CC BY
35
УДК 331.101:330.341.1 doi: 10.12958/1817-3772-2019-2(56)-198-205
I. I. Смирнова,
кандидат економ!чних наук, ORCID 0000-0002-6941-1276,
Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, м. Краматорськ
Ц1ЛЬОВ1 ОР1СНТИРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ В УМОВАХ ПОБУДОВИ 1ННОВАЦШНО1 ЕКОНОМ1КИ
Постановка проблеми. У сучасних умовах глобалiзацil економiки одним з найважливших соцiально-економiчних детермiнантiв активiзацil сталого розвитку будь-яко! краши, ключовим чин-ником 11 успiху е яшсть людських ресурсiв: освiта, iнтелект, професшний досвiд, соцiальна мобiльнiсть та здатшсть до iнновацiй у професiйнiй дiяльностi i соцiальному житп. Саме ввд розвитку людського капiталу залежить економiчний та iнновацiйний розвиток як регюну, так 1 держави загалом. Рiвень сталого розвитку людського капiталу визначаеться рiвнем знань, квалiфiкацil, досвiдом роботи, вмш-ням приймати рiшення в складних нестандартних ситуацiях, креатившстю, вшовими особливостями носив людського катталу, рiвнем здоров'я, здат-шстю генерувати новi вде1, якi сприятимуть iнно-вацшному розвитку економiки держави в цшому. Для Укра1ни, яка обрала шлях вступу до Свросоюзу, проблема тдвищення конкурентоспроможностi людського катталу набувае особливо1 актуальностi з огляду на висом вимоги европейського ринку пращ до рiвня освгтньо-професшно1 пiдготовки, мо-бшьносп, трудово1 та iнновацiйноl активностi пра-цiвникiв.
Аналiз останнiх досл1джень. Проблемн питания розвитку i використання людського катталу сьогоднi е предметом дослщження багатьох учених-економiстiв. Висвгтленню дано1 теми присвячено працi зарубiжних дослiдникiв: Г. Бекера, Е. Дет-сона, П. Друкера, Р. Капелюшткова, Ю. Корчагина, Р. Мiндера, Т. Шульца та iн. В Укра1ш цю проблематику рiзноаспектно вивчають В. Антонюк, М. Ве-дертков, I. Гнибiденко, О. Грiшнова, Ю. Зайцев, Л. Смельяненко, А. Колот, I. Кравченко та ш. Ас-пекти застосування соцiальних iнновацiй у розвитку людського катталу перебувають у полi уваги
B. Близнюк, Е. Лiбановоl, Г. Малгана, Г. Мiщук,
C. Мюлер, О. Новшово1, П. Руссо, Л. Федулово1 та ш. Однак, незважаючи на плвдш напрацювання до-слiдникiв, ще не знайдено единого тдходу щодо визначення сутностi конкурентоспроможност людського катталу та методiв и отнювання, недостат-ньо науково1 шформацн стосовно ролi соцiальних iнновацiй у и тдвищент.
Метою статтi е обгрунтування змш у держав-шй стратеги розвитку краши, зокрема з метою збшьшення iнвестування людського капiталу, що за-безпечить Укра1т сталий розвиток та змiцнення конкурентних позицiй в умовах переходу вггчизня-
но! економiки до imoBamfcoro сomaльнo-oрiентo-ваного типу розвитку.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Необхвдтсть переходу Укра!ни на модель сталого розвитку зумовлена трансформатйними змiнaми, що ввдбулися у вiтчизнянiй екoнoмiцi за роки неза-лежностг Сталий розвиток - це процес розбудови держави на oснoвi узгодження i гармотзаци соща-льно!, екoнoмiчнol та еколопчно! складових з метою задоволення потреб сучасних i мaйбутнiх пoкoлiнь
[1]. Людський кaпiтaл пoсiдae центральне мюце в системi сталого розвитку. Традищйно людськi ре-сурси в Укра1'ш вiдзнaчaлися досить високим освгт-ньo-квaлiфiкaцiйним рiвнем, так, частка фaхiвцiв з вищою та середньою спецiaльнoю освтою стано-вила 29%. За даними Bolognua Process Implementation 2015, Укра!на у 2013 рoцi була лвдером за час-ткою оаб з вищою oсвiтoю у вшовш групi 2534 роки (середне значення 37,3%), у вiкoвiй грут 45-64 роки (44,1% за середнього значення 22,9%)
[2]. Цш сталого розвитку ООН визначають, у якому нaпрямi суспiльству слiд рухатися й чого слад дося-гати, а принципи ООН у чaстинi сощально! ввдповь дальност - якими мають бути оргатзацн та як вони повинн дiяти у вiднoсинaх iз зaцiкaвленими сторонами, щоб забезпечувати сталий розвиток. При цьому кожна людина повинна бути в ^mpi уваги як на нaцioнaльнoму, так i на мiжнaрoднoму рiвнi. Кш-цевою метою мае бути розвиток людини, а еконо-мiчне зростання розглядаеться лише в якост засобу для досягнення мети. При цьому, мiрoю розвитку людини пропонуеться вважати не кiлькiсть отрима-них благ, а стутнь збагачення мaтерiaльнoгo та духовного життя людини, пiдвищення li якосп. Ц по-ложення нaрaзi покладено в основу «нових теoрiй зростання» (ендогенного зростання) i моделей, за допомогою яких визначаеться вплив величини люд-ського катталу на темпи зростання ВВП. Розгляда-ючи людський кaпiтaл як фактор сталого розвитку, його накопичення визначаеться як:
- головна умова продовження техтчного про-гресу;
- зaсiб зниження екoнoмiчнoгo дефiциту;
- передумова бiльш оптимального перетво-рення природничих зaпaсiв у виробничий кaпiтaл.
