CC BY
12
УДК [005.386.4+330.341.11:316.42
ПАРАМЕТРИ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ 1ННОВАЦ1ЙНОТ ПРАЦ1 В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМ1Н
®2018 КРАВЧЕНКО Н. В., ШАХНО А. Ю.
УДК [005386.4+330.341.1]:316.42
Кравченко Н. В., Шахно А. Ю. Параметри формування людського кашталу шновацшно'|' працi
в умовах глобальних змiн
Метою cmammi е науково-теоретичне об(рунтування параметр'^ людського капталу, необх1дних для iмплементаци тновацшноi прац в умовах глобальних трансформацш. Вид'шено глобальм виклики, якi формують людиноцентричну модель шовацто/ д'яльност'и З'ясовано, що ре-сурсне забезпечення тновацшно} прац пов'язане з формуванням, розвитком i використанням людського капталу. У результатi застосування компетенттсноi модел'> фахiвця визначено якш параметри людського капталу, якi е необхiдними для експанси iнновацiйно¡ працi. Доведено, що людський каптал як в'дкрита система постшно перебувае тд впливом зовншнього середовища, а його оцнка поеднуе в соб'> тльшсно-яшсш властивост'и Визначено тенденци змiни людського капталу Украни та ¡х вплив на забезпечення р'вня конкурентоспроможностi й нновацшного розвитку. Запропоноваш основш напрями формування людського капталу нновацшного типу. Перспективою подальших дослджень у даному напрямi е пошук ефективних метод'в та 'нструмент'в управлшня процесом кругообгу людського капталу в штересах iнновацiйноi модертзацп. Ключов'! слова: глобалiзацiя, iнновацiйна праця, людський каптал, компетенцИ, параметри, конкурентоспроможшсть. Рис.: 1. Табл.: 2.
Кравченко Наталiя Васил'тна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економки, органiзацi¡та управлння тдприемствами, Кри-вор/зь^ш нацональний ушверситет (вул. В'тал'я Матусевича, 11, Кривий Рг, Дн'тропетровська обл., 50027, Украна) E-mail: Kravchenko.nav@gmail.com
Шахно Альона Юрнвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економ'ши, органiзацi¡та управлшня тдприемствами, ^вор/зь-кий нацональний ушверситет (вул. В'тал'т Матусевича, 11, Кривий Ра, Дн'тропетровська обл., 50027, Украна) E-mail: alyonashakhno@gmail. com
УДК [005.386.4+330.341.1]:316.42 Кравченко Н. В., Шахно А. Ю. Параметры формирования человеческого капитала инновационного труда в условиях глобальных изменений
Цель статьи заключается в научно-теоретическом обосновании параметров человеческого капитала, необходимых для имплементации инновационного труда в условиях глобальных трансформаций. Выделены глобальные угрозы, которые формируют человекоцентрическую модель инновационной деятельности. Выяснено, что ресурсное обеспечение инновационного труда связано с формированием, развитием и использованием человеческого капитала. В результате применения компетентностной модели специалиста определены качественные параметры человеческого капитала, необходимые для экспансии инновационного труда. Доказано, что человеческий капитал как открытая система постоянно находится под влиянием внешней среды, а его оценка сочетает в себе количественно-качественные свойства. Определены тенденции изменения человеческого капитала Украины и их влияние на уровень обеспечения конкурентоспособности и инновационного развития. Предложены основные направления формирования человеческого капитала инновационного типа. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является поиск эффективных методов и инструментов управления процессом кругооборота человеческого капитала в интересах инновационной модернизации. Ключевые слова: глобализация, инновационный труд, человеческий капитал, компетенции, параметры, конкурентоспособность. Рис.: 1. Табл.: 2.
Кравченко Наталия Васильевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики, организации и управления предприятиями, Криворожский национальный университет (ул. Виталия Матусевича, 11, Кривой Рог, Днепропетровская обл., 50027, Украина) E-mail: Kravchenko.nav@gmail.com
Шахно Алена Юрьевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики, организации и управления предприятиями, Криворожский национальный университет (ул. Виталия Матусевича, 11, Кривой Рог, Днепропетровская обл., 50027, Украина) E-mail: alyonashakhno@gmail. com
UDC [005.386.4+330.341.1]:316.42 Kravchenko N. V., Shakhno A. Yu. The Parameters of Formation of Human Capital of Innovative Labor in Conditions of Global Changes
The article is aimed at the scientific-theoretical substantiation of human capital parameters necessary for the implementation of innovative labor in the conditions of global transformations. The global threats that form a humancentric model of innovation activity are allocated. It is clarified that the resource provision of innovative labor is connected with the formation, development and use of human capital. As a result of application of the competency model of specialist, the qualitative parameters of the human capital necessary for expansion of innovative labor are defined. It is proved that human capital as an open system is constantly under the influence of the external environment, and its estimation combines quantitative-qualitative properties. Tendencies of change of human capital of Ukraine and their influence on the level of ensuring of competitiveness and innovative development are determined. The basic directions of formation of human capital of innovative type are suggested. Prospect for further research in this direction is to find effective methods and instruments to manage the process of human capital circulation in the interests of innovative modernization. Keywords: globalization, innovative labor, human capital, competencies, parameters, competitiveness. Fig.: 1. Tbl.: 2.
Kravchenko Nataliia V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics, Organization and Management of Enterprises, Kryvyi Rih National University (11 Vitaliia Matusevycha Str., Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, 50027, Ukraine) E-mail: Kravchenko.nav@gmail. com
Shakhno Alona Yu. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics, Organization and Management of Enterprises, Kryvyi Rih National University (11 Vitaliia Matusevycha Str., Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, 50027, Ukraine) E-mail: alyonashakhno@gmail.com
Вумовах глобальних виклишв i загроз чи не единим фактором формування конкурентоспро-можност на будь-якому рiвнi е розбудова шно-вацiйноi моделi розвитку, забезпечення прискорених темпiв розробки та впровадження шновацш. РеалГза-щя визначеноi моделi неможлива без трансформаци репродуктивно! працi в творчу, збiльшення штелекту-ального компонента у трудовш дiяльностi, що актуа-лiзуе питання дослiдження iнновацiйноi працi, 11 осо-бливостей. Базовим джерелом та одним iз основних важелiв експанси шновацшно! працi е людський ка-штал, в який правомiрно включаються процеси ство-рення та реалiзацii шновацш, освоення знань i про-фесш, пiдвищення квалiфiкацiй тощо. В шновацшнш працi проявляеться економiчна та сощальна актив-нiсть людського капiталу. Це дае тдстави стверджу-вати про взаемодш, взаемовплив i взаемозалежнiсть шновацшно! пращ та людського кашталу: з одного боку, яшсно невичерпним ресурсом шновацшно! пра-цi е людський каттал, а з iншого - процес його фор-мування, накопичення та використання можливий лише в умовах шновацшно!, творчо! дiяльностi.
