CC BY
14
мiстi проводять визначення концентрацiй основних забруднюючих речовин, тобто тих, як викидаються до атмосфери майже вшма джерелами: пил, оксиди шрки, оксиди азоту, оксид вуглецю тощо. Крiм того, вимiрюються концентраци речовин, найбiльш характерних для викидiв шдприемств даного мiста. Для вив-чення особливостей забруднення повпря викидами окремих промислових шдприемств проводяться вимiрювання концентрацiй з шдвпряного боку пiд димо-вим факелом, що виходить з труб шдприемства на рiзнiй вiдстанi вiд нього. Пщ-факельнi спостереження проводяться на стащонарних постах, щоб детально оз-найомитися зi станом атмосферного повпря, яке забруднюеться пересувними джерелами, проводяться спещальш обстеження поблизу магiстралей.
Отже, основною метою проведення природоохоронних заходiв з охо-рони атмосферного повпря е збереження та покращання якост повiтряного басейну кра!ни, забезпечення його охорони й комплексного використання, зниження негативного впливу промислового та сшьськогосподарського ви-робництва, комунального господарства мют на навколишне середовище, вщ-творення рослинного i тваринного свiту i створення найсприятливiших умов для життя, працi та вiдпочинку населення.
Лггература
1. Телиженко А.М. Управление качеством атмосферного воздуха на международном уровне// Тези третьо! щор1чно! Всеукрашсько! науково! конференци "Еколопчний менеджмент у загальнш систем! управлшня". - Суми: вид-во СумДУ, 2003. - С. 119-125.
2. Закон УкраТни про охорону атмосферного пов1тря// Вщомосп Верховно! Ради Ук-ра!ни. - 1991, № 50. - С. 1511-1525.
3. Закон УкраТни про охорону навколишнього природного середовища// Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 1991, № 41. - С. 1143-1173.
4. 1нструкц1я щодо оформлення та змюту проекту норматив1в гранично-допустимих викид1в забруднюючих речовин у атмосферне пов1тря вщ стацюнарних джерел. Затверджена наказом Мшекономши вщ 18 липня 1996 р., № 76.
5. 1нструкц1я про порядок розробки, встановлення, перегляду та доведення л1мтв викид1в забруднюючих речовин в атмосферне пов1тря. Затверджено наказом М1некобезпеки вщ 28 червня 1996 р., № 65.
6. Порядок розробки 1 затвердження норматив1в гранично-допустимих речовин у атмосферне пов1тря стацюнарними джерелами/ Затверджено наказом Мшекобезпеки вщ 18 липня 1996 р., № 76.
7. Методика розрахунюв розм1р1в вщшкодування збигав, запод1яних держав! в результат! наднормативних викид1в забруднюючих речовин в атмосферне пов1тря. Затверджено наказом Мшекобезпеки 18 травня 1995 р., № 38.
8. Телиженко А.М. Экономика чистого воздуха: международное управление. - Сумы: ИТД "Ушверситетська книга", 2001. - 326 с.
9. Браун Лестер. Стан свгту 2001. - К.: 1нтелсфера, 2001. - 308 с.
УДК 334.761 Астр. В.В. Якмцов1 - УкрДЛТУ
КООПЕРУВАННЯ: 1СТОР1Я ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Розглядаеться 1стор1я налагодження розгалужених кооперованих зв'язюв м1ж пщприемствами кра!н СНД та Прибалтики. Показано процеси, що вщбувалися та вщбуваються м1ж кра!нами СНД та Прибалтики на шляху поглиблення спещал!зацп
1 Наук. кер1вник: проф. Ю.Ю. Туниця, д-р екон. наук - УкрДЛТУ
та вщновлення кооперованих зв'язкiв. Розглянуто втрати вщ знищення кооперованих зв'язкiв та перспективи ïx вiдновлення та розширення. Описана можлива база для ре-формування iснуючого промислового сектора на шляху до впровадження i розширення кооперованих зв'язюв.
Doctorate V.V. Yakimtsov- USUFWT Co-operation: history and prospects of development
The history of adjusting of the extended co-operation communications among the CIS and Baltic countries enterprises is considered in the article. Processes that took place and take place among the CIS and Baltic countries on the way to renewal of co-operation communications are presented. The losses caused by the elimination of co-operation communications and prospect of their renewal and expansion are considered. The possible base for reformation of existing industrial sector on the way to the introduction and expansion of co-operation communications is described.