Таким чином, накопичення та ефективне використання людського катталу виступае в якoстi стра-тепчного ресурсу сталого розвитку екoнoмiки та су-спiльствa в цiлoму. Концепщю сталого розвитку по-
кладено в основу моделi розвитку СС, спрямовану на те, щоб вiдповiдати викликам сучасностт, не за-грожуючи можливостям майбуттх поколiнь сто-совно задоволення !х потреб. Сучасним базовим документом, який визначае полiтику Укра!ни в галузi сталого розвитку, е «Стратегия сталого розвитку «Укра!на - 2020», схвалена Указом Президента Ук-ра!ни у 2015 роцг Вона покликана визначити мету, вектори руху, дорожню карту, першочерговi прюри-тети та iндикатори належних оборонних, сощально-економiчних, органiзацiйних, полiтико-правових умов. У перспективному розвитку кра!ни визначено чотири основт вектори [15]:
- вектор розвитку - забезпечення сталого розвитку держави, проведення структурних реформ г як наслiдок, пiдвищення стандартов життя. Укра!на мае стати державою iз сильною економiкою та з пе-редовими iнновацiями;
- вектор безпеки - забезпечення гарантий без-пеки держави, бiзнесу та громадян, захищеност ш-вестицiй i приватно! власностц
- вектор вiдповiдальностi - це забезпечення гарантий, що кожен громадянин, незалежно вiд раси, кольору шири, полГтичних, релiгiйних та iнших пе-реконань, статi, еттчного i соцiального походжен-ня, майнового стану, мюця проживання, мовних або iнших ознак, матиме доступ до високоякюно! освiти, системи охорони здоров'я та iнших послуг у державному та приватному секторах;
- вектор гордост - забезпечення взаемно! по-ваги та толерантности в сустльств^ гордостi за власну державу, И юторда, культуру, науку, спорт.
У рамках названих чотирьох векторiв руху «Стратегiя Укра!на - 2020» включае 62 реформи. З них прюритетним визначено вiсiм реформ i двi про-грами. Головною метою реформ задекларовано до-сягнення европейських стандартов життя та гiдного мюця Укра!ни у свiтi. Стратегiя визначае цш, на-прями, прiоритети розвитку краши, а також мютить 25 ключових показнишв, за якими можна буде ощ-нити перебiг виконання реформ i програм. Ядром системи сталого розвитку виступае система ввдтво-рення якюних ресурсiв - головним серед яких е люд-ський капiтал. При цьому соцiально економiчна основа сталого розвитку передбачае реалiзацiю комплексу заходiв, спрямованих на: боротьбу зi злиден-тстю та бiднiстю; змiни структури споживання; збереження здоров'я людини; сприяння сталому розвитку регiонiв. Розвиток людського катталу ро-зглядаеться в якостт основного результату ефектив-но! роботи Уряду в середньостроковому планi прю-ритетних дiй Уряду до 2020 року, який визначае го-ловн цш та напрями дiяльностi Уряду протягом 2017-2020 рокiв, що е основою бюджетного плану -вання, щорiчних операщйних планiв дiй Уряду, стратегiчних плашв мiнiстерств та iнших документов, фокусування донорсько! допомоги. Ключовi прюритети, пов'язан з розвитком людського катталу до 2020 року [15]:
1. Створення ново! системи охорони здоров'я на засадах медичного страхування, реформування екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф, удосконалення надання високоспецiалiзовано!' медично! допомоги.
2. У сферi освiти в середньостроковш перспек-тивi покращення якостт середньо! освiти, подолання територiальних вщмшностей у якостт освiти та трансформащя змiсту освiти на основi компетент-тсного пiдходу; модернiзацiя професiйно-технiчно! освгти, що сприятиме пiдготовцi на високому рiвнi конкурентоспроможних робочих кадрiв, здатних за-довольнити вимоги сучасного ринку пращ, забезпечення повного доступу до професйно-техтчно! освгти; тдвищення рiвня та оптимiзацiя результатiв науково! та академiчно! дОяльностт, пiдтримка про-цесу ствердження академiчно! доброчесностi у ви-щих навчальних закладах Г науково! установах.
3. Головною метою проведення чергового етапу пенсшно! реформи е створення умов для тдвищення пенсш, забезпечення дотримання принципу сощально! справедливости усунення великих розривГв мГж спещальними та звичайним пениями, забезпечення належного рГвня життя громадян, ям протягом свого трудового життя сплачували пен-здйт внески, не приховуючи трудових доходГв.
4. Створення ефективно! системи надання соць ально! тдтримки населенню та можливють забезпечення адресного тдходу до надання сощально! допомоги малозабезпеченим громадянам, запро-вадження комплексного тдходу до розв'язання проблем найбшьш уразливих верств населення, сприяння !х сотальнш штеграци та подоланню бщностт, формування на рГвн територГально! громади системи надання сощальних послуг та забезпечення за-хисту прав дГтей, зокрема права на виховання у ам'! або в умовах, що максимально наближен до сГмей-них, у сво!й територГальнш громадг Запровадження надання пшьг у грошовш формГ, перехщ до надання сотально! тдтримки окремих категорш громадян за принципом «грошГ ходять за людиною», запровадження стимулГв до працевлаштування отримува-чГв сотально! допомоги.
