Техніко-економічні показники сушильних камер періодичної дії Текст научной статьи по специальности «Химические технологии»

УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет

4. Яремчук Н.И. Исследование и разработка способов облагораживания поверхности древесины и покрытий на ней прокаткой и протягиванием. - Л, 1972, Авторефер. дис .... к.т.н. - Л.: 1972. - 24 с.

5. Басин В.Е. Адгезионная прочность. - М.: Химия, 1981. - 208 с.

6. Яковлев А.Д Химия и технология лакокрасочных покрытий: Учебное пособие для вузов. - Л.: Химия, 1981, С. 352.

7. Кулаков Н.Н., Битюков Ю.А. Енергозберегающие сушильные установки для из-мельченой древесины и шпона. - В экспресс информ. - (Плиты и фанера Вып. 9) - М.: ВНИ-ПИЭИлеспром, 1991. - С. 2-6.

8. Овруцкая Н.А., Акопян. Л.А., Русанов А.И. Взаимосвязь поверхностного натяжения со структурой деформируемых эластомеров. - В кн.: Термодинамические и структурные свойства граничных слоев полимеров. - К.: Наук. думка, 1976, С. 15-18.

9. Кирилов А.Н., Глотов А.И. Исследование процесса уплотнения строганного шпона методом проката." Науч. тр. Моск. лесотехн. ин - т", 1985, № 170, 59-63.

10. Ветошников Ю.И., Кошелова Н.А., Левинская Ю.Б. Исследование процесса формирования контакта клея со шпоном. "Технл. и оборуд. деревооброб. пр - в.". - Л.: 1984. - С. 32 - 35.

11. Битюков Ю.А., Волкова Т. А. Обезвоживание лущеного шпона термопрокатом "Новое в производстве фанеры и фанерной продукции". - М.: 1988. - С. 59-65.

12. Битюков Ю.А. П. Способ сушки шпона. НПО Научфанпром. А. - С. 1335789, СССР. Заявл. 30.12.85, № 3999122/24 - 06, опубл. в Б.И., 1987, № 33. МКИ Б 26 В 5/14

13. Зотов А.А., Глотов А.И. Влияние уплотнения шпона на адгезию лакокрасочных покрытий. "Научн. тр. Моск. лесотехн. и - та" 1986. № 178, 55 - 58.

14. Куликов В.А. Производство фанеры. - М.: Лесн. пром-сть, 1976. - С. 368.

15. Бехта П.А. Виробництво та обробка лущеного та струганого шпону: Навчальний поабник. - К.: 1СДО, 1995. - 296 с.

16. Ремизов В.Г., Козлов М.В., Таршис Ю.Д. Анализ напряженно-деформированного состояния древесины при лущении шпона/ Деревообраб. пром-сть 1989 № 7. - С. 12.

17. Израилит А.Б., Мурзич Ю.Г., Герасимов Ю.Г. Анализ процесса нагруженния древесины и шпона при прокате.

18. Демьянченко В.Н., Маленьких С.М., Сагаль С.З. Станок для термопроката древесных материалов: АС. 1562144 СССР, МКИ5 В 26 М 1/02; Укр. науч.-произв. деревооб-раб. об-ние, № 4424076/23 - 75. - Заявл. 04.04.88/ Опубл. 07.05.90.Бюл. № 17.

УДК 674.047 Проф. П.В. Бтей, д-р техн. наук; асист. Ж.Я. Гуменюк;

асист. 1.А. Соколовський - УкрДЛТУ

ТЕХШКО-ЕКОНОМ1ЧШ ПОКАЗНИКИ СУШИЛЬНИХ КАМЕР

ПЕР1ОДИЧНО1 Д11

Описана методика визначення основних TexmKO-eKOHOMi4H^ показниюв су-шильних камер - продуктивное^ i витрат енергл на процес сушшня.

Prof. P.V. Biley; Assist. Zh.Ya. Humeniuk; Assist. I.A. Sokolovs'ky- USUFWT The technical and economical indexes of cyclic drying kilns

The procedure of the main measure of drying reins determination has been described. The productivity and energy expenditure for drying process have been determined.

Камерне сушшня пилопродукци - найбшьш енергомюткий техноло-пчний процес у люопилянш i деревообробщ. В юнуючих камерах значна час-тина енерги витрачаеться неекономно: втрати тепла через огородження i з вщпрацьованим повггрям; витрати теплово! енерги на зволоження повггря та через недосконале теплове обладнання; витрати тепла через негерметичшсть сушарок.

150

Збiрник науково-техшчних праць

Науковий ¡¡¡сник, 2GG3, вип. 13.2

1з ocнoвних тeхнiкo-eкoнoмiчних пoкaзникiв cyшильних кaмep (цeхiв) ocoбливoï уваги зacлyгoвyють два ^казники:

• пpoдyктивнicть cyшapки;

• ви^ати тeплoвoï та eлeктpичнoï enepriï в гoдинy та на 1 мз виcyшyвaнoгo ма-тepiaлy.