Шд впливом iнтенсифiкацГ! iнновацiйних прощав, iнтелектуалiзацГi працi вiдбуваеться трансфор-мащя змГсту та структури людського кашталу, вно-сяться корективи в процес його кругообГгу (Гнвесту-вання, формування, використання, нагромадження, якГсне вГдтворення, реГнвестування), змГнюеться характер його впливу на економГчний розвиток Г по-зицГю кра!ни у глобальному економГчному просторГ. Зважаючи на це, питання активного впливу на формування та розвиток юльшсно-яшсних параметрГв людського кашталу та забезпечення !х всебГчного ви-користання в Гнтересах шновацшно! трансформаци набувае особливо! актуальность
Проблематика, пов'язана з дослГдженням рГз-них аспектГв людського капГталу, починаючи Гз серед-ини минулого столГття Г до сьогодення, завжди була в центрГ наукових пошушв. Обгрунтування його змГсту, значення в соцГально-економГчних процесах, особли-востей формування та реалГзацГ! здГйснено у працях Г. Беккера, Е. ДенГсона, Дж. Кендрика, Дж. Мшцера, Т. Шульца та ш. У вГтчизнянГй науковГй думцГ теорш людського капГталу розвиваеться в дослдженнях В. Антонюка, А. О. Гршново!, Е. ЛГбаново!, Д. Мель-ничука, I. Петрово!, Л. Шаульсько!, А. Шахно та Гн. МетодологГчним Г прикладним питанням ГнновацГй-но! працГ присвячено науковГ надбання як закордон-них вчених (П. Друкера, Й. Шумпетера, А. Тоффлера, Б. Твкса, Х. Хекхаузена), так Г вГтчизняних (О. I. Амо-ша, Д. П. Богиш, А. М. Колота, В. Лагутша, М. В. Се-микГно! та Гн.). Заслуговують на увагу пращ росш-ських учених: 1ноземцева В. Л., Генкша Б. М., Коло-сово! Р. П., Слезингера Г. 6. Разом з тим, сощально-економГчний змГст ГнновацГйно! працГ е недостатньо вивченим, а дослГдження ГнновацГйно! працГ як фор-ми реалГзацГ! людського капГталу практично вГдсутнГ.
Бкьше того, пГд впливом глобалГзацГ! зазнають кар-динальних змГн властивостГ людського капГталу, вГд-буваються змГни в змГстовнГй сутностГ ГнновацГйно! працГ (яка неможлива без людського капГталу), меха-нГзмГ Г! забезпечення та стимулюванш.
Метою статтГ е дослГдження теоретичних, ме-тодологГчних положень Г практичних рекомендацГй щодо формування параметрГв людського капГталу, спрямованих на розвиток шновацшно! пращ з ураху-ванням глобальних змш та особливостей сучасного розвитку суспГльства та економГки Укра!ни.
ГлобалГзащя е невГд'емною складовою сучасно-
го соцГально-економГчного розвитку, накладае
свГй вГдбиток на становлення та функцГонування практично всгх ГнституцГй. 1нновацГ! та глобалГзацГя тГсно пов'язанГ мгж собою: новГтнГ технологГ!, зокрема шформацшно-комушкацшш, вГдГграють фундамен-тальну роль у становленш глобалГзацГ!, за вислов-ленням М. Маклуена, появГ так званого «глобального села». Своею чергою, як вГдмГчае у сво!х дослГдженнях Н. 6. Терьошкша, «^глобалГзацГя сприяе пересуван-ню людського ресурсу, товарГв, капГталГв Г, насампе-ред, Гдей Г знань, дозволяючи тим самим досягти без-прецедентних темтв технологГчних змГн» [1, с. 97].
У сучаснш науковГй лГтературГ вГдсутне едине визначення цього феномена, проте, узагальнюючи рГзнГ трактування, можна стверджувати, що це про-цес змГн, який суттево впливае на ГнновацГйну дГяль-нГсть. На нашу думку, до основних глобальних викли-кГв, якГ здГйснюють вплив на ГнновацГйну дГяльнГсть, слГд вГднести:
1. Турбуленттсть, загострення конкуренци на глобальних ринках, що вимагае концентрацГ! на роз-витку та використаннГ ключових компетенцГй. Клю-човГ компетенцГ! - це унГкальнГ ресурси всерединГ пГдприемства, накопичення внутрГшньофГрмових ор-ганГзацГйних знань та вмГнь, якГ важко скопГювати або вГдтворити конкурентам. Осккьки ноаями компе-тенцГ! та здатностей е працГвники, то !х формування й ГмплементацГя в дГяльнГсть пГдприемства нерозривно пов'язана з розвитком Г використанням людського ка-шталу, що можливе лише в умовах шновацшно! пращ. Не можна не погодитися з думкою науковцГв, що чим бкьше компанш мае можливостей розвитку та ство-рення нових компетенцш щодо розробки радикаль-них ГнновацГй, тим бГльше в не! шансГв досягти успГ-ху на мГжнародних ринках, тим бкьша вГрогГднГсть успГшного використання процесГв глобалГзацГ! пГд час реалГзацГ! стратегГ! шновацшного розвитку [2, с. 23].
2. 1нформатизащя, поширення цифрових тех-нологш. НовГ технологГ! - комушкацшш, мобГльш, хмарнГ, аналГтичнГ - змГнюють поведГнку людей у ро-ботГ та спГлкуваннГ. Люди можуть вчитися, обмшюва-тися ГнформацГею та працювати з будь-яко! точки свь ту, що, своею чергою, змшюе уявлення про традицГйне робоче мшце, а отже, Г форми оргашзаци ГнновацГйно!