Ключовими показниками ефективностт досяг-нення цш до 2020 року визначено: Гндекс люд_ ського розвитку - входження до 50 кращих кра!н; рь вень смертности - зменшення на 10%; рГвень бщно-стт (за методолопею ОЕСР) - 15%. ВибГр людського катталу в якостт головного фактору розвитку кра!ни обумовлюе застосування системного та комплексного тдходу тд час розробки концепци або стратеги розвитку як самого людського катталу, так Г за-гально! стратеги розвитку кра!ни. Такий тдхщ по-требуе взаемокоординацн усГх документов страте-пчного планування. Такий тдхщ особливо наголо-шуе на високш якостт та продуктивност прат Г високому рГвн якостт життя, що зумовлюе креатив-нГсть Г творчу енерпю людського катталу. В табл. 1
Таблиця 1
Динамжа темшв зростання/ зниження середньомкячноТ номшально''
та реально'' заробiтно'l' плати в Укра'1'т за 2010-2018 роки [2]_
Роки Грн % до ввдповщного перюду попереднього року 1ндекс споживчих цш (шфляци)
номшальна реальна загальний продукти харчування одяг житло, вода, електроенерпя транспорт
2010 2250 117,6 110,2 109,1 110,9 103,9 109,4 109,6
2011 2648 117,7 108,7 104,6 104,4 101,6 117,1 117,6
2012 3041 114,8 114,4 90,8 97,9 98,9 102,6 108,2
2013 3282 107,9 108,2 100,5 97,8 97,0 100,3 102,0
2014 3480 106,0 93,5 124,9 112,2 102,0 116,2 124,5
2015 4195 120,5 79,8 143,3 145,9 133,1 215,8 136,8
2016 5183 123,5 109,0 112,4 109,0 116,1 135,1 106,5
2017 7104 137,1 119,0 113,7 112,9 102,4 126,7 114,2
2018 8101 126,4 111,2 113,6 115,4 101,6 107,1 115,0
представлена динамша темпiв зростання/ зниження середньомюячно! номшально! та реально! заробгт-но! плати в Укра!ш за 2010-2018 роки.
Офiцiйна статистика сввдчить про те, що темпи зростання номшально! заробгтно! плати випереджа-ють темпи приросту реально! заробгтно! плати. Останнiми роками реальна заробгтна плата демон-струе повiльне зростання, проте бiльш повiльне зростання реально! зарплати, порiвняно з номшальною, означае зниження !! кутвельно! «щнностЬк Голов-ними проблемами у розвитку людського капiталу в Укра!нi е рiвень зайнятостi у високотехнологiчних виробництвах, число людей, якi здобувають профе-сiйно-технiчну освiту, i високий рiвень безробiття. Сьогоднi Укра!на залишаеться серед кра!н з високим
рiвнем людського розвитку i покращила деяк по-казники, наприклад, тривалiсть часу навчання, а та-кож Укра!на покращила свою позищю у рейтингу 2017 року порiвняно з 2016 роком, проте i тепер !! мюце - одне з найнижчих серед кра!н регiону та Свропи. Так, за 2017 рш 1ндекс людського розвитку (1ЛР) в Укра!нi становить 0,751. Укра!на посiдае 88 мюце серед 189 кра!н i територш I, порiвняно з 2012 роком, знизила свiй рейтинг на 8 позицш, хоча, порiвняно з 1990 роком, покращила показники ш-дексу лише на 0,23 бала. В табл. 2 представлено 1ЛР в Укра!ш та його компонент за 2017 рш.
Змiни показника 1ЛР в Укра!нi за 19902017 роки iлюструе рис. 1.
Таблиця 2
1ЛР в УкраМ та його компоненти за 2017 рж [2]_
Мюце 1ЛР Оч1кувана Очжуваш Середш ВВП ВВП 1ЛР, 2016
тривалють роки роки на душу на душу
життя при навчання навчання населення населення
народженш
88 0,751 72,1 15,0 11,3 8,130 24 90
0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
Рис. 1. Динамжа показника 1ЛР в УкраМ за 1990-2017 роки [2]
0,705
0,749
0,671
0,752
1990
2000
2010
2012
2014
2015
2016
2017
В табл. 3 представлено якють людського розвитку в умовах 1нноващйно1 економ1ки Украши.
Висока позищя людського розвитку Украши в тдсумковому рейтингу 2017 року (24 мюце) скла-лася перш за все, завдяки високому р1вню грамотности та осв1ченостт населення (за тдшдексом «освгт-шй потенщал» Украша посвдае 5 позищю, перше
мюце по цьому параметру пос1в Киргизстан), а та-кож мшмальш гендерш розриви та показники недавно].' зайнятост1. Украша випередила Литву (25), Латвто (28), Франщю (26), Польщу (31), Гталто (36) та inmi краши СС. Лвдерами св1тового рейтингу стали Норвепя (1), Ф1нлянд1я (2), Швейцар1я (3).
