CC BY
13
Методи бюджетного планування в установi завжди мають змшювати-ся, що пов'язано iз динамiчним розвитком 11 бюджетно! системи. Збiльшення кiлькостi вiдвiдувачiв природоохоронних об'еклв та зростання емност стащ-онарних рекреацiйних об'еклв ПЗФ Укра1ни вказуе на поповнення джерел спещальних коштiв на фiнансування природоохоронних заходiв у формi до-ходiв вщ рекреацшно! дiяльностi та вимагае залучення широкого спектру ме-тодiв бюджетного планування.
Подальшi дослiдження з ще! проблеми можуть стосуватися формуван-ня методiв бюджетного планування з огляду на яюсть "продукпв" та "пос-луг" НПП та цiлi природоохоронно! територи на пiдставi екологiчних, соць альних та економiчних мiркувань для забезпечення оптимально! структури бюджетних витрат i надходжень об'ектiв ПЗФ.
Л^ература
1. Козловський С.О., Геник О.В. Деяю джерела позабюджетного фшансування об'екпв природно-заповщного фонду Укра!ни// Матер. М1жнар. наук.-практ. конф. - Льв1в: НЛТУ, 2005. - С. 84-85.
2. Кукурудза М.М. Менеджмент нащональних парюв: Навчальний поабник, Льв1в: Вид. ц. ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2003. - 127 с.
3. Мельник О.Г. Методи бюджетного планування// Фшанси Укра!ни. - 2003, № 12. -
С. 37-46.
4. Шлапак А.В. Джерела фшансового забезпечення Карпатського нацюнального природного парку та 1х особливють// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.4. - С. 247- 256._
УДК 334.761 Acnip. В.В. Якмцов - НЛТУ Укршни
ПЕРСПЕКТИВИ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ КООПЕРУВАННЯ З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГ1ЧНОГО 1МПЕРАТИВУ
Розглянуто перспективи кооперування тдприемств краш СНД, Балтп та Заходу. Пщнято питання визначення ефективносп кооперування не тiльки з економiчноi, але й еколопчно'1' точки зору. Показано тенденцп та напрями вщновлення i розши-рення кооперування з метою тдвищення еколого-економiчноi ефективносп тд-приемств. Розглянуто переваги та вигоди вщ застосування кооперування.
Ключов1 слова: кооперування, спецiалiзацiя, вертикальна ^егращя, ефективнiсть.
Doctorate V. V. Yakimtsov - NUFWT of Ukraine
Tendencies and prospects of cooperation development taking into account
the ecological imperative
Enterprises cooperation prospects of CIS, Baltic countries and countries of the West are considered. A question of cooperation efficiency determination not only from economic but also ecological point of view is affected. Tendencies and directions of cooperation renewal and expansion with the purpose of environmental efficiency rise of enterprises are shown. The advantages and benefits from cooperation application are considered.
Keywords: cooperation, specialization, vertical integration, efficiency.
Сягнувши надзвичайно високого р1вня шзнання i розвитку, суспшь-ство водночас створило реальну загрозу своему юнуванню. Сьогодш йдеться про штенсивне яюсне i кшьюсне знищення природних умов та ресурЫв, не-обхщних i достатшх для юнування живого, передуЫм людини.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Невпинне поглиблення еколопчно1 кризи, а точнiше кризи вщносин суспiльства з природою, наприкшщ ХХ ст. викликало необхiднiсть радикаль-них заходiв щодо цiлей i прiоритетiв розвитку. Вiдтодi свiтове сшвтовари-ство усвiдомило загрозливiсть ситуацп i сприйняло екологiчний iмператив як основу розвитку економжи.
Будь-яка спiвпраця, на будь-якому рiвнi, мае як еколопчну, так i еко-номiчну складову, але у наш надскладний i не прогнозований час на переднш план виходить економiчна вигода. Водночас необхщно таким чином налаго-дити управлшня пiдприемством (крашою), щоб максимально, використову-ючи усi компоненти природних ресурЫв, не забувати про 1х вiдтворення та збереження, а також i покращення якiсного стану навколишнього середовища за рахунок якомога тюшшо! спiвпрацi мiж пiдприемствами та крашами.
Спiвпраця мiж крашами (пiдприемствами) е одним з основних еконо-мiчних чинникiв, що впливають на економiчний стан краши (пiдприемства). За часи Радянського Союзу спiвпраця (кооперування1) була широко розвину-та мiж шдприемствами, а з його розпадом щ зв'язки, що забезпечували лево-ву частку економiчного прибутку на шдприемствах та зменшували еколопч-не навантаження на навколишне середовище, розiрвались.