пращ. Полегшений доступ до ресурав розвитку спри-яе iнновацiйнiй дiяльностi як самих ствробиниив, так i компанш. Формування единого iнформацiйного поля, обмш результатами iнтелектуальноi дiяльностi та накопичення досвку впровадження високих технологш е дуже важливим чинником шновацшного розвитку в умовах глобалiзацii. Це приводить до змг-ни бiзнес-моделей, поширення аутсорсингу як форми оргашзаци iнновацiйноi дiяльностi.
3. Поширення мережних оргатзацшних струк-турних утворень, яю здшснюють сп1льну або комп-лементарну дiяльнiсть. Мережi краще за все при-стосованi до обмiну шформащею, створення нових знань i обмшу цими знаннями. Мережа пiдсилюе кумулятивний ефект витрат на пошук нових техно-логiй, залучае всiх учасниюв до генераци iнновацiй, пошуку нових шляхiв розвитку. У цьому контекста слк вiдмiтити роль альянсiв, у т. ч. i мiжнародних, у проведенш НДДКР, кiлькiсть яких щорiчно зростае. Наприклад, корпорацiя «1ВМ» (США) для освоення виробництва ново!' мкросхеми, вартiсть розробки яко!' оцiнюеться в 1 млрд дол., утворила альянс з ком-паншми «Thomson» (Франщя) - виробництво i збут мiкропроцесорiв, «Toshiba» (Японiя) - виробництво мкросхем пам'ятi, «Siemens» (ФРН) - розробка мь кросхем пам'ятi [3, с. 23].
4. Функщональна штегращя i ствробтництво всередиш тдприемств. Свковий досвк свiдчить про запровадження нових форм i методiв активiзацii ш-новацшного розвитку господарських структур, якi можна об'еднати у двi великi групи: 1) орiентованi на пiдвищення позитивного сприйняття шновацш за допомогою вдосконалення мiжгрупових i мГжосо-бистiсних впливiв; 2) заснованi на соцiотехнiчному шдходГ до виробничих структур i зорiентованi на новi форми органiзацii шновацшно!' працi. Паралель-но з автономiзацiею працi та наданням працiвникам широких повноважень на самостшш рiшення та дГ!, продовжуеться i прогрес коопераци працi. Б1льш ви-сокий рiвень групового новаторства, який шдшмав-ся вк бригадних проблем до цехових i заводських, поставив цю дiяльнiсть у 1990-тi роки у центр реш-жинiринга виробництва, продемонструвавши ефек-тивнiсть «спiвтворчостi знизу доверху». У сучасних умовах захкноевропейськ фiрми активно практику-ють участь робiтникiв у програмах створення ново'1 продукци, яке, при уск затратах, окупаеться приско-ренням розробок, безперебiйнiстю виробництва та високою трудовою мораллю. У пращвнишв рутинно'' пращ це викликае прагнення до ii бкьшо!' змктов-ност та участi в iнновацiях.
5. Скорочення життевого циклу нових продук-miB, миттеве старшня знань, технологш. Даний глобальний тренд суттево впливае на кадрове за-безпечення шновацшно!' пращ. Формування яшсних складових пращвнишв шновацшного типу передба-чае неперервний розвиток персоналу, велик швести-
цГ! в навчання, формування талантiв, створення нових кар'ерних моделей, активне сшвробкництво шдпри-емств з центрами виробництва знань - ушверситета-ми, центрами академiчноi освiти та прикладно'1 науки, державними та приватними лабораторiями тощо.
6. Формування i розвиток шновацшноi куль-тури. Iнновацiйна культура сприяе налагодженню постшного потоку як створених, так i реалiзованих шновацш, дае змогу ефективно впроваджувати та адаптувати шноваци в оргашзащях, осккьки харак-теризуе рiвень освiтньоi, загальнокультурно'1 та со-цiально-психологiчноi пiдготовки особистосп та сус-п1льства в цкому до сприйняття i творчого вткення в життя iдеi розвитку на шновацшних засадах.
Iнновацiйна праця виступае каталiзатором соцiаль-ного, економiчного та шновацшного розвитку. Ре-сурсне забезпечення шновацшно! пращ пов'язане з формуванням, розвитком i використанням людсько-го катталу. Аналiз науково'1 лiтератури св^дчить про недостатню увагу вчених до до^дження проблеми iнновацiйноi працi в рамках людського кашталу, i на-впаки. Передусiм звернемося до визначення змiсту iнновацiйноi працi як економiчноi категорГ!.
Термiнологiчна база визначення шновацшно! пращ е ильшсно i змштовно дуже рiзноплановою. На сьогоднГ в^сутне едине визначення термiна «iннова-цшна праця», оскГльки за методологiчну базу цього поняття науковцi беруть дуже рГзш елементи. Але, не-зважаючи на широке коло визначень, 1'х об'еднуючою властивiстю е нерозривний зв'язок шновацш з нови-ми знаннями, 1'х реалiзацiею, змшами творчого характеру у виробничому процеа, наявшсть працiвникiв з вГдповГдними якостями i компетенцiями, здатних позитивно сприймати новГ iдеi, генерувати 1'х i вткю-вати в життя з метою задоволення сусшльних потреб з бкьшим корисним ефектом. Ми не под^яемо думки тих учених, яю ототожнюють науково-технiчну та iнновацiйну дГяльшсть, розглядають iнновацiйну пра-цю як особливий вид дГяльносп вузького кола спеща-лГстГв, що працюють переважно в науково-досл^них лабораторiях, окремих видках iнновацiйних пГдпри-емств [4]. П. Друкер стверджував, що серед джерел шновацшних кей науковi дослiдження i розробки складають не бiльше 15% [5, с. 214]. Тобто, масова ш-новацшна активнiсть передових компанш пов'язана далеко не ткьки з комерцiалiзацiею породжених наукою технологш. Останш визначають напрями i темпи передових галузей, але головний внесок у загальну ш-новацшну продуктившсть все ж таки дають шноваци шшо! природи. З огляду на це, наявшсть пращ шновацшного змкту можна побачити в бкьшосп видГв сучасно!' трудово!' дГяльностГ, де людина стае ноаем iнновaцiй як на стади генерування нових кей, так i в процесi !'х застосування у виглядГ реaлiзaцii нових методiв, прийомГв виконання ро6Гт тощо.
