CC BY
12
УДК 94:[904-049.34(477.51),,1945/1965" " Б01: 10.15587/2313-8416.2017.91030
ПАМ'ЯТКООХОРОННА СПРАВА НА ЧЕРН1Г1ВЩИН1 У 1945-1965 РР.: ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЗМ1Н
© М. М. 1гнатенко
До^джено загальний стан розвитку пам'яток iсторii та культури у 1945-1965 рр. в регiонi. Встанов-лено, що створення цШснои системи державних органiв у галузi охорони вiдповiдних пам'яток сприяли вивченню iсторико-культурноi спадщини. Визначено, що яюсно новий етап в пам'яткоохороннт справi було розпочатоу 1965р. (створення Добровыьного товариства охорони пам'яток кторИ та культури) Ключовi слова: кторико-культурна спадщина, аматори-краeзнавцi, архiтектурнi пам'ятки, музеи рес-таврацiя
1СТОРИЧН1НАУКИ
1. Вступ
Загальне патрютичне пвднесення у роки радян-сько-шмецько! вшни позначилось на зростанш ште-ресу широких верств громадськосп до вггчизняно! гстори та юторико-культурно! спадщини, яка зазнала значних втрат. На Чершпвщит було знищено, зок-рема, 25 пам'яток монументально! архггектури, пог-рабовано 19 музе!в, чимало культурно-освп'шх уста-нов [1]. Серйозш пошкодження одержав Спасо-Преображенський собор у Чершгов^ а Борисоглiбь-кий собор, П'ятницька i Катерининська церкви були практично повшстю зруйнованi.
У листопадi 1945 р. Комiтет у справах архггектури при урядi СРСР оргашзував спецiальну комiсiю для обстеження пошкоджених юторико-архггектур-них пам'яток Укра!ни. Пiсля вiдвiдин Киева, Черш-гова i Львова члени комки констатували, що ушка-льнi пам'ятки, зосереджеш в цих мiстах, перебувають в аварiйному станi й потребують невiдкладних захо-дiв на державному рiвнi.
2. Лiтературний огляд
Широке коло питань, пов'язаних з охороною i вивченням нерухомих пам'яток юторп та культури, розглянуто в колективнш монографii "1сторико-культурна спадщина Укра!ни: проблеми дослiдження i збереження", що побачила свгт за загальною редак-цiею В. О. Горбика [2]. У робот висвiтлено основнi етапи становления державно! системи охорони пам'яток, д!яльшсть громадських органiзацiй у цш сферi в другiй половинi ХХ столптя.
На особливу увагу заслуговуе цикл праць ака-демiка П. Т. Тронька, який фактично узагальнив дос-вiд краезнавчо! та пам'яткоохоронно! роботи в Укра-iнi у другш половинi ХХ ст. Водночас у його працях,
що побачили свгт у 60-80-х рр., спостерталась певна iдеалiзацiя радянсько! пам'яткоохоронно! системи, перебшьшувалась роль полiтичного керiвництва в оргаиiзацii' краезнавчих дослiджень. Слад зазначити, що у студиях, оприлюднених впродовж останнiх де-сятилiть, вчений позбувся цих недолЫв i щлком об'ективно оцiнив здобутки i втрати краезнавчого руху в Украш [3].
Iсторико-правовi основи пам'яткоохоронно! роботи i практичне застосування вiдповiдних законо-давчих акпв державними установами та громадськи-ми органiзацiями в Украiнi у другш половиш ХХ ст. всебiчно висвiтленi у дослiдженнi В. I. Акуленка [4].
Теоретичш засади й особливосл розвитку пам'яткознавства в Укра!ш у повоенний перiод сха-рактеризовано у працях С. З. Заремби. Особливу ува-гу вiн придiлив пам'яткознавчiй дiяльностi мюцевих музе!в, бiблiотек, вищих навчальних закладiв, громадських оргаиiзацiй [5].
Низку питань, пов'язаних з д!яльшстю краезнавчих i пам'яткознавчих iнституцiй друго! полови-ни ХХ ст., висвплено у студiях Ю. З. Данилюка [6]. Вiн вiдзначив прояви формалiзму, кон'юн-ктурного пiдходу до вивчення ютори краю, що мали мiсце в д!яльносп деяких громадських органiзацiй.
Але недостатньо проаналiзовано та узагальне-но (на наш погляд) змiст пам'яткоохоронно! справи у Чернiгiвському регiону у 1945-1965 рр.
