CC BY
37
3. Статистичний щорiчник Украши за 2009 piK. - К. : Держком. статистики Украши, 2009. - 567 с.
4. Статистичний щоpiчник Украши за 2008 рш. - К. : Держком. статистики Украши, 2008. - 567 с.
5. Статистичний щоpiчник Украши за 2007 рш. - К. : Держком. статистики Украши, 2007. - 572 с.
6. Нацюнальна доповщь про стан техногенно'1 та природно'1 безпеки в Укра'ш / МНС Украши. - Офшшний веб-сайт. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mns.gov.ua/ content/national_lecture.html.
7. Щорiчнi нацiональнi доповiдi про стан навколишнього природного середовища / Mi-нютерство екологп та природних pесуpсiв Украши. - Офшшний веб-сайт. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.menr.gov.ua/content/article/6004.
8. Довкшля Львiвщини: Статистичний зб. - Львiв : Головне управлшня статистики у Львiвськiй областi, 2009. - 100 с.
9. Погода и климат. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pogoda.ru.net.
10. Погода в Укра'ш й свт. Прогноз погоды вщ Meteoprog.UA. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.meteoprog.ua.
11. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / В.Е. Гмурман. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 2003. - 479 с.
Кузык А.Д., Кучерявый В.П. Роль климатопов в пожарной безопасности лесов
Рассмотрена связь климатопов с пожарной безопасностью лесов. Предложено ежегодное вычисление климатических показателей. Проанализирована связь термического, влажностного климатических показателей и показателя континентальности с количеством и площадью пожаров во Львовской, Херсонской, Харьковской, Запорожской и Винницкой областях. Тесная связь обнаружена между влажностным показателем и количеством пожаров. Несколько слабее связь между термическим показателем и количеством пожаров. Получены регрессионные зависимости, с помощью которых можно осуществлять прогнозирование количества пожаров в соответствии с изменениями климата.
Ключевые слова: тип леса, климатоп, лесной пожар, пожарная опасность лесов.
Kuzyk A.D., Kucheryavyy V.P. The role of climate-tops in fire safety of the forests
This article considers the relation between climate-tops and forest fire safety. An annual calculation of climatic parameters is proposed. The relations between the heat, humidity climatic and continentally characteristics and the number of fires and fires area in the L'viv, Kherson, Kharkiv, Zaporizhzhya and Vinnitsya regions were analysed. Closest relationship found between moisture index and the number of fires. Weaker is the relationship between thermal index and the number of fires. Obtained regression function, with which you can make forecasting the number of fires under climate change. Keywords: forest type, climatop, forest fire, forest fire danger.
УДК 504.05:684 Доц. А.В. 1вануса, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв; ст. викл. В.Б. Загорняк, канд. екон. наук - Приватний вищий навчальний заклад "1нститут управлтня природними ресурсами "
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ МЕБЛЕВОГО ВИРОБНИЦТВА
Представлено основш аспекти формування еколопчно прийнятних напрямiв розвитку меблевого виробництва. Запропоновано основш складовi можливо'1 тран-сформацп наявних технолопчних процеав меблевого виробництва, зпдно з еколо-пчними стандартами та концепщею сталого розвитку.
Ключов1 слова: меблеве виробництво, еколопзащя, матерiальнi ресурси.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Постiйний розвиток та вдосконалення технологiй меблевого вироб-ництва приводить не лише до бажаного покращення комфорту повсякденно-го перебування в житлових чи офюних примщеннях, але й до актуально! проблеми негативного впливу використовуваних матерiалiв та виробiв на здоров'я i самопочуття людей. Так, опираючись на дослiдження 1нституту екологи людини Академи медичних наук Росшсько! Федераци, можна ствер-джувати, що у звичайнш квартирi можуть бути близько 100-150 видiв хiмiч-них сполук, зокрема таю небезпечш речовини, як аерозолi свинцю, кадмiю, ртутi, мiдi, цинку, стиролу, бензолу, фенолу, формальдепду тощо. Це насль док випарiв лаку та фарби, меблевого клею, використовуваних тд час вироб-ництва ДСП компоненлв зв'язувально! речовини, продуктiв деструкци поль мерних матерiалiв. Перебування у примщенш з високим вмiстом у повг^ хiмiчних речовин негативно позначаеться на самопочуттi та працездатностi, призводить до швидко! стомлюваностi та зниження концентраци i уваги. А оскшьки саме меблевi вироби е основною складовою iнтер,еру будь-якого житлового чи офюного примiщення, в якому людина перебувае протягом тривалого перiоду часу, то, на наш погляд, було б доцшьно зосередити увагу на дослщженш основних аспек^в меблевого виробництва, рiвень еколопчно! прийнятностi яких е запорукою !х подальшо! безпечно! експлуатаци.