Значна ккьккть науковщв критер1ем шновацшно! прац1 вважають функц1ональн1 характеристики, розглядаючи шновацшну працю з позици особистосп та 11 компетентностей. М. Семикша визначае шнова-ц1йну працю як «актившсть суб'екта» [6], Н.Чижова як «процес перетворення людського кап1талу»[7, с. 898 ], А. Колот - як «... трудову д1яльшсть, для яко! характерною е висока частка знаннево!, штелектуально!, творчо! компонента» [8, с. 39]. Отже, трудова д1яль-шсть, як1й притаманн1 елементи творчосп, штенсив-не використання знань, як нових, так 1 набутих рашше, шформацшна насичен1сть п1дпадае тд визначення «1нновац1йна праця». Суб'ектами шновацшно! прац1 е прац1вники, як1сн1 характеристики яких (осв1та, зна-ння, умшня, виробнич1 й творч1 зд1бност1, професшна квал1ф1кац1я тощо) забезпечують здатн1сть до генеру-вання нових 1дей, створення 1нновац1йного продукту та формують особливу форму кашталу - людського. За визначенням А. Шахно, «... людський каштал - це кап1тал знань, професшних навичок, досв1ду, отрима-них в результат! швестицш в осв1ту, охорону здоров'я, розвиток людини» [9, с. 139]. Деяк вчен1, досл1джую-чи роль людського кап1талу в шновацшнш д1яльност1, вид1ляють 1нтелектуальний людський каштал як нову економ1чну категорго [10, с. 166].
Механ1зм управлшня 1нновац1йною працею е серцевиною формування, використання, нагромадження, яйсного в1дтворення людського кашталу. З одного боку, для створення шно-вацш необх1дна 1нновац1йна праця прац1вник1в, яка в1дпов1дае вимогам ринку в сенс1 створення нововве-день, а з шшого - сам1 нововведення вимагають змши як1сних характеристик людського кап1талу шдпри-емства. Таким чином, це тдтверджуе той факт, що частиною розвитку людського кашталу шдприемства е не лише розвиток персоналу, його яшсних характеристик (знань, умшь, навичок, квал1ф1кацИ'), але й ор-гашзащя стимулювання шновацшно! прац1.
З метою визначення взаемоди шновацшно! пращ та людського кап1талу проанал1зуемо параметри людського кашталу з позици компетентшсно! модел1 фах1вця, зайнятого 1нновац1йною працею. Адже ком-петенци - це штегрована повед1нкова модель, що реа-л1зуеться в ефективному виконанн1 роб1т 1 одержанн1 певних результат1в. У структуру компетенцш входять так1 взаемопов'язаш елементи, як знання, навички, зд1бност1, психоф1з1олог1чн1 особливост1, ц1нн1сн1 установки та можливость Компетенц1я е особливим шформацшним ресурсом, який забезпечуе певн1 конкурента! переваги в ринковому середовищь При цьо-му профес1йно-технолог1чн1 компетенци стосуються ун1кальних знань, навичок, умшь, прийом1в, метод1в, технологи роботи, тод1 як психолог1чн1 та сощогума-штарш компетенци включають культурн1 ц1нност1, м1жособисйсш зв'язки, в1ддан1сть оргашзащ! тощо. Як в1дзначае I. Петрова [11, с. 28], саме таи компе-
тенци е провiдним iHCTpyMeHTOM реалiзацil стратеги, стрижневим компонентом корпоративно! культури.
Компетентшсний тдхд надае можливiсть ви-значити яйсш параметри людського капiталy, як е необхiдними для формування та поширення шновацшно! працi. На нашу думку, таи параметри можна об'еднати у три групи: психофiзiологiчнi, професшно-освиш, соцiогyманiтарнi. Але в кожний момент часу яшсть будь-якого об'екта пов'язана з його ккьшсними характеристиками. Людський каштал, як об'ект досль дження, необидно розглядати, на нашу думку, як в^д-криту систему, осккьки вiн постiйно знаходиться тд впливом факторiв зовнiшнього середовища: ринок працi, соцiально-демографiчнi фактори, рiвень освь ти населення, доходи та рiвень життя тощо. А тому для осмислення змшту людського кашталу, мехашзму його формування i використання необх^дно врахову-вати такi фактори та розглядати людський каштал у поеднанш його ккькшно-якшних властивостей. Таким чином, параметри людського кашталу шновацшно'! пращ мають юльйсно-яйсну структуру (рис. 1).
Отже, людський каштал забезпечення шновацшно! пращ представляе собою штеграль-ну сукупшсть можливостей пращвниюв до шновацшно'! дiяльностi, тд якою розyмiеться його спроможшсть до творчо! працi, до опанування нових знарядь пращ, технологи та способiв трудово! дiяль-ностi, до вдосконалення свое! професшно! майстер-носп, формування шновацшно! культури, шновацш-ного типу мислення тощо. При цьому враховуються ва стадц крyгообiгy людського капiталy (швестуван-ня, формування, використання, нагромадження, яшс-не вiдтворення, решвестування).
Можливостi кра!ни формувати, розвивати та ви-користовувати здорових, освiчених, талановитих пра-цiвникiв оцiнюеться iндексом людського кашталу. У 2017 р. спещалкти Всесвинього економiчного форуму кожнiй зi 130 кра!н виставляли оцiнки в1д 0 до 100 балiв у чотирьох тематичних категорiях i п'яти вшових гру-пах (0-14 роюв, 15-24 рокiв, 25-54 рокiв, 55-64 роюв, 65 рокiв i бкьше). Враховувались чотири елементи розвитку людського кашталу: здатшсть (Capacity: отри-мання офiцiйно! освiти); розгортання (Deployment: застосування та накопичення навичок за допомогою трудово! дiяльностi); розвиток (Development: отри-мання офiцiйно! освiти представниками робочо! сили наступного поколiння i продовження переподготовки та перепрофкювання iснyючих пращвнишв); ноу-хау (Know-how: широта спецiалiзованих навичок, що за-стосовуються на робочому шсщ).