3. Мета та задачi дослщження
Проведенi дослiджения ставили за мету визначи-ти характерш риси пам'яткоохоронно! справи в Черш-гiвськiй областi у 2 пол. 40-х - 1 пол. 60-х роюв 20 ст.
Для досягнення поставлено! мети виршува-лись наступш завдання:
- визначенi масштаби руйнувань пам'ятнишв icTopiï та культури у повоенний перiод;
- встановлено значения створення законодав-40Ï бази щодо охорони та збереженя юторико-культурноï спадщини;
- узагальнено досягнення та прорахунки змiн в галузi пам'яткоохоронно1 справи у 1945-1965 рр.
4. Змкт та тенденцп розвитку пам'ятко-охоронно'1 справи на Чернiгiвщинi у 1945-1965 рр.
Незважаючи на складну вшськово-полгшчну ситуацiю, уряд Украши вже 13 листопада 1943 р. ух-валив постанову "Про заходи по забезпеченню пла-новоï забудови та вщновлення мiст, зруйнованих ш-мецько-фашистськими загарбниками", яка передба-чала цiлий комплекс заходiв щодо реставрацiï пам'яток ютори та культури. Актуальнi проблеми ï^ консервацiï' та вiдбудови в контексп створення нових архiтектурних ансамблiв обговорювались в липнi 1945 р. на всесоюзнш та республiканськiй нарадах головних архiтекторiв мiст. Розв'язання цих склад-них питань потребувало постiйного науково-методичного керiвництва, яке мала здшснювати но-востворена Академiя архiтектури УРСР. Ïï Статут, зокрема, передбачав активну участь провiдних фахь вцiв у справi охорони архiтектурних пам'яток, розро-бленнi й запровадженнi нових методiв консервацiï та реставрацiï старовинних споруд.
22 лютого 1946 р. уряд i ЦК КП(б) Украïни ух-валили спецiальну постанову "Про вщбудову мiста Чернiгова", яка передбачала, зокрема, ввдродження пошкоджених iсторичних та архггектурних пам'яток [7]. У Чернiговi планувалося органiзувати державний iсторико-архiтектурний заповщник, який мав об'ед-нати ус споруди, що знаходились на територп ста-родавнього Дитинця. На Управлшня у справах архь тектури при урядi УРСР, Чернiгiвський обком КП(б)У та облвиконком покладалося завдання за-безпечити належну охорону пам'яток давньоруськоï' доби, запоб^и ¡¡х подальшому руйнуванню, провести невщкладш роботи по очищенню i консервацiï зруйнованих споруд та впорядкуванню навколиш-ньоï' територiï' [8]. Невдовзi Чернiгiвський обком КП(б)У i облвиконком ухвалили постанову "Про облiк та охорону юторичних пам'ятникiв, заповвд-нишв та музеïв", яка визначила конкретш напрямки цiеï роботи в регют [9].
Але крiм цих екстрених заходiв необхiдно було термiново розробити низку докуменлв загаль-нонормативного характеру, яш б дозволили створи-ти цшсну систему державних органiв у галузi охорони, використання та вивчення юторико-культур-ноï спадщини. Цю прогалину в законодавствi пев-ною мiрою заповнила постанова уряду УРСР i ЦК КП(б)У вiд 6 грудня 1945 р. "Про заходи до впорядку-вання стану пам'яток культури, старовини i природи на територи Украïнськоï' РСР", яка, зокрема, мютила "Положення про пам'ятки культури i старовини". Прийняття цього правового акту сприяло пожвавлен-ню роботи щодо виявлення, наукового опису i взяття пам'яток на державний облiк. Активну участь у цш справi брали передуам спiвробiтники музеïв та амато-ри-краезнавцi. Результати не забарилися: у 1947 р. в
Укрш'ш було виявлено 19 678 пам'яток, а у 1948 р. -вже 42 530. Водночас штенсивно розроблялись зраз-ки охоронно! документацii - облжових карток, охо-ронних грамот, охоронно-орендних договорiв тощо. Запроваджувались науково-методичш рекомендацii щодо опису i класифшаци пам'яток. Зокрема, Управ-лiння у справах архггектури та Комiтет у справах ку-льтурно-освiтнiх установ при Радi Мiнiстрiв УРСР склали реестри пам'яток архiтектури, iсторii' та археологи союзного i республiканського значення, якi мав офiцiйно затвердити уряд. Було також ухвалено принципове ршення, що усi братськi та шдивгдуаль-нi могили полеглих радянських во!шв пiдлягали ре-естрацii' як пам'ятники мюцевого значення.
