CC BY
42
7. Яковлева К.Г. Лесная скульптура / К.Г. Яковлева. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1988,- 210 с.
8. Матерши Всеукрашсько'1 галузево'1 газети "Деревообробник". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.derevo.com.ua.
Пылыпив И.З. Сравнительная характеристика материалов для изготовления криволинейных элементов мебельных изделий
Проанализированы технологии изготовления криволинейных элементов из древесины, шпон, древесного композита Recoflex, MDF и ДВП (древесинно-волокнис-тых плит). Установлены преимущества и изъяны каждого из материалов. Выяснено, что криволинейные элементы, изготовленные на основе древесно-волокнистых плит, имеют все необходимые физико-механические показатели, кроме того, себестоимость их изготовления является существенно меньше. Приведены примеры мебельных изделий, которые содержат криволинейные элементы, изготовленные из древе-сно-волокнистых плит.
Pylypiv I.Z. Comparative description of materials for making of curvilinear elements furniture products
Technologies of making of curvilinear elements are analysed from wood, lead, arboreal composite of Recoflex, MDF and WF (wood-fibreboard). Advantages and defects are set each of materials. It is found out, that curvilinear elements are made on the basis of wo-od-fibreboard have all necessary physico-mechanical indexes, also besides the cost price of their manufacturing is essentially smaller. The examples of wares of furnitures are resulted that the made contain curvilinear elements from wood-fibreboard.
Keywords: wood, lead, Recoflex, MDF, wood-fibreboard, curvilinear element.
УДК 662.638; 620.97; 674.8; 338.45 Викл. Ю.В. Максов - 1Ф1М
Терноптьського нащонального економiчного ушверсишешу
НАПРЯМИ РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГП: АКЦЕНТ НА ТВЕРДОМУ Б1ОПАЛИВ1 З ДЕРЕВНО1 Б1ОМАСИ
Проаналiзовано та обгрунтовано необхщнють розвитку альтернативних джерел енергл, зокрема бюенергетики на основi деревно! бюмаси. Акцентовано увагу на перспективности виробництва твердого бюпалива з деревинних вiдходiв, яю утворю-ються на пщприемствах люопромислового комплексу Украши.
Ключов1 слова: альтернативы джерела енергл, вщновлюваш джерела енергл, тверде бюпаливо, деревинш вщходи, паливш брикети, паливш гранули, тдприем-ства люопромислового комплексу.
Свггова економжа значною м1рою залежить вщ видобувних енергоре-сурЫв, споживання яких постшно збшьшуеться, через що перед кра!нами всього свггу постала проблема гарантування енергетично! безпеки та знижен-ня антропогенного впливу енергетики на довкшля. Багато фах1вщв вихщ 1з -зазначено! вище проблеми вбачають у використанш альтернативних джерел енерги (АДЕ), як мають важливе значення для сталого розвитку та здатш до-помогти у забезпеченш добробуту майбутшх поколшь.
Всесв1тнш самгг ООН 1з стшкого розвитку, який вщбувся у 2002 р. в Йоганнесбурз1, ще раз тдтвердив: еколопчно чиста альтернативна енергети-ка е головним питанням стабшьного розвитку сустльства сьогодш та безпеч-ного майбутнього завтра [1, с. 22]. Зпдно з1 законом Укра!ни "Про альтерна-тивш джерела енерги" [2], поняття "альтернативш джерела енерги" охоплюе вщновлюваш джерела енерги (ВДЕ) \ вторинш енергетичш ресурси.
Оптимютичш прогнози щодо невичерпностi природних ресурсiв енер-гоносив стимулювали розвиток 1хнього споживання у геометричнш прогре-си. Запаси на Землi традицiйних енергоносив - нафти, газу i вугiлля - внасль док стрiмкого зростання 1хнього видобутку поступово вичерпуються. Всього за одне столггтя людство витратило основну частину найщншшо! вуглевод-нево! сировини, яка створювалась у надрах Землi протягом сотень мiльйонiв рокiв [3, с. 128]. За даними експер^в 1нституту вщновлювано1 енергетики Нащонально1 академи наук Украши розвiданих запасiв [4] нафти та газу за-лишилось на 40-50 рокiв; вугiлля - близько 400 роюв.
За ощнками Мiжнародного енергетичного агентства, споживання енерги у свiтi впродовж останнiх 30 роюв зростало зi швидкiстю понад 3 % на рж. Прирют народонаселення (до 2 % на рж) i темпи економiчного розвит-ку в XXI ст. зумовлять збшьшення обсягiв свiтового виробництва продукци у 3-5 разiв до 2050 р. i в 10-15 разiв - до 2100 р. А це потребуватиме нарощен-ня енергозабезпечення у 3-5 разiв [5, с. 11].