Укра!на отримала загальний iндекс 71,27 балiв, що дозволило !й зайняти 24 мiсце в рейтингу та по-кращити сво! позици порiвняно з 2016 р. на 2 пункти (26 мкце серед 130 кра!н свiтy). Варто вiдмiтити, що, як i в попередш роки, сильними залишаються позици у сферi освiти: Укра!на увшшла в першу десятку за
1л)
ЕК0Н0М1КА
МЕНЕДЖМЕНТ! МАРКЕТИНГ
ю о
I—1
оз
(О «
^ §4
. I—1
оз аз
рз 8 н^ >
я 5
съ *
о о
£
О
& Я
нн °
^ Я
ол -Б.
& > ? о
а
I I
О
а рз В
я<' я о
>
з-Я
О. *
о
X
*
43
X
1-3
о
-а
X' Я
Я 43
о
3
ж
43
рз
¡-С со
Й о
са н—
№ о
^ а
£3 п 3
а а 5 Л
<1 рз
Я 43
X
л
Я
В.
ГО' 03 нЗ 43
-С
X
рз
я
О
03
я
1-3 § *
н-• ГО
н 2
сд О
> А
I "
нЗ я
43 рз
съ
Я
]>
п> Я?
43
О *
я
о о 1-3 рз Я
я
л
| я
ж
о
е. > я< я
рз
-К нЭ
3
» §
4 £ Я
^ 3
03 №
8 03
а >
Я о
О на
1— о
43 а
о о
03 ^
я ,_
Я ос X чс
О 43
го К'
и а
й' ® Й
Я 5
ет я
о о
я I о ►в 43
п я
^ 2
го я
►е- о
л> 03
43 Я
е д
* ¡5'
» л>
> Я<
№ ч
Я Я
О я
о ^ ^
оз оз
Я Р
я о л
рз
на Ж Я О рз а л о Я
о на
а
рз
Я Я
л
43 <1
Сй Н
Я
Я. <1
а п>
Я 43
го
5 £ Я №
рз о
Хэ
£ л>
■о
ф
-1 рз ал
го
3
0) ■с 0)
5
13 л О"
ж о
> Г 1 1
=1
п> П
—1 тз Ф
тз о ТЗ
^ ь I Ф
го ш ь Ь I за
п' н сг п' н н тз
а" ^
н тз о ^ ь' го ^ го ш ь п' н
го о Е сг
п> тз
ь л о
за' ь л за го'
сг т; I ш го ^
I го
о п ш ь
ш
I
ш* I за
ет
и
X
ГТ1 о
X
е
о ■О
I»
с (л
' ю
Л> (/1 _1
(/1 О
о1 р м о
Ь —*
Л> 00
на
рз £
£
О го я
нз * рз рз
съ
л 3
&3 >
Я £
Л *
а Я
> Я Я< Я
о Я Я Я о рз 43
Я рз
Я Я я 43 н
рз 43
о В я
* ^
> К' го ►е-
я ч > о
а о го я а Я о 03 а 43 ^
Н] Н] рз
о 43 Я
>' > Я
Я о. 03 рз 3 н »
> го № Я > 3
я< Й >
я О рз го
л ч •н] №
о Ж
о « О
го рз Я рз ^ О
я
«
я я
О 03
-Ш. я 3 §
3 -3
л <э я > я
|— я я
43 Я
О 3 2 Й я
43 ^_^
о 0о го
ст\ оо на
2 н
Я я оз ° ^
ч рз на Я
5
го .С го
^ *
сл д
2 О
я. ^
го рз
а я
Г0 Н--^ 8
^ О
О 03
-С №
О 43 2 О
Я
на
оз 43 3> рз
рз на ^ §
&3 43
ГО
н >
о
я' я
о а рз
в
я<
я
о
а'
го
03
С: я .Е
^Г Я о ^ § я
о эт
X я
X
а >
да ро
I'
О го
а на >' №
Я ч А ч рз
^43 н-.
• я я
п> п> а а а н рз п
В я ^
\ ^ а
о *
Я
о го
Ж
О >
я
а рз
3
4 №
рз оо
о 2
К
43 Я) а
о г ^
го >
рз >
О
а Я
я
.С №
О ^
О 43 съ Я< н я
я
^
а> о\ Л)
Л) £ Л)
О а 0)
■с
0)
• • • • • • • •
го —• СО ь п п п
ш О н ^ о о о о
л' I за X О го —1 ш ь го тз ш* ^^ ш* ш*
ш сг го ш ь ь Ь
I ш о го сг I сг I СГ I
ся ш ш ш
ш ^ ш I ш а" I п' н СО -1 -< го ь' л
I I ь сг тз н ^ о О
за сг ТЗ о го О
^ ТЗ ш н -< тз ш ш го ш I ь' ш ь н ш
^ о* сг о
5 н сг тз
го - " п' т'
ш ч I
н а" н
^ ^
го ТЗ
т;
О
ш
I
Ь
т;
го
ш з>
ь го'
n ф i
H т; и
тз ш го
-<
т; н S< ь'
-< I ^ о го
ТЗ
тз n ь'
о H I
Ol о тз -< "D о n
-с о -1 о н ^ ТЗ
s n' ТЗ ÛJ о -е- ф
J= за ГО* n s<
I I
s о
т;
ш
n
H
тз
ф -<
т;
т; H
О -<
I ТЗ
о ш
з w
ш
-с* i о. s< I за
ь' h о
за' n
ь h.
сг w
i Ш
о n H го s ь
ш
S
s
n
о ■
го
О го
тз -<
т;
н
-<
тз
ф
ь сг i
тз
0
-е-ф
n о'
1
го'
т
i
сг
-е-
н *
s X.
н го
ш .Е
Ь го'
О го
н 1
0 J= тз о.
1 i
Ш ш
7\ ÛJ
H л
ÛJ s
^ n
T3 ф
о ь
-e- ф а" i
n n'
s< H CT
I 0 1 ^ тз
H ш
ф X ■Е.
I го'
-C* I о I s
5 го' w
о n го го s
н' Е
о о
5 5
о"
7!
W
Ш
тз ш
3
Л)
4 тз s а
I
г> <Г Я о
EU
О ТЗ
S §
s =i
s ф
n тз
Ь ш
ф j=
Ï ¡;
? i
I s
й -I
Го "О
Qj ^
=1 -< ТЗ W
о ь -е- Í;
ф о
n
S,
ol £d
5' -Ç
сг - -i
о тз
n
ь
о го s
s ^
тз о
j= ф
n о
о ь
0 ь i'
1
за
5
ь' ^
тз s ■ m S ь
о
тз
сг i
i
n
h
CT
ь
0
1
1Î
т;' =1 ш -а
о
: -е-ф
i i
за
i
п
"О
О
■в-
П>
i~i
С.