Впродовж першого повоенного десятилптя Чернiгiвський облвиконком 92 рази розглядав питан-ня, пов'язанi з охороною пам'яток ютори та культури, а безпосередню роботу по !х реалiзацii' здшсню-вав Комггет у справах охорони iсторичних пам'яток, до складу якого на громадських засадах увшшли представники мiсцевих оргашв влади, освiтяни, архь вiсти, музейники. Водночас при мiськвиконкомах i райвиконкомах областi було створено Комiсii по об-лiку та охоронi пам'яток. У 1946 р. у складi обласно-го вiддiлу культури почав дГяти сектор охорони пам'яток культури i старовини, а в обласному вiддiлi у справах архiтектури з'явився шспектор з охорони архiтектурних пам'яток. Згодом вщповьдальшсть за стан охорони пам'яток ютори, археологи та мистецт-ва була покладена на обласне управлшня культури, а пам'яток архггектури - на вгддш у справах будГвниц-тва г архiтектури [10]. У такий споаб у першГ пово-еннi роки було закладено пгдвалини системи охорони, використання Г вивчення пам'яток ютори та культури. Як наслгдок, у 1953 р. на Черншвщиш на державному облшу перебувало 2,6 тис. пам'яток ютори та близько 60 пам'яток архггектури [11]. Разом з тим, держава не мала змоги негайно заго!ти рани, заиодГяш вшною. Дався взнаки Г брак квалГфжованих науковщв Г рес-тавраторГв, внаслгдок чого навпъ незначш кошти, що видшялися на щ потреби, освоювались далеко не по-внютю [12]. Чи не вперше питання про створення в Украш Товариства охорони пам'яток було порушено в жовтш 1946 р. головою Комггету в справах культур-но-освгтшх установ М. П. Пашиним, який звернувся до ЦК Компарти Украши Г Ради МшютрГв УРСР з пропозищею заснувати Укра!нське товариство спри-яння охорош пам'яток культури Г старовини. З подГб-ними шщативами надат неодноразово виступали представники науково! Г творчо! штели-енци М. Т. Рильський, В. I. КасГян, Г. Н. Логвин, однак втшити !х у життя в 40-50-х рр. не вдалося.
Мгж тим, пам'ятки продовжували гинути як через брак кошпв на !х реставрацш, так Г внаслщок безвгдповщальних Г авантюрних дай мюцево! влади. Так, у 1959 р. було опрацьовано проект облаштуван-ня театрального скверу в самюшькому центрГ Черш-гова, що передбачав, зокрема, знесення дзвшиць ротонди початку XIX ст. поблизу вгдновлено! з ру!н П'ятницько! церкви давньорусько! доби. Держбуд УРСР Г Науково-методична рада з охорони пам'яток культури АН УРСР вгдхилили проект, але протягом 30 серпня - 4 вересня 1962 р. дзвшицю було зруйно-
вано. Ця блюзнiрська акцiя здобула широкий розго-лос у засобах масово! iнформацiï завдяки активним протестам краезнавшв i дiячiв культури, проте вщбу-дувати пам'ятку не поталанило й досi. Невдовзi Чер-шпвщину вiдвiдали члени опозицiйно налаштовано-го по ввдношенню до компартiйноï верхiвки Клубу творчо! молодi на чолi з мистецтвознавцем Г. Н. Лог-вином, яш виявили й iншi факти нищення юторико-культурно! спадщини: "1. Руйнуеться Густинський монастир тд м. Прилуками, гинуть у ньому справжнi фрески. 2. Руйнуеться Покровська церква 1716 р. в с. Дитяр^ 3. Розiбрана дерев'яна церква в с. Великий Листвен. 4. Церква в с. Орлiвка, побудована за проектом архитектора Роса, нищиться" [13]. Дослiдникaм не вдалося оприлюднити сво! враження щодо жахли-вого стану iсторико-aрхiтектурних пам'яток, але !хш нотатки потрапили до М. Т. Рильського, який вико-ристав щ вiдомостi у змаганнях за створення громад-ського краезнавчого осередку.