Необхщшсть використання енерги вщновлюваних джерел в економiцi розвинених краш зумовлюеться не лише обмеженими запасами викопних палив та постшним збшьшенням споживання енерги, але i вимогами щодо зменшення викидiв в атмосферу парникових газiв, насамперед дюксиду вуг-лецю. Розширення споживання ВДЕ з урахуванням того, що використання майже кожного з цих джерел не супроводжуеться емiсiею СО2, дасть змогу не тшьки глобально понизити масштаби викидiв СО2, але i не обмежувати в недалекому майбутньому виробництво енерги, оскшьки використання вщ-новлюваних джерел в якостi первинних енергоджерел не дае додаткового енергетичного внеску в тепловий баланс планети.
Енергетика на основi ВДЕ е найбшьш динамiчною i однiею з найпер-спективнiших галузей европейсько1 i свггово1 енергетики, при цьому ВДЕ розглядають не тiльки як вимушену замiну викопних органiчних палив, пере-дусiм нафти i газу, а як економiчно i екологiчно обгрунтовану замiну тради-цiйного органiчного палива там, де вже сьогоднi е вс умови для 1хнього використання [6, с. 19].
В умовах шдвищення щн на енергоносй, невпевненостi у стабiльностi та надойносп 1хнього постачання, а також наростання проблем, пов'язаних iз забрудненням навколишнього середовища, дедалi бiльшого значення набувае необхщшсть впровадження в усi сфери економжи нових енергоощадних та безвдаодних технологiй i розвиток АДЕ, насамперед внаслщок зростання ролi використання бюенергетичних ресурсiв вщновлювано1 енергетики, що в пер-спективi повинно зменшити значну енергетичну залежнiсть краши [7, с. 1].
Сьогодш у свiтi продовжують розвиватись явища, якi порушують ци-вiлiзований плин життя - вичерпуються традицшш джерела енерги, зростае вартють 1хнього видобування, iнтенсивно забруднюеться довкшля, руй-нуеться бiосфера, утворюеться надмiрна кiлькiсть органiчних вiдходiв про-мислового, сшьськогосподарського та побутового походження. Лжвщащя цих негараздiв мае здiйснюватися прискореними темпами, i бiоенергетика -це вибiр, який мае глобальну перспективу для подальшого успiшного розвит-ку цившзаци [8, с. 17].
Питанням розвитку АДЕ присвячено низку наукових праць вчених та практиюв, зокрема Г.Г. Гелетухи, В.В. Гомонай, В. Гондурак, Н.М. Жовмiр, Г.М. Калетшка, В.Л. Коржова, С.О. Кудр^ В. Кухаря, В. Ласкаверського, О.Г. Макарчук, Н.О. Передерш та ш. Дослщження ще! проблеми здiйснюють рiзнi провiднi установи: Мшютерство палива та енергетики Укра1ни, 1нститут вщновлювано! енергетики Нащонально! академи наук Укра!ни, Нащональ-ний ушверситет бiоресурсiв та природокористування Укра!ни, Мiжнародне енергетичне агентство (МЕО), Всеукра!нська асощащя мУкрбiоенергом, На-уково-технiчний центр "Бюмаса" тощо. Водночас, малодослiдженими зали-шаються питання, пов,язанi з бiоенергетичним потенщалом пiдприемств ль сопромислового комплексу Укра!ни, зокрема виробництвом твердого бюпа-лива з деревно! бiомаси, що потребуе подальшого вивчення.
Метою статтi е дослщження прiоритетних напрямiв розвитку АДЕ, зокрема обгрунтування необхiдностi виробництва твердого бюпалива з дере-винних вiдходiв, якi утворюються на пiдприемствах люопромислового комплексу Укра!ни, у контекст одночасного вирiшення економiчних, еколопч-них та енергетичних проблем. Для Укра!ни це питання е особливо актуаль-ним, оскшьки споживання енергетичних ресурЫв у нашiй кра1ш здебiльшого зорiентовано на традицiйнi невiдновлюванi джерела енерги переважно шо-земного походження - близько 50 % [6, с. 19; 10, с. 4] енергоносив Укра!на iмпортуе за високими щнами.
Необхiднiсть диверсифжацп джерел первинно! енерги в Укра!ш зу-мовлено також тим, що одшею з основних проблем вггчизняно! економiки е висока енергоемшсть ВВП, що, за даними Мiжнародного енергетичного агентства, становить 0,5 кг нафтового е^валенту на 1 дол. США. Цей показ-ник в 2,6 раза перевищуе рiвень енергоемностi розвинених кра!н свiту (0,21 кг на 1 дол. США) (рис. 1) [9, с. 9].