Таблиця 3
Яккть людського розвитку в умовах шновацшно'1 економiки Украши_
Охорона здоров'я Осв1та Р1вень життя
Низька Л1кар1в Л1жок Число Вчител1в Вразлива Ольське Доступ Доступ
трива- на 10 на 10 учшв на початко- заинятють населення з населення населена
лють тис. ос1б тис. ос1б вчителя вих клаав доступом до якю- до яшс-
життя до елект- них дже- них саш-
рики рел пит- тар. сан-
но! води засоб1в
2016 2007- 2007- 2012- 2009- 2017 2016 2015 2015
2017 2014 2017 2017
11,7 30,0 90 13 86 15,6 100,0 97,7 95,9
Сформовано автором на основ! джерела [15'.
У сучасному розумшш 1нновац1йна система повинна включати в себе елементи, як здшснюють i тдтримують 1нновацл та 1нновац1йну д1яльшсть на вах р1внях [6]. Нацюнальна шноващйна система (Н1С) - це сукупшсть нащональних державних, при-ватних та громадських оргашзацш i мехашзм1в ïx взаемоди, в рамках яких здшснюеться д1яльшсть з створення, збер1гання та розповсюдження нових знань i технологш В основ1 концепцiï Н1С, таким чином, лежить визнання нових знань як ключового фактору економ1чного розвитку. Особлива увага придшяеться шфраструктуршй складовш, що забез-печуе взаемозв'язок м1ж державними, приватними i громадськими мехашзмами, а також обмш знаниями всередиш Н1С. Ц зв'язки створюються i функцюнують завдяки вщповвднш шститущйшй структур!, що формуеться в Н1С i впливае на нег Концепщя нацiональноï iниовацiйноï системи пе-редбачае дослщження фактор1в, що впливають на економ1чне зростання. Загальна структура тд-систем Н1С включае вс етапи життевого циклу ш-новацш у будь-якш сфер1. Концепщя нацiональноï iнновацiйноï системи роздшяе процеси тдтримки технолопчних 1нновац1й i побудови сощально ор1ентовано1' системи на два напрямки, де результат роботи одного впливае на ефективнють шшого, i навпаки. У той же час сучасн дослщники у сфер1 ш-новащйного розвитку розглядають фактори бшьш широко, включаючи неявш, на перший погляд, але значущ1 галуз1 культури, мистецтва та 1нш1, зван креативними !вдустр1ями. У широкому сенс шно-вацшною системою можна назвати систему шсти-тупв, яка виробляе 1нновацл. З ще1" точки зору клю-човим фактором формування 1нституц1йно1' основи шновацшно1' системи стае середовище. Такий тдхщ мае на уваз1, що характер i умови зростання знань не е просто функщею ввд обсягу вкладених в них ш-
вестицш Вщповщно до положень чинно! Концепци розвитку нацюнально! шноващйно! системи основною метою сучасного етапу шновацшного розвитку економши Укра!ни е «створення умов для тдви-щення продуктивност пращ та конкурентоспро-можностт вГтчизняних товаровиробнишв» [12]. Одним Гз найбшьш очшуваних результатов реалГзаци ще! Концепци е перспективне збшьшення до 2025 року частки Гнновацшно! продукци у прирост ВВП до 30% та до 50% - !! частки в обсязГ виробництва промислово! продукци. Однак для досягнення по-ставлених цшей необхщно бшьше, шж у сГм разГв порГвняно Гз сучасним рГвнем збшьшити виробни-цтво продукци шновацшного типу та бшьш, шж у п'ять разГв, кшькостт тдприемств, що впроваджу-ють та на Гнноващйнш основГ виробляють високо-технолопчну та наукомютку продукщю. Форму-вання нацюнально! системи збалансованого шнова-щйного розвитку охоплюе таку !! важливу складову як формування шноващйно! культури та поширення знань, тдготовку кадрГв високо! квалГфГкаци, вдос-коналення системи, форм, методГв освГти, професш-но! тдготовки Г перетдготовки кадрГв. Це особливо важливо у зв'язку з тим, що розвиток та викорис-тання високих технологш потребуе високо! якостГ людського катталу Г особливо! державно! пГд-тримки [12]. За ознакою рГвня Г форм тдтримки ГнновацГйно! дГяльностГ у св1товш практицГ видГля-ють: по-перше, стратепю активного втручання дер-жави, в якш держава ставиться до Гнновацшно! дГя-льностГ як до головно! складово! економГчного зростання, визначае прюритети та здГйснюе фГнан-сування важливих програм Г проектов, така стратепя реалГзуеться у НГдерландах, Францл, ЯпонГ!; подруге, стратегГю децентралГзованого регулювання ГнновацГйно! дГяльностГ, що зводиться до управлГння ГнГцГативою у стимулюванш господарсько! дГяльно-
си, здшснення регламентацп iнноващиноl д1яльно-сп, ця стратепя мае мiсце в США, Великобритани та в iнших кра1нах; по-трете, змiшану стратегiю, в якiИ фактично поеднуються попереднi двi стратегi1. Вона використовуеться в економiцi кра1н з великим державним сектором, наприклад, у Швеци. На нашу думку, шновацшна полiтика в Укра1нi може бути ефективною за умов здшснення стратеги активного втручання держави до iнновацiИно1 дiяльностi, в тому числi до розвитку iнновацiИного людського катталу. Шд iнновацiИним людським капiталом ро-зумтоть формування працiвника, здатного здшсню-вати поспИниИ пошук та реалiзацiю iнновацiй, що забезпечуватимуть розвиток i тдвищення конку-
рентоспроможностi нацiональноl економiки. Прюритетним завданням освiтньо1 системи в цих умовах е забезпечення iнновацiИного типу розвитку i саморозвитку людського катталу, тдготовка та формування активних пращвнишв - iнноваторiв. Особливого значення для формування умов переходу на iнновацiИниИ тип розвитку набувае кадрове забезпечення економiки фахiвцями - практиками i науковцями - генераторами теоретичних iдеИ. На рис. 2 представлено роль сощальних iнновацiИ ви-користання людського катталу та пiдвищення Иого конкурентоспроможност в умовах сталого розвитку.