Аналiзуючи технологiчний процес виробництва корпусних меблiв (рис. 1) [3], доходимо висновку, що поеднання численних операцш мехашч-ного перероблення деревини iз залученням цшо! гамми синтетичних матерь алiв зумовлюе потенцiйний деструктивний вплив меблевого виробництва на довкшля та водночас може спричинити захворювання людей, злояюст ново-утворення й пухлини. Саме тому одним iз важливих завдань меблевого виробництва мае стати не лише максимальне задоволення потреб споживачiв у високоякiснiй продукцй, але й передусiм забезпечення його сталого розвитку з поступовою мiнiмiзацiею негативного впливу на навколишне середовище та здоров'я людей.
Практичне дотримання принципу сталого розвитку меблевого вироб-ництва вимагае, на наш погляд, трансформацп наявних технолопчних проце-сiв, згiдно з еколопчними стандартами, iз системною реалiзацiею таких основних пiдходiв:
«о
• екологlзацiя конструкц1иних матер1ал1в;
• еколопзащя опоряджувальних матер1ал1в та кле!в;
• комплексне використання сировинно-матер1альних ресуршв.
Основними конструкцшними матерiалами у виробнищш меблiв е ма-
терiали з натурально! деревини та клееш матерiали (зокрема деревноструж-ковi плити (ДСП)).
У разi використання матерiалiв з натурально! деревини, важливим аспектом !х екологiчно! прийнятност е наявшсть вiдповiдного сертифiкату, який пiдтверджуе, що щ матерiали надходять з еколопчно прийнятних (не забруднених шкiдливими речовинами) лiсiв, якi вирощуються за технологь ями, що не призводять до попршення !х якiсних характеристик [3].
Ще одним чинником, який визначае еколопчну прийнятнiсть матерь алiв з натурально! деревини, е !х вщповщшсть мГiгiенiчному нормативу пито-
137 90
moï активносл радюнукладв Cs та Sr у деревин1 та продукци з деревини", затвердженому Наказом Мшютерства охорони здоров'я Украïни вщ 31 жов-тня 2005 р., №573, що поширюеться на роботи 1з загот1вл1, оброблення, реаль зацiï деревини та продукци ïï перероблення. Уся деревина та продукщя з деревини повинш проходити радiацiйний контроль i супроводжуватися протоколом радiацiйного дослiдження на вмiст у нш радiонуклiдiв штучного похо-дження з рекомендащями щодо можливостi ïï подальшого використання.