Рис. 1. Енергоемшсть ВВП крат ceimy, кгу.п./доларiв США
Низька енергоефектившсть стала одним з основних чинниюв кризо-вих явищ в украшськш економщг У першш половит 90-х роюв у структурi витрат на виробництво промислово! продукци майже втричi зросла вартiсна складова енергоресурЫв, сягнувши 42 % загальних матерiальних витрат на
виробництво продукци. Неефективне споживання паливно-енергетичних ре-суршв (ПЕР) зумовлюе потребу додатково 1мпортувати близько половини за-гального споживання енергоносив, що ставить у безпосередню залежшсть дь яльшсть базових галузей економжи вщ 1мпортер1в [10, с. 4].
У структур! споживання первинно! енерги в Укршт найбшьший обсяг припадае на природний газ - 41 %, тод1 як у кра!нах св1ту питома вага споживання газу становить 21 % [9, с. 7]. Укра!на завдяки власному газу задовольняе сво! потреби лише на 30 %. Близько 50 млрд м газу шпортують [11, с. 11]. До того ж, 60 % вщ усього 1мпорту природного газу Укра!на отримуе вщ одного постачальника - Роси. Варто зауважити, що вщповщно до св1тових стандарта енергетично! безпеки, постачання енергоносив з одного джерела не повинно перевищувати для кра!ни 25 %. Лише за тако! умови держава може розвиватися енергетично незалежною [12]. Очевидно, енергозалежшсть Укра!ни е непри-пустимо великою. Так, за розрахунками УЦЕПД 1м. О. Разумкова, у найближч1 20 роюв Укра!на, в раз1 збереження наявно! структури паливно-енергетичного балансу (ПЕБ), залишатиметься енергодефщитною державою, яка змушена бу-де щор1чно завозити ПЕР обсягом 110-140 млн тонн умовного палива [13].
Зор1ентовашсть енергетичного господарства Укра!ни на переважне використання природного газу обумовлена вторично. Вггчизняна електро-енергетика формувалася як невщ'емна складова паливно-енергетичного комплексу СРСР { розвивалася на основ1 стратеги розбудови цього сектору еко-номжи Радянського Союзу [14, с. 40-41]. Як наслщок, в Укра!ш були ютотно порушеш дв1 основш вимоги, яким повинна вщповщати енергетика, - на-дшне, стабшьне енергозабезпечення та ефективне використання енергоресур-с1в. Енергетику охопила системна криза, яка шдривае економжу кра!ни, II на-цюнальну безпеку, життевий р1вень громадян Укра!ни [15, с. 26].
В енергетичнш стратеги Укра!ни на перюд до 2030 р. зазначаеться, що замють завдань енергозабезпечення кшьюсного розвитку, яким економжа Укра!ни сл1дувала впродовж десятир1ч, енергетика повинна перейти на енергозабезпечення сталого розвитку економжи, на що ор1ентоваш сьогодш роз-винеш кра!ни св1ту [9, с. 4], тобто на використання АДЕ.
Частка ВДЕ сильно диференцшована у ПЕБ окремих кра!н, з метою и збшьшення в Свропейському Союз1 (СС) було прийнято Бшу книгу "Енерпя майбутнього у поновлюваних джерелах енерги" [16]. Це видання окреслюе напрями довготермшово! полггики у сфер1 ВДЕ { поставило кшьюсну мету: подолати позначку в 12 % у загальному енергоспоживанш за рахунок ВДЕ у 2010 р. { 20 % - у 2020 р. У новому енергетичному плат СС, затвердженому Свропейським парламентом у 2007 рощ, внесок ВДЕ в загальне енергоспожи-вання також передбачено у розм1р1 20 % до 2020 р. [17, с. 20]. З цього приводу Арто Т1мпер1 стверджуе, що "...з уЫх ВДЕ, бюмаса, е единою реальною альтернативою викопним видам палива в короткостроковш { довгостроковш перспектив^ { единим способом для задоволення потреб "Бшо! книги" [18, с. 13].
Виробництво енерги з вщновлюваних джерел, зокрема бюмаса, дина-м1чно розвиваеться у бшьшост Свропейських кра!нах. На сьогодш ВДЕ пок-ривають 7 % енергоспоживання кра!н СС, зокрема бюмаса - 4 %, тобто бшь-ше половини. В окремих кра!нах частка бюмаси в загальному споживанш первинних енергоносив значно перевищуе середньоевропейську { становить у
Фiнляндiï 23 % (свгговий лiдер серед розвинених краш), у Швецiï - 19 %, у Данiï - 12 %, в ABCTpiï - 12 % [19, с. 4].
