcionnyi tcentr. Retrieved from: http://www.lesprom.com/en/news/Poyry ezhegodniy rost spro-sa na drevesnie pliti v Evrope sosta-vit 3 60148/#sthash.JlWeHZ1N.dpuf [In Russian].
Liu, Z. M., Wang, F. H., & Sun, R. Z. S. (2002). Analysis on structural features and surface elements of wheat straw. J. Northeast Forest Univ., 30, 62-65.
Mo, X., Cheng, E., Wang, D., & Sun, X. S. (2003). Physical properties of medium-density wheat straw particleboard using different adhesive. Industrial Crops Products, 18, 47-53.
Patent Ukrainy na korysnu model № 50489. (2009). Ukraina, MPK V 27 N 3/00. Sposib vyhotovlennia derevynno-solomianykh plyt. Bekhta, P. A., Kozak, R. O., Salabai, R. H.; vlasnyk Natsionalnyi li-sotekhnichnyi universytet Ukrainy. Nomer zaiavky u 2009 13209; zaiavl. 18.12.2009; opubl. 10.06.2010, Biul. № 11. [In Ukrainian].
Patent Ukrainy na vynakhid № 93159. (2009). Ukraina, MPK V 27 N 3/00. Sposib vyhotovlennia derevynno-solomianykh plyt. Bekhta, P. A., Kozak, R. O., Salabai, R. H.; vlasnyk Natsionalnyi liso-tekhnichnyi universytet Ukrainy. Nomer zaiavky a 2009 13217; zaiavl. 18.12.2009; opubl. 10.01.2011, Biul. № 1. [In Ukrainian].
Patent Ukrainy na vynakhid № 93160. (2009). Ukraina, MPK V 27 N 3/00. Sposib vyhotovlennia derevynno-solomianykh plyt. Bekhta, P. A., Kozak, R. O., Salabai, R. H.; vlasnyk Natsionalnyi liso-tekhnichnyi universytet Ukrainy. Nomer zaiavky a 2009 13230; zaiavl. 18.12.2009; opubl. 10.01.2011, Biul. № 1. [In Ukrainian].
Patent Ukrainy na vynakhid № 94372. (2010). Ukraina, MPK V 27 K 9/00. Sposib skleiuvannia solomianykh chastynok. Bekhta, P. A., Kozak, R. O.; vlasnyk Natsionalnyi lisotekhnichnyi universytet Ukrainy. Nomer zaiavky a 2009 09565; zaiavl. 30.07.2010; opubl. 26.04.2011, Biul. № 8. [In Ukrainian].
Pease, D. A. (1998). Recin advances support strawboard development. Wood Technology, 3, 32-34.
Rexen, F. (1975). Stroh als Rohstoffmaterial für Spanplatten. Holz Zentralbl. 101(34), 471-472.
Rowell, R. M., Young, R. A., & Rowell, J. K. (1997). Paper and Composites from Agro-Based Resources. CRC Lewis Publishers, Boca Raton. New York, Tokyo. 464 p.
Salabai, R. H. (2008). Zakonomirnosti vplyvu tekhnolohichnykh para-metriv na vlastyvosti derevynno-solomianykh plyt. Candidate Dissertation for Technical Sciences (05.23.06 - Technology of woodworking, furniture and wood products manufacturing). Lviv, 152 p. [In Ukrainian].
Singha, A S., & Thakur, V. K. (2008). Effect of fibre loading on properties of urea-formaldehyde matrix based green composites. Iranian Polymer Journal, 17(11), 861-873.
Wang, Z. L., Wang, E. J., Zhang, S. X., Wang, Z., & Ren, Y. P. (2009). Effects of cross-linking on mechanical and physical properties of agricultural residues/recycled thermoplastics composites. Industrial Crops and Products, 29, 133-138. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2008.04.016
Yao, J., Xu, X. W., & Feng, Y. Y. (2003). FTIR studies on the chemical composition of wheat straw in different layers. Spectro. Spec. Anal. 23, 58-60.
Zhang, Y., Gu, J., Tan, H., Di, M., Zhu, L., & Weng, X. (2011). Straw based particleboard bonded with composite adhesives. BioResour-ces, <5(1), 464-476.
Zheng, Y., Zhang, R. Z., Jenkins, B. M., and Blunk, S. (2007). Particleboard quality characteristics of saline jose tall wheatgrass and chemical treatment effect. Bioresource Technology, 98, 1304-1310.
