CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.190-193.
УДК 808.51:251; 808.5:81'342.9
ПАРАЛ1НГВ1СТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОСОДП Н1МЕЦЬКОМОВНО1 ПРОПОВ1Д1
Скрипняк Т. Л.
КиГвський нац1ональний л1нгв1стичний ун1верситет, м. Kuïe, УкраГна
У cmammi розглядаеться паралтгвктичне значения просоди, а також корелящя просодичних ^Mmueumie в усному meKcmi тмецькомовноЧ nроnовiдi з ïxhm впливом на адресата, до^джена за методом семантичного диференщалу. Паралтгвктична тформащя ттенщйно передаешься мовцем за допомогою специфiчноïреал1зацимелодшного контуру, акцентуаци, паузацИ' та ритмотемпу як свiдомо контрольованих механiзмiв продукування ефективного мовлення.
Ключовi слова: паралтгвктичне значения, просодичт компоненти, метод семантичного диференщалу, ефективне мовлення, тмецькомовна проповiдь.
Актуальшсть. Просодичш характеристики висловлювання здшснюють мовленневий вплив на рецишента шд час сприйняття шмецькомовно1 проповщ. Перлокутивний ефект виникае в результат специфiчноï реалiзацiï мелодики, наголосу, паузаци, ритму та темпу. Адресат надае прослуханш проповщ особистюного сенсу у вшгщщ рiзноманiтних асощацш i вражень, отриманих унаслщок смисловоï iнтерпретацiï тексту, якi трансформуються в конотативне значення.
Просодiя е основним елементом, який вщграе значну роль ще до вибору слiв та ïx дистрибуцiï мовцем, що конструюе форму висловлювання та встановлюе зв'язок останнього з аудиторiею. «Тон утворюе музику» - саме iнтонацiя (тон) складае загальний смисл i значення (музику) будь-якого висловлювання. Iнтонацiя висловлювання е провщником тих соцiальниx вщношень, якi iснують мiж спiврозмовниками в конкретнш ситуацiï, ïx оцiночним шдсумком i звуковим вираженням соцiальноï оцшки [1, с. 185]. Модифiкацiя мелодики, штенсившсть i темп мовлення можуть впливати на емоцшне значення слова i, навт коли реципiент не знае мови, штонащя вказуе йому на завершення висловлювання, на найважливiшi слова, пiдкресленi наголосом [4, с. 211-216].
Просодичш чинники, якi надають слуxачевi iнформацiю, не контрольовану мовцем, називають екстралiнгвiстичними, наприклад, хрипота. Вони не мають комунiкативного спрямування та не вщображають намiрiв адресанта. Парашнгвютичт фактори, на противагу, iнтенцiйно регулюються мовцем, несуть комунiкативне навантаження i можуть передавати афективну iнформацiю [5, с. 49-54].
У дослщженнях емоцш, де просодiя охоплюе всi суперсегментш характеристики усного мовлення, застосовують конкретний напрямок i розглядають загальну нерозчленовану частину мовного сигналу як нашарування емоцiйного
стану [5, с. 55]. Звичайно, у несегментному рiвнi крiм емоцiйного вираження та паралшгвютично1 шформаци закладена й лшгвютична iнформацiя.
Метою експериментально-фонетичного дослщження е встановлення особливостей реалiзацil просодичних компонентiв шмецькомовно1 проповiдi у риторичному аспект та виявлення паралiнгвiстичного значення просоди за методом семантичного диференщалу. Просодiю висловлювання розглянуто в межах конкретного шдходу, який описуе кореляци мiж вимiряними перцептивними й акустичними величинами та паралшгвютичною iнформацiею, що передае емоцiйний стан мовця, його намiри та настрiй.