Частка ВДЕ в загальному енергозабезпеченш Украши становить близько 3 %. Одним Ï3 чинникiв, якi зумовлюють використання ВДЕ в Украшу е те, що частка ВДЕ у нащональному енерговиробництвi краïн, що праг-нуть до вступу в СС, повинна становити не менше 6 % [6, с. 20]. Для Украши, стратепчною метою яко1' е штегращя до СС, розвиток бюенергетики мае особливо важливе значення, оскшьки використання ВДЕ не нижче середньоев-ропейського рiвня - одна з вимог Свропейського Союзу до краш-кандидата, що е додатковим аргументом на користь розвитку ВДЕ [20, с. 73], зокрема такого, як тверде бюпаливо з деревно1' бюмаси.
Результати порiвняльного ощнювання енергоспоживання, енергоем-ност та екологiчностi нащонального виробництва в Украïнi та свт свiдчать, що однiею з найефектившших можливостей диверсифiкацiï джерел постачан-ня енергоносив е змша структури ПЕБ, зокрема за рахунок АДЕ на умовах 1'хнього ефективного використання та врахування необхщност посилення охорони навколишнього природного середовища. Серед АДЕ передумови для успiшного розвитку в Укршт, за даними експертiв, мае бюенергетика, еконо-мiчно доцiльний потенцiал яко1' оцiнюють близько 24 млн т у. п. на рж [21]. А згщно з "Атласом енергетичного потенщалу вiдновлюваних та нетрадицiйних джерел енерги Украши" техшчно досяжний енергетичний потенщал бiомаси в перерахунку на умовне паливо - 20 млн т у. п. [22], рiчнi обсяги замщення природного газу за рахунок такого потенщалу становлять 17,4 млрд м [4].
Значна залежшсть вщ постачальниюв газу та нестабшьшсть цiн на нього, поеднана з сильною енергозалежшстю Украши, що зумовлюе необхщ-нiсть диверсифжаци енергопостачання. Зокрема, бiльшiсть експертiв важливе значення вщводять бiоенергетицi, яка заснована на використанш бiомаси як найбшьш перспективного ВДЕ, iстотною складовою енергетичного потен-цiалу яко1' е деревинш вiдходи. Згiдно iз Законом Украши "Про альтернативш види палива", "бюмаса - бюлопчно вiдновлювальна речовина оргашчного походження, що зазнае бюлопчного розкладу (вiдходи сiльського господар-ства (рослинництва i тваринництва), лiсового господарства та технолопчно пов'язаних з ним галузей промисловостi, а також оргашчна частина промис-лових та побутових вiдходiв" [23].
Як зазначае Г.М. Калетник, бiомасовi ресурси е достатньо сталими та надають екологiчно чисту сировину для виробництва бюпалива, що сприяе диверсифшаци енергетичного портфеля [24]. В умовах недостатнього забез-печення Украши власними ПЕР, саме деревна бюмаса стае одним iз найбшьш доступних, економних та перспективних альтернативних джерел енергоре-сурЫв, як зазначае 1.В. Андршчук [25, с. 3]. Коржов В.Л. також вказуе на те, що деревна бюмаса е найбшьш вагомим i дешевим ВДЕ, а також звертае ува-гу на те, що деревна бюмаса - не тшьки ВДЕ, процесами утворення якого, на вщмшу вщ традицшних (вугшля, нафти, газу), можна управляти, але ще й од-не з небагатьох еколопчно чистих видiв палива. Унаслщок спалювання дере-вини не порушуеться тепловий баланс планети. Для деревини як енергоноЫя властива сталють [26, с. 21].
Як один iз перспективних напрямiв розвитку в галузi використання АДЕ е використання деревинних вiдходiв, якi утворюються на шдприемствах лiсопромислового комплексу Укра!ни, як сировини для виготовлення еколо-пчно чистого твердого бiопалива - паливних брикетiв та гранул (пелети). Ук-ра!на володiе значним потенцiалом деревно! бiомаси, доступно! для вироб-ництва енергй. Основну частину такого потенцiалу становлять вiдходи люо-вого господарства та технолопчно пов'язаних з ним галузей. Згiдно зi статис-тичними даними в Укра!ш енергетичний потенщал вiдходiв деревини стано-вить бшьш нiж 2 млн т умовного палива на рiк [19, с. 7]. Такий ресурсний потенщал дае змогу замшити понад 1 млрд кубометрiв природного газу [27]. Варто зауважити, що заступник голови Державного ком^ету люового господарства Укра!ни О.Д. Пристая наголошуе на тому, що Укра!на мае значний потенщал деревини та деревинних вiдходiв для виробництва енергй [28].