Пpoдyктивнicть кaмepи в yмoвнoмy (Пу) та фактичшму (Пф) мaтepiaлi визнaчaeтьcя за вщшвщними фopмyлaми (1) та (2). Мютюеть кaмepи зате-жить вщ гaбapитнoгo oб,eмy (Г) вciх штaбeлiв та вiдпoвiднoгo кoeфщieнтa oб,eмнoгo зашвтення для yмoвнoгo - ßy та фактич^го - ßф мaтepiaлy. Пито-ма мaтepiaлoмicткicть визнaчaeтьcя для кoжнoï кoнкpeтнoï кaмepи a6o тевш-го типу.

Пpoдyктивнicть cyшильних кaмep у фактичшму мaтepiaлi визна-чaeтьcя за фopмyлoю:

зз5

Пф =-ГРф, (1)

т об .ф

а yмoвнoгo мaтepiaлy за фopмyлoю:

зз5

Пу =-ГРУ, (2)

т об .у

дe тоб.у,тоб.ф - вiдпoвiднo тpивaлicть кaмepooбopoтy пpи cyшiннi yмoвнoгo i фактич^го мaтepiaлy, дiб.

Питoмi витpaти тeплoти на cyшiння oднoгo кyбiчнoгo мeтpa пилoмaтe-piaлiв (yмoвнoгo a6o фактич^го) визнaчaютьcя за фopмyлoю:

Qn = E, (з)

E

дe: Qx - cyмapнa кiлькicть тeплoвoï eнepгiï, cпoжитoï за oдин кaмepooбopoт,

з

кДж; Е - кшьюеть мaтepiaлy, виcyшeнoгo за oдин кaмepooбopoт, м .

Питoмi витpaти тeплoти на oдин кiлoгpaм випapoвyвaнoï вoлoги виз-нaчaeтьcя за фopмyлoю:

О" = M ' (4)

дe M - кiлькicть вoлoги, яка видiляeтьcя iз пилoмaтepiaлiв за oдин кaмepooбo-poт, кг.

Тeплoвi вшрати чepeз oгopoджeння визнaчaютьcя за кшьюетю тeплo-ти, нeoбхiднoï для пiдтpимaння peжимних пapaмeтpiв у cyшильнiй кaмepi, яка ^ацюе на хoлocтoмy хoдi. Тpивaлicть вимipювaння - нe мeншe двoх годин пicля дocягнeння кaмepoю peжимних пapaмeтpiв. Тeплoвi втpaти чepeз витяжнi канали мoжнa визначити за кшьюетю (машю) вiдпpaцьoвaнoгo ш-вiтpя та йoгo eнтaльпieю.

nrn^i витpaти eлeктpoeнepгiï на cyшiння oднoгo мeтpa кyбiчнoгo пи-лoмaтepiaлiв (yмoвнoгo a6o фaктичнoгo) визнaчaютьcя за фopмyлoю:

3. Технологiя та устаткування деревообробних шдприемств

151

Украшський державний лкотехшчний унiверситет

Р

N" = -, (5)

E

дe Р - cyмapнa витpaтa eлeктpoeнepгiï за oдин oбopoт кaмepи, кВт•гoд.

nrn^i витpaти eлeктpoeнepгiï на oдин к^то^ам випapoвyвaнoï вoлoги визнaчaютьcя за фopмyлoю

4N=MM • (6)

Для визнaчeння eнepгeтичних пoкaзникiв викopиcтoвyютьcя тaкi ^в-вiднoшeння у випадках:

• шдач1 тeплoвoï eнepгiï з piзним тeплoнocieм у cиcтeмy тeплoпocтaчaння cy-шapки

Q = G • Cp (t'-1')= G(i'- i'), (V)

дe: G - машва витpaтa тeплoнociя, кг/c; Ср - питома тeплoeмнicть тeплoнociя, кДж/(кг °С); tt"- вiдпoвiднo тeмпepaтypa тeплoнociя на вхoдi i вихoдi з otc-тeми тeплoпocтaчaння, °С; ii"- вщшвщш eнтaльпiя тeплoнociя на вхoдi i вихoдi з cиcтeми тeплoпocтaчaння, кДж/кг.

• пoдaчi тeплoвoï eнepгiï з пapoю

Q = G" (" - iK ), (S)

дe: G" - машва витpaтa пapи, кг/c; i", iK - в^шв^^ eнтaльпiя пapи та ган-дeнcaтy, кДж/кг.