Питаннями кооперування, а саме його економiчною складовою, займалися ряд науковцiв: О. Cфiмов, Л. Жукова [1], Б. Забелш [2], А. Миронов [3], П. Дурдинець [4, 5], А. Вiчевич [6] та ш. Вони довели високу ефек-тившсть застосування технолопчно1 спецiалiзацil та кооперування. За ощнка-ми росiйських експер^в, розрив кооперованих зв,язкiв мiж шдприемствами на пострадянському просторi призвiв близько половини 1х до загальноеконо-мiчного спаду.
Бiльшiсть кшцево1 продукци виготовляли в Укра!ш за кооперованими поставками. Ситуащя, що склалася, призвела до дефщиту продукци, виготов-лення яко! було зосереджено на вузькоспецiалiзованих шдприемствах. Ц тд-приемства залишилися, з одного боку, без постачання комплектуючих та на-пiвфабрикатiв з Росй, краш СНД та Балти, а з iншого - втратили прибуток вщ розмiщення замовлень. Водночас, через розрив кооперованих зв'язюв, од-нохвилево було втрачено можливють для цих краш (Роси, iнших краш СНД та Балтй) використовувати виробничi потужност Украши для виготовлення кiнцевого продукту.
Для прикладу, у Львовi за кооперованими поставками працювали такi шдприемства-пганти як Львiвський автобусний завод, ВО "Електрон", "Ав-тонавантажувач" та багато шших. На цей час багато тдприемств, що працювали за такою системою, збанкрутували або працюють у режимi стагнаци. Головною метою е якомога скорше вiдновлення, а подекуди i розширення кооперованих зв'язюв не тiльки з Росiйською Федеращею, але й з крашами СНД та Заходу. Сдиним широко вщомим прикладом успiшного збереження, а подекуди i розширення кооперованих зв,язкiв е лггакобудування. Ось приклад того, що на основi прагматично: сшвпращ (кооперування) можна досяг-нути максимальное' вигоди.
1 Кооперування (ввд лат. соорггайо - сшвробггництво, ствпраця) - виробнич1 зв'язки мгж промисловими шдприемствами 1 галузями, що спшьно виготовляють визначений продукт
Водночас, спроби вщновлення кооперування було зроблено ще у 1993 р. З метою створення сприятливих умов для вщновлення рацюнальних старих та налагодження нових кооперованих зв'язюв мiж крашами СНД у 1993 р. в Ашгабат було пiдписано Угоду про загальш умови та механiзм шд-тримки розвитку виробничого кооперування шдприемств i галузей держав-учасниць СНД [7].
З початку осеш 1995 р. до юнця весни 1996 р. у Кабшет Мiнiстрiв Ук-раши проходили регулярнi розширенi наради з кооперування, в яких брали участь керiвники уЫх мiнiстерств та вщомств. I в УкраАт кооперування дшсно могло стати саме тим рушiем, що вивело б економжу з глибоко1 кризи вже на початку друго1 половини 1990-х роюв. Тим паче, що найбiльш глибо-ке наукове обгрунтування кооперування вперше у свiтi сформулював гешаль-ний украшський економiст Михайло Туган-Барановський у його фундаментальны працi "Сощальт основи кооперацп" [8], що з'явилась напередодш ре-волюци 1917 р.
Однак уже влгтку 1996 р. в Укра1ш було згорнуто роботу з розвитку i поглиблення кооперованих зв'язюв, що регулювались на рiвнi урядiв краш СНД Ашгабатською угодою. Було лжвщовано вiддiли кооперування у Кабь нетi Мiнiстрiв та Мш1стерств1 економiки, а також Центр реконструкци та розвитку економiки при Кабшет Мiнiстрiв Украши, що безпосередньо займався налагодженням рацiональних кооперованих зв'язкiв украшських пiдприемств з пiдприемствами держав пострадянського простору.