Бюмаса вщграе стратегiчну роль у досягнент цiлей вС щодо ВДЕ, а де-ревнi гранули та брикети мають основне значення для досягнення тако! мети [29]. Деревинш вiдходи е одними з найбшьш поширених, економiчно конкурентоспро-можних, "еколопчно дружнiхм ресурсiв бiомаси [30]. Понад 17 % в енергетично-му потенщат бiомаси Украши становлять вдаоди деревини (рис. 2) [31, с. 6].
Рис. 2. Структура наявного потенциалу бюмаси в УкраШ (за типами вiдходiв)
Свгговий досвщ господарювання свщчить про широке використання деревини як ВДЕ. При цьому, за прогнозами експертв, попит на деревину для отримання енергй в майбутньому збережеться ^ що особливо важливо, на енергетичш цш можуть використовуватися вщходи деревини, якi для ш-шого використання здебiльшого непридатнi. До них належать деревинш вщ-ходи у виглядi тирси, стружки, кори, горбилей, рейок, вщторцювань тощо [32, с. 12]. Так, наприклад, якщо взяти круглий лю за 100 %, то вщходи у ль сопильному виробництвi становлять в середньому 35 %, при виробнищш дверних i вiконних блокiв - 39 %, паркету - 30 %, меблiв - 48-54 %. Використання сучасних верстатв дае змогу дещо скоротити обсяги деревинних вщхо-дiв, однак вказанi вище !хш пропорцй загалом залишаються незмiнними [33, с. 67]. За даними дисертацшного дослщження 1.В. Андрiйчука, основним напрямом використання 74 % вiдходiв деревини може бути !хне використання для виробництва енергй [34, с. 38].
Значну кшьюсть таких вiдходiв не застосовують i вивозять на звали-ща, при цьому шдприемства несуть значнi збитки з !хнього транспортування. Крiм того, створюеться еколопчна небезпека для навколишнього середови-ща, бо вiдходи деревини, якi нагромаджуються i зберiгаються просто неба, е джерелом небезпечних для навколишнього природного середовища хiмiчних сполук, якi утворюються у процес ферментацй таких вiдходiв [31, с. 7].
Використання деревних вiдходiв як сировини для виготовлення еколо-гiчно чистого твердого бюпалива е актуальним завданням, оскiльки виршуе питання отримання додатково1' теплово1' енерги та дае змогу покращити еко-лопчну ситуацiю навколишнього середовища. На шдприемствах люопромис-лового комплексу удосконалюеться процес перероблення деревних вiдходiв без застосування стороншх в'яжучих речовин на тверде бюпаливо (брикети, гранули) [35, с. 114].
Найефектившше використання вiдходiв деревини у виглядi палива можливе iз використанням технологiï брикетування чи гранулювання (пеле-тування), завдяки чому значно покращуються енергетичш показники таких деревинних вiдходiв. Брикетування чи гранулювання - це процес переведен-ня деревинних вiдходiв у бiльш зручний для збершання i транспортування вигляд (шляхом пресування), а основне - для збшьшення 1'хньо1' калорiйностi. Наприклад, пiд час спалювання деревнi брикети та гранули дають до 5000 ккал/кг, що вщповщае показникам енергетичного вугшля, яке зараз ви-користовують в УкраАш, i зумовлюе висою споживчi властивостi таких видiв твердого бюпалива, що дае змогу ïx використовувати як повноцiнний пер-винний енергоресурс. Доцшьно зауважити, що таю види твердого бюпалива займають в 4-5 рази менший об'ем, шж непресованi деревиннi вiдходи, i, ма-ючи велику масу, стають транспортабельним паливом, що дае змогу 1'х використовувати на потреби опалення житлових та промислових примiщень. Так, приблизно двох тонн паливних брикета, або трохи бшьше, нiж двох кубiч-них метрiв, вистачае для опалення котеджу протягом опалювального сезону [31, с. 11; с. 22-23].
Завдяки економiчнiй ефективност брикетування деревинних вiдходiв долучено до технологiчного процесу окремi пiдприемства лiсопромислового комплексу Украши, адже, поряд iз важливим значенням бюпалива для краши загалом, це виршуе проблему комплексного використання сировини, а отже, збшьшуе прибутки таких суб'екта господарювання. Також дiють тд-приемства, виготовлення твердого бiопалива з деревинних вiдходiв на яких е основним видом дiяльностi.