• пoдaчi тeплoвoï eнepгiï з тoпкoвими газами

Q = QpG", (9)

дe Qp - тeплoтa згopяння палива: твepдoгo i piдкoгo у кДж/кг a6o гaзoпoдiб-

з

нoгo у кДж/м . Тут нeoбхiднo вpaхoвyвaти кoeфiцieнт кopиcнoï дй' тoпки (цТ)

та cпociб пoдaчi тoпкoвих гaзiв. Якщo пoдaчa здiйcнюeтьcя бeзпocepeдньo у

кaмepy, тo Qp - вища тeплoтвopнa здaтнicть палива, а якшр тoпкoвi гази пoдa-

ютьcя в тeплooбмiнник, тo Qp - нижча тeплoтвopнa здaтнicть палива; Gn -

• з

витpaтa палива: твepдoгo i piдкoгo у кг/c a6o гaзoпoдiбнoгo в м /c.

Енepгeтичнa eфeктивнicть poбoти cyшильнoï кaмepи хapaктepизyeтьcя

eнepгeтичним кoeфiцieнтoм кopиcнoï дiï - п0:

E

По = -Er, (10)

Ex

дe: Ек - викopиcтaнa у кaмepi eнepгiя; Ex - cyмapнa кiлькicть eнepгiï, витpaчe-на на пpoцec cyшiння•

Kop^^ витpaчeнy у кaмepi eнepгiю (E^) мoжнa визначити за фopмyлoю:

Ek =XMt(( -4,l9to), (11)

i=l

дe: Mj - кшьюеть (мaca) вoлoги, яка видaлeнa з пилoмaтepiaлiв пpoтягoм i-TOï cтyпeнi peжимy cyшiння, кг; i¡ - eнтaльпiя вoдянoï пapи ^и тeмпepaтypi aгeн-та cyшiння на вихoдi iз штaбeля в i-ту cтyпiнь peжимy cyшiння, кДж/кг; t0 -

152

Збiрник науково-технiчних праць

Науковий вкник, 2003, вип. 13.2

температура навколишнього середовища, °С; п - кшьюсть ступенiв режиму сушiння.

Сумарна кшьюсть енерги, витрачено! на процес сушшня (Е^), скла-даеться iз усiх витрат енерги, застосовуваних у камерi теплоносив.

Орiентовш витрати пари у камерах перюдично! д11 становлять 3 кг/кг випаровувано! вологи. Кшьюсть випаровувано! вологи залежить вiд початко-во! (Жп) i юнцево! (Жк) вологостi пиломатерiалiв. При сушiннi умовного мате-рiалу (сосновi обрiзнi дошки 40*150 мм з Жп=60 % i Жк=12 %) кiлькiсть випа-ровувано! вологи становить 192 кг/м . Витрати електроенерги у камерах перь одично! д11 залежно вiд типорозмiру становлять 13... 25 кВт-год/м . Питомi витрати працi на сушшня 1 м3 залежать вщ потужностi пiдприемства i ступе-ня мехашзаци трудомiстких робiт i становить вщ 0,4 до 4,1 людино-годин/м (при цьому витрати працi на великих люозаводах становлять 0,4...0,7 люди-

33

но-годин/м , а на малих шдприемствах - 0,8.. .4,1 людино-годин/м ).

Лггература

1. Кер1вн1 техшчш матер1али з технолога камерного сушшня пиломатер1ашв. За ре-дакщею проф. Бшея П.В. - Льв1в.: УкрДЛТУ, 2003. - 72 с.

УДК 674.815:41.05 Доц. Г.€. Михайлiвська, канд. техн. наук - УкрДЛТУ ШЛЯХИ ШДВИЩЕННЯ ЯКОСТ1 ДЕРЕВОСТРУЖКОВИХ ПЛИТ

Для отримання плит з високим фiзико-механiчними показниками, необхщно усереднити породний склад, або для зовшшшх шарiв використати деревину хвойних i м'яких листяних порщ, а для внутрiшнiх - твердих листяних порщ.

Doc. G.Ye. Myhajlivs'ka - USUFWT Ways of improvement of quality of flake board

For reception of plates with high physic-mechanical parameters, it is necessary to average rocky structure, or for external spheres to use wood of coniferous and soft deciduous breeds, and for internal - firm deciduous breeds.

Деревостружковi плити як матерiал i3 подрiбненоl деревини мае макро-, мжро- i субмжроструктуру. Визначальний влив на властивост плит мае макроструктура, яка у певною мiрою впливае на iншi показники.

Основними факторами, яю впливають на властивост плит, е: морфо-логiчна характеристика деревинних частинок (довжина i товщина стружки, структура поверхнi частинок, порода деревини); середня щшьшсть плити; орiентацiя частинок у певному напрямку; розмiрна характеристика деревинних частинок в окремих шарах по товщиш плити - середш розмiри частинок однаковi по всiй товщинi плити; у внутршшх шарах розмiщенi крупнiшi де-ревиннi частинки, а у промiжкових i зовнiшнiх шарах - дрiбнiшi; сшввщно-шення мiж шарами (конструкщя плити); характер фшсаци деревинних частинок, який визначаеться юльюсним вмютом зв'язуючого; когезiйна мiцнiсть деревини i зв'язуючого у затвердiлому станi, адгезшний зв'язок мiж ними.

3. Технолопя та устаткування деревообробних пiдприeмств

153