Перцептивний аналiз фрагментiв проповiдей аудиторами-iнформантами проводиться з метою ощнити характер змiн, що вщбуваються у суб'ективному семантичному просторi респондентiв пiд впливом кожно! з просодичних характеристик висловлення. Опрацювання даних проводилося за методом семантичного диференщалу [2, с. 45, 153], який базуеться на явищi синестези (мислення за аналогiею, коли однi чуп^ сприйняття виникають пiд впливом шших) та е операцiйним засобом «уловлювання» емоцшно1 компоненти смислу, що сприймаеться iндивiдом в об'ектах. Метод семантичного диференщалу уможливлюе виявлення несвiдомих асощативних зв'язкiв мiж об'ектами у свщомост людей i переведення шформаци, закодовано1 не мовними формами, а рiзноманiтними вiдчуттями, з когнiтивного рiвня на афективний [3, с. 43]. Цей метод дозволяе знайти систему латентних чинниюв, у межах яких респондент ощнюе об'екти, що тестуються за бiмодальними семибальними шкалами, полюси яких задаються за допомогою антонiмiв, а також ощнити рiзницю у сприйнятп адресатом двох фрагментiв, що мають однаковий змiст, але iншу просодичну органiзацiю та визначити чи вщбуваються змiни у семантичному просторi рецитента пiд час сприйняття тексту проповщ.
Людина здатна оцiнити об'ект, який вивчаеться, проектуючи iнтенсивнiсть внутрiшнього переживання з приводу об'екта на задану оцiнну шкалу. Подiлки шкали фшсують рiзний ступiнь зазначено1 якостi об'екта. Шкали, що корелюють мiж собою, групуються у незалежнi чинники, яю утворюють семантичний простiр.
Валiднiсть експерименту забезпечувалася дотриманням двох умов: контрольовашстю змiн просодичних характеристик модифiкованого тексту, яю визначають просодичну реалiзацiю висловлення, а також контрольовашстю просодичних характеристик незалежно вщ дп семантико-синтаксичних чинникiв (з цiею метою експеримент проводився на однаковому текстi проповiдi, у якому змшювалася тiльки його просодична органiзацiя).
Аудитори-iнформанти, прочитавши письмовий варiант уривку проповiдi, визначили щонайменше 20 будь-яких прикметниюв, що вiдображали т асощаци, якi виникли у них тд час сприйняття фрагменту, наприклад, "теплий, доброзичливий, бiлий, прямий" тощо. Найбiльш уживанi прикметники тестувалися за семибальними шкалами (-3-2-1-0+1+2+3), полюси яких задано аудиторами-фонетистами вербально -за допомогою антонiмiв: хороший - поганий, активний - пасивний тощо. Подшки шкали фшсували рiзний ступiнь дано1 якостi об'екта. Першим членом антонiмiчноl пари виступав такий прикметник, якому властива: 1) вщсутшсть ознаки, наприклад,
Скрипняк Т. Л.
direkt - indirekt (прямий - непрямий); 2) негативна характеристика, наприклад, wohlwollend - missgünstig (доброзичливий - недоброзичливий).
1нформанти прослухали висхiдний i модифiкований фрагменти тексту проповщ, що мають змiнену просодичну органiзацiю, й оцiнили ix за семибальними шкалами.
Зважаючи на те, що мовлення безпосередньо стосуеться попереднього розумшня реципiента, у парафiян церкви, яю звикли до прослуховування проповщей, критично перевiривши певнi гiпотези, виникають вiдмiннi асощаци та формуеться шша оцiнка тексту, нiж у неприхожан. Отже, для чистоти експерименту респонденпв подшено на двi цiльовi групи: парафiян i непарафiян за принципом наявносп/вщсутност досвiду регулярного прослуховування проповщей.
Кожна з експериментальних шкал займае певне мюце у семантичному простор^ що задаеться видiленими чинниками. Координаторами шкал виступають факторнi значення, яю вiдображають загальну оцiнку експериментального стимулу (вихщного/модифшованого тексту) за певним чинником (як одше! з осей координат, що утворюють семантичний простiр). У результат аналiзу загально! матрицi даних видiлено 6 чинникiв: «ощнка», «переконливють», «складшсть», «актившсть», «комфортшсть», «стабiльнiсть».