Слушно зазначено в одному iз дослiджень Оргашзаци Об'еднаних На-цiй: "... нишшня ситуацiя представляе собою важливу можливють i водночас виклик для сектора люового господарства, у тому, щоб знайти нову роль у за-безпеченш енергопостачання, пом'якшення наслiдкiв змши клiмату та спри-яння сталому економiчному та екологiчному розвитку" [36].
Чинником, який сприятиме розвитку шдприемств виробниюв твердого бiопалива е те, що з 1 шчня 2010 р. набрав чинносл Закон Украши "Про внесення змш до деяких закошв Украïни щодо сприяння виробництву та ви-користанню бюлопчних видiв палива" [37], згiдно з яким на 10 роюв звшь-няеться вiд оподаткування прибуток виробниюв бюпалива, який отримано вщ його продажу. Крiм того, зазначеним вище Законом Украши запровадже-но тимчасове, до 1 шчня 2019 р., звшьнення вiд оподаткування ПДВ iмпорту технiки, обладнання, устаткування, якi працюють на альтернативних видах палива, а також використовуються для реконструкцп наявних i будiвництва нових шдприемств iз виробництва бюпалив [37].
У бшьшосл кра!нах св^у давно ухвалено низку нормативно-правових актв, якi сприяють розвитку АДЕ, зокрема, й бюенергетищ на основi деревно! бiомаси. За шдрахунками експертiв, у свiтi сьогодш виготовляють близь-ко 10 млн т паливних гранул, близько 2 млн т споживаеться у США, а 8 млн т споживае ввропа. До 2012-2013 рр. прогнозують загальний обсяг виробництва гранул на рiвнi 20 млн т, а в 2020 р. тшьки ввропа буде споживати 80 млн т гранул [38]. Наприклад, у Швецй понад 25 % енергй отримують вщ бюпалива, насамперед деревних гранул [39]. За ощнками аналггиюв, до 2020 р. попит на паливш гранули та брикети може вирости до 150 млн т, а та-кож вказують на те, що ця молода галузь мае великий потенщал та е одним iз найперспектившших напрямiв розвитку АДЕ [40].
Хоча виробництво i торпвля твердим бюпаливом - брикетами та гранулами - зростае у всьому свт, нащональт ринки розвиваються дуже по-рiзному. Зокрема, в Укра!ш такий сегмент дiяльностi е недостатньо розвине-ним. Однак за сприятливих умов у нашш кра!ш, тверде бiопаливо може стати надшною основою диверсифiкацi! постачань енергоносйв як промисловим пiдприемствам, так i пiдприемствам комунального сектору, а також приват-ним будинкам. Отже, можна стверджувати, що актуальшсть i необхщшсть виробництва твердого бiопалива з вiдходiв деревини полягае в можливостi одночасного виршення економiчних, екологiчних та енергетичних проблем. Це сприятиме:
• диверсифшацй паливно-енергетичного балансу;
• зменшенню залежност1 вщ дорогих 1мпортних енергоресурс1в;
• виршенню питання комплексного використання деревини й утил1заци деревинних в1дход1в;
• недопущенню безгосподарного, безконтрольного збернання та нагромаджен-ня деревинних вщход1в поблизу люопильних та деревообробних тдприемств;
• зменшенню шквдливих викид1в ввд спалювання традицшного палива (зокрема газу, вуплля);
• зростанню рентабельност! лшокористування;
• розвитку машинобудування (завдяки виробництву обладнання, яке використо-вують у процес1 виробництва твердого бюпалива) 1 низки сум1жних галузей;
• створенню нових робочих м1сць тощо.
Л1тература
1. Цивенкова Н.М. Альтернативш джерела енерг1!: чи врятують вони Укра!ну в1д енер-гетично! залежносп та еколог1чно! катастрофы? / Н.М. Цивенкова, О.О. Самилш // Новини аг-ротехн1ки. - 2009. - № 1. - С. 22-25.
2. Закон УкраТни "Про альтернативш джерела енерп!" № 555-1У вщ 20.02.2003 ¡з зм1-нами та доповненнями. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=555-15.
3. Калетник Г.М. Соц1ально-економ1чне значення розвитку ринку бюпалива в Укра!ш / Г.М. Калетник // Економка АПК. - 2008. - № 6. - С. 128-132.
4. Кудря С.О. Законодавча база вщновлювано! енергетики в Укра!ш / С.О. Кудря // Вщ-новлювана енергетика XII сташття : матер. 10-о! ювшейно! М1жнар. наук.-практ. конф. (14-18 вересня 2009 р.). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ive.org.ua/conferen-ce_2009/kudrya%20res%20nikolaevka.pdf.