Шсля одержання Украшою незалежност виникли ряд проблем, що i дос лишаються нерозв'язаними. Одшею з цих проблем, що i дос стоггь дуже гостро та приносить велию збитки для промисловост Украши, е розрив кооперованих зв'язюв.
Питаннями кооперування займалися багато науковщв: О. Cфiмов, Л. Жукова [1], Б. Забелш [2], А. Мiронов [3] та ш. Ними було доведено висо-ку ефектившсть застосування теxнологiчноï спещашзацп та кооперування.
Кооперування1 шдприемств краш Заxiдноï Свропи виступае рушiем европейськоï економiчноï штеграцп. У той же час колишш республiки ра-дянського союзу, за останнi 10 роюв втратили набутi господарськi зв'язки у тому числi i по лшп кооперування. Сьогоднi одним iз основних напрямiв нор-малiзацiï' виробничих процеЫв у крашах СНД i Балтп е налагодження розга-лужених кооперованих зв'язюв мiж пiдприемствами. За ощнками росiйськиx експертiв (перша половина 90-х роюв), розрив кооперованих зв'язюв мiж шд-приемствами на пострадянському просторi зумовив близько половини ïx за-гальноекономiчного спаду. У часи СРСР в Украïнi за замкнутим технолопч-ним циклом вироблялося близько 30 % загального обсягу промислово1 продукций а 70 % ïï обсягу залежали вiд кооперованих поставок з колишшх ра-дянських республiк. Тому з розпадом СРСР i, як наслщок, розривом кооперованих зв'язюв мiж пiдприемствами, виробництво багатьох видiв продукцiï, у тому чи^ й iнновацiйного характеру, стало неможливим.
З метою створення сприятливих умов для вщновлення ращональних старих та налагодження нових кооперованих зв'язюв мiж крашами СНД 23 грудня 1993 р. в Ашгабатi була шдписана Угода про загальнi умови та ме-xанiзм пiдтримки розвитку виробничого кооперування шдприемств i галузей держав-учасниць СНД [4].
З початку осеш 1995 р. до юнця весни 1996 р. у Кабшет Мiнiстрiв Ук-раïни проходили регулярш розширенi наради з кооперування, в яких брали участь керiвники уЫх мiнiстерств та вiдомств. I в Украш кооперування
1 Кооперування - виробнич1 зв'язки м1ж промисловими тдприемствами i галузями, що спшьно виготовляють визначений продукт
дiйсно могло стати саме тим рушiем, що вивело б економжу з глибоко1' кризи вже на початку друго1' половини 1990-х рокiв. Тим паче, що найбшьш глибо-ке наукове обгрунтування кооперування вперше у свт було дано генiальним украшським економютом Михайлом Туган-Барановським у його фундамен-тальнiй працi мСоцiальнi основи коопераци" [5], що з'явилась напередоднi ре-волюцiï 1917 року.
Однак уже влггку 1996 р. в УкраАт було згорнуто координацiю кооперованих зв'язюв, що регулювались на рiвнi урядiв краïн СНД Ашгабатською угодою. Було лжвщовано вiддiли кооперування у Кабшет Мiнiстрiв та Mi-нiстерствi економiки, а також Центр реконструкци та розвитку економiки при Кабшет Miнiстрiв Украïни, що безпосередньо займався налагодженням ращ-ональних кооперованих зв'язюв украшських шдприемств з тдприемствами шших держав пострадянського простору. Прем'ер-мшютру П.1. Лазаренку була потрiбна не заснована на правових засадах Ашгабатсько1' угоди кооперування шдприемств, а "ручне управлшня" нею, за якого видача пшьг пщ-приемствам замикалась би безпосередньо на вищому керiвництвi.
Якби хтось змш би сьогоднi порахувати втрати та витрати, що спро-можнi повернути вектор розвитку на рекооперування украшського виробниц-тва з тдприемствами шших краш СНД, то, мабуть, вони значно перевищили б не тшьки обсяг вивезеноï П. Лазаренком валюти, а й зовшшнш борг Укра-ïни, що перевищив 10 млрд. доларiв США, тобто знаходиться на рiвнi запла-нованих доходiв зведеного бюджету Украши 2002 р. (59 млрд. грн.) i е одшею з найвагомших загроз економiчнiй безпещ краши. Отже, в Украïнi було не тшьки втрачено час, а й завдано ïï економщ величезних втрат, компенсу-вати якi вже практично було неможливо.