Тiльки на початку XXI ст. вщбуваеться поступове вiдновлення кооперованих зв'язюв. На сьогодш за росшсько-украшськими кооперованими поставками працюють тшьки 1000 пiдприемств. Це дае 15 млрд. доларiв обiгу мiж цими пiдприемствами щорiчно [7]. Хоча це тшьки мiзерна частина вщ того, що було за чашв СРСР. Приклади вiдновлення кооперованих зв'язюв можна знайти i з шшими кра1нами СНД. Особливо тiсна ствпраця спостерi-гаеться мiж кра1нами ГУАМ. Найбшьш помiтно це стало шсля останньо1 зус-трiчi президентiв краш ГУАМ у Молдовi, де були присутш i президенти Ру-муни та Литви, генеральний секретар ОБСЕ Ян Кубю та спецiальний пред-ставник держдепартаменту США з краш Сврази Олвен Манн. Це дае надш на якнайскорiше вiдновлення та розширення кооперованих зв'язкiв. На жаль, Узбекистан вийшов зi складу члешв ГУУАМ, але це не означае повного роз-риву всiх кооперованих зв'язюв мiж Укра1ною та Узбекистаном. Водночас ак-тивну участь у розробщ проектiв ГУАМ беруть Болгарiя та Угорщина.
Пiдприемства, що активно використовують мiж собою спецiалiзацiю та кооперування, називаються вертикально штегрованими1. Як i кооперування, вертикальна штегращя виникае в однiй або деюлькох спорiднених галу-зях з метою тдвищення ефективностi (як економiчноl, так i екологiчноl) та реалiзацil юнцево1 продукцй. Важливим е те, що вертикальне iнтегрування дае змогу ютотно покращити систему обмiну iнформацiею, що дае змогу зменшити собiвартiсть або ютотно пiдвищити якiсть продукту, який виготов-
1 Вертикальна iнтеграцiя-кооперування виробничо-господарсько1 дiяльностi пiдприемств (фiрм) рiзноl спецiалiзацil
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Укрaïни
ляють. Одночасно веpтикaльнa iнтегpaцiя забезпечуе велику ^^тасован^ть до нових теxнологiй. Вдосконалення технологш виpобництвa компонентiв i комплектуючих виpобiв звичайно здiйснюе iстотний вплив на яюсть готового ^оду^у. Пеpебyвaючи у постшному контaктi з iнтегpовaними пiдpоздiлaми, що постачають цi pесypси, фipми отpимyють можливiсть вчасно вносити ^огрес^т змiни у технологи. Японський дослщник Т. Коно до пеpевaг веp-тикально iнтегpовaниx стpyктyp вiдносить шновацшну спpямовaнiсть pоз-витку фipми; усунення невизначеност у циклi "виготовлення - збут - pозпо-дiлм за допомогою ефективного конфолшгу; обмеження конкypенцiï шляхом монополiзaцiï кaнaлiв збуту i pозподiлy; полiпшення якостi виpобiв i знижен-ня витpaт; детальне планування, посилення pитмiчностi виpобництвa; вигоди, що пов'язаш з об'еднанням зусиль i pесypсiв; велику мaневpенiсть головних компанш; можливiсть сaмофiнaнсyвaння, складання малих швестицшних за-собiв у кpyпнi.
Веpтикaльнa iнтегpaцiя, як i iнтегpaцiя взагал^ - не пpосте складання, не мехашчне об'еднання пiдпpиемств. Це ix комбiнyвaння. Вони сшв^ацю-ють для досягнення зaгaльноï виpобничо-господapськоï мети. Утвоpюються достатньо склaднi оpгaнiчнi системи, окpемi елементи яких, будучи вiдносно самостшними, yспiшно взaемодiють мiж собою. Як pезyльтaт тут з'являеться нова яюсть, а не сума властивостей елеменпв, що його ствоpюють. Словом, ефект спшьних дiй вищий за ^осту суму iндивiдyaльниx зусиль. Вщбу-ваеться пеpебyдовa кaнaлiв pyxy товapy, встановлюються загальш пpaвилa гpи, якi випдш всiм ïï учасникам. Як бачимо, коопеpyвaння не знаходиться на мющ, а пеpебyвaе у постiйномy pозвиткy та yдосконaленнi.
Tiснa спiвпpaця (коопеpyвaння) мiж кpaïнaми-членaми СНД, ГУАМ та Балтн дае змогу отpимaти не тшьки економiчний пpибyток, але й зменшити еколопчне навантаження на довюлля. Це виpaжaеться в тому, що:
• збшьшуються коpисний виxiд пpодyкцiï та зменшують витpaти на ïï виготовлення, ввдповщно для виготовлення одинищ пpодyкцiï викоpистовyють мен-шу кiлькiсть сиpовини;
• водночас за paxy^R спецiaлiзaцiï та коопеpyвaння пiдпpиемств досягають концентpaцiï вiдxодiв на обмеженш теpитоpiï, що забезпечуе ïx швидку ути-лiзaцiю та пеpеpобRy;
• зменшуються вiдстaнi пеpевезення готовоï пpодyкци, оскiльки бiльшiсть тд-^жмотв, як давило, нaближенi до мiсць ïï споживання.