5. Неклюдов 1.М. Сьогодення 1 перспективи ядерно! енергетики в Укра!н1 / 1.М. Неклюдов // Вюник НАН Укра!ни. - 2006. - № 2. - С. 11-17.
6. Кудря С.О. Розвиток вщновлювано! енергетики для пщвищення енергетично! та еколопчно! безпеки Укра!ни / С.О. Кудря // Вщновлювана енергетика ХХ1 стол1ття : IX Мжнар.
наук.-практ. конф. (15-19 вересня 2008 р.). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ive.org.ua/IX_konferencia.htm.
7. Макарчук О.Г. Ефективнють використання бiоенергетичного потенцiалу сшьсько-господарських пiдприeмств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 "Економша та управлшня пiдприeмствами (за видами економiчноï' дiяльностi)м / О.Г. Макарчук. - К., 2010. - 20 с.
8. Кухар В. Екобютехнология та бюенергетика: проблеми становления та розвитку / В. Ку-хар, С. Кузьмшський, О. 1гнатюк, Н. Голуб // Вюник НАН Украïни. - 2005. - № 9. - С. 3-18.
9. Енергетична стратегия Украши до 2030 р. // Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши № 145-р вiд 15 березня 2006 р. - 129 с.
10. Галузева програма енергоефективностi та енергозбереження на перiод до 2017 р. -Затверджено наказом Мшютерства промислово'' полiтики Украши № 152 вщ 25 лютого 2009 р. - 123 с.
11. Передерш Н.О. Формування ринку альтернативних джерел енерги з бюмаси в Укра-ïri : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.03 "Економша та управлшня нащональним господарством" / Н.О. Передерш. - Ки'в, 2009. - 19 с.
12. Волович О. Перспективи диверсифшаци джерел постачання енергоносив в Украïну / О. Волович // Нащональний ш-т стратегичних дослiджень. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov.Ua/Monitor/mart2009/5.htm.
13. Саприкш В. Про "Концепщю державно'' енергетично'' полiтики Украïни на перiод до 2020 р." / В. Саприкш // Дзеркало тижня. - 2001. - № 8 (332).
14. Перфшова О.С. Проблеми диверсифшаци видiв i ринкiв енергоносив в контекст за-безпечення енергетично'' безпеки Украши / О.С. Перфшова // Актуальш проблеми економши. - 2010. - № 2 (104). - С. 40-47.
15. Стогнш Б.С. Розроблення енергетично'' стратеги Украïни на перюд до 2030 р. та дальшу перспективу / Б.С. Стогнiй // Енергоефектившсть - 2002 : матер. Мiжнар. наук.-техн. конф. (Ки'в, 2002). - К. : Вид-во "Навч. книга", 2002. - 192 с.
16. Energy for the future: renewable sources of energy. White paper for a community strategy and action plan. - Bruxelles, 1997. - 53 p.
17. Renewable Energy Road Map. Renewable energies in the 21st century: building a more sustainable future. Communication from the commission to the council and the European parliament commission of the European communities. - Brussels, 10.1.2007, COM (2006) 848 fina. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do? uri=COM: 2006:0848: FIN: EN: PDF.
18. Maija Hellberg. Biomass the alternative to fossil fuel with the greatest potential // Timber-jack news. The International Forest Machine Magazine 2/1999. - S. 12-14.
19. Науково-техшчний центр "Бюмаса". - План дш по бюмаа для Украши. - К., 2009. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.biomass.kiev.ua.
20. Назаренко А.В. Бюпаливний потенщал Украши на св^овому ринку сшьськогоспо-дарсько'' продукци / А.В. Назаренко // Економша АПК. - 2010. - № 1. - С. 72-77.
21. Розпорядження Кабшету мшс^в Украши "Про схвалення Концепци Державно'' щльово'' науково-техшчно'' програми розвитку виробництва та використання бюлопчних ви-дiв палива" вщ 12.02.2009 р., № 276-р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.za-kon1.rada.gov.ua.
22. Атлас енергетичного потенщалу вщновлюваних та нетрадицшних джерел енерги Украши. 1н-т вщновлювано'' енергетики Нащонально'' академи наук Украши. - К. : - 2007. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ive.org.ua/atlas.htm.
23. Закон Украши "Про альтернативы види палива" вщ 14.01.2000 № 1391-XIV iз змь нами та доповненнями. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=1391-14.
24. Калетник Г.М. Розвиток ринку бюпалива в США. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.magazine.faaf.org.ua/content/view/811/35/.