Можлив! побпж|
BxjflHi ресурси
Технолопчний процес речовини та продукти
Пиломатер1али (бруси, бруски тощо)," електроенерпя
Теплова енерпя, електроенерпя
ДСП, ДВП, фанера, шпон, електроенерпя
Розкрш пиломатер1ал!в
1 пиломатер!али +
Сушшня
1 сух1 пиломатершли
Розкрш деревних матер1ал1в на заготовки
деревнии пил, оброки, тирса
тепло, водяна пара
0бр13КИ,
тирса,
деревний пил
Електроенерпя
Водяна пара ((1= 100-140°С, р=1-1.5 кг/см2), кле! на основ1 карбамщо-
формальдегщних -1
смол, епокеидш, псшуретанов1, пол1еф1рш, електроенерпя (струми високо! частоти)
чорнов! заготовки
Мехашчне оброблення чорнових заготовок: стругания, фрезерування, пиляння, цшфування тощо
ЧИСТОВ1заготовки
_±_
Склеювання, личкування, техиолопчна витримка
тирса, стружка, деревний i абразивний пил
випари токсичних речовин
вузли i детал1
Електроенерпя —
Лаки, фарби, емал!, розчинники, Грунтовки,
шпакгивки, барвники,_
порозаповнювач1, енерпя для супиння
Електроенерпя —
ИЫфування
—► деревнии пил
видшення токсичних речовин (бутаиол, етанол, бутил-\ * етилацетат, ацетон, толуол, ксилол), тепло, абразивний пил
випари токсичних речовин
Рис. Загальна схема технологiчного процесу виробництва корпусних меблiв та його потенцШного впливу на довктля [3]
У разi використання клеених матерiалiв важливим аспектом !х еколопчно! прийнятност е вщповщтсть класу емiсi!, що зумовлюе наявшсть заз-наченого рiвня вмiсту токсичних речовин, зокрема формальдепду (CH2O), який належить до другого класу небезпеки, що входить у групу хiмiчних кан-
Оиорядження, сушшня, технолопчна витримка
Склеювання вузл1в i деталей у вироби,пакування
Нащональний лкотехшчний унîверситет Украши
3
церогешв i мае загальнотоксичну дiю на piBHi 0,012 мг/м та виявляе алерген-ну дiю на pÏBm 0,011 мг/м3. Вiн спричиняе у людини подразнення очей, носа та шюри, нудоту, головнi болi та запаморочення [2].
Еколопчно прийнятне залучення опоряджувальних матерiалiв у техно-логiчнi процеси меблевого виробництва пов'язане з постiйним пошуком мож-ливост якнайширшого використання малотоксичних речовин природного по-ходження та вилучення шкщливих для людини та довкiлля синтетичних речовин, використання яких е вигщним тшьки з економiчного та конструкцшного поглядiв. Численнi лакофарбовi матерiали зумовлюють використання, як правило, низки синтетичних розчинниюв, якi активно дифузують у навколишне середовище, оскшьки мiстять леткi речовини, спричиняючи у людей токсичну дш на нервову систему, систему кровотворення, печшку, нирки, подразнення слизово1 оболонки очей, верхшх дихальних шляхiв, шкiри, наркотичну дш тощо. Пiсля випаровування розчинники стають складовою частиною мiського смогу та беруть активну участь у руйнуванш озонового шару.
Споживачi меблево1 продукци висувають, зокрема до опоряджувальних матерiалiв, перелiк експлуатацiйних та еколопчних вимог, який щоразу розширюеться. Вони не повинш обмежувати природнi характеристики дере-вини - вона мае дихати, залишатися еластичною та позитивно впливати на кшмат примiщення. Таким вимогам повшстю вiдповiдають лише натуральш фарби, виготовленi на основi речовин природного походження (оли, воску тощо) на воднш основi - так зваш мбiофарбим.
Проблема комплексного використання сировинно-матерiальних ре-сурсiв деревного походження в умовах малолюно1 та люодефщитно!' Украши1 набувае надзвичайно1" ваги, адже саме деревш вiдходи значно розширюють ресурсну базу. Виходячи з фiзико-механiчних властивостей, вiдходи дерево-оброблення подшяють на три групи: 1) твердi (обапол, рейки, торцi тощо); 2) м'як (тирса, стружка тощо); 3) кора (ïï вмiст в об,емi деревини становить: у ялини - 9,5 %, у сосни - 10,0 %, у модрини - 18,0 %, у дуба - 18,0 %, у бере-зи - 15,0 %, в осики - 13,0 %) [3].
Якщо взяти круглий лiс за 100 %, то вщходи у люопильному вироб-ництвi становлять в середньому 35 %, у виробнищш меблiв - 54 % [1]. Таким чином, серед наявних у деревообробщ технолопчних процеЫв найбiльш "вщ-ходомюткими" е лiсопилення та виробництво чорнових i чистових заготовок (дошки становлять 58-60 % вщ об'ему колоди, чорновi заготовки - 35-40 % вщ об'ему дощок, чистовi заготовки - 25-35 % вщ об'ему чорнових заготовок) [4]. Використання сучасних верста^в (зокрема стрiчкопильних) дае змогу де-що скоротити обсяги деревних вiдходiв, однак ïхнi пропорци загалом зали-шаються незмiнними.