I
о
о
гi
0»
3
i
• •
i го
ш о тз
^ ь ш
о за -1
ь ,—, I
ф Ь ф
-1 s I
ь n I
s J= за
го s Ь
п' ^ о
ч ь
сг тз
'—1 i о
о w
го -<
ш I s о
п го
H о
сг
n
H
s
т;
О
n
H
гл
за
7!
ч
EU
a
о 09 ш
ТЗ ш
W
W
Позицп УкраТни за 1ндексом глобально!' конкурентоспроможностi в контекстi розвитку людського капiталу,
2013-2016 рр.
lндикативнi показники 2014-2015 рр. (144 краТни) 2015-2016 рр. (140 краТн) 2016-2017 рр. (138 краТн) 2017-2018 рр. (137 краТн)
Ямсть осв^ньо''' системи 72 54 56 56
Ступiнь пiдготовки персоналу 92 74 94 88
Здатшсть крани утримувати таланти 132 114 127 129
Здатшсть кра'ни залучати таланти 130 97 93 106
Здатнiсть до шновацм 82 52 49 51
Витрати компанiй на дослщження та розробки 66 54 68 76
Наявнiсть вчених та iнженерiв 48 29 29 25
Загальний 1ндекс глобально'' конкуренто-спроможностi 76 79 85 81
Джерело: складено за [13].
тг; наявностг попиту на освiтнi послуги низько1 якостi, коли вирiшальне значення мае отримання диплому, а не знань у конкретнгй професшнш сферi; виникнен-ня проблеми «надлишково! освiти», коли запас освiти не використовуеться належним чином, тощо. Згiдно з дослгдженнями О. Гргшново! та О. Бргнцево!, чинники виникнення фiктивного капiталу стосуються «...сфе-ри вищо! освiти, де створенг передумови для отримання освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв, не пiдтверджених реальними знаннями; сфери охорони здоров'я, яка не забезпечуе формування у суспiльствi орiентацГi на здоровий спосгб життя; сощально-трудово! сфери, не-гативнг процеси в якгй перешкоджають ефективному нагромадженню та використанню людського капгталу для всгх, хто може та бажае працювати [14, с. 98]. По-ширення цього явища е загрозливим для формування, вгдновлення та вдосконалення якгсних (продук-тивних) характеристик людського капгталу з яким вгн виступае в шновацшнш дгяльностг. Тому подгляемо думку вчених про необхгднгсть дослгдження частки фгктивного капгталу в структург людського капгталу.
Глобальнг трансформацГ! сучасного соцгально-економгчного простору призводять до переливу людського капгталу, що безпосередньо чинить тиск на його формування, нагромадження, використання, вгдтворення всерединг кра!ни (пгдвищення/знижен-ня). У цьому контекстг «гнтелектуальна мгграцгя», пгд якою розумгемо комплекс мгграцшних потокгв ква-лгфгкованих кадргв, що працюють за кордоном бгль-ше, нгж один ргк поспгль, впливае на кглькгсно-якгснг характеристики людського капгталу. На нашу думку, можна видглити щонайменше три загрози внаслгдок емгграци висококвалгфгкованих кадргв:
+ усезростаюче вгдставання Укра!ни в гннова-цшно-технологгчному розвитку, що робить формування шновацшно! моделг розвитку практично неможливим;
+ «перенесення» за кордон гнтелектуально! власностг;
+ проблема вгдтворення гнтелектуально! елгти в цглому, у т. ч. наукових шкгл, зниження гн-новацгйностг працгвникгв.
Починаючи з 2016 р. мггращйний профгль Укра-1ни змгнився в ггрший бгк: масово емггруе еко-номгчно активне населення, у структург мггра-цгйного потоку переважають молодг, перспективнг, ро-зумнг люди, що здобувають за кордоном освгту чи пра-цевлаштовуються для отримання дозволгв на постгйне мгсце проживання. Так, за даними аналгтичного центру СББОБ (який збирае та аналгзуе данг про кглькгсть украшських громадян, якг навчаються у закордонних унгверситетах у 33 кра'шах свгту), прослгдковуеться негативна тенденцгя вгдтоку обдаровано! молодг, що фор-муе майбутнгй людський капгтал кра!ни (табл. 2).
Дослгдження динамки кглькостг украшських сту-дентгв у закордонних вишах протягом 2012-2015 рр. свгдчить про стгйку тенденцгю до зростання. При цьому чи не найбгльший приргст становили украшцг, якг навчаються в польських унгверситетах. Збгльшилась г кглькгсть украшщв, охочих навчатися в канадських, чеських, гталгйських, британських, чеських унгвер-ситетах.
Не на користь розвитку людського капгталу свгдчить г динамгка вгдтоку наукових кадргв. Зараз за кглькгстю науковцгв на 1 тисячу населення ми маемо один з найнижчих показникгв у бврош. За результатами опитування в НАНУ, проведеному у 2016 р., 42,2% молодих науковцгв заявили про мгграцгйнг намгри. У 2017 р. таких було 51,2%, гз них 15,7% хотгли зали-шити Украшу назавжди, а 35,1% бажали б попрацюва-ти та повернутися [16]. За такого стану виникае проблема кадрового забезпечення гнновацгйно! дгяль-ностг, формування шновацшно-швестищйно! моделг розвитку може опинитися пгд загрозою.
Динамта кiлькостi украшських студенлв у закордонних унiверситетах
Кража 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р.
Осiб Вщхилення вщ попе-реднього року (2011), % Оаб Вщхилення вщ попе-реднього року, % Оаб Вщхилення вщ попе-реднього року, % Оаб Вщхилення вщ попе-реднього року, %
Польща 6321 +29,55 9620 +52,19 14951 +55,41 22833 +52,71
Нiмеччина 8929 +1,12 9044 +1,28 9212 +1,85 9379 +1,81
Росiя 4644 -5,59 4737 +2,00 6029 +27,27 9365 +55,33
Канада 1203 +14,24 1611 +33,91 2053 +27,43 2536 +23,52
lталiя 1556 +15,77 1727 +10,98 1894 +9,66 2200 +16,15
Чехiя 1477 +12,40 1584 +7,24 1772 +11,86 2015 +13,71
США 1535 -3,03 1490 -2,93 1464 -1,74 1551 +5,94
lспанiя 1114 +32,61 1323 +18,76 1418 +7,18 1545 +8,95
Франтя 1482 +2,41 1282 -13,49 1320 +2,96 1332 +0,90
Великобританiя 615 +21,78 710 +15,44 835 +17,60 835 0,00
Джерело: складено за [15].