25. Андршчук 1.В. Ефективнють використання альтернативних паливно-енергетичних ресурав в регюш (на прикладi 1вано-Франювсько'' обласп) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.10.01 "Розмщення продуктивних сил i региональна еконо-мша" // 1.В. Андршчук. - Львiв, 2006. - 16 с.
26. Коржов В.Л. Значення бюмаси дерев у процес оптимiзацiï' енергетичного балансу Украши / В. Л. Коржов // Науковi пращ Лгавничо'' академи наук Украши : зб. наук. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - № 6. - С. 20-24.
27. Пост-релиз: Участники II Украинского биотопливного форума призвали чиновников выполнять нормы принятого законодательства. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.fuelalternative.com.ua/content/analytic_view/ru/id,31811/.
28. "Бюмаса: Встановлення зв'язкiв м1ж украшськими та голландськими б1знес-партне-рами" Протокол семшару, (Кт'в, 17 листопада 2009 р.). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.biomass.kiev.ua/events/Minutes_Seminar%2017_11_09_UK.pdf.
29. Burning Issues: An Update on the Wood Pellet Market. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.renewableenergyworld.com/rea/news/print/article/2009/04/burning-issues-an-update-on-the-wood-pellet-market.
30. U.S. Department of Energy. Biomass Energy - Focus on Wood Waste. Energy Efficiency and Renewable Energy. - July 2004. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eere. energy.gov/femp/pdfs/bamf_woodwaste.pdf.
31. Гондурак В. Керiвництво щодо використання деревно'1 бюмаси для вироблення енергп для Карпатського регюну / В. Гондурак, В. Ласкаверський, В. Мащенко, I. Войнович, С. Шульженко. - К., 2001. - 55 с.
32. Григораш Б.М. Обладнання для рацюнального використання деревинних вiдходiв / Б.М. Григораш, Ю.В. Хандога // Деревообробник. Тематичний шформацшний листок "Пере-робка вiдходiв деревини". - Львiв : Вид.-полiграф. п-во "Армiя Украши", 2009. - С. 12-16.
33. Максим1в В.М. Аналiз, особливостi, проблеми та досвiд використання додаткових ресурсiв сировини - вiдходiв та вживано'1 деревини / В.М. Максимiв, С.В. Гайда // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 33. - С. 63-73.
34. Андршчук 1.В. Ефективнють використання альтернативних паливно-енергетичних ресурсiв в регюш (на прикладi 1вано-Франювсько!.' обласп) : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.10.01 / Андрiйчук 1гор Васильович. - Л., 2006. - 213 с.
35. Гомонай В.В. Погляд на виробництво твердого бюпалива з деревних вiдходiв / В.В. Гомонай // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.3. - С. 113-117.
36. Forests and energy. Key issues. Food and agriculture organization of the united nations. Forestry paper. - Rome, 2008. - 56 с.
37. Закон УкраТни "Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо сприяння ви-робництву та використанню бюлопчних видiв палива" вщ 21.05.2009 № 1391-VI // Вiдомостi Верховно!.' Ради Украши (ВВР). - 2009. - № 40. - С. 577.
38. Международная Биоэнергетика. - 2010. - № 1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.wood-pellets.com/cgi-bin/cms/index.cgi? ext=content&pid=1039&lang=1.
39. European wood pellet industry. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iwo-odfuels.com/resources_web_sites.php.
40. Christian Rakos. Time for stability: An update on international wood pellet markets. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.renewableenergyworld.com/rea/news/article/ 2008/02/time-for-stability-an-update-on-international-wood-pellet-markets-51584.
Максымив Ю.В. Направления развития альтернативных источников энергии: акцент на твердом биотопливе из древесной биомассы
Проанализирована и обоснована необходимость развития альтернативных источников энергии, в частности биоэнергетики на основе древесной биомассы. Акцентировано внимание на перспективности производства твердого биотоплива из древесных отходов, образующихся на предприятиях лесопромышленного комплекса Украины.
Ключевые слова: альтернативные источники энергии, возобновляемые источники энергии, твердое биотопливо, древесные отходы, топливные брикеты, топливные гранулы, предприятия лесопромышленного комплекса.
Maksymiv G.V. Directions of alternative energy sources: focus on solid biofuels from woody biomass
The article analyzed and the necessity of developing alternative energy sources, including bioenergy based on woody biomass. The attention on the potential of biofuels from wood waste generated in enterprises of timber industry complex of Ukraine.
Keywords: alternative energy sources, renewable sources of energy, solid biofuels, wood wastes, fuel briquettes, fuel granules, enterprises of timber industry complex.