Чинники впливу сталого розвитку
Модерн1зац1я виробничого процесу та 1нфраструктури
Моб1л1зац1я ф1нансових ресурс1в, вдосконалениИ механ1зм ф1нансування
Трансфер знань технолог1И 1 знань, впровадження 1нновац1И
Сощальш шноваци: об'екти та напрями впливу
X
Розвиток
людини —
ф1зичниИ,
духовниИ,
культурниИ;
осв1тн1И; набут1
знан-
ня; набутиИ досв1д; розви-нут1 компетенции трудова повед1нка
Регулювання Регулювання
умов та оплати заинятостl, умов
пращ; 1нтелек- та оплати пращ;
туал1зац1я працl; створення робо-
профес1ИниИ чих мюць; 1нте-
розвиток; оргаш лектуалlзацlя
зацlя працl; прац1; профес1И
стимулювання ниИ розвиток,
трудово1та стимулювання
шновацшно1 трудово1та
активностl 1нновац1Ино1
активност1
Державна соц1альна пол1тика: осв1-та, охорона здоров'я, профес1ИниИ, духовниИ, ф1зичниИ розвиток, соц1-альниИ захист, соц1альне забезпечення
Рис. 2. Роль сощальних шновацш використання людського кашталу та пщвищення його конкурентоспроможностi в умовах сталого розвитку [авторська розробка]
Результатом процесу розробки та впровадження сощальних 1нновацш стае розвиток та збагачення яшсних характеристик людського катталу, можли-востеИ Иого реалiзацi1 нарощування конкурентних переваг. Впровадження соцiальних шновацш безпо-середньо впливае на зростання кшькост носi1в кон-курентоспроможностi людського катталу, продуктивности працi. В результат! впровадження дiевих соцiальних шновацш бшьш iнтенсивно вiдбуваеться капiталiзацiя людського катталу, тобто процес на-
громадження продуктивних якостеИ працiвникiв, використання яких дае змогу отримати бiльшиИ доход. У разi продумано1 державно! сощально1 пол1-тики це сприятиме тдвищенню соцiальних стандартов життя населення [11]. У сучаснш Укра1т людськиИ каттал, як цiннiшиИ ресурс, несе особ-ливу значимiсть для сталого розвитку кра1ни. Вiд ефективност розвитку елементiв структури людського катталу, Иого потенталу залежить динамша економiки i 11 перспективи. Креативтсть як основ-
ний когштивний метод im^erayMbHOÏ працi, наць лений на виконання цiнноï, оригiнальноï роботи i той, що передбачае розвиток у iндивiда таких ког-нiтивний здiбностей, як метафоричне мислення, синтез, творчий пiдхiд до вирiшення задач i дивер-гентне мислення. Креативна природа людського капиталу знайшла свое вщображення в онтологiчнiй концептуалiзацiï, що специфшуе людський капiтал в найбшьш загальних поняттях «свщомють - ште-лект - знання». Розглядаючи когштивний процес творчост та iнновацiй, можна вщзначити, що основна функщя iнтелекту полягае в стимулюваннi свого натхнення до творчоï продуктивности. Зввдси випливае, що монофункцiонального працiвника тд-приемства, який виконуе прописаний у трудовому договорi механiзм дiй, не можна назвати креатив-ним людським капiталом, а значить i двигуном еко-номiки. Креативнiсть - це особлива риса людського сведомого мислення та розвиненого iнтелекту, а та-кож крайне розвинене уявлення. Креатившсть вима-гае вiд людини не реiнжирингу, а конкретних iнно-вацш. Вiд творчого людського ресурсу вимагаеться перезавантажити економiку Украïни та виробничi потужностi, оптимiзувати виробничий процес, зни-зити витрати та негативнi економiчнi ефекти. До найбiльш вiдомих форм прояву креативностi вщно-сяться: шновацп - висунення принципово нових щей, нововведень; винаходи - створення чогось нового, неведомого рашше; ввдкриття - щось знову встановлене, знайдене. На нашу думку, в 20202030 роках iстотна частина доданоï вартостi буде створюватися в основному за рахунок креативних факторiв виробництва. Саме творчий тдхвд i креатившсть стануть провiдним визначальним i вирь шальним фактором економiчного розвитку в XXI столгтп. Головним фактором економiчного розвитку в XXI столiттi повинш стати креативнi людськ ресурси, що володтоть усе бiльшою мiрою здатнютю креативного мислення в прийнятп та реа-лiзацiï економiчних рiшень у в«х видах економiчноï дiяльностi. Креатившсть, в шнцевому пiдсумку, буде головним потенщалом сталого розвитку дер-жави й шструментом поряд з традицшними способами мислення i управлшня в економiцi [15].