Р. О. Козак, П. А. Бехта
Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина
УЛУЧШЕНИЕ СВОЙСТВ ДРЕВЕСНО-СОЛОМЕННЫХ ПЛИТ МОДИФИЦИРОВАНИЕМ
КАРБАМИДОФОРМАЛЬДЕГИДНОГО КЛЕЯ ЭТАНОЛОМ
Исследовано улучшение свойств древесно-соломенных плит модифицированием карбамидоформальдегидного клея этанолом. Для изготовления древесно-соломенных плит использованы пшеничная солома, древесные частицы, карбамидофор-мальдегидная смола, хлорид аммония и этанол. Изготовлялись трехслойные древесно-соломенные плиты толщиной 16 мм и плотностью 650, 750 и 850 кг/м3. Древесные частицы и смесь древесно-соломенных частиц использованы соответственно для внешних и внутреннего слоев плиты. Соотношение между слоями плиты - 20:60:20 (внешний: внутренний: внешний). Для внешних слоев плиты использован клей без этанола. Для внутреннего слоя плиты содержание этанола составляло 10 массовых единиц на 100 массовых единиц смолы. Такие же плиты получены при использовании немодифицированного карбамидоформальдегидного клея для определения влияния этанола на свойства древесно-соломенной плиты. Установлено, что древесно-соломенные плиты с карбамидоформальдегидных клеем, модифицированным этанолом, обладают улучшенными свойствами. Повышение прочности при статическом изгибе было самым значительным и составило 53 %. Предел прочности при растяжении перпендикулярно плоскости древесно-соломенной плиты увеличилась меньше, а именно на 33 %. Водопоглощение и набухание по толщине такой плиты уменьшились незначительно, и эти изменения не превышали 10 %. Полученные древесно-соломенные плиты имеют повышенные механические показатели по сравнению с требованиями стандарта ДСТУ EN 312-2: 2003.
Ключевые слова: солома; древесная стружка; режим прессования; физико-механические свойства.
R. O. Kozak, P. A. Bekhta
Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
IMPROVEMENT OF WOOD-STRAW BOARD PROPERTIES USING UREA FORMALDEHYDE GLUE MODIFIED BY ETHANOL
Improvement of wood-straw board properties using urea formaldehyde (UF) glue modified by ethanol was examined in this study. Wheat straw, wood particles, UF resin, ammonium chloride and ethanol were used for board production. Three-layer wood-straw boards with thickness 16 mm and density 650, 750 and 850 kg/m3 were produced. Wood particles and mixture of wood-straw particles were used respectively in the outer and inner layers of the board. The ratio between the layers of the board was 20:60:20 (outer: inner: outer). For the outer layers of board the glue without ethanol was used. For the inner layer of board the content of ethanol was 10 mass units on 100 mass units of resin. The same boards were produced using unmodified UF glue for the determination of ethanol effect on wood-straw board properties. We found that wood-straw boards with modified glue have better properties compared with control boards. The most significant increase of the MOR and is equal to 53 %. Slightly less is increase of the IB, namely 33 %. Water absorption and thickness swelling reduce slightly and these changes do not exceed 10 %. Consequently, ethanol which is contained in glue, effects on the fat-wax layer of straw, dissolving it, for a period from mixing particles with glue and till the finishing of boards pressing. As a result, in the points of straw surface contact with the glue the hydrophobic effect of fat-wax layer on their adhesive interaction decreases. The remaining hydrophobic surface straw is not changed. During the pressing the ethanol evaporates from the boards together with the moisture. Mechanical performance of wood-straw boards bonded with the modified glue meet the requirements of standard EN 312-2 at density of 650 kg/m3. With further increasing of board density their mechanical properties increase. In particular, while board density increases from 650 to 750 kg/m3 the MOR increases by 15 %, and IB - by 9 %. During board density increasing from 650 to 850 kg/m3 these mechanical performances grow by 52 % and 18 % respectively. Thickness swelling and water absorption of wood-straw boards decrease using the modified glue with increasing their density, which also points on improve of the adhesion interactions of the glue and the straw surface. During board density increase from 650 to 750 kg/m3 the thickness swelling index is reduced by 4 % and by 31 % - from 650 to 850 kg/m3. During the density increasing from 650 to 750 kg/m3 and from 650 to 850 kg/m3 the boards water absorption decreases by 9 % and 52 % respectively.
Keywords: straw; wood particles; pressing mode; physical and mechanical properties.