З огляду на вищевикладене, необхiдно звернути увагу на досвк розвинутих кра'ш, мiграцiйна полiтика яких грунтуеться на принципi приваблення штелек-туального мiгранта. Залучення найбкьш ефективно'1 частини людського капiталу з-за кордону, збереження та розвиток нацюнальних штелектуальних ресурсiв i трансфер технологш через фахiвцiв визначае конку-рентоспроможшсть економiчних систем, е основою багатства народiв та ключовим ресурсом 1х розвитку.
Отже, формування кiлькiсно-якiсних параме-трiв людського капiталу в контекст забезпе-чення iнновацiйноi працi е багатоаспектним процесом, який поеднуе освку, професшну пiдготовку, працевлаштування, мобiльнiсть (внутршню i зовшш-ню), психофiзiологiчний стан. Глобальш змiни чинять суттевий вплив на даний процес: з одного боку, змшю-ються змiст i характер iнновацiйноi працi, з шшого -виникае необхiднiсть у розвитку нових властивостей людського кашталу, а саме: необх^шсть безперервноi освiти, «освта протягом життя»; здатнiсть творчого застосування накопичених знань, навичок для гене-раци iнновацiй; креативнiсть; вмiння працювати в ко-мандi; вiдповiдальнiсть; дисциплшовашсть, довiра.
Формування iнновацiйно активного людського кашталу де-факто потребуе активних заходiв з боку держави, бiзнес-структур, громадських оргашзацш i вс1х зацiкавлених сторш На макрорiвнi необхiдно забезпечити практичну реалiзацiю ц1льових програм (оскiльки в бкьшост вони вже розробленi): шдтрим-ки молодих спецiалiстiв; стимулювання самозайня-тостi та розвитку малого шдприемництва; розвитку людини, зорiентованiсть на заохочення до творчосп; приведення рiвня фшансування людського розви-
тку (витрат на охорону здоров'я та освггу) до рiвня краш з високим рiвнем розвитку людського капiталу. Треба вкзначити, що в механiзмi реалiзацii цих програм необхкно передбачити активну участь дкових к1л, соцiальних шституцш сусп1льства. На мiкрорiв-нi, щонайменше, необхiдно реалiзовувати принцип соцiальноi вкповкальносп, активно впроваджувати соцiальний аудит, що надасть можливкть створити сприятливе внутршне середовище для формування професiйно-квалiфiкацiйних та особистiсних рис працiвника, здатного до позитивного сприйняття ш-новацш, 1х генерування i використання.
ВИСНОВКИ
Таким чином, дослкження дозволило конста-тувати взаемодiю та взаемозалежнiсть мш iннова-цiйною працею та юльшсно-яшсними параметрами людського капiталу. Глобальнi змши, якi пов'язанi з iнтенсифiкацiею шновацшних процесiв, широким розповсюдженням iнформацiйних i комп'ютерних технологiй, iнтелектуалiзацiею працi, мкрацшною активнiстю працездатного населення приводять до неминучо'1 трансформац11 змiсту та структури людського кашталу, характеру впливу його активiв на конкурентоспроможшсть, вносять корективи в процес його формування, накопичення та умов ефек-тивно'1 практично'1 реалiзацii. На сучасному еташ комплекс параметрiв людського кашталу трансфор-муються i включаються в мехашзм його впливу на економiчний розвиток, конкурентоспроможнiсть за допомогою його шновацшно! компоненти. Усе це ви-магае подальших дослiджень взаемовпливу в ланцю-гу людський капiтал - шновацшна праця з урахуван-ням розвитку глобально'1 економiки. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Тcрьошкiна Н. £. 1нновацмна глобалiзацiя: специ-фiчнi риси та тенденцп. Економка та держава. 2014. № 6. С. 97-101.
2. Соболева Т. О. 1нновацмна дiяльнiсть в KOHTeKCTi глобалiзацiйних процeсiв. URL: https://core.ac.uk/download/ pdf/67645541.pdf.
3. Онищенко В. П. Cy4acHi органiзацiйнi форми та мо-дeлi мiжнародного 6i3Hecy. Зовнiшня торгiвля: економка, фнанси, право. 2015. № 3. С. 20-31. URL: http://zt.knteu.kiev. ua/files/2015/3(80)/uazt_2015_3_4.pdf
4. Кравченко Н. В. 1нновацмна праця: соцюргашза-цмш основи формування i розвитку. Молодий вчений. 2015. № 2. С. 124-128.
5. Друкер П. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы. М. : СП «БукЧемберИнтернешнл», 1992. 352 с.
6. Семикша М. В. 1нновацмна праця в систeмi кате-горiй eкономiчноТ науки // lнновацiйна праця: дiагностика проблем, важeлi активiзацN : монографiя / М. В. Семикн на, С. Р. Пасека, А. Д. Федунець та ш. Черкаси : ТОВ «МА-КЛАУТ», 2012. С. 28-46. URL: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/ bitstream/123456789/5943/1/monohr.%20Innovatsiyna%20 pratsya.pdf
7. Чижова Н. £. Новiтнi форми шновацмно''' працi в контекст розвитку людського капiталy. Глобальнi та на-цюнальш проблеми eKOHOMiKU. 2015. № 8. С. 897-900. URL: http://global-national.in.ua/archive/8-2015/188.pdf
8. Колот А. М. Со^ально-трудова сфера: стан вщно-син, новi виклики, тенденцп розвитку : монографiя. Ки'в: КНЕУ, 2010. 251 с.
9. Шахно А. Ю. Закономiрностi розвитку людського катталу в умовах глобалiзацi'''. Науковий всник Ужгород-ського нацонального унiверситету. Серiя «Мiжнароднi еко-номiчнi вiдносини та свiтове господарство». 2018. Вип. 20. Ч. 3. С. 139-143.