У даний час багато пiдприемств, органiзацiй та установ придшяють дедалi бiльшу увагу тдготовщ i пiдвищенню квалiфiкацiï креативно^нтелектуаль-них пращвнишв з питань управлшня людськими ресурсами, здатних ефективно виршувати проблеми кадрового менеджменту в умовах побудови iннова-цiйноï економiки. Так кадри управлiнцiв, як правило, володтоть вмшнями виявляти креатившсть, гнучкють, толерантнiсть, шукати нестандартнi управлшсьш рiшення в сферi управлiння персоналом. У результат! змш у вимогах до сучасних кадрiв менеджменту в умовах побудови iнновацiйноï еко-номiки повинна значно змiнитися структура матерь альних i нематерiальних активiв органiзацiй, що ус-пiшно дтоть i займають провiднi позицiï на вггчиз-
няному Г зарубГжному ринках. У перспективГ в умовах побудови шноващйно! економГки значно зрос-тае частка креативно-Гнтелектуальних витрат. На нашу думку, професшний портрет менеджера в умовах шноващйно! економГки повинен характеризува-тися такими параметрами: високий рГвень креа-тивно-Гнтелектуально! тдготовки; володшня аналь тичним Г прогностичним нестандартним мисленням; вмшня виявляти суть проблем, ям не лежать на по-верхш, Г адекватно ощнювати можливост !х вирь шення; мати високий рГвень професшно! тдготовки Г яшсну вищу освГту; володГти сучасними шстру-ментами та методами (включаючи шформашйно-ко-мунжацшш) управлГння; мати високий рГвень кому-шкабельностц устшно володГти шструментарГем сошально-психолопчного управлГння людьми в умовах креативно! економГки Г т.д. Стартапи, креа-тивш хаби Г культурш шдустрн - щ слова тшьки входять в словник укра!ншв. У багатьох же кра!нах з бшьш високим рГвнем життя, шж у нас, це стан-дартний набГр з лексикону економютОв Г менеджерГв. Таким чином, креатив в економщ не тшьки поси-лить Укра!ну економГчно Г збшьшить кшьшсть цша-вих робочих мюць, а й допоможе сформувати само-спйних Г вщповщальних громадян. СамоосвГта Г вже високий середнш IQ укра!нських студенпв перева-жать старомодш методики вгтчизняно! освГти. Укра-!на заробляе близько мшьярда дол США в рш завдяки Гнновацшним галузям. У Гнновацшних галу-зях укра!нсько! економГки зайнято до 1 млн оаб. Вони створюють приблизно 3,4% валового внутрш-нього продукту. Укра!на завдяки введенню в екс-плуатацто значних потужностей для виробництва тепла з газу, термомодершзацп будиншв Г змен-шення норм споживання газу заощадила 7,2 млрд м3 газу [15].
Висновки. Отже, людський каттал як страте-пчний ресурс сталого розвитку шноващйно! еконо-мши - це штенсивний продуктивний фактор розвитку економГки та суспшьства, що включае освь чену частину трудових ресурав, знання, шструмен-тарш Гнтелектуально! й управлшсько! праш, середо-вище проживания Г трудово! дГяльностг Вш е необ-хщною умовою для тдтримки конкурентоспромож-ност економГки держави на свГтових ринках в умовах глобалГзацл, а також найважлившою характеристикою дГяльносп оргашв законодавчо! та вико-навчо! влади в кра!ш Креатившсть е важливим чин-ником економГчно! стабшьносп та сталого розвитку Укра!ни. Креативш Гндустрп дозволяють: генеру-вати прибуток; створювати новГ робочГ мюця, новГ Гндустрп; ютотно збшьшувати випуск традицшних видГв продукци; модершзувати промисловГ процеси; прискорено реструктурувати виробництво; осво-ювати новГ ринки Г створювати «м'яш» шфраструк-тури для культурного туризму; полГпшувати про-мислову Гнфраструктуру та ГнвестицГйне оточення; вГдроджувати мГськГ райони, що прийшли в занепад; посилювати конкуренцГю Г дати поштовх Гнновацш-
ному розвитку; забезпечувати зростання торгiвлi; збiльшувати продуктивнiсть пращ i кшькють висо-коквалiфiкованих людських ресурсiв. Креативний людський капiтал е рушiйною силою сучасно! шно-вацшно1 економiки Украши. На етапi становления шноващйно1 економiки Украши все бшьшою мiрою зростае потреба в розробщ нових теоретичних, ме-тодологiчних, методичних i практичних методiв i пiдходiв активiзацiï, рацiонального i ефективного використання креативно-iителектуального люд-ського потенцiалу як головного джерела, стратепч-ного шструменту ефективного використання голов-ноï продуктивноï сили в постiндустрiальному суст-льств^ - людини. Все це, безумовно, вимагае ютот-ноï трансформацiï всiеï системи пiдготовки, профе-сiйноï перетдготовки i пiдвищення квалiфiкацiï кадрiв, адекватних особливостям iнновацiйноï еко-номiки.
Лггература
1. Другов О.О. Iивестицiйие забезпечення штеле-ктуалiзацiï екоиомiки Украïии : моиографiя. Киïв: УБС НБУ, 2010. 284 с. 2. Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/. 3. 1лля-шенко С.М. Управлiиия шновацшним розвитком: проблеми, коицепцiï, методи. Суми : ВТД «Украшська книга», 2003. 278 с. 4. Краснокутська Н.В. 1нновацш-ний менеджмент: навч. поаб. Кшв: КНЕУ, 2003. 504 с. 5. Кузнецова А.Я. 1нвестицшно-шновацшна д1яль-иiсть та система ïï фшансового забезпечення : автореф. дис. ... д.е.н.: за спец. 08.04.01 - фшанси, грошовий обiг i кредит. Кшв: Державна установа «1нститут економiки та прогнозування НАН Украши, 2005. 37 с. 6. Па-кулша Г. С., Пакулiна А.А., Рубан Л.Р. Побудова ш-иовацiйиоï системи оплати пращ в умовах трансформаций екоиомiки Украши. bîchuk економти транспорту i npoMu^oeocmi. 2016. Вип. 53. С. 146-150.