Респондента ощнюють модифiкований варiант тексту за чинником «ощнка» як бiльш темний, неприемний, небагатий на потенцiал, неважливий, нетворчий. За чинником «актившсть» i «переконливiсть» реципiенти вважають контрольний варiант проповiдi бiльш претензiйним, цiлеспрямованим, напруженим, дещо гнiтючим, але достатньо дiевим, важливим i переконливим.
У факторi «складнiсть» зi знаком плюс за шкалою переважають якостi особистий (у вихщному текстi), шкала «повчальний» мае практично однакове навантаження, все ж аудитори-шформанти вважають модифiкований фрагмент бшьш застарiлим, незрозумiлим та непiдxодящим. Що стосуеться чинника «стабшьнють», у контрольному варiантi вiдмiчено пiдвищення таких якостей як прямий, неоднозначний. У респонденпв виникають вщчуття дискомфорту та вщсутносп контакту пiд час аналiзу чинника «комфортшсть» у виxiдному текстi проповщ, хоча вони i вважають його бшьш корисним i доброзичливим.
Висновки. Отримаш результати вказують на юнування рiзницi мiж середнiми оцiнками за певними шкалами для контрольних i просодично модифiкованиx стимулiв. Просодична модифшащя призводить до зниження або шдвищення середнix оцiнок за деякими шкалами. Експериментальш шкали змiщуються досить суттево за умови просодично! модифiкацil тексту, яка здшснюе вплив на конотативне значення тексту та на реакцн респонденпв.
Просодичнi характеристики е потужним риторичним засобом, сприяють встановленню зв'язку мiж мовцем та аудиторiею, утворенню певного емоцшного фону, здiйсненню мовленневого впливу на рецишента, а також появi змiн у його поглядах i переконаннях.
Перспективним вбачаеться встановлення рiзниx ступенiв впливу просодичних компонентiв на сприйняття рецишентом усного тексту, видiлення змiн
в особистюному 3MiCTi, який адресат надае прослуханому тексту в результатi
специфiчноl модифшацп просодичних компонентiв.
Список л^ератури
1. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. - М.: Искусство, 1986. - 444 с.
2. Надеина Т. М. Фразовая просодия как фактор речевого воздействия / Т. М. Надеина. - М., 2003. - 145 с.
3. Петренко В. Ф. Основы психосемантики / В. Ф. Петренко. - СПб.: Питер, 2005 - 480 с.
4. Якобсон Р. Язык в отношении к другим системам коммуникации / Р. Якобсон. - М., 1985. - 276 с.
5. Paeschke A. Prosodische Analyse emotionaler Sprechweise / A. Paeschke. - Mündliche Kommunikation, 2003. - 325 s.
Скрипняк Т. Л. Паралингвистическое значение просодии немецкоязычной проповеди // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 1. - С.190-193.
В статье рассматривается паралингвистическое значение просодии, а также корреляция просодических компонентов в устном тексте немецкоязычной проповеди с их воздействием на адресата, исследуемая по методу семантического дифференциала. Паралингвистична информация передается говорящим с помощью специфической реализации мелодического контура, акцентуации, паузации и ритмотемпа как сознательно контролируемых механизмов продуцирования эффективной речи.
Ключевые слова: паралингвистическое значение, просодические компоненты, метод семантического дифференциала, эффективная речь, немецкоязычная проповедь.
Skrypniak T. L. Paralinguistic meaning of prosody in a German sermon //
Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 1. - P. 190-193.
The article deals with the problem of paralinguistic meaning of prosody, as well as the correlation of prosodic components in the oral text of German sermons with their impact on the recipient, studied by the method of semantic differential. Paralinguistic information is transmitted to the speaker using a specific implementation of pitch contour, accentuation, pauses, rhythm and speech tempo as a consciously controlled mechanisms of producing an effective speech.
Key words: paralinguistic meaning, prosodic components, method of semantic differential, effective speech, German sermon.
Поступила доредакцп 27.04.2011 р.