10. Амосов О., Дегтяр А. Формування людського катталу в умовах шновацмно''' економш: методолопчний аспект. URL: http://www.kbuapa. kharkov.ua/e-book/putp/2011-3/doc/3/08.pdf.
11. Петрова I. ОбГрунтування стратепчного пщходу до управлшня людськими ресурсами оргашзацп. Украна: аспекти прац/. 2011. № 1. С. 25-30.
12. The Global Human Capital Report 2017. URL: http:// www3.weforum.org/docs/WEF_Global_Human_Capital_Re-port_2017.pdf
13. Пози^я УкраТни в рейтингу кра'н св^у за шдексом глобально''' конкурентоспроможност 2017-2018 // Еконо-мiчний дискушний клуб. 28.09.2017. URL: http://edclub.com. ua/analityka/pozyciya-ukrayiny-v-reytyngu-krayin-svitu-za-indeksom-globalnoyi-konkurentospromozhnosti-2.
14. Грiшнова О. А., Бршцева О. Г. Фiктивний люд-ський капiтал: сyтнiсть, характeрнi особливостЬ чинники формування. Демографiя та со^альна економiка. 2015. № 1. С. 90-101.
15. Слободян О., Стадний £. Украшськ студенти за кордоном: сктьки та чому? // Анал™чний центр CEDOS. URL: http://cedos.org.ua/uk/osvita/ukrainski-studenty-za-kordonom-skilky-ta-chomu
16. Вiдтiк мiзкiв за кордон: що може зробити Украша поки не тзно. URL: https://zik.ua/news/2018/05/21/vidtik_ mizkiv_za_kordon_shcho_mozhe_zrobyty_ukraina_poky_ne_ pizno_1328437
REFERENCES
Amosov, O., and Diehtiar, A. "Formuvannia liudskoho kapitalu v umovakh innovatsiinoi ekonomiky: metodolohichnyi aspekt" [Formation of human capital in an innovative economy:
a methodological aspect]. http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2011-3/doc/3/08.pdf
Chyzhova, N. Ye. "Novitni formy innovatsiinoi pratsi v konteksti rozvytku liudskoho kapitalu" [Latest forms of innovation work in the context of human capital development]. Hlo-balni ta natsionalni problemy ekonomiky. 2015. http://global-national.in.ua/archive/8-2015/188.pdf
Druker, P. Rynok: kak vyyti v lidery. Praktika i printsipy [Market: how to take the lead. Practice and principles]. Moscow: SP «BukChemberInterneshnl», 1992.
Hrishnova, O. A., and Brintseva, O. H. "Fiktyvnyi liudskyi kapital: sutnist, kharakterni osoblyvosti, chynnyky formuvannia" [Fictitious human capital: essence, characteristic features, factors of formation]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika, no. 1 (2015): 90-101.
Kolot, A. M. Sotsialno-trudova sfera: stan vidnosyn, novi vyklyky, tendentsii rozvytku [Social-labor sphere: the state of relations, new challenges, trends of development]. Kyiv: KNEU, 2010.
Kravchenko, N. V. "Innovatsiina pratsia: sotsiorhanizat-siini osnovy formuvannia i rozvytku" [Innovative work: socio-organizational foundations of formation and development]. Molodyi vchenyi, no. 2 (2015): 124-128.
Onyshchenko, V. P. "Suchasni orhanizatsiini formy ta modeli mizhnarodnoho biznesu" [Modern organizational forms and models of international business]. Zovnishnia to-rhivlia: ekonomika, finansy, pravo. 2015. http://zt.knteu.kiev.ua/ files/2015/3(80)/uazt_2015_3_4.pdf
"Pozytsiia Ukrainy v reitynhu krain svitu za indeksom hlobalnoi konkurentospromozhnosti 2017-2018" [The position of Ukraine in the world ranking according to the Global Competitiveness Index 2017-2018]. Ekonomichnyi dyskusiinyi klub. 28.09.2017. http://edclub.com.ua/analityka/pozyciya-ukrayiny-v-reytyngu-krayin-svitu-za-indeksom-globalnoyi-konkurento-spromozhnosti-2
Petrova, I. "Obgruntuvannia stratehichnoho pidkhodu do upravlinnia liudskymy resursamy orhanizatsii" [Justification of the strategic approach to the organization's human resources management]. Ukraina:aspektypratsi, no. 1 (2011): 25-30.
Semykina, M. V. et al. "Innovatsiina pratsia v systemi katehorii ekonomichnoi nauky" [Innovative work in the system of categories of economic science]. Innovatsiina pratsia: diahnostyka problem, vazheli aktyvizatsii. http://dspace.kntu. kr.ua/jspui/bitstream/123456789/5943/1/monohr.%20Inno-vatsiyna%20pratsya.pdf
Shakhno, A. Yu. "Zakonomirnosti rozvytku liudskoho kapitalu v umovakh hlobalizatsii" [Patterns of human capital development in the conditions of globalization]. Naukovyi vis-nyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Mizhn-arodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo», vol. 3, no. 20 (2018): 139-143.
Slobodian, O., and Stadnyi, Ye. "Ukrainski studenty za kordonom: skilky ta chomu?" [Ukrainian Students Abroad: How and Why?]. Analitychnyi tsentr CEDOS. http://cedos.org.ua/uk/ osvita/ukrainski-studenty-za-kordonom-skilky-ta-chomu
Sobolieva, T. O. "Innovatsiina diialnist v konteksti hlo-balizatsiinykh protsesiv" [Innovative activities in the context of globalization processes]. https://core.ac.uk/download/ pdf/67645541.pdf
"The Global Human Capital Report 2017". http:// www3.weforum.org/docs/WEF_Global_Human_Capital_Re-port_2017.pdf
Tieryoshkina, N. Ye. "Innovatsiina hlobalizatsiia: spetsy-fichni rysy ta tendentsii" [Innovative Globalization: Specific Features and Trends]. Ekonomika ta derzhava, no. 6 (2014): 97-101.
"Vidtik mizkiv za kordon: shcho mozhe zrobyty Ukraina poky ne pizno" [The outflow of brains abroad: what Ukraine can do, it is not too late]. https://zik.ua/news/2018/05/21/vid-tik_mizkiv_za_kordon_shcho_mozhe_zrobyty_ukraina_poky_ ne_pizno_1328437