7. Пакулш С. Л., Жердев М.Д., Бондаренко С.В. Розвиток штелектуальних ресурав i тдвищення конкурентного статусу шдприемства. Економжа: проблеми теорИ' та практики: Збiрник наукових праць. Вип. 223. Диiпропетровськ: ДНУ, 2007. Т. I. С. 276-281.
8. Самаева Ю. Девальвация человеческого капитала: диагнозы и рецепты. Зеркало недели. № 43-44. URL: http:www.zn.ua. 9. Антонюк В. П., Шамшева Л.Л. Оцшка ефективносп використання трудового потенщ-алу промисловостi з урахуванням рiвня иаукоемиостi ïï галузей. ЕкономЫний вiсник Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 196-206. 10. Ковальчук В.А., Шахно А.Ю. Швесту-вання в людський капiтал як фактор шновацшного розвитку екоиомiки Украши. Соцiально-економiннi проблеми i держава. Тернопшь: ТНТУ iм. Iвана Пулюя, 2016. Випуск 2(15). С. 33-40. URL: http://sepd.tntu. edu.ua/ index.php/en/last volume/495. 11. Кравченко Н.В., Ковальчук Т.М. Сощальш швестицп: сутиiсть i роль у формуванш ресурсио-компетеицiйиоï бази шдприемства. Глобальт та нацюнальт проблеми еконо-мжи. 2017. №15. URL: http:// global national.in.ua/issue 15 2017. 12. Програма розвитку ООН: Доповщь про людський розвиток 2016. URL: http://hdr.undp.org/
en/2016 report. 13. Валовий внутршнш продукт: Фь нансовий портал Мшфш. URL: http:/ /index.minfin. com.ua/index/gdp/. 14. Рейтинг крат свиу по рiвню тривалостi життя: Аналiтичний портал "Гуманггарш технологii". URL: http://gtmarket.ru/ ratings/life expec tancy index/life expectancy index info. 15. Pern^HroBi ощнки розвитку людського капiталy 2016: Економiч-ний дискyсiйний клуб. URL: http://edclub.com.ua/ analityka/ reytyngovi ocinky rozvytku lyudskogo kapitalu 2016. 16. Позищя Украiни в рейтингу краiн свггу за iн-дексом глобальноi конкурентоспроможносп 20162017: Економiчний дискyсiйний клуб. URL: http: //edclub.com.ua/analityka/ pozyciya ukrayiny v reytyngu krayin svitu za indeksom globalnoyi konkurento-spromozhnosti.
References
1. Druhov O.O. (2010). Investytsiine zabezpechennia intelektualizatsii ekonomiky Ukrainy [Investment support for intellectualization of Ukrainian economy]. Kyiv, NBU [in Ukrainian].
2. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
3. Illiashenko S.M. (2003). Upravlinnia innova-tsiinym rozvytkom: problemy, kontseptsii, metody [Management of innovative development: problems, concepts, methods]. Sumy, Ukrainian Book VTD [in Ukrainian].
4. Krasnokutska N.V. (2003). Innovatsiinyi menedz-hment [Innovation management]. Kyiv, KNEU [in Ukrainian].
5. Kuznietsova A.Ya. (2005). Investytsiino-innova-tsiina diialnist ta systema yii finansovoho zabezpechennia [Investment-innovative activity and system of its financial support]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv, State Institution «Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine» [in Ukrainian].
6. Pakulina H. S., Pakulina A.A., Ruban L.R. (2016). Pobudova innovatsiinoi systemy oplaty pratsi v umovakh transformatsii ekonomiky Ukrainy [Building an innovative system of remuneration in the conditions of transformation of the Ukrainian economy]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti - Bulletin of Economics of Transport and Industry, Issue 53, рр. 146-150 [in Ukrainian].
7. Pakulin S. L., Zherdiev M.D., Bondarenko Ye.V. (2007). Rozvytok intelektualnykh resursiv i pid-vyshchennia konkurentnoho statusu pidpryiemstva [Development of intellectual resources and improvement of competitive status of the enterprise]. Ekonomika: problemy teorii ta praktyky - Economics: Problems of Theory and Practice: Zbirnyk naukovykh prats, Issue 223, Vol. 1, рр. 276-281. Dnipropetrovsk, DNU [in Ukrainian].
8. Samayeva YU. Deval'vatsiya chelovecheskogo kapitala: diagnozy i retsepty [Devaluation of human capital: diagnoses and recipes]. Zerkalo nedeli - Mirror of the week, 43-44. Retrieved from http:www.zn.ua [in Russian].
9. Antoniuk V. P., Shamileva L.L. (2017). Otsinka efektyvnosti vykorystannia trudovoho potentsialu promyslovosti z urakhuvanniam rivnia naukoiemnosti yii haluzei [Estimation of the efficiency of use of labour potential of industry taking into account the level of knowledge-intensive of its industries]. Ekonomichnyi
visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2 (48), рр. 196-206 [in Ukrainian].