Вивчення та aнaлiз лiтеpaтypниx джеpел показуе, що питанню коопе-pyвaння i спецiaлiзaцiï не ^идшялося достaтньоï уваги з кiнця 8G-x pокiв. Aвтоpи, що займалися цим питанням, основну свою увагу ^идшяли еконо-мiчнiй ефективностi коопеpyвaння i спецiaлiзaцiï. Пpи цьому екологiчнa складова коопеpyвaння i спецiaлiзaцiï не pозглядaлaся. На тепеpiшнiй час по-шук шляxiв екологiзaцiï виpобництвa, дотpимaння умов сталого pозвиткy ви-магають пошуку таких оpгaнiзaцiйниx фоpм, якi давали б як економiчний, так i еколопчний ефект.
Таким чином, завдання полшшення оxоpони навколишнього сеpедо-вища - це удосконалювання господapювaння в цшому шляхом ствоpення економiчноï защкавленос^ i вiдповiдaльностi yсix виpобничиx ланок у здшс-
ненш середовищезахисних заходiв, у дотриманнi еколопчних стандартiв. Найважливiша ланка у виршенш цього завдання, насамперед, - заходи для полшшення системи керування у сферi природокористування, а також усього народного господарства при комплексному плануванш уЫх природоохорон-них i природоексплуатацшних заходiв, що включаються до складу економiч-ного i соцiального розвитку. Розширюють склад планових показникiв з вико-ристання вторинних ресурсiв i вiдходiв виробництва. На порядку денному -удосконалювання планування таких граней середовищеутворючо1 i середови-щезахисно1 дiяльностi, як впровадження мало- i безвщходних технологiчних процесiв, замкнутих технологiчних цикшв. На стади становлення знаходить-ся й оргашзацшно-управлшська структура природокористування.
З цього можна зробити висновок, що кооперування та спецiалiзацiя шдприемств е найбшьш перспективною, як економiчно, так i еколопчно, формою органiзацiï виробництва.
Лггература
1. Ефимов А.М., Жукова Л.М. Концентрация, специализация, кооперирование и комбинирование в машиностроении. - М.: Высш. шк., 1969. - 96 с.
2. Забелин Б. Специализация и кооперирование в промышленности. - М. : Московский рабочий, 1957, - 100 с.
3. Миронов А.И. Технологическая специализация - основа развития мебельной промышленности// Деревообрабатывающая пром-сть, 1976, № 3. - С. 18-19.
4. Дурдинец П.П. Мебельная промышленность Украины. - М.: ВНИПИЭИлес-пром, 1974, - 78 с.
5. Дурдинец П.П. Производство и потребление мебели. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 232 с.
6. Вичевич А.Н. Экономическая эффективность кооперирования мебельно-сбороч-ных предприятий по щитовым элементам из древесностружечных плит: Автореф. дисс... канд. экон. наук. - Львов: ЛЛТИ, 1986. - 20 с.
7. Угода про загальш умови та мехашзм пщтримки розвитку виробничого кооперування шдприемств i галузей держав-учасниць СНД. - Ашгабат, 23 грудня 1993 р.
8. Газета "Ведомости" № 10 (1291) ввд 24 с1чня 2005 р.
9. Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации. - М.: Наука, 1916. Пе-ревидання - М., 1918, 1919. - Берлин, 1921. - М.: Экономика, 1989. - 496 с.
УДК 338.439.54:658.827 Acnip. С.Г. Шунтова - Одеський державный
екологiчний умверситет
ЕКОНОМ1ЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГГЗАЦП ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ
Визначено значення процесу еколопзаци продовольчого комплексу та охарактеризовано основш напрямки ïï розвитку. Розглянуто стимулююч1 методи впливу, що можуть бути використаш державними органами у сферах планування та розроб-лення природоохоронних програм та фшансово-кредитних вщношень. Наведено по-датков1 шструменти, як1 дають змогу ефективно стимулювати розвиток еколопзаци виробництва харчово'1' продукци.
Ключов1 слова: еколопзащя продовольчого комплексу, система економ1чного стимулювання, податков1 шструменти.