Щодо налагодження кооперованих зв'язюв безпосередньо мiж тд-приемствами краш ГУУАМ, то останшм часом посилилися контакти мiж Ук-рашською спiлкою промисловцiв та пiдприемцiв й аналопчною грузинською органiзацiею - Союзом платниюв Грузiï, керiвники яких домовилися про створення Украшсько-грузинського торгового дому, що мае за мету скоро-чення термшв пiдписання угод, у тому чи^ з кооперованих зв'язюв шдприемств. Зросли коопероваш поставки на металургшш та машинобудiвнi шдприемства Украши продукцiï гiрничо-видобувноï промисловостi та чорно1' металургiï.
Широкi перспективи щодо сшвробггництва вiдкриваються перед шд-приемствами АПК Украши та Молдови. Краши мають також спшьш iнтереси i на Дуна1', на кордонi з Молдовою та Румушею, в райош потужного украшсь-кого морського порту Реш, який поки що майже простоюе. Таю ж перспективи юнують i для кооперування шдприемств Украши й Азербайджану. З'яви-лася можливють вщновлення кооперованих зв'язюв з нафтопереробними та нафтохiмiчними заводами Азербайджану.
Незважаючи на те, що подальша участь Узбекистану в ГУУАМ викли-кае сьогодш чимало питань, продовжують налагоджуватися кооперованi зв'язки мiж украшськими та узбецькими пiдприемствами. Основними напрямами подальшого розвитку економiчних зв'язюв мiж Украшою та Узбекистаном е
створення спшьних шдприемств, транзитнi перевезення, сшвпраця у промис-лових сферах, розвиток промислового лiзингу, рухомого складу, торпвл^ ек-спорту бавовни через територда та порти Украши, участь украшських фахiв-цiв у будiвництвi дор^ в Узбекистанi тощо. I для цього найбшьш придатнi рiз-m форми виробничого кооперування мiж шдприемствами двох краш.
Кооперування посилюеться не лише мiж крашами об'еднання ГУУАМ, iнiцiатива створення якого належить УкраАт. На пострадянському просторi майже одночасно з ним виникло i угруповання краш СврАзЕС, провiдна роль в якому належить Росп. Проте це угруповання можна вважати новим тшьки за назвою, оскiльки вже кшька рокiв у складi тих же краш воно юнувало як Митний союз, функцiонально не маючи на своему тереш не тiльки митного союзу (тобто полпики единих митних тарифiв стосовно трета краш), але й зони вiльноï торгiвлi, що свiдчить про зняття митних обмежень на внутрш-нiй територiï об'еднання п'яти держав.
У деяких випадках необхщшсть вiдновлення промислового кооперування мiж пiдприемствами краïн СНД зумовлена неможливютю, з огляду на важкий економiчний стан, компенсувати розiрванi коопероваш зв'язки при ви-робництвi вкрай потрiбноï продукцiï за рахунок наявного промислового потен-цiалу кожно1' з держав пострадянського простору. Саме тому, незважаючи на те, що Ашгабатсько1' угоди нiхто не вiдмiняв, з метою розвитку сшвробггниц-тва на основi кооперування для реалiзацiï спшьних програм та проектiв 24 квггня 1998 р. мiж Урядом Росшсько1' Федерацiï та Кабiнетом Мiнiстрiв Украши було пiдписано угоду про виробниче кооперування [6]. Статтею другою ще1" угоди проголошувалося, що номенклатура i обсяги кооперованих поставок, а також господарюючi суб'екти, як здшснюють цi поставки, мають щорiч-но визначатися вiдповiдним протоколом, який е невщ'емною частиною угоди.