5. Результата дослвдження
Розгортанню пам'яткоохоронно! роботи пере-шкоджали брак коштiв, квaлiфiковaниx спецiaлiстiв та вдеолопчт чинники - першорядна увага придм-лась пам'яткам радянського часу. £диний виняток становили xiбa що шедеври давньоруського зодчества, тклування про якi мало передусiм продемонстру-
вати свiтовi "цивiлiзовaне обличчя" тоталитарно! держави. Крiм того, стало зрозумшо, що без залучен-ня до пам'яткоохоронно! д!яльносп громaдськостi вона приречена на невдачу. В першiй половиш 60-х рр. група провiдниx учених i митшв Укра!ни ви-ступила з новими iнiцiaтивaми, i у серпш 1965 р. Рада Мiнiстрiв УРСР ухвалила постанову про створення Добров№ного товариства охорони пам'яток юто-рй' та культури.
6. Висновки
Отже, масштаби втрат, яких зазнала юторико-культурна спадщина в Чершпвськш облaстi за чаав радянсько-шмецько!' вiйни, були колосальними. Робота, щодо вщродження i подальшого розвитку пам'яткоохоронних i краезнавчих структур у шсля-военний перiод, була досить складною. Радянське законодавство про охорону i використання ютори-ко-культурно! спадщини мало суперечливий характер, а його запровадження в життя було непослщов-ним, що негативно позначилось на сташ юторико-краезнавчого руху, безпосередньо пов'язаного з пам'яткознавством. Яшсно новий етап у спраи за-лучення громaдськостi до дослщження й охорони iсторико-культурноï спадщини розпочався за умов певно! лiберaлiзaцiï радянського режиму у 60-х роках 20 ст.
Л^ература
1. ДАЧО, Ф. Р-3013, Оп. 1, Спр. 100 [Текст]. - Доклад Чрезвычайной Государственной комиссии о совершенных немецко-фашистскими захватчиками злодеяниях по Черниговской области, 1944. - 32 c.
2. Горбик, В. О. 1сторико-культурна спадщина Украши: проблеми дослщження i збереження [Текст] / В. О. Горбик. -К.: 1нститут ютори Украши НАН Украши, 1998. - 399 с.
3. Тронько, П. Т. Краезнавство на межi тисячолiть [Текст] / П. Т. Тронько // Краезнавство. - 2000. - № 1-2. - С. 8-19.
4. Акуленко, В. I. Охорона пам'яток культури в Укра!ш (1917-1990) [Текст] / В. I. Акуленко. - К.: Вища школа, 1991. - 274 с.
5. Заремба, С. З. Укра!нське пам'яткознавство: iсторiя, теорiя, сучасшсть [Текст] / С. З. Заремба. - К.: Логос, 1995. - 448 с.
6. Данилюк, Ю. З. Ствердження негативних тенденцiй в пам'яткоохороннш роботi у другш половинi 40-х - першш половинi 60-х [Текст] / Ю. З. Данилюк // 1сторш Украши: маловiдомi iменi, поди, факти. - 1999. - № 8. - С. 139-144.
7. ДАЧО, Ф. Р-82, Оп. 17, Спр. 73 [Текст]. - Протоколы заседаний исполкома, 1951. - 412 c.
8. ДАЧО, Ф. Р-5036, Оп. 2, Спр. 69 [Текст]. - Протокол 4-5 исполкомов Облсовета депутатов трудящихся, 1947. - 417 c.
9. ДАЧО, Ф. Р-5036, Оп. 4, Спр. 73 [Текст]. - Докладные записки председателя комитета по делам физкультуры и спорта о состоянии физкультурной работы, о работе отдела творчества, переписка о ремонте и открытии здания филармонии, о ремонте зданий памятников архитектуры и другой работе культпросветучреждений, 1946. - 60 c.
10. ДАЧО, Ф. Р-5040, Оп. 1, Спр. 153 [Текст]. - Материалы учета и охраны памятников культуры и старины (списки, информации, письма), 1951. - 63 c.
11. ДАЧО, Ф. Р-5036, Оп. 2, Спр. 203 [Текст]. - Книга регистраций решений облисполкома, 1949. - 185 c.
12. ДАЧО, Ф. Р-5036, Оп. 2, Спр. 2 [Текст]. - Постановления исполкома Облсовета депутатов трудящихся, 1943. - 390 c.
13. Маричевський, М. Дорога вщ храму [Текст] / М. Маричевський // Образотворче мистецтво. - 1991. - № 4. -С. 22-25.
Дата надходження рукопису 26.12.2016
1гнатенко Марина МиколаТвна, доктор юторичних наук, професор, кафедра загально! ютори, правоз-
навства та методик навчання, Переяслав-Хмельницький державний иедагопчний ушверситет iм. Г. Сковороди, вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, Укра!на, 08401