10. Kovalchuk V.A., Shakhno A.Yu. (2016). Investuvannia v liudskyi kapital yak faktor innovatsiinoho rozvytku ekonomiky Ukrainy [Investing in human capital as a factor of innovative development of the Ukrainian economy]. Sotsialno-ekonomichni problemy i derzhava -Socio-economic problems and the state, Issue 2 (15), pp. 33-40. Ternopil: TNTU them. Ivan Pulia [in Ukrainian].
11. Kravchenko N.V., Kovalchuk T.M. (2017). Sotsialni investytsii: sutnist i rol u formuvanni resursno-kompetentsiinoi bazy pidpryiemstva [Social investments: the essence and role in forming the resource-competence base of the enterprise]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky - Global and national problems of economy, 15. Retrieved from http:// global national.in.ua/issue 15 2017 [in Ukrainian].
12. Prohrama rozvytku OON: Dopovid pro liudskyi rozvytok 2016 [United Nations Development Program: Human Development Report 2016]. Retrieved from http://hdr.undp.org/en/2016 report [in Ukrainian].
13. Valovyi vnutrishnii produkt [Gross Domestic Product]. Financial Portal of the Ministry of Finance. Retrieved from http:/ /index.minfin.com.ua/index/gdp/ [in Ukrainian].
14. Reitynh krain svitu po rivniu tryvalosti zhyttia [World Lifespan Rating]. Humanitarian Technology Analytical Portal. Retrieved from http://gtmarket.ru/ ratings/life expectancy index/life expectancy index info [in Ukrainian].
15. Reitynhovi otsinky rozvytku liudskoho kapitalu 2016 [Human Capital Development Ratings 2016]. Economic Debating Club. Retrieved from http: //edclub.com.ua/analityka/ reytyngovi ocinky rozvytku lyudskogo kapitalu 2016 [in Ukrainian].
16. Pozytsiia Ukrainy v reitynhu krain svitu za indeksom hlobalnoi konkurentospromozhnosti 2016-2017 [Ukraine's position in the Global Competitiveness Index 2016-2017]. Economic Debating Club. Retrieved from http://edclub.com.ua/analityka/ pozyciya ukrayiny v reytyngu krayin svitu za indeksom globalnoyi konkurentospromozhnosti [in Ukrainian].
Смирнова I. I. Цiльовi орieнтири сталого розвитку людського кашталу в умовах побудови шно-вацшнот економши
У статп визначено необхвднють переходу Украши на модель сталого розвитку, що зумовлено транс-формацшними змшами, яш вшбулися у впчизиянш економщ за роки незалежностг Визначено роль соща-льних шновацш використання людського кашталу та шдвищення його конкурентоспроможносп в умовах сталого розвитку. Доведено, що шновацшна економша грае важливу роль в модершзаци нацюнального госпо-дарства Украши та протистоянш глобальнiй кpизi. Твоpчi iндустpii виробляють товари i послуги, включа-ючи й вде1', яш полм стають ресурсами для шновацшного процесу та iнших видiв економiчноi дiяльностi
економiки Украши як в науковому, так i в технолопч-ному сенсi. Обгрунтовано, що креативний людський каштал е рушшною силою сучасноi iнновацiйноi еко-номiки Укpаiни.
Ключовi слова: людський каштал, сталий розви-ток, iнновацiйна економша, соцiальнi шноваци, конку-pентоспpоможнiсть, нацюнальна iнновацiйна система, глобалiзацiя, стpатегiя сталого розвитку.
Смирнова И. И. Целевые ориентиры устойчивого развития человеческого капитала в условиях построения инновационной экономики
В статье определена необходимость перехода Украины на модель устойчивого развития, которая обусловлена трансформационными изменениями, что состоялись в отечественной экономике за годы независимости. Определена роль социальных инноваций использования человеческого капитала и повышение его конкурентоспособности в условиях устойчивого развития. Доказано, что инновационная экономика играет важную роль в модернизации национального хозяйства Украины и противостоянии глобальному кризису. Творческие индустрии вырабатывают товары и услуги, включая и идеи, которые потом становятся ресурсами для инновационного процесса и других видов экономической деятельности экономики Украины как в научном, так и в технологическом смысле. Обосновано, что креативный человеческий капитал является движущей силой современной инновационной экономики Украины.
Ключевые слова: человеческий капитал, устойчивое развитие, инновационная экономика, социальные инновации, конкурентоспособность, национальная инновационная система, глобализация, стратегия устойчивого развития.
Smirnova I. Targets of sustainable development of human capital in the conditions of building an innovative economy
The article identifies the need for Ukraine's transition to a model of sustainable development, which is caused by the transformational changes that took place in the domestic economy during the years of independence. The role of social innovations in using human capital and increasing its competitiveness in the context of sustainable development has been determined. It is proved that the innovation economy plays an important role in the modernization of the national economy of Ukraine and confronting the global crisis. Creative industries produce goods and services, including ideas, which then become resources for the innovation process and other economic activities of the Ukrainian economy, both in a scientific and technological sense. It is proved that creative human capital is the driving force of modern innovative economy of Ukraine.
Keywords: human capital, sustainable development, innovative economy, social innovation, competitiveness, national innovation system, globalization, sustainable development strategy.
Стаття надшшла до редакци 30.04.2019
Прийнято до друку 19.06.2019