Лише на початку вересня 2001 року Уряд РФ вщповщною постановою схвалив протокол мiж Урядом РФ i Кабшетом Мiнiстрiв Укра1'ни про поста-чання товарiв за виробничим кооперуванням. На початку 2001 р. було тдпи-сано угоду про сшвробггництво i виробниче кооперування мiж НВО "Елек-тротяжмаш" (Харкiв) i АТ "Електросила" (Санкт-Петербург). Ця угода може стати "першою ластiвкою" на шляху реально1' рекооперування укра1'нських та росшських пiдприемств. Адже ще за радянських чашв на електростанцiях ко-лишньо1' РРФСР було встановлено 244 турбо- та пдрогенератори, виробленi на Харювському "Електротяжмашi". У свою чергу, на украшських шд-приемствах "Електросила" встановила тодi 155 агрегатiв власного виробниц-тва. До того ж уЫ чотири дiючi сьогоднi АЕС Украши мають турбогенерато-ри потужшстю вiд 220 до 1000 МВт, поставлеш у свiй час з Леншграда, а Но-воворонежська АЕС працюе на харювських "напiвмiльйонниках". Саме ре-конструкцiя турбогенератора на цш АЕС i стала першим досвщом у вiдрод-женнi виробничого кооперування мiж двома потужними пiдприемствами.
Ршення, що приймалися в галузi кооперування виробництва, завжди мали стратегiчний характер, саме вони набували вирiшального значення для подальшо1' трансформацiï тiеï або шшо1" фiрми чи корпорацiï. Такий менеджмент i сьогодш обумовлюе економiчну стратегiю будь-якого пiдприемства
не тшьки у короткостроковш i середньостроковiй, але й у довгостроковiй перспективi, що пов'язано з вертикальною штегращею рiзних виробництв через 1х погоджену на тривалий термiн кооперування, закршлену вiдповiдним контрактом. Ця прагматична щея реалiзована, в основному, в останню чверть ХХ ст., хоча була теоретично обгрунтована ще у першш його половинi. В умовах реформи кооперування набувае нового економiчного змюту. Багато вчених i практикiв справедливо вважають, що у сучасних умовах можна ви-жити тiльки використавши переваги концентраций спецiалiзацп, кооперування та штегрувавши зусилля вiдповiдних суб'еклв економiки краши. Завдяки таким принципам кооперування, як свобода, демократичшсть управлшня, взаемодопомога, соцiальна справедливiсть, економiчна вщповщальшсть, во-но сприяе розвитковi демократн i е мотивацiйним механiзмом виробничо! дь яльностi усiх суб,ектiв господарювання.
Базою для реформування можуть бути iснуючi пiдприемства, якi мають досвщ технолопчно! i територiальноl спецiалiзаци та кооперування. Слщ лише адаптувати 1хню структуру до сучасних економiчних та правових вимог господарювання i пiдприемництва, розширити сферу !х дiяльностi в умовах ринку. Розглянутi вище положення дають змогу зробити таю висновки:
• прийняття та удосконалення юнуючо! законодавчо! бази стосовно кооперування, що дало б можлившть реально працювати на територп Украши та те-ренах СНД 1 краш Балти;
• створення ввддшу кооперування, який безпосередньо б займався налагоджен-ням та тдтримкою кооперованих зв'язшв на м1жнародному р1вт;
• створення необхвдно! регюнально! законодавчо! бази для реформування шну-ючого промислового сектору на шляху до впровадження та розширення спе-щатзаци виробництва та кооперованих зв'язшв.
Л1тература
1. Ефимов А.М., Жукова Л.М. Концентрация, специализация, кооперирование и комбинирование в машиностроении. - М.: Высшая школа, 1969, - 96 с.
2. Забелин Б. Специализация и кооперирование в промышленности. - М.: Московский рабочий, 1957, - 100 с.
3. Миронов А.И. Технологическая специализация - основа развития мебельной промышленности/ Деревообрабатывающая пром-сть. - 1976, № 3. - С. 18-19.
4. Угода про загальш умови та мехашзм тдтримки розвитку виробничого кооперування шдприемств 1 галузей держав-учасниць СНД. 23 грудня 1993 р.
5. Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации. - М.: 1916. Переви-дання - М.: 1918, 1919; Берлин, 1921; М.: Экономика, 1989. - 496 с.
6. Угода про виробниче кооперування. 24 кв1тня 1998 р.
УДК 330.142.211 Доц. Г.М. Воляник, канд. екон. наук;
доц. Н.1. Колтько, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
УПРАВЛШСЬКИЙ ОБЛ1К В ШФОРМАЦШШЙ СИСТЕМ1
п1дпрпемствА
Розглянуто взаемозв'язок системи обл1ку та системи управлшня, анашзуються ос-новш причини вщсутносп защкавленосп у створенш системи управлшського обл1ку.