Сучасш технологiï дають змогу проводити багатоаспектне перероб-лення деревних вiдходiв та управлшня ними:
• для виробництва будвельних конструкций (наприклад арбол1т, ксилотт, паркел1т);
1 За даними державного обл^ лiсового фонду (1996 р) люиспсть Украïни складае 15,6 %. Вона майже втрое менша за люистють Захiдноï Свропи (43,2%)
• для виробництва конструкцшних волокнистих MaTepianiB (наприклад фiбрекс);
• у бiоконсepвaцiï;
• для виготовлення паливних брикетов (брикети з деревних вiдходiв i кори фактично не мiстять сipки, тому в продуктах ïx згоряння немае сipчaного газу, а вмшт оксиду вуглецю е мiнiмaльним);
• для виготовлення паливних деревних гранул (Wood pellets, Holz-Pellets) тощо.
Лггература
1. Дзюпин О. Енергозбер^аюча технология. Утишзащя в1дход1в з отриманням тепла / О. Дзюпин // Свгт мебл1в i деревини. - 2000. - № 1-2. - С. 29-30.
2. 1вануса А.В. Виробництво ДСП: еколого-економ1чш аспекти / А.В. 1вануса // Мебле-в1 технологи. - 2006. - № 1 (22). - С. 34-36.
3. 1вануса А.В. Методолопчш основи побудови еколопчно ор1ентовано'1' системи ви-робничих зв'язюв пiдпpиемств люопромислового комплексу : монограф1я / А.В. 1вануса. -Льв1в : ТзОВ "ЛЬа-Прес", 2011. - 180 с.
4. Хоменко В.П. Буд1вельш матер1али з в1дход1в деревини / В.П. Хоменко, С. А. Кожан, Ю.1. Седих. - К. : Вид-во "Буд1вельник", 1976. - 80 с.
Ивануса А.В., Загорняк В.Б. Экологические аспекты мебельного производства
Представлены основные аспекты формирования экологически приемлемых направлений развития мебельного производства. Предложены основные составляющие возможной трансформации технологических процессов мебельного производства в соответствии с экологическими стандартами и концепцией устойчивого развития.
Ключевые слова: мебельное производство, экологизация, материальные ресурсы.
Ivanusa A.V., Zagornyak V.B. Ecological aspects of furniture production
It is represented the basic aspects of formation ecologically accepted directions of development of furniture production.It is offered the basic directions of possible transformation of present technological processes of furniture production, according to ecological standards and conception of stable development.
Keywords: furniture production, ecologization, material resources.
УДК 338.48 Ст. викл. О.В. 1ванцюра, канд. екон. наук -
Дрогобицький державний nedazozÎ4Huû умверситет M. 1вана Франка
ПРОБЛЕМИ РЕАЛ1ЗАЦП ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
ЛЬВЮСЬКШ ОБЛАСТ1
Проанал1зовано сучасний стан рекреацшного потенщалу Львiвськоï область Обгрунтовано концеитуальш засади розвитку рекреацшно-туристичного комплексу як ефективного засобу еколого- та сощально орiентованоï структурно'1 трансформаци господарства. Наведено основш положення Програми розвитку санаторно-курортно'1 сфери, туризму i вщпочинку як дiевого мехашзму реалiзацiï рекреацшно'1 пол^ики в регюш.
Ключовi слова: рекреацшний потенщал, стратепя розвитку рекреацшно'1 сфери, мехашзм реалiзацiï рекреацшно'1 пол^ики.
Вступ. Економiчно розвинеш краши свiту переважно завершили фор-мування високопродуктивно1' ресурсозбер^аючо1" моделi економiчноï дiяль-ностi, яка створювала б умови для забезпечення ix сталого розвитку. В Укра-ïm ж цi процеси ще не набули завершеного вигляду, вщбуваеться штенсив-ний пошук найбiльш прийнятних моделей соцiально-економiчного розвитку не лише держави загалом, але й окремих ïï регiонiв.
